1   2   3   4   5
Ім'я файлу: Васильчук Магістерська робота (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 268кб.
Дата: 13.01.2022
скачати

2.2. Лінгвістичний аналіз перекладних текстів на уроках української мови

Конспект уроку з української мови у 11 класі

Лінгвістичний аналіз перекладного тексту публіцистичного стилю

Мета: навчити виконувати лінгвістичний аналіз перекладних текстів публіцистичного стилю; розвивати зв’язне логічне мовлення; виховувати інтерес до відомих постатей в Україні.

Міжпредметні зв’язки: ЗМІ, журналістика, українська література.

Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, стилістика, синтаксис, орфографія, пунктуація.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

Обладнання: зошити «позичених» думок.

Перебіг уроку

I. Оголошення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань.

III. Формування мовних компетентностей.

Робота з текстом

Виразно прочитайте текст, дотримуючись правильної вимови та акцентуації. Визначте тему, головну думку. З’ясуйте, до якого стилю та типу мовлення належить текст. Виділіть підтеми й мікротеми. У кожному ССЦ виділіть автосемантичне речення. Поясніть значення виділених слів.

Паоло Коельйо

Алхімік

Юнак зі смаком зʼїв, подякував і пішов собі далі. Йому раптом стрілило в голову, що, встановлюючи прилавок, вони розмовляли один арабською, а другий – іспанською мовами.

І чудово розуміли один одного.

«Існує мова без слів», – подумав юнак. «Я говорив нею з вівцями, а тепер – з людьми».

Він учився нових речей – таких, з якими вже нібито мав справу й які, властиво, не були новими, проте досі він на них не звертав уваги. А не звертав тому, що звик до них. «Якщо я збагну цю мову без слів, я зможу збагнути весь світ».

«Весь світ – одне ціле», – казав старий.

Юнак вирішив спокійно, не кваплячись, пройтися вузенькими вуличками Танжеру – лише так він зуміє розгадати знаки. Слід набратися терпіння – а пастухам до цього не звикати. І він знову помітив, що застосовує на чужині уроки, засвоєні біля овець.

«Весь світ – одне ціле», – казав старий.

Прокинувшись на світанку, Торговець Кришталем знову, як і щорання, відчув неспокій. Ось уже тридцять років прокидається він на тому самому місці – у крамничці на пагорбі, куди рідко навідуються покупці. Тепер уже пізно щось міняти – за ціле своє життя він навчився лише торгувати кришталем. Були часи, коли всі знали його крамницю: арабські купці, французькі та англійські геологи, німецькі вояки – і в кожного водилися гроші. Кришталь тоді продавався чудово, й він уявляв собі, як розбагатіє й заведе собі на старість чарівних жінок.

Але минув час, місто змінилося. Сусідня Севта зростала швидше від Танжеру, й торгівля занепадала. Багато хто повиїжджав, і на пагорбі залишилося кілька дрібних крамничок. Кому охота лізти туди заради них?

Але Торговець Кришталем не мав вибору. Тридцять років свого життя він торгував кришталевими виробами, і вже було пізно щось міняти.

Цілий ранок він стежив за поодинокими перехожими на вулиці. Робив це роками і знав розклад кожного. Але за кілька хвилин до обіду біля вітрини спинився незнайомий юнак. Він був непогано вбраний, але Торговець Кришталем відразу побачив, що грошей у нього нема. Проте все-таки вирішив почекати й зачинити крамницю, коли той піде.

Картка на дверях сповіщала, що тут розмовляють різними мовами. Юнак побачив чоловіка за лядою.

– Хочете, я протру вам вітрину? – запропонував хлопець. – Коли вона така брудна, ніхто нічого не купить.

Чоловік мовчки дивився на нього.

– А ви мене б за це нагодували.

Чоловік далі мовчав, і юнак відчув, що мусить сам прийняти рішення. У торбі мав кожушину, яка навряд чи йому знадобиться в пустелі. Діставши її, почав протирати нею скло. За півгодини вітрина вже сяяла, а за цей час до крамниці завітало двоє покупців, які дещо собі придбали.

Закінчивши працю, юнак нагадав про обід.

– Ходімо, – сказав Торговець Кришталем.

Він повісив на двері табличку, й вони подалися до крихітної харчевні неподалік. Коли сіли за єдиного там столика, Торговець розсміявся.

– Ти не мусив нічого чистити, – пояснив він. – Мене зобовʼязує до цього Коран – нагодувати голодного.

Завдання до тексту

Складіть план тексту (простий чи складний).

Пунктуаційний аналіз тексту: поясніть пунктограми.

Орфографічна робота: згрупуйте слова за орфограмами: подвоєння, написання м’якого знака, велика літера у власних назвах, ненаголошені е – и.

«Чия черга чергуватися?»

Знайдіть у тексті слова, у яких можуть чергуватися голосні чи приголосні звуки.

Синтаксичний аналіз тексту

Знайдіть у тексті :

а) складносурядне речення;

б) складнопідрядні речення;

в) безсполучникове речення;

г) складнопідрядні речення з підрядними означальними частинами;

д) речення, ускладнені відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами;

е) складні речення з різними видами зв’язку;

є) складнопідрядне речення з підрядною з’ясувальною частиною;

ж) прості речення.

Синтаксичний розбір десятого речення.

Вибіркова робота

Випишіть з тексту по три словосполучення із різними видами підрядного зв’язку між головним і залежним словом. Виконайте їх синтаксичний розбір.

Знайдіть у тексті приклади переходу з однієї частини мови в іншу (неморфологічного способу творення).

«Синонімічне кольє»

Підберіть синоніми до слів небосхил, міраж, зодчий.

Складіть мінітекст у публіцистичному стилі, увівши в нього три ряди синонімів до пояснених слів.

IV. Підсумок уроку

Бесіда

V. Завдання додому

Підберіть висловлювання, факти про самореалізацію, самоствердження, відчуття людиною своєї користі для близьких, для суспільства.

Українська мова 10 клас

Лінгвістичний аналіз перекладного тексту художнього стилю

Фонетичний рівень

Поезія О. С. Пушкіна

Мета: узагальнити та систематизувати знання про роль фонетичної системи української мови в поетичному мовленні; розвивати навички фонетичної транскрипції, аналітичне мислення, мовне чуття учнів; уміння синтезувати мовні явища та реалії навколишнього світу (слова, кольористика); виховувати пильне ставлення до слова, творчості О. С. Пушкіна, пов’язавши її з поетичним талантом і художніми здібностями митця.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації вивченого.

Обладнання: портрет, таблиця «Колір – звук», текст поезії і таблиці для заповнення, кольорові олівці.

Перебіг уроку

1. Організація навчальної діяльності. Оголошення теми, завдань уроку.

Зʼясування емоційної готовності до уроку («Колір настрою»: схарактеризуйте свій настрій за допомогою кольорової зірки).

Учитель. Тема сьогоднішнього уроку – «Лінгвістичний аналіз перкладного тексту художнього стилю. Фонетичний рівень» Ми ще раз зʼясуємо, яким чином ті чи інші мовні одиниці впливають на стиль тексту; практично здійснимо лінгвістичний аналіз тексту, зокрема його фонетичний рівень, простежимо, як в поетичному творі окреслюються звуко-кольорові відповідності; по-новому подивимося на творчість поета, пов’язавши її з поетичним талантом і художніми здібностями митця.

Для того, щоб робота мала результат, треба було взяти із собою кольорові олівці.

Перед вами портрет О. С. Пушкіна.

Пригадайте, якими талантами була наділена ця особистість?

2. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Ми сьогодні на уроці спробуємо поєднати колір, звук і слово. Як стверджує науковець Воронін, «ідею можна живописати звуками, бо поезія, будучи власне музикою, певною мірою, і є нею, голосні – це свого роду ноти».

У французького поета Артюра Рембо є вірш, який має назву «Голосні» (довільний переклад О. Шапіро).

Я вижу красный свет, когда кричат,

Я слышу крик, свет яркий созерцая.

Все звуки светятся, и все цвета кричат,

И ныне я их тайны раскрываю.

Ліричний герой може бачити звуки, і це не безпідставна фантазія автора. Хвороба, коли людина бачить звуки, називається синестезія (змішування).

Сьогодні обстоюється думка, що навіть абстрактні ідеї майже завжди асоціюються з уявленням кольору, звуку, стану, сухості, жорсткості, мʼякості.

3. Робота над матеріалом, що узагальнюється.

Завдання «Почуй і побач»

Учитель. Перед вами прекрасний вірш Олександра Пушкіна «Край лукоморʼя дуб зелений», ви вже знайомі з ним. Сьогодні ми спробуємо сприйняти твір по-новому.

Я читатиму поезію, а ви «прислухайтесь» до неї, «придивіться». Можливо, у процесі читання «почуєте» якісь звуки природи, «уявите» якісь образи.

Робота в групах.

Після декламації вірша, будь ласка, у своїх зошитах запишіть до кожної строфи:

І група – звуки природи −

ІІ група – образи −

ІІІ група – кольори, з якими асоціюється певний образ −

Читання тексту вчителем (або учнем), робота дітей в зошитах.

Ви прослухали поезію, то які звуки природи ви «почули»?

Які образи зʼявилися у вашій уяві?

Які кольори «побачили»?

Робота над фонетичним матеріалом поезії

Пошукова робота:

Розставте наголоси у словах і порахуйте голосні (пам’ятаймо: наголошений голосний рахується двічі). Результати записуються на дошці.

На дошці – таблиця результатів, за якою учні перевіряють дані.

Учитель. Підніміть руки, у кого результат збігається із загальними підрахунками. Це завдання виконували не просто так. Нині усталилася думка про те, що голосні виражають наші переживання й настрій вірша. Слова, у яких переважають приголосні, відображають події зовнішнього світу.

Як стверджує Мельничайко, для відображення сумних, похмурих картин більше використовуються звуки заднього ряду [а], [о], [у], а для відтворення світлих і радісних – переднього [е], [и], [і].

Є цікава теорія у фоносимволіці, висунута вченим О. Журавльовим, що певним звукам відповідають певні кольори. Звернення до таблиці «Колір – звук»

А – червоний О – жовтий

Е – зелений У – синій

І – блакитний И – коричневий, чорний



Робота в групах

Перед вами таблиці порожні, які треба заповнити кольорами (одна клітинка – один голосний звук (наголошений 2) і відповідний йому колір). У зошитах записати строфи фонетичною транскрипцією.































































































































































































Край лукоморʼя дуб зелений,

І золотий ланцюг на нім:

Щодня, щоночі кіт учений

На ланцюгу кружляє тім;































































































































































































Іде праворуч – спів заводить,

Ліворуч – казку повіда.

Край лукоморʼя дуб зелений

Дива там: лісовик там бродить,


































































































































































































В гіллі русалка спить бліда;

Край лукоморʼя дуб зелений

На невідомих там доріжках

Сліди нечуваних страхіть…

Давайте згадаємо той етап уроку, коли ви записували у зошити назви кольорів, із якими асоціюється певний образ поезії. Спробуємо підтвердити ваші відповіді результатами експериментів О. Журавльова. Порівняймо їх із кольорами таблиці.

Ваша таблиця має такий вигляд. Бесіда.

− Як співвідноситься настрій створеного Пушкіна вірша з кольорами, які ви зазначили?

− Якби ви створили ілюстрацію до вірша, то які кольори переважали б? І з чим це пов’язано? Чим це можна пояснити?

Учитель. Усе правильно. Вам складно повірити, що поет, сам того не підозрюючи (на рівні підсвідомості), вибудовує математично точні відношення між частотами звуків, їх кольорами тих явищ і предметів, які подає в творі. Виявляється, що поетичний талант включає в себе і поетичну інтуїцію, яка допомагає йому не тільки створювати потрібні образи, підбирати потрібні слова й рими, а й саму поезію звучати музикою і горіти кольорами-барвами живопису.

Ми з вами визначили настрій твору (завдяки звукам і кольорам), то давайте виразно прочитаємо вірш відповідно до сказаного.

Виразне читання вірша учнями.

1   2   3   4   5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас