Ім'я файлу: Культура і техніка мовлення. Контрольна робота.doc
Розширення: doc
Розмір: 99кб.
Дата: 08.01.2023
скачати
Розширення: doc
Розмір: 99кб.
Дата: 08.01.2023
скачати
Контрольна робота
Культура та техніка мовлення корекційного педагога
Зміст
Основні структурні компоненти мови.
Графіка української мови. Співвідношення між буквами і звуками. Український алфавіт.
За поданою характеристикою фонем встановіть і запишіть слово (іменник у називному відмінку)
-приголосний, передньоязиковий, фрикативний, дзвінкий, твердий;
-голосний заднього ряду, середнього піднесення, лабіалізований;
-приголосний, передньоязиковий, сонорний, вібрант, м’який;
-голосний заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізований.
Поділіть слова армія, чорнильниця на склади, обґрунтуйте складоподіл відповідними прикладами. Дайте характеристику складів. Складіть 2 речення (просте, складнопідрядне), підкресліть головні та другорядні члени речення, визначте:
Іменник - відміну та відмінок
Прикметник- рід, відмінок
Дієслово- час, дієвідміну,вид
1. Основні структурні компоненти мови.
До структурних елементів мови належать такі: фонема, морфема, слово, словосполучення і речення. Відповідно, ці одиниці вивчаються такими лінгвістичними дисциплінами: фонетика, лексикологія, граматика.
Фонетика (від гр. phonetikos – звуковий) вивчає звуковий склад мови, способи утворення звуків, їх акустичні й артикуляційні особливості, фонетичні процеси, поділ слів на склади, інтонацію, наголос, фонетичне членування мовленнєвого потоку.
Лексикологія (від гр. lexіkos – словниковий і logos – наука, учення) вивчає словниковий склад мови, значення слів, зміну цих значень, походження значень.
Граматика (від гр. grammatike – літера, запис) вивчає способи й засоби словозміни та будову словосполучення і речення.
Граматична будова мови членується і внутрішньо. Її частинами є:
— морфемна будова. До неї входять морфеми (корені слів і афікси);
— словотвірна будова. Вона містить способи й засоби творення слів за допомогою афіксів, словоскладання та ін.;
— морфологічна будова. Її елементами є слова всіх частин мови і властиві їм морфологічні (граматичні) категорії і значення;
—синтаксична будова. Вона охоплює всі члени речення, словосполучення, речення, еквіваленти (своєрідні комунікативні замінники) речень (Так; Ні!; Хіба? та ін.).
Тільки сукупно всі основні структурні компоненти мови утворюють мову - особливу специфічну систему знаків, з допомогою яких люди спілкуються, обмінюючись з іншими своїми думками й почуваннями.
2. Графіка української мови. Співвідношення між буквами і звуками. Український алфавіт.
Українська графіка – це:
1) сукупність начертальних знаків (писаних, друкованих, мальованих), вживаних для писемноговідтворення мовлення;
2) система співвідношень і зв'язків між одиницями звукової будови української мови і знаками їх писемної передачі.
Базовою одиницею системи письма (графіки) є графема, під якою розуміють насамперед мінімальний знак, використовуванийу писемному мовленні для вираження відношення між фонемою і літерою.
Співвідношення між буквами і звуками. Основу графіки української мови становлять літери або букви, сукупність яких називається алфавітом (alphabetos, від назв двох перших літер грецького алфавіту —альфа, бета, новогр. віта). Для позначення системи буквених знаків використовують також назви азбука і абетка .Сучасний український алфавіт складається з 33 літер, кожна з яких має друкований і рукописний варіант. З погляду орфографічного функціонування кожний варіант має два різновиди літер —великі і малі. Літери українського алфавіту мають такі індивідуальні назви:
Крім того, існують комплексні назви літер. До складу українського алфавіту входять 10 літер на позначення голосних (а, я, е, є, и, і, ї, о, у, ю) і 22 літери —на позначення приголосних (б, в, г, ґ, д, ж, з, й, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ). Літера ь (м'який знак) не позначає ніякого звука.
У сучасній українській графіці діють два основні принципи —фонематичний і складовий. Суть фонематичного принципу полягає в тому, що літера позначає фонему. У більшості випадків літери українського алфавіту позначають по одній фонемі. Однак існують і відхилення від фонематичного принципу графіки:
1. Літери ї та щ завжди позначають по дві фонеми:/й/ + /і/ та /ш/ + /ч/.
2. Одна фонема може позначатися двома літерами, наприклад: фонема /дж/ —літерами дж, фонема /дз/—літерами дз.
3. Фонема /j/ позначається:
1) літерою й:
а) у позиції перед /о/ (його, йому,гайовий, серйозний, каньйон, бульйон);
б) на початку слова перед приголосними (йти, йняти);
в) у кінці складу після голосних перед наступними приголосними (дайте, сійте, мийте);
г) в абсолютному кінці слова після голосних (дай, новий, край, рій);
2) літерами я,ю, є, ї разом з відповідними наступними голосними:
а) на початку слова (явище, юний, єднати, їхати);
б) після голосних перед наступними приголосними або в кінці слова (поява, будують, приємний, приїхати, чия, врожаю, читає, краї);
в) після губних, /р/ та деяких інших приголосних, якщоїм не властива напівпом'якшена вимова (плем'я, любов'ю, п'ємо, на подвір'ї, Лук'ян,а також: Нью-Йорк, мільярд, більярд, мільдью).
4. Для м'яких приголосних не існує окремих літер в українській графіці. Вони позначаються позбавленою звукового значення літерою —м'яким знаком (киньмо, кінь), літерами я, ю, є,крім тих випадків, коли вони позначають сполуки фонем /ja/, /jy/, /je/(давня, давню, давнє), а також літерою і (ліс, дім, тіло). У багатьох випадках м'якість приголосних не має писемного вираження. Це стосується, зокрема, різних випадків асимілятивних змін, наприклад: ві/с'/ть, /с'/ніг тощо.
Фонематичному принципові графіки суперечать також такі випадки, коли в словах та їх формах реалізуються фонеми, не співвідносні щодо позначення з літерами, наприклад: будується —/будуіец'ц'а/.
Складовий принцип графіки полягає в тому, що за мінімальну одиницю позначення фонем на письмі обирається склад. У межах складу встановлюється фонемна відповідність з урахуванням її безпосереднього оточення. Літерам українського алфавіту властива багатозначність, зокрема я, ю, є, що залежно від навколишнього оточення позначають /j/у сполученні з /а/, /у/, /е/ або ж м'якість попередніх приголосних. У позначенні фонем /д'/, /т'/, /л' /, /с'/ у словах діло, тінь, літо, сіно беруть участь літери д, т, л, с та і. Складовий принцип графіки не пов'язаний з фонетичним складом.
3. За поданою характеристикою фонем встановіть і запишіть слово (іменник у називному відмінку):
-приголосний, передньоязиковий, фрикативний, дзвінкий, твердий - [з]
-голосний заднього ряду, середнього піднесення, лабіалізований - [о]
-приголосний, передньоязиковий, сонорний, вібрант, м’який — [рʼ]
-голосний заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізований — [а]
Слово — ЗОРЯ
4. Поділіть слова армія, чорнильниця на склади, обґрунтуйте складоподіл відповідними прикладами. Дайте характеристику складів. Складіть 2 речення (просте, складнопідрядне), підкресліть головні та другорядні члени речення, визначте:
Іменник - відміну та відмінок
Прикметник- рід, відмінок
Дієслово- час, дієвідміну, вид
Армія: ар — мі — я (3 склади). Обгрунтування: до різних складів належать сусідні сонорні звуки ( в даному випадку р-м), наприклад: мир-ний, кон-валії, кар-лик, маль-ви, баталь-йон, ар-мія.
Характеристика складів: ар — закритий, неприкритий, наголошений;
мі — відкритий, прикритий, ненаголошений;
я — відкритий, неприкритий, ненаголошений.
Чорнильниця: чор — ниль — ни — ця ( 4 склади). Обгрунтування:
1) до різних складів належать сусідні сонорні звуки ( в першому випадку р-н, в другому — лʼ-н), наприклад, мир-ний, кон-валії, кар-лик, маль-ви, баталь-йон, чор — ниль - ниця;
2) Приголосний, що стоїть між голосними, завжди належить до наступного складу, наприклад: мо-ро-зи-во, па-пір, сні-ги, хло-пець, чорнильни — ця.
Характеристика складів: чор — закритий, прикритий, ненаголошений;
ниль — закритий, прикритий, наголошений;
ни — відкритий, прикритий, ненаголошений;
ця - відкритий, прикритий, ненаголошений.
Просте речення: Хлопчик відпочиває влітку. (Хлопчик — підмет, відпочиває — присудок, влітку — обставина).
Хлопчик — іменник, 2 відміна, Називний відмінок.
Відпочиває — дієслово, 1 дієвідміна, тепер.час, недоконаний вид.
Складнопідрядне речення: Матуся прийшла додому, коли почався сильний дощ. (Матуся — підмет, прийшла — присудок, додому — обставина, дощ — підмет, почався — присудок, сильний — означення).
Матуся — іменник, 1 відміна, Називний відмінок.
Дощ — іменник, 2 відміна, Називний відмінок.
Прийшла - дієслово, 1 дієвідміна, минулий час, доконаний вид.
Почався - дієслово, 1 дієвідміна, минулий час, доконаний вид.
Сильний — прикметник, чоловіч.рід, Називний відмінок.