Ім'я файлу: Васильчук Магістерська робота (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 268кб.
Дата: 13.01.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 268кб.
Дата: 13.01.2022
скачати
4. Підсумки уроку. Рефлексія
Учитель. Я сподіваюсь, що ми ще раз переконалися: мова – це струнка, чітко організована система, витончений організм, де навіть така елементарна частинка як звук – досить вагома (створює певну змістовність, мелодію, вибудовану в певному тоні, який підтримує, підкреслює зміст тексту), звук вимагає, щоб до нього ставилися уважно і вміло, залежно від ситуації спілкування, стилю мовлення.
Існує чимало тестів, які дозволяють визначити настрій, риси характеру людини за кольоровими вподобаннями. Певною мірою, вони таки відповідають дійсності. Перед вами лежать шість зірочок з кольорами (червоний, жовтий, синій, блакитний, чорний, зелений), визначте ваш рівень інтересу та розуміння матеріалу, обґрунтуйте.
5. Домашнє завдання
Фоностилістичний аналіз поезії на вибір.
Урок української мови в 10 класі
Лінгвістичний аналіз перекладного тексту наукового стилю.
Мета: поглибити знання про спільне та відмінне між різними жанрами наукового стилю; розвивати вміння аналізувати перекладний текст наукового стилю; виховувати інтерес до вивчення мовних явищ.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
Обладнання: копії текстів, таблиця «Характеристика основних жанрів науково-навчального підстилю», схема «Лінгвістичний аналіз перекладних текстів наукового стилю».
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення з темою та метою уроку
III. Актуалізація опорних знань
1. Вступне слово вчителя
Науковий стиль використовують у мові науки, техніки, освіти. Його основна функція – повідомлення про наукові досягнення в різних галузях знань. У межах наукового стилю виділяють власне науковий підстиль (розрахований на фахівців певних галузей), науково-популярний (для широкого кола читачів-нефахівців), науково-навчальний (для тих, хто опановує знання).
Кожен підстиль характеризується певними особливостями, зумовленими сферою його вживання, проте все ж можна виділити ознаки, властиві науковому стилю в цілому. Це чіткі й точні формулювання, аргументація положень, об’єктивність, логічна послідовність і однозначність викладу, що досягається використанням спеціальних термінів, стійких термінологічних словосполучень, загальнонаукової абстрактної лексики, а також схем, графіків, таблиць, формул, символів. Текст наукового стилю насичений цитатами, покликаннями на джерела інформації. Чіткість і логічність побудови часто досягається поділом тексту на розділи, параграфи, пункти тощо.
Науковому стилю, за винятком науково-популярного, не властиві образність, емоційність. Авторське «я» відсутнє.
У синтаксисі переважають складні речення, часто ускладнені дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами, вставними словами й конструкціями (З посібника).
IV. Виконання системи творчих завдань
1. Робота з таблицею.
На основі отриманих даних побудуйте коротке лінгвістичне повідомлення про жанри науково-навчального стилю та їх особливості. Доповніть повідомлення, указавши особливості оформлення, підготовки цих жанрів.
2. Прочитайте перекладні тексти. Визначте серед них тексти власне наукового, науково-навчального та науково-популярного підстилів. Доведіть свою думку.
Текст № 1
Нуклеїнові кислоти мають першорядне біологічне значення. Ці речовини вперше виявлено й виділено з ядер клітин, звідки й їхня назва (від латинського nucleus – ядро). У клітині містяться два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнова (ДНК) і рибонуклеїнова (РНК). Нуклеїнові кислоти – біополімери, монополімерами яких є нуклеотиди, що подібні за будовою. Кожний нуклеотид складається з трьох компонентів (пентози, азотистої основи та фосфорної кислоти), сполучених міцними хімічними зв’язками. Пентоза в РНК представлена рибозою, а в ДНК – дезоксирибозою. До РНК входять азотисті основи: аденін, гуанін, цитозин і урацил (А, Г, Ц, У), а до ДНК — аденін, гуанін, цитозин і тимін (А, Г, Ц, Т) (З підручника).
Текст № 2
Суми розташовані на берегах Псла та його притоки Сумки. Місто – ровесник Харкова. Його заснували 1652 року переселенці з Білоцерківського полку. Трохи пізніше, у 1656 – 1658 роках, було збудовано фортецю для захисту від грабіжницьких нападів кримських і ногайських татар. Про минуле міста нагадують споруди XVII – XIX століть: колишній будинок цехового управління, Воскресенська церква, Спасо-Преображенський собор, Іллінська церква.
Походження назви міста неясне. Висувають декілька версій. Найголовніші з них дві. Пригадаємо, що місто виростало на річці Сума (Сумка). Можливо, воно одержало назву від найменування річки – тільки у формі множини Суми. А що означає назва річки – не встановлено. І склали легенду про те, що начебто при спорудженні фортеці знайшли три закопані суми (сумки). Ці три суми зображено і на колишньому гербі, який дано місту у XVIII столітті (За І. Викоранцевим).
Текст № 3
Майстерне використання різноманітних художніх засобів з метою синтезу багатогранного образного матеріалу особливо помітне у творах Л. Талалая другої половини 80-х років (збірки «Наодинці зі світом», «Луна озвалась на ім’я», «Така пора»). У них зримості, об’ємності образу, глибокого розкриття думок, почуттів ліричного героя поет найчастіше досягає не за рахунок метафоричної ущільненості тексту, як це відбувається, скажімо, у П. Мовчана (збірки «Календар», «Світло»), а шляхом розгортання метафори, порівняння, алегорії, інших тропів засобами прямого вираження. Подібне спостерігаємо у віршах: «Напливає сльоза», «Тремтить без вітру тополина...», «Колодязь», «І виїхала осінь...» (І. Корташев).
3. Розгляньте схему «Лінгвістичний аналіз перекладних текстів наукового стилю».
Схема лінгвістичного аналізу перекладного тексту
4. Робота в групах. Прочитайте тексти ще раз. Виконайте лінгвістичний аналіз поданих текстів.
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
Висновки до розділу 2
Проблема аналізу тексту у зв’язку з навчанням зв’язного мовлення – важлива і принципова, оскільки текст є основною одиницею висловлення. Тому знання структури тексту, його теми, зв’язків для написання переказів різних жанрів, для навчання мовного спілкування (монологічного і діалогічного) є закономірною потребою сьогодення.
У шкільній практиці широко застосовуються різні аспекти роботи з розвитку звʼязного мовлення учнів як на уроках мови (робота над словом, словосполученням, реченням під час вивчення окремих тем курсу відповідно до навчальних програм), так і на спеціальних заняттях, присвячених розвитку звʼязного мовлення (робота над темою, планом, композицією тексту, діалогічним і монологічним мовленням, творами різних жанрів).
У науковій, методичній і навчальній літературі останніх років, у новій програмі з мови відображається і нове для науки питання, як використовувати в навчанні усного і писемного монологічного мовлення одиниці більші ніж речення (надречення), структуру яких необхідно вивчати так само, як і синтаксис окремого речення.
Проблеми розвитку мовлення в сучасній лінгвістиці, психології, лінгводидактиці повʼязують з вивченням одиниць більших, ніж речення. Звʼязне мовлення насамперед передбачає наявність зовнішніх та внутрішніх звʼязків між реченнями сформованої структури. Встановлення звʼязків між реченнями та засобів їх вияву у кожній структурі тексту стає орієнтиром учителеві в роботі над розвитком звʼязного мовлення учнів.
Для системи навчання звʼязного мовлення принципово важливе значення має розрізнення загальновживаного у шкільній практиці слова «текст» і терміна «текст» як лінгвістичної одиниці. У лінгвістичному плані текст розуміють як системне утворення, у якому формуються із зʼєднаних речень (простих і складних) структури на смисловій, композиційній, синтаксичній основі.
Основне завдання лінгвістичного аналізу – вивчити мовний елемент не ізольовано від інших, а в його природному середовищі – мовній тканині тексту, побачити реалізованими функціональні можливості мовних одиниць різних рівнів на певних етапах сприйняття текстів – акустично-візуальному, уявно-понятійному, змістово-сюжетному, образно-естетичному.
Дуже важливо навчити здобувачів загальної середньої освіти аналізувати тексти для кращого розуміння, а також привити зацікавленість виокремлювати особливості аналізу перекладних текстів на уроках української мови.
ВИСНОВКИ
Теорія і практика лінгвістичного аналізу тексту як галузь знаній на сучасному етапі продовжує розвиватись. У цій роботі ми проаналізували перекладні тексти різних стилів, виокремили науково-практичні засади лінгвістичного аналізу перекладних текстів, виділили особливості аналізу перекладного тексту. Також у цій роботі присутні схеми та методичні рекомендаціїї до лінгвістичного аналізу перекладного тексту.
Отже лінгвостилістичний аналіз перекладного тексту слід розуміти не як механічне поділення тексту, а як процес, що передбачає в кінцевому результаті синтезуючи прийоми. Аналіз кожного уривка тексту супроводжується синтезуючими прийомами. Лінгвістичний аналіз зберігає ознаки логічного аналізу, що є спільним для всіх наук за такою приблизною схемою:
- поділ об’єкта аналізу на його складники;
- визначення зв’язків між компонентами цілого;
Лінгвістичний аналіз перекладних текстів полягає у виявленні сутності таких фактів:
1) застарілих слів і зворотів, тобто лексичних та фразеологічних архаїзмів та історизмів;
2) незрозумілих фактів поетичної символіки;
3) застарілих і оказіональних перифраз;
4) незнайомих сучасному носієві мови діалектизмів, професіоналізмів, арготизмів, термінів.
Лінгвістичний аналіз перекладного тексту спрямований на формування у учнів вміння проникнути у суть через аналіз його мовного оформлення. Звідси випливає завдання лінгвістичного аналізу – виявити і пояснити використані в тексті мовні факти різних рівнів з метою встановлення їх смислових і естетичних функцій. Лінгвоаналіз завершує весь цикл лінгвістичних дисциплін, тому його мета – допомагати учням систематизувати знання, отримані раніше, й усвідомити їх необхідність для роботи з текстом у школі.
Отже, варто зазначити, що лінгвістичний аналіз перекладного тексту є явищем різностороннім і кожен може запропонувати свій метод аналізу й у кожного може бути своє бачення цього аналізу, але всі вони мають одне завдання: виявлення та пояснення використаних у тексті мовних особливостей у всіх значеннях і варіантах використання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.О. Про лінгвістичний аналіз рекламного тексту. Культура слова. 1981. Вип. 21.
2. Бардіна Н. Проблеми енергеального моделювання української лінгвоментальності. Українська ментальність : діалог світів. Записки з українського мовознавства. Одеса, 2003. Вип. 12. С. 132–142.
3. Бекетова О. В. Структурно-семантичні та функціональні особливості фігур повтору в аргументованих текстах. Вісник Київського державного лінгвістичного університету : Серія «Філологія». – Вип. 5. : Проблеми семантики слова, речення та тексту. Київ : КДЛУ, 1997. С. 3–12.
4. Болотнова Н. С. Филологічний аналіз тексту. Київ : Флінта : Наука, 2009. 520 с.
5. Виноградов В. С. Вступ в перекладознавство. Москва : Вид-во загальньої средньої освіти РАО, 2001. 224 с.
6. Гак В. Г., Григорьєв Б. Б. Теорія и практика перекладу. Львів : Інтердіалект, 2003. 456 с.
7. Гальперин И. Р. Текст як об’єкт лінгвістичного дослідження. Житомир : КомКнига, 2007. 148 с.
9. Гореликова М. И. Лингвистический анализ художественного текста. Москва : Русский язык, 1999. 151 с.
10. Демський М. Т., Краснова Л. В. Словник метамови інтерпретатора художнього тексту. Київ, 1994.
11. Должикова Т. І, Мілєва І. В., Нікітіна А. В. Лінгвістика тексту : навч.-метод. посіб. Луганськ : Альма-матер, 2007. с. 48–56.
12. Донченко Т. Як готувати учнів до переказу. Укр. мова і літ. в школі. 2001. № 1. С. 3–4.
13. Єщенко Т. А. Лінгвістичний аналіз тексту. Київ : Академія, 2009. 264 с.
14. Жанри і стилі в історії української літературної мови. Київ, 1989.
15. Жовтобрюх М. А. Науковий стиль української мови. Мовознавство. 1995. № 1.
16. Загнітко А. П. Особливості конструювання тексту. Український синтаксис. Київ, 1996. Ч. 2.
17. Загнітко А. П. Структурні компоненти тексту. Членування текстових величин. Український синтаксис. Київ, 1986. 267 с.
18. Загнітко А. П. Актуальні проблеми текстової лінгвістики. Лінгвістичні студії : Зб. наук. праць : Вип. 5. Донецьк : ДонДУ, 1999. С. 95–111 с.
19. Зернецький П. В. Лінгвістичні параметри тексту. Мовознавство. 1984. № 2. С. 21–25.
20. Зубков М. Г. Українська мова : Універсальний довідник. Харків : Вид. дім «Школа», 2005. 496 с.
21. Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови : навч. посіб. Київ : Либідь, 1995. 311 с.
22. Ковалик І. І., Мацько Л. І., Плющ М. Я. Методика лінгвістичного аналізу тексту. Київ, 1984.
23. Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української літературної мови : Структура тексту. Вид-во КДУ, 1985.
24. Ковалёва К. И. Оригинал и перевод : два лица одного текста. Москва : Всерос. центр переводов, 2001. 98 с.
25. Ковалёва К. И. Оригинал и перевод : качественные и количественные различия. Перевод в современном мире : Сб. статей. Москва : Всерос. центр переводов, 2001. С. 27–39.
26. Ковальчук М. С. Односкладні речення в структурі інформаційного стилю. Вопросы лексики і грамматики славянских языков. Днепропетровск, 1981.
27. Кожина М. Н. Стилистика. Москва : Просвещение, 1993. 462 с.
28. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту : навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ : Знання, 2008. 423 с.
29. Крупа М. Критерії відбору художньої словесності для лінгвоаналізу. Теорія і практика літературного аналізу художнього тексту. Тернопіль : Лілея, 1997. С. 6–25.
30. Лазебник Ю. Спілкування текстом. Мовознавство. 1995. № 1. С. 78–85.
31. Личностно-ориентированный подход в работе педагога: разработка и использование / под ред. Е .Н. Степанова. Москва, 2003. 128 с.
32. Лук’янова Т. В. Про розмежування підходів до вивчення тексту з позицій лінгвістики тексту та інтерпретації тексту. Мовознавство, 1990. № 3.
33. Мельничайко В. Я. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: завдання і методи. Теорія і практика літературного аналізу художнього тексту. Тернопіль : Лілея, 1997. С. 26–60.
34. Найдов Б. П. К проблеме прагматики научно-технического текста. Киев, 1983.
35. Непийвода Н. Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). Київ, 1997.
36. Нікітіна А. В. Лінгвістика : зб. наук. праць. Старобільськ : «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2015. № 2 (33). С. 142–153.
37. Сорокин Ю. А. Психолингвистические аспекты изучения текста. Москва : Наука, 1985. 168 с.
38. Стріляна А. М. Уроки розвитку зв’язного мовлення у 8-му класі. Укр. мова і літ. в шк. 1988. № 4. С. 43–45.
39. Українська мова. Енциклопедія. Київ : Укр. Енциклопедія, 2000. 752 с.
40. Фразеологія перекладів Миколи Лукаша : Словник-довідник / О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк (уклад.) ; Г. П. Півторак (ред.) ; НАН України. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. К., 2002. 735 с.
41. Шанский Н. М., Махмудов Ш. А. Филологический анализ художественного текста. Санкт-Петербург, 1999. 318 с.
Здобувач вищої освіти
другого (магістерського) рівня Анастасія ВАСИЛЬЧУК
Науковий керівник:
кандидат філологічних наук, доцент
кафедри української мови Галина БАРИЛОВА
Робота рекомендована до захисту на засіданні кафедри української мови (протокол № 5 від 15 грудня 2021 р.).
Завідувач кафедри української мови,
кандидат філологічних наук,
доцент Оксана КЛЄЩОВА
1 2 3 4 5