Ім'я файлу: приклад некласична філософія.docx
Розширення: docx
Розмір: 72кб.
Дата: 05.06.2020
скачати
Пов'язані файли:
Лаб_№8_Скляр.docx
lab2_git.docx
LibreOffice Writer.odt
Розширення: docx
Розмір: 72кб.
Дата: 05.06.2020
скачати
Пов'язані файли:
Лаб_№8_Скляр.docx
lab2_git.docx
LibreOffice Writer.odt
Зміни у робочому просторі
Соціальні зміни проникають і на робоче місце. Як уже було сказано вище, виникають нові вимоги до працівників: вони повинні не лише оперувати певним набором знань, але і вміти швидко освоювати нові
навички, вони повинні мати певні соціальні навички, або як би в мене сказали в офісі мати розвинені soft-скіли.
Окрім змін вимог до працівників, змінюються і організація роботи у самих офісах. Так все більше компаній пропонує своїм працівникам гнучний графік, руйнується синхронізований графік “з дев’яти до шести”. Все частіше ми назначаємо час конкретних зустрічей, а не час фактичної роботи. У людей виникає потреба в особистому плануванні часу.
Компанії часто пропонують можливості віддаленої роботи. Розвиток комп’ютерів та засобів комунікацій роблять можливим створення офісів вдома. Інколи цей процес може бути важким, адже вимагатиме зміни у системах управління та мотивації. Не всі види робіт можна виконувати віддалено. Тоффлер виділяє наступні тенденції, які сприяють віддаленій роботі, зокрема:
виростають витрати часу та грошей на фізичне переміщення
збільшується якість комунікацій
зменшення робочого дня приводить до збільшення відчуття витрат часу на дорогу, що поскладнює можливість виправдати такі витрати
На його думку, це призведе до стабілізації житлових районів, адже не буде потреби переїжджати при зміні роботи, що призведе до формування більш тісних соціальних зв’язків між сусідами, навіть створення комун. Послабляться зв’язки з колегами, вони стануть все більш розмитими і “віддаленими” [4].
В даному випадку, я не зовсім можу погодитись із Тоффлером. Так можливості віддаленої роботи процвітають, проте вони поки що не стають панівними. Компанії прагнуть згрупувати людей, побудувати дружню атмосферу, тому проводять корпоративи, вечірки, інколи клуби після роботи для працівників. Самі працівники нерідко відмовляються від віддаленої роботи, адже вважають, що в офісі вони швидше вирішують проблеми (немає затримок у відповідях при листуванні), краще організовані, вмотивовані (ніхто з домашній їх не відволікає). Тому я не думаю, що навіть IT-сфера колись стане повністю віддаленою. Люди все ще потребують емоційних зв’язків із колегами, які краще формуються при живому спілкуванні, а не віддаленому.
Змінюється ієрархія на робочому місці. Третя хвиля вимагає експериментувати з новими типами організацій. Попередня структура була чисто вертикальна, є працівник, в нього є менеджер, в менеджера є вищий менеджер і так далі. Тепер нерідко у компаніях формуються невеликі команди, які тимчасово працюють над одним проектом і потім переформовуються при зміні задач, розділення ролей стає більш горизонтальне, а команда складається з більш рівноцінних її учасників. Вся компанія стає схожа на нейронну мережу, а не на ієрархічне дерево. В майбутньому такі команди можуть стати все більш незалежними і
самовмотивованими. Фредерік Лалу «Відкриваючи організації майбутнього» називає такі компанії майбутнього бірюзовими [1].
Продукція стає все більш персоналізованою, відбувається демасифікація виробництва. Раніше вибираючи модель машини ми мали доволі обмежену варіативність того, що отримували. Тепер ми можемо вибрати практично будь-що: колір, обшивку, швидкісні параметри. З появою 3D-принтерів дехто навіть говорить про можливість відмирання існуючих фабрик, переворот у виробництві. В майбутньому ми зможемо вибирати файл із прототипом товару і друкувати його вдома. Це вже можливо, проте поки що залишається доволі дорогим задоволенням. Все це призводить до індивідуалізації у товарах, які пропонуються.
Все це призводить до змін у відносинах між споживачем і покупцем. У Тоффлера з’являється поняття «просьюмер» - це користувач, який все більше перехоплює функції виробника. Так у 1970-ті роки в аптеках Західної Європи і США з’явились з'явилися індивідуальні набори тестів на вагітність. До 1980-х років мільйони жінок рутинно виконували роботу, яку раніше робили лаборант, медсестра і лікар. Це класичний приклад просьюмерізма, який сьогодні оточує нас всюди.
У сучасних реаліях приклади просьюмерізму можна отримати у роботі онлайн-магазинів і систем Банк-Клієнт, у роботі Google, Facebook, WhatsApp, Instagram. Всі вони надають нам - просьюмерам - можливість виконати важливу частину роботи - сформувати пошуковий запит, розмістити пост, відправити повідомлення, зробити і викласти в Інтернет, провести по суті рекламну кампанію у певній мірі.
Все це призводить до нового соціального конфлікту між працівниками та користувачами, які поступово переймають їх певні функції.