Паровий котел Е1-9, встановлений в 2000 році, але так як його мала потужність не забезпечує потребу технології в парі - не експлуатується.
Система хімводоочищення: встановлена в 2000р., Проходила капітальний ремонт із заміною іонообмінного матеріалу в 2001р. На даний момент вимагає повторного капітального ремонту з подальшою заміною іонообмінного матеріалу. Принцип дії - Na катіонування.
У розрахунках прийняті максимально можливі витрати на реконструкцію на ряду з мінімально можливим економічним ефектом.
Не враховується:
- прибуток від ліквідації за допомогою подальшої реалізації демонтується обладнання, як важко прогнозована.
-поточні ремонтні витрати встановленого котельного обладнання.
-витрати на капітальний ремонт вже встановленого котельного обладнання, яке підлягає заміні.
- економія палива в разі переходу пальника в режим очікування під час екстрених зупинок виробництва, несподіваного припинення споживання пара, и.т. п., як важко прогнозована.
Це прийнято для спрощення попереднього розрахунку проекту, і будь-яка зміна зазначених статей витрат спричинить за собою тільки позитивний момент на період самоокупності даної пропозиції.
Переваги нового парогенератора полягають в наступному:
1. Високий експлуатаційний ККД (до 920/0).
2. Швидкість запуску і отримання готового пара - через 5 хвилин після включення.
3. Малі габарити і маса устаткування.
4. Економічна витрата палива і подачі пари. При перерві в паркані пара в основний технологічний процес пальник автоматично переходить в режим очікування і припиняє споживання газу.
5. Наявність сертифіката УкрСЕПРО (Система Держстандарту України).
6. Парогенератор оснащений системою автоматичного управління, яка забезпечує ідеальне співвідношення «газ-повітря» на різних режимах роботи. Регулювання потужності пропорційне в широкому діапазоні від 300/0 до 1000/0 потужності. АСУ оснащена процесором, який враховує в поточному часу залежність «витрата-тиск» і дозволяє швидко змінити режим горіння пальника в разі нерівномірного відбору пара, що в свою чергу суттєво підвищує раціональність витрати палива.
7. Встановлений пальник з реверсивним розвитком полум'я. Забезпечує: рівномірний прогрів нагрівальних елементів; зниження питомої теплового напруги на топковий простір; з одночасно низькими температурними показниками на хвостові поверхні.
8. Парогенератор в залежності від виконання горілчаного пристрою може працювати як під наддувом, так і під розрядження. Що визначається при уточненому проектному розрахунку, в залежності від комплектації регенеративних поверхонь нагріву, які визначаються при проектних роботах.
Технічні характеристики парогенератора Eurotherm RS +1500
1. Продуктивність max: 3000кг / п.час;
2. Дозволена робочий тиск: 12кгс / см2;
3. Швидкість споживання газу для вироблення 3000кг / п.час: Вmax = 201 нм / м3ч;
4. Встановлена потужність електрообладнання: РУпг = 7.5 кВт.
5. Середньозважений ККД парогенератора: КПДпг = 0.90
Примітка: середньозважений ККД, це коефіцієнт корисної дії парогенератора з урахуванням роботи під час розігріву і режиму очікування, зазвичай для попередніх розрахунків приймається на 20/0 нижче паспортного.
Розрахунок економічної ефективності і терміну самоокупності.
1. Експлуатаційні витрати на паливо і електроенергію при виробництві теплової енергії по аналогу 2017р.
1.1 Основна напрацювання котла за рік: Тн = 5840 години.
1.2 Витрачено газу: Вг = 811935нм3.
1.3 Використано електроенергії: Рг = 256960 кВт.
2 Розрахунок зниження витрати палива:
2.1 Даний розрахунок проводимо усереднено, так як витрата природного газу для встановлених парових котлів ДКВр2.5-13 і ДЕ6.5-14 ГМ за підсумками роботи практично однаковий, з різницею в тому що встановлена електрична потужність парового котла ДЕ6.5-14 ГМ більше на 12 кВт, але через коефіцієнта потреби потужності вона також порівнянна з споживаної потужністю котла ДКВр2.5-13. Тому в подальшому розрахунку умовно приймаємо економічну ефективність установки нового парогенератора при його подальшої експлуатації замість двох встановлених.
2.2 Середньозважений ККД парового котлаДКВр2.5-13 за реальними вимірами склав 0.680 / 0 в середньому навантаженні.
2.3 Розрахунок втрат в паливі за рахунок підвищення ККД:
Різниця в КПД:
РКПД = 0.90 - 0.68 = 0.220 / 0;
Різниця у витраті палива складе:
Вр = Вг х РКПД
В к = 811935 х 0.22 = 178625нм3
2.4 Розрахунок зниження витрати палива за рахунок зменшення холостого вигону котла.
При запуску котла ДКВр2.5-13 в роботу після перерви в споживанні пари необхідно затратити деяку кількість газу на розігрів його обмурівки. Час розігріву Траз. складає в середньому 40 хв., тобто 0.67 години. Часовий витрата газу при цьому становить
Вм = 120 м3 / год. Кількість пусків дорівнює кількості робочих днів
Кп = 365. Так як на знову встановленому котлі час виходу готового пара після його запуску становить 5 хв, даними витратою газу можна знехтувати.
Зниження витрати газу за рік:
Вр = Траз х Вм х Кп
Вр = 120 х 0.67 х 365 = 29346 м3;
Разом зниження витрати газу за рік:
В = В к + Вр = 178625 + 29346 = 207971нм3
3.Розрахунок зниження витрат електроенергії:
3.1 Встановлена потужність котла Eurotherm RS 1500 складає: РНУ = 7.5 Квт
Час напрацювання котла за підсумками 2017р. складе:
Тн = 5840 години.
Витрата електроенергії за рік складе:
Ргн = Рн х Тн = 7.5 х 5840 = 43800 кВт:
Зниження витрат електроенергії за рахунок зменшення споживаної потужності:
Рс = Рг - РГН = 256960 - 43800 = 213160кВт.
Разом зниження витрат електроенергії за рік складе:
Рс = 213160кВт.
4. Статті витрат:
4.1. Вартість парогенератора: 1700000грн.
4.2 Вартість проектних робіт: 130000 грн.
4.3Вартість монтажних робіт периферійного обладнання:
50000грн.
4.4 Непередбачені витрати пов'язані з монтажем, пуском і налагодженням 170000грн.
4.5 Система хімводоочищення, двоконтурна. 150000грн.
4.6 всього: 2200000грн.
Примітка: котельня ПАТ "ЖЛК-УКРАЇНА" оснащена системою хімводоочищення, яка вимагає капітального ремонту, тому в даному розрахунку приведена вартість нового комплексу системи водоочищення для приготування живильної води на парогенератор. Дана стаття витрат бажана, і введена як основна.
4.7 Вартість 1нм3 газу на момент 1го вересня 2018р .: 11,90 грн.
4.8 Вартість 1 кВт електроенергії на момент 1го вересня 2018р .:2,16 грн
4.9 Економічний ефект за рахунок зменшення витрати палива:
Ет = В х 11,9 = 207971 х 11,9/1000 = 2474,85 тис. грн.
4.10 Економічний ефект за рахунок зменшення витрат електроенергії:
Еел. = Рс х 2,16 = 213160 х 2,16/1000 =460,43 тис.грн.
4.11Повний економічний ефект:
Епол. = Ет + Еел =2474,85+460,43 = 2935,38 тис грн. на рік.
4.12 Період самоокупності реконструкції:
Пс =2200/2935,38 = 8 місяців
Прогнозований звіт про фінансові результати підприємства наступний рік надано в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Прогнозований звіт про фінансові результати ПАТ "ЖЛК-Україна", тис. грн
| Статті | Звіт | Зміни | Прогноз |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 21138,7 | Зростання на 40% | 29594,18 |
| Інші операційні доходи | 3660,1 | Зменшення до 75коп на 1 грн доходу | 3660,10 |
| Інші доходи | | | |
| Разом доходи (2000 + 2120 + 2240) | 24798,8 | Розрахунок | 33254,28 |
| Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | 16291,7 | | 22195,64 |
| Інші операційні витрати | 1872,7 | | 1872,70 |
| Інші витрати | 1872,7 | | 1872,70 |
| Разом витрати (2050 + 2180 + 2270) | 20037,1 | Розрахунок | 25941,04 |
| Фінансовий результат до оподаткування (2280 – 2285) | 4761,7 | Розрахунок | 7313,25 |
| Податок на прибуток | 247,9 | Розрахунок | 1316,38 |
| Чистий прибуток (збиток) (2290 – 2300) | 4513,8 | Розрахунок | 5996,86 |
За нашими розрахунками підприємство під впливом прийнятих заходів має можливість у прогнозованому році значно збільшити прибутковість своєї діяльності до 5996,86 тис. грн. Однак прогноз, який був зроблений вище, тільки перша частина сукупного процесу прогнозування.
Наступний етап – це аналіз прогнозованого звіту про фінансові результати для визначення доцільності, ефективності прийнятих майбутніх рішень.
У таблиці 3.6 розраховано показники прибутковості (збитковості) діяльності підприємства за звітний рік та за прогнозованим звітом про фінансові результати.
Свідчимо, що показники діяльності підприємства значно покращаться при дотриманні вказаних тенденцій змін, а саме:
– підприємство буде мати можливість отримати 7313,25 тис. грн. Фінансового результату до оподаткування;
– витрати на 1 грн виручки від реалізації знизяться на 2 коп.
Таблиця 3.6
Показники прибутковості (збитковості) діяльності ПАТ "ЖЛК-Україна", розраховані за прогнозованим звітом про фінансові результати, тис.грн.
| Показники | Звіт | Прогноз | Відхилення |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 21138,7 | 29594,18 | 8455,48 |
| Інші операційні доходи | 3660,1 | 3660,10 | 0,00 |
| Інші доходи | | | 0,00 |
| Разом доходи (2000 + 2120 + 2240) | 24798,8 | 33254,28 | 8455,48 |
| Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | 16291,7 | 22195,64 | 5903,94 |
| Інші операційні витрати | 1872,7 | 1872,70 | 0,00 |
| Інші витрати | 1872,7 | 1872,70 | 0,00 |
| Разом витрати (2050 + 2180 + 2270) | 20037,1 | 25941,04 | 5903,94 |
| Фінансовий результат до оподаткування (2280 – 2285) | 4761,7 | 7313,25 | 2551,55 |
| Податок на прибуток | 247,9 | 1316,38 | 1068,48 |
| Чистий прибуток (збиток) (2290 – 2300) | 4513,8 | 5996,86 | 1483,06 |
Зазначимо, що певні управлінські рішення можуть призвести і до тимчасового зниження прибутковості (підвищення збитковості) за умови, якщо керівництво підприємства приймає не завжди оптимальні рішення з фінансового погляду в умовах жорсткої конкурентної боротьби.
Запропоновані заходи можуть використовуватися ПАТ "ЖЛК-Україна" для підвищення прибутковості своєї діяльності в нинішніх умовах в Україні. Проте ПАТ "ЖЛК-Україна" повинно активно шукати всі можливі шляхи вдосконалення виробництва, підвищення прибутковості власної продукції, що повинно сприяти зростанню прибутку та рентабельності підприємства.
Однією із найважливіших проблем розподілу прибутку є оптимальне співвідношення частки прибутку, що акумулюється в доходах бюджету і залишається в розпорядженні підприємства. Економічно обґрунтована система розподілу прибутку повинна гарантувати виконання фінансових зобов’язань перед державою і максимально забезпечити виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємства .
Управління розподілом та використанням прибутку доцільно здійснювати поетапно [5]:
1) формування інформаційної бази для аналізу ефективності використання прибутку підприємством;
2) ретроспективний аналіз використання прибутку підприємства;
3) дослідження внутрішніх та зовнішніх чинників, що впливають на ефективність використання прибутку підприємства;
4) визначення напрямів розподілу прибутку на поточний період з урахуванням стратегічних і тактичних цілей підприємства;
5) розроблення системи управлінських рішень із забезпечення повного та ефективного використання розподіленого прибутку;
6) забезпечення контролю за виконанням управлінських рішень щодо розподілу та використання прибутку підприємства;
7) коригування окремих управлінських рішень щодо розподілу та використання прибутку та результати здійсненого контролю з урахуванням стратегії розвитку підприємства.
Максимізація прибутку є вирішальним чинником успішної конкурентоспроможності підприємства, його життєздатності і закріплення на ринку. Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками – прибутком і рентабельністю.
Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів, а рентабельність є одним із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва. Вона безпосередньо пов’язана з отриманням прибутку та показує ефективність діяльності підприємств різних форм власності та характеризує інтенсивність їх роботи. Рентабельність показує співвідношення прибутку з понесеними витратами. Це відносний показник, який має властивість порівняння.
Рентабельність характеризує ступінь дохідності, вигідності, прибутковості. Тобто, розглядаючи резерви збільшення прибутку і, взагалі, прибутковості підприємства, слід звернути увагу на те, що отримання прибутку залежить як від доходів підприємства, так і від його витрат.
Тобто, виходячи з вищевикладеного, можна зазначити, що максимізація прибутку та прибутковість підприємства може бути досягнута за таких умов:
– збільшення обсягів випуску та реалізації продукції;
– за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;
– впровадження економічно обґрунтованих норм на підприємстві;
– при впровадженні досягнень науково-технічного прогресу;
– за рахунок підвищення якості продукції, що реалізується;
– за рахунок підвищення продуктивності праці;
– використання вторинних ресурсів та попутних продуктів;
– застосовування правильної тактики в області встановлення цін;
– правильний та економічно обґрунтований вибір маркетингової політики підприємства.
Слід відмітити, що збільшення обсягу випуску та реалізації продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку за умови, що продукція є рентабельною. Але треба пам’ятати, що збільшення прибутку на підприємстві тягне за собою й збільшення відрахувань до державного бюджету.
Собівартість продукції і прибуток взаємопов’язанні між собою, оскільки зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки. Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором зростання прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство.
Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства .
На витрати виробництва та реалізацію продукції впливають всі чинники витрат виробництва, виражені у грошовій формі, а саме: основних фондів, сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів. Це найважливіший внутрішньовиробничий показник, який впливає на збільшення прибутку підприємства.
Для будь-якого виробника основним, а іноді і єдиним джерелом збільшення прибутку стає зниження витрат. Звідси визначається й основне завдання підприємства для збільшення прибутку – визначити оптимальне співвідношення між витратами та доходами, що є найважливішою умовою ефективної діяльності підприємства.
Важливе значення у боротьбі за зниження витрат та підвищення прибутку має дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства.
Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед у зменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат з обслуговування виробництва і керування й інших непродуктивних витрат, зменшенні невиробничих виплат по заробітній платі, по оплаті цілоденних простоїв і часів внутрішньозмінного простою тощо.
Потребують вдосконалення норми та нормативи, які діють на підприємстві, оскільки економічно і технічно обґрунтовані норми й нормативи та їх своєчасний перегляд призводять до зниження витрат виробництва.
Впровадження досягнень науково-технічного прогресу на підприємстві, а саме впровадження нової техніки, удосконалення технології, впроваджування прогресивних матеріалів тощо дозволить значно знизити витрати виробництва, а також собівартість продукції і цим самим збільшити прибуток.
Механізоване виробництво потребує значно менше робітників і це у свою чергу зменшить витрати на оплату праці. Також за рахунок нового обладнання можна збільшити обсяг продукції, що виготовляється, що у свою чергу призведе до зниження витрат у розрахунку на одиницю продукції.
Резервом зростання прибутку промислових підприємств є підвищення якості продукції, що виробляється, і ліквідація втрат від браку. Проблема якості продукції у ряді галузей промисловості пов’язана із підвищенням надійності і тривалості використання виробів. Багато підприємств випускають продукцію з гарантією. Практика показує, що деякі підприємства забезпечують гарантований строк служби виробів за рахунок оплати витрат по передчасному ремонту бракованої продукції, реалізованої споживачу в майстернях гарантійного ремонту. Це призводить до зниження якості продукції і збільшення її собівартості, так як у плановій собівартості вже передбачені витрати на гарантійний ремонт, що наносить як моральний, так і матеріальний збиток і покупцю, і виробнику.
Підвищення прибутку може відбутися також за рахунок підвищення продуктивності праці. Із зростанням продуктивності праці знижуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати у структурі собівартості. Для цього підприємство повинно активно використовувати різноманітні мотиваційні засоби: перевести якомога більше працівників на відрядну форму оплати праці, працівникам погодинної форми у більшому розмірі оплачувати роботу у понаднормовий час, забезпечувати доставку працівників на роботу та з роботи за узгодженими маршрутами, надавати матеріальну допомогу працівникам з нагоди ювілейних та інших визначних дат. Враховуючи специфіку роботи, слід також проводити профілактичне оздоровлення та медичне обстеження працівників за рахунок підприємства, організовувати санаторно-курортне лікування для працюючих та інвалідів праці .
Одним із резервів збільшення прибутку промислових підприємств є більш повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Доля вторинної сировини в загальному обсязі матеріальних ресурсів, використовуваних у господарстві країни, значно зростає.
Також важлива роль у підвищенні прибутку відведена маркетингу. Практика показує, що багато видів нової продукції не може знайти покупця на ринку без хорошої організації маркетингу, і тому підприємствам для збільшення обсягів реалізації продукції і, як наслідок, збільшення прибутку слід більше уваги приділяти маркетинговій політиці підприємства. Ціна продукції справляє прямий вплив на основні результати діяльності підприємства – прибуток і обсяг продажу. Під час пошуку оптимальної ціни підприємство виходить з припущення, що метою діяльності є максимізація прибутку. Причому відомо, що часто вплив ціни на прибуток є значно більшим, ніж вплив інших чинників, таких як обсяг продажу, рівень витрат тощо.
Для збільшення обсягу отримуваного прибутку підприємствам необхідно застосовувати правильну цінову політику, тому що іноді збільшення ціни призводить до певного скорочення обсягу продажу. Заниження ж продажної ціни з метою збільшення обсягу продаж та збільшенню прибутку також має сенс, але постійне проведення політики низьких цін може закінчитися для підприємства негативною ситуацією.
Тому, встановлюючи ціни, підприємства мають керуватися насамперед цілями цінової політики підприємства, основними серед яких є: отримання максимального прибутку та проникнення на нові товарні ринки, збереження й закріплення «своїх» споживачів, збільшення частки ринку, перемога над основними конкурентами, залучення великих оптовиків, використання резервних можливостей, підвищення ефективності роздрібних продажів, створення іміджу товару чи фірми тощо. При цьому завдання цінової політики мають відповідати ринковим цілям компанії.
Отже, для підвищення прибутку підприємства потрібно спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз діяльності підприємства, що має на увазі: вивчення техніко-економічних показників роботи підприємства й організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв’язків тощо.
З наведеного вище можна зробити висновки, що розподіл і використання прибутку є найважливішим господарським процесом, який забезпечує покриття потреб підприємців і формування доходів держави. Механізм розподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб усіляко сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання.
Максимізація прибутку є вирішальним чинником успішної конкурентоспроможності підприємства, його життєздатності і закріплення на ринку. Оскільки отримання прибутку залежить як від доходів підприємства, так і від його витрат, то шляхами підвищення прибутковості підприємства є скорочення витрат, впровадження досягнень НТП, підвищення рівня якості продукції та її конкурентоспроможності на ринках збуту, розширення діяльності у існуючих сегментах та вихід на нові ринки. Важливим фактором для збільшення прибутковості діяльності підприємства також є правильна маркетингова стратегія та цінова політика підприємства-виробника.
Для вирішення проблеми знаходження шляхів та резервів збільшення прибутковості необхідно системно аналізувати прибутковість підприємств та чинники, які впливають на неї, постійно відстежувати і встановлювати резерви з максимізації прибутку та поєднувати різноманітні шляхи підвищення рівня прибутковості .
ВИСНОВКИ
Для досягнення поставленої мети були сформульовані та послідовно розв’язувалися такі завдання:
1. Обґрунтувано економічний зміст та функції політики прибутковості підприємства.
2. Узагальнено основні складові формування управління політикою прибутковості підприємства.
3. Визначено основні особливості управління політикою прибутковості підприємств.
4. Визначено господарсько-правові засади функціонування та охарактеризовано діяльність ПАТ "ЖЛК-Україна.
5. Проаналізовано вплив управління політикою прибутковості на основні показників прибутковості
6. Обґрунтувано удосконалення підходів до управління політикою прибутковості ПАТ "ЖЛК-Україна".
7. Визначено шляхи оптимізації управління політикою прибутковості
8. Розраховано ефективність впроваджених змін в управлінні політикою прибутковості ПАТ "ЖЛК-Україна"
Прибуток виступає не лише стимулом господарської діяльності підприємств, а й основним джерелом розвитку їхньої діяльності. Таким чином, великої значущості набуває необхідність розробки рекомендацій по підвищенню ефективності формування, розподілу прибутку та його максимізації, тобто управління ним, а саме:
1.Підвищення інтегрованості системи управління прибутком із загальною системою управління підприємством, оскільки прийняття управлінських рішень у будь-якій сфері діяльності підприємства впливає на рівень прибутку, який у свою чергу є основним джерелом фінансування розвитку підприємства та зростання доходів його власників.
2. Вибір оптимальної стратегії підприємства з орієнтацією на прибуток.
Обєкт дослідження - ПАТ "ЖЛК-Україна", яке займається виробництвом машин і устатковання для сільського та лісового господарства .
Ціль ПАТ "ЖЛК-Україна" – створення та надання великим промисловим підприємствам АПК та деревообробки, фермерським господарствам, середнім і малим виробництвам сприятливих умов для вигідного придбання механічних агрегатів, типових вузлів, ліній, а також, надання індивідуального рішення будь-якого виниклого завдання.
Чистий дохід від реалізації у 2017 році порівняно з 2016р. збільшився на 35,22 % і становив 18145,4 тис.грн., собівартість реалізованої продукції в 2017 р. також збільшилась в порівнянні з 2016 р. на 31,4 % і становить 13278,4тис.грн.
Чистий дохід від реалізації у 2018 році порівняно з 2017 р. збільшився на 16,5% і становив21138,7 тис.грн., собівартість реалізованої продукції в 2018 р., також збільшується в порівнянні з 2017 р. на 22,69% і становить 16291,7 тис.грн.
У фінансовому результаті до оподаткування в 2018р.спостерегаються значні позитивні зміни порівняно з 2017 р. – зростання прибутку на 13,43%, або на 563,8тис.грн.
Збільшення загальної вартості майна підприємства в 2017 р. більш ніж на 106,87 % порівняно з 31.12.2016 р., при цьому необоротні активи збільшились на 277,56% (темп росту відповідно 377,56 %). Збільшились також джерела формування майна.
Простежується збільшення загальної вартості майна підприємства в 2018 р. більш як на 12,07% порівняно з 31.12.2017 р., при цьому оборотні активи збільшились, а необоротні активи зменшились (відповідно на 3291,8 тис.грн. та 361,2тис.грн)
Аналіз ліквідності показує, що в 2016-2017рр. підприємство мало надлишок найбільш ліквідних оборотних активів – грошових коштів. По іншим групам майна були в наявності надлишкові залишки і виконанні умови співвідношень, за якими визначається ліквідність балансу підприємства.
Аналіз фінансової стійкості показав, що всі показники задовільні. Підприємство є фінансово стійким.
Наведені дані свідчать про ефективну господарську діяльність підприємства та його ділову активність. Підприємство, у якого сума продажу перевищує витрати на виробництво, управління підприємством і продаж продукції, називають прибутковим.
Для підвищення прибутковості діяльності, підприємством обраний інстенсивний щлях, який полягає в придбанні удосконаленої технології виробництва нових видів продукції.
Реалізація даного проекту складає 34,8% рентабельності або 5996,86 тис.грн прибутку за рік. (8,7 грн *689294 шт.)
Слід зазначити, що поступово під нові види продукції підприємству необхідно розширити асортимент вже існуючих товарів, тобто переорієнтувати вже існуючу продукцію,за рахунок зміни технології виробництва.
Слід зазначити, що крім розширення асортименту підприємству не слід забувати про вже існуючу продукцію. Тому необхідно постійно вдосконалити вже існуючу продукцію за рахунок поліпшення дизайну упаковки й технології виробництва, одним словом компанії необхідно постійно модернізувати й удосконалювати процеси виробництва.
Так для підвищення прибутковості продукції ПАТ "ЖЛК-УКРАЇНА" необхідно здійснити певні фінансові інвестиції у розмірі 177000 тис. грн., які окупляться через 3 роки.
Крім того запропоновано провести реконструкцію котельні,шляхом придбання нового парогенератора, повний економічний ефект від якої складе 2935,38 тис грн. на рік. Для цього необхідно інвестувати 2,2 млн. грн. Період самоокупності реконструкції складе 8 місяців.
При цьому показники діяльності підприємства значно покращаться при дотриманні вказаних тенденцій змін, а саме:
– підприємство буде мати можливість отримати 7313,25 тис. грн. Фінансового результату до оподаткування;
– витрати на 1 грн виручки від реалізації знизяться на 2 коп.
Прибуток є основним спонукальним мотивом організації виробничої і господарсько-комерційної діяльності підприємства, в умовах переходу до ринку і розвитку діяльності підприємства. Зазначимо, що процес управління політикою прибутковості залежить як від використання існуючих чинників, так і від їхніх наслідків, зміна інформації на параметричному (елементному) рівні є їх дзеркальним відображенням. Основною задачею економічно-грамотного управління політикою прибутковості є процес вивчення інформаційного забезпечення планово-управлінських рішень .
Проаналізовано основні складові управління політикою прибутковістю підприємства.
В ході дослідження узагальнено основні задачі управління прибутком, розглянуто основні функції управління прибутковістю, наведена багаторівнева функціональна система керування прибутком, охарактеризовано основні елементи механізму управління прибутком, узагальнено напрями розподілу прибутку підприємства.
Стратегічне управління прибутком включає в себе такі стадії:
1) керівництво компанії визначає цільові показники прибутку підприємства, що залежить від внутрішнього становища підприємства та зовнішнього середовища;
2) визначаються товари, які користуються попитом, для того, щоб розробити стратегію товарообігу;
3) визначається асортиментна політика підприємства, яка має на меті стровення оптимальної товарної групи;
4) створюється цінова політика, яка має на меті визначення ціни товару, при якій прибуток максимізується;
5) визначаються планові показники забезпечення ресурсами підприємство, з метою досягнення необхідного обсягу діяльності з найменшими затратами;
6) визначається стратегія управління валовими доходами підприємства;
7) порівнюється обсяг отриманого прибутку порівнюють з його цільовим розміром – якщо можливий прибуток більший або рівний цільовому, то дана стратегія приймається до виконання;
8) контроль за реалізацією плану.
Таким чином, досягнення сталих результатів господарської діяльності торгівельних підприємств ґрунтується на використанні стратегічного підходу до управління їх прибутком, який складається з дев’яти етапів: від визначення цільового розміру прибутку до прийняття стратегічного плану досягнення цільового розміру прибутку та контролю його реалізації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Апопій В. В. Внутрішня торгівля та АПК України: ефективність взаємодії : [монограф.] / В. В. Апопій. – Львів : Вид-во Львів. комерц. акад., 2007. – 368 с. 2. Апопій В. В. Організація торгівлі : [підруч.] / [В. В. Апопій, І. П. Міщук та ін. ; за ред. Апопія В. В.]. – [3-тє вид.]. – К. : Центр навч. л-ри, 2009. – 632 с.
3. Афанасьев М. В. Управління проектами : навч.-метод. посіб. / М. В. Афанасьев, І. В. Гонтарева. – Х. : Вид-во ІНЖЕК, 2007. – 271 с.
4. Бабо А. Прибыль / Бабо А.; [пер. с фр. Е. П. Островской]. – [4-е изд., испр.]. – М. : Группа «Прогресс» : Универс, 1993. – 175 с.
5. Балабанова Л. В. Управління реалізацією стратегій підприємства: маркетинговий підхід : [монограф.] / Л. В. Балабанова, І. С. Фоломкіна. – Донецьк : ДонНУЕТ ім. Михайла Туган-Барановського, 2009. – 402 с.
6. Балабанова Л. В. Цінова політика торговельних підприємств в умовах маркетингової орієнтації : [монограф.] / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак. – Донецьк : ДонДУЕТ ім. Михайла Туган-Барановського, 2003. – 149 с.
7. Балацкий Е. В. Анализ влияния налоговой нагрузки на экономический рост с помощью производственноинституциональных функций / Е. В. Балацкий // Проблемы прогнозирования. – 2010. – № 2. – С. 88-105.
8. Балацкий Е. В. Оценка влияния фискальных инструментов на экономический рост / Е. В. Балацкий // Проблемы прогнозирования. – 2011. – № 4. – С. 124-136. 9. Баранцева С. Стратегія управління прибутком як регулятор діяльності підприємства / С. Баранцева // Торгівля і ринок України. – 2008. – № 14. – Т. 2. – С. 81-86.
10. Бачевський Б. Є. Потенціал і розвиток підприємства : навч. посіб. / Б. Є. Бачевський, І. В. Заблодська, О. О. Решетняк. – К. : Центр навч. л-ри, 2009. – 400 с.
11. Безбородова Т. В. Удосконалення механізму управління фінансовими ресурсами підприємств / Т. В. Безбородова // Держава та регіони. – 2009. – № 7. – С. 25-26.
12. Бєляєва М. В. Економічний механізм регулювання підприємницької діяльності в торгівлі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» / Харків. держ. ун-т харчування та торгівлі. – Х., 2010. – 19 с.
13. Билок М. Д. Экономическая сущность прибыли в условиях трансформации экономики / М. Д. Билок // Формирование рыночных отношений в Украине. – 2007. – № 11. – С. 130-132.
14. Білик М. Д. Методичні підходи до управління прибутком підприємств / М. Д. Білик // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 11 (114). – С. 452-458.
15. Білявський В. Оцінювання ефективності соціальної діяльності торговельних підприємств / В. Білявський // Вісник Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. – 2006. – № 3. – С. 39-46.
16. Бланк И. А. Управление прибылью / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, 2007. – 768 с.
17. Бланк И. А. Финансовый менеджмент / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, 2004. – 655 с.
18. Блонська В. І. Вдосконалення системи управління розподілом та використанням прибутку підприємства / В. І. Блонська, П. П. Адамович // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.7. – С. 92-104.
19. Блонська В. І. Засоби підвищення ефективності використання трудового потенціалу / В. І. Блонська, О. М. Лега // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.18. – 400 с.
20. Блонська В. І. Вдосконалення формування та використання прибутку підприємства / В. І. Блонська, О. І. Вужинська // Науковий вісник. – 2008. – Вип. 18.1. – С. 122-128.
21. Бочаров В. В. Современный финансовый менеджмент / В. В. Бочаров. – СПб. : Питер, 2006. – 414 с.
22. Брезіцька О. Сучасні методичні підходи до оцінки вартості підприємства / О. Брезіцька // Економіка. Фінанси. Право. – 2010. – № 1. – С. 3-8.
23. Бурденко И. М. Финансовое состояние предприятия: стратегия обеспечения устойчивости / И. М. Бурденко. – М. : ИНФРА-М, 2009. – 608 с. 144
24. Бурлай Т. В. Особливості методичних підходів до прогнозування змін макроекономічної кон’юнктури / Т. В. Бурлай // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 3. – С. 126-148.
25. Валевич Р. П. Экономика торговой организации / Р. П. Валевич, Г. А. Давидова. – Минск : Вышейшая школа, 2008. – 371 с.
26. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами / Дж. К. Ван Хорн ; [гл. ред. серии Я. В. Соколов ; пер. с англ.]. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 800 с.
27. Веклич О. «Екологічна ціна» економічного зростання України / О. Веклич, М. Шлапак // Економіка України. – 2012. – № 1. – С. 51-60.
28. Верхоглядова Н. І. Зміст та значення прибутку як головної рушійної сили ринкової економіки / Н. І. Верхоглядова, С. Б. Ільїна, В. П. Шило // Економічний простір. – 2008. – № 18. – С. 237-245.
29. Виханский О. С. Менеджмент: [учеб.] / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Экономист, 2006. – 670 с.
30. Вишневська О. М. Ресурсний потенціал підприємництва / О. М. Вишневська // Економіка АПК. – 2008. – № 12. – С. 32-37.
31. Вікіпедія. Вільна енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki. – Назва з титул. екрана.
32. Власова Н. О. Ефективність формування фінансових результатів підприємств роздрібної торгівлі : [монограф.] / Н. О. Власова, І. Ю. Мелушова. – Х. : Харків. держ. ун-т харчув. та торг., 2008. – 259 с.
33. Внукова Н. М. Формування системи кількісних показників оцінки фінансового стану підприємств-емітентів / Н. М. Внукова, Н. І. Зінченко // Фінанси України. – 2006. – № 12. – С. 112-120.
34. Внутрішня торгівля: регіональні аспекти розвитку : [монограф.] / за ред. О. О Шубіна, Я. А. Гончарука. – Донецьк; Львів : Вид-во ДонНУЕТ, 2007. – 404 с. 35. Вовк В. М. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства / В. М. Вовк, Г. І. Левицька // Фінанси України. – 2009. – № 1. – С. 31-88.
36. Воронін О. Визначення показників економічної ефективності виробництва на основі модифікації ресурсного підходу / О. Воронін // Економіка України. – 2007. – № 10. – С. 29-37.
37. Вороніна В. Л. Використання облікової інформації для управління прибутком торговельних підприємств / В. Л. Вороніна // Економічний аналіз : зб. наук. пр. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Терноп. нац. екон. ун-ту «Економічна думка», 2012. – Вип. 10. – Ч. 1. – С. 95-98.
38. Вороніна В. Л. Деякі аспекти удосконалення управління прибутком / І. А. Маркіна, В. Л. Вороніна // Менеджмент у ХХІ сторіччі: методологія і практика : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., (Полтава, 16-17 трав., 2013 р.). – Полтава : видавець Шевченко Р. В., 2013. – С. 277-279.
39. Вороніна В. Л. Дослідження поведінки та функції витрат / В. Л. Вороніна, А. В. Панченко // Кримський економічний вісник. – 2013. – № 2 (03). – Ч. 1. – С. 80-83.
40. Вороніна В. Л. Дохід як важлива облікова категорія / В. Л. Вороніна // Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні : тези доп. наук.-практ. конф., (Київ, 16–18 жовт. 2000 р.). – К. : КНЕУ, 2000. – С. 12-13.
41. Вороніна В. Л. Економічна сутність прибутку підприємства / І. А. Маркіна, В. Л. Вороніна // Сучасні тенденції в економіці та управлінні: новий погляд : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., (Донецьк, 26–27 квіт. 2013 р.). / Східноукр. ін-т економіки та упр. – Донецьк : ГО «СІЕУ», 2013. – С. 130-133. 42. Вороніна В. Л. Забезпечення процесу управління прибутком торговельних підприємств / І. А. Маркіна, В. Л. Вороніна // Економіка. Фінанси. Право. – 2013. – № 5/1. – С. 12-15.
43. Вороніна В. Л. Звіт про фінансові результати: проблеми складання та використання для прийняття управлінських рішень / В. Л. Вороніна // Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Полтава, 16-17 трав. 2006 р.). – Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2006. – Ч. 1. – С. 193-196.
44. Вороніна В. Л. Зміст та значення прибутку як найважливішої економічної категорії / В. Л Вороніна // Вісник Львівської комерційної академії. – 2011. – Вип. 35. – С. 72-76.
45. Вороніна В. Значення планування прибутку торговельних підприємств / В. Вороніна // Формування конкурентоспроможної національної економіки: світовий досвід та вітчизняні реалії : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Херсон, 19-20 квіт. 2013 р.) / ред. кол.: К. С. Шапошников [та ін.]. – Херсон : Вид. дім «Гельветика», 2013. – С. 113-114.
46. Вороніна В. Л. Історичний аналіз економічної сутності прибутку / В. Л. Вороніна // Регіональні перспективи. – 2001. – № 4 (17). – С. 106-108.
47. Вороніна В. Л. Класифікація витрат підприємства / В. Л. Вороніна, А. С. Близна // Кримський економічний вісник. – 2013. – № 2 (03). – Ч. 1. – С. 77-80. 48. Вороніна В. Л. Класифікація чинників впливу на прибутковість діяльності торговельного підприємства / В. Л. Вороніна // Клчови въпроси в съвременната наука : материали ІХ Междунар. практ. конф., (Софія, Болгарія, 17-25 квіт. 2013 р.). – София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2013. – Т.4: Икономики. – С. 32-35.
49. Вороніна В. Л. Моніторинг стану системи управління прибутком торговельних підприємств в Україні / В. Л. Вороніна // Теоретичні та прикладні аспекти підвищення конкурентоспроможності підприємств: [кол. моногр. : у 4 т. / за ред. О. А. Паршиной]. – Дніпропетровськ : Герда, 2013. – Т. 4. – 319 с. – С. 64-70.
50. Вороніна В. Л. Необхідність трансформації облікової політики підприємств в умовах формування конкурентного ринкового середовища / В. Л. Вороніна // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 01-02 берез. 2000 р.). / [відп. ред. В. Д. Базилевич]. – К. : видавничий центр КДТЕУ, 2000. – С. 59-60.
51. Вороніна В. Л. Основні етапи побудови моделі моніторингу стану системи управління прибутком / В. Л. Вороніна // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Серія: Економічні науки. – 2013. – Вип. 23. – С. 259-265.
52. Воронина В.Л. Оптимизация управления прибылью торговых предприятий на основе разработки комплексной системы управления прибылью / И. А. Маркина, В. Л. Воронина // Бизнес. Образование. Право. Вестник Волгоградского института бизнеса. – 2013. – №3(24). – С. 35-39.
53. Вороніна В. Л. Побудова моделі моніторингу стану системи управління прибутком торговельного підприємства / В. Л. Вороніна // Економіка сьогодення: актуальні питання та інноваційні аспекти : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 26-27 квіт. 2013 р.) : у 3 ч. – К. : ГО «Київський економічний науковий центр», 2013. – Ч. 3. – С. 71-73.
54. Вороніна В. Л. Проблеми інформаційного забезпечення управління прибутком торговельних підприємств / В. Л. Вороніна // Зростання економічного потенціалу України: теоретикометодичний та науково-практичний аспекти : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 23-24 берез. 2012 р.) : у 2 ч. – К. : Київ. екон. наук. центр, 2012. – Ч. 2. – С. 107-109.
55. Вороніна В. Л. Проблеми управління підприємством та їх класифікація / О. М. Губачова, В. Л. Вороніна // Экономика третьего тысячелетия. Т. 2. Микроэкономика: проблемы, тенденции, перспективы : материалы ІІІ Междунар. научн. конф. молодых ученых-экономистов, (Донецк, 07-09 апр. 2000 г.). – Донецк : ДонГТУ Минобразования и науки Украины : ИЭН НАН Украины, 2000. – Т. 2. – С. 42-44.
56. Вороніна В. Л. Проблеми управління прибутком торговельних підприємств / В. Л. Вороніна // Методологія та практика менеджменту у XXI столітті: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти. : матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф., (Полтава, 26-27 квіт. 2012). – Полтава : ПУЕТ, 2012. – С. 283-285.
57. Воронина В. Л. Стратегическое управление прибылью торгового предприятия с учетом стадии его жизненного цикла / И. А. Маркина, В. Л. Воронина // Экономика Крыма. – 2013. – № 1 (42). – С. 199-204.
58. Вороніна В. Л. Сутність та функції прибутку в умовах сучасного економічного росту країни / В. Л. Вороніна // Збірник наукових праць ЧДТУ. Серія: Економічні науки. Вип. 33 : у 3-х ч. / М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2013. – Ч. ІІІ. – С. 202-205. 148
59. Вороніна В. Л. Сучасні підходи до оцінки сутності прибутку / О. М. Губачова, В. Л. Вороніна // Вісник Полтавського державного сільсько-господарського інституту. Науково-виробничий фаховий журнал. – 2000. – № 5. – С. 70-71.
60. Вороніна В. Л. Удосконалення управління прибутком торговельних підприємств / В. Л. Вороніна // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». – 2012. – № 3 (54). – С. 151-157. 61. Вороніна В. Л. Управління прибутком з урахуванням особливостей етапу розвитку підприємства / В. Л. Вороніна // Перспективні питання економіки та управління : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., (Дніпропетровськ, 08-09 квіт. 2013 р.). – Дніпропетровськ : Герда, 2013. – С. 140-142.
62. Вороніна В. Л. Формування доходів підприємства / В. Л. Вороніна // Проблеми формування ринкової економіки. Спец. вип. Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи : міжвідомчий наук. зб. – К. : КНЕУ, 2000. – С. 370-371.
63. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України від 16.01.2003 р. № 436-IV. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=43 6-15.
64. Головне управління статистики у м. Києві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// gorstat.kiev.ua.
65. Гончар О. І. Формування ланцюжка вартості підприємств роздрібної торгівлі як основи управління конкурентоспроможністю / О. І. Гончар // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №10 (113). – С. 170-175.
66. Грибов В. Д. Экономика предприятия / В. Д. Грибов, В. П. Грузинов. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Финансы и статистика, 2005. – 336 с.
1 2 3 4 5 6 7 8