Також спостерігається зменшення в абсолютній сумі позикового капіталу на 18,6 тис. грн. його частка в структурі пасиву зменшилась на 0,16 пункти.
Проведемо аналіз змін у структурі активу підприємства (табл. 2.3)
За результатами аналізу даних, наведених у табл. 2.3 простежується збільшення загальної вартості майна підприємства в 2017 р. більш ніж на 106,87 % порівняно з 31.12.2016 р., при цьому необоротні активи збільшились на 277,56% (темп росту відповідно 377,56 %). Збільшились також джерела формування майна.
За період, що аналізується, суттєво збільшився власний капітал, переважно за рахунок збільшення суми додаткового капіталу та нерозподіленого прибутку в 2017 р. майже на 12477,4 тис.грн. (темп приросту склав 107,53%) порівняно з 31.12.2016.
При збільшення в абсолютній сумі власного капіталу на 12477,4 тис. грн. його частка в структурі пасиву збільшилась на 0,31 пункти.
Таблиця 2.3
Аналіз розміщення фінансових ресурсів ПАТ "ЖЛК-Україна" в 2016-2017рр.
| Показник | 31.12.16 | 31.12.17 | 31.12.18 | Відхилення | ||||||||
| Сума, тис. грн. | % | Сума, тис. грн. | % | Сума, тис. грн. | % | Δ (гр. 3– гр. 1) | Темп росту, % | За структурою,% | Δ (гр. 6– гр. 4) | Темп росту, % | За структурою,% | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| I. Необоротні активи | | | | | | | | | | | | |
| Незавершені капітальні інвестиції | 536 | 4,57 | 496 | 2,04 | 496 | 1,82 | -40 | 92,54 | -2,52 | 0 | 100,00 | -0,22 |
| Основні засоби: | 2805,2 | 23,90 | 12119 | 49,91 | 11757,8 | 43,21 | 9313,8 | 432,02 | 26,01 | -361,2 | 97,02 | -6,70 |
| первісна вартість | 5067,8 | 43,17 | 20066,4 | 82,64 | 20991,6 | 77,14 | 14998,6 | 395,96 | 39,46 | 925,2 | 104,61 | -5,50 |
| знос | 2262,6 | 19,28 | 7947,4 | 32,73 | 9233,8 | 33,93 | 5684,8 | 351,25 | 13,45 | 1286,4 | 116,19 | 1,20 |
| Усього за розділом I | 3341,2 | 28,47 | 12615 | 51,95 | 12253,8 | 45,03 | 9273,8 | 377,56 | 23,49 | -361,2 | 97,14 | -6,92 |
| II. Оборотні активи | | | | | | | | | | | | |
| Запаси: | 1768,1 | 15,06 | 2052,1 | 8,45 | 1305,6 | 4,80 | 284 | 116,06 | -6,61 | -746,5 | 63,62 | -3,65 |
| у тому числі готова продукція | 0 | 0 | 0 | 0 | 106,9 | 0,39 | 0 | 0 | 0 | 106,9 | 0 | 0,39 |
| Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 2783 | 23,71 | 4327,3 | 17,82 | 7671,1 | 28,19 | 1544,3 | 155,49 | -5,89 | 3343,8 | 177,27 | 10,37 |
Продовження таблиці 2.3.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом | 356,5 | 3,04 | 536,4 | 2,21 | 232,5 | 0,85 | 179,9 | 150,46 | -0,83 | -303,9 | 43,34 | -1,35 |
| Інша поточна дебіторська заборгованість | 657 | 5,60 | 450,6 | 1,86 | 1336,2 | 4,91 | -206,4 | 68,58 | -3,74 | 885,6 | 296,54 | 3,05 |
| Гроші та їх еквіваленти | 2817,8 | 24,01 | 4301,2 | 17,71 | 4380,1 | 16,10 | 1483,4 | 152,64 | -6,29 | 78,9 | 101,83 | -1,62 |
| Інші оборотні активи | 14,3 | 0,12 | 0 | 0,00 | 33,9 | 0,12 | -14,3 | 0,00 | -0,12 | 33,9 | 0 | 0,12 |
| Усього за розділом II | 8396,7 | 71,53 | 11667,6 | 48,05 | 14959,4 | 54,97 | 3270,9 | 138,95 | -23,49 | 3291,8 | 128,21 | 6,92 |
| Баланс | 11737,9 | 100,00 | 24282,6 | 100,0 | 27213,2 | 100,0 | 12544,7 | 206,87 | 0,00 | 2930,6 | 112,07 | 0,00 |
Протягом 2017 рр. найбільшу частку в структурі майна підприємства займають оборотні активи (на 31.12.18 р. – 71,53 %, на 31.12.2017 р. – 48,05 %).
Проведений аналіз свідчить, що на кінець 2017 р. необоротні активи підприємства повністю формувалися за рахунок власних коштів. Така фінансова стратегія підприємства є виправданою, оскільки основні засоби характеризуються повільними темпами обороту і отже, повільною віддачею коштів, авансованих у них.
Частка необоротного капіталу в складі майна підприємства збільшилась протягом 2017р. на 23,49% (з 28,47% до 51,95 %).
Частка оборотного капіталу в складі майна підприємства зменшилась протягом 2017р. на 23,49% (з 71,53% до 48,05 %).
Простежується збільшення загальної вартості майна підприємства в 2018 р. більш як на 12,07% порівняно з 31.12.2017 р., при цьому оборотні активи збільшились, а необоротні активи зменшились (відповідно на 3291,8 тис.грн. та 361,2тис.грн)
Проведений аналіз свідчить, що протягом останніх років необоротні активи на підприємстві завжди повністю формувалися за рахунок власних коштів, частка яких у складі джерел фінансування коливається з 98,86 % (на 31.12.2016) до 99,33% (на 31.12.2018).
Отже, проведений аналіз свідчить, що на підприємстві протягом періоду, за який проведено аналіз, фінансування необоротних активів і частини оборотного капіталу підприємства завжди відбувається за рахунок власного капіталу.
2.2. Аналіз доходів і витрат як прямих чинників впливу на формування прибутку підприємства
Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку – рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання.
Життєдіяльність підприємства багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів та наскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат. Співвідносити витрати і доходи є головне завдання кожного учасника господарської діяльності.
Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної і правдивої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки за звітний період.
Модель формування і розподілу фінансових результатів діяльності підприємства в умовах ринкової економіки містить ряд розрахунків:
– визначення чистого доходу від реалізації продукції;
– визначення валового прибутку (збитку);
– визначення фінансового результату від операційної діяльності;
– визначення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування;
– визначення фінансового результату від звичайної діяльності;
– визначення чистого прибутку (збитку) за звітний період.
Прибуток підприємства для розрахунку показників ефективності його господарської діяльності величиною:
а) чистого прибутку – прибуток, що залишається підприємству для самостійного використання його власниками;
б) створеного прибутку – прибуток без урахування витрат на виплату податків та процентів за кредит;
в) прибутку за наслідками господарської (звичайної та надзвичайної) діяльності.
Показники прибутковості господарської діяльності можна визначати на підставі даних прибутку-брутто. У цьому випадку вони будуть характеризувати ефективність господарювання прибутком, який залишається власнику, враховуючи діючу систему оподаткування в тій частині, джерелом покриття якої є прибуток.
Дослідження цих показників разом дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства.
Проведемо аналіз формування та розподілу фінансових результатів. Отримані дані зведемо до таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Аналіз формування фінансових результатів
| № п/п | Показники | 2016 р., тис.грн. | 2017 р., тис.грн. | 2018 р. тис.грн. | Відхилення(+/-) | |
| За 2017р. | за 2018р. | |||||
| 1 | Чистий дохід від реалізації продукції | 13419 | 18145,4 | 21138,7 | 4726,4 | 2993,3 |
| 2 | Собівартість реалізованої продукції | 10105,6 | 13278,4 | 16291,7 | 3172,8 | 3013,3 |
| 3 | Фінансовий результат до оподаткування | 3971,2 | 4197,9 | 4761,7 | 226,7 | 563,8 |
| 4 | Чистий прибуток (збиток) за звітний період | 3071,5 | 4197,9 | 4513,8 | 1126,4 | 315,9 |
Проаналізувавши чистий дохід від реалізації продукції за 2017-2018 рр. можемо зробити висновок про збільшення цього показника на 4726,4 тис.грн. в 2016р. та зростання на 2993,3 тис.грн. в 2018 р.
Аналізуючи динаміку зміни собівартості реалізованої продукції спостерігаємо, що при порівнянні 2016-2018 рр. спостерігається позитивна динаміка зростання цього показника в 2017 р – на 3172,8 тис.грн., та позитивна динаміка в 2018 р – зростання на 3013,3 тис.грн.
Проаналізуємо динаміку зміни чистого прибутку за 2016-2018 рр. Як бачимо із таблиці 2.4 в 2017 р. підприємство отримало прибуток 4197,9 тис.грн, при цьому фінансовий результат покращився на 315,9 тис.грн.
Так як прибуток являє собою різницю між сумою доходів підприємства, з одного боку, і сумою його поточних витрат, з іншого, то для аналізу впливу на його формування слід проаналізувати окремо і доходи і витрати.
Прибуток від звичайної діяльності характеризує фінансовий результат від всіх традиційних для даного підприємства видів діяльності й господарських операцій, формується на регулярній основі.
Його можна визначити за формулою
Пзд = Под + Пфд + Пізд, (2.2)
де Пзд – прибуток від звичайної діяльності;
Под – прибуток від операційної діяльності;
Пфд – прибуток від фінансової діяльності;
Пізд – прибуток від іншої звичайної діяльності.
Прибуток від надзвичайних подій характеризує незвичайне або дуже рідкісне для даного підприємства джерело формування .
Прибуток від реалізації продукції – товарів, робіт, послуг – є основним його видом на підприємстві, безпосередньо пов'язаним з галузевою специфікою діяльності.
Під цим прибутком розуміється результат господарювання з основної виробничо-збутової діяльності підприємства. Він складається з прибутку у нереалізованих залишках річної продукції на початок року, прибутку від випуску товарної продукції звітного періоду та прибутку у залишках нереалізованої продукції на кінець року.
Прибуток від операційної діяльності являє собою сукупний обсяг прибутку від реалізації продукції й прибутку від інших операцій, що не ставляться до інвестиційної або фінансової діяльності.
Його можна визначити за формулою :
Под = ВП – ОВ + ОДі – ОВі, (2.3)
де Под – прибуток від операційної діяльності;
ВП – валовий прибуток;
ОДі – інші операційні доходи;
ОВі – інші операційні витрати.
Прибуток від інвестиційної діяльності характеризує підсумковий фінансовий результат від операцій з придбання (спорудження, виготовлення) і продажу – основних фондів, нематеріальних активів і інших необоротних активів, а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами коштів.
Прибуток від фінансової діяльності характеризує фінансовий результат операцій, які приводять до зміни розміру й складу власного капіталу й позичок підприємства (залучення додаткового акціонерного або пайового капіталу, емісії облігацій і інших боргових цінних паперів, залучення кредиту в різних його формах, погашення зобов'язань з основного боргу тощо).
Таблиця 2.5
Аналіз доходів і витрат підприємства в 2016-2018 р.р
| Показник | 2016 | 2017 | 2018 | 2017/2016 | 2018/2017 |
| Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 13419 | 18145,4 | 21138,7 | 4726,4 | 2993,3 |
| Інші операційні доходи | 3659,9 | 1593,3 | 3660,1 | -2066,6 | 2066,8 |
| Інші доходи | 37,5 | - | - | -37,5 | - |
| Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | 10105,6 | 13278,4 | 16291,7 | 3172,8 | 3013,3 |
| Інші операційні витрати | 3039,6 | 2262,4 | 1872,7 | -777,2 | -389,7 |
| Інші витрати | - | 15540,8 | 1872,7 | 15540,8 | -13668,1 |
| Фінансовий результат до оподаткування (2280 – 2285) | 3971,2 | 4197,9 | 4761,7 | 226,7 | 563,8 |
| Податок на прибуток | 899,7 | 0 | 247,9 | -899,7 | 247,9 |
| Чистий прибуток (збиток) (2290 – 2300) | 3071,5 | 4197,9 | 4513,8 | 1126,4 | 315,9 |
Як видно з таблиці 2.5, найбільший вплив на зростання прибутку мав ріст чистого доходу від операційної діяльності, як в 2017 так і в 2018 році, відповідно на 4726,3 тис. грн та 2993,3 тис. грн. Собівартість теж зросла, однак у 2017 році зменшились інші операційні витрати на 772,2 тис.грн. Також у 2017 році підприємство не сплачувало податок на прибуток. У 2018 році також зменшились інші операційні витрати на 389,7 тис. грн та зросли інші операційні доходи, що також позитивно вплинуло на формування прибутку.
2.3. Аналіз ефективності діяльності та управління використанням прибутку підприємства
Прибуток та відносний показник прибутку – рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання. Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, які забезпечують підприємницьку діяльність.
Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.
Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємство при понесених витратах (вкладених активах, ресурсах) в його господарську діяльність у розмірі 1 гривні.
Для оцінки рівня ефективності господарської діяльності підприємства узагальнимо показники за даними фінансової звітності в таблице 2.5
На основі проведеного аналізу рентабельності підприємства в 2018 р. можна зробити наступні висновки:
– прибутковість активів в 2016 р. склала 26,17%, в 2017 р. склала 17,29%, в 2018 р. склала 16,59%;
– прибутковість власного капіталу підприємства в 2016 р. склала 26,47%, в 2017 р. склала 17,43%, а в 2018р. склала 16,7%.
Таблиця 2.5
Показники рівня ефективності господарської діяльності ПАТ "ЖЛК-Україна" в 2016-2018 рр.
| № п/п | Показники | 2016 | 2017 | 2018 | Відхилення (±) за | |
| 2017р. | 2018р. | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | Коефіцієнт окупності виробничих витрат | 0,75 | 0,73 | 0,77 | -0,02 | 0,04 |
| 2 | Прибутковість витрат підприємства, % | 30,39 | 31,61 | 27,71 | 1,22 | -3,91 |
| 3 | Рентабельність продажу, % | 22,89 | 23,13 | 21,35 | 0,25 | -1,78 |
| 4 | Прибутковість активів, % | 26,17 | 17,29 | 16,59 | -8,88 | -0,70 |
| 5 | Рентабельність власного капіталу, % | 26,47 | 17,43 | 16,70 | -9,04 | -0,73 |
Наведені в табл. 2.5 дані свідчать про ефективну господарську діяльність підприємства та його ділову активність. Підприємство, у якого сума продажу перевищує витрати на виробництво, управління підприємством і продаж продукції, називають прибутковим.
Оскільки одержаний прибуток повністю не відображає ефективність роботи підприємства (міри використання активів), важливе значення має аналіз відносних показників ефективності господарської діяльності, одним з яких є рівень рентабельності.
Для оцінки ефективності діяльності підприємства проведемо аналіз показників фінансового стану: показників ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості.
Узагальнимо визначені коефіцієнти за даними фінансової звітності підприємства за 2016-2018 рр. в таблиці 2.7
Таблиця 2.7
Показники ліквідності в 2016-2018 рр.
| Показники | 31.12. 2016 | 31.12. 2017 | 31.12. 2018 | Відхилення (±) за: | |
| 2017р. | 2018р. | ||||
| Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможність) | 62,66 | 57,96 | 81,88 | -4,70 | 23,92 |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | 49,47 | 47,77 | 74,73 | -1,70 | 26,97 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 21,03 | 21,37 | 23,97 | 0,34 | 2,61 |
| Частка оборотних активів в загальній сумі активів | 71,53 | 48,05 | 54,97 | -23,49 | 6,92 |
| Частка виробничих запасів в оборотних активах | 15,06 | 8,45 | 4,80 | -6,61 | -3,65 |
На основі табл.2.6 можна зробити висновки, що в 2017 році:
1. По суті, коефіцієнти ліквідності визначають рівень платоспроможності підприємства. В нашому випадку коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок звітного періоду дорівнював 21,03. Протягом звітного періоду грошові кошти і поточні зобов’язання підприємства збільшились, та коефіцієнт досяг рівня 21,37, який знаходиться в припустимих межах.
2. Але, тому що грошові кошти та дебіторська заборгованість збільшувалися, коефіцієнт швидкої ліквідності покращився та став 47,77або зріс на 1,7. Цей показник свідчить про те, що на звітну дату 100% поточних зобов’язань підприємство може негайно погасити. Слід відзначити, що коефіцієнт швидкої ліквідності знаходиться в припустимих межах .
3. Загальний коефіцієнт платоспроможності на підприємстві перевищує одиницю і складав на кінець звітного періоду 57,96, тобто ліквідаційна вартість оборотних активів була в 58 разів вище платіжних зобов’язань.
Мобілізувавши всі оборотні засоби на звітну дату, підприємство може повністю покрити платіжні зобов’язання. Загальний коефіцієнт платоспроможності не відображає мобільність капіталу підприємства. Очевидно, що підприємство, у якого є значні кошти на рахунках, буде більш ліквідне, ніж підприємство, у якого накопичені великі товарно–матеріальні запаси. Негативним слід вважати стан, при якому коефіцієнт абсолютної ліквідності менше 0,2, а коефіцієнт швидкої ліквідності менше 0,7. Таке підприємство вважається банкрутом і може бути ліквідоване, а його майно продане.
На основі табл.2.6 можна зробити висновки, що в 2018 р.:
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок звітного періоду дорівнював 21,37. Протягом звітного періоду грошові кошти і поточні зобов’язання підприємства зросли, і тому, коефіцієнт абсолютної ліквідності покращився і став 23,97 або збільшився на 2,61 пункти. Цей показник свідчить про те, що на звітну дату вже 100% поточних зобов’язань підприємство може негайно погасити. Слід відзначити, що коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в межах значно гірших, ніж визначений норматив.
3. Про гарний стан платоспроможності підприємства свідчить коефіцієнт швидкої ліквідності, який на кінець звітного періоду склав 74,73 проти 47,77 на початок. Коефіцієнт збільшився на 26,97 пункти, та є достатньо високим. Коефіцієнт незалежної ліквідності виший визначеного нормативу.
4. Загальний коефіцієнт платоспроможності на підприємстві перевищує одиницю і складав на кінець звітного періоду 81,88 тобто ліквідаційна вартість оборотних активів була в 82 рази вища платіжних зобов’язань. За звітний період загальний коефіцієнт покриття збільшився на 23,92 пункти.
При проведенні аналізу балансу підприємства, також здійснюють класифікацію активів підприємства за їх ліквідністю та пасивів за терміновістю оплати (табл.2.8).
Таблиця 2.8
Класифікація активів та пасивів підприємства
| Групи активів | Умовне позначення | Характеристика | Група пасивів | Умовне позначення | Характеристика |
| Високо-ліквідні | А1 | Грошові кошти | Найбільш термінові | П1 | Кредиторська заборгованість |
| Швидко-ліквідні | А2 | Дебіторська заборгованість | Коротко строкові | П2 | Короткострокові кредити та позикові кошти |
| Повільно ліквідні | А3 | Матеріальні цінності | Довго строкові | П3 | Довгострокові кредити та позикові кошти |
| Важко-ліквідні | А4 | Основні засоби | Постійні | П4 | Джерела власних коштів |
Баланс підприємства слід вважати абсолютно ліквідним, якщо:
А1 > З1, А2 > З2, А3 > З3, А4 < З4.
У випадку, коли одна або декілька нерівностей має протилежний знак ніж в оптимальному варіанті, ліквідність балансу не може бути абсолютною. Виконання четвертої нерівності свідчить про дотримання підприємством мінімальної умови фінансової стійкості, наявності власних оборотних активів.
Розрахунки з аналізу ліквідності балансу оформимо у вигляді таблиці (2.8-2.9).
Таблиця 2.9
Аналіз ліквідності балансу в 2016-2017 рр.(тис.грн)
| Групи майна (активів) | 31.12.2016 | 31.12.2017 | Групи джерел утворення майна (зобов’язання ) | 31.12.2016 | 31.12.2017 | Платіжні засоби: надлишок (+), брак (–) | |
| 31.12.2016 | 31.12.2017 | ||||||
| А1 | 2817,8 | 4301,2 | П1 | 134 | 201,3 | 2683,8 | 4099,9 |
| А2 | 3796,5 | 5314,3 | П2 | 0 | 0 | 3796,5 | 5314,3 |
| А3 | 1782,4 | 2052,1 | П3 | 0 | 0 | 1782,4 | 2052,1 |
| А4 | 3341,2 | 12615 | П4 | 11603,9 | 24081,3 | -8262,7 | -11466 |
| Баланс | 11737,9 | 24282,6 | | 11737,9 | 24282,6 | 0 | 0 |
Аналіз показує, що на початок і на кінець 2017р. підприємство мало надлишок найбільш ліквідних оборотних активів – грошових коштів (на 31.12.2016-2683,8 тис.грн, а на 31.12.2017-4099,9 тис.грн.). По іншим групам майна були в наявності надлишкові залишки і виконанні умови співвідношень, за якими визначається ліквідність балансу підприємства.
Таблиця 2.10
Аналіз ліквідності балансу в 2016-2017 рр., (тис.грн)
| Групи майна (активів) | 31.12.2016 | 31.12.2017 | Групи джерел утворення майна (зобов’язання ) | 31.12.2016 | 31.12.2017 | Платіжні засоби: надлишок (+),брак (–) | |
| 31.12. 2016 | 31.12. 2017 | ||||||
| А1 | 4301,2 | 4380,1 | П1 | 201,3 | 182,7 | 4099,9 | 4197,4 |
| А2 | 5314,3 | 9239,8 | П2 | 0 | 0 | 5314,3 | 9239,8 |
| А3 | 2052,1 | 1339,5 | П3 | 0 | 0 | 2052,1 | 1339,5 |
| А4 | 12615 | 12253,8 | П4 | 24081,3 | 27030,5 | -11466 | -14777 |
| Баланс | 24282,6 | 27213,2 | | 24282,6 | 27213,2 | 0 | 0 |
Аналіз показує, що на початок і на кінець 2017р. підприємство мало надлишок найбільш ліквідних оборотних активів – грошових коштів (на 31.12.2016-4099,9 тис.грн, а на 31.12.2017-4197,4.грн.). Однак, по іншим групам майна, також були в наявності надлишки коштів, та виконанні умови співвідношень, за якими визначається ліквідність балансу підприємства.
Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за наступними показниками (таблиця 2.11).
Таблиця 2.11
Показники фінансової стійкості ПАТ "ЖЛК-Україна" в 2016-2018 рр.
| № п/п | Показники | 31.12. 2016 | 31.12. 2017 | 31.12. 2018 | Відхилення (±) за | |
| 2017р. | 2018р. | |||||
| 1 | Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу) | 0,9886 | 0,9917 | 0,9933 | 0,0031 | 0,0016 |
| 2 | Коефіцієнт фінансової залежності | 1,0115 | 1,0084 | 1,0068 | -0,0032 | -0,0016 |
| 3 | Коефіцієнт концентрації залученого капіталу | 0,0114 | 0,0083 | 0,0067 | -0,0031 | -0,0016 |
| 4 | Коефіцієнт залучених джерел в необоротних активах | 3,4730 | 1,9089 | 2,2059 | -1,5640 | 0,2969 |
| 5 | Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів | 0,9886 | 0,9917 | 0,9933 | 0,0031 | 0,0016 |
| 6 | Коефіцієнт довгострокових зобов’язань | 0,0000 | 0,0000 | 0,0000 | 0,0000 | 0,0000 |
| 7 | Коефіцієнт поточних зобов’язань | 0,0114 | 0,0083 | 0,0067 | -0,0031 | -0,0016 |
| 8 | Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування) | 0,0115 | 0,0084 | 0,0068 | -0,0032 | -0,0016 |
Дані розрахунків свідчать, що протягом 2017 р. на підприємстві спостерігаються наступні зміни:
– коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу) збільшився , з 0,9886 на 31.12.2016 до 0,9917 на 31.12.2017;
– коефіцієнт фінансової залежності зменшився з 1,0115 на 31.12.2016 до1,0084на 31.12.2017;
– коефіцієнт концентрації залученого капіталу зменшився з 0,0114 на 31.12.2016 до 0,0083 на 31.12.2017;
– коефіцієнт залучених джерел в необоротних активах зменшився з 3,4730 на 31.12.2016 до 1,9089 на 31.12.2017;
– коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів не змінився, так як підприємство не має довгострокових зобов'язань;
– коефіцієнт довгострокових зобов’язань не змінився, так як підприємство не має довгострокових зобов'язань;
– коефіцієнт поточних зобов’язань зменшився з 0,0114 на 31.12.2016 до 0,0083 на 31.12.2017;
– коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування) зменшився з 0,0115 на 31.12.2016 до 0,0084 на 31.12.2017.
Дані розрахунків свідчать, що протягом 2018р. на підприємстві спостерігаються наступні зміни:
– коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу) збільшився з 0,9917 на 31.12.2017 до 0,9933 на 31.12.2018;
– коефіцієнт фінансової залежності зменшився з 1,0084 на 31.12.2017 до 1,0068 на 31.12.2018;
– коефіцієнт концентрації залученого капіталу зменшився з 0,0083 на 31.12.2017 до 0,0067 на 31.12.2018;
– коефіцієнт залучених джерел в необоротних активах збільшився з -1,9089 на 31.12.2017 до 2,2059 на 31.12.2018;
– коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів не змінився, так як підприємство не має довгострокових зобов'язань;
– коефіцієнт довгострокових зобов’язань не змінився, так як підприємство не має довгострокових зобов'язань;
– коефіцієнт поточних зобов’язань зменшився з 0,0083 на 31.12.2017 до 0,0067 на 31.12.2018;
– коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування) зменшився з 0,0115 на 31.12.2017 до 0,0068 на 31.12.2018.
Фінансова стійкість за критерієм стабільності джерел покриття запасів:
1. Абсолютна стійкість – для забезпечення запасів (3) достатньо власних обігових коштів; платоспроможність підприємства гарантована:
З<ВОК (2.1)
2. Нормальна стійкість – для забезпечення запасів крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:
З<ВОК +Кд (2.2)
3. Нестійкий фінансовий стан – для забезпечення запасів крім власних обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити:
З<ВОК+Кд+Кк (2.3)
4. Кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів не вистачає “нормальних” джерел їх формування; підприємству загрожує банкрутство:
З>ВОК+Кд+Кк (2.4)
Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання (табл.2.11.).
Таблиця 2.12
Аналіз типу фінансової стійкості в 2016-2018 рр. тис.грн.
| № | Показники | 31.12.2016 | 31.12.2017 | 31.12.2018 |
| 1 | Власний капітал | 11603,9 | 24081,3 | 27030,5 |
| 2 | Необоротні активи | 3341,2 | 12615 | 12253,8 |
| 3 | Власні оборотні кошти | 8262,7 | 11466,3 | 14776,7 |
| 4 | Довгострокові зобов’язання | 0 | 0 | 0 |
| 5 | Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів | 8262,7 | 11466,3 | 14776,7 |
| 6 | Короткострокові кредити та позики | 0 | 0 | 0 |
| 7 | Загальний розмір основних джерел покриття запасів | 8262,7 | 11466,3 | 14776,7 |
| 8 | Запаси | 1768,1 | 2052,1 | 1305,6 |
| 9 | Надлишок або нестача власних обігових коштів | 6494,6 | 9414,2 | 13471,1 |
| 10 | Надлишок або нестача власних коштів і довгострокових кредитів і позик | 6494,6 | 9414,2 | 13471,1 |
| 11 | Надлишок або нестача основних джерел покриття запасів | 6494,6 | 9414,2 | 13471,1 |
| 12 | Тип фінансовій стійкості | Абсолютна стійкість | ||
Таким чином, робимо висновок, що протягом трьох років підприємство абсолютно стійке.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ
3.1. Стратегія управління прибутком та шляхи її оптимізації підприємством
Основною метою політики управління прибутковості підприємства є максимізація прибутку підприємства. В даний час в умовах ринкової економіки для аналізу фінансових реезультатів необхідно загальноприйняту класифікацію факторів зростання прибутку розширити та деталізувати.
Це дозволить більш докладно підійти до питань формування, реозподілу і використання прибутку, наступної його максимізації. Можна запропонувати наступну класифікацію реезервів підвищення прибутку підприємства, а також факторів і шляхів реалізації цих резервів.
По кожному фактору наведемо кілька прикладів рееалізації резервів. Резерви можнапідрозділити на дві групи - поелементні і комплексні. До поелементних відносяться такі, як збільшення обсягу виробництва і рееалізації продукції, підвищення ціни рееалізації продукції, скорочення витрат на виробництво і структурні зрушення у виробленій і реалізованій продукції. Усі ці резерви в тому чи іншому ступені можуть бути рееалізовані за допомогою обліку відповідного фактора і конкретних шляхів, матеріалізованих через упровадження тих чи інших заходів [5].
Поелементні резерви - це в основному резерви тактичні. Їхня реалізація - справа вищої і середньої ланки менеджерів конкретного підприємства. Кожен комплексний резерв містить у собі два чи більше елементів, зміна яких має різнонаправлений характер: одна їхня частина при реалізації поліпшує кінцевий результат, інша - погіршує.
До комплексних резервів відносяться два наступних найважливіших резерви. Це, по- перше, резерв збільшення різниці рміж ціною реалізації товару і витратами на його виробництво. Він полягає в тому, що ріст ціни товару випереджає ріст витрат на його виробництво.
Реалізація цього резерву зв'язана з підвищенням якості продукції, з постановкою на виробництво нових, більш досконалих моделей продукції, що випускається. Використання цього резерву приводить до збільшення прибутку від продажу одиниці продукції. Поре друге, резерв збільшення об'єму виробництва продукції й одиничного прибутку. Ця можливістьполягає в тому, що, найчастіше, зростання одного співмножника цього добутку випереджає зниження іншого співмножника, але при цьому кінцевий результат зростає.
Комплексні резерви - є резервами стратегічногоо порядку. Їхня реалізація пов'язана з перспективою існування підприємства, тобто з його майбутнім. Рішення про використання цих резервів і визначення напрямків їхнього використання, найчастіше, приймає вищий управлінський рівень підприємства або безпосередньо його власники. Існує декілька стратегічних напрямків функціонування суб’єкта господарювання. Перший полягає в тому, що продаж товарів здійснюється по найвищих, за даних умовах рівня цін, при мінімально необхідному рівні обсягу виробництва цих товарів.
Другий напрям є абсолютно протилежним першому. Він полягає в тому, що ціна продажку встановлюються мінімально можливою, а обсяги виробництва продукції, через збільшення рівня попиту на неї зростає. Також, можуть бути запропоновані й інші стратегії для підприємства. Як приклад сожна навести, стратегію золотої середини. Вона полгає в тому, що ціна реалізації продукції встановлюється на рівні між двома вищезазначеними положеннями - ближче до середини. Існують також й інші можливі стратегії зі зсувом обсягу виробництва продукції і цін на них від середини в ту чи іншу сторони. Від використання діючих факторів, так і від їхніх наслідків, дзеркальним відображенням яких є зміна інформації на параметричному (елементному) рівні залежить процес управління прибутком.
Основною задачею економічно грамотного управління кінцевим результатом виробництва є вивчення інформаційного забезпечення планово-управлінських рішень. Індикативноінформаційне прогнозування прибутку характеризується очікуваним розміром прибутку підприємства у тому випадку, коли будуть витримуватимуться заплановані параметри, від яких залежить рівень прибутку. У випадку, якщо підприємству буде одночасно відома інформація про величину параметрів діяльності підприємства це дозволить забезпечити бажаний прибуток.
Управляти прибутком підприємства з позицій невизначеності ринку та визначення імовірності потрапити у визначену ринкову ситуацію дозволяє ринкове прогнозування й оптимізація планово-управлінських рішень. Для цього вибір оптимального рішення може бути зроблений за допомогою різних критеріїв оптимізації. Діяльність підприємства та його реакція на ринковий стан припускають, що підприємство повинно постійно моніторити виникаючу на ринку ситуацію й оперативно приймати адекватне для цієї ситуації управлінське рішення [28] .
Прибуток і обсяг реалізації продукції - показники, у залежності від яких знаходяться показник рентабельності капіталу, ймовірний рівень дивідендів вкладений капітал, отже, і ринкова вартість цього капіталу.
За рахунок збільшення випуску продукції (робіт, послуг) у натуральному вираженні, підаищення рівня цін, зменшення залишків незавершеного виробництва може відбуватися збільшення обсягу реалізації. При відповідній ринковій кон'юнктурі попиту та пропозиції можно реалізувати всі ці способи збільшення обсягу продажів, проте велике значення мають, безпосередньо рівень виробничих потужностей підприємств [41].
З точкти зору капіталу, розмір прибутку і можливость його зростання знаходяться в складній залежності від цілого ряду факторів. Виділимо найважливіші з них:
- обсяг продаж продукції;
- структура вартості реалізованої продукції (частка в її складі змінних, постійних витрат і прибутку);
-значення доходів і витрат, які відносяться до складу прибутку (доходи від участі в інших організаціях, відсотки отримані і сплачені, інші операційні і позареалізаційні доходи і витрати);
- рівень оподаткування прибутку.
Саме ці фактори мають вплив на величину прибутку, яка залишається в розпорядженні фірми. Отриманий прибуток може бути спрямований на виплату дивідендів по акціях, і є дійсним показником рентабельності капіталу. Проте і цей прибуток, часто, не може бути цілком спрямованим на виплату дивідендів і на поповнення фондів нагромадження і споживання. За рахунок «чистого прибутку» сплачується цілий ряд податків, за його рахунок створюються резервні фонди, відбуваються виплати на благодійність , сплачуються відсотки за банківськими кредитами, які необхідні у випадку недостатніх оборотних коштів, на купівлю основних засобів, нематеріальних та інших активів та ін. Саме з чистого прибутку сплачуються витрати по відшкодуванню збитку та штрафи, що підлягають відповідно до чинного законодавства внесенню в бюджети різних рівнів.
Не весь чистий прибуток, а лише величина, що залишається після відрахування з її всіх перерахованих обов'язкових витрат і платежів, у випадку коли мова йде про рентабельність капіталу і можливий рівень дивідендів на акції, має практичне значення. Такий показник прибутовості є вільним прибутком підприємства.
У випадку, коли у підприємство має привілейовані акції, вільний прибуток буде меншим на величину виплачуваних по них дивідендів [49]. Вільний прибуток підприємства у відсотках до вартості капіталу – це дійсн рентабельність капіталу. Було розглянуто три класифікаційних групи факторів формування прибутку підприємства, які є різними по масштабності, тлумаченню, і значимості при проведенні аналізу економічних результатів підприємства. Розвиток фірми тісно пов'язаий зі створенням і втіленням у життя тактики і стратегії управління політикою прибутковості підприємства.
Збільшення рівня прибутковості підприємства сприяє маніпулювання трьома змінними:
- інтенсифікації товарооборотністі;
-зменшенням обсягу витрат;
-збільшенням прибутковості через підвищення цін [47].
Для того, щоб досліджуване підприємство працювало стабільно та отримувало прибуток, можна запропонувати такі основні чинники його збільшення:
1.Нарощення обсягів виробництва і реалізації продукції.
2.Здійснення заходів щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників та застосовування системи участі працівників у прибутках підприємства.
3.Зменшення витрат на виробництво продукції або застосування сучасних методів управління витратами, однією з яких є управлінський облік.
4.Кваліфіковане здійснення цінової політики, оскільки на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни.
5.Грамотна побудова договірних відносин з постачальниками, посередниками, покупцями.
6.Покращення системи маркетингу на підприємстві, потрібно згрупувати свою продукцію за ознакою рентабельності і зосередити увагу на тій продукції, яка є високорентабельною.
7.Удосконалення продукції з середнім рівнем рентабельності, а низькорентабельну зняти з виробництва.
8.Організація виробничого процесу таким чином, щоб він був пристосований до швидкої переналадки.
9.Постійне проведення наукових досліджень аналізу ринку, поведінки споживачів і конкурентів.
Функціонування ПАТ "ЖЛК-Україна" в умовах ринку визначається його здатністю приносити достатній прибуток, тому вся діяльність підприємства спрямована на забезпечення зростання прибутку або його стабілізації на певному рівні.
Резерви збільшення сум прибутку та рентабельності пов'язані передусім із напрямами господарювання ПАТ "ЖЛК-Україна".
Для успішного функціонування кожен суб’єкт господарювання повинен прагнути до підвищення ефективності своєї діяльності на основі раціонального використання ресурсного потенціалу, збільшення прибутковості виробництва, поліпшення якості реалізованої продукції.
Отже, на ПАТ "ЖЛК-Україна" потрібно приділяти належну увагу плануванню і отриманню прибутку від реалізації продукції. При цьому слід пам'ятати, що на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають як фактори, що не залежать від діяльності підприємства (зміни державних регулюючих цін, природні та транспортні умови тощо), так і фактори, які знаходяться в компетенції підприємств.
Для підвищення рівня прибутковості ПАТ "ЖЛК-Україна" можуть упроваджувати заходи в такому порядку:
– організаційні (вдосконалення виробничої структури й організаційної структури управління, диверсифікація виробництва, реструктуризація виробництва тощо);
– техніко-технологічні (оновлення техніко-технологічної бази, переозброєння виробництва, вдосконалення виробів, що виробляються);
– економічні важелі та стимули (вдосконалення тарифної системи, форми і системи оплати праці, прискорення оборотності оборотних коштів тощо).
Підвищення прибутку може відбутися також за рахунок підвищення продуктивності праці. Із ростом продуктивності праці знижуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Для цього підприємство повинне активно використовувати різноманітні мотиваційні засоби: перевести якомога більше працівників на відрядну форму оплати праці, працівникам погодинної форми у більшому розмірі оплачувати роботу в понад урочний час, забезпечувати доставку працівників на роботу, з роботи за узгодженими маршрутами, надавати матеріальну допомогу працівникам з нагоди ювілейних та інших визначних дат.
Враховуючи специфіку роботи слід також проводити профілактичне оздоровлення та медичне обстеження працівників за рахунок підприємства, організовувати санаторно-курортне лікування для працюючих та інвалідів праці.
Якщо ж розглядати прибуток та рентабельність як складники прибутковості, то одним із факторів їх зростання та підвищення ефективності виробництва є його розширення, тобто збільшення обсягів виготовлення товарів і послуг. Здійснити це можна двома шляхами :
– за рахунок збільшення кількості залучених у виробництво факторів (екстенсивний шлях);
– за рахунок поліпшення технологій (інтенсивний шлях).
Побудуємо прогнозований звіт про фінансові результати ПАТ "ЖЛК-Україна" , діяльність якого підлягає аналізу. При цьому, врахуємо наступні припущення:
– середньорічний темп росту виручки від реалізації буде становити 40 %.
– суму витрат, які включені до собівартості реалізованої продукції, у розрахунку на 1 грн. виручки від реалізації підприємство має можливість знизити у наступному році з 77 коп. до 75 коп. за рахунок скорочення витрат на електроенергію та відносної економії витрат;
– інші операційні доходи та витрати підприємство залишить на рівні звітного року.
Якщо обрати інстенсивний щлях, то можна закупити удосконалену технологію виробництва нових видів продукції.Для цього пропонуємо закупити безконсольний вертикально-фрезерний верстат з хрестовим столом з ЧПК і автоматичною зміною інструменту моделі ЛТ260МФ3.
Технічні характеристики верстату
| Розміри робочої поверхні столу, мм | 320 х 630 |
| Відстань від торця шпинделя до поверхні столу, мм | 100 - 450 |
| Виліт шпинделя, мм | 340 |
| Найбільше переміщення столу, мм: – поздовжнє – поперечне | 500 320 |
| Найбільше вертикальне переміщення шпиндельної бабки, мм | 350 |
| Конус шпинделя | 7:24, №40 |
| Частота обертання шпинделя (безступеневе регулювання ), хв-1 | 100 - 4000 |
| Величина робочих подач (безступеневе регулювання ), мм/хв-1 | 5 - 5000 |
| Прискорене переміщення по осях координат X, Y, Z мм/хв | 6000 |
| Кількість інструментів в магазині | 14 |
| Найбільший діаметр інструменту в магазині, мм | 100 |
| Точність, мкм: – міжосьових відстаней – позиціювання при односторонньому підході по осях координат X, Y, Z – дискретність переміщення | 50 40 10 |
| Потужність приводу головного руху, кВт | 5,5 |
| Тип системи ЧПК | Слідкуюча |
| Вид індикації | Цифрова |
| Число управляемих координат: – при лінійній інтерполяції – при круговій інтерполяції | 3 2 |
| Вид інтерполяції | Лінійна, кругова |
| Код | ISO - 7 bit |
| Можливість корекції інструменту | Наявна |
| Вид струму мережі живлення | Змінний, трьохфазний |
| Напруга, В | 380 |
| Частота, Гц | 50 |
| Габаритні розміри верстату, мм: – без виносного обладнання – з виносним обладнанням | 2120 х 2000 х 2570 3200 х 2020 х 2570 |
| Маса верстату, кг – без виносного обладнання – з виносним обладнанням | 3300 4200 |
Калькуляція витрат на введення нестандартних видів продукції включатиме такі статті , які зведені в таблиці :
Для запуску нової лінії виробництва підприємству знадобляться додаткові виробничі площі. Оренда приміщення складе 100 000 грн.
Дійсний фонду робочого часу складає (Fдійсн )- 3926,56 годин.
Розрахунок вартості необхідного устаткування для запуску виробництва нової лінії. Для того, щоб налагодити виробництво нової лінії необхідно закупити додаткове устаткування:
Верстат- 250 000 тис. грн. Необхідно придбати 3 одиниці , отже загальна вартість верстатів складе 750 000 грн.
Пакувальна лінія - 160 000 тис. грн. Необхідно придбати 2 лінії, отже загальна вартість ліній складе 320 000 грн.
Технологія - 700 000 грн.
Разом вартість необхідного устаткування складає:
1 2 3 4 5 6 7 8