Аналіз результатів дослідження
Аналізуючи отримані дані з методики визначення рівня агресивності Басса-Даркі, за допомогою ключа, як за кожен плюс, так і за мінус, були нараховані бали, у відповідності із ключем, по одному балу. Індекси містили у собі по декілька шкал. Зокрема, індекс ворожості включає до себе п’яту та шосту шкали, образу та підозрілість, відповідно. Індекс агресивності – першу, третю та сьому, фізичну агресію, роздратування та вербальну агресію, відповідно.
Існують також нормативні показники для цих індексів, які, зокрема подані у таблиці (Табл. 2.2.1).
Таблиця 2.2.1
Нормативні показники індексів, за методикою Басса-Даркі
| Вид індексу | Величина норми показника |
| Індекс ворожості | 6 ± 3 |
| Індекс агресивності | 21 ± 4 |
Відповідно до результатів, які вдалось отримати за допомогою опитувальника Басса-Даркі (Додаток А, табл. А. 4), було встановлено, що підлітки з індексом ворожості, що перевищує норму, у дівчат складає 52%, і у хлопців – 13%. Індекс агресивності, що перевищує норму, у хлопців представлений 18%, а у дівчат – 36%. Ці дані може детальніше проглянути на діаграмі
За результатами аналізу даних (табл. 2.2.2), можна припустити, що основна відмінність агресивної поведінки дівчат від хлопців проявляється за такими типами реакцій, як фізична агресія, вербальна агресія, негативізм і почуття провини.
Таблиця 2.2.2
Відсоткове співвідношення студентів, за показниками різних форм агресії
| Форми агресії | Результати дівчат | Результати хлопців |
| Фізична агресія | 35% | 54% |
| Вербальна агресія | 68% | 43% |
| Опосередкована агресія | 48% | 18% |
| Негативізм | 40% | 15% |
| Роздратування | 54% | 33% |
| Підозріливість | 51% | 22% |
| Образа | 42% | 23% |
| Відчуття провини | 18% | 20% |
Представлені результати (див. табл. 2.2.2), можна зобразити за допомогою гістограми (рис. 2.2.2), яка допоможе продемонструвати відмінності рівня різних форм агресії, судячи зі статевої належності студентів.Здійснивши аналіз результатів дослідження, можна стверджувати, що найбільш вираженою у дівчат є рівень вербальної агресії (68%). Це свідчить про те, що, учасники вибірки, зокрема, є більш схильними до вираження своїх негативних почуттів, через сварки, гучний лемент, сарказм та погрози. Окрім того, у них спостерігається і високий показник роздратування (54%). Тобто, вони схильні, за наявністю, хоч би малого чинника, до виявлення різкості та грубості, у розмові та вчинках. Третім, із високим показником, варто відзначити показник підозріливості (51%). Дівчатам притаманно обережно відноситися до людей, особливо, конкурентів, під час навчального процесу, зазвичай, при боротьбі за показниками успішності та винагородою, у вигляді стипендій. Вони часто очікують, від оточуючих, якоїсь шкоди. Щодо хлопців, то в них ці показники значно нижчі. Однак, на фоні інших спостерігається переважання рівня фізичної агресії (54%), трішки нижчий є показник вербальної агресії (43%). Це вказує на те, що, при виникненні конфліктних ситуацій, вони скоріше покладуться на власну силу, і будуть, саме за її допомогою, виявляти накопичені негативні почуття. Інші показники, як у хлопців, так і дівчат, не перевищують норми. Як було вказано раніше, наступною нами була проведена методика Q-сортування В. Стефансона, за допомогою якої, ми змогли розширити уявлення про ставлення респондентів дослідження до себе, та інших учасників групи, за кожною із тенденцій поведінки. Здійснивши аналіз, відповідей на завдання методики, опитуваних студентів, ми мали змогу визначити такі наявні тенденції поведінки респондентів дослідження у студентських групах (Табл. 2.2.3).
Таблиця 2.2.3
Відсоткове співвідношення студентів, за показниками різних тенденцій поведінки в групі
| Вид тенденції | Результати хлопців | Результати дівчат | Загальний показник |
| Залежність | 7% | 27% | 34% |
| Незалежність | 29% | 17% | 46% |
| Товариськість | 32% | 29% | 61% |
| Нетовариськість | 3% | 6% | 9% |
| Боротьба | 8% | 20% | 28% |
| Уникнення | 11% | 29% | 40% |
Згідно із вибором переважаючої із двох тенденцій в дуалізмах, їх загальна кількість становила шість, однак, респонденти могли вагатися при виборі, що характеризувалося як прояви у них внутрішньоособистісних конфліктів. Представлені попередньо диференційовані показники рівнів прояву тенденцій поведінки у групі за статевою ознакою варто порівняти за допомогою діаграми, їх загальне значення (Рис. 2.2.1).
Рис. 2.2.1 Диференційовані показники рівнів прояву тенденцій поведінки у групі за статевою ознакоюЗгідно із відсотковим відношенням результатів, за методикою Q–сортування В. Стефансона, окрім тенденції до нетовариськості, показники були середньо, або сильно виражені. Це свідчить про те, що, колективи груп, прагнуть налагоджувати міжособистісні зв’язки між собою. Високий рівень комунікації в групі, зокрема, сприятиме напрацюванню мовленнєвих навичок її учасників, та успішній адаптації до подальшого, професійного, майбутнього.
Отже, ми дійшли висновку, що поведінка досліджуваних студентів у міжгруповій взаємодії має декілька тенденцій. Зокрема, серед дівчат – домінантними є тенденції залежності, товариськості та уникнення. Це можна обґрунтувати тим, що вони – більш емоційні та слабкі особистості, якщо порівнювати із хлопцями. Ті ж показали вищі рівні із тенденцій незалежності та товариськості. Вони часто уникають перебування в групі та спільної діяльності. Академічна група перестає бути актуальною як група зі спільними інтересами. Наостанок була проведена методика К. Томаса (адаптація Н. В. Грішиної), яка дала змогу дослідити стратегії поведінки респондентів дослідження, під час конфліктних ситуацій. Результати у відсотках за низьким, середнім та високими рівнями, по кожному зі стилів поведінки, були скомплектовані у таблиці (Табл. 2.2.4).
Таблиця 2.2.4
Відсоткове відношення виразності стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях за методикою К. Томаса
| Вид стратегії поведінки | Рівень вираженості стилю поведінки в конфлікті (%) | ||
| Низький | Середній | Високий | |
| Стиль конкуренції | 34,6 | 45,6 | 19,8 |
| Стиль співробітництва | 22,5 | 66,2 | 11,3 |
| Стиль ухилення | 14,7 | 67,5 | 17,8 |
| Стиль пристосування | 17,3 | 62,5 | 20,4 |
| Стиль компромісу | 29,3 | 61,1 | 9,6 |
Для того, щоб детальніше простежити відсоткове співвідношення, варто проаналізувати графічне представлення даних, у діаграмі (Рис. 2.2.2). Зокрема, можна побачити, що переважають середні показники за всіма стилями. Однак, серед результатів, щодо високого рівня, виокремлюється стилі пристосування (20,4%), конкуренції (19,8%) та ухилення (17,8%). Це свідчить про те, що серед учасників групи притаманно використовувати різні стилі поведінки, під час конфліктних ситуацій. Вирізняються активні та пасивні їх учасники. В процесі, зокрема, це сприятиме тому, що конфлікт не стане передумовою псування стосунків великої частини групи. Але часте використання стилів компромісу та пристосування є показниками низької конкурентоспроможності студентів. Низький рівень відсоткового використання моделей поведінки, під час конфліктних ситуацій, ми спостерігаємо за стилем конкуренції (34,6%), компромісу (29,3%) та співробітництва (22,5%). Попри те, що серед студентів присутні і ті, кому притаманні частіше використання цих стилів, є частка, яка прагне скоріше бути пасивними спостерігачами при виникненні конфліктних ситуацій. Вони не загострюють свою увагу на них, тому і уникають участі у спільній роботі.
Рис. 2.2.2 Відношення виразності стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях
Наявність протилежних тенденцій при використанні стилів в групі свідчить про те, що студенти не здатні висловлювати власні почуття в групі, що й призводить до виникнення суперечливих ситуацій. Варто, зокрема, зазначити, що відсотковий рівень використання стилю конкуренції значно вищий серед дівчат (21%), в той час коли стиль співробітництва вищий у хлопців (10%). Більше детальніше рівні використання стилів розподілені за статевою ознакою можна побачити у діаграмі (рис. 2.2.3), яка були складена, за допомогою даних таблиці (Табл. 2.2.5).
Таблиця 2.2.5
Відсоткове відношення виразності стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях серед дівчат та хлопців, за методикою К. Томаса
| Вид стратегії поведінки | Хлопці | Дівчата | Загальний показник |
| Стиль конкуренції | 8% | 21% | 29% |
| Стиль співробітництва | 10% | 6% | 16% |
| Стиль ухилення | 6% | 8% | 14% |
| Стиль пристосування | 10% | 13% | 23% |
| Стиль компромісу | 11% | 7% | 18% |
Представлені дані свідчать про те, що студентам притаманно використовувати в більшій мірі стиль конкуренції (29%) та стиль пристосування (23%). Можна зробити висновок, що, у академічних групах, є декілька яскраво виражених лідерів, які розподіляють обов’язки, між іншими учасниками групи. Однак, потенційне штучне збільшення провокування конфліктівміж студентами академічних груп може сприяти підвищенню їх конкурентоспроможності та навичок самостійної роботи.
1 2 3 4 5 6 7 8 9