РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ
Опис методів дослідження психологічних особливостей конфліктності студентів вищих навчальних закладів
Емпіричне дослідження було проведено на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, і включало роботу зі студентами 4 курсу, факультету Корекційної та соціальної педагогіки і психології. Під час дослідження було охоплено 45 студентів цього навчального закладу, віком від 19 до 22 років. Обстеження відбувалося на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Отримані результати за методиками, було оброблено та проаналізовано. Після збору методичного матеріалу була здійснена обробка результатів шляхом підрахунку загальних балів у кожній методиці завдяки використанню спеціалізованих ключів.
Відомо, що виникнення конфліктних ситуацій залежить від рівня агресивності індивідів. Для його виявлення було застосовано одну із методик, яка мала за мету визначення показників та форм агресії студентів. А саме, методику Басса-Даркі, (адаптація А. К. Осницького), розроблений А. Бассом та А. Даркі в 1957 р., основна мета якої – діагностика рівнів агресивних та ворожих реакцій особистості [30, с. 82]. Зокрема, за допомогою запропонованої методики, ми мали змогу визначити індекси форм ворожості та агресивності індивідів. Ці індекси розраховані на встановлення деструктивної чи конструктивної спрямованості агресивності особистості. Зокрема, агресивність розглядалася як така, що може розвивати конфліктні ситуації, в різних формах, трансформувати у більші, які вже будуть нести шкоду більшій кількості людей, а не тільки як чинник виникнення. Тож, тестова форма методики дає можливість визначити форми агресивності та ворожості, під час дії фрустуруючої для особистостіситуації. Саме до них і відносять конфлікти (Додаток А, табл. А. 1).
Учасникам дослідження пропонувався тестовий бланк із 75 питаннями методики. Вони повинні були співвіднести запропоновані твердження з власним стилем поведінки, способом життя, відповідаючи на них однією із можливих відповідей: «так» або «ні», які необхідно зафіксувати у спеціально зазначених колонках. Результати були підраховані, за допомогою спеціалізованого ключа (Додаток А, табл. А. 2). Кожен збіг із ключем, співвідноситься зі спеціально зазначеним коефіцієнтом, відповідно до кожної шкали. Підраховується кількість балів по кожній з 8 шкал. Потім первинні бали переводяться у стени. (Додаток А, табл. А. 3). На основі отриманих результатів проводиться загальна інтерпретація та інтерпретація по кожній шкалі. Після підрахунку оцінок кожної шкали визначається:
індекс агресивності: ІА (фізична агресія + роздратування + вербальна агресія)
індекс ворожості: ІВ (образа + підозріливість).
Нормою агресивності є величина її індексу, що дорівнює 21 ± 4, а ворожості: 6-7± 4. При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву агресивності.
Після виконання першої методики, студентам 4 курсу пропонувалосявідповісти на запитання методика Q – сортування, розроблена В. Стефансоном у 1958 році, адаптовану в НДІ ім. В. М. Бехтєрева. Її основною метою є виокремлення основних тенденцій поведінки людини в реальній групі та дослідження ставлення особистості до себе. Вибір методики був зумовлений особливістю нашого емпіричного дослідження, цільовою вибіркою якого були студенти академічних груп 4 курсу, та відповідав основним цілям дослідження. Відповіді були зафіксовані у реєстраційному бланку (Додаток Б, табл. Б.1). Згідно із ключем (Додаток Б, Б.2), відповіді кожного досліджуваного, були розподілені, згідно шести тенденцій:
«залежність»
«незалежність»
«товариськість»
«нетовариськість»
«прийняття боротьби»
«уникнення боротьби»
Окрім того, в особистостей може бути присутня амбівалентність, психічний стан роздвоєності. Вирізняються три її різновиди: 1. «залежність – незалежність» 2. «товариськість – нетовариськість»3. «прийняття боротьби та її уникнення». Під час підрахунку частоти прояву кожної, із шести тенденцій, кількість відповідей «так» сумувалася із кількістю відповідей «ні», згідно із полярною тенденцією, в сполученій парі.
Для визначення особливостей поведінки особистості, під час конфліктних ситуацій, студентам було запропоновано відповісти на питання методики діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса (адаптація Н. В. Грішиної). Основною метою якої є визначення переважного способу поведінки людини в конфліктних ситуаціях. Описуючи поведінку індивідів, під час конфліктних ситуацій, зокрема, конфлікті інтересів, він використовував двомірну модель регулювання конфліктів, яка поєднувала кооперацію (пов’язана з увагою особистості до проблем інших учасників конфлікту) та напористість (зосередження на власних інтересах особистості). Як було вказано у попередньому розділі роботи, К. Томасом було виділено п'ять основних способів регулювання поведінки особистості, під час конфліктної ситуації, які відповідали двомірній моделі регулювання конфліктів: 1. Конкуренція. 2. Пристосування. 3. Компроміс. 4. Уникнення. 5. Співробітництво. Описуючи кожну із можливих п’яти стратегій поведінки, К. Томас співвідносив їй 12 суджень про поведінку особистості, під час конфліктної ситуації. Тест складається із 30 пар суджень, з яких, респондентам дослідження пропонувалося обрати ту, яка характеризує їх поведінку, під час конфліктних ситуацій (Додаток В, табл. В. 1) Відповіді на кожне із суджень, були занесені учасниками діагностики до бланка (Додаток В, табл. В. 2). Підрахунок остаточного результату, відбувався за ключами, до кожної зі стратегій (Додаток В, табл. В. 3). Опісля, за допомогою порівняння кількості балів, за кожним, було визначено переважний вибір учасників вибірки [35, с. 452].