«Оптимізація поточних витрат підприємства в умовах цифрових трансформацій» сторінка 2

23 продукції (виконанням робіт, наданням послуг), забезпечення контролю за використанням матеріальних трудових і фінансових ресурсів. Виходячи з поставленого завдання, витрати, пов'язані з операційною діяльністю, групують за двома ознаками: за елементами витрат і за статтями калькуляції.
За функціональним призначенням виділяють - витрати виробництва
(реалізації), витрати на управління (адміністративні витрати), витрати на збут та інші операційні витрати.
За економічними елементами операційні витрати можна поділити на: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.
Елементи витрат – економічно однорідні за своїм змістом витрати незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані
[27
]
Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також
інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Основними функціями операційної діяльності є функції виробництва, управління і збуту. До основної діяльності належать операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією готової продукції (товарів, робіт, послуг), які є метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу.
Для виробничого підприємства такими є операції із виробництва і реалізації продукції, для підприємства, що надає послуги – операції із надання послуг та забезпечення їх збуту, для торгового підприємства – операції із придбання
і реалізації товарів.
Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (тобто це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових
(поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів).

24
Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства (залучення позикових коштів, сплата відсотків за ними, отримання відсотків, дивідендів).
Рис. 1.2. Класифікація витрат відповідно до П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"
У процесі господарської діяльності усі підприємства залежно від видів здійснюваної ними діяльності несуть певного роду витрати. Це

25 загальноекономічне поняття, що характеризує використання різних за своїм характером та властивостями ресурсів у процесі господарювання.
Методологічні основи формування інформації про витрати підприємств усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) та її розкриття у фінансовій звітності регламентує Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
Адміністративні витрати - це витрати в сфері управління, які включають трудові та грошово-матеріальні витрати, пов'язані із здійсненням загального управління господарською діяльністю підприємства загалом.
Витрати в сфері управління не можна віднести до якоїсь однієї стадії кругообігу. Вони в однаковій мірі відносяться до обслуговування всіх стадій кругообігу. Якщо витрати на виробничій стадії безпосередньо пов'язані із створенням продукту, то адміністративні витрати пов'язані з усією господарською діяльністю підприємства. Без цих витрат не може бути забезпечено безперервність заміни форм вартості в процесі кругообігу. Всі ці витрати - це витрати за межами виробничого процесу. Вони не беруть участі в створенні продукту, але необхідні для нормального функціонування виробництва, для забезпечення безперервності процесу кругообігу.
Витрати майбутніх періодів - грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені в майбутньому періоді, частинами.
Витрати на збут - витрати, пов'язані із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг. До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.

26
Інші операційні витрати - це витрати на дослідження та розробку відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об'єктів соціально- культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.
До витрат пов’язаних зі звичайною діяльністю підприємства відносять також окрім операційних витрат, фінансові витрати, витрати від участі в капіталі, а також інші витрати.
Фінансові витрати - це витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів).
Витрати від участі в капіталі - є збитками від інвестицій в асоційовані, 1. дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.
Інші витрати - це витрати, які виникають під час звичайної діяльності
(крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).

27
У відповідності із НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.
До складу матеріальних витрат включають сировину і матеріали промислового й сільськогосподарського походження, що використовуються аграрними підприємствами в процесі виробництва. Зокрема, витрати на насіння, корми, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливно- мастильні матеріали, енергію, добрива, отрутохімікати, запасні частини, тару
і тарні матеріали, допоміжні та інші матеріали.
Матеріальні ресурси, які відображають в межах елемента «матеріальні витрати», включаються в собівартість продукції.
До складу елемента витрати на оплату праці основну, додаткову заробітну плату за окладами і тарифами, премії і заохочення, компенсаційні витрати, оплату відпусток та іншого невідпрацьованого часу.
До складу елемента відрахування на соціальні заходи включаються відрахування на єдиний соціальний податок, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства та інші соціальні заходи.
До складу елемента амортизація включаються амортизаційні відрахування (знос) необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.
До складу елемента інші операційні витрати включаються інші витрати операційної діяльності. Зокрема, витрати на відрядження, на послуги зв'язку, виплату матеріальної допомоги, сплату відсотків за фінансові кредити, одержані для поповнення власних обігових коштів.
Групування за економічними елементами використовується для планування витрат виробництва, виявлення резервів їх зниження, нормування оборотних коштів і контролю за їх оборотністю.
По
мірі реагування на зміну об'ємів діяльності
витрати ділять на
умовно-постійні і змінні. До умовно-постійних відносять такі витрати, розмір яких не змінюється в результаті зміни об'ємів товарообігу. До постійних

28 відносяться витрати, пов'язані з управлінням діяльністю підприємства, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва підприємства громадського харчування і тому подібне. Змінні витрати включають ті види витрат, величина яких змінюється зі зміною об'ємів товарообігу. До змінних витрат відносяться витрати підприємств торгівлі на сировину, покупні напівфабрикати, технологічне паливо і енергію, на оплату праці торгово-оперативного персоналу і відповідні суми відрахувань на соціальні заходи, а також інші витрати.
По
періодах
витрати торгової діяльності ділять на витрати поточного періоду і витрати майбутніх періодів. Витрати поточного періоду - це витрати на управління, збут продукції і інші операційні витрати, що відносяться до того періоду, в якому вони були здійснені. Витрати майбутніх періодів - це витрати, що мали місце впродовж поточного або попередніх звітних періодів, але що відносяться до подальших звітних періодів.
Віднесення витрат майбутніх періодів до витрат певного періоду здійснюється в повному об'ємі або на підставі їх розподілу між декількома звітними періодами.
По
центрах відповідальності або місці виникнення
витрати ділять на витрати відділу, ділянки, служби, іншого структурного підрозділу підприємства.
По
мірі однорідності
витрати ділять на прості (одноелементні) і комплексні. Прості витрати мають однорідний склад, т. е. складаються з одного елементу витрат, наприклад, заробітна плата або амортизаційні відрахування. До складу комплексних витрат включають елементи з різною економічною природою, наприклад, витрати на зберігання, підсортувала товарів.
По можливості
контролю
в конкретному структурному підрозділі розрізняють контрольовані і неконтрольовані витрати в цьому центрі відповідальності.

29
По
принципах організації(управління)
- плановані витрати і позапланові витрати.
Управління поточними витратами підприємства, пов'язаних з реалізацією продукції і товарів неможливо без своєчасного аналізу і планування за допомогою сучасних технологій - автоматизації комплексу планово-економічних завдань по оптимізації поточних витрат на підприємстві.
1.3 Оптимізація складу поточних витрат підприємства в умовах
цифрових трансформацій
Функціонування підприємств в умовах ринкових відношення обумовлює необхідність ефективного управління витратами обігу. Завдання принципово нових рішень, що виникають при цьому, відносно доцільності об'єму тих або інших витрат. Основна увага в процесі управління витратами має бути зосереджена на забезпеченні зростання продуктивності праці, економії сировини і матеріалів, підвищенні витратовітдачи з метою забезпечення необхідної рентабельності основної діяльності підприємства.
Для прийняття ефективних рішень щодо витрат підприємства необхідна розгорнута й достовірна інформація про його звичайну діяль ність.
При цьому важливим аспектом є оперативність даних, оскільки своєчасний вплив на рівень поточних витрат і формування рівня витратоємності продукції можливий тільки за таких умов синхронізації всіх бізнес процесів підприємства на засадах їх цифровізації і автоматизації.
Управління витратами – це система цілеспрямованого впливу на склад, структуру й поведінку витрат та їх чинники на всіх етапах формування й розподілу витрат, що ґрунтується на використанні економічних законів, для підвищення ефективності діяльності підприємства на базі оптимізації рівня витрат, забезпечення його конкурентоспроможності на ринку та досягнення

30 стратегічної мети й поточних завдань його розвитку [23, с. 67]. Тому основним завданням управління витратами є пошук найефективнішого способу використання наявних ресурсів, а саме – оптимізація витрат.
Процес оптимізації діяльності підприємства в частині витрат - це шляхи пошуку найефективніших методів господарювання, за яких підприємство отримувало б максимальний ефект з мінімальними витратами
[24, с. 107].
Оптимізація витрат – це безперервний процес планування, обліку, аналізу й контролю витрат, а також прийняття рішень щодо подальшої економічної стратегії й політики підприємства з використанням інструментів мотивації працівників на всіх рівнях сформованої організаційної структури, у якій планування здійснюється з метою визначення необхідного рівня витрат для забезпечення ефективної роботи підприємства, а також обчислення прибутку, який буде отримано за певного рівня та структури витрат. При цьому облік передбачає спостереження, ідентифікацію вимірювання та реєстрацію фактів витрачання ресурсів у процесі господарської діяльності підприємства; всебічний аналіз виконується з метою визначення ступеня раціональності витрат та оцінки впливу відповідних факторів на їх рівень; організація та контроль полягають у визначенні місць формування витрат і центрів відповідальності з метою відслідковування причин відхилень та виявлення відповідальних за це осіб, а прийняття рішень у сфері витрат здійснюється з метою обґрунтування доцільності виробництва окремих видів продукції, вибору техніки та технології виробництва, формування оптимального товарного асортименту підприємства тощо [28].
Сучасні методи оптимізації виробничих витрат мають бути простими у використанні, доступними, гнучкими, надавати необхідну для прийняття управлінських рішень інформацію в оперативному порядку.
Отже, одними з сучасних напрямів оптимізації витрат підприємства у теперішніх умовах є наступні:

31 1) налагодження системи управління витратами на підприємстві за рахунок скорочення управлінського апарату, підвищення ефективності його діяльності та організації детального обліку витрат. Організація та деталізація витрат дозволять фахівцям виявляти, де саме можна скоротити поточні витрати, а де доцільні й перевитрати в стратегічному аспекті;
2) оптимізація витрат на оплату праці працівників. Цей базовий елемент витрат можна оптимізувати шляхом підвищення продуктивності праці за рахунок автоматизації процесів виробництва й реалізації, вдосконалення організації праці та покращення використання робочого часу
[20., с. 177]. Автоматизація передбачає нові розробки, модернізацію або повну заміну обладнання, тобто оптимізацію витрат інвестиційної діяльності;
3) впровадження в діяльність підприємства сучасних більш ефективних економічних методів управління виробництвом, вдосконалення системи ціноутворення на підприємстві та фінансового механізму підприємства;
4) постійне підвищення кваліфікації працівників підприємства;
5) оптимізація чисельності працівників на підприємстві;
6) побудова ефективної системи мотивації персоналу підприємства;
7) оптимізація собівартості продукції через впорядкування й організацію процесу закупівлі виробничих запасів;
8) удосконалення роботи відділів постачальницької і збутової логістики;
9) вивчення причин браку на підприємстві для своєчасного виявлення, усунення та запобігання браку з метою зниження собівартості продукції за рахунок скорочення витрат від браку та інших непродуктивних витрат;
10) застосування сучасних технологій, які полягають в тому, що витрати оцінюються з позиції клієнта: чи погодиться він їх оплачувати;

32 11) впровадження в стратегічну оцінку витрат підприємства концепцій ланцюжка цінностей, життєвого циклу продукту тощо.
Нині витратам обігу не приділяється належної уваги в системі економічного управління на підприємстві. В результаті цього невиправдано недооцінюється значення економічного обґрунтування планових кошторисів поточних витрат, частенько не розкриваються причини перевитрати засобів, не обґрунтовується доцільність вироблюваних витрат. Навіть у сучасних умовах, коли витратоємність діяльності розрахунок практично всюди, аналіз витрат зводиться тільки до розрахунків показників зміни суми і рівня витрат в цілому, у тому числі витрат на оплату праці в порівнянні з попереднім роком, що абсолютно недостатньо.
Цифрові трансформації суспільства і бізнесу, зокрема, вимагають впровадження в діяльність підприємств програм, які дозволяють швидко реагувати на зовнішні зміни господарювання. В сучасній системі організації бізнесу економічне управління витратами обігу, ґрунтоване на розрахунках вручну, неефективно, оскільки не дозволяє повно і оперативно використати наявною в обліку інформацію. При цьому практично не враховуються основні чинники, що об'єктивно формують витрати обігу господарюючих суб'єктів [9; 10; 32].
Автоматизувати процес управління витратами на підприємстві здійснюють нові сучасні програмні рішення. З їх допомогою можна якісно і продуктивно вирішувати всі управлінські та організаційно-економічні завдання. На сьогодні на підприємствах будь-якої форми власності та виду діяльності використовуються програми 1С: Підприємство та прикладне програмне рішення BAS ERP. Ці програми дозволяютьповністю автоматизувати управлінський і фінансовий облік на великих і невеликих виробництвах [ 11; 13; 14; 15; 16; 18].
Кожен керівник знає, що тільки чіткий контроль всіх процесів, їх своєчасний аналіз і повна структуризація всіх процесів дозволяє компаніям рухатися вперед і підвищувати свою конкурентоспроможність. Однак, звісно,

33 всі програми підприємства необхідно налаштовувати під особливості діяльності кожного окремого підприємства. Цим безпосередньо і займається економіст, він розробляє базу для удосконалення та пристосування встановлених програм.
З огляду на це, основою управління витратами є розроблення комплексу розрахункових алгоритмів і економіко-математичних моделей, що дозволяють провести обробку наявної інформації і здійснювати багатоваріантні планові розрахунки.
Предметом розробленої програми планово-економічних розрахунків є процес управління витратами підприємства.
Ефективне управління витратами підприємства виступає головним складовим елементом процесу управління підприємством в цілому. Кожне підприємство передбачає використання різноманітної інформації про діяльність підприємства в системі управління витратами і собівартістю продукції:
 при прогнозуванні, оцінці очікуваного розміру витрат і встановлення показників собівартості продукції з метою виявлення шляхів розвитку підприємства і очікуваного прибутку і рентабельність на період більше двох років;
 в процесі планування, тобто обґрунтування розміру витрат і собівартість продукції на майбутні один-два роки з урахуванням організаційного рівня виробництва і впливу усіх чинників, які піддаються кількісній оцінці.
Особливе значення при поточному плануванні витрат і собівартості продукції має економічне обґрунтування рішень про виробництво нових виробів і припинення виробництва постарілих, про облік ефективності використання усіх видів ресурсів, нової техніки, організаційно-технічних заходів, впровадженні нової технології і так далі;
 при нормуванні, визначенні оптимального розміру витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів при виробництві запланованої до випуску продукції;

34
 в процесі контролю і регулювання показників по ходу господарсько- фінансової діяльності, виявлення резервів економії витрат виробництва і можливостей по зниженню розміру і рівня собівартості продукції.
Програмування економічного процесу управління витратами і собівартістю продукції підприємства в сучасних умовах є об'єктивно необхідною, оскільки при аналізі і плануванні витрат підприємство стикається з проблемою великої системи обліку і планування витрат, характерних для підприємства, а також проблемою складних і багатоваріантних попередніх планово-економічних розрахунків. Ці планові розрахунки вимагають великих витрат часу і зусиль, які пов'язані з необхідністю формування кошторису витрат і собівартість продукції на плановий період і встановлення оптимальних цін на продукцію з урахуванням жорсткої конкуренції на ринку. Систематизація процесу управління витратами і собівартістю продукції робить сприяння рішенню цих проблем, оскільки має певні переваги, серед яких необхідно виділити наступні:
 простота планових розрахунків;
 скорочення витрат робочого часу;
 висока швидкість обробки інформації;
 можливість проведення багатоваріантних розрахунків;
 можливість швидкої оцінки результативності розробленої стратегії;
 точність отримуваних результатів, відсутність механічних помилок;
 можливість одночасної обробки великого об'єму інформації і представлення її в компактному виді;
 надійність збереження інформації.
Метою процесу програмування процесу управління витратами підприємства слід визначити створення програми - програмного модуля
«Оптимізація поточних витрат підприємства», який забезпечує оптимізацію витрат підприємства в плановому періоді, при якому досягається передбачений об'єм діяльності(і реалізації продукції) підприємства, і

35 усунення або зменшення тих витрат, які непродуктивні або недоцільні для підприємства (Рис. 1.3).
Рис. 1.3 Програмний модуль «Оптимізація поточних витрат підприємства
Для розробки програми процесу управління витратами нами використаний табличний редактор
EXCEL.
Блок-схема процесу автоматизації представлена на рис.1.4.
Особливістю розробленої програми є її адаптація до умов функціонування торгового підприємства.
Основними завданнями автоматизації процесу управління витратами підприємства є:
 формування витрат підприємства і собівартості як окремих видів продукції, так і по усій їх сукупності;
 встановлення продажних цін по кожному виробу і визначення їх рентабельності;