Ім'я файлу: Загальна патоморфологія ч1.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 2832кб.
Дата: 28.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
Основи теорії дизайну.pptx
Розширення: rtf
Розмір: 2832кб.
Дата: 28.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
Основи теорії дизайну.pptx
Класифікація пухлин дитячого віку
Пухлини I-го типу: тератоми (яєчників, яєчок, внутрішньочерепні, зіва), тератобластоми (нефробластома – пухлина Вільмса).
Пухлини II-го типу: виникають із ембріональних камбіальних клітин: медулобластома (пухлина мозочка), ретинобластома, нейробластома (локалізується в наднирникових залозах, симпатичних вузлах, грудній порожнині, заочеревинному просторі).Пухлини III-го типу: пухлини, які виникають за типом дорослих (лейкози, злоякісні лімфоми, остеоми, хондроми, саркома Юінга (остеосаркома)).
Особливості пухлин у дітей:
Пухлина часто виникає з ембріональних тканин у результаті порушення формування органів і тканин у внутрішньоутробному розвитку (тератоми).
Частіше зустрічаються доброякісні варіанти пухлини.
Якщо розвивається злоякісна пухлина, то частіше саркома, рідше рак.
Перебіг пухлин нетиповий (доброякісні можуть рости інвазивно (ангіоми), а злоякісні – експансивно (нефрома, гепатома)).
Злоякісні пухлини частіше зустрічаються в дітей 3-5 років.
Тератоми є доброякісними зрілими пухлинами, які складаються одночасно з декількох видів тканин, здатні до малігнізації і розвиваються в результаті вад розвитку.
Дизонтогенетичні пухлини судинного походження
Гемангіома – пухлина з кровоносних судин, має автономний, прогресуючий ріст. У дітей спостерігаються два основних типи: капілярна та кавернозна гемангіоми.
Капілярна гемангіома – гамартома з проліферуючих капілярів, має вигляд часточкового вузлика синюватого або червонуватого кольору. Це найчастіша доброякісна пухлина в дітей. Однак іноді, особливо в дітей грудного віку, вона починає швидко рости. Локалізуються капілярні ангіоми переважно в шкірі, рідше – у печінці й інших органах і характеризуються високою проліферативною здатністю. Вони можуть вкриватися виразками, і тоді в дітей грудного віку вони служать джерелом сепсису. Особливістю капілярних ангіом є інфільтративний характер росту, з чим пов’язані часті рецидиви після їхнього видалення. Метастазів пухлина ніколи не дає.
Кавернозна гемангіома – скоріше вада розвитку судин, ніж власне пухлина, зустрічається в дітей рідше, ніж капілярна. Локалізується в печінці, шкірі, шлунково-кишковому тракті та в інших органах. У дітей грудного віку зрідка спостерігаються вроджені гігантські кавернозні ангіоми, що займають до 2/3 об’єму печінки. Такі хворі гинуть від кровотеч. Гемангіоми можуть рубцюватися – мимовільна регресія.
Відносно рідко в дітей зустрічається ангіосаркома – злоякісна пухлина з судин.
Лімфангіома зустрічається в дітей рідше, ніж гемангіома. У гіпертрофічній лімфангіомі відбувається проліферація ендотелію лімфатичних капілярів, утворюються кавернозні порожнини з муфтами з лімфоїдних клітин у їхніх стінках. Розвиток кавернозної лімфангіоми може супроводжуватися макрохейлією та макроглосією. Спостерігаються вроджені гігантські лімфангіоми шиї, які можуть досягати розміру дитячої голівки. Пухлина проростає в органи шиї, призводить до асфіксії або вдруге інфікується. Видалення її неможливо. Пухлина складається з численних порожнин, вистелених ендотелієм, між ними є бідна на клітини пухка мезенхімальна тканина, спостерігається проліферація солідних тяжів з ендотелію та капілярів, за рахунок яких і здійснюється інфільтративне зростання.
Рідко в дітей зустрічається лімфангіосаркома.
Дизонтогенетичні пухлини поперечнопосмугованої м’язової тканини
Рабдоміома – доброякісна пухлина з ембріональних м’язових клітин. Належить до рідкісних пухлин, спостерігається переважно в дітей. Локалізується в серці та м’язах кінцівок у вигляді вузла, діаметр її досягає іноді 10-15 см, на розрізі коричнюватого кольору.
Рабдоміобластома або ембріональна рабдоміосаркома – злоякісна пухлина з ембріональних зачатків м’язової тканини. Вона складається з великих клітин з великими, часто поліморфними ядрами, що нагадують ембріональні міобласти. Локалізується в дітей ектопічно в органах малого тазу – сечовому міхурі, піхві, клітковині малого тазу, у статевих залозах, рідше – у носоглотці й інших органах. У ділянці сечового міхура та піхви має вигляд білуватих поліпоподібних розростань, покритих епітелієм слизової оболонки. Ця рідкісна злоякісна пухлина зустрічається переважно в дітей. Інфільтруючи органи малого тазу, викликає обструкцію сечовивідних шляхів аж до розвитку уремії, покривається виразками, кровоточить, зазнає вторинного інфікування. Метастазує у реґіонарні лімфатичні вузли, а також гематогенно у легені.
Тератоми та тератобластоми
Тератоми (teras – грец. „потвора”)– експансивно зростаючі пухлино подібні утворення, часто досягають великого розміру, складаються з різноманітних тканинних структур – можуть походити з одного (гістіоідні), двох (органоідні), та всіх трьох (організмоїдні) зародкових листків з наявністю або відсутністю елементів екстраембріональних тканин (елементів трофобласту). Виникають в результаті відщеплення тканин і переміщення (дистопія) їх з одного місця в інше. Такі ембріональні переміщення тканин носять назву хоритсій (грец. сhoristos - „відокремлений”). Переміщення ембріональних тканин і їх зміщення називаються гамартіями (грец. hamartia - „помилка”).
Тератоми мають типову локалізацію:
Яєчники й яєчки.
Крижово-куприкова ділянка.
Середостіння.
Заочеревинний простір.
Зів.
Основа черепа.
Найчастішою локалізацією тератом у дітей є крижово-куприкова ділянка.
Крижово-куприкова тератома, як правило, виявляється з народження, зустрічається й у плодів, частіше в дівчаток. Більшість тератом цієї локалізації доброякісні. Вони досягають іноді дуже великого розміру й тоді утрудняють перебіг пологів. Можуть заповнювати порожнину малого тазу, не ушкоджуючи при цьому кісток тазу. Пухлина складається зі структур, які нагадують органи та різноманітні тканини, наприклад, петлі кишки, тканини печінки, рудименти кінцівок тощо. Рідше зустрічаються злоякісні тератобластоми, коли поряд зі зрілими тканинами переважає розростання карциномоподібних солідних або папілярних структур. Папілярні розростання є похідними екстраембріональних тканин (трофобласту).
З тератом яєчників у дітей порівняно з дорослим частіше зустрічаються злоякісні тератобластоми, ніж доброякісні дермоїдні кісти. Вони мають характер багатокамерних кіст, які складаються зі зрілих тканин, між ними зустрічаються поля солідних розростань, недиференційованого ембріонального й екстраембріонального характеру. Такі тератобластоми можуть давати метастази в легені. У дітей спостерігаються випадки зрілих тератом, які складаються з диференційованих тканин і при оперативному видаленні дають метастази по очеревині.
Тератоми яєчок зазвичай зустрічаються в дітей віком молодше 2 років, нерідко виявляються з народження. Тератоми яєчок, на противагу тератомі яєчників, у дітей частіше бувають доброякісними.У дорослих, навпаки, вони частіше бувають злоякісними. Злоякісні тератоми описані в хлопчиків віком 15-16 років: гістологічно вони частіше складаються з похідних епітеліальної тканини – плоского зроговілого епітелію, слизових залоз, недиференційованої епітеліальної тканини.
Заочеревинні та мезентеріальні тератоми в більшості випадків виявляються з народження або у віці 2-3 років. Вони досягають великого розміру, частіше зустрічаються в дівчаток. Розташовуються ближче до діафрагми, ніж до тазової ділянки, як правило, доброякісні, дуже рідко бувають злоякісними. Великі полікістозні та солідні тератоми з наявністю незрілих тканин завжди бувають злоякісними.
Тератоми зіва (уроджені поліпи зіва) – поліпоподібні утворення, які зустрічаються в плодів і немовлят. Розташовуються в ділянці верхнього купола глотки, звідки ростуть у вигляді поліпоподібних розростань, одна частина яких покрита слизовою оболонкою, інша – шкірою. Досягають іноді значного розміру й тоді утрудняють пологи. Як правило, вони складаються зі зрілих тканин і рудиментарних органів. Іноді зустрічаються високодиференційовані форми, які відповідають неповноцінному другому близнюкові, що досягає розміру голови дитини; пухлина прикріплюється в ділянці щелеп або зіва. Злоякісні тератоми цієї ділянки зустрічаються рідко.
Внутрішньочерепні тератоми в половині випадків бувають злоякісними, містять ембріональні зростаючі тканини. У рідких випадках екстрапінеальні тератоми бувають хоріонепітеліомами, вони дають гематогенні метастази в легені, розташовуються в ділянці основи черепа. Описані в плодів і немовлят. У хлопчиків часто локалізуються біля шишкоподібної залози та можуть супроводжуватися ендокринними порушеннями у вигляді передчасного статевого дозрівання.
Тератобластома – злоякісний аналог тератоми, у ній завжди є поля незрілої активно проліферуючої ембріональної або частіше екстраембріональної тканини, які можуть комбінуватися з елементами зрілих тканин. Тератобластоми ростуть швидко та метастазують. У метастазах виявляється, як і в первинному вузлі, комбінація зрілих і незрілих тканин. Рідше зустрічаються тератобластоми, які складаються тільки з незрілих, як правило, екстраембріональних тканин.
1.2. Питання для самоконтролю з теоретичної частини заняття
Класифікація пухлин дитячого віку.
Особливості пухлин у дітей.
Дизонтогенетичні пухлини: види, морфологічна характеристика, прогноз.
Тератоми та тератобластоми: види, морфологічна характеристика, прогноз.
Пухлини з камбіальних ембріональних тканин: медулобластома, ретинобластома, нейробластома.
1.3. Приклади тестових завдань для самоконтролю
1. При патогістологічному дослідженні біопсійного матеріалу печінки хлопчика 14 років, у якого в крові виявлена велика кількість лімфоцитів і пролімфоцитів, гістологічно встановлено: множинні скупчення позначених клітин переважно між печінковими часточками. Для якого захворювання це характерно?
А) *Хронічний лімфолейкоз
В) Гострий лімфолейкоз
С) Лімфогранульоматоз
D) Хронічний персистуючий гепатит
Е) Гепато-целюлярний рак печінки
2. Смерть семирічного хлопчика наступила в результаті гострої постгеморагічної анемії, зумовленою профузною кровотечею зі шлунково-кишкового тракту. У ході патологоанатомічного дослідження виявлено: макроскопічно – недокрів’я внутрішніх органів, збільшення різних груп лімфатичних вузлів, тимомегалія, помірковано виражена гепато-спленомегалія, яскраво-червоний кістковий мозок; мікроскопічно – гіперцелюлярний кістковий мозок з мономорфним інфільтратом із бластних клітин, дифузно-осередкові пухлиноподібні інфільтрати в печінці, селезінці, лімфатичних вузлах, оболонках і речовині головного мозку. Діагностуйте захворювання.
А) *Гострий лімфобластний лейкоз
В) Ретинобластома
С) Медулобластома
D) Саркома Юінга
Е) Хондрома
3. Через деякий час після забиття ліктя в хлопчика віком 12 років з’явилося пухлиноподібне розростання в ділянці епіфіза плечової кістки, яке не має чітких меж. При дослідженні біоптату виявлена велика кількість поліморфних клітин остеобластичного типу з великою кількістю патологічних мітозів. Поставте діагноз.
А) *Остеосаркома
В) Хондросаркома
С) Остеоїд-остеома
D) Фібросаркома
Е) Синовіальна саркома
4. При розтині дитини віком 2,5 роки, у черв’яку мозочка виявлена пухлина, яка не має чітких меж із навколишньою тканиною, сіро-рожевого кольору, гістологічно побудована із дрібних атипових клітин, які нагадують медулобласти. Достовірніше за все це:
А) *Медулобластома
В) Медулосаркома
С) Злоякісна неврилемома
D) Метастаз саркоми
Е) Фібросаркома
5. У 2-річної дитини на УЗД в правій нирці виявлена пухлина 6х3 см без чітких контурів. Яку пухлину в першу чергу повинен запідозрити лікар?
А) *Нефробластома
В) Медулосаркома
С) Злоякісна неврилемома
D) Метастаз саркоми
Е) Фібросаркома
6. У хворої дівчинки 3-х років інтраопераційно на нижній поверхні печінки виявлена пухлина розмірами 4,5х5,0х3,5 см із субсерозною локалізацією, темно-червоного кольору, на розрізі представлена порожнинами зі значним вмістом крові. Поставити попередній діагноз.
А) *Кавернозна гемангіома
В) Капілярна гемангіома
С) Гемангіоперицитома
D) Гемангіоендотеліома
Е) Лімфангіома
7. У 8-річного хлопчика, який звернувся з приводу порушення сечовипускання, виявлена пухлина малого тазу, яка здавлює сечоводи. Реґіонарні лімфовузли збільшені в розмірах, щільні на дотик. Яку пухлину в першу чергу повинен запідозрити лікар?
А) *Рабдоміосаркома
В) Медулосаркома
С) Злоякісна неврилемома
D) Метастаз саркоми
Е) Фібросаркома
8. До лікаря звернулася мати 6-місячного хлопчика зі скаргами на збільшення у дитини правого яєчка. Проведено біопсію. Мікроскопічно серед тканини яєчка виявлені шари плоского зроговілого епітелію та слизових залоз. Який лікар поставить діагноз?
А) *Тератома
В) Хондросаркома
С) Остеоїд-остеома
D) Фібросаркома
Е) Синовіальна саркома
9. У дівчинки віком 1,5 років при плановому лікарському огляді окуліст виявив сіро-жовте утворення у внутрішній камері правого ока. Яку пухлину припустить окуліст?
А) *Ретинобластома
В) Остеосаркома
С) Медулобластома
D) Саркома Юінга
Е) Хондрома
10. У 6-річного хлопчика виявлена пухлина правої наднирникової залози, яка продукує катехоламіни. Яка це пухлина?
А) *Феохромоцитома
В) Саркома Юінга
С) Гемангіоперицитома
D) Тератома
Е) Лімфангіома
Заняття №17
Практичні навички. Розтин
Перелік практичних навичок з загальної патоморфології
Знати терміни, які використовуються в патологічній анатомії, та основні методи патологоанатомічного дослідження.
Знати сутність та основні закономірності загальнопатологічних процесів.
Знати структурні зміни органів при найважливіших загальних патологічних процесах і хворобах.
Знати техніку розтинів трупів.
Вміти під контролем викладача розпізнавати й описувати морфологію основних патологічних процесів на макроскопічному та мікроскопічному рівнях (див. «Перелік препаратів до підсумкового модульного контролю»).
Вміти аналізувати структурно-функціональні взаємозв’язки та послідовність стадій загальнопатологічних процесів.
Вміти інтерпретувати патологію клітини й обґрунтовувати клініко-морфологічні характеристики загальнопатологічних процесів, які зумовлюють прояви хвороб.
Вміти інтерпретувати причини, механізми розвитку та прояви типових патологічних процесів.
Вміти на підставі клінічних проявів та опису препаратів робити висновок про характер патологічного процесу.
Заняття №18
Підсумковий модульний контроль
Перелік питань до підсумкового модульного контролю
Патологічна анатомія як наука, галузь практичної медицини та навчальний предмет.
Зміст, задачі, об’єкти та методи патоморфологічних досліджень.
Рівні дослідження структурних основ хвороб.
Основні етапи розвитку патоморфології.
Внесок вітчизняних вчених у розвиток світової патоморфології.
Поняття про ультраструктурну патологію клітини.
Морфогенез і морфологія внутрішньоклітинного та позаклітинного накопичення білків, вуглеводів і ліпідів.
Морфогенез і морфологія патологічного накопичення ендогенних і екзогенних пігментів.
Морфогенез і морфологія порушень мінерального обміну.
Пошкодження та загибель клітин та тканин. Некроз і апоптоз – морфологічні прояви.
Структурні механізми та клініко-патологоанатомічна характеристика основних періодів танатогенезу.
Смерть: визначення, ознаки та термін розвитку.
Морфологія порушень іонно-осмотичного та водного балансу.
Морфологія та наслідки порушень при різних видах гіперемій.
Морфогенез і патоморфологія ішемії.
Морфогенез і патоморфологія інфаркту.
Визначення та морфогенез видів кровотечі, крововиливу.
Морфогенез, патоморфологія, наслідки стазу.
Патоморфологія, наслідки плазморагії.
Патоморфологія, види, наслідки емболії.
Морфогенез, патоморфологія, наслідки шоку.
Патоморфологія, наслідки порушень лімфообігу.
Морфогенез, патоморфологія, наслідки тромбозу, ДВЗ-синдрому.
Визначення ексудативного запалення. Види, морфологічна характеристика, клінічне значення ексудативного запалення.
Визначення проліферативного запалення. Морфологічні особливості, наслідки проліферативного запалення.
Види, морфологічна характеристика гранульоматозного запалення.
Види, морфологічна характеристика специфічного запалення.
Морфологічна характеристика різних видів гіперчутливості.
Визначення, класифікація та загальна морфологічна характеристика автоімунних хвороб.
Визначення, загальна морфологічна характеристика первинної і вторинної імунної недостатності.
Принципи класифікації амілоїдозу.
Системний амілоїдоз (первинний, вторинний): морфологічна характеристика.
Локалізований і ендокринний амілоїдоз: морфологічна характеристика.
Амілоїд старіння: морфологічна характеристика.
Визначення, види, морфологічна характеристика гіперплазії.
Визначення, види, морфологічна характеристика атрофії.
Визначення, види, морфологічна характеристика метаплазії.
Фазний характер перебігу процесів компенсації у патологічних умовах.
Визначення, види, морфологічна характеристика гіпертрофії.
Морфо-функціональні особливості гіпертрофії міокарда.
Патанатомія дизадаптації організму.
Клітинна та внутрішньоклітинна форми регенерації.
Види регенерації: фізіологічна, репаративна, патологічна.
Морфогенез регенераторного процесу.
Грануляційна тканина: морфологічна характеристика.
Види загоювання ран.
Склероз.
Визначення пухлинного росту.
Сучасні теорії канцерогенезу.
Визначення дисплазії, ії види, роль дисплазії у канцерогенезі.
Передпухлинні (передракові) стани і зміни, морфологія.
Особливості пухлинної клітини.
Морфогенез і гістогенез пухлин.
Види росту пухлин.
Морфологічні особливості доброякісних пухлин.
Морфологічні особливості злоякісних пухлин.
Метастазування: види, закономірності, механізми.
Системні неметастатичні впливи.
Загальна характеристика та номенклатура пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.
Морфологічні особливості доброякісних пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.
Морфологічні особливості злоякісних пухлин з тканин, що походять з мезенхіми.
Шляхи метастазування саркоми.
Номенклатура пухлин нервової тканини.
Морфологічні особливості пухлин центральної нервової системи.
Особливості метастазування пухлин центральної нервової системи.
Номенклатура та морфологічні особливості пухлин вегетативної нервової системи.
Номенклатура та морфологічні особливості пухлин периферичної нервової системи.
Номенклатура пухлин, що походять із меланінутворюючої тканини. Невуси, їх різновиди.
Морфологічні особливості меланоми, її морфологічні форми. Значення передпухлинних змін.
Номенклатура пухлин з епітелію.
Морфологічні особливості пухлин з епітелію без специфічної локалізації: доброякісних (папілома, аденома) та злоякісних (рак).
Гістологічні варіанти раку.
Особливості метастазування раку.
Особливості пухлинного росту у дітей порівняно з дорослими.
Дизонтогенетичні пухлини: гамартоми та гамартобластоми – морфологічні прояви.
Тератоми та тератобластоми – морфологічні прояви.
Пухлини з камбіальних ембріональних тканин – морфологічні прояви.
Пухлини дитячого віку, що розвиваються за типом пухлин дорослих – морфологічні прояви.
ДЛЯ ЗАМІТОК
1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16