Ім'я файлу: курсова робота Сопко Андрій.docx
Розширення: docx
Розмір: 85кб.
Дата: 06.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
индезе менеджент.docx
Розширення: docx
Розмір: 85кб.
Дата: 06.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
индезе менеджент.docx
1.4 Фенологічні спостереження за обраним сортом (гібридом)
Сорт озимого тритикале Шаланда має високі хлібопекарські та кормові якості.
БІОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ:
сорт тритикале озимого Шаланда відрізняється міцним стеблом та стійкістю до вилягання (9 балів) при висоті рослин 130-145см
Сорт середньостиглий (вегетаційний період 280-285 діб).
Морозо-зимостійкість підвищена (8-9 балів), посухо-жаростійкість — висока (9 балів).
Стійкість до основних хвороб в польових умовах на рівні 9 балів.
ГОСПОДАРСЬКІ ОЗНАКИ:
Потенційна урожайність зерна сорту тритикале озимого Шаланда – 10 т/га.
Практично отримана урожайність У сортовипробуванні за 5 років середня врожайність становила 5,93-8,10 т/га, що на 14,1-16,7% вище за сорт-стандарт Раритет.
ЯКІСТЬ ЗЕРНА:
Вміст білка в зерні – 11-13,7 %, вміст клейковини в борошні – 24-28%, показник ВДК – 85-110 одиниць, сила борошна – 80 о.а., пружність тіста – 78 мм, розтяжність – 66 мм, об’єм хліба зі 100 г борошна – 350-400 мл, загальна хлібопекарська оцінка – 6,1 балів
АГРОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ:
Сорт тритикале озимого Шаланда рекомендується розміщувати після непарових попередників. Строк сівби оптимальний для зони. Норма висіву насіння тритикале озимого Шаланда становить 2,5-4,5 млн. схожих насінин на 1 га в залежності від строків сівби і попередників.
ОСОБЛИВОСТІ СОРТУ:
Догляд за посівами тритикале такий самий, як і за озимою пшеницею: застосовують інтегровану систему захисту рослин від шкідників, хвороб, бур’янів та вилягання з використанням препаратів та дотриманням доз і строків застосування, рекомендованих для озимої пшениці.
Збирають тритикале у фазі воскової стиглості зерна роздільним способом, а у фазі повної стиглості – прямим комбайнуванням. Не можна допускати перестою рослин на пні через можливі обламування колосся і втрати зерна. Зважаючи на значну крупність зерна тритикале, обмолот, особливо насінних посівів, слід здійснювати при меншій частоті обертання барабана – до 600 об./хв, що зберігає його від травмування.
Тритикале, яке вирощують на зелений корм, скошують до колосіння, на силос – у фазі наливання зерна.
Вміст білка в зерні – 11-13,7 %, вміст клейковини в борошні – 24-28%, показник ВДК – 85-110 одиниць, сила борошна – 80 о.а., пружність тіста – 78 мм, розтяжність – 66 мм, об’єм хліба зі 100 г борошна – 350-400 мл, загальна хлібопекарська оцінка – 6,1 балів.
1.5. Проектування елементів структури планової врожайності
3. Елементи структури запланованої врожайності
Озиме тритикале Шаландра
| Пор. № | Показник | Величина показника |
| 1 | 2 | 3 |
| | Запланована врожайність | 76 |
| | Спосіб сівби | Посів с технологічною колією |
| | Ширина міжрядь | 15см |
| 1 | Кількість на 1 м2, шт.: | |
| | рослин | 400-450 |
| | пагонів, усіх | 960-1100 |
| | пагонів продуктивних | 600-657 |
| 2 | Кущистість: | |
| | загальна | 2,3-2,5 |
| | продуктивна | 1,4-1,8 |
| 3 | Висота рослин, см | 145 |
| 4 | Характеристика колоса (волоті): | |
| | довжина, см | 10-18 |
| | кількість колосків, шт. | 24 |
| | маса зерна з колоса (волоті), г | 1,1–1,5 |
| кількість зерен, шт | 27 | |
| 5 | Маса 1000 зерен, г | 47-52 |
| 6 | Маса з 1 м2, г: | |
| | зерна | 780 |
| | соломи | 690 |
| 7 | Урожайність, т/га: | |
| | зерна | 10 |
| | соломи | 8.5 |
| 8 | Співвідношення зерно/солома | 1:0,9 |
2. ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ
ОЗИМОГО ТРИТИКАЛЕ
2.1. Місце культури в сівозміні
Тритикале менш вимоглива до попередника, ніж озима пшениця. Кращими попередниками вважаються чистий пар, рання картопля, зернобобові культури, однорічні трави. У чистому пару може оброблятися і після зернових, так як значно менше дивується кореневими гнилями.
При інтенсивному вирощуванні озимого тритикале для одержання найбільш повного врожаю з високою якістю, його необхідно розміщувати після чистого пара (найбільш вологозабезпеченість попередника в зоні з недостатнім зволоженням). Це пояснюється біологічними особливостями культури, кліматичними умовами господарства і тим, що поле після чистого пара найменш засмічено бур'янами, не містить шкідливі патогенні і організми. І поле до посіву озимого тритикале після чистого пара можна підготувати за короткий термін і з мінімальними затратамі.
Густота продуктивного стеблястоя тритикале, розміщеного по чистому пару достовірно вище 322-386 шт / м 2, у порівнянні, наприклад, по вико / вівсу - 230 - 280 шт / м 2. Таким чином найбільш прийнятний попередник для озимої тритикале - чистий пар, який забезпечує найкращі умови її перезимівлі, в більшості випадків виключає застосування гербіциду і дозволяє отримувати стабільний урожай зерна на рівні 4,5 т / га.
2.2. Підготовка ґрунту
Обробіток ґрунту під тритикале озиме повинен бути диференційований для кожної ґрунтової зони, господарства і полів сівозміни залежно від попередників, ступеня і характеру забур'яненості та ін.
Після основного обробітку ґрунту як найшвидше готують ґрунт до сівби. У жодному разі не можна пропускати таку можливість після дощів. Якщо ґрунт відразу не розпушити, то він засихає, утворює брили, що вимагає додаткових витрат на його підготовку. Крім того, надмірна кількість проходів тракторів, іншої техніки ущільнює ґрунт, руйнує його структуру, змінює об'ємну масу, що негативно позначається на врожаї.
При розміщенні тритикале після багаторічних трав, які збираються на два укоси, поле орють плугами з передплужниками не пізніше як за місяць до сівби. Ґрунт добре осідає, що гарантує одержання дружних сходів і добре виживання рослин взимку. Передплужники встановлюють на глибину 10-12 см, а плуг - на 25-27 см.
З плугом агрегатують кільчасто-шпорові котки (З ККШ-6), або за достатньої вологості ґрунту - важкі борони (БЗТС-1,0). Особливо ефективним є застосування в агрегаті з плугом сучасних комбінованих знарядь (Packomat), що ущільнюють, подрібнюють і вирівнюють свіжовиораний і ще не пересохлий ґрунт. Дані пристрої одночасно з оранкою підготовлюють ґрунт практично до передпосівного стану, агрегатуються з 5-9-ти корпусними плугами. Тому можна обмежитись одним передпосівним обробітком ґрунту, що дасть змогу зменшити витрати пального і коштів. Крім того, добре розпушення ґрунту одночасно з оранкою сприяє збереженню вологи, підвищенню інтенсивності мінералізації, рівномірному загортанню насіння, виключає небезпеку осідання ґрунту в осінньо-зимовий період.
Коли попередником тритикале озимого є зернові бобові культури, після їх збирання без попереднього лущення проводять оранку на глибину 20-25 см. У міру проростання бур'янів проводять один-два поверхневі обробітки ґрунту.
З метою економії ресурсів на незабур'янених полях після гороху, кормових бобів, сої, вики можна обмежитися поверхневим обробітком ґрунту. Застосовують дискові лущильники ЛДГ-10, ЛДГ-15 у випадку достатньої вологості ґрунту у два сліди у двох взаємно перпендикулярних напрямках на глибину 6-8 см. Якщо ґрунт ущільнений, відносно сухий, поле погано зачищене від рослинних решток, кращі результати забезпечує використання дискових борін БДТ-3,0; БДТ-7,0. Поверхнево оброблений ґрунт менш осідає, має вищу вологість, рослини восени краще розвиваються і зимують.
. Система обробітку ґрунту під озиме тритикале в полі № 1,
| Технологічна операція | Склад агрегату | Строки виконання | Вимоги до якості (глибина, швидкість і т. ін.) | |
| оранка | Беларус 1025, ПГП 5-35 | 26 .08 | Глибина - 16-18 см | |
| культивація | МТЗ 82,2; КПС-4 | 15.08 | Глибина-12 см | |
| Культивація + боронування з подальшим прикочуванням | МТЗ 82,2; КПС-4; ККШ-6 | Остання декада серпня- перша декада вересня | 4-6 см | |
| передпосівна культивація | Т-150К; КПС-4 | 1 декада вересння | 6-8 см | |
Поверхневий обробіток ґрунту кращі результати забезпечує в зоні Степу. Після вико-вівсяно-горохової або інших бобово-злакових сумішок, озимого ріпаку, люпину на зелений корм, які рано звільняють поле, є можливість зробити лущення лемішними лущильниками на глибину 10-12 см або дисковими боронами на 6-8 см.
Після проростання бур'янів, але не пізніше як через 10-12 днів, орють на 20-22 см в агрегаті з боронами або кільчасто-шпоровими котками і боронами, найкраще з "Packomat". У міру проростання бур'янів проводять два-три поверхневі обробітки ґрунту. На чистих від бур'янів площах за недостатньої вологості ґрунту, згідно з багатьма рекомендаціями, після цих попередників доцільно застосовувати поверхневий обробіток.
Вибір способу обробітку ґрунту визначається також гранулометричним складом ґрунту. На важких ґрунтах у західних регіонах України поверхневий обробіток сильно ущільнює ґрунт, зменшує його водопровідність, утруднюється ріст коренів у глибину, зменшується стійкість рослин проти несприятливих умов і продуктивність.
Після ранньостиглих сортів картоплі орють на глибину 20-22 см, а в зоні Полісся - на 18-20 см в агрегаті з боронами чи з "Packomat". На легких ґрунтах та на чистих від бур'янів площах замість оранки проводять лущення з боронуванням або культивацією з боронуванням на 8-10 см. Найкраще для якісної підготовки ґрунту використовувати комбіновані агрегати типу Європак.
Найважче підготувати ґрунт до сівби після кукурудзи. Зразу ж за збиранням кукурудзи на зелений корм або силос, щоб подрібнити рослинні рештки, площу дискують добре загостреними дисковими боронами (БДТ-3,0; БДТ-7,0) у перпендикулярних напрямках. Для кращого заорювання решток передплужник встановлюють на глибину 10-12 см, а основний корпус плуга - на 23-25 см.
Передпосівний обробіток ґрунту.
Від своєчасної і якісної передпосівної підготовки ґрунту залежить глибина загортання насіння, дружність і рівномірність появи сходів озимої пшениці, ріст, розвиток і продуктивність рослин.
Поверхня ґрунту має бути добре вирівняною. Різниця у висоті гребенів, утворених робочими органами культиватора чи зубами борін, повинна становити не більше 2 см.
Передпосівний обробіток ґрунту і сівба - це єдиний технологічний процес. Розрив між ними повинен бути мінімальним - не більше 0,5-1 год. Поле при цьому не встигає пересохнути і насіння лягає у вологий ґрунт. Щоб краще було видно слід маркера, передпосівний обробіток проводять під невеликим кутом до напрямку сівби.
Останній обробіток ґрунту проводять на глибину сівби 2-3 см. Відхилення глибини обробки від заданої не повинно перевищувати 0,5 см. Найкраще для цієї мети використовувати ґрунтооброблювальні агрегати РВК-3,6; РВК-5,4; РВК-7,2; ВИП-5,6 та ін. Високу якість забезпечують комбінатори провідних європейських фірм під назвами Компактор ("Lemken'. '), Європак ("BBG"), Європак 6000 (KLEINE), Термінатор (Korgskilde), Мультітілєр, Террамакс (RAU AGROTECHNIC), Сінхрожерм (FRANGUET) та ін.
Ці знаряддя створюють ущільнену підошву, на яку потрібно висіяти насіння. У підпосівному шарі внаслідок цього створюється добра можливість для капілярного підняття води, що забезпечує надходження вологи до насіння. Через верхній розпушений шар добре надходить повітря і тепло, тобто складаються найкращі умови для дії трьох основних чинників проростання насіння - вологи, тепла і повітря.
2.3. Норми добрив і система удобрення
При основному обробітку ґрунту вносимо фосфорне 2/3 (20 кг д. р. /га) та 2/3 (42 кг д. р. /га.) калійне добрива від розрахункової потреби. Під час посіву вносимо в рядки 1/3 (10 кг д. р. /га.) фосфорних та 1/3 (20 кг д. р. /га.) калійних добрив, при умові що використовуються сівалки з одночасним внесенням туків (як правило вони ще "радянської" конструкції), якщо ні то необхідно внести при передпосівному обробітку ґрунту збільшивши дозу внесення на 30% (N0P13K27 кг д. р. /га.).
В кінці перезимівлі - початку вегетації (по мерзлоталому ґрунту) робимо перше підживлення: вносимо ≈30% (21 кг/га д. р.) азотних добрив, від розрахункової норми, бажано вносити у амонійній формі, та бажано додатково калій ≈5-10% (3-6 кг/га д. р.) від розрахункової дози (підчас теплої зими поживні речовини вимиваються в нижні шари ґрунту, а найбільша потреба рослини в калію - в період виходу в трубку).
Друге підживлення проводимо через ≈2-3 тижні після першого підживлення, при відновлення вегетації та "достиганні" ґрунту. В цей час вносимо ≈50% (40 кг/га д. р.) від розрахункової норми азотні добрива в нітратній, амонійній чи амідній формах. Добрива вносимо за допомогою вибракуваних (але справних) зернових сівалок (азотні добрива прискорюють корозію металу).
Третє підживлення азотом проводимо, при умові що рослини не переростають, через ≈3-4 тижні після другого (підчас VII-IX етапу органогенезу). Кількість азоту - приблизно 20% (10 кг/га д. р.) від розрахункової, вноситься в рідкій формі у вигляді КАСів, методом обприскування посівів з одночасним внесенням необхідних пестицидів.
Найбільш надійні результати одержані при використанні методу розрахунку норм добрив по відшкодуванню виносу поживних речовин запланованим урожаєм з урахуванням на кожному полі елементів живлення.
5. Строки, способи внесення, дози та кількість добрив
| Строки внесення | Способи внесення | Доза, кг/га д. р. | Назва та кількість добрив | Машини | |||||
| N | P2O5 | K2O | азотних | фосфор-них | калій-них | ||||
| Основне – під основний обробіток ґрунту | Урозкид або локально | 62 | 41 | 98 | Аміачна селітра | суперфосфат | Хлористий калій | МТЗ-82; МВУ-5А | |
| Підживлення: | | | | | | | | | |
| 1. | по таломерзлому ґрунту | 30 | | | Аміачна Селітра | | | МТЗ-82;МВУ-А5 | |
| 2 | | | | | (0,6 т/га КАС), | | | штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 | |
2.4. Сівба
Сіють переважно звичайним рядковим способом з міжряддями 15 см. Вузькорядний спосіб сівби має перевагу в тому, що рівномірніше розміщує насіння в рядку і на площі. Нові сівалки Містраль, СПУ-6Д формують міжряддя на 12 см.
Насіння цієї культури крупніше за розміром, ніж в озимої пшениці та жита. Тому оптимальна глибина сівби тритикале глибша, ніж у інших зернових культур першої групи.
На важких ґрунтах його загортають на 1-2 см мілкіше, на легких і при підсиханні посівного шару - на 1-2 см глибше. На площах з низькою культурою землеробства глибину сівби тритикале збільшують до 4-6 см.
Для розрахунку норми висіву треба насамперед визначити посівну придатність. Під посівною придатністю розуміють вміст чистого і схожого насіння у досліджуваному зразку і у відповідній йому партії.
Більшість районованих сортів тритикале рекомендується висівати у середині оптимальних строків сівби озимої пшениці. При надто ранніх строках сівби у рослин утворюється надмірно розвинута вегетативна маса, що призводить у зимовий період до ураження сніговою пліснявою та випрівання.
Найкращі умови для розвитку тритикале складаються, якщо від сівби до припинення осінньої вегетації сума ефективних середньодобових температур (вище +5°С) становить приблизно 500°С, а тривалість осіннього періоду 50-60 днів.
У зоні Полісся кращим строком сівби є друга декада вересня, у зоні Лісостепу - період з 5 по 25 вересня. В умовах Лісостепу Західної України оптимальні строки сівби припадають на 10-25 вересня, а допустимі - до 5 жовтня. Пізніше сіють при вирощуванні тритикале за інтенсивними технологіями.
6. Посівні якості насіння озимого тритикале
| Культура | Категорії насіння | Схожість, % мінімум | Вміст насіння основної культури, % (мінімум) |
| , тритикале кормове | ДН БН СН1 – СН2 | 87 87 87 | 99,0 99,0 98,0 |
7. Підготовка насіння озимого тритикале до сівби
| Технологічна операція | Препарат і норми витрати | Строк проведення робіт | Механізми |
| Протруювання насіння | (Максим 25% к. С. 2 кг / т), т | 16.09 | ПС-10А |
Оптимальна норма висіву насіння.
8. Розрахунок фітометричних показників, норм висіву насіння і біологічної врожайності
Озимого тритикале
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Запланована врожайність, У | 70 |
| 2 | Кількість продуктивних стебел (суцвіть) до збирання, ПК = У : У1 | 52 |
| 3 | Маса зерна 1 колосу (суцвіття), У1 | 1,33 |
| 4 | Продуктивна кущистість, К | 1,4 |
| 5 | Кількість продуктивних рослин до збирання на 1 м2, Ч = ПК : К | 3 |
| 6 | Виживаність рослин (кількість рослин, які збереглися) (Ввиж, %) | 70–80 |
| 1 | 2 | 3 |
| 7 | Кількість рослин напередодні зимівлі (Кр), шт./м2 | 680 |
| 8 | Польова схожість, % | |
| 9 | Числова норма висіву (висіяно схожих насінин), млн/шт./га | 4,5-5 |
| 10 | Чистота насіння, % | 98 |
| 11 | Лабораторна схожість, % | 93 |
| 12 | Посівна придатність, % | 91,14 |
| 13 | Маса 1000 насінин, г | 47 |
| 14 | Вагова норма висіву, кг/га | 227 |
Строки, способи сівби і глибина загортання насіння
9. Технологічні вимоги до сівби
Попередник бабові трави
| Строк сівби | Спосіб сівби | Норма висіву, млн шт./га; кг/га | Глибина загортання насіння, см | Машини для сівби |
| 19.09 | Посів з залишенням технологічної колії | 4,5-5млн шт/га 220кг/га | 4-6 см | МТЗ 82; СПУ-6 |
2.5. Догляд за посівами
Догляд за посівами озимого тритикале варто починати відразу після посіву. При цьому ефективно в посушливих районах прикочування кільчасто-шпоровими котками ЗККШ - 6. Прикочування забезпечує не тільки дружне проростання насінь але і кращу перезимівлю рослин.
Підживлення озимого тритикале здійснюють з урахуванням попередника, наявності елементів живлення в ґрунті і рослинах, стану агроценозу, густоти рослин та стебел на одиниці площі (1 м2), часу відновлення весняної вегетації (ЧВВВ) та погодних умов, що фактично складуться. Після кращих попередників (зернобобові, пари зайняті, багаторічні на один укіс трави) за густоти стебел на 1 мг 800-1200 штук перше підживлення азотним добривом здійснюють за норми 30 кг/га діючої речовини на IV етапі органогенезу, коли формуються елементи структури урожайності колосу. Друге для підвищення вмісту білка і клейковини - 40-50 кг/га діючої речовини на VII-VIII етапі органогенезу (фаза початку колосіння). Після малоцінних попередників за густоти стебел на 1 м2 750 штук і менше, а також на посівах озимих у фазі двох-трьох листків перше ранньовесняне підживлення складає 30-35 кг/га діючої речовини - на II етапі органогенезу, друге в нормі 30-40 кг/га діючої речовини - на IV етапі органогенезу.
У період сходів та кущення на ранніх посівах озимини за певних погодних умов виникає загроза пошкодження посівів цикадами, злаковими попелицями, злаковими мухами, підгризаючими совками, хлібними жужелицями.
10. Догляд за посівами озимого тритикале полі № 1
| Технологічна операція | Фаза розвитку рослин | Строк виконання | Машини |
| досходове боронування | Не пізніше 4-6 днів після посіву | 3-4 см | МТЗ-82, КПС-4; Борона БЗСС-1,0 |
| Перша підживлення азотними добривами | Початок активної вегетації | N62 P41 K98 | МТЗ 82; МВУ-5А |
| Обприскування посівів інсектицидами | Восени в фазі 1-2 листків | Твікс – 0,75-1,0 л/га | МТЗ 82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
| обприскування гербіцидами | Весною в фазі ранневесеннего кущеня | Диален-супер, 48% - 0,7 л/га | МТЗ 82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
| Перше обприскування фунгіцидами | В фазі початку трубкування РексДуо – 0,6 л/га | Аканто плюс 28 к. с.-- 0,5-0,75 л/га | МТЗ 82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
| підживлення по таломерзлому ґрунту | N30 Аміачна селітра | Початок активної вегетації | МТЗ-82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
| Друге обприскування інсектицидами | Фастак, 10% к.з. – 0,1 л/га | В фазі початку трубкування | МТЗ 82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
2.6. Збирання і зберігання врожаю
Збирання врожаю - це один з найбільш відповідальних періодів польових робіт. Залежно від стану посівів, погодних умов, забур’яненості та інших факторів здійснюють прямим комбайнуванням, або роздільним способом. Неполеглі, чисті від бур’янів посіви та вологості основної маси зерна 17-18%, - прямим комбайнуванням, полеглі, забур’янені, з неодночасним достиганням та схильні до осипання - роздільним способом.
Збирання роздільним способом в залежності від погодних умов не повинні проводити більше п’яти днів. При роздільному збиранні важливо також правильно встановити висоту зрізу, щоб утворений валок міцно вдержувався на стерні і добре продувався. Висота зрізу повинна бути в межах 15-20 см, але краще її встановлювати в залежності від густоти та довжини стебел.
Скошувати тритикале у валки починають з настанням фази повної стиглості, коли вологість зерна в колосі знизиться до 20-28%. Висота зрізу за роздільного збирання має бути не меншою 20-22 см. До обмолоту зерна у валках приступають за вологості зерна в межах 14-16%. Насінницькі посіви починають збирати за вологості зерна не більше 16-18%.
Однак при збиранні ще повністю не ліквідовані втрати зерна. Так, спеціалісти підрахували, що в середньому втрати складають при збиранні врожаю близько 10%. Але дані наукових установ і багатий виробничий досвід свідчать про те, що їх можна на 2/3 знизити, якщо правильно провести весь комплекс робіт.
Визначення оптимальних строків збирання має велике значення, тому, що передчасне скошування призводить до отримання щуплого неповноцінного зерна.
Кращим строком для початку роздільного збирання тритикале є повна стиглість зерна.
11. Технологія збирання озиме тритикале гібрид шаланда
| Назва робіт | Строк виконання | Марка машин |
| Пряме комбайнування з укладанням соломи в копиці | 3.07 | КЗС 7 |
| Транспортування зерна на склад | 3.07 | МТЗ 82; 2ПТС-6 |
| Стягування копиць соломи до місця скиртування | 8.07 | Т-25А; волокуша ВУ-400 |
| скиртування соломи | 8.07 | УСА-10 |
2.7. Агротехнічна частина технологічної карти
12. Технологія вирощування озиме тритикале гібрид шаланда в полі № 1
| Технологічні операції | Строки проведення (місяць, декада, фаза розвитку рослин) | Якісні показники: спосіб сівби, підживлення, норма висіву насіння, внесення добрив, гербіцидів, глибина основного обробітку, культивації, загортання насіння та ін. | Склад агрегату: марка трактора, машини, знарядь |
| Підготовка ґрунту, внесення добрив і посів | |||
| культивація | 15.08 | Глибина-12 см | МТЗ 82,2; КПС-4 |
| оранка | 26 .08 | Глибина - 16-18 см | Беларус 1025, ПГП 5-35 |
| Культивація + боронування з подальшим прикочуванням | Остання декада серпня- перша декада вересня | 4-6 см | МТЗ 82,2; КПС-4; ККШ-6 |
| передпосівна культивація | 1 декада вересння | 6-8 см | Т-150К; КПС-4 |
| Протруювання насіння | 16.09 | (Максим 25% к. С. 2 кг / т), т | ПС-10А |
| Посів з залишенням технологічної колії | 18.09 | 4-6 см | МТЗ 82; СПУ-6 |
| Догляд за посівами | |||
| досходове боронування | Не пізніше 4-6 днів після посіву | 3-4 см | МТЗ-82, КПС-4; Борона БЗСС-1,0 |
| Приготування робочого розчину інсектициду | 01.10 | Твікс – 0,75-1,0 л/га | МТЗ 82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
| підживлення по таломерзлому ґрунту | Початок активної вегетації | N30 Аміачна селітра | МТЗ-82; МВУ-5А |
| Перша підживлення азотними добривами | Фаза початку трубкування | (0,6 т/га КАС), | МТЗ 82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
| Обприскування посівів інсектицидами | Восени в фазі 1-2 листків | Твікс – 0,75-1,0 л/га | МТЗ 82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
| обприскування гербіцидами | Весною в фазі ранневесеннего кущеня | Диален-супер, 48% - 0,7 л/га | МТЗ 82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
| Перше обприскування фунгіцидами | В фазі початку трубкування РексДуо – 0,6 л/га | Аканто плюс 28 к. с.-- 0,5-0,75 л/га | МТЗ 82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
| Друге обприскування інсектицидами | В фазі початку трубкування | Фастак, 10% к.з. – 0,1 л/га | МТЗ 82; штанговий обприскувач ОП-2000-2-01 |
| Збирання урожаю | |||
| Пряме комбайнування з укладанням соломи в копиці | 3.07 | | КЗС 7 |
| Транспортування зерна на склад | 3.07 | | МТЗ 82; 2ПТС-6 |
| Стягування копиць соломи до місця скиртування | 8.07 | | Т-25А; волокуша ВУ-400 |
| скиртування соломи | 8.07 | | УСА-10 |
1 2 3 4