Ім'я файлу: Програма_написання_курсових робіт.doc
Розширення: doc
Розмір: 1611кб.
Дата: 10.03.2021
скачати
Тема: „Навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач”.Розширення: doc
Розмір: 1611кб.
Дата: 10.03.2021
скачати
Приклад
План
Вступ
Розділ 1. Сучасні погляди науковців на проблему навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач
Розділ 2. Експериментальне дослідження проблеми навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач
2.1. Критерії, показники та рівні сформованості вмінь старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі.
Розробка діагностичних методик та їх аналіз.
Організація занять з формування вмінь старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі.
2.4. Методичні розробки щодо формування вмінь старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі.
Висновки
Додатки
Список використаної літератури
Вступ
У вступі слід розкрити актуальність обраної Вами теми, спираючись на нормативні документи, сучасні наукові дослідження; бажано сформулювати протиріччя, визначити науковий апарат, методи дослідження та структуру роботи.
Приклад
ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема навчання математики в сучасному суспільстві набуває все більшого значення. Це пояснюється, перш за все, швидким розвитком математичної науки та її проникненням у різноманітні галузі знань. Саме тому навчання у дошкільному закладі спрямоване, перш за все, на розвиток у дітей умінь аналізувати навколишнє середовище, тобто виконувати дії не лише згідно з чітко розробленими алгоритмами, але й коригувати власну поведінку відповідно до змінних умов.
Досвід практиків констатує, що розвитку розумових здібностей дітей значною мірою сприяє вивчення математики на етапі дошкільного дитинства (Г. В. Белошиста, Л. І. Зайцева, Т. В. Коваленко, Г. М. Леушина, А. А. Столяр, К. Й. Щербакова). Завдяки систематичним заняттям з формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку змінюється характер мислення. Він набуває математичного стилю, що характеризується чіткістю, стислістю, розбірливістю, точністю, умінням використовувати математичну символіку.
Одним з найважливіших напрямів роботи з формування елементарних математичних уявлень у старших дошкільників є розв’язування арифметичних задач й аналіз її структури. Під час роботи над арифметичними задачами діти аналізують зміст арифметичних дій, установлюють зв’язок між математичними компонентами, між частинами об’єкта й цілим, аналізують математичними відношеннями („більше на …”, „менше на …”).
Сьогодні програми виховання й навчання дітей дошкільного віку „Малятко” й „Дитина” передбачають сформованість у дітей старшого дошкільного віку вміння розв’язувати арифметичні задачі [19, с. 169 – 170; 41, с. 127 – 128]. Але сучасна освіта, на жаль, не сприяє повною мірою формуванню в дітей старшого дошкільного віку зазначеного цими програмами обсягу знань та вмінь розв’язувати задачі. Так, аналізуючи практичну роботу педагогів, К. Щербакова та Л. Зайцева констатували довільне перенесення вихователями частини програмового змісту з підготовчої групи до старшої. Зокрема, це стосується розв’язування арифметичних задач [76, с. 20 – 21].
Протиріччя. Таким чином, наявність суперечності між сучасними вимогами щодо навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач і відсутністю розроблених практичних рекомендацій щодо особливостей організації цього процесу в старшому дошкільному віці зумовили вибір теми нашого дослідження: „Психолого-педагогічні умови навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач”.
Об’єкт дослідження: формування у дітей елементарних математичних уявлень.
Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати ефективність психолого-педагогічних умов навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати сучасний стан проблеми.
2. Визначити критерії та показники сформованості вміння розв’язувати арифметичні задачі в дітей старшого дошкільного віку, схарактеризувати рівні сформованості вміння розв’язувати арифметичні задачі в дітей старшого дошкільного віку.
3. Визначити психолого-педагогічні умови навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач.
4. Дібрати дидактичні ігри та заняття, що сприятимуть формуванню вміння у дітей розв’язувати арифметичні задачі.
Методи дослідження: методи аналізу документів; метод спостереження за дітьми; бесіди з вихователями; педагогічний експеримент.
Структура роботи. робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел.
Розділ 1. Сучасні погляди науковців на проблему
Для аналізу сучасного стану проблеми першоджерела та обов’язково статті сучасних періодичних видань. Результати можна подати у вигляді тексту, ілюструючи огляд цитатами, у вигляді таблиці (хронологічна, систематична тощо).
Приклад
Проаналізувавши педагогічні дослідження Г. В. Бєлошистої, Т. В. Коваленко, А. Г. Конфорович, В. А. Леушиної, З. О. Михайлової, З. Є. Лебедєвої, Л. С. Мєтліної, К. Й. Щербакової) можна виокремити кілька підходів до визначення сутності поняття „арифметична задача”.
…
Вагомий внесок у розвиток теорії навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач зробила З. О. Михайлова. [45, с. 3 – 7]. Педагог зауважує, що діти старшого дошкільного віку розв’язують арифметичні задачі або шляхом зіставлення розумових і практичних спроб, або лише розумово, таким чином, визначає просту арифметичну задачу як проблемну ситуацію, у якій один з важливих моментів прихований від безпосереднього сприймання і повинен бути знайденим, виявленим у результаті відповідного пошуку.
А. Г. Конфорович, З. Є. Лебедєва розглядають арифметичну задачу як проблемну ситуацію, у якій один з важливих моментів прихований від безпосереднього сприймання і повинен бути знайденим, виявленим у результаті відповідного пошуку [29, с. 167 – 168].
Але для нашого дослідження найбільш важливим є трактування арифметичної задачі А. М. Леушиною та К. Й. Щербаковою, судження яких стосовно значення поняття „ задача” дещо збігаються.
Л. І. Зайцева пропонує такі прийоми роботи над задачею …
Для нашого дослідження істотними є погляди видатного педагога А. А. Столяра, який у своїх працях уперше найбільш широко й повно висвітлив поетапність навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач. Усього він виділяє п’ять послідовних етапів [71, с. 188 – 197]. Розглянемо їх більш детально.
Розділ 2. Експериментальне дослідження проблеми навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач
2.1. Розробка критеріального апарату
Для визначення критеріального апарату потрібно проаналізувати ключове поняття теми, визначити його структуру та взаємодію з іншими поняттями.
До критеріального апарату належать критерії та показники, за якими будуть схарактеризовані рівні. Під критеріями розуміють ознаки, на основі яких здійснюється оцінка; міра суджень, оцінки, а показник – те, за чим можна судити про розвиток та хід будь-чого.
Розглянемо більш детально визначення критеріїв та показників, а також характеристику рівнів сформованості вмінь старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі (матеріал представлено у вигляді тексту).
Приклад
2.1. Критерії та показники сформованості вмінь старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі.
Наявність як у нормативних документах (Базовий компонент, програма розвитку дитини „Я у світі”), так і в авторських методичних посібниках показників математичної компетенції дозволили визначити нам основні показники математичної досвідченості. А саме: позитивне ставлення до процесу розв’язування задач, зацікавленість у досягненні результату, активність, адекватне розуміння поняття „задача”, сформованість знань про структурні елементи задачі, уміння розв’язувати задачі на знаходження суми та решти, на знаходження невідомих компонентів, на різницеве порівняння чисел, уміння розв’язувати непрямі задачі.
Виходячи з того, що сформованість уміння розв’язувати арифметичні задачі є важливою складовою для формування загальної математичної компетенції, для визначення рівнів сформованості вміння розв’язувати арифметичні задачі було визначено три критерії: мотиваційний, змістовий та дійовий.
Перший критерій, мотиваційний, розкриває ставлення дитини до навчання розв’язування арифметичних задач.
Першим показником мотиваційного компонента є „позитивне ставлення до розв’язування задач (зацікавленість)”. Безумовно, у процесі навчання важливою є мотивація. Саме тому на підготовчому етапі у процесі ознайомлення дітей з поняттям „задача” та її структурними компонентами, слід звернути увагу на те, щоб зміст задач був максимально наближеним до реальної дійсності й інтересів дітей.
Другим показником є „активність у процесі розв’язування задач”. Сформованість уміння дітей розв’язувати задачі залежить від індивідуального досвіду, що формується в результаті власної математичної діяльності. Саме тому дуже важливо забезпечити активність дітей у процесі навчання. Отже, у процесі активної роботи діти набувають досвіду розв’язування задач.
Другим критерієм було визначено змістовий. Він відображає сформовані знання дітей про арифметичну задачу та її типи.
Уміння розв’язувати арифметичні задачі пов’язане, у першу чергу, з рівнем сформованості знань дітей про структурні елементи задачі та зв’язки між цими числами. Саме тому на першому етапі в навчанні дітей розв’язування арифметичних задач Г. М. Леушина зосереджує увагу на ознайомленні дітей із задачею, її структурними компонентами [34, с. 285]. Це є дуже істотним для нашого дослідження, оскільки показниками змістового критерію було визначено „розуміння поняття „задача” та „сформованість знань про структурні елементи задачі”.
Важливим моментом у навчанні розв’язування арифметичних задач є ознайомлення дітей з типами арифметичних задач. Так, А. А. Столяр зазначає, що „прості задачі, що розв’язуються однією дією, прийнято розподіляти на три групи” [71, с. 186]. Особливості всіх типів було розкрито в першому розділі.
Виходячи з цього, було визначено чотири показники дійового критерію, а саме: „уміння розв’язувати задачі на знаходження суми та решти”, „уміння розв’язувати задачі на знаходження невідомих компонентів”, „уміння розв’язувати задачі на різницеве порівняння чисел”, „уміння розв’язувати непрямі задачі”. У додатках представлено всі методики діагностики рівня сформованості вмінь розв’язувати арифметичні задачі у старших дошкільників.
На основі зазначених критеріїв і показників було визначено два рівні сформованості вміння старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі. Діти старшого дошкільного віку лише починають набувати досвіду розв’язування арифметичних задач, тому не досягають високого рівня.
Достатній рівень констатувався, якщо дитина була активною у процесі розв’язування задач, розуміла поняття „задача”, уміла виділяти її з-поміж художніх текстів, добре знала основні структурні компоненти задачі, виділяла головне запитання, правильно розв’язувала задачі різних типів (на знаходження суми й остачі, знаходження невідомих компонентів, різницеве порівняння, непрямі задачі). При проведенні діагностики дитина отримувала від 51 до 100 балів.
Для низького рівня характерним є нестійкий інтерес до розв’язування арифметичних задач, дитина не в повній мірі розуміла поняття „арифметична задача”, не завжди виділяла її компоненти, часто плутала задачу й запропонований художній текст, при розв’язуванні задач різних типів (на знаходження суми та остачі, знаходження невідомих компонентів, різницеве порівняння, непрямі задачі) давала неправильні відповіді, інколи відповідь була відсутня. При низькому рівні сформованості вміння розв’язувати арифметичні задачі дитина отримувала від 0 до 50 балів.
2.2. Вибір (розробка) діагностичних методик
Діагностичні методики добираються або розробляються самостійно відповідно до визначених критеріїв та показників.
Приклад
Методика 1. Оцінка рівня сформованості вміння старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі за мотиваційним критерієм.
Перший показник − „позитивне ставлення до розв’язування задач (зацікавленість)”. Для визначення ставлення дітей до процесу розв’язування задач дітям було створено проблемні ситуації та поставлено низку запитань.
Завдання. Аналіз ситуацій.
Мета: виявити ставлення дітей до розв’язування задач (зацікавленість).
Процедура проведення. Дитині пропонувалася ситуація та ставилася низка запитань.
1. Зараз ми розв’язували задачі. А чи подобається тобі розв’язувати задачі? Як ти вважаєш, чи потрібні задачі взагалі? (2 б.)
2. Дівчинка взяла спочатку три олівці, а потім ще один. Але вона не здогадується, як дізнатися скільки всього в неї олівців. Що потрібно зробити, щоб допомогти дівчинці з цим питанням? (2 б.)
3. У мене є чотири червоних м’яча, а Олена принесла ще два. Допоможеш мені визначити, скільки усього стало м’ячів? Що потрібно зробити, щоб це визначити? (2 б.)
4. Після сніданку на столі стояло шість чашок, потім черговий прибрав дві чашки. Хочеш допомогти йому дізнатися, скільки ще чашок потрібно прибрати? Як ти вважаєш, що потрібно зробити? (2 б.)
5. На прогулянці хлопчик Сашко знайшов п’ять листочків, а потім ще два. Але він не знає, скільки всього в нього стало листочків. Давай йому допоможемо. Що слід зробити, щоб про це дізнатися? (2 б.)
Методичний коментар. За кожну відповідь дитина отримує певний бал, залежно від точності (бали зазначено в дужках).
Достатній рівень визначався, якщо дитина набрала 5 балів і більше; низький рівень – 4 бали й менше.
Другий показник − „активність у процесі розв’язування задач”.
Завдання: спостереження за дітьми на заняттях з формування елементарних математичних уявлень і в повсякденному житті.
Мета: виявити наявність розвинених особистісних якостей, необхідних для розв’язування арифметичних задач.
Матеріал: бланк спостережень.
Процедура проведення. Для виявлення рівня активності у процесі розв’язування задач екзаменатор протягом тижня вів постійне спостереження за відповідними показниками.
1. Спостереження за поведінкою дітей під час заняття з формування елементарних математичних уявлень. Визначення рівня ініціативності дітей під час відповідей на запитання педагога (2 б.).
2. Спостереження за поведінкою дітей у повсякденному житті. Прояви допитливості дітей (Чи ставить дитина самостійно, з власної ініціативи, питання з означеної теми) (3 б.).
3. Спостереження за поведінкою дитини у процесі гри. Чи використовує знання, отримані на заняттях з формування елементарних математичних уявлень, у самостійній ігровій діяльності ( 5 б.).
Методичний коментар: показник активність у процесі розв’язування задач оцінювався за певною шкалою: за наявність кожної з вище перерахованих якостей особистості дитина отримує 2 бали. Достатній рівень визначався, якщо дитина отримувала від 5 до 10 балів, низький – від 0 до 4 балів.
Загальна оцінка. Оцінка рівня сформованості вміння старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі за мотиваційним критерієм визначалася сумою балів двох показників за такою шкалою: достатній рівень – дитина, яка отримувала від 11 до 20 балів, низький рівень – від 0 до 10 балів.
Методика 2. …
2.3. Аналіз результатів діагностики
Аналіз результатів дослідження має бути представлений текстуально.
Приклад
Результати дослідження за мотиваційним критерієм доводять, що діти мають певний ступінь мотивації до розв’язування арифметичних задач, із зацікавленням ставляться до навчання, бажають брати участь у навчальному процесі. Разом з тим діти старшого дошкільного віку часто не розуміють сенсу виконуваних дій, унаслідок чого знижується рівень їх активності під час виконання завдань математичної спрямованості.
При вивченні результатів досліджень за змістовим критерієм ми виявили низький рівень розуміння поняття „задача” та її структурних елементів. Це свідчить про нерозуміння дітьми основних математичних понять, недостатню роботу із закріплення основних ознак задач і їх структурних елементів. Як результат наявності низького рівня за змістовим критерієм, у дітей виникає страх перед можливістю неправильного виконання завдання, що викликає небажання брати участь у заняттях й іграх математичного змісту.
Загальна оцінка вміння старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі свідчить про необхідність роботи з дітьми старшого дошкільного віку, не лише зі збагачення їх словника новими математичними поняттями, а й щодо адекватного розуміння ними цих понять та вміння доцільно застосовувати їх під час самостійної ігрової діяльності.
З розв’язуванням задач різних типів на достатньому рівні за дійовим критерієм упоралися 28% дітей групи. Це свідчить про нерозуміння та незнання у більшості випадків основних арифметичних дій, не на достатньому рівні розвинених розумових операцій, невміння працювати з множинами.
Організація занять з формування вмінь старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі.
Слід визначити психолого-педагогічні умови, які сприятимуть ефективному формуванню вмінь старших дошкільників розв'язувати арифметичні задачі. Можна навести приклади кількох таких занять.
2.4. Добір (розробка) методичних матеріалів.
До методичних матеріалів можна віднести такі:
– дидактичні ігри;
– бесіди з дітьми, батьками, педагогами;
– інформаційні листи;
– опис наочного матеріалу;
– художні тексти;
– конспекти занять;
– тематичне планування;
– свята, розваги тощо.
Висновки
Приклад
Висновки
1. Представлено порівняльний аналіз сучасних методик навчання старших дошкільників розв’язування арифметичних задач, а саме, досвід роботи Г. О. Белошистої Г. М. Леушиної, К. Й. Щербакової.
2. З метою вивчення рівнів сформованості вміння розв’язувати арифметичні задачі в дітей старшого дошкільного віку було визначено його критерії та показники … .
Застосування розроблених нами діагностичних методик дозволило визначити два рівні сформованості вміння старших дошкільників розв’язувати арифметичні задачі: достатній і низький. До достатнього рівня … .
Визначені психолого-педагогічні умови, що сприятимуть ефективному формуванню вмінь старших дошкільників розв'язувати арифметичні задачі.
5. Створено банк дидактичних, сюжетно-рольових ігор щодо формування вміння у старших дошкільників розв’язувати задачі, серед яких … .
Додатки
До додатків можна залучити продукти творчості дітей (результати діагностики).
Оформляють додатки згідно із загальноприйнятими вимогами.
ДОДАТОК А. Назва
Список використаної літератури
Досить складним є питання визначення критеріїв та показників та характеристики рівнів розвитку чи сформованості певних якостей. Для унаочнення матеріалів, у тексті можуть бути подані таблиці. Наведемо кілька прикладів критеріального апарату та характеристики рівнів за різними темами.
1 2 3 4 5 6 7 8