1   2   3   4   5   6   7   8
Ім'я файлу: Програма_написання_курсових робіт.doc
Розширення: doc
Розмір: 1611кб.
Дата: 10.03.2021
скачати
Тема: „Формування моральної свідомості старших дошкільників”.

Приклад

План

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи формування моральної свідомості старших дошкільників

1.1. Історичний огляд проблеми морального виховання дітей

1.2. Сучасний стан проблеми формування моральної свідомості старших дошкільників

1.3. Ключові поняття теми „Моральне виховання дошкільників”

Розділ 2. Практичні матеріали щодо формування моральної свідомості старших дошкільників

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У вступі слід розкрити актуальність обраної Вами теми, спираючись на нормативні документи, сучасні наукові дослідження; бажано сформулювати протиріччя, визначити науковий апарат, методи дослідження та структуру роботи.

Приклад

ВСТУП

Актуальність дослідження. На всіх етапах розвитку суспільства мораль була і є важливим регулятором людської поведінки, людських відносин, а моральність – одним з критеріїв оцінки чеснот людини. Опікуватися цією проблемою слід починати з дошкільного дитинства, оскільки саме в цей віковий період закладається базис моральної свідомості.

Базовий компонент визначає зміст дошкільної освіти, який передбачає гармонійний та різнобічний розвиток дошкільника, формування його особистості. Згідно з Базовою програмою „Я у Світі”, одним із завдань є виховання в дитини дошкільного віку активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції – системи ціннісних ставлень до природи, культури, людей, до власного „Я”.

Проблеми морального виховання особистості досліджували видатні філософи, мислителі й педагоги різних країн та епох. Вони представлені в працях М. Бердяєва, П. Блонського, В. Вахтерова, К. Вентцеля, В. Гегеля, Г. Гельвеція, О. Духновича, А. Канта, П. Каптерева, Я. Коменського, Г. Сковороди, Ж.-Ж. Руссо, В. Сухомлинського та ін.

Проблему формування моральної свідомості старших дошкільників досліджували сучасні вчені. Так, О. Кононко у своїх роботах розглядає питання моральності. Л. Калуська визначає завдання з формування моральних якостей, їх загальнодидактичні принципи, виділяє компоненти морального ставлення. Т. Поніманська серед завдань виховання виокремлює завдання морального виховання, формування гуманного ставлення до навколишнього, виховання колективістської спрямованості поведінки, працелюбності, морально-вольових якостей особистості.

Протиріччя. Незважаючи на важливість і необхідність формування моральної свідомості дошкільників на сучасному етапі, спеціальних наукових досліджень у цьому напрямі не проводилося. Як свідчать опитування вихователів ДНЗ, бракує спеціальних методик, розробок щодо формування моральної свідомості старших дошкільників. З огляду на визначене протиріччя ми визначили тему нашого дослідження: „Формування моральної свідомості старших дошкільників”.

Об’єкт дослідження: моральне виховання дошкільників.

Предмет дослідження: теоретичні основи формування моральної свідомості старших дошкільників.

Мета дослідження: розкрити теоретичні основи формування моральної свідомості старших дошкільників.

Завдання дослідження:

  1. Проаналізувати філософську, психолого-педагогічну літературу з проблем формування моральної свідомості старших дошкільників.

  2. Побудувати лексичне поле. З’ясувати сутність понять „моральні якості”, „моральна свідомість”, „моральний розвиток”, „моральне виховання”.

  3. Розробити дидактичні ігри, спрямовані на формування у дітей старшого дошкільного віку моральної свідомості.

Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури з філософії, психології, педагогіки, етнопедагогіки, народознавства за темою дослідження; аналіз передового педагогічного досвіду.

Структура роботи: складається зі вступу, двох розділів, додатків, списку використаних джерел.
Розділ 1. Теоретичні основи досліджуваної проблеми

1.1. Історичний огляд питання

Для викладу історичного огляду питання слід опрацювати першоджерела. Результати можна представити у вигляді тексту, ілюструючи огляд цитатами, у вигляді таблиці (хронологічна, систематична тощо).

При посиланнях на авторські висловлювання (судження) можна використовувати такі словосполучення: автор аналізує, … заперечує, … висловлює думку, … доводить, … розкриває проблему, … констатує, … доводить, … не погоджується, … підкреслює, … підтримує, … передбачає, … представляє, … визнає, … розуміє, … приймає точку зору, … розділяє позицію, … робить висновки, … розглядає питання, … уважає, … рекомендує, … фіксує тощо.
Приклад

Протягом усієї історії людства проблеми морального виховання хвилювали найвидатніших його мислителів. Виховний ідеал кожного народу має певні особливості, зумовлені його історичним буттям, господарською практикою, географічним розташуванням. Але моральне, смислове ядро його в усіх народів спільне.

Ще на початку ХІІ ст. князь Володимир Мономах написав книгу „Поучення дітям”, у який дав розумні поради своїм нащадкам.

Теоретична основа моральності виховання була закладена Г. Сковородою, О. Духновичем, Я. Коменським, Й. Песталоцці та ін. Значний внесок у розробку цієї проблеми здійснили С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський, М. Стельмахович та ін.

Ідеалом для Г. Сковороди поставала гармонійно розвинута людина, що пізнала радість творіння у „спорідненій праці”. Він уперше дав обґрунтування праці як моральної категорії. Моральність і праця у народній філософії – поняття нероздільні. Культ праці, що панував в Україні, сприяв тому, що діти просто не могли не працювати [79].

За словами Я.-А. Коменського, тільки та людина може бути моральною, яка свідомо приймає людські права й обов’язки, діє по совісті, а не з примусу чи страху. Він наголошував на необхідності виховання таких „добрих якостей”, як помірність, охайність, шанобливість до старших, люб’язність, справедливість, благодійність, терплячість, делікатність, уміння триматися гідно, поводитися стримано і скромно [37].

Й.Г. Песталоцці вважав центром усієї роботи з дітьми „виховання діяльної любові до людей”, яке починається з любові до матері, інших членів сім’ї. Педагог, за його словами, у цій роботі має опиратися не на повчання, а на розвиток моральних переконань дітей та почуттів [61].

К. Ушинський надає моральному вихованню виняткової значущості. У його теорії поєднано досягнення психології, філософії, фізіології. Особливу роль у моральному вихованні він відводив ідеї народності, народному ідеалу людини, адже народ створює такі виховні засади, на які не здатна найкраща педагогічна теорія і які не можуть бути запозиченими в іншого народу. Якщо батьки зичать щастя дитині, то потрібно виховувати її не для щастя, а для „праці життя”, наголошував К. Ушинський [94].

С. Русова вказувала на необхідність виховання дітей „на рідному ґрунті”, пробудження в них духовних сил, моральних почуттів до людей, світу, природи: „Національне виховання виробляє в людини не хистку моральність, а формує міцну, цільну особу…” [73] .

На глибинних позиціях розуміння формування моральної свідомості підростаючого покоління стояли Т. Шевченко, Л. Українка, І. Франко та багато інших передових діячів. У їх поглядах в основі міститься формування моральної спрямованості особистості як внутрішня потреба людини.

П. Блонський основою морального виховання вважав …

Ідеї А. Макаренка про виховання у колективі справили певний вплив на теорію і практику морального виховання дітей дошкільного віку. Особливу увагу він приділяв …

За переконанням В. Сухомлинського, …

М. Стельмахович дав ґрунтовний аналіз морально-трудового виховання, що базується на …

і т.ін.
Погляди вчених можна подати у вигляді таблиці.

Приклад


Персоналії
Погляди та думки щодо морального виховання дітей

П. Блонський
Основою морального виховання вважав стосунки між дитиною і дорослим, моральні впливи на дитину, що ґрунтуються на ласкавому, довірливому ставленні, повазі до її особистості. Найефективніше виховання, як правило, апелює до внутрішніх сил дитини, діє на неї через зовнішні чинники, але, так би мовити, зсередини [8] .

А. Макаренко
Особливу увагу приділяв вихованню єдності моральної свідомості і поведінки дітей: „Широка етична норма стає дієвою лише тоді, коли її „свідомий” період переходить у період загального типу, традиції, звички, коли ця норма починає діяти швидко ї точно, підтримана громадською думкою і громадським смаком” [50].

В. Сухомлинський
Азбука моралі засвоюється у дитинстві разом з пізнанням світу, тому зробити її життєвою є найважливішим завданням педагога. Висунуті ідеї сприяли усвідомленню значення морального виховання як своєрідної основи розвитку особистості [89].


1.2. Стан проблеми на сучасному етапі

У роботі слід подати огляд статей фахових періодичних видань України.

Приклад

Аналіз літератури й досліджень у галузі морального виховання дозволяє визначити наявність незначної кількості робіт з цієї проблеми. Як свідчать публікації, що з’явилися останнім часом на сторінках журналів „Дошкільне виховання”, „Дошкільна освіта”, „Дитячий садок”, „Палітра педагога”, проблема морального виховання викликає інтерес у науковців та прктиків.

Особливий інтерес викликає робота Т. Поніманської „Виховання людяності”[65; 66; 67], у якій автор наголошує на виділенні центральної проблеми морального виховання. Серед інших актуальних завдань вона відокремлює одну – місце людини в системі соціальних взаємин. Називає людяність базовою особистісною якістю, дає характеристику за віковими етапами дошкільного віку.

О. Кононко у своїх роботах також розглядає питання моральності” [38]. Спираючись на публікації вченої, розглянемо її бачення щодо суджень про моральні норми та формування ідеалів старших дошкільників. За твердженням автора, у судженнях дітей 5 – 7 років починається співвідношення своїх уявлень про моральні норми з реальним життям. Діти очікують від дорослого пояснень багатьох речей: чому одні живуть правильно, а інші – ні, багато й бідно; для чого створюється сім’я; що таке щастя, правда, добро, зло, любов, краса, совість, гідність та ін. …і т.ін.

Примітка: [65; 66; 67], [38] – посилання на статті (журнал „Дошкільне виховання”).

1.3. Лексичне поле проблеми

Лексичне поле має містити ключові поняття теми дослідження. Схема (або рисунок) може відображати співвідносність понять, причинно-наслідкові зв’язки тощо.

Приклад



Рис. 1. Мета і завдання морального виховання (за Т. Поніманською)




Рис. 2. Основні компоненти моральної свідомості старших дошкільників
Після побудови лексичного поля слід надати визначення усіх ключових понять теми.

Приклад

Моральне виховання − це цілеспрямована взаємодія дорослого й дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки.

Моральна свідомість − система моральних уявлень, понять, суджень.
Розділ 2. Практичні матеріали за темою дослідження

До практичних матеріалів можна віднести такі:

– дидактичні ігри;

– бесіди з дітьми, батьками, педагогами;

– інформаційні листи;

– опис наочного матеріалу;

– художні тексти;

– конспекти занять;

– тематичне планування;

– свята, розваги тощо.
Висновки

Висновки − це судження, які логічно випливають зі змісту роботи. У висновках узагальнюються викладені в розділах теоретичні матеріали, як результат розв’язання поставлених завдань. Висновки повинні бути чіткими, виразними, дійсно випливати з реальних результатів роботи, співвідноситися з поставленими у вступі завданнями.

Приклад

Висновки

1. Теоретична основа морального виховання була закладена ще Г. Сковородою, Я. Коменським, Й. Песталоцці та ін. Значний внесок у розробку цієї проблеми здійснили С. Русова, К. Ушинський, В. Сухомлинський, М. Стельмахович та ін.

Проблема формування моральної свідомості посідає одне з центральних місць у теорії морального виховання сучасності й досліджується такими педагогами, як О. Кононко, Л. Калуська, Т. Поніманська та ін. Можна виокремити основні компоненти моральної свідомості старших дошкільників: уявлення, поняття, судження про моральні норми, переконання, ідеали, усвідомлення своїх дій, особистий позитивний приклад дитини.

2. Ключовими поняттями теми є „моральні якості”, „моральна свідомість”, „моральний розвиток”, „моральне виховання”. У визначенні цих понять ми поділяємо думку Т.Поніманської.

3. У роботі представлено добірку дидактичних ігор спрямованих на розвиток формування у дітей старшого дошкільного віку моральної свідомості. Зокрема, „Ми друзі”, „Лебедина вірність”, „Старший брат”, „Помічниця” тощо.
Список використаної літератури

Список використаної літератури оформлюється згідно з вимогами ВАК України (див. дод. Б).

Приклад

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Артемова Л. В. Моральне виховання дошкільників / Л. В. Артемова. – К. : Радянська школа, 1974. − 142 с.

2. Артемова Л. В. Національний дитячий садок на Україні / Л. В. Артемова // Дошк. виховання. – 1991. – № 6. – С.10 – 11.

3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К. : Ред. журн. „Дошк. виховання”, 1999. – 62 с.

4. Батухтіна О. Дитяча народна іграшка / О. Батухтіна, Ю. Мозгова // Б-ка вихователя дитячого садка. – 2004. – № 3. – № 4.

5. Бех І. Моральна педагогіка: правила майстерності / І. Бех // Дошк. виховання. – 2010. – № 3. – С. 2 – 4.

6. Бех І. Педагогічне регулювання виховної ситуації / І. Бех // Дошк. виховання. – 2010. – № 4. – С. 2 – 3.

7. Богуш А. М. Українське народознавство в дошкільному закладі / А. М. Богуш, Н. В. Лисенко. – К. : Вища шк., 2002. – 407 с.
Розглянемо структуру курсової роботи теоретичного характеру на прикладі однієї з проблем початкової освіти.

Тема: „Екскурсії в природу як засіб екологічного виховання молодших школярів”.

Приклад

План

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи використання екскурсій у природу як засобу екологічного виховання молодших школярів

1.1. Історичний огляд проблеми екологічного виховання молодших школярів.

1.2. Сучасний стан проблеми екологічного виховання молодших школярів засобами екскурсій у природу

1.3. Ключові поняття теми „Екологічне виховання молодших школярів”

Розділ 2. Використання екскурсій в природу як засобу екологічного виховання молодших школярів

2.1. Практичні матеріали за різними темами екскурсій.

2.2. Конспекти екскурсій у природу для початкової школи.

Висновки

Для прикладу наведемо уривки з різних структурних компонентів курсової роботи.

Приклад

ВСТУП

Актуальність дослідження. В умовах сучасної сильної і різносторонньої антропогенної дії на природне середовище все більш зростає значення екологічної освіти молодших школярів. Різке погіршення екологічної обстановки в світі, яке загрожує життю цивілізації на Землі викликає необхідність модернізації, оновлення всієї системи навчально-виховної роботи в школі та закладах додаткової освіти, спрямованої на виховання і навчання покоління, здібного до раціонального природокористування, до гармонізації своїх відносин з навколишнім середовищем.

Перед сучасною школою постає складна задача підвищення екологічної обізнаності учнів, озброєння їх навичками економного, дбайливого користування природними ресурсами, формування активної гуманної позиції по відношенню до природи, тобто виховання у школярів екологічної культури. Рівень екологічної культури багато в чому визначається якістю екологічної освіти і виховання.

Початкова школа – найважливіший етап інтенсивного накопичення знань про навколишній світ, розвитку багатогранних відношень молодшого школяра з природним та соціальним оточенням.

….

Протиріччя. Незважаючи на необхідність екологічного виховання молодших школярів, а також величезний потенціал екскурсій у природу, практика вказує на відсутність такої систематичної роботи. Усвідомлюючи важливість екологічного виховання, вчителі початкових класів визнають брак спеціального методичного забезпечення, що призводить до дублювання змісту дошкільної освіти.

Об’єкт дослідження: екологічне виховання молодших школярів.

Предмет дослідження: Екскурсії в природу як засіб екологічного виховання молодших школярів.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати роль екскурсій в природу як засобу екологічного виховання молодших школярів.

Завдання дослідження:

  1. Проаналізувати філософську, психолого-педагогічну літературу з проблем екологічного виховання молодших школярів.

  2. Побудувати лексичне поле. З’ясувати сутність понять „екологічна освіта”, „екологічна культура”, „екологічне виховання”.

  3. Розробити екскурсії в природу для дітей молодшого шкільного віку.

Методи дослідження: теоретичний аналіз літератури з філософії, психології, педагогіки, за темою дослідження; аналіз передового педагогічного досвіду.

Структура роботи: складається зі вступу, двох розділів, додатків, списку використаних джерел.

Розділ 1. Теоретичні основи використання екскурсій у природу як засобу екологічного виховання молодших школярів.

1.1. Історичний огляд проблеми екологічного виховання молодших школярів.

…

Традиції російської і української екологічної освіти і виховання зароджувалися з вивченням природи в курсах природознавства. Викладання природознавства вперше було введено в Росії в XVIII в., оскільки уряд Катерини II починає розготати програму освоєння природних ресурсів вітчизни. Академіком В.Ф.Зуєвим був підготовлений підручник „Начертание естественной истории, изданное для народных училищ Российской империи”, в якому розглядалися „викопне царство” (нежива природа), „скніюче царство” (ботаніка) і „живе царство”. Характерно, що удоборі матеріалу для підручника пріоритет надавався рослинам і тваринним, які мають особливе значення для людини [36].

На початку XIX в. у викладанні наук про природу панує викладацький підхід. Підручники О. Тєряєва, І. Мартиноватаін. були компіляціями з академічної науки, були погано продумані, матеріал не засвоювався учнями.

У другій половині XIX в. проти формально словесного вивчення природи, а також проти вузького прагматизму, утилітаризму у відношенні до неї виступали російські просвітителі: В. Белінській, А. Герцен, Н.Добролюбов, Д. Пісарев, І. Чернишевській. Вонипідкреслювали роль природознавчих знань у формуванні етичних якостей особистості, які регулюють поведінку людини в природі. К. Ушинський писавпро природу як про „одного з наймогутніших агентів виховання людини” [38].

Завдяки зусиллям найвидніших ботаніків О .Бекетова та К. Тімірязєвав шкільну практику вводяться елементи самостійного дослідження природи: позаурочні (літні) завдання, а також вказівки щодо утримання вдома тварин і нагляду за ними. Проблема формування світогляду в процесі вивчення світу природи ефективно розроблялася відомим методистом О. Гербом. Ним визначались методи, що розвивають у дитини пізнавальний інтерес, спостережливість, самостійність мислення. Рослини і тварини вперше розглядалися в екологічному аспекті. Екскурсії, практичні і дослідницькі роботи учнів повинні були озброїти дітей практичними уміннями взаємодії з природними об’єктами.

В 20-х рр. ХХ ст. розповсюджується думка про необхідність проведення численних екскурсій в природу, велика увага надається практичним, дослідницьким, лабораторним роботам школярів. В допомогу школам організовуються екскурсійні біологічні станції, педагогічні біостанції, станції юних натуралістів [18].

…
1.3. Ключові поняття теми „Екологічне виховання молодших школярів”

Приклад подання різних визначень ключового поняття

Визначення ключового поняття „екологія”


Автор, назва праці
Визначення

Симонова Л.П. „Задания по экологии для младших школьников” [53]
Розділ біології, що вивчає взаємовідношення організмів з навколишнім середовищем, тобто домом всіх живих істот.

Николаева С.Н. „Начало экологической культуры: возможности ребёнка, идущего в школу”[35]
Розділ біології, що вивчає взаємовідношення тварин та рослин з навколишнім середовищем.

Биологический энциклопедический словарь / За. ред. М.С. Гилярова [6]
Біологічна наука, що вивчає організацію та функціонування систем над організмів різних рівнів: популяцій, біоценозів, біогеоценозів та біосфери.

Лихачёв Б.Т. „Педагогика”[28]
Частина біологічної науки, яка вивчає закономірності взаємодії і взаємостосунків усередині фауни і флори, їх представників між собою і з навколишнім середовищем.


Визначення ключових понять теми можуть бути подані і в текстовому вигляді.

Приклад

Під екологічною освітою розуміють як процес оволодіння екологічними знаннями, уміннями, навичками, так і частину системи освіти, що формує відношення до природи, суспільства, людини. Головними завданнями екологічної освіти сучасної школи можна вважати:

  • засвоєння наукових знань про взаємозв'язок природи, суспільства і людської діяльності;

  • розуміння багатогранної цінності природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема;

  • оволодіння нормами правильної поведінки в природному середовищі;

  • розвиток потреби спілкування з природою;

  • активізація діяльності щодо охорони й поліп­шення навколишнього середовища.

Під екологічним вихованням розуміють систематичну педагогічну діяльність, спрямовану на розвиток екологічної культури учнів, їх екологічної освіченості та вихованості, відповідальності за збереження природного довкілля, формування умінь і навичок діяльності в природі, придбання людиною етично-естетичних відчуттів та високоморальних якостей.

Система екологічного виховання передбачає врахування основних її аспектів:

  • національного та регіонального підходів до вибору навчального матеріалу екологічного спрямування;

  • гуманістичну спрямованість і зростаючу роль еколо­гічних чинників у вирішенні глобальних проблем людства (раціонального використання природних ресурсів, забезпе­чення населення екологічно чистими продуктами харчування, захисту середовища від забруднення промисловими та побутовими відходами);

  • збереження фізичного і духовного здоров’я людини;

  • об’єктивності у розкритті основних екологічних законів та понять, що дають підстави вважати екологію наукою, яка розвивається, намагаючись вирішувати пробле­ми довкілля;

  • зв’язку між набутими екологічними знаннями і життям, розкриття їх цінності не лише у виробництві, а й у повсякденному житті людини.


Розділ 2. Використання екскурсій в природу як засобу екологічного виховання молодших школярів.

…

2.2. Конспекти екскурсій у природу для початкової школи.

Екологічна екскурсія у зимовий парк

На цій екскурсії дітям було запропоновано уважно придивитися до життя в зимовому парку. Зверталася особлива увага на пташок, які залишилися на зиму в нашій місцевості, на дерева, які скинули на зиму листя, та порівняння їх з ялинками. Було проведено бесіду, учні мали дати відповіді на такі питання:

1.Можно ли сказать, что зимой наш парк спит? Осталась ли в нём жизнь?

2.Кого мы встретили в парке?

3.Связаны ли объекты живой и неживой природы в зимнем парке? Как именно?

4.Какое дерево выделяется среди других? Чем? Как от него зависит жизнь животных и человека?

Завдання для учнів по групах (учні готують перед походом в парк):

1 група: Зробіть годівничку для птахів, візьміть із собою їжу для них. Підготуйте розповідь про пташок, що залишаються з нами на зимівлю – синиці.

2 група: Зробіть годівничку для птахів, візьміть із собою їжу для них. Підготуйте розповідь про пташок, що залишаються з нами на зимівлю – горобці.

3 група: Зробіть годівничку для птахів, візьміть із собою їжу для них. Підготуйте розповідь про пташок, що залишаються з нами на зимівлю – дятли.

4 група: Зробіть годівничку для птахів, візьміть із собою їжу для них. Підготуйте розповідь про значення ялинки в житті тварин та людей.

Індивідуальні завдання до екскурсії (діти виконують після екскурсії):

1.Намалюйте свої враження від побаченого у зимовому парку, бажано відобразити ті зв’язки в природі, які ви побачили.

2.Напишіть твір-мініатюру на тему „Таємниці зимового парку”.

3.Перевірте прикмети лютого:

Вороны летают и кружатся – к морозу.

Гром зимой – к сильным ветрам.

Приходит заяц в сады – будет ещё зима суровая.

Екологічна екскурсія у весняний парк

На цій екскурсії дітям було запропоновано уважно придивитися до життя у весняному парку. Зверталася особлива увага на пташок, які прилетіли з теплих країв та комах які з’явились, на дерева, які почали одягати листя, інші рослини. Було проведено бесіду, учні мали дати відповіді на такі питання:

1.Чи пов’язані між собою такі явища, як приліт птахів, потепління, збільшення світового дня, поява комах?

2. Кого ми зустріли у парку?

3. Чи пов’язані об’єкти живої та неживої природи у весняному парку? Наведіть приклади.

Завдання до екскурсії по групах (учні готують перед походом в парк):

1 група: Зробіть спеціальний знак, який би відобразив одне з правил поводження в парку. Підготуйте розповідь про пташок, що прилітають до нас першими з теплих країв – шпаки. Доберіть вірш про життя природи навесні.

2 група: Зробіть спеціальний знак, який би відобразив одне з правил поводження в парку. Підготуйте розповідь про пташок, що прилітають до нас з теплих країв – ластівки. Доберіть вірш про життя природи навесні.

3 група: Зробіть спеціальний знак, який би відобразив одне з правил поводження в парку. Підготуйте розповідь про комах, що з’явилися на весні - мурахи. Доберіть вірш про життя природи навесні.

Індивідуальні завдання (діти виконують після екскурсії):

1.Намалюйте свої враження від побаченого у весняному парку, бажано відобразити ті зв’язки в природі, які ви побачили.

2.Перевір, чи є в парку рослини або тварини Червоної книги, підготуй розповідь про них. Запропонуй заходи по їхньому збереженню.
2.2. Дослідження практичного аспекту актуальних проблем дошкільної та початкової освіти

Розкриття практичного аспекту обраної проблеми передбачає аналіз сучасного стану проблеми, погляди сучасних науковців, розробку критеріального апарату, діагностичних методик, аналіз результатів діагностики, добір і розробку методичних матеріалів.

Робота практичного характеру може мати таку структуру:

План

Вступ

Розділ 1. Сучасні погляди науковців на проблему.

Розділ 2. Експериментальне дослідження проблеми.

2.1. Розробка критеріального апарату.

2.2. Вибір (розробка) діагностичних методик.

2.3. Аналіз результатів діагностики.

2.4. Добір (розробка) методичних матеріалів.

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

Розглянемо таку структуру на прикладі однієї з тем.


1   2   3   4   5   6   7   8

скачати

© Усі права захищені
написати до нас