1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Ім'я файлу: 4_Курсові_роботи_Загальна_частина_2020_Право_ПД_1 (2).doc
Розширення: doc
Розмір: 892кб.
Дата: 24.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат Шукрута ПД.docx
реферат Гуріна ТДП.docx
Завдання на 15.04.21.docx
Курсова робота - Службові кримінальні правопорушення -.docx
Курсова робота з психології [Темперамент].docx
Курсова робота Жуйков [Складання обвинувального акту] 2.0..docx
Курсова робота Жуйков [Складання обвинувального акту].docx
4_Курсові_роботи_Загальна_частина_2020_Право_ПД_1.doc
Курсова робота - edit version.docx
Vocabulary.docx
Тема № 30: Поняття покарання та його мета
Орієнтовний план:

Вступ.

  1. Поняття та ознаки покарання.

  2. Кара як зміст покарання.

  3. Питання про мету покарання в історії кримінального законодавства та в науці кримінального права.

  4. Виправлення засуджених як мета покарання.

  5. Спеціальне попередження.

  6. Загальне попередження.

Висновки.
Методичні вказівки:

При відповіді на перше питання слід дати розгорнуте визначення поняття покарання, для чого необхідно ознайомитись з історією цього питання, звернутися до соціальних витоків кримінального правопорушення та покарання. Слід дослідити роль та місце кримінального покарання в системі державних заходів боротьби із злочинністю, відобразивши та оцінивши наявні думки про неможливість впливу покарання на зниження рівня злочинності.

Говорячи про ознаки кримінального покарання, що характеризують його соціальну та правову сутність, необхідно визначити, розкрити та прокоментувати кожну з них. Особливо слід зупинитись на характеристиці примусу як ознаки покарання, на ознаках схожості та розбіжності цієї ознаки з іншими видами державного примусу. В межах цього розділу доцільно відобразити точки зору, що відображають право держави на примус.

Також рекомендується висвітлити помилкові тенденції вирішення питання про покарання, що мали місце в історії вітчизняного кримінального права (перенесення центру ваги при визначенні покарання з діяння на суб’єкта кримінального правопорушення (невизначені покарання), відмову від поняття «покарання»; заперечення вини як необхідної ознаки застосування покарання).

Необхідно пам’ятати, що складність пізнання сутності покарання пов’язана не лише з різним підходом в науці до визначення місця кари в покаранні, але й з різними поглядами вчених на природу кари. Тому передусім слід визначити поняття та сутність кримінальної кари, вивести її відмежувальні ознаки.

Окремо в роботі слід приділити увагу іншим цілям кримінального покарання: виправлення засуджених та загальне і спеціальне попередження кримінальних правопорушень. Слід розкрити зміст цих цілей і шляхи їх досягнення.

Крім того, пам’ятаючи про різноманітність наукових підходів до цієї проблеми, необхідно зробити аналіз ролі кари в змісті покарання, викласти свою точку зору з цього приводу.
Рекомендований перелік літератури до теми № 30:

  1. Анденес И. Наказание и предупреждение преступлений. (пер. с англ.). Москва, 1979.

  2. Анісімов В.І. Цілі покарання в чинному законодавстві України і проблема смертної кари. Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. 1998. Вип. 2. С. 15-19.

  3. Багрый-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность и наказание. Минск: Вишэйшая шк., 1976.

  4. Беленко С. Некоторые вопросы уголовного наказания в историческом аспекте. Юридична практика. 1997. № 13 (47), июль. С. 5.

  5. Гальперин И.М. Наказание: социальные функции, практика применения. Москва, 1983.

  6. Дудоров А. Проблемы уголовного наказания в произведениях Ф.М. Достоевского. Міжвузівський збірник наук. праць. Київ Бердянськ. 1998. С. 17-22.

  7. Єпур Г.В. Проблема злочину та покарання у світлі ідеї соціальної справедливості. Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежної України. 2002. Вип. 2. С. 84-90.

  8. Жадан П.О. Умови спів розмірності між злочинами і покараннями. Науковий вісник Юридичної академії МВС України. Дніпропетровськ. 2001. Вип. 3 (6). С. 201-206.

  9. Зубкова В.И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика. Москва: Изд-во НОРМА, 2002.

  10. Карпец И.И. Наказание: социальные, правовые и криминологические проблемы. Москва, 1973.

  11. Кристи Н. Пределы наказания. (пер. с англ.). Москва, 1985.

  12. Коваль А., Потапенко В. Преступления и наказания Юридическая практика. 2001. № 29 (187), 18 июля. С. 6.

  13. Ломако В.А. О понятии и признаках наказания. Національна юридична академії України ім. Ярослава Мудрого. 1996. Вип. 31. С. 111-117.

  14. Ломако В.А. О целях наказания и путях их достижения. Національна юридична академії України ім. Ярослава Мудрого. 1997. Вип. 32. С. 111-116.

  15. Маляренко В.Т. Справедливе покарання в контексті нового Кримінального кодексу України. Юридичний вісник України. 2002. 21-27 верес. С. 6-7.

  16. Маляренко В.Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. Київ: Фонд «Правова ініціатива», 2003.

  17. Осипов П.П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций. Аксиологические аспекты. Изд-во Ленинградского ун-та, 1976.

  18. Полубинская С.В. Цели уголовного наказания. Москва: Наука, 1990.

  19. Сахнюк С.В. До проблеми співвідношення цілей кримінального покарання. Держава та регіони . Серія: Право. 2001. № 3. С. 85-88.

  20. Сахнюк С.В. Цілі кримінального покарання та їх реалізація про пом’якшення покарання. Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. 1999. Вип. 3 (8). 265-271.

  21. Старков О.В., Милюков С.Ф. Наказание: уголовно-правовой и криминологический анализ. Санкт Петербург.: Юридический центр Пресс, 2001.

  22. Уголовное наказание. Киев-Донецк, 1997.

  23. Хавронюк М.І. Щодо відповідності санкцій кримінально-правових норм суспільній небезпеці діянь. Науковий вісник Юридичної академії МВС України. Дніпропетровськ. 2001. Вип. 1 (4). С. 101-110.

  24. Шаргородский М.Д. Наказание, его цели и эффективность. Л., 1973.

  25. Шульженко О.Ф. До питання про гуманізацію кримінального. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. 1997. Вип. 8. С. 288-291.


Нормативний матеріал

  1. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7.


Тема № 31: Система покарань за кримінальним правом України: правова характеристика та значення
Орієнтовний план:

Вступ.

  1. Поняття та ознаки покарання.

  2. Поняття, ознаки й значення системи покарань за чинним КК України.

  3. Системи покарань в історії кримінального права й у чинному кримінальному законодавстві України.

  4. Класифікація (види покарань):

    • основні покарання;

    • додаткові покарання;

    • змішані покарання.

5. Проблеми вдосконалення системи покарань.

Висновки.
Методичні вказівки:

Відповідаючи на перше питання слід дати визначення системи покарань. Необхідно враховувати, що система покарань повинна бути соціально обумовлена й повинна визначатися соціальними, економічними, політичними, кримінологічними й іншими факторами. Потрібно проаналізувати усі ознаки системи покарань. При цьому особливу увагу слід зосередити на характеристиці порядку розміщення покарань, що встановлений у ст. 51 КК України. Далі необхідно показати юридичне значення системи покарань.

Розкриваючи друге питання теми, необхідно проаналізувати історію побудови системи покарань, визначити пріоритетність побудови системи покарань в діючому кримінальному законодавстві по відношенню до кримінального кодексу 1960 р. Особливу увагу слід приділити характеристиці системи покарань, що існує у чинному КК України, порівняно з системами покарань передбаченими в кримінальному законодавстві зарубіжних країн.

Характеризуючи класифікацію покарань необхідно мати на увазі, що вона може бути проведена по різним підставам: 1) за порядком їх призначення; 2) в залежності від встановленого у них строку; 3) в залежності від суб’єктів, до яких ці покарання можуть бути застосовані; 4) відокремлюють нарешті, покарання, що пов’язані з виправно-трудовим впливом на засуджених і не пов’язані з таким впливом.

Необхідно послідовно розглянути кожну з названих підстав, при цьому особливу увагу необхідно зосередити на характеристиці головних, додаткових й змішаних покарань. Далі потрібно стисло проаналізувати окремі види покарань.

На завершенні необхідно вказати на проблеми вдосконалення системи покарань. Розглянути питання ефективності окремих видів покарань, необхідності їх існування в законодавстві, а також можливість включення нових видів покарань до законодавства.
Рекомендований перелік літератури до теми № 31:

  1. Багрий-Шахматов Л.В. Система уголовных наказаний и исправительно-трудовое право. Москва: Высшая школа МВД СССР, 1969.

  2. Багрий-Шахматов Л.В. Теоретические проблемы классификации уголовных наказаний. Воронеж, 1971.

  3. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовная ответственность и наказание. Минск: Вишэйшая шк., 1976.

  4. Гель А.П. Новий Кримінальний кодекс та проблеми застосування окремих видів покарання в Україні. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. Київ: Юридична книга. 2001. Вип. 14. С. 327-331.

  5. Кирись Б.О. Направлення у дисциплінарний батальйон. Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. Серія юридична. 1996. Вип. 33. С. 46-56.

  6. Кристи Н. Пределы наказания. (пер. с англ.). Москва, 1985.

  7. Лихова С.Я. Актуальні питання щодо системи покарань у КК Україні у світлі Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2001. Вип. 11. С. 441-444.

  8. Лихова С.Я. Окремі види покарань за чинним КК України у світлі Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. Вісник Київського нац. ун-ту. Юрид. науки. Вип. 42. 2002. С. 59-65.

  9. Пташинський О.Б. Система санкцій, альтернативних позбавленню волі, у контексті розбудови пенітенціарної системи України. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. Київ: Юридична книга. 2001. Вип. 10. С. 409-414.

  10. Розвиток системи покарань, альтернативних позбавленню волі в Україні: Концептуальний документ. 2001.

  11. Рудник В.І. Щодо сутності кримінального покарання у вигляді позбавлення волі та поводження із засудженими. Науковий вісник Академії державної податкової служби Українию. 2001. Вип. 4 (14). С. 146-157.

  12. Свида Т.О. Смертна кара як вид кримінального покарання в контексті захисту прав людини: історія та сучасність. Ужгород: ВАТ «Патент» . 2000.

  13. Тютюгин В.И. Лишение права занимать определенные должности как вид наказания по советскому уголовному праву. Харків: Вища школа, 1982.

  14. Тютюгин В.И. О соотношении видов наказаний по степени их строгости. Національна юридична академії України ім. Ярослава Мудрого. 1992. Вип. 26. С. 47-52.

  15. Уголовное наказание. Киев-Донецк, 1997.

  16. Фролов О.І. Довічне позбавлення волі у вітчизняному законодавстві. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності –Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. 2001. Вип. 2. С. 307-318.

  17. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіка-математичних методів). Київ: АртЕк, 1997.

  18. Яценко С.С. Конституційний та міжнародно-правовий аспекти видів покарань, що характеризуються виправно-трудовим впливом на засуджених. Матер. наук. конф. «Конституція України основа модернізації держави та суспільства», 21-22 червня 2001 р., Харків, 2001. С. 307-309.


Нормативний матеріал

  1. Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: Затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерством внутрішніх справ України від 19.12.2003.

  2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 15 від 28.12.1996 р. «Про практику призначення військовослужбовцям покарання у виді тримання в дисциплінарному батальоні».

  3. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7.


Тема № 32: Призначення покарання за кримінальним правом України: загальні засади та види
Орієнтовний план:

Вступ.

  1. Інститут призначення покарання у галузі кримінального права України: кримінально-правова характеристика та вплив на кримінальну протиправність.

  2. Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України:

    • призначення покарання в межах, встановлених санкцією статті закону, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення;

    • значення положень Загальної частини кримінального законодавства для призначення покарання;

    • врахування при призначенні покарання характеру та ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення та особи винного;

    • обставини, що обтяжують та пом’якшують відповідальність та їх значення для призначення покарання.

  3. Призначення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення та за кримінальне правопорушення, вчинене у співучасті.

  4. Призначення більш м’якого покарання.

  5. Призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.

  6. Призначення покарання за сукупністю вироків.

  7. Роль правосвідомості при призначенні покарання та значення індивідуалізації покарання для досягнення його цілей.

Висновки.
Методичні вказівки:

На початку теми теми слід розглянути історію розвитку інституту загальних засад призначення покарання. Особливу увагу слід приділити характеристиці статті 65 КК України , що визначає загальні засади призначення покарання. Слід розглянути питанні про відмежування загальних засад призначення покарання від принципів призначення покарання. Слід враховувати, що загальні засади призначення покарання, як їх закріплено в законі, складаються в своїй сукупності з наступних трьох критеріїв:

а) суд визначає покарання в межах, встановлених санкцією статті закону, що передбачає відповідальність за це кримінальне правопорушення;

б) суд визначає покарання у відповідності до положень Загальної частини КК України;

в) суд визначає покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При характеристиці першого критерію слід розкрити значення призначення судом покарання лише в межах (рамках) санкції статті Особливої частини КК України, за якою кваліфіковано діяння винного. Необхідно показати вияв цієї тенденції в структурі санкцій. Слід мати на увазі, що в чинному кримінальному законодавстві існують відносно-визначені санкції, альтернативні санкції та кумулятивні санкції статей Особливої частини КК України. В роботі слід коротко їх проаналізувати та особливу увагу необхідно приділити характеристиці мінімумів та максимумів санкцій.

При розгляді другого критерію важливо вказати, які принципові положення, що відносяться як до кримінального правопорушення, до умов відповідальності за нього, так і до призначення покарання, видів покарання та звільненню від покарання, необхідно враховувати в якості передумови застосування покарання. Слід також детально проаналізувати ці передумови застосування покарання.

При висвітленні третього критерію загальних засад призначення покарання особливу увагу слід приділити тяжкості кримінального правопорушення (характер та ступінь суспільної небезпеки). Необхідно розкрити зміст понять «характер» (якісна характеристика) та «ступінь» (кількісна характеристика) суспільної небезпеки діяння, а також назвати об’єктивні та суб’єктивні обставини, що впливають на характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення.

Далі слід розглянути обставини, які характеризують особу винного. Необхідно звернути увагу на те, що в ст. 65 КК України говориться про врахування особи винного, а не її суспільної небезпеки. Подібна термінологічна розбіжність не є випадковою, а відображає той стан, коли при призначенні покарання враховується більш широке коло обставин, що характеризують особу винного, ніж дані про його суспільну небезпеку. В роботі слід проаналізувати дані про особу винного, які враховуються судовою практикою при призначенні покарання у відповідності до загальних засад призначення покарання.

При відповіді на чергове питання теми необхідно виходити з того, що ст.65 КК України, окреслюючи загальні засади призначення покарання, включає до них в якості складового елементу обов’язкове врахування судом обставин справи, що пом’якшують та обтяжують покарання. Слід мати на увазі, що в літературі пропонувались різні найменування цих обставин. Враховуючи, що закон пов’язує з пом’якшуючими та обтяжуючими обставинами серйозні правові наслідки потрібно дати визначення таких обставин та з’ясувати їх кримінально-правове значення. Необхідно також перерахувати пом’якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, що враховуються судом при призначенні покарання. При вивченні даного питання слід зупинитися на двох моментах: про вичерпний та невичерпний перелік обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання, та про врахування цих обставин у випадку, коли їх включено законодавцем в якості ознаки складу кримінального правопорушення. Розглядаючи питання про врахування судом пом’якшуючих та обтяжуючих обставин при призначенні покарання, необхідно показати сам «механізм» такого врахування. При цьому особливу увагу слід приділити мотивуванню покарання у вироку. На завершення, необхідно обгрунтувати положення про те, що обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання повинні розглядатись не ізольовано, а в єдиній сукупності, де одні з них підкріплюються взаємно, другі – нейтралізуються, треті – виступають як більш значні і т.д. Слід також розглянути проблему доповнення переліків пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин деякими іншими найбільш типовими обставинами, що зустрічаються в судовій практиці та проблему надання права суду з урахуванням характеру скоєного кримінального правопорушення не визнавати деякі обставини, зазначені в законі, в якості обтяжуючих відповідальність.
Рекомендований перелік літератури до теми № 33:

  1. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. Киев, 1980.

  2. Горелик А.С. Наказание по совокупности преступлений и приговоров. Красноярск, 1991.

  3. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном. Москва, 1961.

  4. Кристи Н. Пределы наказания. (пер. с англ.). Москва, 1985.

  5. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие ответственность обстоятельства в уголовном праве. Воронеж, 1985.

  6. Маляренко В. Справедливе покарання в контексті нового Кримінального кодексу України. Юридичний вісник України. 2002. 21-27 верес. С. 6-7.

  7. Мясников О.А. Смягчающие и отягчающие наказание обстоятельства в теории , законодательстве и судебной практике. Москва: Юрлитинформ, 2002.

  8. Попрас В. Назначение наказания по совокупности преступлений и приговоров. Бизнес Информ. 1997. № 16. С. 22-26.

  9. Сахнюк С.В. Пом’якшення покарання як прояв гуманістичних начал кримінального покарання в Україні. Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. 1992. Вип. 2. С. 289-295.

  10. Сахнюк С.В. Цілі кримінального покарання та їх реалізація при пом’якшенні покарання. Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. 1999. Вип. 3. С. 265-271.

  11. Сахнюк С.В. Виняткові обставини справи та особа винного як підстави призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. Київ: Юридична книга. 2000. Вип. 8. С. 403-410.

  12. Становский М.Н. Назначение наказания. Санкт Петербург.: Юридический центр Пресс, 1999.

  13. Тютюгин В.И. Назначение наказания при совершении нескольких преступлений и по нескольким приговорам: Конспект лекций. Харьков, 1992.

  14. Тютюгін В.І. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Конспект лекцій. Харків: Юридична академія, 1993.

  15. Хоменко М.Г., Гаврилова Л.В., Солоткий С.А. Практика призначення судами кримінального покарання. Вісник Верховного Суду України. 2002. № 5. С. 53-60.


Нормативний матеріал

  1. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання».

  2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10.12.2004 р. «Про внесення змін до постанови Пленуму Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання».




1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

скачати

© Усі права захищені
написати до нас