1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13
Ім'я файлу: 4_Курсові_роботи_Загальна_частина_2020_Право_ПД_1 (2).doc
Розширення: doc
Розмір: 892кб.
Дата: 24.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат Шукрута ПД.docx
реферат Гуріна ТДП.docx
Завдання на 15.04.21.docx
Курсова робота - Службові кримінальні правопорушення -.docx
Курсова робота з психології [Темперамент].docx
Курсова робота Жуйков [Складання обвинувального акту] 2.0..docx
Курсова робота Жуйков [Складання обвинувального акту].docx
4_Курсові_роботи_Загальна_частина_2020_Право_ПД_1.doc
Курсова робота - edit version.docx
Vocabulary.docx
Тема № 16: Помилка у кримінальному праві: поняття та види


Орієнтовний план:

Вступ.

  1. Поняття та значення помилки, як самостійного кримінально-правового інституту.

  2. Поняття, характеристика та види юридичної помилки.

  3. Поняття, характеристика та види фактичної помилки.

  4. Кримінальна відповідальність при помилці.

Висновки.
Методичні вказівки:

Ця тема має тісний зв’язок з темою «Суб’єктивна сторона складу кримінального правопорушення». Сутність помилки полягає в тому, що особа має неправильне уявлення про обставини вчиненого. Передусім слід дати визначення помилки взагалі, а потім визначення помилки в кримінальному праві. Аналізуючи значення помилки в кримінальному праві слід мати на увазі, що помилка справляє істотний вплив на кваліфікацію кримінального правопорушення та призначення покарання.

Далі рекомендується сказати про види помилки. В кримінально-правовій літературі існує різна класифікація помилок в залежності від різних підстав. І це не тільки юридична або фактична помилка, але й помилки вибачлива та невибачлива і т.п. В літературі висловлюються різні точки зору з приводу підстав поділу помилок.

Потім слід дати визначення юридичної помилки, сказати про види та впливі її на кваліфікацію кримінального правопорушення, враховуючи при цьому, що в літературі існують різноманітні підходи до встановлення видів юридичної помилки, а також її впливу на кримінальну відповідальність.

При розгляді фактичної помилки треба дати її визначення та назвати її види. Слід звернути увагу на вплив фактичної помилки на кваліфікацію. Та вплив цей суттєвий (особливість полягає в тому, що злочинець досить часто посягає на два об’єкти одночасно. Існують розбіжності з приводу віднесення помилок в об’єкті та помилок в предметі, в причинному зв’язку та відхилення дії і т.п. Цю проблему слід уважно вивчити та проаналізувати, висловити свою точку зору.

Роботу слід завершити загальним висновком.
Рекомендований перелік літератури до теми № 16:

  1. Вапсва Ю.А. Особливості кваліфікації злочинів при наявності помилки. Вісник Національного університету внутрішніх справ. Харків, 2000. Вип. 10. С. 50-55.

  2. Вапсва Ю.А. Поняття помилки. Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. 2000. Вип. 1. С. 134-136.

  3. Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. Харьков, 1986.

  4. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. Москва, 1952.

  5. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. Санкт Петербург.: Юридический центр Пресс, 2002.

  6. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. Казань, 1988.


Тема № 17: Стадії вчинення умисного кримінального правопорушення: поняття, види, кримінально-правова характеристика
Орієнтовний план:

Вступ.

  1. Поняття стадій вчинення кримінального правопорушення та їх кримінально-правове значення.

  2. Поняття та кримінально-правова характеристика готування до вчинення кримінального правопорушення. Відмежування готування від виявлення наміру.

  3. Поняття, кримінально-правова характеристика та види замаху на кримінальне правопорушення.

  4. Добровільна відмова від доведення кримінального правопорушення до кінця. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.

Висновки.
Методичні вказівки:

Починати роботу над темою рекомендується з ретельного вивчення та аналізу поняття кримінального правопорушення (ст. 11 КК України), видів стадій кримінальних правопорушень (ст.ст. 13-15 КК України), кримінальної відповідальності за незакінчені кримінальні правопорушення (ст. 16 КК України), поняття та ознак добровільної відмови (ст. 17 КК України), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на те у зв’язку з чим постає питання про стадії вчинення кримінального правопорушення, визначити проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

У першому питанні теми потрібно розкрити поняття стадій вчинення кримінального правопорушення, законодавче поняття та види незакінченого кримінального правопорушення (поняття готування до кримінального правопорушення, поняття замаху на кримінальне правопорушення) та поняття закінченого кримінального правопорушення, а також звернути увагу на питання про поняття стадій кримінального правопорушення в науці кримінального права, з’ясувати їх значення для кримінальної відповідальності.

Розкриваючи друге питання, перш за все необхідно з’ясувати, у чому має вираз суспільна небезпека готування до кримінального правопорушення. Потім слід викласти поняття готування до кримінального правопорушення, що закріплене в чинному законодавстві, а також які точки зору з цього приводу висловлені в науці кримінального права. Далі слід розглянути об’єктивні ознаки готування до вчинення кримінального правопорушення, які виділяються наукою кримінального права, їх сутність. Визначитись, чи можна готуватися до вчинення кримінального правопорушення шляхом бездіяльності та обґрунтувати свої погляди. З’ясувати, в яких діях може проявлятись готування з об’єктивної сторони, тобто розглянути види приготувальних дій, які передбачені законом про кримінальну відповідальність: підшукування засобів чи знарядь для вчинення кримінального правопорушення, пристосування засобів чи знарядь для вчинення кримінального правопорушення, підшукування співучасників, змова на вчинення кримінального правопорушення, усунення перешкод, інше умисне створення умов для вчинення кримінального правопорушення. Потім потрібно визначити суб’єктивні ознаки готування до кримінального правопорушення, які виділяються в науці кримінального права, вирішити питання про можливість кримінальної відповідальності за готування до кримінального правопорушення за умови невизначеного або альтернативного умислу. В завершенні розгляду цього основного питання теми необхідно провести відмежування готування до кримінального правопорушення від замаху на кримінальне правопорушення.

В цьому питанні також необхідно з’ясувати питання про юридичні підстави та межі відповідальності за готування до кримінального правопорушення, а також особливості кваліфікації при готуванні до вчинення кримінального правопорушення. Дати кримінально-правову оцінку готування до кримінального правопорушення невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 14 КК України).

Далі потрібно звернути увагу на поняття виявлення умислу та його ознаки, а також зазначити, за якими ознаками готування до кримінального правопорушення відрізняється від виявлення умислу.

Далі потрібно звернути увагу на викладення поняття замаху на кримінальне правопорушення, яке міститься в ч. 1 ст. 15 КК України, розкрити його ознаки, а також розглянути точки зору, які мають місце серед вчених щодо цього питання. Потім необхідно приділити особливу увагу поділу замаху на види, який проводиться законодавцем (ч. 2 та ч. 3 ст. 15 КК України) та наукою кримінального права (непридатний замах), охарактеризувати кожний з цих видів, а також вказати, за якими ознаками вони відрізняються та з’ясувати значення такого поділу замаху на види. Також необхідно з’ясувати, у чому має вираз суспільна небезпека замаху на кримінальне правопорушення.

При роботі над третім пунктом плану потрібно звернути увагу на розкриття об’єктивних ознак замаху на кримінальне правопорушення, при цьому розглянути питання про можливість вчинення замаху на кримінальне правопорушення шляхом бездіяльності, а також визначити, у чому повинні мати вираз діяння особи, спрямовані на вчинення кримінального правопорушення. Для цього рекомендується з’ясувати наступні питання: 1) що є діянням, безпосередньо спрямованим на вчинення кримінального правопорушення; 2) що розуміється під недоведенням кримінального правопорушення до кінця та які причини цього; 3) що розуміється під обставинами незалежними від волі винного; 4) чи завдається шкода об’єкту кримінального правопорушення при замаху на кримінальне правопорушення; 5) чи можливий замах на кримінальне правопорушення з формальним складом та обґрунтувати свої погляди.

У цьому ж питанні потрібно визначити суб’єктивні ознаки замаху на кримінальне правопорушення, з’ясувати яка форма вини повинна бути при замаху на кримінальне правопорушення, вирішити питання про можливість замаху з невизначеним або альтернативним умислом.

При роботі над четвертим пунктом плану необхідно з’ясувати питання про юридичні підстави та межі відповідальності за замах на кримінальне правопорушення, а також необхідно визначити особливості кваліфікації замаху на кримінальне правопорушення.

Розкриваючи питання теми про відмежування замаху від готування, необхідно розглянути ознаки, за якими замах на кримінальне правопорушення відмежовується від готування до кримінального правопорушення та закінченого кримінального правопорушення.

Розкриваючи останнє питання теми, потрібно з’ясувати мету запровадження інституту добровільної відмови від доведення кримінального правопорушення до кінця, визначити законодавче поняття добровільної відмови (ч. 1 ст. 17 КК України), а також точки зору з цього приводу, що існують у науці кримінального права. Далі слід приділити особливу увагу ознакам (або умовам) добровільної відмови від доведення кримінального правопорушення до кінця, що випливають із її поняття.

Також потрібно визначити, на яких стадіях вчинення кримінального правопорушення можлива добровільна відмова, у чому повинна проявлятися добровільна відмова на стадіях готування до кримінального правопорушення, незакінченого замаху, закінченого замаху, форми добровільної відмови при вчиненні кримінального правопорушення шляхом дії чи бездіяльності.

Продовжуючи роботу, необхідно визначити поняття дйового каяття, які існують у науці кримінального права та яке випливає зі змісту ст. 45 КК України. Потім слід розглянути форми, в яких може проявлятися діяльне каяття, ознаки, що об’єднують та відрізняють добровільну відмову від доведення кримінального правопорушення до кінця та діяльне каяття. В цьому ж питанні рекомендується розглянути кримінально-правові наслідки добровільної відмови та діяльного каяття, що відповідно витікають із ч. 2 ст. 17 та ст. 45 КК України.

Потрібно з’ясувати особливості добровільної відмови від доведення кримінального правопорушення до кінця при співучасті у організатора, пособника та підбурювача, як вирішується питання щодо кримінальної відповідальності співучасника, якщо його дії по відверненню кримінального правопорушення виявилися невдалими.

У заключній частині потрібно зробити самостійні висновки про ступінь розробки інституту добровільної відмови від доведення кримінального правопорушення до кінця в законодавстві та науці кримінального права, його значення та перспективи розвитку.
Рекомендований перелік літератури до теми № 17:

  1. Вапсва Ю. А. Непридатний замах: за і проти. Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. Вип. 9. С. 190-193.

  2. Дурманов Н.А. Стадии совершения преступления. Москва, 1958.

  3. Караулов В.Ф. Стадии совершения преступления. Москва, 1982.

  4. Козлов А.П. Учение о стадиях преступления. Санкт Петербург.: Юридический центр Пресс, 2002.

  5. Назаренко Г.В., Ситникова А.И. Неоконченное преступление и его виды: Монография. Москва: Ось-89, 2003.

  6. Панько К.А. Добровольный отказ от преступления по советскому уголовному праву, 1975.

  7. Тер-Акопов А.А. Добровольный отказ от совершения преступления. Москва, 1982.

  8. Тихий В.П. Стадії вчинення злочину: Конспект лекцій. Харків: НЮАУ, 1996.

  9. Тихий В.П. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матер. наук.-практ. конф. Київ, 1998. С. 261-263.

  10. Тихий В.П. Стадії злочину як інститут кримінального права. Актуальні проблеми правознавства. Науковий збірник ЮІ ТАНГ. Тернопіль, 2002.

  11. Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по уголовному праву. Москва, 1958.

  12. Шахов В.Д. Ответственность за покушение на преступление. Караганда, 1974.

  13. Шевчук А.В. Поняття та види стадій вчинення злочину. Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федькевича. Серія: Правознавство. Чернівці: Рута, 2000. Вип. 91. С. 95-99.

  14. Шевчук А.В. Готування до злочину та особливості відповідальності за готування. Актуальні проблеми держави і права. Одеса.: Юрид. літ-ра. 2001. Вип. 11. С. 536-544.

  15. Шевчук А.В. Замах на злочин та його ознаки. Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федькевича. Серія: Правознавство. Чернівці: Рута, 2001. Вип. 105. С. 92-96.

  16. Шевчук А.В. Поняття і види непридатного замаху. Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федькевича. Серія: Правознавство. Чернівці: Рута, 2001. Вип. 125. С. 101-104.




1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

скачати

© Усі права захищені
написати до нас