1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Ім'я файлу: 4_Курсові_роботи_Загальна_частина_2020_Право_ПД_1 (2).doc
Розширення: doc
Розмір: 892кб.
Дата: 24.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
реферат Шукрута ПД.docx
реферат Гуріна ТДП.docx
Завдання на 15.04.21.docx
Курсова робота - Службові кримінальні правопорушення -.docx
Курсова робота з психології [Темперамент].docx
Курсова робота Жуйков [Складання обвинувального акту] 2.0..docx
Курсова робота Жуйков [Складання обвинувального акту].docx
4_Курсові_роботи_Загальна_частина_2020_Право_ПД_1.doc
Курсова робота - edit version.docx
Vocabulary.docx

Орієнтовний план:


Вступ.

  1. Поняття обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та їх ознаки.

  2. Необхідна оборона: поняття та ознаки.

  3. Підстави виникнення права на необхідну оборону.

  4. Умови правомірності необхідної оборони.

  5. Уявна оборона.

  6. Перевищення меж необхідної оборони. Питання відповідальності за перевищення меж необхідної оборони.

Висновки.
Методичні вказівки:

Перед написанням курсової роботи з теми «Необхідна оборона, її визначення та ознаки» необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17-25, 36-43, 115, 118, 119, 124), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення необхідної оборони, як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди в стані необхідної оборони. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Головну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння як «необхідна оборона». Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

У третьому питанні автор має визначити, що підставою виникнення стану «необхідної оборони» є необхідність негайного попередження чи припинення суспільно небезпечного посягання, визначити ознаки суспільно небезпечного посягання, як підстави необхідної оборони, і розкрити зміст таких ознак як «наявність», «дійсність», «реальність» як властивостей цієї підстави.

В наступному питанні, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при «необхідній обороні», автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як «необхідна оборона». Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак «своєчасності» і «домірності».

У п’ятому питанні необхідно викласти своє бачення уявної оборони як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди в стані уявної оборони. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод).

Основну частину питання треба присвятити викладенню законодавчого визначення такої обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння як «уявна оборона». Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому стані (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж питанні автор має визначити, що підставою виникнення стану «уявної оборони» є необхідність негайного відвернення чи припинення суспільно небезпечного посягання, яке помилково припускається; визначити її ознаки, і розкрити їх зміст. Також, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при «уявній обороні», автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як «уявна оборона». При цьому особливу увагу необхідно приділити особливостям усвідомлення особою, що вчинює захисні дії, реальності суспільно небезпечного посягання. Потім слід перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак «своєчасності» і «домірності».

Певну частину викладеного матеріалу необхідно присвятити проведенню відмежування «уявної оборони» від такої обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння як «необхідна оборона». Особливу увагу належить звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак «своєчасності» і «домірності».

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство «уявної оборони» як окремої обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і визначити можливі шляхи для їх усунення.

В останньому питанні курсової роботи, необхідно присвятити дослідженню такого ексцесу необхідної оборони як перевищення меж необхідної оборони. Необхідно вказати які ознаки «необхідної оборони» мають бути встановленими для констатації перевищення меж необхідної оборони, і в чому полягає порушення ознаки «домірності». Потребує дослідження питання яким чином суб’єктивні процеси впливають на визнання наявності перевищення меж необхідної оборони.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство «Необхідної оборони» як окремої обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і намітити можливі шляхи для їх усунення.
Рекомендований перелік літератури до теми № 27:

  1. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. Харьков, 1991.

  2. Баулин Ю.В. Основания необходимой обороны. Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. 1992. Вип. 26. С. 26-31.

  3. Баулин Ю.В. Необходимая оборона и уголовный закон. Права людини в Україні. Харків, 1995. Спецвипуск. № 3.

  4. Заднепровский А. Право человека на самозащиту. Юридическая практика. 1997. № 8 (42), апр. . С. 1, 8.

  5. Козак В.Н. Право граждан на необходимую оборону. Саратов,1972.

  6. Орехов В.В. Необходимая оборона и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния. Санкт Петербург.: Юридический центр Пресс, 2003.

  7. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость. Москва,1962.

  8. Подоляк А.М. Про деякі питання необхідної оборони. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. Київ: Юридична книга. 1999. Вип. 4. С. 262-265.

  9. Притула В. Поняття перевищення меж необхідної оборони за Кримінальни кодексом України 2001 р. Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Регіон. наук.-практ. конф. Л.: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2002. С. 265-268.

  10. Тишкевич И.С. Условия и пределы необходимой обороны. Москва, 1969.

  11. Якубович М.И. Вопросы теории и практики необходимой обороны. Москва, 1961.


Нормативний матеріал

  1. Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2000 р.

  2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону».


Тема № 28: Крайня необхідність, як обставина, що виключає кримінальну протиправність діяння: поняття та ознаки
Орієнтовний план:

Вступ.

  1. Поняття обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та їх ознаки.

  2. Крайня необхідність: поняття та ознаки.

  3. Підстави виникнення права на крайню необхідність.

  4. Умови правомірної крайньої необхідності.

  5. Вирішення питання відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності.

Висновки.
Методичні вказівки:

Перед написанням курсової роботи з теми «Крайня необхідність, її визначення та ознаки» необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17-25, 36-43, 115, 118, 119, 124, 367), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення крайньої необхідності як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Головну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння як «Крайня необхідність». Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж пиатнні автор має визначити, що підставою виникнення стану «Крайньої необхідності» є необхідність усунення небезпеки, визначити її ознаки, і розкрити зміст таких ознак як «наявність», «дійсність», «реальність».

В наступному питанні, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як «Крайня необхідність», а також обов’язковість відсутності можливості усунення підстави іншим шляхом. Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак «своєчасності» і «домірності».

Четверте питання курсової роботи, необхідно присвятити проведенню відмежування «Крайньої необхідності» від такої обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння як «необхідна оборона». Особливу увагу належить звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак «своєчасності» і «домірності».

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство «Крайньої необхідності» як окремої обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і з’ясувати можливі шляхи для їх усунення.
Рекомендований перелік літератури до теми № 28:

  1. Багрий-Шахматов Л.В., Подкорытова Л.Н. О соотношении задержания преступника с крайней необходимостью. Актуальні проблеми держави і права / Одеська національна юридична академія. О. 1998. Вип. 5. С. 179-186.

  2. Домахин С.А. Крайняя необходимость по советскому уголовному праву. Москва, 1985.

  3. Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости. Изд-во Саратовского ун-та, 1981.

  4. Орехов В.В. Необходимая оборона и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния. Санкт Петербург.: Юридический центр Пресс, 2003.

  5. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимост. Москва,1962.


Тема № 29: Звільнення від кримінальної відповідальності: юридична природа, кримінально-правовий зміст та види
Орієнтовний план:

Вступ.

  1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності і його правові наслідки.

  2. Підстави та умови загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності.

  3. Види звільнення від кримінальної відповідальності:

    • Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям.

    • Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

    • Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.

    • Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.

    • Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Висновки.
Методичні вказівки:

Роботу над першим питанням роботи слід розпочинати з вивчення поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Після цього потрібно з’ясувати, на яких етапах розвитку кримінально-правових відносин можливе настання цього правового наслідку вчиненого кримінального правопорушення, визначити, які державні органи мають право його застосовувати, чим він відрізняється від випадків, коли кримінальна відповідальність виключається, а також провести розмежування між звільненням від кримінальної відповідальності й звільненням від покарання. Окрім того, потрібно охарактеризувати кримінально-правові наслідки звільнення особи від кримінальної відповідальності (його вплив на розвиток кримінально-правових відносин, можливість врахування у множинності кримінальних правопорушень тих діянь, за які особу було звільнено від відповідальності тощо). При цьому слід враховувати положення чинного КК (зокрема, ч. 4 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ст. 89 КК України тощо).

Наступне питання вимагає проведення класифікації тих різноманітних видів звільнення від кримінальної відповідальності, які містяться у вітчизняному законодавстві. Слід вказати, який критерій кладеться в основу тієї чи іншої класифікації. При проведенні класифікації потрібно приділяти увагу практичному значенню класифікації звільнення від кримінальної відповідальності.

Робота над третім розділом роботи потребує визначення змісту підстав та умов тих видів звільнення від кримінальної відповідальності, які передбачено у розділі ІХ Загальної частини КК України (ст.ст. 45-49 КК України). При цьому рекомендується дійти висновків з питання, що слід визнати підставами, а що – умовами того чи іншого виду звільнення.

Аналіз більшості з конкретних видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених розділом ІХ Загальної частини КК України потребує визначення того, яке кримінальне правопорушення у кримінальному праві слід вважати вчиненим вперше, а також звернення до класифікації кримінальних правопорушень, що міститься у ст. 12 КК України. Слід звернути увагу, що при з’ясуванні змісту окремих умов звільнення від кримінальної відповідальності (таких, як «відшкодування збитків», «усунення шкоди», «активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення») потребує в окремих випадках звернутися до приписів не лише кримінального, але й кримінально-процесуального, цивільного законодавства. Потрібно визначити також, чи вимагається для здійснення звільнення від кримінальної відповідальності того чи іншого виду усієї сукупності зазначених у відповідній статті обставин, чи достатньо кількох із них.

Розглядаючи зміст умов звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 47 КК України, потрібно звернути увагу на умовність (тимчасовість, відкладеність) цього виду звільнення, у зв’язку із чим визначити зміст вимог до посткримінальної поведінки особи, переданої на поруки, кримінально-правове значення порушення цих вимог.

При аналізі змісту звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ст. 49 КК України, необхідно окремо зупинитися на обставинах, що припиняють і переривають перебіг строків давності, а також на випадках незастосування судом давності.

У висновках роботи рекомендується, зокрема, висловити власну точку зору з питання щодо того, чи є підстави вважати звільнення від кримінальної відповідальності порушенням презумпції невинуватості, а також дати оцінку цьому інституту як засобу втілення гуманізму, економії кримінальної репресії, розвантаження системи кримінальної юстиції.
Рекомендований перелік літератури до теми № 29:

  1. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності. Київ: Атіка, 2004.

  2. Григор’єва М.Я. Механізм правового регулювання звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям у вчиненому злочині Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав та основних свобод): За ред. проф. М.І. Панова. Харків: НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. 2000. С. 138-140.

  3. Житний О.О. Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності: деякі вади термінології. Вісник Національного університету внутрішніх справ. Харків, 2001. Вип. 14. С. 27-32.

  4. Житний О.О. Умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Вісник Національного університету внутрішніх справ. Харків, 2002. Вип. 18. С. 195-199.

  5. Житний О.О. Щире каяття як умова звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Вісник Національного університету внутрішніх справ. Харків, 2002. Вип. 19. С. 31-38.

  6. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: Монографія. Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004.

  7. Івасюк І.Г. Юридична природа інституту звільнення від кримінальної. Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Серія: Правознавство. Чернівці: Рута, 1999. Вип. 45. С. 185-193.

  8. Келина С.Г. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности. Москва, 1974.

  9. Магомедов А.А. Правовые последствия освобождения от уголовной ответственности. Саратов, 1994.

  10. Матюшенко Р. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Право Україні. 2002. № 8. С. 99-101.

  11. Михайленко О. Звільнення від кримінальної відповідальності. Юридичний вісник України. 2002. № 23 (363). 8-14 червня. С. 6-7.

  12. Огаренко Ю.В. Про співвідношення амністії та помилування. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. Київ: Юридична книга. –2001. Вип. 13. С. 394-397.

  13. Письменний Д.П., Галаган О.І. Звільнення від кримінальної відповідальності за давністю. Науковий вісник Юридичної академії МВС України. Дніпропетровськ. 2000. Вип. 3 (4). С. 174-184.

  14. Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и от отбывания наказания, 1987.


Нормативний матеріал

  1. Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1.10.1996 р.

  2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності».



1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

скачати

© Усі права захищені
написати до нас