Розв'язання нападу — судоми припиняються, хвора ще деякий час перебуває у коматозному стані. Притомність повертається поступово; про те, що з нею трапилося, хвора нічого не пам'ятає. Тривалість коми різна, інколи декілька годин.
Таким чином, напад судом є короткочасним. Напади еклампсії нерідко супроводжуються підвищенням температури тіла, артеріального тиску, інколи у хворої, що перебуває в стані коми, з'являються нові напади. Еклампсія може проходити без судом, при цьому хвора відразу впадає в коматозний стан (безсудомна форма еклампсії, "еклампсія без еклампсії", coma hepatica). Прогноз при такій формі гестозу несприятливий. Перебіг еклампсії, яка почалася під час вагітності, тяжчий порівняно з еклампсією, що виникла під час пологів. При еклампсії значно підвищується збудливість центральної нервової системи, тому всякі зовнішні подразники (яскраве світло, шум, голосна розмова, біль) призводять до нового її нападу. Під час нападу або після нього жінка може померти (набряк головного мозку, інсульт).
Головна мета невідкладної допомоги — стабілізація стану жінки, припинення судом, відновлення прохідності дихальних шляхів, зниження артеріального тиску.
Допомога під час судом:
• Підготуйте обладнання (повітроводи, відсмоктувач, маску і мішок, кисень).
• Захистити жінку від пошкоджень, але не тримати її активно.
• Покласти жінку на рівну поверхню у положенні на лівому боці для зменшення ризику аспірації шлункового вмісту, блювотних мас і крові.
Після нападу судом при необхідності очистити відсмоктуванням ротову порожнину і гортань. За можливості, якщо збережено спонтанне дихання, вводять повітровід та проводять інгаляцію кисню.
• Забезпечити подачу великого потоку кисню (подавати кисень зі швидкістю 4-6 л в хвилину) і оцінити подих після нападу, пульс-оксіметрія, аускультація легенів для виключення аспірації або набряку легенів.
• За умови розвитку тривалого апное негайно починають примусову вентиляцію маскою з подачею 100% кисню у режимі позитивного тиску наприкінці видиху. Якщо судоми повторюються або хвора залишається у стані коми, вводять м’язові релаксанти (суксаметонію бромід 2 мг/кг) та переводять пацієнтку на штучну вентиляцію легенів (ШВЛ) у режимі помірної гіпервентиляції.
Під загальною анестезією:
• Катетеризують сечовий міхур.
• Негайно почати магнезіальних терапію:
- Початкова доза - 4 г сухої речовини в розведенні на 20 мл в/в протягом 5-10 хвилин;
- Якщо судоми повторилися ввести 2 г в/в протягом 5 хв.;
- Підтримуюча доза - 1-2 г/год в / в (переважніше інфузоматом) або в/в крапельно зі швидкістю 40-80 мл/год. або 15-20 кап/хв. при використанні голки діаметром 0,8 і стандартної системи для внутрішньовенних інфузій без фільтра.
o Бензодіазепіни (діазепам 20 мг) (рівень В).
o Барбітурати (фенобарбітал 0,2 мг, при збереженні судомної готовності тіопентал натрію 100-200 мг в/в крапельно та у цьому випадку необхідний перевід на ШВЛ) (рівень В), Якщо напад судом триває понад 30 хвилин, цей стан розглядають як екламптичний статус.
o Інфузійна терапія в обсязі до 40-45 мл/год. (тільки кристалоїди) (рівень С).
o Якщо діастолічний АТ залишається на високому рівні (> 110 мм рт.ст.), проводять антигіпертензивну терапію (рівень В).
o При збереженому свідомості після нападу судом - продовжувати консервативну терапію протягом 4-6 год з насиченням магнію сульфатом і спостереженням за неврологічним статусом. У ці ж терміни необхідно вирішити питання про пологах.
o При відсутності свідомості після нападу судом - комі необхідно перевести хвору на ШВЛ в умовах вступного наркозу тіопенталом натрію з наступним терміновим розродженням.
При зупинці серцевої діяльності паралельно з ШВЛ проводять закритий масаж серця і здійснюють прийоми серцево-судинної реанімації.
Усі маніпуляції (катетеризація вен, сечового міхура, акушерські маніпуляції) проводять під загальною анестезією тіопенталом-натрієм або закисом азоту з киснем. Не застосовують кетамін!
Після ліквідації судом проводять корекцію метаболічних порушень, водно-електролітного балансу і кислотно-основного стану, білкового обміну.
Обстеження здійснюють після припинення нападу судом.
Консультація невропатолога та окуліста.
Лабораторні аналізи: повний аналіз крові (тробмоцити, гематокрит, гемоглобін, час згортання), загальний білок, рівень альбуміну, глюкоза, сечовина, креатинін, трансамінази, електроліти, рівень кальцію, магнію, фібриноген та продукти його деградації, протромбін та протромбіновий час, аналіз сечі, добова протеїнурія.
Моніторинг АТ, визначення погодинного діурезу, оцінку клінічних симптомів проводять з обов’язковою реєстрацією в історії пологів щогодини.
Розродження здійснюють терміново. Якщо акушерська ситуація не дозволяє провести негайне розродження через природні пологові шляхи (екламптичний напад стався у II періоді пологів), виконують операцію кесаревого розтину. В другому періоді пологів накладають акушерські щипці. Розродження проводять відразу після ліквідації нападу судом на фоні постійного введення сульфату магнію та антигіпертензивної терапії. За умови продовження нападу судом термінове розродження проводять після переведення хворої на ШВЛ. Після закінчення оперативного втручання ШВЛ продовжують до стабілізації стану пацієнтки.
Після пологів лікування продовжують відповідно до стану хворої. Магнезіальна терапія має тривати ще не менше 48 годин.
Проводять спостереження за жінкою, що перенесла прееклампсію/ еклампсію після виписки з пологового стаціонару В умовах жіночої консультації за участю терапевта проводять диспансерний нагляд за жінкою, яка перенесла середнього ступеня або тяжку прееклампсію чи еклампсію:
патронаж на дому,
консультація профільних спеціалістів (за необхідності),
комплексне обстеження проводять через 6 тижнів після пологів.
Рекомендована література
Базова
1.Акушерство і гінекологія : Підруч. для сімейних лікарів: В 2 т./ Мазорчук Б.Ф., Жученко П.Г. – Київ, 2005. – Т.1. – 448с. Т.2. – 464с.
2.Гінекологія: Підруч. для акушерів – гінекологів, лікарів-інтернів, студ. вищ. мед. навч. закл. освіти ІІІ-IV рівнів. Голота В.Я., Бенюк В.О. – Київ, «Поліграфкнига», 2004. – 504 с.
3.Хміль С.В., Романчук Л.І., Кучма З.М. Акушерство.Тернопіль , 2008.- 618с.
4.Акушерство Підручник Автор: Грищенко В.І., Щербина М.О.
Видавництво: Медицина, Київ. - 2009, 410 с.
5.Довідник студента з курсу акушерства та гінекології / Під ред професора В. О. Потапова.- Дніпропетровськ: 2008 .- 40 с
6.Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии / Галина Константиновна Степанковская (ред.). — К. : Здоров'я, 2000. — 672с.
7.Запорожан В.М., Цегельський М.Р., Рожковська Н.М. Акушерство і гінекологія. Підручник : у 2-х томах. Т.1. – Одеса.Одес.держ.мед.ун-т, 2005.-472с.
8.Запорожан В.М. Цегельський М.Р., Рожковська Н.М. Акушерство і гінекологія. Підручник : у 2-х томах. Т.2. – Одеса.Одес.держ.мед.ун-т, 2005.-420с.
9.Акушерство і гінекологія : у 2х кн. : підручник. кн. 1. Акушерство / В. І. Грищенко [и др.] ; ред.: В. І. Грищенко, М. О. Щербина. К. : ВСВ "Медицина", 2011. - 424 с.
10. Назарова І. Б. Фізіологічне акушерство: підручник / І. Б. Назарова ; ред. П. М. Баскаков. - К. : Медицина, 2009. - 408 с.
11.Гинекология : учебник / Б. И. Баисова [и др.] ; ред.: Г. М. Савельева, В. Г. Бреусенко. - 4-е изд., перераб. и доп. - М. : ГЭОТАР-МЕДИА, 2011. - 432 с.
12. Акушерство и гинекология. Клинические рекомендации. Выпуск 2.//Под ред. В.И. Кулакова, 2006. – 560 с.
13. Акушерство: Национальное руководство// Под ред. Э.К. Айламазяна, В.И. Кулакова, В.Е. Радзинского, Г.М. Савельевой. – 2009. – 1200 с.
14. Акушерство: Учебник. 2-е изд., перераб. И доп. // Под ред. Г.М. Савельевой. – 2007. – 512 с.
Допоміжна
1. Чернуха Е.А. Родовой блок. Руководство для врачей. Москва, 2003. – 708с.
2. Методичні вказівки для викладачів щодо організації навчального процесу з
гінекології на медичному факультеті - Венцківський Б.М. 2010
12.Шехтман М.М Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных.-М.:триада-Х,2010.- 812с.
13.Грищенко В.И. и соавт. Течение беременности и родов при экстрагенитальных заболеваниях.-Харьков, 2005.-190с.
14.Грищенко В.И., Щербина Н.А., Гузь С.В. Перинатальная гипоксия.- Харьков,2008.-123с.
15.Хирш Х.А., Кезер О., Икле Ф.А. Оперативная гинекология. Преревод с английского под редакцией Кулакова В.И. 2005.-649 с.
16. Маланчук Л. М. Невідкладне акушерство в алгоритмах і задачах : навчальний посібник / Л. М. Маланчук, З. М. Кучма. - Тернопіль : Укрмедкнига, 2009. - 316 с.
17.Сидельникова, В. М. Подготовка и ведение беременности у женщин с привычным невынашиванием : метод. пособия и клин. протоколы / В. М. Сидельникова. - 2-е изд. - М. : МЕДпресс-информ, 2011. - 224 с.
18.Гормональная контрацепция : руководство / В. Н. Прилепская [и др.] ; ред. В. Н. Прилепская. - М. : ГЭОТАР-МЕДИА, 2011. - 256 с.
19. Клінічні протоколи з акушерської та гінекологічної допомоги МОЗ України.
20. Абрамченко В.В. Фармакотерапия гестоза: Руководство для врачей/В.В. Абрамченко. – СПб.: Спец.Лит, 2005. – 477 с.
21. Абрамченко В.В. Фармакотерапия преждевременных родов. Руководство для врачей/В.В. Абрамченко. – СПб.:ЭЛБИ-Сиб, 2006. – 446 с.
22. Акушерские операции. Руководство/ В.В. Абрамченко. СПб.: Нордмедиздат, 2005. – 639 с.
23. Акушерство от десяти учителей: Учебное пособие для мед.ВУЗов/ Под ред. С. Кэмпбелла и К. Лиза; перевод с англ под ред. В.Н. Серова. – 17-е издание. – М.: Мединформагенство, 2004. – 455 с.
24. Акушерство. Артериальная гипертензия и беременность: Учеб.пособие// Е.Г. Гуменюк и др., Петрозаводск: Изд-во ПетрГУ, 2007. – 78 с.
25. Аномалии родовой деятельности: Учеб.-метод.пособие
Н.А. Егорова, А.Ф. Добротина, В.И. Струкова и др. – Н.Новгород: НГМА. – 2002.-. 58 с.
Клінічні протоколи
VІ. Засоби контролю.
Контрольні запитання
1. Сучасні погляди на етіологію та патогенез ранніх гестозів вагітних.
Назвіть та обгрунтуйте групи вагітних за ризиком розвитку гестозів.
Класифікація гестозів вагітних (з переліком форм та ступенів тяжкості захворювання).
Опишіть патогенез та клініку блювання вагітних. Обгрунтуйте тактику обстеження вагітних.
Назвіть головні принципи лікування блювання вагітних та препарати, які використовуються при цій патології. Випишіть рецепти препаратів.
Обгрунтуйте тактику ведення вагітних при блюванні різного ступеня тяжкості.
Назвіть показання для дострокового переривання вагітності при ранніх гестозах.
Клініка, обстеження та лікування хореї вагітних.
Клініка, обстеження та лікування тетанії вагітних.
Клініка, обстеження та лікування гострої жовтої дистрофії печінки вагітних.
Клініка, обстеження та лікування дерматозів вагітних.
Назвіть заходи щодо профілактики ранніх гестозів вагітних.
Дати визначення пізніх гестозів вагітних.
Патогенез пізніх гестозів.
Класифікація пізніх гестозів (1998).
Дайте визначення прееклампсії.
Чинники ризику розвинення ПГВ.
Формування груп ризику щодо виникнення пізніх гестозів.
Ведення вагітних з групи ризику щодо розвинення пізн ого гестозу в жіночій консультації.
Оцінка ступеня тяжкості пізніх гестозів.
Обсяг обстежень при гіпертензивних станах і набряках у вагітних.
Лікування набряків вагітних.
Лікування гіпертензії вагітних.
Обсяг обстеження при прееклампсії.
Лікування прееклампсії легкого та середнього ступеня.
Загальні вимоги до ведення хворих з тяжкими формами пізніх гестозів.
Перша допомога при розвиненні судом і коми.
Термін лікування прееклампсії.
Методи розродження при ПГВ.
Медична реабілітація жінок, які перенесли пізній гестоз вагітних.
Ситуаційні задачі
№1. Вагітна 27 років поступила до відділення у строк 9—10 тижнів вагітності із скаргами на блювання протягом доби (до 10—12 разів). При об'єктивному обстеженні: жінка виснажена, неспокійна, шкіра суха, пульс 110-120 уд/хв, АТ 90/60 мл рт.ст., з рота пахне ацетоном, язик сухий з білуватим нашаруванням, тахіпное (до 30 дихальних рухів на хвилину), зменшення виділення сечі. Поставте діагноз, складіть план обстеження та лікування.
№2. Жінка 20 років, строк вагітності 8 тижнів. Турбують нудота та блювота 6—7 разів на добу. Вага зменшилась на 5 кг. В стаціонарі відчула деяке, поліпшення стану. Поставте діагноз, призначте обстеження та лікування.
№3. Вагітна 25 років доставлена каретою швидкої допомоги на ношах. Вагітність третя, строк 8 тижнів. Дві перші вагітності перервані у зв'язку з раннім гестозом тяжкого ступеня. Вагітність бажана. Жінка виснажена, шкіра суха, з рота пахне ацетоном. Блювота 20 разів на добу, їжу не приймає. Не обстежена, лікування не приймала. Поставте діагноз. Призначте лікування.
№ 4. Вагітна 27 років поступила у гінекологічне відділення в терміні вагітності 9-10 тижнів зі скаргами на блювання до 15 разів на добу. Об’єктивно: жінка виснажена, шкіра суха, пульс 110 за хв., АТ 90/60 мм рт ст, з рота пахне ацетоном, язик сухий, обкладений білим нашаруванням, тахіпное (до 30 дихальних рухів за хвилину), зменшення виділення сечі.
Ваш діагноз? Складіть план обстеження та лікування.
№5. Вагітна 22 років в строці вагітності 8-9 тижнів скаржиться на нудоту, блювання до 3-5 разів на добу. Загальний стан задовільний. Відмічає зниження працездатності, не переносить певні запахи. Поставте діагноз. З якими патологіями слід проводити диф.діагноз? Призначте лікування.
№6. Вагітна 25 років в терміні вагітності 7-8 тижнів скаржиться на значну слинотечу. Протягом доби втрачає зі слиною до 1,5 л рідини. Шкіра навколо рта мацерована. Поставте діагноз. Призначьте лікування.
№7. Вагітна 23 років в терміні вагітності 8-9 тижнів скаржиться на нудоту, блювання до 15 разів на добу, головний біль, виснаження, втрату працездатності. Який діагноз найбільш ймовірний? З якими патологіями слід провести диф.діагноз? Складіть план обстеження з його врахуванням.
№8. Вагітна в терміні 9-10 тижнів скаржиться на свербіж шкіри, який турбує постійно. Шкіра суха, на шкірі незначна кількість невеликого розміру рожевих висипань. До вагітності проблем зі шкірою не мала. Який діагноз найбільш ймовірний? З якими патологами слід провести диф.діагноз? Призначте лікування.
№9. Жінка в терміні вагітності 10-11 тижнів скаржиться на ядуху, кашель, які не пов’язані з будь-якими подразниками. До вагітності подібних скарг не мала. Ознак запальних процесів дихальних шляхів не відмічено. Який діагноз найбільш ймовірний? Призначте лікування.
№ 10. Вагітна в терміні 7-8 тижнів скаржиться на появу судом переважно в руках та ногах (скручування), судоми м’язів обличчя, особливо в ділянці рота, спазми гортані. До вагітності подібних явищ не відмічала. Яка патологія може викликати подібні симптоми?
№ 11. Жінка в терміні вагітності 19-20 тижнів скаржиться на жовтяницю, нудоту, блювання «кавовою» гущею. Симптоми з’явились після болей в епігастральній ділянці, слабкості, які турбували 2-3 дні до того. При обстеженні виявлені ознаки асциту, печінкової недостатності, крововиливи в місцях ін’єкцій. Які патології можуть обумовлювати подібну клініку?
№ 12. Вагітна в терміні 10-11 тижнів скаржиться на нудоту, блювання, загальну слабкість, біль в епігастральній ділянці. Схудла протягом останніх 2 тижнів на 8 кг. Складіть перелік патологій, які зумовлюють подібну клініку. Призначте обстеження для підтвердження діагнозу.
№13. Першовагітна відвідала жіночу консультацію у строці 15—16 тижнів вагітності. Скарг немає. Із анамнезу з’ясовано, що два роки тому захворіла на гіпертонічну хворобу. АТ 130/80 мм рт. ст. У аналізі сечі патології не виявлено. Видимих набряків немає. Які заходи необхідно застосувати для профілактики прееклампсії? Оцініть ризик виникнення патології у даної жінки. Які Ви знаєте фактори ризику прееклампсії?
№14. Незаміжня жінка звернулась до лікаря жіночої консультації в строці 20—21 тиждень вагітності. АТ 115/75 мм рт.ст. Набряків немає, аналіз сечі в нормі. Складіть план ведення даної вагітності з урахуванням ризику розвитку прееклампсії. Назвіть фактори та групи ризику прееклампсії. До якої групи ризику відноситься дана жінка?
№15. Під час чергового огляду у жіночій консультації першовагітної у строці 32 тижні встановлено: АТ 140/100 мм рт. ст. Набряки нижніх кінцівок, одутлість обличчя. Патології в сечі немає. Поставте діагноз. Визначте тактику лікаря жіночої консультації.
№16. Першовагітну госпіталізовано зі скаргами на головні болі, порушення зору. Жіночу консультацію не відвідувала. Встановлено строк вагітності 35—36 тижнів. АТ 180/110 мм рт. ст. праворуч, 160/105 мм рт. ст. ліворуч, набряки нижніх кінцівок і верхніх. У сечі білок (1,6 г/л), гіалінові і зернисті циліндри. Поставте діагноз. Визначте подальшу тактику.
№17. Вагітна в терміні 33-34 тижні поступила в приймальне відділення пологового будинку зі скаргами на сильний головний біль, порушення зору. АТ 170/115 ммртст. Сеча при кип’ятінні скіпілась. Раптово у жінки почався напад судом. Діагноз? Тактика лікаря? З якими патологіями необхідно проводити диф.діагноз?
№18. Першовагітну доставлено каретою швидкої допомоги. Вагітність 36
тижнів. Скарги на сильний біль в епігастральній ділянці. Два рази було блювання. Біль з'явився після вживання вінегрету. Невелика набряклість ніг. AT 160/110 мм рт. ст. Сеча при кип'ятінні скипілася. Поставте діагноз. Визначте тактику лікаря.
№19. Першовагітна, вагітність 34 тижні, госпіталізована зі скаргами на головний біль і погіршення зору. AT 170/120 мм рт. ст Чималі набряки кінцівок, передньої черевної стінки, обличчя. У сечі — білок (4 г/л), циліндри гіалінові і зернисті. Протягом трьох діб інтенсивного лікування стан вагітної погіршився. На фоні усіх зазначених явищ хвора почала втрачати зір. Висновок окуліста — початкове відшарування сітківки. Пологової діяльності немає. Діагноз. Які допущені помилки на етапах жіночої консультації і стаціонару? Що потрібно робити?
№20. Під час чергового відвідування жіночої консультації у першовагітної в терміні 32 тижні встановлено підвищення АТ 150/100-145/100 мм рт ст. Артеріальна гіпертензія виявлена вперше. Патологічних змін в сечі не виявлено. Набряки на ногах.
Поставте діагноз та визначте лікарську тактику.
№21. Першовагітну госпіталізовано зі скаргами на головний біль. Жіночу консультацію не відвідувала. Встановлено термін вагітності 35-36 тижнів. АТ 180/110-170/110 мм рт ст, набряки на руках та обличчі, в сечі білок 5,7 г/л, гіалінові та зернисті циліндри.
Поставте діагноз та визначте тактику ведення вагітної.
№22. Роділля 22 років, пологи перші термінові почались 12 годин тому. При поступленні відмічає сильний головний біль, мерехтіння мушок перед очима. АТ 160/115-155/110 мм рт ст. Навколоплідні води відійшли 2 години тому. Родова діяльність – потуги. Раптово у роділлі почались судоми з короткочасною втратою свідомості. Вагінально: відкриття шийки матки повне, голівка на тазовому дні, стрілоподібний шов в прямому розмірі площини виходу з малого тазу.
Ваш діагноз? Тактика лікаря.
№ 23. Вагітна в терміні 31-32 тижні при відвідуванні жіночої консультації двічі з інтервалом в 4 години зареєстровано АТ 140/95 мм ртст. Аналіз сечі – в межах норми. Набряків немає. Стан плода не порушений. Поставте діагноз. Визначьте тактику ведення вагітності.
№ 24. Вагітна в терміні 33-34 тижні скаржиться на періодичний головний біль. Ат 150/105 мм ртст на обох руках. В аналізі сечі – білок 1,6 г/л. Набряки рук. Стан плода не порушений. Поставьте діагноз. Призначте лікування.
1 2 3 4 5 6 7