ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ
Таким чином, дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки за наявності повної, своєчасної й точної інформації про стан охорони праці на об'єкті. Одержати таку інформацію, виявити можливі відхилення від норм та правил з охорони праці, перевірити додержання вимог законодавства з охорони праці та виконання відповідних планів, програм, приписів, прийнятих рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивного нагляду й контролю. Тому державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління.
Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно- правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної
і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.
ВИСНОВКИ З ТЕМИ
Отже, основним законодавчим документом у галузі охорони праці є Закон
України "Про охорону праці", дія якого поширюється на юридичних та фізичних осіб, які, відповідно до законодавства, використовують найману працю, та на всіх працюючих.
Законодавство про охорону праці складається із Закону України "Про охорону праці",
Кодексу законів про працю України
,
Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних
18 заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до
Конституції України
Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" державне управління охороною праці здійснюють:
Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Закон містить норми прямої дії, що визначають обов'язки, права та повноваження кожного з цих органів.
Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно- правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної
і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДАНОЇ ТЕМИ
У ході лекції розглянуто лише частину з того значного кола питань, що необхідно опанувати майбутнім правоохоронцям та юристам при вивченні курсу. Саме тому при підготовці до семінарських занять з теми рекомендується звернутись не лише до базових підручників, але й до інших джерел, які можна знайти в бібліотеці університету, чи використати Інтернет-ресурси.
У процесі вивчення теми лекції пропонується для кращого засвоєння навчального матеріалу ознайомитись з чинними Законами та нормативно- правовими актами, підручниками та посібниками з числа зазначених у списку літератури.
19
Т
Т
Е
Е
М
М
А
А
№
№
2
2
.
. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО УМОВИ ПРАЦІ
(2 години)
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Основні фактори виробничого середовища, що визначають та формують умови праці на виробництві.
2. Освітлення виробничих приміщень.
3. Вібрація.
4. Виробничий шум.
5. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань.
6. Інфрачервоне, ультрафіолетове, лазерне випромінювання.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Закон України «Про охорону праці» із змінами // відомості верховної ради України, 2015, № 21, ст. 133.
2. Кодекс цивільного захисту України із змінами // відомості верховної ради України, 2015, № 14, ст. 96.
3. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: підручник. – к., 2009. – 408 с.
4. Грибан В.Г., Негодченко О.В. Охорона праці: навчальний посібник. – к.: центр учбової літератури, 2009. – 280 с.
5. Грибан В.Г., Негодченко О.В. Охорона праці в органах внутрішніх справ: підручник. – к.: центр учбової літератури, 2009. – 336 с.
6. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник /Юрій Скобло,
Валентин Цапко, Дмитро Мазоренко, Леонід Тіщенко,; ред. В. Г. Цапко. -4-те вид., перероб. І доп.. -К.: Знання, 2006. -397 с.
7. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: навч. Посібник. К.:
Знання, 2000. -184, с.
8. Основи охорони праці: підручник / за ред. К.Н. Ткачука і
М.О. Халімовського. – К.: Основа, 2006. – 448 c.
МЕТА ЛЕКЦІЇ:
Ознайомити курсантів з основними факторами виробничого середовища, що визначають та формують умови праці на виробництві, особливостями освітлення виробничих приміщень. Визначити поняття й дати загальну характеристику таких явищ як вібрація, ультразвук та інфразвук. Ознайомити з поняттям і впливом на організм людини виробничого шуму. Дати загальну характеристику електромагнітним випромінюванням,
інфрачервоного, ультрафіолетового, лазерного та іонізуючого випромінювання.
Сформувати у курсантів свідоме відношення щодо вивчення загальних закономірностей виникнення й розвитку небезпек та практичної реалізації набутих умінь і навичок для їх запобігання й ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.
20
ВСТУП
У ст. 3 Конституції України сказано, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека є в Україні вищою соціальною цінністю». У ст.43 Конституції України уточнюється, що «кожний має право на нормальні, безпечні і здорові умови праці...». На жаль, під час виконання службових обов'язків трапляються нещасні випадки, що нерідко призводять до загибелі людей або втрати ними здоров'я чи працездатності.
Людина, що працює, проводить на виробництві значну частину свого життя. Тому для її нормальної життєдіяльності в умовах виробництва треба створити санітарні умови, які б дали змогу їй плідно працювати, не перевтомлюючись та зберігаючи своє здоров'я. Для цього треба, щоб енергетичні витрати при праці компенсувалися відпочинком та умовами оточуючого середовища.
Ці умови створюються забезпеченням для працюючого:
- зручного робочого місця;
- чистого повітря, необхідного для нормальної життєдіяльності;
- захисту від дії шкідливих речовин та випромінювань, що можуть потрапити в робочу зону;
- нормованої освітленості;
- захисту від шуму та вібрацій;
- засобами безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;
- робочим одягом та різними засобами індивідуального захисту (за необхідності);
- побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що призначені створювати безпечні та нормальні санітарні умови праці;
- медичного обслуговування та санітарно-профілактичними заходами, що призначені для збереження здоров'я.
1. ОСНОВНІ ФАКТОРИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА, ЩО
ВИЗНАЧАЮТЬ ТА ФОРМУЮТЬ УМОВИ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ
Мікроклімат виробничих приміщень — це умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Як фактор виробничого середовища, мікроклімат впливає на теплообмін організму людини з цим середовищем і, таким чином, визначає тепловий стан організму людини в процесі праці.
Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:
температура повітря;
відносна вологість повітря;
швидкість руху повітря;
21
інтенсивність теплового
(інфрачервоного) опромінювання від поверхонь обладнання та активних зон технологічних процесів (в ливарному виробництві, при зварюванні тощо).
При виконанні роботи в організмі людини відбуваються певні фізіологічні (біологічні) процеси інтенсивність яких залежить від загальних затрат на виконання робіт і які супроводжуються тепловим ефектом і завдяки яким підтримується функціонування організму. Частина цього тепла споживається самим організмом, а надлишки тепла повинні відводитись в оточуюче організм середовище.
Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини і, як наслідок цього, рівень травматизму. Тривала дія високої температури повітря при одночасно підвищеної його вологості приводить до збільшення температури тіла людини до 38-40 0С (гіпертермія), в наслідок чого здійснюється різноманітні фізіологічні порушення у організмі: зміни у обміні речовин, у серцево-судинної системи, зміни функцій внутрішніх органів (печінки, шлунка, жовчного міхура, нірок), змінні у системі дихання, порушення центральної та периферичної нервових систем .
При підвищенні температури значного збільшується потовиділення, в наслідок чого здійснюється різке порушення водного обміну. З потом із організму виділяється значна кількість солей , головним образом хлористого натрію, калію, кальцію. Зростає вмісту у крові молочний кислоти, мочевини.
Змінюються другі параметрі крові, в наслідок чого вона згущається. В умовах високої температури збільшується частота пульсу (до 100 -180 поштовхів за хвилину), збільшується артеріальний тиск. Перегрів тіла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабістю, часом могуть виникати судоми та втрата свідомості. Негативна дія високої температури збільшується при підвищеної вологості, тому що при цьому зніжує процес випарювання поту, тобто погіршується тепловіддача від тіла людини. Зміни в організму при підвищеної температурі безумовно відображаються на працездатність людини. Так, збільшення температури повітря виробничого середовища з 20 0С до 350С приводить до зниження працездатності людини на 50-60%.
Суттєві фізіологічні зміни в організмі здійснюються також при холодовому впливу, яке приводить до переохолоджуванню організму
(гіпотермія) . Найбільш виражені реакції на низку температуру є звуження судин м‘язів та шкіри. При цьому зніжується пульс, збільшується об‘єм дихання і споживання кисню. Тривала дія знижених температур приводить до появи таких захворювань як радикуліт, невралгія, суглобного та м‘язового ревматизму, інфекційних запалювань дихального тракту, алергії тощо.
Охолодження температури тіла викликає порушення рефлекторних реакції, зниження тактильних та інших реакцій, ускладнюються рухи. Це також може бути причиною збільшення виробничого травматизму.
Недостатня вологість повітря (нижче 20%) приводять до підсихання слизових оболонок дихального тракту та очей, внаслідок чого зменшується їх захисна здатність протистояти мікробам.
22
Фізіологічна дія рухомого потоку повітря пов‘язана з змінами у температурному режиму організму, а також механічної дії (повітряному тиску)
, яка вивчена ще недостатня. Встановлено, що максимальна швидкість повітря на робочих місцях не повинна перевищувати 2 м/с.
Гігієнічна класифікація умов праці
Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров‘я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.
Шкідливий виробничий фактор
чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до погіршення здоров‘я.
Небезпечний виробничий фактор
чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров‘я.
Важкість (тяжкість) праці
характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м‘язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.
Напруженість праці
характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.
Безпечні умови праці
умови праці, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працюючих виключений або їх рівні не перевищують гігієнічні нормативи.
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці поділяються на 4 класи:
1 клас
оптимальні умови праці
такі умови, при яких зберігається не лише здоров‘я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.
2 клас
допустимі умови праці
характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров‘я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.
3 клас
шкідливі умови праці
характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.
4 клас
небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.
23
Відповідно до наведеного вище клас праці визначається тим чинником виробничого середовища, напруженості або тяжкості праці, який має найбільше відхилення від нормативних вимог.
Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:
1 ступінь
умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
2 ступінь
умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології.
3 ступінь
умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до зниження працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань.
4 ступінь
умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, які здатні призводити до розвитку виражених форм захворювань, значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
Реальні умови праці мають виключати передумови для виникнення травм та професійних захворювань.
Згідно чинного законодавства забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:
гігієнічною регламентацією та контролем (моніторингом) усіх шкідливих і небезпечних факторів навколишнього та виробничного середовища;
державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об‘єктів;
включенням вимог безпеки щодо здоров‘я та життя людини в державні стандарти та нормативно-технічну документацію усіх сфер діяльності суспільства;
ліцензуванням видів діяльності, пов‘язаних з потенційною небезпекою для здоров‘я людей;
пред‘явленням відповідних гігієнічних вимог до проектування, забудови, та експлуатації будівель, споруд, приміщень, територій, розробкою та впровадженням нових технологій і обладнання;
контролем та аналізом стану здоров‘я населення та робітників;
профілактичними санітарно лікувальними заходами;
запровадженням санкцій до відповідальних осіб за порушення санітарно-гігієнічних вимог.
24
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО ПИТАННЯ
Мікроклімат виробничих приміщень — це умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Як фактор виробничого середовища, мікроклімат впливає на теплообмін організму людини з цим середовищем і, таким чином, визначає тепловий стан організму людини в процесі праці.
Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров‘я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.
Шкідливий виробничий фактор
чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до погіршення здоров‘я.
Небезпечний виробничий фактор
чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров‘я.
Реальні умови праці мають виключати передумови для виникнення травм та професійних захворювань.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 15