Життєзабезпечення постраждалих
Заходи життєзабезпечення постраждалих здійснюються під час надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій.
Життєзабезпечення постраждалих полягає у створенні і підтриманні умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров‘я населення в зонах надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованого населення, за встановленими нормами і нормативами та включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, місцем для тимчасового проживання, виробами медичного призначення, лікарськими засобами та комунально-побутовими послугами, а також транспортне та інформаційне забезпечення.
Організація життєзабезпечення постраждалих покладається:
1) в Автономній Республіці Крим - на Раду міністрів Автономної
Республіки Крим;
2) в областях, містах Києві та Севастополі - на обласні, Київську та
Севастопольську міські державні адміністрації;
3) у районах - на районні державні адміністрації;
4) у містах (крім міст Києва та Севастополя), селищах та селах - на органи місцевого самоврядування.
Організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт за наслідками надзвичайних ситуацій покладаються на відповідні центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, керівників суб‘єктів господарювання, на території яких виникла надзвичайна ситуація.
До проведення відновлювальних робіт за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування залучаються підпорядковані їм сили цивільного захисту, місцеве населення.
Відновлювальні роботи проводяться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, суб‘єктів господарювання, інших джерел. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються Кабінетом
Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, суб‘єктами господарювання відповідно до рівня надзвичайної ситуації.
Загальні обсяги фінансування, що виділяються для проведення відновлювальних робіт, визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації або зведених кошторисних розрахунків на проведення таких робіт, які готуються в установленому порядку.
З метою ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків може проводитися цільова мобілізація у порядку, визначеному
Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану"
та іншими нормативно-правовими актами.
Заходи життєзабезпечення постраждалих здійснюються під час надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій.
Життєзабезпечення постраждалих полягає у створенні і підтриманні умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров‘я населення в зонах надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованого населення, за встановленими нормами і нормативами та включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, місцем для тимчасового проживання, виробами медичного призначення, лікарськими засобами та комунально-побутовими послугами, а також транспортне та інформаційне забезпечення.
Організація життєзабезпечення постраждалих покладається:
1) в Автономній Республіці Крим - на Раду міністрів Автономної
Республіки Крим;
2) в областях, містах Києві та Севастополі - на обласні, Київську та
Севастопольську міські державні адміністрації;
3) у районах - на районні державні адміністрації;
4) у містах (крім міст Києва та Севастополя), селищах та селах - на органи місцевого самоврядування.
Організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт за наслідками надзвичайних ситуацій покладаються на відповідні центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, керівників суб‘єктів господарювання, на території яких виникла надзвичайна ситуація.
До проведення відновлювальних робіт за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування залучаються підпорядковані їм сили цивільного захисту, місцеве населення.
Відновлювальні роботи проводяться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, суб‘єктів господарювання, інших джерел. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються Кабінетом
Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, суб‘єктами господарювання відповідно до рівня надзвичайної ситуації.
Загальні обсяги фінансування, що виділяються для проведення відновлювальних робіт, визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації або зведених кошторисних розрахунків на проведення таких робіт, які готуються в установленому порядку.
З метою ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків може проводитися цільова мобілізація у порядку, визначеному
Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану"
та іншими нормативно-правовими актами.
132
ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ
Таким чином, ліквідація наслідків надзвичайної ситуації полягає в проведенні комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров‘я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації.
Життєзабезпечення постраждалих полягає в створенні і підтриманні умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров‘я населення в зонах надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованого населення, за встановленими нормами і нормативами та включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, місцем для тимчасового проживання, виробами медичного призначення, лікарськими засобами та комунально-побутовими послугами, а також транспортне та інформаційне забезпечення.
3. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПОСТРАЖДАЛИХ
Постраждалий внаслідок надзвичайної ситуації - це особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.
Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають:
1) надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);
2) забезпечення житлом;
3) надання медичної та психологічної допомоги;
4) надання гуманітарної допомоги;
5) надання інших видів допомоги.
Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим здійснюються за рахунок:
1) коштів державного та місцевих бюджетів;
2) коштів суб‘єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій;
3) коштів за договорами добровільного страхування, укладеними відповідно до законодавства про страхування;
4) добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об‘єднань громадян;
5) інших не заборонених законодавством джерел.
Надання невідкладної допомоги постраждалим може здійснюватися за рахунок коштів резервних фондів державного та місцевих бюджетів відповідно до рівня надзвичайної ситуації, а також матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Забезпечення житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб‘єктами господарювання шляхом:
133 1) надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання;
2) позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб‘єктів господарювання;
3) будівництва житлових будинків для постраждалих;
4) закупівлі квартир або житлових будинків.
Будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали в будинках державного або комунального житлового фонду, здійснюється за рахунок державних коштів, виділених на зазначені цілі, з урахуванням площі жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий.
Будівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали у приватному житловому фонді, здійснюється за рахунок державних коштів, які виділяються на зазначені цілі, за вирахуванням коштів, отриманих постраждалим за страхування будинку, якщо будинок був застрахований.
Постраждалі, які проживали у приватному житловому фонді, мають право на власне будівництво житлового будинку на умовах фінансування, зазначених у частині третій цієї статті, з одержанням для цього земельних ділянок.
Придбання шляхом централізованої закупівлі житлового будинку чи квартири для постраждалого здійснюється за бажанням одержувача.
Закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих може здійснюватися у населеному пункті, де він проживав, або за їх згодою у будь- якому населеному пункті України.
Якщо будівництво або закупівля квартири (житлового будинку) для постраждалих здійснюється місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, суб‘єктами господарювання, грошова компенсація за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) не виплачується.
Постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються.
Забезпечення житлом постраждалого або виплата грошової компенсації за рахунок держави здійснюється за умови добровільної передачі постраждалим зруйнованого або пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації житла місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування, суб‘єктам господарювання.
Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру
(житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна.
Постраждалі під час надзвичайних ситуацій мають право на надання їм безоплатної медичної допомоги.
134
Постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, за висновками медико-соціальних експертних комісій забезпечуються психологічною реабілітацією.
Медико-психологічна реабілітація
- комплекс лікувально- профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності рятувальників аварійно-рятувальних служб (формувань), осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також постраждалих внаслідок такої надзвичайної ситуації, передусім неповнолітніх осіб.
Постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, мають право на отримання безоплатної психологічної допомоги.
Громадяни України, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій за межами території України, мають право на відшкодування завданої їм шкоди відповідно до угод про співробітництво і взаємну допомогу у разі виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, укладених між Кабінетом
Міністрів України та урядами інших держав.
Постраждалим, які евакуюються, відселяються на нове місце проживання у зв‘язку з надзвичайними ситуаціями, надаються такі компенсації та пільги:
1) оплата вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно);
2) одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постраждалим, які залишилися на попередньому місці проживання, надається грошова допомога у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом
Міністрів України.
За постраждалими (якщо з часу встановлення інвалідності, визначення моральної шкоди минуло не більше одного року) зберігається середньомісячний заробіток протягом строку, визначеного програмою реабілітації. У цей час відшкодування шкоди здійснюється на загальних підставах. Індексація суми відшкодування шкоди здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ
Постраждалий внаслідок надзвичайної ситуації - це особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.
Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають:
1) надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);
2) забезпечення житлом;
3) надання медичної та психологічної допомоги;
135 4) надання гуманітарної допомоги;
5) надання інших видів допомоги.
ВИСНОВКИ З ТЕМИ
Отже, реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків – це скоординовані дії суб‘єктів забезпечення цивільного захисту, що здійснюються відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації, і полягають в організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею, рятування населення і майна, локалізації зони надзвичайної ситуації, а також ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров‘ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну.
Для координації дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, а також організованого та планового виконання комплексу заходів та робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій: 1) використовуються пункти управління та центри управління в надзвичайних ситуаціях; 2) утворюються спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 3) призначаються керівники робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 4) утворюються штаби з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 5) визначається потреба у силах цивільного захисту; 6) залучаються сили цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації полягає в проведенні комплексу заходів, що включає аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються у разі виникнення надзвичайної ситуації і спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, рятування життя та збереження здоров‘я людей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації.
Життєзабезпечення постраждалих полягає в створенні і підтриманні умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров‘я населення в зонах надзвичайних ситуацій, на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованого населення, за встановленими нормами і нормативами та включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, місцем для тимчасового проживання, виробами медичного призначення, лікарськими засобами та комунально-побутовими послугами, а також транспортне та інформаційне забезпечення.
Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають:
1) надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);
2) забезпечення житлом;
3) надання медичної та психологічної допомоги;
4) надання гуманітарної допомоги;
5) надання інших видів допомоги.
136
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДАНОЇ ТЕМИ
У ході лекції розглянуто лише частину з того значного кола питань, що необхідно опанувати майбутнім правоохоронцям та юристам при вивченні курсу. Саме тому при підготовці до семінарських занять з теми рекомендується звернутись не лише до базових підручників, але й до інших джерел, які можна знайти в бібліотеці університету, чи використати Інтернет-ресурси.
У процесі вивчення теми лекції пропонується для кращого засвоєння навчального матеріалу ознайомитись з чинними Законами та нормативно- правовими актами, підручниками та посібниками з числа зазначених у списку літератури.
1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 15