Ім'я файлу: Конспект_Бухгалтерський облік з..pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1181кб.
Дата: 25.02.2021
скачати

ТЕМА 7:
ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
7.1. Поняття форми бухгалтерського обліку.
Для обліку та реєстрації господарських операцій підприємства застосовують різноманітні за формою, змістом, способами відображення і нагромадження інформації облікові реєстри. Склад облікових реєстрів, що їх ведуть на конкретному підприємстві, залежить від прийнятої на підприємстві форми бухгалтерського обліку.
Форма бухгалтерського обліку – це система взаємопов’язаних облікових реєстрів
(хронологічних і систематичних), а також послідовність і способи облікової реєстрації.
Форми обліку визначають такі ознаки: кількість, структура та зовнішній вигляд облікових реєстрів, послідовність зв’язку між первинними документами та реєстрами, а також між самими реєстрами та записами в них.
Підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку з дотриманням
єдиних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Уперше форму бухгалтерського обліку, яку застосовували в торгівлі та дрібному товаровиробництві, описав 1494 р. італійський вчений-математик Лука Пачолі у своїй праці «Трактат про рахунки і записи». Ця форма складалася із взаємопов’язаних облікових реєстрів: пам’ятної книги, журналу і головної книги. У пам’ятну книгу власник або довірена особа записували господарські операції у момент їх здійснення. Ці записи замінювали ведення первинних документів. 3 пам’ятної книги господарські операції записували в журнал за хронологічним порядком із відміткою кореспондуючих рахунків. Щоденно з журналу господарські операції записували в головну книгу за аналітичними рахунками. На підставі головної книги періодично, зазвичай, раз на рік складали баланс.
Розвиток торгівлі і промисловості зумовив необхідність удосконалення чинної форми обліку. У 1688 р. Ф. Чараті описав «Нову італійську форму обліку», яка відрізнялася від давньоіталійської тим, що в ній застосовували первинні документи та відокремлене ведення синтетичного й аналітичного обліків. Кожну документально оформлену господарську операцію реєстрували за хронологічним порядком у журналі з відзначенням кореспондуючих синтетичних рахунків (а не аналітичних, як у давньоіталійській формі). Після реєстрації у журналі господарські операції заносили в головну книгу за синтетичними рахунками, одночасно вели допоміжні книги за аналітичними рахунками. Щомісячно складали обігові відомості за синтетичними й аналітичними рахунками, дані яких звіряли.
Дещо досконалішою формою обліку, стала німецька форма, описана в 1774 році
Фрідріхом Гельвіґом. Особливість цієї форми полягала в тому, що в окремий реєстр була виділена касова книга, а в головну книгу записували підсумки однорідних реєстрацій із журналу реєстрації господарських операцій.
В економічній літературі окремо виділяють французьку форму обліку. За цією формою для реєстрації господарських операцій використовували декілька журналів,

71 тому її ще називають багатожурнальною. Застосування багатожурнальної форми обліку дало змогу розподілити працю облікових працівників.
У 1797 році Е. Дегранж описав журнал-головну форму обліку, при якій хронологічні й систематичні записи робили в журналі-головній книзі, що виконувала функції журналу й обігових відомостей.
Для ведення бухгалтерського обліку на підприємствах України сьогодні застосовують різноманітні форми облікових реєстрів з різним порядком і прийомами їх заповнення. Однак аналіз системи реєстрів обліку, способів реєстрації та узагальнення
інформації дає змогу виділити такі основні форми ведення бухгалтерського обліку, що їх використовують вітчизняні підприємства, установи і організації:
1) меморіально-ордерна;
2) журнальна (журнально-ордерна);
3) журнал-головна (спрощена) форма обліку.
Форми бухгалтерського обліку відрізняються між собою кількістю облікових реєстрів, їх призначенням, змістом, формою та зовнішнім виглядом, послідовністю і способами записів в облікові реєстри, видами взаємозв’язків між реєстрами синтетичного й аналітичного обліку.
Підприємство протягом звітного періоду має дотримуватися прийнятої форми обліку. Про можливу зміну форми бухгалтерського обліку в наступному обліковому періоді необхідно вказувати у примітках до річної фінансової звітності підприємства.
7.2. Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку.
Суть меморіально-ордерної форми полягає у тому, що на підставі перевірених і згрупованих за певною ознакою первинних документів складають меморіальні ордери, в яких вказують кореспонденцію рахунків за здійсненою господарською операцією та її суму. Приклад форми меморіального ордера подано в таблиці 7.1. Облік грошових коштів ведуть у спеціальній касовій книзі.
Таблиця 7.1
Меморіальний ордер № 1 за березень 2006 р.
№
з/п
Дата
Обґрунтування (посилання на
документи або зміст запису)
За дебетом
рахунка
За кредитом
рахунка
Сума,
грн.
1
2
3
4
5
6
1 09.03.06 р.
Отримано готівку з поточного рахунку в банку за чеком № 398195 301 311 100
Бухгалтер ________________ підпис
Головний бухгалтер _________________ підпис
Меморіальні ордери складають як на один документ, так і на групу однорідних первинних документів.
Після складання меморіальні ордери реєструють за хронологічним порядком у реєстраційному журналі. Форма реєстраційного журналу подана в таблиці 7.2.
Таблиця 7.2

72
Реєстраційний журнал меморіальних ордерів за березень 2006 р.
Номер ордера
Дата складання
меморіального ордера
Сума за меморіальним
ордером, грн.
1 09.03.06 р.
10100 2
11.03.06 р.
20000 3
20.03.06 р.
37000 4
21.03.06 р.
12900 5
29.03.06 р.
30000
Разом за місяць
110000
Реєстраційний журнал призначений для забезпечення контролю за збереженням документів і перевірки повноти відображення господарських операцій на синтетичних рахунках.
Після реєстрування меморіальних ордерів у реєстраційному журналі їх використовують для здійснення записів на синтетичних рахунках у головній книзі.
Головна книга при меморіально-ордерній формі обліку має такий вигляд (див. таблицю 7.3):
Таблиця 7.3
Головна книга за березень 2006 р.
Дебет рахунка 30 «Каса»
Кредит рахунка 30 «Каса»
Дата
Номер
меморі-
ального
ордера
Кредит рахунків
Разом
Дата
Номер
меморі-
ального
ордера
Дебет рахунків
Разом
311
372
...
372
66
...
Сальдо
на
01.03.06
1000
09.06 1
100 100 10.03 2
900 900
Разом
100
Разом
900
Сальдо на 01.04.06 200
Окремо складають обігову відомість за синтетичними рахунками та обігові відомості за аналітичними рахунками. На підставі даних обігової відомості за синтетичними рахунками складають бухгалтерський баланс.
Схему меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку подано на рис. 7.1.

73
Рис. 7.1. Схема меморіально-ордерної форми обліку
Меморіально-ордерна форма обліку має свої переваги і недоліки.
Переваги меморіально-ордерної форми обліку полягають у:
• її відносній простоті та гнучкості;
• можливості застосування до різних типів підприємств;
• посиленні контрольної функції обліку через можливість зіставлення у кінці місяця даних синтетичного й аналітичного обліків.
Суттєвими недоліками меморіально-ордерної форми обліку є:
• необхідність виписування великої кількості меморіальних ордерів;
• запис одних і тих самих даних у двох облікових реєстрах;
ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ
Групувальні й нагромаджувально
-групувальні відомості (книги)
Реєстри аналітичного обліку
Обігові відомості за аналітичними рахунками
Меморіальні ордери
Журнал реєстрації меморіальних ордерів
Обігова відомість за синтетичними рахунками
Баланс та інші форми бухгалтерської звітності
Головна книга

74
• недостатність пристосування до потреб аналізу та контролю;
• необхідність виконання великої кількості облікових робіт у кінці місяця;
• слабке пристосування реєстрів до складання звітності.
Меморіально-ордерну форму обліку застосовують на невеликих бюджетних підприємствах і в кредитних установах.
7.3. Журнальна (журнально-ордерна) форма бухгалтерського обліку.
Суть журнальної (журнально-ордерної) форми бухгалтерського обліку полягає у тому, що на підставі згрупованих даних первинних документів усі господарські операції реєструють у відповідних відомостях і журналах (журналах-ордерах). Записи в журнали й відомості роблять щоденно або в міру надходження первинних документів. Щомісячно журнали закривають і їх підсумки переносять у головну книгу, яку відкривають на рік.
Форму журналів, відомостей та головної книги при застосуванні журнальної форми обліку та способи їх заповнення розглянуто в розділі 6 цього посібника.
У головній книзі поточні операції записують тільки за синтетичними рахунками, причому обороти по кредиту кожного синтетичного рахунку відображають однією сумою у графі «разом оборот по кредиту». Обороти за дебетом кожного рахунка переносять у головну книгу з різних журналів і подають розгорнуто за кожним кореспондуючим рахунком та разом однією сумою у графі «Разом оборот по дебету»
(див. п. 6.2).
Крім оборотів у головній книзі виводять сальдо за кожним рахунком. На підставі даних головної книги складають бухгалтерський баланс.
У більшості журналів поєднано синтетичний і аналітичний обліки інформації про наявність, стан і використання господарських засобів та джерел їх формування.
Аналітичний облік ведуть до тих синтетичних рахунків, в яких є значна кількість об’єктів обліку, тобто до рахунків 20 «Запаси», 26 «Готова продукція», 10 «Основні засоби» тощо.
Характерною особливістю журналів є те, що в них записують суми, які відповідають кредитовому обороту за відповідним рахунком. У відомостях записують суми дебетових оборотів за рахунками.
Схема журнальної форми обліку подана на рис. 7.2.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. (№ 356) затверджено
Методичні рекомендації про застосування реєстрів бухгалтерського обліку, в яких подано перелік облікових реєстрів (відомостей, журналів тощо), їхню форму і порядок заповнення згідно з прийнятим планом рахунків (див. Додаток 6).
Основними перевагами журнальної форми обліку є:
• поєднання аналітичного і синтетичного обліків у єдиних реєстрах;
• забезпечення своєчасного і рівномірного відображення господарських операцій у реєстрах протягом звітного періоду;
• забезпечення розподілу облікових робіт;
• скорочення кількості облікових реєстрів;
• інформаційне забезпечення аналізу господарської діяльності підприємства.

75
Рис. 7.2. Схема журнальної форми обліку
7.4. Журнал-головна форма бухгалтерського обліку.
Суб’єкти малого підприємництва, а також юридичні особи, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), мають право застосовувати журнал-головну (спрощену) форму бухгалтерського обліку.
Журнал-головна форма бухгалтерського обліку має два варіанти:
• проста форма;
• спрощена форма.
Просту форму бухгалтерського обліку застосовують малі підприємства з незначним документооборотом (кількістю господарських операцій), що здійснюють діяльність з виконання нематеріаломістких робіт і послуг. При застосуванні цієї форми обліку на підприємстві ведуть такі реєстри:
• журнал обліку господарських операцій;
• відомість обліку розрахунків з оплати праці, з дебіторами та кредиторами
(Відомість 3-м).
Схема простої форми обліку наведена на рис. 7.3.
У журналі обліку господарських операцій відображають залишки на бухгалтерських рахунках (сальдо) на початок звітного періоду (місяця) та на підставі первинних та зведених облікових документів реєструють у хронологічному порядку усі господарські операції, здійснені на підприємстві протягом місяця. В кінці місяця по кожному рахунку визначають обороти та кінцеве сальдо, яке відповідно є початковим сальдо для наступного місяця (див. табл. 7.4).
Для аналітичного обліку розрахунків з оплати праці, з дебіторами та кредиторами проста форма обліку передбачає застосування відомості 3-м (див. табл. 7.5). Підсумкові дані цієї відомості переносять безпосередньо в журнал обліку господарських операцій.
Допоміжні і групувальні відомості (книги)
Обігові відомості за аналітичними рахунками
Первинні документи
Журнали
Головна книга
Баланс та інші форми бухгалтерської звітності

76
Рис. 7.3. Документи простої форми обліку для малих підприємств
Спрощена форма бухгалтерського обліку передбачає ведення п’яти відомостей
(див. Додаток 7), в яких інформацію про господарські операції відображають в систематичному та хронологічному порядку. Підсумкові записи з відомостей переносяться до оборотно-сальдової відомості, яка використовується для узагальнення даних за кожним рахунком бухгалтерського обліку. За даними оборотно-сальдової відомості формують бухгалтерську звітність.
Схема спрощеної форми бухгалтерського обліку зображена на рис.7.4.
Рис. 7.4. Документи спрощеної форми обліку для малих підприємств
Суб’єкти малого підприємництва, котрі обрали спрощену форму оподаткування, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва.
Первинні та зведені облікові документи
Відомість 3-м
Журнал обліку господарських операцій
Бухгалтерська звітність
Первинні документи
Реєстри аналітичного обліку
Допоміжні та групувальні відомості
(книги)
Відомості
1-м – 5-м
Оборотно-сальдова відомість
Бухгалтерська звітність

Таблиця 7.4
ЖУРНАЛ
обліку господарських операцій
за червень 2005 р.
Реєстрація операцій
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку
№ з/п
Дата і номер доку- мента
Зміст операції
Сума
30 Каса
31 Рахунки в
банках
37 Розрахунки з
різними
дебіторами
66 Розрахунки
з оплати праці
Інші
рахунк
и
дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит
1 2
3 4
5 6
7 8
9 10 11 12 1
06.06.05
ПКО 5

Отримано в касу з поточного рахунку в банку готівку для виплати заробітної плати за чеком №384568 900,00 900,00 900,00 2
06.06.05
ВКО 4

Виплачено з каси заробітну плату працівникам за травень
895,33 895,33 895,33 3
08.06.05 виписка банку
Отримано на поточний рахунок в банку кошти від покупців
550,00 550,00 550,00
Інші операції
Усього оборотів за місяць за дебетом
900,00 550,00
-
895,33 за кредитом
895,33 900,00 550,00
-
Сальдо на початок місяця
10,00
-
985,63
-
822,00
-
-
895,33
Сальдо на кінець місяця
14,67
-
635,63
-
272,00
-
-
-
Головний бухгалтер
_____________________
________________________

ПКО 5 – прибутковий касовий ордер № 5.

ВКО 4 – видатковий касовий ордер № 4.

78
Таблиця 7.5
ВІДОМІСТЬ 3-м
за _________________ 20__ р.
Розділ II. Облік розрахунків з оплати праці (рахунок 66)
№
з/
п
П
різ
ви
щ
е,
ім
’я, п
о бат
ьков
і
П
оса
да
Зал
иш
ок
не
випл
ачен
ої
з
аробітно
ї
пл
ати на
почат
ок м
іс
яц
я (
кре
ди
т)
З кредиту рахунку 66 в дебет
рахунків
В дебет рахунку 66 з кредиту рахунків
47 З
аб
езпе
ченн
я м
айбут
ні
х
витр
ат і
пл
ат
еж
ів
84 В
итр
ати опер
аці
йної
ді
ял
ьност
і
85 Ін
ш
і затр
ати
15, 30, 31,
39, 64, 66
Разом за
кре
дито
м
раху
нку
30 Каса
64 Розр
ахун
ки за п
од
ат
к
ам
и
й пл
ате
ж
ам
и
66 Розр
ахун
ки з оп
л
ати
праці
68 Розр
ахун
ки за
ін
ш
им
и
операц
ія
м
и
70 Д
оход
и
31, 37,
40
Разом за
д
ебето
м
рахун
к
у
Зал
иш
ок
не
випл
ачен
ої
заробі
тн
ої
п
л
ати н
а кі
не
ць
м
іс
яця
(
кре
дит
)
В
ид
ано а
ван
с
С
пл
ачен
а
заборго
ван
іст
ь
1 2
3 4
5 6
7 8
9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 1
Марчук В.П. дире- ктор
-
-
800,0
-
-
-
800,0 300,0
-
128,4
-
-
-
-
-
428,4 371,6 2
Кузьмук О.М. бух- галтер
-
-
750,0
-
-
-
750,0 300,0
-
120,4
-
-
-
-
-
420,4 329,6
Усього
-
-
1550,
-
-
-
1550 600,0
-
248,8
-
-
-
-
-
848,8 701,2
Головний бухгалтер
________________________
“___”_________20__ р.

79
7.5. Комп’ютерна реалізація форм бухгалтерського обліку.
Створення і впровадження у практику бухгалтерського обліку електронно-обчислювальної і комп’ютерної техніки спричинилося до розроблення нової форми бухгалтерського обліку – комп’ютерної. Впровадження у практику бухгалтерського обліку комп’ютерної техніки та пакетів прикладних програм зумовили автоматизовану (комп’ютерну) реалізація форм бухгалтерського обліку. При цьому збирання, передавання, систематизація та опрацювання бухгалтерської інформації
Первинні документи
Обладнання для запису інформації на машинних носіях
Машинні або електронні носії інформації
Автоматизоване опрацювання
інформації
Обладнання, для роздруку інформації
(принтер)
Облікові реєстри (машино- грами), документи, бухгалтерська звітність
Нормативно-довідкова
інформація

80 здійснюються автоматизовано з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення (рис. 7.5).
Рис. 7.5. Схема автоматизації облікового процесу
Суть автоматизації облікового процесу полягає у тому, що дані про здійснені на підприємстві господарські операції з паперових носіїв первинної облікової інформації записують на машинні носії. На підставі введених даних автоматично здійснюється групування дебетових і кредитових оборотів за синтетичними й аналітичними рахунками, визначається сальдо, формуються оборотні відомості і звітність, роздруковуються різні первинні документи. Вихідну інформацію подають у вигляді друкованих реєстрів (машинограм) за окремими рахунками бухгалтерського обліку.
В Україні використовують значну кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найпопулярнішими з яких є «1С – Бухгалтерія – Проф. для Windows», «ПАРУС», «БЮСТ», «Fin Expert», «Фінанси без проблем»,
«Lady Fin» тощо.
Автоматизація облікового процесу дає можливість підвищити оперативність і точність облікових даних, необхідних для управління підприємством.
Висновки
Використання у бухгалтерському обліку різних форм облікових реєстрів зумовило створення різних форм бухгалтерського обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють систему взаємопов’язаних облікових реєстрів (хронологічних і систематичних) з усталеною методикою відображення у них господарських операцій у певній послідовності.
На підприємствах України застосовують такі форми обліку: меморіально-ордерна, журнальна, та журнал-головна. Ці форми обліку відрізняються між собою кількістю облікових реєстрів, їх призначенням, змістом, формою, послідовністю і способами записів тощо.
Підприємство самостійно обирає форму ведення бухгалтерського обліку та визначає склад, форму і зміст облікових реєстрів.
Кожну з форм бухгалтерського обліку можна реалізовувати засобами комп’ютерної техніки з використанням прикладних програм. Це пов’язане з певними капітальними витратами, однак дає змогу підвищити рівень оперативності й точності облікової
інформації, необхідної для здійснення управління підприємством.