Ім'я файлу: Конспект_Бухгалтерський облік з..pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1181кб.
Дата: 25.02.2021
скачати

61
Рис. 6.1. Класифікація реєстрів бухгалтерського обліку а) за формою; б) за видами бухгалтерських записів; в) за рівнем узагальнення; г) за побудовою.
За формою бухгалтерські реєстри поділяють на такі групи:
• бухгалтерські книги;
• картки;
• відомості.
Бухгалтерські книги – це зброшуровані аркуші бухгалтерських таблиць для облікових записів, в яких відображають дані про наявність господарських засобів, джерела їх формування та господарські процеси за синтетичними й аналітичними рахунками. Наприклад, касова книга призначена для обліку надходження і виплати готівки в касі; книга депонованих сум призначена для аналітичного обліку невиплаченої
(депонованої) заробітної платні; Головна книга містить інформацію про сальдо й обороти на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку за звітний період (помісячно).
Бухгалтерські книги повинні бути прошнуровані, сторінки в них мають бути пронумеровані. На останній сторінці книги вказують загальну кількість сторінок у ній.
Цей запис завіряють підписами керівника й головного бухгалтера підприємства та печаткою підприємства.
ОБЛІКОВІ РЕЄСТРИ
За формою
За видами
бухгалтерських
записів
За рівнем
узагальнення
За побудовою
бухгалтерські книги бухгалтерські картки бухгалтерські відомості хронологічні систематичні комбіновані синтетичні аналітичні односторонні двосторонні багатографні шахові

62
Картки – це таблиці спеціальної форми і стандартних розмірів, виготовлені на цупкому папері і призначені для реєстрування господарських засобів. Наприклад,
інвентарні картки обліку основних засобів, картки складського обліку матеріалів тощо.
Картки зберігають у картотеках. При відкритті в бухгалтерії картки реєструють у спеціальному журналі, їм надають порядкові номери, які відповідають їхньому реєстраційному номеру в журналі. Зареєстровані картки під розписку передають матеріально відповідальній особі. Картки широко використовують для аналітичного обліку товарно-матеріальних запасів підприємства.
Відомості – це окремі таблиці різного формату зі спеціальним графленням
(журнали, меморіальні ордери, обігові відомості тощо). Їх використовують для ведення як синтетичного, так і аналітичного обліку. Записи в окремих відомостях здійснюють на підставі даних первинних документів.
При веденні бухгалтерського обліку з використанням обчислювальної техніки облікову реєстрацію роблять на електронних носіях (дисках, дискетах). Підприємства, які складають облікові реєстри на електронних носіях, зобов’язані забезпечити технічні засоби для їх подання у зручній для читання формі.
Після закінчення звітного періоду (місяця, року) і складання балансу книги, картки та окремі відомості закривають шляхом підбиття підсумків за кожним рахунком та записом суми залишку.
Приклад. Заповнення відомості та Журналу № 1 для обліку грошових коштів і грошових документів. Нехай за звітний період підприємством здійснено такі господарські операції: а) 2.01. отримано з поточного рахунку готівку в сумі 1000 грн. (Д-т 301, К-т 311); б) 8.01. отримано готівку за реалізовану продукцію у сумі 2000 грн.(Д-т 301, К-т
701); в) 16.01. видано заробітну платню працівникам у сумі 2800 грн.(Д-т 661, К-т 301); г) 27.01. видано під звіт на господарські витрати 100 грн. (Д-т 372, К-т 301).
Залишок грошей у касі підприємства на початок січня становив 50 грн.
Відомість 1.1 та Журнал 1 за звітний період матимуть вигляд (див. табл. 6.1 та 6.2):
Таблиця 6.1
Відомість 1.1
За дебетом рахунка № 30 «Каса» у кредит рахунків
Сальдо на початок місяця – 50 грн.
Номер
запису
Дата звіту
касира
№ 311
№ 372
№ 661
№ 361
..........
Разом
1 02.01 ПКО – 1 1000,0 1000,0 2
08.01 ПКО – 2 2000,0 2000,0
Разом
1000,0
–
–
2000,0
–
3000,0
Сальдо на кінець місяця – 150 грн.
(50 + 3000 – 2900)
Таблиця 6.2
Журнал 1
для обліку грошових коштів та грошових документів за рахунками 30, 31, 33

63
І. З кредиту рахунку 30 «Каса» в дебет рахунків
Номер
запису
Дата звіту
касира
№ 311
№ 372
№ 661
№ 361
..........
Разом
1 16.01 ВКО – 1 2800,0 2800,0 2
27.01 ПКО – 2 100,0 100,0
Разом
–
100,0 2800,0
–
–
2900,0
За видами бухгалтерських записів облікові реєстри поділяють на:
• хронологічні;
• систематичні;
• комбіновані.
Хронологічні – реєстри, в яких записи здійснюють у хронологічній послідовності.
Це різноманітні реєстраційні журнали (див. табл. 6.3), касова книга тощо.
Таблиця 6.3
Приклад журналу реєстрації касових ордерів
Прибуткові ордери
Сума,
грн.
Примітка
Видаткові ордери
Сума,
грн.
Примітка
Дата Порядковий
номер
Дата Порядковий
номер
02.01
ПКО – 1 1000,0
З банку для виплати з/п
16.01
ВКО – 1 2800,0
Виплачено з/п
08.01
ПКО – 2 2000,0
Виторг від реалізації продукції
27.01
ВКО – 2 100,0
Видано під звіт
У систематичних облікових реєстрах однорідні за економічним змістом операції відображають у певній послідовності і з певним групуванням. Прикладом систематичного відображення операцій є заповнення даних у касовій книзі (у межах одного дня).
Комбінованими називають реєстри, в яких записи роблять одночасно за хронологічним і систематичним порядком. Комбіновані записи застосовують у журналах, відомостях, Головній книзі.
Розглянемо приклад заповнення Головної книги по рахунку 30 «Каса» (табл. 6.4) на підставі даних Відомості 1.1 і Журналу 1.
Таблиця 6.4
Головна книга
Рахунок № 30 «Каса»
Місяць
Обороти за Д-т рах. 30 в К-т рахунків Разом за
дебетом
Разом за
кредитом
Сальдо
311
372
661
361
...
Д-т
К-т
Сальдо на
01.01 50,0
Січень
1000,0
–
–
2000,0
–
3000,0 2900,0 150,0
Лютий
Березень

64
За рівнем узагальнення бухгалтерські реєстри поділяють на синтетичні й аналітичні.
Синтетичні облікові реєстри – це реєстри, в яких облік ведуть за синтетичними рахунками.
Аналітичні облікові реєстри – це реєстри, в яких облік ведуть за аналітичними рахунками. В аналітичних облікових реєстрах дані подають у натуральних, трудових і вартісних вимірниках.
За побудовою облікові реєстри поділяють на:
• односторонні;
• двосторонні;
• багатографні;
• шахові.
В односторонніх облікових реєстрах подають дані про господарську операцію, суму якої записують по дебету або по кредиту відповідного рахунку. Ці записи, як правило, розміщують поруч на правій стороні реєстру. Зліва роблять записи щодо дати, номера, суми, змісту операції тощо. Прикладами односторонніх облікових реєстрів є касова книга, картки аналітичного обліку розрахунків, книга складського обліку та інші.
Двосторонні облікові реєстри складаються з двох частин: в одній частині подають дані про дебетові обороти на рахунку, а у другій – про кредитові обороти на цьому рахунку (картка складського обліку матеріалів).
Багатографні облікові реєстри – це реєстри, в яких одна з граф (найчастіше дебетова) поділена на декілька. До такого виду облікових реєстрів належить Головна книга.
Шахові облікові реєстри побудовані за принципом шахової дошки. Записи в таких реєстрах роблять у клітинці, що на перетині стовпчика і рядка таблиці, які відповідають дебетовому і кредитовому обороту на відповідних рахунках. Така побудова значно скорочує кількість записів (оскільки подвійний запис тут здійснюється в один робочий прийом), посилює поточний контроль за відображенням операцій та підвищує аналітичні можливості бухгалтерського обліку.
6.3. Обігові відомості.
Для узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку, перевірки правильності записів і визначення оборотів і залишків на рахунках (у відповідних реєстрах) складають обігові відомості за синтетичними й аналітичними рахунками. За побудовою обігові відомості бувають простої і шахової форми.
Шахова обігова відомість побудована за принципом шахової дошки. У ній визначають дебетові і кредитові обороти за рахунками за звітний період (як правило, за місяць).
Приклад. Нехай протягом звітного місяця на підприємстві здійснено такі господарські операції:
1) вироблено готову продукцію на суму 35000 грн. (Д-т 261, К-т 231);
2) закуплено сировину і матеріали на суму 3100 грн. (Д-т 201, К-т 631);

65 3) списано на виробництво сировину і матеріали на суму 7600 грн. (Д-т 231, К-т
201);
4) нараховано і віднесено на витрати виробництва заробітну платню робітників основного виробництва на суму 2400 грн. (Д-т 231, К-т 661);
5) оприбутковано в касу з поточного рахунку в банку готівку для виплати заробітної платні і на господарські потреби – 2500 грн. (Д-т 301, К-т 311);
6) отримано на поточний рахунок в банку плату за реалізовану продукцію –
60000 грн. (Д-т 311, К-т 361);
7) виплачено з каси заробітну платню працівникам – 3000 грн. (Д-т 661, К-т 301).
На підставі цих операцій складемо шахову відомість (див. табл. 6.5), угорі й ліворуч якої записують номери рахунків, що їх використовують для обліку господарських операцій. У клітинку на перетині стовпчиків і рядків вписують суму виконаної операції.
Таблиця 6.5
Шахова відомість за операціями за звітний період
грн.
Прості обігові відомості за синтетичними рахунками – це таблиці з декількох граф. У першій графі записують назви (коди) рахунків, що їх використовують на підприємстві для обліку господарських засобів, коштів, джерел їх утворення і господарських процесів. У подальших графах записують залишки (сальдо) на синтетичних рахунках на початок звітного періоду, обороти по цих рахунках за звітний період та залишки (сальдо) за цими рахунками на кінець звітного періоду. В кінці обігової відомості виводять сумарні обороти і сальдо за всіма відкритими рахунками.
Приклад. Нехай на початок звітного періоду на підприємстві були такі залишки по рахунках:
Матеріали (201)
30000 грн.
Виробництво (231)
100000 грн.
Оборот
за К-т
Оборот
за Д-т
201
231
261
301
311
361
631
661
Разом
201 3100 3100 231 7600 2400 10000 261 35000 35000 301 2500 2500 311 60000 60000 361
–
631
–
661 3000 3000
Разом
7600 35000
–
3000 2500 60000 3100 2400 113600 113600
С
ум а деб ето ви х о бо ро тів за р
ах ун кам и
Сума кредитових оборотів за рахунками

66
Готова продукція (261)
25000 грн.
Каса (301)
600 грн.
Поточний рахунок у банку (311)
5000 грн.
Розрахунки з покупцями (361)
60000 грн.
Розрахунки з постачальниками (631)
90000 грн.
Розрахунки з оплати праці (661)
800 грн.
Статутний капітал (401)
125000 грн.
Забезпечення майбутніх витрат і платежів (471)
4800 грн.
На підставі наведених у прикладі даних та даних попереднього прикладу побудуємо обігову відомість за синтетичними рахунками (табл. 6.6).
Таблиця 6.6.
Обігова відомість за синтетичними рахунками
грн.
Основною властивістю обігової відомості за синтетичними рахунками є рівність трьох пар її підсумків:
1. На початок звітного періоду сумарне сальдо по всіх рахунках за дебетом



Д
п
СД
дорівнює сумарному сальдо за всіма рахунками за кредитом



К
п
СД
. Ця рівність випливає з рівності підсумків активу й пасиву бухгалтерського балансу.



К
п
Д
п
СД
СД
(6.1)
2. Сума дебетових оборотів за всіма рахунками



Д
О за звітний період дорівнює сумі кредитових оборотів за всіма рахунками



К
О за цей же період. Ця рівність випливає із суті методу подвійного запису.



К
Д
О
О
(6.2)
3. На кінець звітного періоду сумарне сальдо за всіма рахунками за дебетом



Д
к
СД
дорівнює сумарному сальдо за всіма рахунками за кредитом



К
к
СД
Рахунок
Сальдо на початок
місяця
Обороти за місяць
Сальдо на кінець
місяця
Д-т
К-т
Д-т
К-т
Д-т
К-т
201 30000 3100 7600 25500 231 100000 10000 35000 75000 261 25000 35000 60000 301 600 2500 3000 100 311 5000 60000 2500 62500 361 60000 60000 631 90000 3100 93100 661 800 3000 2400 200 401 125000 125000 471 4800 4800
Разом
220600 220600 113600 113600 223100 223100 3
2 1

67

 




К
к
Д
к
СД
СД
(6.3)
Обігові відомості за синтетичними рахунками використовують для перевірки правильності записів залишків і оборотів на рахунках бухгалтерського обліку.
Дані обігової відомості за синтетичними рахунками використовують для заповнення Головної книги та форм бухгалтерської звітності.
За даними аналітичних рахунків також складають обігові відомості. Їхні форми є різними і залежать від того, як ведеться облік на аналітичних рахунках (у грошових чи натуральних вимірниках) і які це рахунки (активні чи пасивні).
В обігових відомостях за аналітичними рахунками відображають дані про залишки й обороти за звітний період по всіх рахунках аналітичного обліку, що належать до відповідного синтетичного рахунку.
Зокрема, обігові відомості аналітичного обліку виробничих запасів (матеріалів, палива) готової продукції, товарів тощо) містять графи для запису кількості і вартості цінностей (див. табл. 6.7). В обігових відомостях аналітичного обліку коштів і розрахунків (з підзвітними особами, з різними дебіторами за податками і платежами, з оплати праці тощо) міститься інформація тільки у грошових вимірниках. Розглянемо приклад заповнення аналітичної обігової відомості до синтетичного рахунку 20
«Виробничі запаси» за субрахунком 201 «Сировина і матеріали» (табл. 6.7).
Таблиця 6.7
Обігова відомість за рахунками аналітичного обліку до синтетичного рахунку
20 «Виробничі запаси» за субрахунком 201 «Сировина і матеріали»
Назва
аналітичного
рахунку
Од.
вим.
Ціна,
грн.
Залишок на
початок
місяця
Обороти за місяць
Залишок на
кінець
місяця
Надійшло
Вибуло
Кіль-
кість
Сума,
грн.
Кіль-
кість
Сума,
грн.
Кіль-
кість
Сума,
грн.
Кіль-
кість
Сума,
грн.
Алюміній
(2011)
Т
1000 20 20000 2
2000 7
7000 15 15000
Труба поліетиленова
(2012)
М
100 100 10000 11 1100 6
600 105 10500
Разом за рахунком (201)
30000 3100 7600 25500
На рахунках бухгалтерського обліку дані обігової відомості за субрахунком 201
«Сировина і матеріали» будуть відображені так:
201 2011 2012
Д-т
К-т
Д-т
К-т
Д-т
К-т
Сальдо 30000
Сальдо 20000
Сальдо 10000 2000 1100 7000 600 2000 7000 1100 600 3100 7600 2000 7000 1100 600
Сальдо 25500
Сальдо 15000
Сальдо 10500

68
6.4. Способи виправлення помилок в облікових реєстрах.
При обліковій реєстрації господарських операцій можуть бути допущені помилки.
В бухгалтерському обліку застосовують такі методи їх виправлення:
• коректурний;
• додаткових записів;
•
«червоного сторно».
Суть коректурного методу виправлення помилок в облікових реєстрах полягає у тому, що неправильний запис закреслюють тонкою рискою так, щоб було видно закреслене, поряд пишуть правильну суму, яку засвідчує підписом особа, що зробила виправлення, та проставляють дату здійснення виправлення.
Спосіб додаткових записів застосовують у тих випадках, коли бухгалтерське проведення складене правильно, але в меншій сумі, ніж фактично виконана господарська операція. Наприклад, на підприємстві відпущено зі складу на виробництво матеріали у сумі 1000 грн. В обліковому реєстрі ця операція записана в сумі 800 грн.
Тобто допущена помилка – занижена сума операції на 200 грн. У такому разі роблять додатковий запис у реєстрі на момент виявлення помилки на суму 200 грн., тобто Д-т
231, К-т 201 – 200 грн., який також завіряють.
Додаткові записи використовують при коригуванні облікових даних до рівня їх фактичного значення, коли фактичні показники перевищують облікові.
Спосіб «червоного сторно» використовують у таких випадках:
• коли допущена помилка в кореспонденції рахунків;
• коли записана операція не відбулася;
• коли відображена в реєстрі сума господарської операції є більшою за фактичний обсяг її виконання.
Суть способу «червоного сторно» полягає у тому, що неправильний бухгалтерський запис сторнують (анулюють) складанням такого самого бухгалтерського проведення і в тій самій сумі, тільки червоним чорнилом. Після сторнування роблять правильний запис, виправлення завіряють підписами.
Приклад. Відпущено зі складу на виробництво паливо в сумі 200 грн. У бухгалтерському реєстрі на суму відпущеного палива зроблено запис Д-т 231, К-т 283 –
200 грн., тобто допущено помилку в кореспонденції рахунків. Для виправлення допущеної помилки спочатку неправильний запис сторнують (записують червоним чорнилом):
Д-т 231
К-т 283 200
Пізніше роблять правильний запис:
Д-т 231
К-т 203 200

69
Спосіб «червоного сторно» також використовують для коригування планових показників до рівня фактичних при перевищенні планових показників над фактичними
(часткове сторнування).
6.5. Зберігання облікових реєстрів.
Наприкінці звітного періоду перевірені й виправлені дані в облікових реєстрах підсумовують і заносять в інші облікові реєстри (журнали, відомості, Головну книгу тощо). Такі записи завіряють підписами на реєстрі відповідальних за це осіб. Протягом поточного періоду (року) облікові реєстри зберігають у поточному архіві в бухгалтерії у спеціальних шафах. Після закінчення поточного періоду і складання річного звіту облікові реєстри, як і первинні документи, передають на збереження до постійного архіву, де їх зберігають протягом нормативно визначеного терміну. Наприклад, журнали, відомості, касову книгу, Головну книгу зберігають у постійному архіві протягом трьох років. Після закінчення цього періоду та за умови проведення на підприємстві документальної ревізії облікові реєстри можуть бути знищені. У цьому разі складають спеціальний акт на їх знищення.
Висновки
Процес відображення даних про здійснені господарські операції в облікових реєстрах називають обліковою реєстрацією. Облікова реєстрація є другим етапом облікових робіт після первинної документації. Облікові реєстри – це таблиці спеціальної форми, в яких здійснюють систематизовані записи за рахунками бухгалтерського обліку на підставі даних первинних носіїв інформації.
У бухгалтерському обліку застосовують різноманітні за формою, змістом та способом відображення інформації облікові реєстри. Дані облікових реєстрів використовують для складання бухгалтерської звітності, проведення аудиту й аналізу господарської діяльності підприємства.
Література
1.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996–XIV (із змінами та доповненнями).
2.
Порядок подання фінансової звітності. Затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419.
3.
Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку:
Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356.
4.
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року. № 137.
5.
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. – № 88.

70

1   2   3   4   5   6   7

скачати