Ім'я файлу: димпомная менед.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1337кб.
Дата: 02.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 3 ПДП.pdf

34
Динаміку обсягів реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) підприємствами України в 2015-2019 роках подано на рисунку 2.3. млн грн
Рисунок 2.3 - Динаміка загальних обсягів реалізованої продукції підприємствами України в 2015-2019 роках
Джерело: Побудовано за даними [35]
В складі обсягів реалізації продукції (товарів, послуг) в 2015-2019 роках лідерами є промислові підприємства, підприємства оптової і роздрібної торгівлі, транспортні підприємства, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність, підприємства сільського, лісового та рибного господарства, фінансова та страхова діяльність.
Наслідки різних видів діяльності вітчизняних підприємств найкраще показують фінансові результати їхньої діяльності. Тому в рамках даного дослідження є доцільним також проаналізувати фінансові результати діяльності та рентабельність підприємств в Україні протягом останніх років, що дасть змогу детальніше дослідити особливості функціонування вітчизняного підприємництва.

35
Динаміка чистого прибутку (збитку) підприємств України за 2015-
2019 роки відображена у таблиці 2.3. У досліджуваному періоді спостерігаємо зростання чистого прибутку підприємств України. Так, якщо в
2015 році чисті збитки складали -373,5 млрд грн, то в 2019 роц і чистий прибуток зріс до 523,8 млрд грн. Відсоток підприємств, які одержали прибуток у 2019 році склав 73,6%, а збиткових підприємств – 26,4%.
Таблиця 2.3 – Чистий прибуток (збиток) підприємств України за
2015-2019 роки
Роки
Усього чистий прибуток
(збиток), тис.грн підприємства, які одержали прибуток підприємства, які одержали збиток у % до загальної кількості підприємств фінансовий результат, тис.грн у % до загальної кількості підприємств фінансовий результат, тис.грн
2015
-373516013,2 73,3 352980433,4 26,7 726496446,6 2016 29705020,1 73,0 396745355,6 27,0 367040335,5 2017 168752792,7 72,4 515460600,5 27,6 346707807,8 2018 288305468,1 73,9 584358002,5 26,1 296052534,4 2019 523779001,5 73,6 772019623,4 26,4 248240621,9
Джерело: Складено за даними [35 ]
В 2019 році в порівнянні із 2018 роком чистий прибуток підприємств
України зріс майже вдвічі, що вказує на покращення умов ведення бізнесу.
Найбільшу частку у структурі прибутковості суб’єктів господарювання в 2019 році становлять середні підприємства (47,1%), тоді як великі підприємства (35,8%), а малі підприємства (17,1%) (рисунок 2.4). В
2018 році структура прибутковості була розподілена наступним чином: великі підприємства (47,4 %), середні підприємства (41,5%), малі

36 підприємства (11,1%). В 2017 році прибутковим був лише великий та середній бізнес.
Рисунок 2.4 – Структура прибутковості суб’єктів господарювання
України в 2019 році
Джерело: Побудовано за даними [35]
Динаміка рентабельності (збитковості) операційної та всієї діяльності підприємств України за 2015-2019 роки подана у таблиці 2.4.
Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, яка пов’язана з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), забезпечує основну частку доходу і є головною метою створення підприємства.
Характер операційної діяльності підприємства визначається, перш за все, специфікою галузі економіки, до якої воно належить. Основу операційної діяльності більшості підприємств становить виробничо-комерційна або торгівельна діяльність, яка доповнюється здійсненням інвестиційної та фінансової діяльності.
Дані таблиці 2.4 демонструють у 2019 році зростання рівня рентабельності (збитковості) операційної діяльності підприємств України до
10,2%, що на 2,1% вище в порівнянні з 2018 роком.

37
Таблиця 2.4 – Динаміка рентабельності (збитковості) операційної та всієї діяльності підприємств України за 2015-2019 роки у відсотках
Роки
Рівень рентабельності (збитковості) операційної діяльності підприємств
Рівень рентабельності (збитковості) всієї діяльності підприємств усього у тому числі усього у тому числі ве ли кі підп риє
м ства се ре дн
і підп риє
м ства м
ал
і підп риє
м ства з ни х м
ік ро підп риє
м ства ве ли кі підп риє
м ств а се ре дн
і підп риє
м ства м
ал
і підп риє
м ства з ни х м
ік ро підп риє
м ства
2015 1,0 4,0 0,0
-4,2
-8,2
-7,3
-7,0
-5,0
-13,6
-20,4 2016 7,4 8,8 6,9 5,2
-0,4 0,6 2,4 0,7
-3,6
-11,7 2017 8,8 11,2 7,3 6,5 2,4 3,0 5,2 3,1
-2,0
-8,0 2018 8,1 9,1 7,0 8,3 4,7 4,5 5,2 4,6 2,7
–1,8 2019 10,2 10,3 10,0 10,7 9,3 7,6 6,8 8,6 7,0 3,3
Джерело: Побудовано за даними [35]
Рівень рентабельності (збитковості) всієї діяльності підприємств
України склав в 2019 році 7,6 % що на 3,1 % більше ніж у 2018 році.
У 2018 році спостерігаємо збитковість мікропідприємств на рівні -
1,8%. Даний показник має позитивну динаміку до скорочення з -20,4% в 2015 року до +3,3% в 2019 році.
Середні підприємства 4 останні роки поспіль є рентабельними і рівень зростає з 0,7% у 2016 році та 8,6 % у 2019 році.
Рентабельними також є і великі підприємства у 2016-2019 роках, рівень рентабельності (збитковості) всієї діяльності цих підприємств зростає з 2,4% до 6,8 %.
Задля порівняння простоти (легкості) підприємницької діяльності між країнами світу, Світовим банком (World Bank Group) [70] започатковано рейтингову оцінку на основі Індексу легкості ведення бізнесу (Ease of Doing
Business Index), що розраховується на основі річних даних [69].

38
Рейтинг Світового банку «Doing Business» це інтегрований показник легкості ведення бізнесу в країні; результат щорічного дослідження, що оцінює простоту ведення підприємницької діяльності за десятьма показниками у 190 країнах світу.
Компоненти Рейтингу оцінюють нормативні акти, що регулюють діяльність малих і середніх підприємств протягом усього життєвого циклу, та
їх фактичне використання на практиці. Реалізація проєкту Рейтинг «Doing
Business» почалася у 2002 році.
В межах розрахунків Рейтингу проводиться аналіз правових норм, що застосовуються у відношенні приватних підприємств по 12 сферах
(показниках) їх життєвого циклу. Для розрахунків Рейтингу «Doing Business
– 2020» десять з них були включені до сукупного рейтингу сприятливості умов ведення бізнесу: «створення підприємств», «отримання дозволів на будівництво», «підключення до системи електропостачання», «реєстрація власності», «отримання кредитів», «захист міноритарних інвесторів»,
«оподаткування», «міжнародна торгівля», «забезпечення виконання контрактів», «вирішення питання неплатоспроможності». «Doing Business» також вимірює «Наймання робочої сили» і «Укладення контрактів з урядом»
- показники, які не увійшли до Рейтингу «Doing Business – 2020».
Рейтинг «Doing Business» є інструментом для вимірювання [36]:
- сприятливості бізнес-клімату. Тобто наскільки просто, легко, швидко та недорого можна започаткувати та вести бізнес. Уникнення надмірного втручання у ведення бізнесу та спрощення регулювання сприяє створенню сприятливих умов для зростання МСБ та розвитку чесної конкуренції;
- рівню підприємницької активності та рівню корупції. Як правило, країни с хорошим Рейтингом «Doing Business» мають більш високий рівень підприємницької активності та більш низький рівень корупції;
- рівню конкурентоздатності країни. Впровадження кращих світових практик з регулювання та поліпшення позиції країни веде до зростання

39 економіки та покращення стандартів життя населення, як то створення нових робочих місць, зростання доходів.
Також Рейтинг «Doing Business» є:
- сигналом для
інвесторів.
Рейтинг використовується міжнародними інвесторами при виборі країни для здійснення інвестицій.
Країни, які займають вищі місця в рейтингу, зазвичай залучають більше прямих іноземних інвестицій;
-
інструкцією для Уряду. Аналіз даних за напрямами Рейтингу дозволяє порівняти умови регулювання підприємницької діяльності між країнами і в динаміці, тим самим проект «Doing Business» спонукає країни до більш ефективного регулювання та забезпечує вимірні орієнтири для проведення реформ. Тобто дозволяє визначити пріоритетні сфери для проведення регуляторних реформ.
Від початку розрахунку рейтингу Україна посідала в ньому не найкращі позиції і лише у 2015 році країна потрапила до першої сотні.
Найнижчу позицію Україна мала у 2012 році - 152 місце із 183-х. У 2019 році країна досягла позиції - 71 місця серед 190 країн. Результат непоганий, але не найкращий навіть серед країн пострадянського простору. Литва перебуває на
11 місці, Естонія - на 18-му, Латвія - на 19-му, Казахстан - на 25-му, РФ - на
28-му, Молдова - на 48-му, Білорусь - на 49-му.
Дані Світового банку щодо легкості ведення бізнесу за результатами проведеного дослідження «Doing Business-2020» показують, що Україна в
2020 році в рейтингу посіла 64 місце [69]. Порівняно з 2019 р. позиція покращилася на сім пунктів (рисунок 2.5).
При підвищенні загального рейтингу на 7 позицій, Україна продемонструвала зростання за п’ятьма індикаторами [36]:
- «захист інвесторів» + 27 позицій (з 72 на 45). Посилено захист міноритарних інвесторів, шляхом запровадження вимоги більш докладного розкриття інформації про операції з зацікавленими сторонами;

40
Рисунок 2.5 - Україна у рейтингах Doing Business в 2012-2020 роках
Джерело: Побудовано за даними [69]
- «отримання дозволів на будівництво» + 10 (з 30 на 20). Спрощено процес отримання дозволів на будівництво, за рахунок усунення вимоги щодо найму зовнішнього спостерігача і запровадження системи онлайн- повідомлень. Також здешевлено отримання дозволу на будівництво завдяки зменшенню внеску до Київської міської ради;
- «підключення до електромереж» + 7 (з 135 на 128). Спрощено процес отримання електроенергії за рахунок оптимізації випуску технічних умов і запровадження системи географічної інформації. Також підвищено надійність енергопостачання, шляхом запровадження механізму компенсації за відключення;
- «міжнародна торгівля» + 4 (з 78 на 74). Скорочено час на імпорт завдяки спрощенню вимог сертифікації відповідності для автозапчастин;
- «реєстрація власності» + 2 (з 63 на 61). Спрощено реєстрацію власності за рахунок підвищення прозорості системи управління земельними ресурсами.

41
За п’ятьма іншими напрямами, на жаль, було проведено недостатньо реформ, тому відбулося зниження позицій України:
- «оподаткування» -11 місць (з 54 на 65);
- «забезпечення виконання контрактів» -6 місць (з 57 на 63);
- «реєстрація підприємств» -5 місць (з 56 на 61);
- «отримання кредитів» -5 місць (з 32 на 37);
- «врегулювання питання щодо неплатоспроможності» -1 місце (з 145 на 146).
Так, за статистикою Світового банку в межах Рейтингу було впроваджено понад 3800 реформ.
Україна також здійснює багато реформ для покращення бізнес- клімату, але на її загальну позицію в Рейтингу впливають й істотні позитивні зміни в інших країнах, адже багато з них у своїх внутрішніх регулюваннях орієнтуються на рейтинг «Doing Business».
Однак в рейтингу не враховано те, що 21 жовтня 2019 року набув чинності «Кодекс з процедур банкрутства», що дасть підвищення у рейтингу-
2021 в індикаторі «Вирішення питань неплатоспроможності» [23].
Крім того, Верховна Рада ухвалила проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання інвестиційної діяльності в
Україні». Він покращує такі індикатори, як отримання кредитів, отримання дозволів на будівництво, забезпечення виконання контрактів, вирішення питань неплатоспроможності, реєстрація власності, захист міноритарних
інвесторів, реєстрація підприємств. Сукупно це дасть щонайменше 15 позицій угору по всьому рейтингу.
Ухвала Верховною Радою законів, які запроваджують єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 1 січня 2021 року в сукупності дасть щонайменше дев'ять позицій в індикаторі «Оподаткування».
Верховна Рада також ухвалила проект закону №1048 «Про внесення змін до Митного кодексу щодо деяких питань функціонування авторизованих

42 економічних операторів». Документ забезпечує спрощення митних формальностей для підприємств із високим ступенем довіри. Це відбуватиметься через створення авторизованого економічного оператора, як у ЄС, з перспективою їх взаємного визнання. Сукупно це дасть щонайменше
25 позицій в індикаторі «Міжнародна торгівля».
Ухвала проекту закону №1052 «Про внесення змін до закону «Про будівельні норми» щодо вдосконалення нормування у будівництві» сукупно дасть щонайменше одну позицію в індикаторі «Отримання дозволів на будівництво».
Проект закону щодо захисту права власності передбачає усунення основних юридичних прогалин, які створюють проблеми власникам нерухомості та бізнесу. Закон передбачає припинення діяльності акредитованих суб'єктів, запровадження обов'язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав, запровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, підвищення відповідальності за порушення реєстраційних процедур.
Передбачається, що з ухваленням закону знизиться кількість рейдерських захоплень нерухомого майна та корпоративних прав, скоротяться витрати громадян та бізнесу на захист власності від протиправних посягань. Сукупно це дасть одну позицію в індикаторі
«Реєстрація власності» та одну позицію в індикаторі «Реєстрація бізнесу».
Створення сприятливого бізнес-середовища для ведення бізнесу та розвитку підприємництва є одним із середньострокових напрямів реформування, зазначених у Стратегії сталого розвитку «Україна–2020» [57].
Вектор розвитку визначає забезпечення сталого розвитку держави, проведення структурних реформ та, як наслідок, підвищення стандартів життя. Україна має стати державою з сильною економікою та з передовими
інноваціями. Для цього, передусім, необхідно відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке зростання економіки екологічно

43 невиснажливим способом, створити сприятливі умови для ведення господарської діяльності та прозору податкову систему.
Таким чином, у результаті проведеного аналізу статистичних даних та рейтингових оцінок щодо стану та тенденцій розвитку вітчизняного підприємництва протягом останніх років, можна побачити, що воно перебуває не на належному рівні розвитку і характеризується невисоким рівнем ефективності. Така ситуація зумовлює гостру потребу сектору підприємництва в ефективній державній підтримці, що має бути спрямована насамперед на формування позитивного правового та економічного клімату.
Господарський Кодекс України (стаття 48) передбачає створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органами влади на умовах і в порядку, передбачених законодавством [13]:
- надання підприємцям земельних ділянок, передачу державного майна, необхідного для здійснення підприємницької діяльності;
- сприяння підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;
- здійснення первісного облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею
їх підприємцям у визначеному законом порядку;
- стимулювання модернізації технологій, інноваційної діяльності, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;
- подання підприємцям інших видів допомоги.
Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
Статтею 16 Господарського кодексу України [13] визначено, що держава може надавати дотації суб'єктам господарювання: на підтримку виробництва життєво важливих продуктів харчування, на виробництво життєво важливих лікарських препаратів та засобів реабілітації осіб з

44
інвалідністю, на імпортні закупівлі окремих товарів, послуги транспорту, що забезпечують соціально важливі перевезення, а також суб'єктам господарювання, що опинилися у критичній соціально-економічній або екологічній ситуації, з метою фінансування капітальних вкладень на рівні, необхідному для підтримання їх діяльності, на цілі технічного розвитку, що дають значний економічний ефект, а також в інших випадках, передбачених законом.
Держава може здійснювати компенсації або доплати сільськогосподарським товаровиробникам за сільськогосподарську продукцію, що реалізується ними державі. Підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом.
Держава гарантує суб'єктам інноваційної діяльності (стаття 329
Господарського кодексу України) [13]:
- підтримку інноваційних програм і проектів, спрямованих на реалізацію економічної та соціальної політики держави;
- підтримку створення та розвитку суб'єктів інфраструктури
інноваційної діяльності;
- охорону та захист прав інтелектуальної власності, захист від недобросовісної конкуренції у сфері інноваційної діяльності;
- вільний доступ до інформації про пріоритети державної економічної та соціальної політики, про інноваційні потреби та результати науково- технічної діяльності, крім випадків, передбачених законом;
- підтримку щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері здійснення інноваційної діяльності.
В Україні розроблено і діє ЗУ «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва» від 22.03.2012 р. № 4618-VI. Частиною
1 ст. 15 даного Закону визначено, що державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва включає фінансову,
інформаційну, консультативну підтримку, зокрема підтримку у сфері інновацій, науки, промислового виробництва, підтримку суб’єктів малого і середнього

45 підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів для ведення бізнесу [51].
Державна фінансова підтримка суб’єктам малого і середнього підприємництва надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Основними видами державної фінансової підтримки є:
- часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб’єктів малого і середнього підприємництва;
- часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями;
- надання гарантії та поруки за кредитами суб’єктів малого і середнього підприємництва;
- надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи;
- надання позик на придбання і впровадження нових технологій;
- компенсація видатків на розвиток кооперації між суб’єктами малого
і середнього підприємництва та великими підприємствами;
- фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій;
- інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
З 02.08.2017 року набрав чинності ЗУ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» від 01.07.2014 р. № 1555-VII, який встановлює правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для

46 конкуренції, спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги [46].
Для визначення критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва прийнято Постанову КМУ 7 липня
2018 року №57 [49].
Критеріями оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для забезпечення розвитку регіонів та підтримки середнього та малого підприємництва є:
- недопущення суттєвої нерівності умов діяльності конкуруючих між собою суб’єктів господарювання;
- збільшення кількості нових робочих місць;
- зменшення кількості безробітних;
- вихід на ринки нових товарів (робіт, послуг).
Максимальний розмір державної допомоги для забезпечення розвитку регіонів, у тому числі для підтримки інвестицій та створення нових робочих місць у результаті реалізації інвестиційного проекту, становить: для суб’єктів великого підприємництва - до 50 % сукупного розміру витрат, передбачених для забезпечення розвитку регіонів; для суб’єктів середнього підприємництва - до 60 % таких витрат; для суб’єктів малого підприємництва - до 70 % таких витрат.
Витрати за інвестиційним проектом на придбання нематеріальних активів суб’єктами великого підприємництва повинні становити не більш як
50 % сукупного розміру витрат на реалізацію інвестиційного проекту за рахунок державної допомоги, а для суб’єктів середнього та малого підприємництва - до 100 %.
Максимальний розмір державної допомоги для підтримки середнього та малого підприємництва на проведення підготовчих досліджень, надання консультаційних послуг, участь у торгових ярмарках, фінансування витрат на проведення попереднього відбору і експертизи фінансовими посередниками

47 або інвесторами з метою визначення новостворених суб’єктів малого підприємництва не повинен перевищувати 50 % витрат на такі цілі.
Відповідно до даної Постанови КМУ №57 максимальний розмір державної допомоги для новостворених суб’єктів малого підприємництва
[49]: а) у формі кредитів на пільгових умовах:
- строком 10 років становить 2 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги;
- строком від 5 до 10 років визначається як добуток вказаного значення максимального розміру державної допомоги та співвідношення 10 років і фактичного строку кредиту;
- строком до 5 років визначається на рівні максимального значення розміру державної допомоги у формі кредитів строком п’ять років; б) у формі гарантій:
- строком 10 років становить 3 млн. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги;
- строком від 5 до 10 років визначається як добуток вказаного значення максимального розміру державної допомоги та співвідношення 10 років і фактичного строку дії гарантії;
- строком до 5 років визначається на рівні максимального розміру гарантованої суми для гарантій строком 5 років.
Розмір гарантії не повинен перевищувати 80 % розміру кредиту; у формі грантів, зниження сукупного розміру відсоткової ставки та плати за користування гарантією становить до 800 тис. євро за офіційним валютним курсом Національного банку, встановленим на дату надання державної допомоги.
Ще одним нормативним документом, який визначає засади державної підтримки є Закон України «Про державну підтримку сільського

48 господарства України»
[47].
Фінансова підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу забезпечується через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів. Здешевлення кредитів здійснюється в режимі кредитної субсидії та полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання кредитів, наданих банками в національній та іноземній валюті. Компенсація лізингових платежів полягає у частковому відшкодуванні сплачених суб'єктами господарювання агропромислового комплексу лізингових платежів за придбані техніку та/або обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу.
Кредитна субсидія та/або компенсація лізингових платежів надаються суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за кредитами, залученими в поточному році, перехідними кредитами, залученими у попередні роки, та/або договорами фінансового лізингу поточного чи попередніх років. Субсидуванню підлягає частина плати (процентів) за кредитом, сума якого використовується за цільовим призначенням на потреби виробництва (на розвиток агропромислового комплексу).
Компенсації підлягає частина лізингових платежів суб'єктів господарювання агропромислового комплексу, сплачених відповідно до договорів фінансового лізингу техніки та/або обладнання для агропромислового комплексу, що використовуються зазначеними суб'єктами у господарській діяльності.
Кредитна субсидія надається у порядку та розмірі, визначених
Кабінетом Міністрів України:
- для короткострокових кредитів - строком до 12 календарних місяців;
- для середньострокових кредитів - строком до 36 календарних місяців;
- для довгострокових кредитів - строком від 36 календарних місяців.
При цьому кредитна субсидія за довгостроковими кредитами надається в межах 84 календарних місяців.
Кредитна субсидія надається:

49
- у національній валюті - у розмірі не менше 1,5 облікової ставки НБУ за короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими кредитами, що діє на день нарахування відсотків за користування кредитами, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами;
- в іноземній валюті - у розмірі не менше 10 відсотків річних, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами.
Розмір кредитної субсидії щорічно оприлюднюється Кабінетом
Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного року.
Кредитна субсидія надається позичальнику щомісяця виходячи з суми фактично сплачених відсотків за відповідний період.
Кредитна субсидія надається за короткостроковими кредитами, залученими: для поповнення обігових коштів; для закупівлі у сільськогосподарських товаровиробників виробленої ними сільськогосподарської продукції.
Кредитна субсидія надається за середньостроковими кредитами, залученими: для поповнення обігових коштів; для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва; для здійснення витрат, пов'язаних з будівництвом і реконструкцією виробничих об'єктів сільськогосподарського призначення, а також з переробкою сільськогосподарської продукції.
Кредитна субсидія надається за довгостроковими кредитами, залученими: для придбання основних засобів сільськогосподарського виробництва, обладнання для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції; для будівництва та реконструкції виробничих об'єктів (у тому числі оптових ринків сільськогосподарської продукції, сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів).
Кредитна субсидія (державна підтримка суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів) здійснюється у розмірі не менш як 90 % банківських відсотків (процентів), за якими отримані кредити в національній та іноземній валюті на будівництво

50 оптових ринків сільськогосподарської продукції, виробничих приміщень, тваринницьких і птахівничих комплексів, а також на будівництво сховищ для зберігання зерна, овочів та фруктів.
Компенсація лізингових платежів надається суб'єктам господарювання агропромислового комплексу за техніку та обладнання, придбані на умовах фінансового лізингу згідно з переліком, визначеним
Кабінетом Міністрів України, за сплачені: лізинговий платіж в обсязі 40 % вартості предмета лізингу, до якого належать вітчизняна техніка та/або обладнання для агропромислового комплексу чи техніка та/або обладнання для агропромислового комплексу іноземного виробництва, у разі якщо відповідні аналоги не виробляються в Україні; комісійну винагороду лізингодавцю в розмірі півтори облікової ставки Національного банку
України, що діє на дату нарахування відсотків за користування предметом лізингу, але не вище розмірів, передбачених договорами фінансового лізингу.
Розмір компенсації лізингових платежів щорічно оприлюднюється Кабінетом
Міністрів України не пізніше 1 березня поточного бюджетного року.
Обсяги коштів, що спрямовуються на фінансову підтримку суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, встановлюються Законом
України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Крім передбачених законодавством видів підтримки, сімейним фермерським господарствам, які зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України
[39], надається додаткова фінансова підтримка через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі: 0,9 мінімального страхового внеску - перший рік; 0,8 мінімального страхового внеску - другий рік; 0,7 мінімального страхового внеску - третій рік; 0,6 мінімального страхового внеску - четвертий рік; 0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік; 0,4 мінімального страхового

51 внеску - шостий рік; 0,3 мінімального страхового внеску - сьомий рік; 0,2 мінімального страхового внеску - восьмий рік; 0,1 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.
Фінансова підтримка надається зазначеному у цій статті сімейному фермерському господарству виключно за умови, що його голова сплачує за себе та за кожного з членів свого фермерського господарства (якщо вони не підлягають страхуванню на інших засадах) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі, не меншій за:
0,1 мінімального страхового внеску - перший рік; 0,2 мінімального страхового внеску - другий рік; 0,3 мінімального страхового внеску - третій рік; 0,4 мінімального страхового внеску - четвертий рік; 0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік; 0,6 мінімального страхового внеску - шостий рік; 0,7 мінімального страхового внеску - сьомий рік; 0,8 мінімального страхового внеску - восьмий рік; 0,9 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.
Порядок надання передбаченої цією статтею фінансової підтримки визначається Кабінетом Міністрів України.
При плануванні витрат державного бюджету на черговий рік Кабінет
Міністрів України передбачає статтю видатків на надання дотацій виробникам продукції тваринництва (далі - бюджетної дотації). Бюджетна дотація надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню збитковості українських виробників такої продукції. Розмір бюджетної дотації та порядок її надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Розподіл бюджетних коштів, спрямованих на дотацію для сільськогосподарських підприємств, здійснюється на рівні областей, міст
Києва та Севастополя.
За бюджетною програмою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, на підставі даних Реєстру отримувачів бюджетної дотації та інформації центрального

52 органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в автоматичному режимі здійснюють розподіл такої дотації між отримувачами.
З 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі не більше ніж 150 мільйонів гривень на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу
України [39].
Особа, яка претендує на отримання державної підтримки, передбаченої цим розділом, зобов’язана повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про всіх пов’язаних з нею осіб, які протягом бюджетного року є отримувачами державної підтримки, передбаченої цим розділом, а також про зміни щодо таких пов’язаних осіб.
Виробникам, які закладають плодово-ягідні насадження, виноградники та хмільники, вирощують овочі, державна підтримка надається для часткової компенсації витрат, понесених на: придбання садивного матеріалу; проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення.
Підтримка сільськогосподарських товаровиробників незалежно від виду та обсягу продукції, яку вони виробляють, може надаватися шляхом: виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь; часткового бюджетного відшкодування вартості висіяного високорепродукційного насіння сільськогосподарських культур; виконання цільових державних програм, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів, боротьбу із шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин і тварин, ведення сільського господарства на радіаційно забруднених територіях.

53
Сучасна система фінансових механізмів розвитку суб’єктів підприємництва в Україні складається з бюджетного, кредитного та механізму самофінансування (власних коштів підприємців).
За даними Держстату України у 2015-2020 роках основним джерелом
інвестування для всіх суб'єктів господарювання залишалися власні кошти, що складало 67,5% - 65,4% від загального обсягу фінансування в середньому по Україні, кредити й інші зовнішні позики –7,6% - 10,8%, кошти з місцевих бюджетів – 5,2 % - 9,1 %, кошти державного бюджету - 2,5% - 4,9% відповідно (таблиця 2.5) [42-45].
Таблиця 2.5 - Капітальні інвестиції за джерелами фінансування в
Україні за 2015-2019 роки
Назва показника
Роки, млн.грн.
Структура, %
2015 2016 2017 2018 2019 2015 2016 2017 2018 2019
Усього
273116,4 359216,1 448461,5 578726,4 623978,9 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 у т.ч. за рахунок коштів державного бюджету
6919,5 9264,1 15295,2 22814,1 30834,5 2,5 2,6 3,4 3,9 4,9 коштів місцевих бюджетів
14260 26817,1 41565,5 50355,5 56480 5,2 7,5 9,3 8,7 9,1 власних коштів підприємств та організацій
184351,3 248769,4 310061,7 409585,5 408275,7 67,5 69,3 69,1 70,8 65,4 кредитів банків та
інших позик
20740,1 27106 29588,9 44825,4 67232,6 7,6 7,5 6,6 7,7 10,8 коштів
іноземних
інвесторів
8185,4 9831,4 6206,4 1795,5 4663,9 3,0 2,7 1,4 0,3 0,7 коштів населення на будівництво житла
31985,4 29932,6 32802,5 34645,7 32422 11,7 8,3 7,3 6,0 5,2
інших джерел фінансування
6674,7 7495,5 12941,3 14704,7 24070,2 2,4 2,1 2,9 2,5 3,9
Джерело: Побудовано за даними [42-45 ]

54
Проаналізувавши Додатки 3 до ЗУ «Про державний бюджет України» за 2017-2019 роки [42-45], у розподілі видатків виявлено бюджетні програми: а) 2017 рік:
- 120102 «Внески України до бюджету СОТ, за участь України в програмі ЄС «Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME)», до Єдиного бюджету органів СНД»;
- 2801030 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів»;
- 280118 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі»;
- 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними»;
- 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва»;
- 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників»; б) 2018 – 2020 роки:
- продовження фінансування програм 2017 року;
- відкрито нову програму 2801230 «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств».
У Додатку 8 до ЗУ «Про державний бюджет України» за 2017-2020 роки наведено перелік кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України [42-45]. Серед переліку є
інвестиційні проекти, що стосуються суб’єктів підприємництва (таблиця 2.6): а) кредитор - Європейський інвестиційний банк:
- Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації – 400 млн євро;
- Основний кредит для аграрної галузі – Україна - 400 млн євро; б) кредитор - Кредитна установа для відбудови:
- Підтримка малих і середніх підприємств - 10 млн євро;
- Рефінансування енергоефективних інвестицій малих та середніх підприємств України через фінансовий сектор - 7 млн євро;

55 в) кредитор - Міжнародний банк реконструкції та розвитку – 200 млн
євро.
Загальний обсяг кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів в 2017-2020 роках складає 1017 млн євро.
Таблиця 2.6 - Кредити (позики), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів в 2017-2020 роках
Назва кредитора та
інвестиційного проекту, що реалізується за рахунок кредиту
(позики)
Назва валюти, в якій залучається кредит
(позика)
Загальний обсяг кредиту
(позики)
(тис. один.)
Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету
Найменування згідно з програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету
Обсяг залучення кредиту (позики) (тис. грн.)
2017 р.
2018 р.
2019 р.
2020 р.
Кредитор - Європейський інвестиційний банк
Проект "Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації"
євро
400000 3511620
Фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою
3000000,0 658000,0 776802,0 336645,1
Проект "Основний кредит для аграрної галузі - Україна"
євро
400000 3511620
Фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою
-
163312,7 133858,0 130000,0
Кредитор - Кредитна установа для відбудови
Проект "Підтримка малих і середніх підприємств"
євро
10000 3511620
Фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою
70 000,00 72 000,0
-
-
Проект "Рефінансування енергоефективних
інвестицій малих та середніх підприємств України через фінансовий сектор"
євро
7000 3511620
Фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою
-
-
19 920,0 202000,0
Кредитор - Міжнародний банк реконструкції та розвитку
Проект "Прискорення
інвестицій у сільське господарство
України" дол. США
200000 3511650
Прискорення
інвестицій у сільське господарство
України
-
-
5 000,0 600000,0
РАЗОМ
1017000,0 370000,0 893313,0 935580,0 1268645,0
Джерело: Побудовано за даними [42-45]

56
Проведені дослідження показали, що на сьогодні з державного бюджету на підтримку та розвиток суб’єктів підприємництва виділяється недостатній обсяг фінансових ресурсів.
Однак, в рамках реалізації реформи децентралізації, існує позитивний досвід підтримки суб’єктів підприємництва на регіональному рівні – за рахунок коштів обласного бюджету, районних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування, відповідно до програм розвитку підприємництва.
Така підтримка на регіональному рівні має координуватись Регіональними фондами підтримки підприємництва, створеними у межах Українського фонду підтримки підприємництва, в яких за державні кошти впроваджує затверджені урядом заходи та програми, спрямовані на забезпечення для суб’єктів підприємництва можливості отримати освітню, консультаційну, гарантійну і, зокрема, пільгову фінансово-кредитну підтримку. Більш детально реалізацію такої підтримки на рівні Хмельницької області розглянемо в наступному параграфі.
2.2 Оцінка діяльності Регіонального фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області та управлінських технологій стимулювання розвитку суб’єктів підприємництва в 2017-2019 р.р.
Регіональний фонд підтримки підприємництва по Хмельницькій області (РФПП) створений у відповідності з Указом Президента України
«Про державну підтримку малого підприємництва» від 12.05.1998 р. [51]
РФПП здійснює свою діяльність за рахунок об'єднання фінансових, матеріальних, нематеріальних та інших ресурсів Засновників і Учасників в рамках затверджених державних та цільових регіональних програм і проектів, спрямованих на підтримку та розвиток підприємництва.

57
РФПП по Хмельницькій області є некомерційною установою, не ставить за мету одержання прибутку, не розподіляє доходи між
Засновниками й Учасниками.
Регіональний фонд підтримки підприємництва по Хмельницькій області у своїй діяльності керується Конституцією України та чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Президента
України, та спирається на нормативні документи Українського фонду підтримки підприємництва (УФПП), центральних і обласних органів державної виконавчої влади та органів самоврядування, а також Статутом
Фонду [7, 13, 23, 39-53, 57-58 ].
Місцезнаходження
Фонду:
29005,
Хмельницька область, м. Хмельницький, вул Грушевського, 87, кімн. 401.
Загальні засади діяльності РФПП подано на рисунку 2.6.
Метою діяльності Регіонального фонду підтримки підприємництва по
Хмельницькій області є:
- реалізація державної політики з питань розвитку та фінансової підтримки підприємництва, ефективне використання його можливостей в соціально-економічному розвитку Хмельницької області;
- об'єднання фінансово-економічного
і науково-технічного потенціалу Засновників та Учасників для розробки і реалізації цільових регіональних програм та проектів, спрямованих на всебічний розвиток і підвищення ефективності підприємницької діяльності;
- розробка і втілення цільових регіональних програм, зменшення соціальної напруги шляхом створення сприятливих умов для залучення до підприємницької діяльності соціально незахищених категорій населення – безробітних, звільнених у запас військовослужбовців, молоді, жінок,
інвалідів та ін.., створення робочих місць;
-
- створення умов, що сприяють виконанню державних і цільових регіональних програм, проектів, спрямованих на розвиток підприємництва в регіоні;

58
Рисунок 2.6 - Схема функціональних повноважень РФПП по
Хмельницькій області
Джерело: Побудовано авторами
- сприяння використанню суб’єктами малого підприємництва державних
і недержавних фінансових, матеріально-технічних та
інформаційних ресурсів, в т. ч. приміщень (споруд), обладнання,
інформаційних матеріалів, а також науково-технічних розробок та технологій, необхідних для здійснення підприємницької діяльності;
Регіональний фонд підтримки підприємництва по Хмельницькій області
Мета Сприяти економічному розвитку Хмельницького регіону шляхом підтримки малого та середнього підприємництва через консультування, навчання підприємництву, фінансову допомогу бізнес-структурам та наближення ролі, яку він відіграє в Європі
Принципи роботи:
- конфіденційність
- професіоналізм
-об'єктивність
Основні інструменти роботи Фонду:
- координаційна, методологічна, консультаційна, інформаційна та фінансово-кредитна підтримка;
- допомога у розробці бізнес-планів;
- організація публічних заходів;
- кейси успішних бізнес-планів прокредитованих Фондом;
- підбір і надання законодавчих актів та роз’яснень до них.
Структура: Фонд об’єднує суб’єктів підприємницької діяльності, через міжсекторальну співпрацю та технічну підтримку підприємств малого бізнесу з представниками науки, освіти, засобами масової інформації і органами місцевого самоврядування.
Наші послуги, а Ваші можливості для розвитку бізнесу:
- інформування щодо програм фінансової підтримки бізнесу;
- комплексний супровід бізнес- проектів;
- обмін інформацією;
- підготовка та проведення семінарів, тренінгів;
- юридичні та фінансові консультації;
- процедури участі в державних закупівлях в системі «Prozorro»;
- фінансово-кредитка підтримка.
Основні вимоги до бізнес- плану:
- чітка структура матеріалу і його наочність;
- обґрунтованість і достовірність інформації;
- об’єктивна оцінка перешкод, що стоять на шляху реалізації бізнес-плану;
- точність фінансових розрахунків;
- розумне співвідношення цифрового та аналітичного матеріалу;
- збереження робочих місць.
Основні функції, що виконує бізнес-план СПД:
- розробка стратегії підприємства;
- планування;
- залучення кредитів;
- залучення потенційних партнерів.

59
- створення, на основі залучення вітчизняних та іноземних
інвестицій, сучасної інфраструктури виробництва в різних секторах економіки;
- реалізація обласних науково-освітніх програм із розвитку підприємництва.
Для досягнення поставленої мети РФПП:
- ініціює та співпрацює з органам державної влади і самоврядування області в розробці, реалізації соціально-економічних програм, спрямованих на розвиток підприємництва, зменшення соціальної напруги, поліпшення виробничого, фінансового та науково-технічного стану регіону, відтворенню його природних ресурсів;
- здійснює інформаційне забезпечення, облік, аналіз потреб, можливостей залучення, надходжень й ефективності використання вітчизняних та іноземних інвестицій та кредитів, іншої фінансової та технічної допомоги, спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу та підтримку вітчизняного товаровиробництва в регіоні;
- впроваджує узгоджену із Засновниками та Учасниками Фонду фінансову політику, здійснює на обласному рівні фінансово-кредитну підтримку підприємництва, контролює цільове використання коштів, наданих суб’єктам підприємницької діяльності;
- для реалізації кредитних, інвестиційних, лізингових та ін. проектів організовує, надає допомогу та здійснює фінансову, правову і техніко- економічну експертизу інвестиційних проектів, цільових програм регіонального рівня, бізнес-планів суб’єктів підприємницької діяльності, приймає рішення щодо їх фінансової підтримки;
- сприяє формуванню розвинутої інфраструктури для забезпечення ефективної підприємницької діяльності, а саме: ініціює, надає фінансову підтримку у створенні та діяльності бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, шкіл підприємництва, центрів розвитку малого бізнесу, консультаційних та
інформаційних систем; організовує вивчення кон’юнктури ринку і

60 визначення його народногосподарських та зовнішньоекономічних потреб; розвиває міжрегіональні зв’язки з метою сприяння регулюванню товарообігу, підтримці високих стандартів продукції, проведенню спільних наукових розробок та досліджень у сфері товарного ринку; організовує та проводить підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів малого і середнього бізнесу; створює систему моніторингу профінансованих РФПП проектів і програм, а також інформаційне супроводження проектів та програм міжнародного співробітництва в регіоні; використовує накопичену
інформацію для техніко-економічної оцінки наступних проектів і програм; створює тимчасові творчі колективи й спеціалізовані організації для фінансово-економічної, правової, інформаційної та іншої діяльності з метою сприяння виконанню затверджених цільових регіональних проектів та програм.
РФПП є юридичною особою, має самостійні та зведений баланси, розрахункові та інші рахунки в установах банків, печатку, штамп зі своїм найменуванням, власні фірменний та товарний знаки, інші атрибути юридичної особи.
РФПП є некомерційною організацією і не має за мету одержання прибутку.
Учасником РФПП може бути юридична або дієздатна фізична особа, яка підтримує статутні вимоги і завдання РФПП, визнає суспільну корисність статутної мети Фонду та приймає участь у поповненні майна і коштів Фонду.
Учасники можуть приймати участь у діяльності РФПП шляхом внесення майнових, немайнових внесків, допомагаючи розробці та реалізації програм, виконанню окремих завдань, участі у роботі органів управління та
ін.
РФПП відповідає по своїх зобов’язаннях тим майном та активами на які у відповідності із законодавством може бути накладене стягнення. РФПП не відповідає по зобов’язаннях Засновників та Учасників. Засновники та
Учасники не відповідають по зобов’язанням РФПП.

61
У власності РФПП можуть знаходитись матеріальні та нематеріальні активи, рухоме і нерухоме майно, придбане чи передане йому на законних підставах. Використовуючи по відношенню до них право власності, Фонд користується і розпоряджається майном за своїм уподобанням, приймаючи стосовно нього будь-які дії, що не протирічать законодавству і даному
Статуту.
Майно, що належить Фонду, включає основні фонди і обігові кошти, вартість яких відображається на самостійному балансі РФПП. Майно Фонду формується з наступних джерел:
- статутного фонду, який складає 200 тис. грн. і формується
Засновниками згідно з установчим договором;
- внесків Учасників;
- коштів обласного, міських, районних бюджетів;
- коштів, отриманих від приватизації державного і комунального майна;
- доходів від власної діяльності;
- добровільних внесків та пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних та міжнародних фінансових організацій;
- доходів від депозитних вкладів і цінних паперів, надходжень від підприємств, організацій, що знаходяться у повній чи частковій власності
РФПП;
- благодійних внесків та пожертвувань, в тому числі тих, що мають цільовий характер (благодійні гранти), наданих фізичними та юридичними особами у грошовій та натуральній формі;
- інших джерел, не заборонених законодавством України.
Організаційна структура РФПП формується і затверджується
Наглядовою радою у відповідності з цілями та видами діяльності, що здійснюється в межах Статуту, затверджених програм і проектів.
Органами Фонду є: Наглядова Рада, Ревізійна комісія, Генеральна дирекція на чолі із директором РФПП.

62
Наглядова рада є вищим органом РФПП, яка діє на основі Положення про Наглядову раду. До складу Наглядової ради входять представник
Засновників РФПП.
Ревізійна комісія здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності РФПП за дорученням Наглядової ради, її Голови або за власною
ініціативою. Ревізійна комісія призначається Наглядовою радою у складі не менше трьох осіб і має право вимагати від посадових осіб виконавчої дирекції РФПП надання будь-яких матеріалів, документів, особистих пояснень. По результатах перевірки Ревізійна комісія надає звіт Наглядовій раді.
Виконавчим органом РПП є Виконавча дирекція, яка забезпечує організацію статутної діяльності РФПП та виконання рішень Наглядової ради. Керує роботою виконавчої дирекції генеральний директор РФПП, який призначається Наглядовою радою за поданням заступника голови ОДА з питань економіки та за згодою Засновників Фонду. Генеральний директор
РФПП звільняється з посади рішенням Наглядової ради РФПП.
Генеральний директор Фонду: організовує роботу виконавчої дирекції по реалізації статутних завдань РФПП і рішень Наглядової ради, несе відповідальність за її результати; забезпечує розробку і реалізацію затверджених планів робіт, регіональних програм і проектів РФПП; несе повну відповідальність за майно та кошти РФПП, результати оперативно- господарської, фінансової діяльності загалом, стан обліку, своєчасність та повноту надання звітності у відповідні органи; представляє інтереси РФПП в держаних та інших органах, у стосунках з підприємствами, організаціями і установами як на території України, так і за її межами; розпоряджається майном і коштами РФПП, переданими йому у оперативно-господарське управління, відкриває у банках розрахункові та інші рахунки, укладає договори, у тому числі трудові, видає довіреності; затверджує штатний розпис РФПП; встановлює оклади та порядок матеріального заохочення працівників РФПП; затверджує нормативно-правові акти, що відносяться до

63 діяльності РФПП; вирішує будь-які питання стосовно діяльності РФПП, якщо вони не відносяться до виключної компетенції Наглядової ради.
Засновниками РФПП по Хмельницькій області є Український фонд підтримки підприємництва (УФПП) та Хмельницька ОДА. Для забезпечення діяльності РФПП по Хмельницькій області мав бути створений статутний фонд в розмірі 200 тис. грн. Свої зобов’язання виконав лише один засновник
– УФПП, винісши до статутного фонду 100 тис. грн., а Хмельницька ОДА свої зобов’язання в цій частині не виконала (таблиця 2.7)
Таблиця 2.7 - Динаміка показників балансу РФПП по Хмельницькій області в 2016-2019 р.р.
Показники
Роки, тис. грн
Абсолютне відхилення
(+,-), тис. грн
Темп приросту, %
2016 р.
2017 р.
2018 р.
2019 р.
2019/2016 р.р.
2019/2018 р.р.
2019/2016 р.р.
2019/2018 р.р.
АКТИВ
І Необоротні активи
Основні засоби
7,3 3,6 3,6 3,6
-3,7 0,0
-50,7 0,0 первісна вартість
66,3 51,8 51,8 51,8
-14,5 0,0
-21,9 0,0 знос
59,0 48,2 48,2 48,2
-10,8 0,0
-18,3 0,0
Усього за розділом І
7,3 3,6 3,6 3,6
-3,7 0,0
-50,7 0,0
ІІ Оборотні активи
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом
0 0,7 0,6 0,3 0,3
-0,3
-
-50,0
Інша поточна дебіторська заборгованість
2746,5 2780,1 4869,0 5503,4 2756,9 634,4 100,4 13,0
Гроші та їх еквіваленти
118,1 128,5 145,3 225,9 107,8 80,6 91,3 55,5
Усього за розділом ІІ
2864,6 2909,3 5014,9 5729,6 2865,0 714,7 100,0 14,3
БАЛАНС
2871,9 2912,9 5018,5 5733,2 2861,3 714,7 99,6 14,2
ПАСИВ
І Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал
100,0 100,0 100,0 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Нерозподілений прибуток
(непокритий збиток)
-10,9
-28,3 21,8 212,0 222,9 190,2
-2045,0 872,5
Усього за розділом І
89,1 71,7 121,8 312,0 222,9 190,2 250,2 156,2
ІІ Довгострокові зобов'язання, цільове фінансування та забезпечення
2691,2 2749,6 4805,1 5329,6 2638,4 524,5 98,0 10,9
ІІІ Поточні зобов'язання і забезпечення
Доходи майбутніх періодів
41,6 41,6 41,6 41,6 0,0 0,0 0,0 0,0
Інші поточні зобов'язання
50,0 50,0 50,0 50,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Усього за розділом ІІІ
91,6 91,6 91,6 91,6 0,0 0,0 0,0 0,0
БАЛАНС
2871,9 2912,9 5018,5 5733,2 2861,3 714,7 99,6 14,2

64
На балансі РФПП по Хмельницькій області знаходяться:
- необоротні активи (основні засоби), що були передані УФПП при створенні РФПП. На кінець 2019 року залишкова вартість їх яких складає 3,6 тис. грн.;
- оборотні активи, до складу яких на кінець 2019 року належать поточна заборгованість за наданими кредитами та по сплаті відсотків за ними в розмір 5 млн 503,4 тис. грн.; грошові кошти та їх еквіваленти – 225,9 тис. грн., до складу яких належать готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Загальна вартість активів РФПП по Хмельницькій області складає в
2018 році 5 млн 733,2 тис. грн.
За РФПП по Хмельницькій області в 2016-2017 рахується непокритий збиток в розмірі -10,9 тис грн та -28,3 тис. грн відповідно, що є результатами невиконання зобов’язань позичальниками за цільовим фінансуванням. У
2018 та 2019 роках РФПП має нерозподілений прибуток 21,8 тис. грн та
212,0 тис. грн відповідно.
Загальний обсяг довгострокових зобов’язань та цільового фінансування по Програмі розвитку малого і середнього підприємництва по
Хмельницькій області за 2016 рік – 2 млн 691,2 тис. грн, за 2017 рік – 2 млн
749,6 тис. грн, за 2018 рік - 4 млн 805,1 тис. грн, за 2019 рік – 5 млн 329,6 тис. грн.
В 2016-2019 роках у РФПП відсутня поточна кредиторська заборгованість. Інші поточні зобов’язання 2016-2019 років в сумі 50 тис грн - це неповернені УФПП кошти, які на даний час розміщені на депозитному рахунку в банку.
Стимулювання та інвестиційна підтримка розвитку суб’єктів підприємництва на теренах Хмельницької області забезпечується відповідно до пріоритетних завдань, визначених «Програмою розвитку малого і середнього підприємництва Хмельницької області на 2019-2020 роки» і передбачає [52]:

65
- стимулювання розвитку підприємницької діяльності шляхом фінансово-кредитної підтримки суб’єктів підприємництва за рахунок місцевих бюджетів;
- запровадження стимулюючих механізмів для роботодавців у працевлаштуванні безробітних громадян;
- сприяння суб’єктам підприємництва у пошуку потенційних
інвесторів та шляхів залучення коштів міжнародних фондів, програм міжнародної технічної допомоги;
- промоція економічного потенціалу області, спрямована на позиціонування регіону як інвестиційно-привабливого.
В контексті забезпечення виконання пріоритетних завдань: а)
Регіональний фонд підтримки підприємництва по Хмельницькій області, департамент економічного розвитку, промисловості та
інфраструктури, департамент фінансів Хмельницької ОДА:
- здійснюють надання фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва відповідно до Порядку використання коштів обласного бюджету, що виділяються на надання фінансово-кредитної підтримки суб’єктам підприємництва;
- проводять моніторинг виконання договірних умов та повернення суб’єктами господарювання бюджетних коштів, отриманих на поворотній основі з обласного бюджету відповідно до Порядку використання коштів обласного бюджету, що виділяються на надання фінансово-кредитної підтримки суб’єктам підприємництва; б) департамент економічного розвитку, промисловості та
інфраструктури, департамент фінансів Хмельницької ОДА:
- здійснюють надання фінансової підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва шляхом здешевлення банківських кредитів, отриманих суб’єктами підприємництва, відповідно до Порядку використання коштів обласного бюджету, що виділяються на часткове відшкодування з обласного бюджету відсоткових ставок за

66 кредитами, залученими суб’єктами малого і середнього підприємництва для реалізації інвестиційних проектів; в) органи місцевого самоврядування:
- здійснюють надання фінансової підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих бюджетів у рамках місцевих програм підтримки малого та середнього підприємництва; г) департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації, обласне відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств:
- здійснюють надання фінансово-кредитної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції за рахунок державного бюджету на поворотній та безповоротній основі; д) обласна служба зайнятості:
- здійснює забезпечення фінансової підтримки малого та середнього бізнесу шляхом виплати компенсації єдиного соціального внеску за рахунок
Фонду соціального страхування України;
- надає зареєстрованим безробітним, які перебувають на обліку в службі зайнятості, консультативної допомоги з питань організації та провадження підприємництва з виплатою допомоги по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності; е) департамент економічного розвитку, промисловості та
інфраструктури, облдержадміністрації, Хмельницька торгово-промислова палата, райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування:
- забезпечують сприяння залученню коштів міжнародних фінансових
інституцій та програм технічної допомоги для фінансування розвитку малого та середнього підприємництва;
- сприяють створенню бази даних об’єктів (ділянок типу Greenfield та
Brownfield), які можуть бути використанні для започаткування бізнесу та реалізації інвестиційних проектів;

67
- організовують інвестиційно-інноваційних заходів (інвестиційний форум, конференція тощо) за участю потенційних інвесторів;
- залучають суб’єктів підприємництва до участі у ділових зустрічах з представниками регіонів України та іноземних держав;
- забезпечують участі суб’єктів малого та середнього підприємництва у програмах міжнародної технічної допомоги, міжнародного співробітництва, співпраці з донорськими організаціями щодо залучення коштів для фінансування проектів;
- тощо.

68 3 Напрями вдосконалення фінансового механізму розвитку суб’єктів підприємництва в Україні
3.1 Оцінка ефективності реалізації програми розвитку малого і середнього підприємництва Хмельницької області в 2017-2019 р.р.
Порядок надання фінансово-кредитної допомоги суб’єктам підприємництва (ФКП СПД) за рахунок коштів обласного бюджету [16] розроблено відповідно до вимог ЗУ «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» [16], «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» [13], та з урахуванням положень «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва» [19].
Даний порядок визначає умови і механізм здійснення фінансово- кредитної підтримки суб’єктів підприємництва РФПП по Хмельницькій області за рахунок коштів обласного бюджету.
Головним розпорядником коштів виступає структурний підрозділ
ОДА, який отримує бюджетні призначення із обласного бюджету на здійснення фінансово-кредитної підтримки.
РФПП по Хмельницькій області є оператором з надання ФКП на умовах повернення, забезпеченості, строковості та платності. РФПП по
Хмельницькій області надає фінансово-кредитну підтримку суб’єктам підприємницької діяльності (СПД) у межах асигнувань, передбачених в обласному бюджеті на забезпечення розвитку підприємництва.
СПД забезпечують співфінансування інвестиційного проекту за рахунок власних коштів (майнової участі) у таких розмірах:
- не менше 10 % його вартості (у випадку реалізації проекту у

69 сільській місцевості);
- 20 % (у випадку реалізації проекту у місті районного значення);
- 30 відсотків (у випадку реалізації проекту у місті обласного значення).
ФКП СПД в сумі більше 150,0 тис. грн. надається на умовах залучення
інвестиційних ресурсів за принципом рівномірного п’ятидесятивідсоткового співфінансування (50% : 50%).
Кошти, що виділяються із обласного бюджету на умовах співфінансування із відповідним місцевим бюджетом на фінансове забезпечення розвитку суб’єктів підприємництва, розпорядником нижчого рівня яких є РФПП, акумулюються на його рахунках у Головному управлінні
Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (ГУДКСУ)
і використовуються за цільовим призначенням.
Відносини між СПД і РФПП здійснюються на договірних засадах та на умовах конкурсного відбору проектів.
Рішення про надання ФКП у формі кредиту і строки її використання приймається Інвестиційною радою РФПП, діяльність якої регулюється
Положенням про Інвестиційну раду, затвердженим вищим органом РФПП –
Наглядовою радою.
Відсоткова ставка за користування фінансово-кредитною підтримкою
і термін її використання затверджується Інвестиційною радою РФПП конкретно по кожному проекту за ставкою, що не перевищує рівень 1,5 облікової ставки Національного банку України (НБУ), яка діяла на дату прийняття рішення про надання фінансово-кредитної допомоги.
У випадку, якщо термін реалізації проекту перевищує один бюджетний період, питання подальшої фінансово-кредитної підтримки розглядається на початку наступного бюджетного періоду.
ФКП може надаватись за пільговими ставками, за рішенням
Інвестиційної ради, але не менше 50% облікової ставки НБУ, яка діяла на дату прийняття рішення про надання фінансово-кредитної підтримки.

70
ФКП надається СПД, які здійснюють свою діяльність у пріоритетних напрямах [52, 53]:
- виробництво сільськогосподарської продукції (у тому числі вирощування нових та нетрадиційних для регіону видів продукції, тваринництво, рослинництво, бджільництво тощо);
- переробка сільськогосподарської продукції (виробництво продуктів харчування, еко- та біопродуктів, виробництво з переробки сировини рослинного і тваринного походження тощо);
- машинобудування, виробництво машин, устаткування та готових металевих виробів;
- упровадження енергозберігаючих технологій та реалізація енергоефективних проектів;
- виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування, приладобудування;
- освоєння та розробка високотехнологічних виробів, впровадження
інновацій, розвиток інформаційних технологій;
- легка промисловість (виготовлення швейних виробів та взуття);
- деревообробна промисловість (виготовлення дерев’яних конструкцій для житлового будівництва, меблів, столярних виробів, виробництво інших виробів з деревини);
- виробництво будівельних матеріалів
(будівельні суміші, оздоблювальні матеріали та конструкції, цегла, керамічні та бетонні вироби тощо);
- будівництво та ремонтно-будівельні роботи;
- туристична та рекреаційна сфери (розвиток готельного бізнесу, сільського зеленого туризму, виготовлення сувенірної продукції, відродження народних промислів);
- надання соціально-побутових послуг населенню у сільській місцевості;

71
- роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами у сільській місцевості.
Базовими критеріями визначення СПД кандидатами на участь у конкурсному відборі для отримання фінансово-кредитної підтримки є [40]:
- відповідність інвестиційного проекту (бізнес-плану) пріоритетним напрямкам діяльності, визначеним у Порядку;
- строк окупності інвестиційного проекту (бізнес-плану);
- забезпечення гарантії повернення фінансово-кредитної підтримки, зокрема, у вигляді заставного майна чи наявності майнового поручителя
1   2   3   4   5   6   7

скачати