Ім'я файлу: димпомная менед.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1337кб.
Дата: 02.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 3 ПДП.pdf

23 будь–якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України», балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро;
– суб’єктами середнього підприємництва є: «фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи – підприємці, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь–якої організаційно–правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 250 осіб та річний дохід від будь–якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку
України», балансова вартість активів - до 20 мільйонів євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 40 мільйонів євро;
– суб’єктами великого підприємництва є: «юридичні особи – суб’єкти господарювання будь–якої організаційно–правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період
(календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь–якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України, балансова вартість активів - понад 20 мільйонів євро, чистий дохід від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) - понад 40 мільйонів євро.
Доцільність переходу до реалізації стратегії сталого розвитку визначається як внутрішніми, так і зовнішніми, що пов’язані із
євроінтеграційними прагненнями України та необхідністю виконання міжнародних зобов’язань.
В Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» та проекті Стратегії
інноваційного розвитку України на 2020–2030 роки в умовах глобалізаційних викликів визначено, що «зростаюча залежність національної економіки від зовнішніх факторів, в тому числі негативних, обмеженість і дорожнеча енергетичних ресурсів, необхідність більш раціонального використання

24 сировинної бази і робочої сили повинні служити стимулом для ... переходу вітчизняної економіки до стандартів економічно безпечного виробництва і споживання з метою забезпечення сталого економічного розвитку в цілому»
[57, 58].
Рисунок 1.2 - Система чинників стійкого розвитку суб’єкта підприємництва
Джерело: Складено на основі [20, 59 ]
Стійкий розвиток підприємства – це процес усвідомленого вибору власниками і керівництвом підприємства напрямів його діяльності, що
ґрунтується на забезпеченні соціальної, екологічної та економічної
Чинники стійкого розвитку суб’єкта підприємництва внутрішні зовнішні
Організаційно-економічні умови:
- вигідне становище підприємства на товарному ринку;
- зростання попиту на продукцію, послуги підприємства;
- достатня чисельність і висока кваліфікація персоналу;
- задовільний стан основних виробничих засобів;
- ефективна структура поточних витрат;
- наявність сучасних технологій;
- наявність ноу-хау;
- висока якість продукції;
- диверсифікація видів діяльності;
- достатній рівень страхових запасів
- ефективний інвестиційний менеджмент;
- ефективний маркетинг.
Фінансові фактори:
- ефективна фінансова стратегія;
- ліквідність і платоспроможність;
- фінансова стійкість;
- ділова активність;
- рентабельність;
- зниження фінансових ризиків.
Якість менеджменту:
- висока кваліфікація менеджерів;
- інноваційність рівня управління;
- високий рівень інтеграції процесів;
- високий рівень обґрунтованості управлінських рішень
Загальноекономічна кон’юнктура:
- досконала нормативно-правова база;
- стабільна податкова політика;
- вплив науково-технічного прогресу;
- доступність, відкритість та прозорість форм та видів державної підтримки;
- прийнятні умови кредитування;
- налагоджені взаємовідносини із міжнародними фінансово-економічними організаціями.
Економічні умови:
- зростання обсягу НД;
- оптимальна галузева структура економіки;
- ефективне використання ресурсного потенціал;
- активна інвестиційна політика та процеси;
- зниження рівня інфляції.
Соціально-економічні умови:
- політична стабільність;
- допустимий рівень техногенної небезпека та забруднення довкілля;
- зниження рівня захворюваності і подовження тривалості і якості життя населення;
- зростання зайнятості і зниження рівня безробіття;
- зростання рівня і покращення структурних показників доходів і видатків зайнятого населення;
- наявність можливостей особистісного розвитку
і самовдосконалення

25 результативності, здійснюється під впливом «рефлексивно-активного середовища» функціонування підприємства.
Стійкість суб’єкта господарювання залежить від сукупності внутрішніх і зовнішніх чинників, які наведено на рисунку 1.2.
Найважливішою зі складових стійкого функціонування та розвитку суб’єкта господарювання є саме фінансова складова, а отже, вихідною базою для управління фінансовою стійкістю підприємства є його фактичний фінансовий стан.
Специфічні умови функціонування суб’єктів підприємництва потребують формування фінансового механізму розвитку та окремих його складових, а саме, інструментів, які б ефективніші вирішували всі поточні та перспективні завдання подолання нестабільного (кризового) стану з подальшим його розвитком, а не тільки усунення тимчасових фінансових труднощів (рисунок 1.3.).
В першу чергу фінансовий механізм реалізується через зовнішні та внутрішні інструменти впливу на суб'єкти та об'єкти фінансового управління, до яких слід віднести: фінансове забезпечення, фінансові методи та заходи, фінансові відносини та фінансові важелі.
Залежно від джерел фінансування фінансове забезпечення поділяється на: використання власного капіталу; кредитування або залучення капіталу; зовнішнє фінансування [33].
До власних джерел можна віднести прибуток та амортизацію, до залучених - кошти фінансово-кредитної сфери, державна допомога, ресурси вітчизняних та міжнародних фондів й організацій, кошти приватних осіб.
Враховуючи, що рівень прибутковості суб’єктів підприємництва в основному відносно невисокий, можна стверджувати, що вирішальну роль у розвитку даних суб’єктів відіграють саме залучені кошти. В той же час фінансово- кредитна сфера розглядає таке фінансування як інвестування з високими витратами, високими ризиками.

26
Таким чином, будь-якій економіці розвиток суб’єктів підприємництва без державної допомоги не представляється можливим. Однак важливим при цьому є необхідність забезпечити стимули до активного ефективного
інноваційного розвитку суб’єктів підприємництва.
Рисунок 1.3 - Інструменти фінансового механізму розвитку підприємства
Джерело: Складено на основі [31, 62 ]
Інструменти фінансового розвитку суб’єктів підприємництва
Зовнішнього впливу
Внутрішнього впливу
Фін ан сове за бе зп еч ен ня
Державне фінансування
Банківське кредитування
Інвестиційне забезпечення
Державне фінансування
Банківське кредитування
Інвестиційне забезпечення
Фінансові методи та заходи
Прогнозування
Планування
Регулювання
Облік
Аналіз
Ціноутворення
Фін ан сов
і відн ос ин и
Оподаткування
Кредитування
Інвестування
Акціонерами
Споживання
Постачання
Фін ан сов
і ва же лі
Податок
Кредит
Санкції
Прибуток
Ціна
Амортизація

27
Фінансовий метод – це «спосіб впливу фінансових відносин на економічні процеси з метою досягнення певної мети» [38]. До таких методів належать: планування, прогнозування, регулювання, облік, аналіз, ціноутворення.
Фінансові інструменти – конкретні способи реалізації фінансового методу, які прямо впливають на розвиток суб’єкта підприємництва [31].
Фінансові важелі – це засоби, використання яких дає можливість пожвавити, підсилити діяльність та сприяти розвитку суб’єкта підприємництва [31]. До таких важелів відносяться: ставка податку, розмір мінімальної заробітної плати, норми амортизаційних відрахувань; різноманітні плани, прогнози щодо діяльності підприємств, програми розвитку підприємництва; чистий прибуток, власний капітал, грошові фонди, амортизаційні відрахування, кошти від продажу ліквідних активів, кредиторська заборгованість, спонсорські кошти, лізинг, факторинг, форфейтинг, дотації, субвенції, програмно-цільове фінансування, норми амортизаційних відрахувань; кредити банків, позики кредитних спілок, ломбардів, інвестиційне кредитування; державні кредити, надання банкам податкових пільг за коштами, які спрямовані на кредитування малого підприємництва; капітальні інвестиції, вкладення коштів в акції та інші цінні папери, франчайзинг, венчурне фінансування, державні закупівлі, часткова компенсація процентних
інвестування; вибір оптимальної схеми оподаткування та оптимізація договірних відносин; податки, збори, обов’язкові платежі, штрафні санкції, податкові пільги, податковий
інвестиційний кредит, податкові канікули, відстрочення зі сплати податків, розмір мінімальної зарплати оподаткування; витрати на страхування предметів застави, страхове відшкодування, державні гарантії за кредитами.
Особливу роль у фінансовому забезпеченні розвитку суб’єктів підприємництва в сучасних умовах функціонування повинні займати державне та інвестиційне фінансування, оскільки підприємствам занадто

28 складно виділити власні фінансові ресурси для подальшого розвитку діяльності.
Виходячи із обраних джерел фінансування розвитку суб’єкта підприємництва, необхідно визначитися із основними фінансовими методами та заходами, враховуючи кризовий стан ззовні, для подальшої організації фінансових відносин, а саме: прогнозування, планування розвитку діяльності, враховуючи відповідні індикатори та важелі. За допомогою цих методів забезпечується створення та використання на підприємствах грошових фондів, які в процесі фінансово-господарської діяльності матеріалізуються в різноманітних активах.
Таким чином, фінансовий механізм забезпечує систему управління фінансами, що визначається своєю багатофункціональністю.
Ефективність фінансового механізму розвитку суб’єкта підприємництва забезпечується тільки при умові поєднання у використанні фінансових важелів зовнішнього та внутрішнього впливу, таких як: ціна, виручка, амортизація, податок, кредит, прибуток тощо. Кожний із цих
індикаторів виступає інформаційним забезпеченням в аналізі існуючого стану та перспектив розвитку діяльності суб’єкта підприємництва.

29 2 Аналітико-методичні основи управління фінансовим розвитком суб’єктів підприємництва
2.1 Аналітична оцінка фінансового розвитку суб’єктів підприємництва в Україні в 2015-2020 р.р.
Нині конкурентоспроможність будь-якої держави на міжнародному ринку значно залежить від стану модернізації її економіки. Як засвідчує світовий досвід, однією із ключових передумов підвищення рівня конкурентоспроможності економіки держави, формування та реалізації її експортного потенціалу, гарантією зниження рівня безробіття, покращення якості життя населення та матеріального збагачення країни є розвиток підприємництва.
Розвиток підприємництва у сучасних складних соціально-економічних умовах нашої держави значно впливає на стабілізацію та відновлення національної економіки. Від рівня ефективності діяльності вітчизняних підприємств залежить можливість економічного зростання держави, рівень зайнятості та якість життя населення. Для того, щоб виявити певні тенденції та детально охарактеризувати стан розвитку вітчизняного підприємництва, проаналізуємо динаміку кількості суб'єктів господарювання та частки суб’єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання в Україні протягом 20153-2019 років
(таблиця 2.1).
За даними Державної служби статистики на кінець 2019 року в
Україні функціонувало близько 1,94 млн підприємств та фізичних осіб- підприємців, кількість яких в порівнянні з 2015 роком скоротилась на 32,7 тис. одиниць. Скорочення відбулося за рахунок зменшення кількості суб’єктів мікропідприємництва на 69,9 тис. одиниць, переважна більшість з яких закрилися, а незначна – перейшла в статус суб’єктів середнього підприємництва. Це пов’язано із внутрішніми та зовнішніми викликами та

30 загрозами, а саме, загостренням фінансово-економічної та політико- економічної кризи, воєнними подіями на сході України, тощо.
Таблиця 2.1 – Динаміка кількості суб’єктів підприємництва України в
2015-2019 роках
Показники
Кількість суб’єктів, одиниць
Абсолютне відхилення,
(+,-), одиниць
2015 р.
2016 р.
2017 р.
2018 р.
2019 р.
2019/2015 р.р.
Суб’єкти великого підприємництва
423 383 399 446 518
+95
Суб’єкти середнього підприємництва
15510 15113 15254 16476 18129
+2619
Суб’єкти малого підприємництва,
1958385 1850034 1789406 1822671 1922978
-35407 в т.ч мікропідприємства
1630571 1558880 1466486 1483297 1560650
-69921
РАЗОМ
1974318 1865530 1805059 1839593 1941625
-32693
Джерело: Складено за даними [35]
Найбільшою у загальній кількості суб'єктів підприємництва в досліджуваному періоді в Україні була частка суб’єктів малого підприємництва (у тому числі суб’єктів мікропідприємництва. Станом на кінець 2019 року вона дорівнювала 99,04% (рисунок 2.1). Отже, як і в більшості європейських країн, в Україні останнім часом найбільше розвивається саме мале підприємництво (у тому числі мікропідприємництво).
Щодо окремих видів суб’єктів підприємництва, статистика свідчить, що кількість суб’єктів великого підприємництва у 2015-2019 рр. зросла на 95 одиниць, хоча у 2016 році відмічається незначне їх скорочення в порівнянні з
2015 роком. Аналогічна ситуація спостерігалась у 2015-2019 рр. й у процесі розвитку середнього підприємництва: їх кількість в динаміці зросла на 2 тис.
619 одиниць. Щодо розвитку малого підприємництва (включаючи

31 мікропідприємництво) у 2015-2019 рр., статистика показала, що у їх загальна кількість зменшилась на 35 тис. 407 одиниць. 2017 рік став переломним, оскільки в наступних періодах кількості суб’єктів малого підприємництва зростала.
%
Рисунок 2.1 – Структура кількості суб’єктів підприємництва України в 2015-2019 роках
Джерело: Побудовано за даними [35]
Охарактеризуємо динаміку розвитку вітчизняного підприємництва шляхом проведення аналізу основних показників діяльності різних за розміром суб’єктів підприємництва в Україні у 2013-2017 рр. (табл. 3). За даними таблиці 3 можна зробити висновок, що у 2013-2017 рр. кількість зайнятих та найманих працівників переважно зменшувалася. Найгірше становище у цьому контексті було у суб’єктів великого підприємництва
(станом на 2017 рік кількість зайнятих і найманих працівників дорівнювала
1560,9 тис. осіб), а найкраще – у суб’єктів малого, у тому числі мікропідприємництва (у 2017 році кількість зайнятих та найманих працівників становила відповідно 3956,3 і 2393,3 тис. осіб). Щодо ситуації із суб’єктами середнього підприємництва кількість зайнятих та найманих

32 працівників мала також тенденції до зниження і в 2017 році дорівнювала відповідно 2623,8 тис. осіб та 2621,7 тис. осіб.
Охарактеризуємо динаміку розвитку вітчизняного підприємництва шляхом проведення аналізу основних показників його діяльності у 2015-
2019 рр.
За даними рисунку 2.2 можна зробити висновок, що у 2015-2019 рр. кількість зайнятих та найманих працівників переважно зростала. Майже 50 % зайнятих та найманих працівників підприємств припадає на сферу діяльності суб’єктів середнього підприємництва, серед фізичних осіб-підприємців –
99%на сферу суб’єктів мікропідприємництва.
Рисунок 2.2 – Динаміка кількості зайнятих та найманих працівників на підприємствах України в 2015-2019 роках
Джерело: Побудовано за даними [35]
Обсяг реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) підприємствами
України в 2015–2019 рр. зріс з 5,56 трильйонів грн. до 10,5 трильйонів грн., або майже на 5,0 трильйонів грн. (або на 89,4%) (таблиця 2.2).
Найбільші обсяги реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в досліджуваному періоді показували суб’єкти середнього підприємництва -

33 2,2 трильйона грн в 2015 році, 2,7 трильйона грн в 2016 році, 3,3 трильйона грн в 2017 році, 3,95 трильйона грн в 2018 році, 4,2 трильйона грн в 2019 році. Темп їх приросту в досліджуваному періоді склав 92%. Їх частка в загальній структурі обсягів реалізації щорічно складає майже 40%.
Наступне місце по обсягах реалізації займають великі підприємства.
Так, в 2015 році вони реалізували продукції (товарів, робіт, послуг) на 2,05 трильйона грн, в 2016 році - на 2,4 трильйона грн, в 2017 році - 2,9 трильйона грн, в 2018 році – 3,5 трильйона грн, в 2019 році – 3,6 трильйона грн. Темп їх приросту в досліджуваному періоді склав 76,9%. Їх частка в загальній структурі обсягів реалізації динамічно зменшується з 37% до 34,5%.

1   2   3   4   5   6   7

скачати