2. Методика формування ціннісного ставлення школярів до праці
2.1 Сучасний зміст особливостей формування ціннісного ставлення до праці у школярів
2.2 Діагностика рівня сформованості ціннісного ставлення до праці у школярів
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
У цих роботах розглядаються переважно загальнотеоретичні та організаційні проблеми трудового виховання учнів, однак виховання ціннісного ставлення до праці не знайшло в них належного висвітлення.
Таким чином, актуальність даної проблеми зумовила вибір теми нашого дослідження “ Особливості формування ціннісного ставлення до праці у дітей шкільного віку ”.
Об’єкт дослідження – процес виховання ціннісного ставлення до праці.
Предмет дослідження – методика формування ціннісного ставлення особистості молодших школярів до праці.
Гіпотеза дослідження: ефективність виховання ціннісного ставлення до праці в учнів підвищиться за умови застосування у позакласній роботі виховних годин спрямованих на розширення уявлень дітей про значення праці.Мета дослідження – проаналізувати та теоретично обґрунтувати методику формування ціннісного ставлення особистості школярів до праці.
Виходячи з мети, були визначені наступні завдання дослідження:
1. аналіз наукової літератури з проблеми дослідження;
2. аналіз різноманітних наукових підходів до проблеми формування ціннісного ставлення школярів до праці;
3. теоретичне обґрунтування ефективних методів та прийомів формування ціннісного ставлення особистості молодших школярів до праці;
4. підвести підсумки курсового дослідження та надати рекомендації;
Для вирішення поставлених завдань на всіх етапах дослідження використовувався комплекс науково-педагогічних методів:
теоретичний і логіко-історичний аналіз педагогічних, психологічних, філософських, соціологічних праць з теми дослідження, теоретичне вивчення й узагальнення досвіду трудового виховання;
емпіричні: безпосередні спостереження за учнями в процесі різних видів трудової діяльності, опитування, інтерв’ювання, бесіди.
1. Теоретичні засади проблеми формування ціннісного ставлення школярів до праці
1.1 Аналіз історичних поглядів на проблему формування ціннісного ставлення до праці у школярів
Ціннісне ставлення до праці є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення молодшими школярами соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв'язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності як базової якості особистості. В рамках цього питання сучасній молодій людині досить складно здійснити вибір професії з урахуванням покликання, нахилів, здібностей через, те що варіантів вибору кар'єри у сучасному суспільстві досить багато, а молоді люди ще не достатньо орієнтуються в особливостях різних професій[1,35].
У народній філософії праця розглядається як першооснова буття, внутрішня потреба людини. У загальній системі народної педагогіки праця є її серцевиною. Вона творить матеріальні і духовні цінності. Тому з давніх-давен народ вважав трудове виховання важливим обов'язком, освячував працю як великого педагога.
Народ говорить: «Без труда нема плода», «Людина народжується для праці, як птиця для польоту», «Праця людину годує, а лінощі марнують», «Праця всьому батько», «За спання нема коня», «Без діла слабіє сила», «Щоб людиною стати, треба працювати», «Щоб порядних дітей мати, треба вчить їх працювати».[6,15]
Наукові дослідження з педагогіки та психології, соціології та економіки, а також повсякденна практика переконують, що якщо людиною професія обрана за власним покликанням, особистісними нахилами та здібностями, то її праця стає джерелом натхнення, приносить задоволення і радість, а також найбільшу користь нашому суспільству, яке стоїть перед проблемою розбудови державності та економіки[4,105].
С Ф. Русова підкреслювала, що школа має дедалі більший виховуючий громадський вплив на суспільство, оскільки ніяка держава не може існувати, якщо не має єдиної національної школи. Єдиної школи для всього народу вимагає ще й Песталоцці. Сучасна єдина школа має відповідати новим науковим і життєвим вимогам, а сучасне виховання ґрунтуватися на психології дитини, що потребує розвитку волі, активності ц самодіяльності відповідно до вимог суспільства і держави. Найкращим шляхом для формування цінності до праці, визначає С. Ф. Русова, найбільш відповідає тому значенню, яке має нова школа, що ґрунтується на кращих традиціях та трудових школах. Принцип діяльної школи на той час панував у педагогіці Європи, Америки, Японії і потребував лише уважної розробки засобів її здійснення, у формуванні ціннісного ставлення до праці[26,79]. Щоб дати дітям сучасне соціальне виховання, сформувати цінність праці, зазначала С. Ф. Русова, ми мусимо передусім сформувати в дитині нахил до праці, звичку вважати працю найпершим обов’язком. А для цього пропонує вчити дітей приємній праці, а потім сформувати у дітей такі прагнення, завдяки яким будь-яка, навіть тяжка праця виконуватиметься залюбки, весело, гуртом. Вона звертає увагу на те, що протягом усього культурного розвитку людства було зневажливе ставлення до праці. Сумлінне та цінне ставлення до праці, якою б вона не була, є досягненням розвитку людства. Сучасне виховання потребує пошани до праці, і сумлінного його використання для власної користі і добробуту усього колективу. До праці дітей треба ставитися дуже обережно, уникати одноманітності, пропонувати посильну працю, яка відповідає смаку та нахилам дитини. Вона звертала увагу на те, що прагнення дитини до будь-якої діяльності, гри, праці чи творчості є найважливішим життєвим прагненням[26,80]. С. Ф. Русова підкреслювала, що на початку ХХ ст. принцип ручної праці поширився у Німеччині. Велику роль в розробці теорії і практики формування ціннісного ставлення до праці відіграли німецькі педагоги А.П. Пабст, Г.Є Кершенштейнер. С. Ф. Русова звертає увагу на те, що Г. Є. Кершенштейнер використовує ручну працю для організації громадського самоврядування в школі. Сучасному розвитку діяльного принципу сприяє дитяча психологія, крім того, саме суспільство вимагає від особистості, насамперед, уміння працювати, витривалості та наполегливості, а це не можливо без сформованої цінності до праці. Ще в 1804 р. педагог Б. в. Бланше висловлював свої погляди у формуванні цінності до праці, він говорив: «Виховання мусить бути практичне, щоб навчити дітей вміло користуватися засобами праці, набиратися не лише теоретичного знання, а й спритності, звички до порядку, любові до праці». На думку Б.В. Бланше, слова у вихованні повинні підтверджуватися діями, бо лише за допомогою творчої праці діти наочно побачать цінність в праці[3,120-122]. Важливість формування цінності до праці бачив і видатний вчений – В.О Сухомлинський. Він говорив: «Праця – це носій добра і благополуччя». До чого переконання має якомога раніше прийти кожна дитина. . В. О. Сухомлинський наполегливо пробуджував і закріплював у свідомості дітей розуміння ролі праці в житті людини. У постійній турботі про формування цінності до праці В. О. Сухомлинський керувався головним принципом: праця має носити творчий характер і бути основним компонентом духовного життя учня. Оцінюючи важливу роль відповідності характеру праці можливостям молодших школярів, В. О. Сухомлинський на основі багаторічних спостережень дійшов висновку, що сили і можливості дітей значно зростають, коли здійснюють цікавий задум під час довготривалої діяльності, а не виконують лише короткочасні розрізнені операції. Вчений постійно нагадував, що розкрити цінність до праці можливе без турботи про раннє залучення дітей до творчої праці, в основі якої лежать уміння суспільно-активної особистості[21,67]. В.О. Сухомлинський вважав, що діти мають зрозуміти красу в праці, її користь у всіх її вимірах. У процесі розуміння праці школярі поступово набувають таких якостей розуму, як широта думки, вміння охоплювати складну взаємозумовленість явищ, знайти головну ланку, підкорити зусилля розуму і рук у певній діяльності. Педагогічні діяльність В. О. Сухомлинського у розв’язку проблеми формування ціннісного ставлення до праці, переконує нас, що він наполегливо і майстерно виховував в учнів здатність сприймати, розуміти, захоплюватися красою праці, цінувати працю. Наскільки значну роль відігравала праця у педагогічній системі, підтверджують його думки в його працях. «Почуття поваги праці, - писав В. О. Сухомлинський, - пов’язує дитину духовними нитками обов’язку з іншими людьми – спочатку з близькими, а потім з усіма співвітчизниками». З почуття поваги до праці, з думки про те, що праця – творець щастя, народжується той стан ціннісного ставлення до праці. Відомо, що виховання працелюбства можливе тільки в донесенні до дитини моралі змісту праці, як основи у формуванні особистості[11,102-103]. Вчені І.Бех, Д.Закатнов, Г.Костюк, Г.Левченко, В.Мадзігон, С. Ф. Русова, С.Максименко, В.Сухомлинський, М.Тименко, К.Ушинський, В.Павленчик, К.Платонов, З.Плохій – стверджують, що вирішення проблеми формування ціннісного ставлення до праці починається з навчального закладу. Якщо говорити про ставлення до праці як найважливішого елементу духовного життя людини, то уже в ранньому дитинстві починається формування цього ставлення, коли головним наставниками і вихователями дитини є батьки. У сімї закладаються моральні основи особистості. Тому, саме від батьків залежить, чи виростуть їхні діти працьовитими людьми, котрі цінуватимуть працю, не цуратимуться праці – ні розумової, ні фізичної, бережливо ставитимуться до всього, створеного руками людини, глибоко шануватимуть справжніх трудівників[6,23].
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12