1   2   3   4   5   6   7   8
Ім'я файлу: Nahorniuk_bakalavr.docx
Розширення: docx
Розмір: 3636кб.
Дата: 21.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Згідно теорії споживчих цінностей Шета-Ньюмана-Гросса.docx
РПНП_Трудове право_081_2020.docx
ысторыя,выдповыды.docx
53ba423c-8fb6-4c54-9391-9921ed6b1899.docx
ОВВО КР 1.doc
refoit (1).docx
dobro-pozalovat-v-USA.pptx
Буклет-2017-2.docx
Lab 5 (2).docx
Індивідуальне завдання №6 Єфименко О. 13Мд-СОукр.docx
kocbyru-kid.doc
Модуль 2.docx

4.6 Освітлення
Кабіна й шахта при суцільному її огородженні для ліфтів всіх типів, за винятком малих вантажів, а також машинне приміщення, приміщення верхніх блоків, площадки перед дверима, шахти, проходи й коридори, що ведуть до ліфта, до приміщення верхніх блоків і до приямка, повинні бути обладнані стаціонарним електричним освітленням. Живлення електричного освітлення, крім освітлення кабіни, повинне виконуватись від мережі внутрішнього освітлення будинку. Освітлення глухих шахт підйомників з автоматичними дверима допускається здійснювати шляхом установки однієї лампи під кабіною підйомника.

Освітленість у шахтах має становити не менш 5 лк.

У засклених або обгороджених сітками шахтах виконання стаціонарного освітлення є необов'язковим, якщо зовнішнє освітлення забезпечує достатню освітленість усередині шахти.

У машинному приміщенні, у приміщенні верхніх блоків і на даху кабіни має бути встановлене по однієї або більше розеток для переносної лампи напругою не вище 42 В.

Лампи освітлення кабіни й шахти при живленні освітлення від первинного кола електродвигуна повинні бути включені в мережу до ввідного рубильника або автоматичного вимикача електродвигуна ліфта.

При наявності в кабіні резервного освітлення до 42 В допускається включення основного освітлення кабіни після ввідного рубильника або автоматичного вимикача.

Вимикач для включення освітлення кабіни й шахти має установлюватися в машинному приміщенні. Освітлення кабіни пасажирського ліфта з рухомою підлогою допускається виконувати так, щоб воно включалося при відкритих дверях шахти й відключалося після виходу пасажирів і закриття дверей шахти. Допускається також використати для включення освітлення кабіни перемикач, призначений для дистанційного включення ліфта в роботу, при цьому освітлення кабіни повинне включатися одночасно із включенням ліфта в роботу. Цей перемикач повинен установлюватися в зачиненій шафі на основному посадковому поверсі.
4.7 Розрахунок заземлення підйомної установки

Ліфтова установка живиться від трансформаторної підстанції напругою 6/0,38/0,27 кВ. Струм однофазного короткого замикання становить 30 А. Відповідно до вимог ПУЕ, у мережах напругою 6 кВ, величина опору заземлення при використанні заземлюючого пристрою одночасно для обладнання високої й низької напруги визначається за формулою:

Ом

Високе заземлення виконується із заземлюючих провідників і групи заземлювачів зі сталевих труб. Товщина стіни труби повинна бути не менш 3,5 мм, зовнішній діаметр 50 мм, довжина 2500 мм.

Поруч із контуром заземлення укладається сітка зі штабового заліза для захисту від напруги кроку. Заземлюючі провідники вибираються зі сталевої смуги перетином не менш 48 мм" і товщиною 4 мм.

Питомий опір ґрунту Ом·м. У зв'язку з тим, що провідність верхніх шарів груша має більші сезонні коливання залежно від вологості, температури ґрунту,заземлюючі провідники прокладають на глибині 0,7 м від поверхні землі. Опір розтікання струму одиночного опору визначається за формулою:

Ом

Для визначення кількості стрижневих електродів при пристрої контурного заземлення користуються формулою:



де - величина опору заземлення; - коефіцієнт використання, що враховує взаємне екранування вертикальних стрижнів при розтіканні струму.

Опір сполучної смуги складе:

Ом,

де м.

Опір контуру:

Ом

де - коефіцієнт використання заземлюючої смуги.

Загальний опір контуру задовольняє вимогам ПУЕ, тому що:

Ом ≤ Ом

ВИСНОВОК
В результаті виконання дипломного проекту, виходячи з даних технічного завдання, були розраховані моменти статичного опору.

Заздалегідь розрахованій потужності був вибраний короткозамкнутий асинхронний двигун серії змінно струму MTKF 111-6 і редуктор РЦД-260, дані яких занесені в таблиці 3.1 і 3.2 відповідно.

Моменти статичного і динамічного опору були приведені до валу двигуна.

Далі була проведена попередня перевірка двигуна по нагріву і продуктивності, в результаті якої з'ясувалося, що двигун проходить по продуктивності (30,6 сек.<35 сек.) і по нагріву (19,9 Н·м<40,8 Н·м).

Був вибраний перетворювач частоти АТО5-005.

На основі номінальних даних електродвигуна були розраховані статичні характеристики (природні і такі, що проходять через задані точки). При цьому внутрішній опір перетворювача був прийнятий рівним нулю. Характеристики побудовані в програмі Mathcad на основі розрахункових співвідношень по Т-подібній схемі заміщення і обліком кривої намагнічення (універсальна крива для двигунів серії МТН).

Далі була розрахована постійна часу задатчика інтенсивності

(Тзі=0,94 сек.) яка необхідна при побудові діаграм навантажень.

Була складена структурна схема електроприводу, що складається з елементів:

Були побудовані діаграми навантажень і розраховані інтегральні показники електроприводу в програмі Mathcad на основі рівнянь алгебри і диференціальних.

Була проведена остаточна перевірка двигуна по нагріву (8,2<8,4А), продуктивності (29,9<35 с) і перевантажувальній здатності (65,8103 Н·м), а перетворювача тільки по перевантажувальній здатності

(16,45 А< 16,5 А).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Драчев г.І. Теорія електроприводу: Навчальний посібник до курсового

проектування. – Челябінськ: Видавництво Юургу, 1998. – 160 с.

  1. Копилов і.П. Клюков б.К. Довідник по електромашинах: У 2 т. Т 2. – М.:

Енергоатоміздат, 1989. – 688 с.

  1. Анфімов м.І. Редуктори: конструкція і розрахунок: Альбом.– М.: Машино-

будова, 1993. – 432 с.;

  1. Высшее профессиональное образованиеИ.Я.Браславский, З.Ш.Ишматов, В.Н.Поляков Энергосберегающий Асинхронный Электропривод, под редакцией И. Я. Браславского;

  2. С. Б.Манухин, И. К.Нелидов Устройство,техническое обслуживание и

ремонт лифтов Учебник;

6. URL www.lift.org.ua

7. URL www.otis.ua

8. Корнеев Г. К., Короторв М. Г., Мацохейн И. С. Лифты пассажирские и грузовые. М.: Машгиз, 1958. - 568 с.

9. Павлов Н. Г. Лифты и подъемники. М.; Л.: Машиностроение, 1965.203 с.

10. Архангельский Г. Г., Вайнсон А. А., Ионов А. А. Эксплуатация и расчет лифтовых установок. М.: МИСИ, 1980. - 128 с.

11. Соколов М. М. Автоматизированный электропривод общепромышленных механизмов. М.: Энергия, 1976. - 488 с.

12. Правила устройства и безопасной эксплуатации лифтов. М.: Гос-гортехнадзор, 1992. - 176 с.

13. Смехов А. А., Ерофеев И. И. Оптимально управление подъемно-транспортными машинами. М.: Машиностроение, 1975. - 239 с.

14. Петров Ю. П., Сиверин В. А. Оптимизация электроприводов с гибкими и упругими связями // Электричество. 1985. - № 3. - С. 57-59.

15. Красовский H. Н., Летов А. М. К теории аналитического конструирования регуляторов // Автоматика и телемеханика. 1962. - № 6. - С. 713-721.

16. Структуры систем управления автоматизированным электроприводом / О. П. Ильин, В. И. Пансюк, Ю.Н. Петренко, В. П. Петренко. Мн.: наука и техника, 1978 - 458 с.

17. Ильинский Н. Ф., Козырев С. К. Применение микропроцессорных средств в автоматизированном электроприводе // Автоматизация электроприводов на базе микропроцессорных средств. Сборник научных трудов №100. Московский энергетический институт. 1986. - С. 3-8.

18. Ильинский Н. Ф., Козаченко В. Ф. Общий курс электропривода. М.: Энергоатомиздат, 1992. - 544 с.

19. Москаленко В. В. Автоматизированный электропривод. М.: Энергоатомиздат, 1986. - 416 с.

20. Кожевников С. Н. Динамика машин с упругими звеньями. Киев: АН УССР, 1961.- 145 с.

21. Кожевников С. Н. Динамика машин с упругими звеньями. Киев: АН УССР, 1961.- 145 с.
1   2   3   4   5   6   7   8

скачати

© Усі права захищені
написати до нас