1   2   3   4   5   6   7   8
Ім'я файлу: Nahorniuk_bakalavr.docx
Розширення: docx
Розмір: 3636кб.
Дата: 21.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Згідно теорії споживчих цінностей Шета-Ньюмана-Гросса.docx
РПНП_Трудове право_081_2020.docx
ысторыя,выдповыды.docx
53ba423c-8fb6-4c54-9391-9921ed6b1899.docx
ОВВО КР 1.doc
refoit (1).docx
dobro-pozalovat-v-USA.pptx
Буклет-2017-2.docx
Lab 5 (2).docx
Індивідуальне завдання №6 Єфименко О. 13Мд-СОукр.docx
kocbyru-kid.doc
Модуль 2.docx


7.Дата видачі завдання______________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН


№

з/п
Назва етапів виконання дипломного

проекту (роботи)
Строк виконання етапів проекту

( роботи )

Примітка

1
Загальна частина

20.05.20– 23.05.20



2
Електропостачання
24.05.20– 27.05.20



3
Спеціальна частина

28.05.20 –31.05.20



4
Охорона праці

03.06.20– 07.06.20



5
Підготовка графічного матеріалу
20.05.20– 14.06.20




Студент __________ Нагорнюк В.О.

( підпис ) (прізвище та ініціали)

Керівник проекту (роботи) _________ __Демчик Я.М.___

( підпис ) (прізвище та ініціали)


Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..…........

1.Загальна частина. ……………………….…………………………………….........

1.1 Аналіз режимів роботи і конструкцій ліфтових підйомних установок та загальні відомості...

1.2 Класифікація ліфтових підйомних установок……

1.3 Різновиди кінематичних схем ліфтових підйомних установок………….

1.4 Технічна характеристика ліфтових підйомних установок……………….

1.5 Влаштування, компоновка та взаємодія вузлів…………………………...

1.6 Вимоги до конструкцій ЛПУ та загальна характеристика механізмів підйому

1.7 Загальні вимоги до конструкцій та параметрів ліфтових підйомних установок

2.Електропостачання

2.1 Розрахунок навантажень житлових будинків

2.2 Розрахунок і вибір кабелю від ПЧ до двигуна

2.3 Розрахунок споживання електроенергії

3. Спеціальна частина.

3.1 Вимоги до електроприводу

3.2 Обгрунтування роду струму і величини напруги

3.3 Обгрунтування необхідності встановлення головного приводу ліфта з ПЧ управління

3.4 Розрахунок моментів статичних опорів та попередній розрахунок потужності електроприводу

3.5 Вибір електродвигуна, визначення передавального числа і вибір редуктора

3.6. Розрахунок приведених статичних моментів, моментів інерції і коефіцієнта жорсткості системи електропривід-робоча машина

3.7 Попередня перевірка двигуна по нагріву і продуктивності

3.8 Вибір перетворювача

3.9 Розрахунок статичних характеристик електроприводу

3.10 Розрахунок параметрів схем включення, забезпечуючи пуск і гальмування двигуна

3.11 Складання структурної схеми електроприводу і розрахунок її параметрів

3.12 Розрахунок перехідних процесів і побудова діаграм навантажень електроприводу

3.13 Перевірка електроприводу на задану продуктивність, по нагріву і перенавантажувальній здатності двигуна і перетворювача

4 Охорона праці

4.1 Захист від шуму

4.2 Безпека технологічного обладнання

4.3 Електробезпека

4.4 Система засобів електрозахисту

4.5 Пожежна безпека

4.6 Освітлення

4.7 Розрахунок заземлення підйомної установки

5. Висновок…………………………………………………………………….

6. Використана література……………………………………..……………..

ВСТУП
Сьогодні темпи розвитку міст із горизонтальної площини перемістилися у вертикальну. Щодня близько 1 млрд осіб піднімаються ліфтом щонайменше на висоту в 14 поверхів. Якщо міста страждають через автобусні та залізничні страйки, то зупунить усі ліфти в ділових центрах міст планети, життя там взагалі припинилося би.

Ліфт для вертикалі — це аналог автомобіля для горизонталі нашого пересування: визначальний транспортний засіб. Як і автомобілі, сучасні ліфти є породженням Другої промислової революції кінця XIX століття. Як і автомобілі, вони трансформували вигляд міст, змінюючи те, як і де живуть і працюють люди. І сьогодні, як і автомобілі, котрі поступово переходять на автономний спосіб руху, ліфти готуються до чергового періоду змін — змінитися належить і їм, і містам, у яких вони працюють.

В різних галузях народного господарства використовують підйомні механізми циклічної дії, які служать для переміщення людей, вантажів у вертикальному напрямку по чітко визначеному шляху в спеціальних вантажопідйомних пристроях – кабінах, ковшах та ін. До числа найбільш розповсюджених механізмів вертикального транспорту належать ліфти, які отримують все більше і більше використання в приміщеннях сучасних промислових підприємств та цивільних спорудах.

В світі число новобудов житлових, адміністративних і культурно-побутових будинків рік у рік безупинно збільшується. Сучасні будівельні компанії вважають, що основним завданням є не тільки збільшення квадратних метрів побудованого житла, але й ріст якості, комфортабельності та поліпшення житлових умов. Ріст чисельності населення в свою чергу значно впливає на поверховість споруд, що будуються. Вважається перспективним будівництво багатоповерхових будинків.

Ліфти є стаціонарними механізмами, які призначені для транспортування з одного поверху на інший вантажів і людей у кабінах, які переміщуються в загородженій з усіх боків шахті. На сьогоднішній день ліфти випускають з високим ступенем автоматизації операцій по відкриванню та закриванню дверей, по переміщенню і зупинці кабіни, комфортабельністю і загальною доступністю користування.

За призначенням ліфти поділяють на пасажирські, вантажні з провідником, вантажні без провідника, вантажно-пасажирські і спеціальні. За швидкістю руху кабіни – тихохідні (до 0,5 м/с), швидкохідні (до 1 м/с), швидкісні (більше 1 м/с) пасажирські ліфти. Вантажні ліфти найчастіше працюють при швидкості руху кабіни 0,1 – 0,5 м/с. Вантажопідйомність вантажних ліфтів складає від 50 до 5000 кг.

Високі вимоги безпеки використання ліфтів викликають необхідність використання спеціального обладнання, яке діє при різних пошкодженнях чи аваріях. На валу двигуна встановлюється електромагнітне гальмо, яке зупиняє двигун при знятті напруги з двигуна при нормальній роботі та в аварійних режимах. Для запобігання від удару кабіни і противаги в підлогу шахти при відмові спрацювання кінцевих вимикачів, які обмежують рух кабіни в крайніх точках, служать масляні чи пружинні буфери, на які опускається кабіна чи противага. Щоб запобігти падінню кабіни при обриві канатів, чи при русі зі швидкістю, що перевищує задану використовують спеціальні вловлювачі, що встановлюються в нижній частині кабіни з клиновидними чи кліщовими захватами, губки яких захоплюють і не тільки гальмують кабіну, але й утримують її в нерухомому стані після зупинки.


  1. Загальна частина

    1. Аналіз режимів роботи і конструкцій ліфтових підйомних установок та загальні відомості

Ліфтом називається стаціонарна підйомна машина періодичної дії, призначена для підйому і спуску людей і (або) вантажів у кабіні, що рухається по жорстким прямолінійним направляючим, у яких кут нахилу до вертикалі допускається не більше 15 градусів.

Ліфт є невід'ємною частиною інженерного обладнання житлових, адміністративних будівель і споруд. Ліфти переміщують пасажирів, автомобілі в багатоповерхових гаражах, товари в магазинах і торгових центрах, забезпечують роботу судів річкового і морського флоту, застосовуються на великовантажних транспортних і пасажирських літаках. Крім цього ліфтами обладнуються потужні технологічні комплекси.

Ліфт стає одним з найбільш важливих і масових засобів пасажирського транспорту в містах. Роль його безперервно зростає в зв'язку з тенденцією до підвищення поверховості будівництва. Масове перевезення людей всіх вікових категорій висуває підвищені вимоги до надійності та безпеки роботи ліфтів.

Існує велика різноманітність ліфтів, що розрізняються за призначенням і конструктивними особливостями.

    1. Класифікація ліфтових підйомних установок

За призначенням можна виділити наступні типи ліфтів:

Пасажирський – призначений для підйому і спуску людей;

Вантажопасажирський – призначений для транспортування пасажирів і вантажів, має збільшені розміри площі підлоги та дверного отвору;

Лікарняний – призначений для підйому і спуску хворих людей, в тому числі і на спеціальних транспортних засобах в супроводі медперсоналу;

Вантажний – призначений для підйому і спуску вантажів;

За типом приводу підйомного механізму:

Ліфти з електродвигуном постійного або змінного струму

Гідравлічні ліфти з електроприводом у вигляді підйомного гідроциліндра або лебідки з гідравлічним двигуном обертального типу.

За конструкцією тягового елемента:

Канатні ліфти, кабіна яких переміщується за допомогою тягових канатів лебідки.

Ланцюгові ліфти, рейкові та гвинтові, в яких рух кабіни здійснюється за рахунок тягових ланцюгів, системи гвинт-гайка або приводна шестерня-зубчаста рейка.

За способом передачі руху від канатоведучого органу лебідки тяговим канатам:

Ліфти з барабанною лебідкою.

Ліфти з канатоведучим шківом.

За способом дії канатів на кабіну:

Ліфти з верхньою канатною підвіскою.

Вижимні ліфти, в яких тягові канати охоплюють кабіну знизу.

За способом запасовки тягових канатів:

Ліфти з прямою підвіскою кабіни.

Ліфти з поліспастною підвіскою кабіни.

Ліфти з канатним мультиплікатором.

За розміщенням машинного відділення:

З верхнім машинним відділенням.

З нижнім машинним відділенням.

За конструкцією привода лебідки:

Ліфти з редукторним приводом лебідки.

Ліфти з безредукторним приводом лебідки.

За швидкістю руху кабіни:

Тихохідні ліфти – швидкість кабіни становить до 1 м/с.

Швидкохідні ліфти – швидкість кабіни знаходиться в межах від 1.4 – 2 м/с.

Високошвидкісні ліфти – швидкість кабіни є більшою ніж 2 м/с.

За точністю зупинки кабіни:

Ліфти з системою точною зупинки

Ліфти без системи точної зупинки

1.3 Різновиди кінематичних схем ліфтових підйомних установок

Кінематичною схемою ліфта, згідно до прийнятої у ліфтобудуванні термінології, називається схема запасовки канатів.

На кінематичних схемах прийняті наступні позначення: канатоведучий орган зображується колом з заштрихованою серединою, відхиляючі блоки та контршків – колом меншого діаметра без штриховки, кабіна – великим прямокутником, а противага – вузьким прямокутником із горизонтальною штриховкою, підйомні канати – прямою лінією, незалежно від кількості їх паралельних гілок. Основні варіанти кінематичних схем ліфтових підйомних установок представлені на рисунку 1.1.


Рисунок 1.1. Кінематичні схеми ліфтових підйомних установок

Схеми з барабанним канатоведучим органом (рис.1.1а,б) застосовуються при невеликій висоті підйому, оскільки вона обмежується кількістю канату, яку може вмістити барабан. Такі системи доцільно використовувати в спеціальних ліфтах підвищеної вантажопідйомності при невеликій висоті підйому ліфта та в тих випадках коли за умовами установки розміщення противаги ліфта практично неможливе.

Барабанний канатоведучий орган може застосовуватись і при наявності противаги(рис.1.1 в,г), але ніяких переваг порівняно із канатоведучим шківом (КВШ) така схема не має. Але противага є невід’ємною частиною більшості кінематичних схем. Є дві основні причини використання противаги:

  1. Економія енергії за рахунок врівноваження сили тяжіння кабіни з вантажем та покращення динамічних властивостей системи.

  2. Забезпечення достатніх сил зчеплення канатів з ободом шківа в лебідках з канатоведучим шківом.

Що до розміщення машинного відділення, то кращі техніко-економічнимі показники мають ліфти з верхнім положенням машинного відділення. Переваги такого розположення полягають у зменшенні навантаження несучих канатів на конструкцію будівлі та каркас шахти, а також зменшується необхідна довжина та збільшується довговічність канатів, збільшується ККД підйомного механізму та зменшується вартість ліфта.

Схема з прямою підвіскою кабіни та противаги (рис.1.1 в) є найбільш простою та доцільною для ліфтів з верхнім розміщенням машинного відділення, оскільки вона забезпечує максимальний ККД системи та збільшує довговічність канатів за рахунок відсутності відхиляючих блоків, які викликають їх перегин.

Якщо габарити кабіни завеликі, то для забезпечення вільного переміщення противаги, з її сторони встановлюють відхиляючий блок, як це зображено на рис.1.1 (г). Наявність такого блоку дозволяє зменшити розміри та масу КВШ, але при цьому зменшує кут його охоплення канатом, що веде до зниження тягової здатності.

Для компенсації цього недоліку застосовується схема з контршківом, який забезпечує подвійний обхват КВШ і одночасно з цим виконує роль відхиляючого блоку(рис.1.1 д). Але в цій схеми внаслідок створення додаткового вигину канатів на контршківі погіршуються їх експлуатаційні характеристики.

Інший варіант цієї схеми – з контршківом під КВШ(рис 1.1 е) доцільно застосовувати при невеликих розмірах кабіни та підвищеній вантажопідйомності ліфта.

Схема з поліспастною підвіскою кабіни(рис 1.1 ж) використовується у тих випадках коли одна й та сама лебідка використовується в ліфтах різної вантажопідйомності, або якщо необхідно збільшити вантажопідйомність ліфта.

Схема з кабінною противагою (рис 1.1 з), використовується в тих випадках коли потребується зменшити кругове зусилля КВШ, тим самим виключаючи можливість проковзування канату.

Схеми з нижнім розташуванням машинного приміщення(рис 1.1 а,и,к) серед переваг мають полегшену експлуатацію, ремонт обладнання та знижений рівень генеруємого шуму. Але такі схеми не набули широкого використання через свої недоліки, а саме:

  1. Необхідність додаткового блочного приміщення, яке роміщується зверху, над ліфтовою шахтою;

  2. Зменшення довговічності канатів, а також збільшення їх кількості;

  3. Збільшення навантаження на конструкцію будівлі;

  4. Збільшення капітальних витрат;

Зважаючи на всі ці недоліки подібні конструкцї використовуються у тротуарних ліфтах та у випадках коли потрібно зменшити рівень шуму у будівлі.

1.4 Технічна характеристика ліфтових підйомних установок

Основними параметрами технічної характеристики ліфта є: вантажопідйомність, швидкість руху та прискорення кабіни. Вони регламентуються нормативними документами на конкретний тип обладнання.

Вантажопідйомність ліфта визначається величиною маси найбільшого розрахункового вантажу без урахування маси кабіни і постійно розташованих в ній пристроїв.

Площа підлоги кабіни ліфтів самостійного користування визначається в залежності від його вантажопідйомності.

Допускається застосування кабін зі збільшеною площею підлоги, якщо в кабіні встановлюється додаткова перегородка з дверима, яка замикається спеціальним ключем. Замикання дверей перегородки має контролюватися кінцевим вимикачем.

Оскільки умови експлуатації ліфтів можуть бути різними, і він може перевозити вантажі різної маси і габаритів, технологічні норми передбачають ряд типорозмірів кабін для однієї і тієї ж вантажопідйомності, що використовуються при проектуванні.

Ліфти зі збільшеною площею підлоги кабіни повинні бути обладнані пристроями контролю та індикації при перевантаженні більше 10%.

Номінальна швидкість кабіни є швидкістю усталеного руху кабіни в нормальних умовах експлуатації. Її величина визначається зі стандартного ряду величин: 0,25; 0,5; 0,71; 1; 1,4; 1,6; 2; 2,8; 4, 5,6; 7; 8 м/с.

Максимальне значення швидкості кабіни має не тільки техніко-економічне, але і чисто фізіологічне обмеження. При швидкості кабіни більше 4 м/с швидка зміна барометричного тиску в процесі руху кабіни справляє негативний вплив на серцево-судинну систему і слуховий апарат людини.

Зупиночна швидкість – швидкість, за якої включається механізм забезпечення необхідної точності зупинки.

Ревізійна швидкість – швидкість, за якої обслуговуючий персонал оглядають обладнання шахти ліфта з даху рухомої кабіни.

Для ліфтів , які мають номінальну швидкість до 0,71 м/с дозволяється ревізія при русі вниз з номінальною швидкістю.

Гранична швидкість – це швидкість кабіни при спрацьовуванні обмежувача швидкості механізму включення уловлювачів.

Розрахункова висота підйому визначається архітектурно-планувальним рішенням конструкції будівлі, але не може рости необмежено, так як зі збільшенням висоти підйому помітно зменшується корисний об'єм приміщень в зв'язку з розміщенням ліфтового обладнання. Втрати корисного об'єму висотних будівель можуть досягати 30%.

Продуктивність ліфта є вельми важливим параметром ліфта, що залежать від вантажопідйомності, швидкості, висоти підйому, характеристик пасажиропотоку, схеми організації міжповерхових перевезень і т.п. Вона зазвичай визначається кількістю пасажирів або масою вантажу, що транспортуються за одну годину роботи.

1.5 Влаштування, компоновка та взаємодія вузлів

Основу конструкції ліфта становить механізм підйому на основі застосування лебідки або гідроциліндра з канатною системою передачі руху кабіні.

Пасажири і вантажі переміщаються в спеціально обладнаній кабіні з дверима, які мають блокувальні пристрої, що виключають можливість руху при відкритих створах.

Для центрування кабіни (противаги) в горизонтальній площині і виключення поперечного розгойдування під час руху, застосовуються напрямні, що встановлюються на всю висоту шахти ліфта.

Направляючі забезпечують можливість гальмування кабіни (противаги) уловлювачами при аварійному перевищенні швидкості і утримують її до моменту зняття з уловлювачів.

Простір, в якому переміщується кабіна і противага огороджується на повну висоту і називається шахтою.

На завантажувальних майданчиках поверхів шахта має автоматично замикаються двері з блокуваннями безпеки. Приміщення, в якому встановлюється підйомна лебідка та інше необхідне обладнання, називається машинним приміщенням.

При нижньому розташуванні машинного приміщення і, в деяких інших випадках, над шахтою встановлюються відвідні блоки в спеціальному блочному приміщенні.

Для запобігання аварійного падіння кабіни (противаги) ліфт обладнується автоматичною системою включення уловлювачів від обмежувача швидкості, що спрацьовує при аварійному перевищенні швидкості. Уловлювачі встановлюються по бічних сторонах каркаса кабіни (противаги) і приводяться в дію канатом, що охоплює шків обмежувача швидкості.

Обмежувач швидкості може встановлюватися в машинному, блочному приміщенні; на кабіні і противазі. Спрацювання обмежувача швидкості призводить до гальмування каната обмежувача швидкості і включенню уловлювачів.

Станція управління роботою ліфта, прилади та апарати знаходяться в машинному приміщенні. Датчики уповільнення, шунти датчика точної зупинки та пристрої контролю шахтних дверей встановлюються в шахті.



Рисунок 1.2 – технологічна схема ліфта

1 – монорельс; 2 – обмежувач швидкості; 3 – лебідка; 4 – станція управління; 5 – тягові канати; 6 – кабіна; 7 – підвісний кабель; 8 – напрямні; 9 – індикатор стану кабіни; 10 – двері шахти; 11 –апарат виклику; 12 – пружинний буфер кабіни; 13 – пружинний буфер противаги; 14 – ввідний пристрій; 15 – противагу; 16 – канат обмежувача швидкості; 17 – натягувальний пристрій каната обмежувача швидкості;
Наведена вище типова конструкція пасажирського ліфта не є єдиним можливим рішенням. Залежно від призначення, швидкості пересування кабіни і типу приводу конструктивні рішення можуть суттєво відрізнятися. Так для швидкісних ліфтів характерна наявність безредукторного приводу КВШ від тихохідного двигуна постійного струму і застосування гідробуферів замість пружин. При великих швидкостях в кабіні застосовується примусова система вентиляції, що створює в салоні невеликий надлишковий тиск.

Відмінні риси має конструкція обмежувача швидкості і уловлювачів швидкісного ліфта. На конструкції ліфта впливає і розташування машинного приміщення.

При нижньому машинному приміщенні в верхній частині шахти обладнується додаткове блочне приміщення

Лікарняні ліфти обладнуються глибокими кабінами і приводом, що забезпечує підвищену точність зупинки і плавність ходу кабіни.

1.6 Вимоги до конструкцій ЛПУ та загальна

характеристика механізмів підйому

Основу механізму підйому сучасного ліфта складає канатна система передачі руху кабіні (противазі) і пристрою приводу переміщення канатів у вигляді лебідки або гідроциліндра з блоком на кінцевій частині штока.

Найбільшого поширення набули неврівноважені ліфтові підйомні установки (ЛПУ) з канатними лебідками різного конструктивного виконання. З метою забезпечення безпеки переміщення людей та вантажів до ліфтових лебідок пред'являється ряд специфічних вимог:

Конструкція лебідки повинна бути розрахована на навантаження, що діють в експлуатаційних, випробувальних і аварійних режимах.

У якості лебідки ліфта не дозволяється використання електричної талі.

Між канатоведучим органом лебідки і гальмом повинен бути кінематичний зв'язок.

Лебідка повинна бути обладнана автоматично діючим колодковим гальмом.

Не допускається застосування стрічкових гальм.

У безредукторних лебідках, при відсутності в електроприводі системи утримання нерухомої кабіни за рахунок моменту електродвигуна, має встановлюватися два гальма.

Допускається застосування одного двоколодкового гальма, що являє собою дві незалежні системи гальмування, кожна з яких складається з гальмівної колодки, пружини (вантажу) і розгальмовуючого електромагніту.

Гальмівний момент, створюваний кожною колодкою, повинен забезпечувати утримання кабіни з розрахунковим вантажем.

Вільні кінці валів, що обертаються повинні бути огороджені від випадкового дотику.

Лебідка повинна бути обладнана системою ручного приводу руху кабіни за допомогою постійно закріпленого на валу або знімного штурвала.

У конструкції лебідки повинен бути встановлений пристрій ручного відключення гальма з самоповерненням в загальмований стан після припинення ручного впливу.

У безредукторної лебідки підключення системи ручного приводу має контролюватися спеціальним вимикачем.

На лебідці слід указувати напрямок обертання штурвала для підйому і спуску кабіни ліфта.

Зусилля ручного впливу на штурвал не повинно перевищувати 235 Н при підйомі кабіни з розрахунковим вантажем.

При знятті кабіни з уловлювачів за допомогою ручного приводу прикладене зусилля не повинно перевищувати 640 Н.

Лебідка з КВШ повинна комплектуватися пристроєм, що дозволяє притискати канати до обода із зусиллям достатнім для підйому кабіни з вантажем без урахування розвантажуючої дії противаги.

Конструкція повинна відповідати вимогам міцності і герметичності.

1.7 Загальні вимоги до конструкції та параметрів ліфтових підйомних установок

Безпека застосування і надійність роботи - основоположні вимоги, на яких базується проектування, виготовлення і експлуатація ліфтового обладнання. Ці вимоги знайшли відображення в експлуатаційних нормах ЛПУ.

Крім вимог вказаних у зазначених вище документах, до ліфтів ставляться такі додаткові вимоги: точність зупинки щодо рівня поверхової площадки; плавність руху кабіни при розгоні і гальмуванні; комфортабельність умов транспортування пасажирів; загальнодоступність користування ліфтом; безшумність роботи; допустимий рівень електромагнітних завад роботі систем радіозв'язку та телебачення.

Точність зупинки кабіни визначається величиною різниці відміток підлоги кабіни і підлоги поверхової площадки. Поріг, що утворюється в результаті неточності зупинки, становить небезпеку для пасажирів і ускладнює вантажні роботи із застосуванням наземного транспорту або монорельсової системи завантаження кабіни.

При гальмуванні завантаженої кабіни що рухається вгору, зупинка відбудеться трохи нижче порога розвантажувального майданчика, тоді як порожня кабіна пройде більший шлях і зупиниться вище цього рівня. При русі вниз буде спостерігатися зворотна картина.

Шунти датчика точної зупинки кабіни встановлюються на такій відстані, щоб різниця рівнів підлоги кабіни і поверхової площадки була однаковою при зупинці навантаженої і порожньої кабіни при її русі в одному напрямку.

Точність зупинки прийнято оцінювати величиною піврізниці гальмівних шляхів кабіни при русі в одному напрямку з вантажем та без нього:

При русі вниз: ; При русі вгору: ,

де – гальмівний шлях порожньої та завантаженої кабіни відповідно.

Згідно з рекомендацією ПУБЕЛ точність зупинки кабіни має бути витримана в межах, що не перевищують: для лікарняних ліфтів і вантажних ліфтів з монорельсом ±15 мм; для інших – ±50 мм. При використанні керованого приводу змінного трифазного струму і приводу постійного струму досягається значно більша точність зупинки. Плавність руху кабіни визначається рівнем прискорення при розгоні і гальмуванні підйомного механізму. За нормами ПУБЕЛ максимальна величина прискорення (уповільнення) кабіни в нормальних експлуатаційних режимах не повинна перевищувати наступних значень: для лікарняних ліфтів – 0.5 м/с2; для ліфтів інших типів - 2 м/с2.

Максимальна величина уповільнення при зупинці кабіни натисканням кнопки «СТОП» - не повинна перевищувати 9,81 м/с2.

При посадці кабіни на уловлювачі або буфер в аварійних ситуаціях допускаються прискорення до 25 м/с2. Ефект фізіологічного впливу прискорень істотно залежить від часу їх дії. Так, при часу дії прискорень менш 0,04 с, людський організм задовільно переносить прискорення близько 30-40 м/с2. Тому ПУБЕЛ допускає короткочасне перевищення прискорень уповільнення кабіни.

Комфортабельність умов перевезення пасажирів визначається мінімальною величиною часу очікування ліфта на посадочній площадці, плавністю і точністю зупинки, відсутністю шуму і вібрації в кабіні, наявністю хорошої вентиляції салону і достатньому освітленні.

Загальнодоступність користування ліфтом передбачає наявність досить простої і зрозумілої системи управління рухом з кабіни і поверхових майданчиків, що не вимагає спеціальної підготовки пасажирів усіх вікових груп.

Безшумність роботи ліфта забезпечуються рядом заходів щодо зниження рівня шуму і запобігання його поширенню по несучих конструкціях будівлі. З цією метою, лебідка ліфта і інші вузли обладнання ліфта встановлюються на амортизатори і до їх конструкції пред'являються підвищені вимоги щодо рівня шуму і вібрації. Ці вимоги повинні враховуватися при проведенні монтажних, профілактичних і ремонтних робіт.

Зниження рівня електромагнітних завад може бути гарантовано гарною якістю екранування джерел перешкод електрообладнання ліфта і установкою високочастотних фільтрів у ввідному пристрої електричною силового ланцюга живлення ліфта.

Враховуючи все зазначене, можна сформулювати такі основні вимоги до електропривода ліфтових підйомних установок:

  • висока енергоефективність.

  • безпека роботи та експлуатації

  • надійність та довговічність

  • плавність розгону руху і гальмування

  • точність зупинки кабіни

  • обмеження динамічних навантажень

  • малошумність роботи

  • недопущення перешкод радіотрансляції і телебаченню.



2 Електропостачання

1   2   3   4   5   6   7   8

скачати

© Усі права захищені
написати до нас