1   2   3   4   5   6   7   8
Ім'я файлу: Nahorniuk_bakalavr.docx
Розширення: docx
Розмір: 3636кб.
Дата: 21.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Згідно теорії споживчих цінностей Шета-Ньюмана-Гросса.docx
РПНП_Трудове право_081_2020.docx
ысторыя,выдповыды.docx
53ba423c-8fb6-4c54-9391-9921ed6b1899.docx
ОВВО КР 1.doc
refoit (1).docx
dobro-pozalovat-v-USA.pptx
Буклет-2017-2.docx
Lab 5 (2).docx
Індивідуальне завдання №6 Єфименко О. 13Мд-СОукр.docx
kocbyru-kid.doc
Модуль 2.docx

3.13 Перевірка електроприводу на задану продуктивність, по нагріву і перенавантажувальній здатності двигуна і перетворювача
Перевірка на задану продуктивність полягає в порівнянні розрахованого часу роботи електроприводу із заданим часом.

Перевірку вибраного двигуна по нагріву виконуємо методом еквівалентного струму

(3.49)

де Ii – середньоквадратичне значення струму на i-ом ділянці;

ti – тривалість i-го ділянки роботи;

i – коефіцієнт погіршення тепловіддачі двигуна ;

Iдоп – допустимий по нагріву струм.
Погіршення умов охолоджування двигуна в перехідних режимах враховують коефіцієнтом погіршення тепловіддачі, який залежно від швидкості приймає значення:

при ;

при ;

при

де =0,5 для двигунів закритих з самовентеляцией.

Тоді еквівалентний струм по (3.49):

А

При перевірці двигуна по нагріву еквівалентний струм Iє порівнюємо з допустимим струмом Iдоп за тих же умов роботи (при тій же відносній тривалості включення).

Розрахуємо відносну тривалість включення:

(3.50)

Відповідно до формули (3.50):



Допустимий струм розраховуємо через представлене в каталозі значення струму Iкат, що допускається, для каталожної Пвк, найближчої до фактичної Пвф,отриманій за наслідками розрахунку навантажень диаграм




(3.51)
А.

Приведеним рівнянням можна користуватися для двигунів металургійної для крана серії.

При перевірці двигуна по нагріву перевищення еквівалентного струму над допустимим є неприйнятним.

Вибраний двигун проходить за умовами нагріву.

Перевірка двигуна на короткочасне перевантаження полягає в порівнянні найбільшого значення моменту двигуна з максимально допустимим значенням моменту вибраного двигуна:



Н·м;

Н·м.

Таким чином, вибраний двигун проходить за умовами нагріву Iєдоп (8,2<8,4А), продуктивності tрасчз (29,9<35 с) і проходить по перевантажувальній здатності ММк (65,8103 Нм).

Перевірка на перевантаження перетворювача

;

А

З таблиці 3.5:

А;

Перетворювач проходить по перевантаженню (16,45 А< 16,5 А).

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Захист від шуму

Повинні бути вжиті заходи до максимального зниження рівня шуму від роботи обладнання. У будівельній частині вони зводяться до гарної звукоізоляції машинних приміщень, пристрою подвійних дверей з машинного приміщення на сходову клітку і т.д. Лебідка, піднімальний електродвигун, двигун - генераторний агрегат й інші обертові машини повинні встановлюватися на амортизаторах. Конструювання ліфтового обладнання повинне виконуватися з урахуванням вимоги низького рівня шуму. Магнітні шуми електромашин знижуються при зменшенні допустимих магнітних навантажень. З метою зниження шуму повинні вибиратися машини на знижене число оборотів. На ліфтах зі швидкістю 1,0 м/с і вище, що впливають на дверні замки відводки, повинні бути електромагнітними. Істотним для зниження шуму від ліфтової установки є ретельне виготовлення й монтаж обладнання.

Шум як фізичний фактор являє собою коливальний механічний рух пружного середовища, що хвилеподібно поширюється та носить звичайно випадковий характер.

Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на ділянках або на територіях підприємств, що виникає під час виробничого процесу.

Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниження працездатності, підвищення ступеня ризику травм і нещасних випадків, пов'язаних з порушен-

ням сприйняття попереджувальних сигналів, порушення слухового контролю функціонування технологічного обладнання, зниження продуктивності праці.

4.1.1 Нормування шумів

В Україні й у міжнародній організації по стандартизації застосовується принцип нормування шуму на підставі граничних спектрів (гранично припустимих рівнів звукового тиску) в октавних смугах частот.

Граничні величини шуму на робочих місцях регламентуються ДСН 12.1.003-86. У ньому закладений принцип установлення певних параметрів шуму, виходячи із класифікації приміщень по їхньому використанню для трудової діяльності різних видів.

Для ліфтів припустимий рівень шуму - 80 дб.

У нормах передбачаються диференційовані вимоги до припустимих рівнів шуму в приміщеннях різного призначення залежно від характеру праці в них. Шум вважається припустимим, якщо вимірювані рівні звукового тиску у всіх октавних смугах частот нормованого діапазону (63-8000 Гц) будуть, нижчі, ніж значення, які визначаються граничним спектром.

Використовується також принцип нормування, що базується на регламентуванні рівня звуку в дБА, що виміряється при включенні корегованої частотної характеристики А шумоміра. У цьому випадку здійснюється інтегральна оцінка всього шуму, на відміну від спектральної.

Нормування рівня звуку в дБА істотно скорочує обсяг вимірів і спрощує обробку результатів. Однак цей принцип не дозволяє визначити частотну характеристику необхідного шумоглушення у випадку перевищення норми. У той же час саме ці дані необхідні при проектуванні заходів щодо зниження шуму.

Нормування шуму по рівнях звуку в дБА й по граничних спектрах застосовуються для оцінки постійного шуму. Для оцінки непостійних шумів використається еквівалентний рівень, що дорівнює рівню постійного звуку, широкополосного, неімпульсного шуму, що робить такий же вплив на людину, як і непостійний шум.

Нормованою характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску LB, дБ, в октавних смугах зі середньогеометричними частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000,8000 Гц.
Таблица 4.1 - Допустимі рівні шуму на робочих місцях

Робочі місця

Рівні звукового тиску, дб, в октавних смугах зі средньогеометричними частотами в Гц

Рівні звуку, дБ (А)

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Робочі місця стаціонарних машин

99

92

86

83

80

78

76

74

85

Для орієнтовної оцінки як характеристика постійного широкополосного шуму на робочих місцях допускається приймати рівень звуку в дБА, що вимірюється за тимчасовою характеристикою "повільно" шумоміра.
4.1.2 Методи й засоби захисту від шуму
Зниження шуму звукоізоляцією. Суть цього методу полягає в тому, що об'єкт випромінювання шуму або кілька найбільш гучних об'єктів розташовуються окремо, ізольовано від основного, менш гучного приміщення відділені звукоізольованою стіною або перегородкою. Звукоізоляція також досягається шляхом розташування найбільш гучного об'єкта в окремій кабіні. При цьому в ізольованому приміщенні й у кабіні рівень шуму не зменшиться, але шум буде впливати на менше число людей. Звукоізоляція досягається також шляхом розташування оператора в спеціальній кабіні, звідки він спостерігає й керує технологічним процесом. Звукоізолюючий ефект забезпечується також встановленням екранів і ковпаків. Вони захищають робоче місце й людину від безпосереднього впливу прямого звуку, але не знижують шум у приміщенні.

4.2 Безпека технологічного обладнання

Основні вимоги безпеки, стосовно конструкцій машин і механізмів - це безпека для здоров'я й життя людей, надійність і зручність експлуатації.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

- вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції;

- використанням засобів механізації, автоматизації й дистанційного керування;

- застосуванням у конструкції засобів захисту;

- дотриманням ергономічних вимог;

- включенням вимог безпеки в технічну документацію: з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортуванню й зберіганню обладнання;

- застосуванням у конструкції відповідних матеріалів.

Дотримання цих вимог у повному обсязі можливо тільки на стадії проектування. Тому в усі види проектної документації включаються вимоги безпеки. Вони містяться: у спеціальному розділі технічного завдання, технічних умовах і стандартах на обладнання. При високих рівнях шуму редукторів варто використати спеціальні зубчасті передачі зі зниженим шумоутворенням, при високих рівнях вібрації - з елементами, які обертаються рівномірно (замість кривошипно- шатунних і кулачкових). Вибираючи конструктивну схему обладнання, необхідно всі рухомі частини обладнання розташовувати в корпусах, станинах, які повинні бути компактними, мати якнайменше гострих кутів, граней, частин що виступають. Необхідно прагнути до того, щоб захисні пристрої конструктивно сполучалися з машиною й були її складовими частинами. Наприклад, огородження абразивного кола повинне конструктивно сполучатися із системою місцевої витяжної вентиляції. При виборі елементів, які працюють під навантаженням, важливо враховувати їхню надійність і твердість. На етапі проектування всі такі пристрої й вузли розраховують на знос з урахуванням їх твердості й виду навантажень (статичні, динамічні).

Застосування в конструкціях машин засобів механізації й автоматизації дозволяє істотно знизити травматизм. Застосування в конструкціях машин засобів захисту - один з основних напрямків забезпечення безпеки обладнання. Використаються огороджуючі, запобіжні й гальмові засоби захисту, засоби автоматичного контролю й сигналізації, знаки безпеки й дистанційне керування.

Дистанційне керування дозволяє здійснювати контроль і регулювання роботи обладнання з ділянок, досить віддалених від небезпечної зони. Завдяки цьому забезпечується безпека праці. Дотримання ергономічних вимог сприяє забезпеченню зручності експлуатації, зниженню стомлюваності й травматизму. Основними ергономічними вимогами до виробничого обладнання є: врахування фізичних можливостей людини і її антропометричних характеристик, забезпечення максимальної зручності при керуванні.
4.3 Електробезпека
Широке використання електроенергії у всіх галузях народного господарства визначає збільшення числа людей, які експлуатують електроустаткування. Тому проблема електробезпеки при експлуатації електроустаткування здобуває особливе значення.

Аналіз нещасних випадків у промисловості свідчить про те, що кількість травм, викликаних дією електрики, порівняно невелике й становить 0,5-1 % від загальної кількості нещасних випадків. Однак слід зазначити, що із загальної кількості нещасних випадків зі смертельним результатом на виробництві 20 - 40 % трапляється внаслідок ураження електричним струмом, що більше, ніж внаслідок дії інших причин, причому близько 80% смертельних уражень електричним струмом відбувається в електроустановках напругою до 1000 В. Ця обставина обумовлена значним поширенням таких електроустановок і тим, що їх обслуговують практично всі особи, які працюють у промисловості, а електроустановки напругою більше 1000 В обслуговуються нечисленним висококваліфікованим персоналом.

Електротравма - це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми розділяються на два види: електротравми, які відбуваються при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява яких не пов'язана із проходженням струму через тіло людини. Поразка людини в другому випадку пов’язана з опіками, осліпленням електричною дугою, падінням, і як наслідок - істотними механічними ушкодженнями. Існує також поняття "електротравматизм

Проходячи через тіло людини, електричний струм робить термічний, електролітичний і механічний (динамічний) вплив. Термічний й електролітичний вплив властивий живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм робить і біологічну дію, що є специфічним процесом, властивим тільки живій матерії.

Термічний вплив струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних посудин, нервів, серця, мозку й інших органів, які перебувають на шляху струму, що викликає в них істотні функціональні порушення.

Електролітичний вплив струму характеризується розпадом органічної рідини, у тому числі й крові, що супроводжується значними змінами їхнього фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія - це розшарування, розриви й інші подібні ушкодження тканин організму, у тому числі м'язів, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрівання струмом рідини й крові.

Біологічний вплив струму проявляється шляхом подразнення й пошкодження живих тканин організму, а також внаслідок порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і які тісно пов’язані з його життєвими функціями.

Аналіз різних випадків дотику людини до проводів трифазних електричних мереж показує наступне:

- менш небезпечним є однофазний дотик до проводів справної мережі з ізольованої нейтралью;

- при замиканні однієї з фаз на землю небезпека однофазного дотику до справної фази більша, ніж у справній мережі при будь-якому режимі нейтралі;

- найнебезпечнішим є двофазний дотик при будь-якому режимі нейтралі.
4.4 Система засобів електрозахисту
Засоби електрозахисту - це переносні засоби, призначені для захисту людей, які працюють в електроустановках, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги й електромагнітного поля. За призначенням засоби електрозахисту умовно розділяють на ізолюючі, огороджуючі і допоміжні.

Ізолюючі засоби електрозахисту призначені для ізоляції людини від частин електроустаткування, які перебувають під напругою, а також від землі. До них ставляться: ізолюючі й вимірювальні штанги, штанги для накладання тимчасових переносних заземлень; ізолюючі й електровимірювальні кліщі; індикатори напруги; ізольовані ручки монтажного інструменту; діелектричні рукавиці, боти й калоші; гумові килимки, доріжки, підставки; ізолюючі ковпаки й накладки; ізолюючі драбини. Ізолюючі засоби електрозахисту розділяються на основні й допоміжні. Основними називають такі ізолюючі засоби, ізоляція яких витримує робочу напруга електроустановки й за допомогою яких дозволяється доторкатися до струмопровідних частин, що перебувають під напругою. Додатковими називають такі ізолюючі засоби, які самі не можуть забезпечити безпеку персоналу при даній напрузі електроустановки і є додатковим захисним засобом до основних ізолюючих електрозахистних засобів.

Огороджуючі засоби електрозахисту призначені для тимчасового огородження струмопровідних частин обладнання. До них відносяться переносні огородження (ширми, бар'єри, щити, клітки), а також тимчасові переносні заземлення. Умовно до них відносять і переносні попереджувальні плакати.
4.5 Пожежна безпека
Заходи щодо пожежної безпеки діляться на організаційні, технічні й експлуатаційні. Організаційні заходи передбачають правильну експлуатацію машин, протипожежний інструктаж працівників і службовців. До технічних заходів відносяться: дотримання протипожежних норм опалення, вентиляції й освітлення. Заходи режимного характеру - заборона паління в неналежних місцях, проведення зварювальних робіт у пожежобезпечних приміщеннях. Експлуатаційні заходи - профілактичні огляди, ремонт і перевірка технологічного обладнання.

Будинок вважається правильно спроектованим, якщо поруч із рішенням функціональних, санітарних і технічних вимог, виконуються умови пожежної безпеки. Згідно ДБН усі будівельні матеріали по запаленню діляться на:

- не горючі, під дією вогню й високих температур не загораються і не обвуглюються (метали й матеріали мінерального походження);

- важкогорючі, здатні запалюватися під дією стороннього джерела запалення (конструкції з дерева, покриті вогнезахисним шаром);

- горючі, здатні самостійно горіти після видалення джерела згоряння.

При пожежі конструкції можуть нагріватися до високих температур, прогоряти, що приводить до пожеж у сусідніх приміщеннях.

На практиці гасіння пожеж найбільше поширення одержали наступні принципи зупинки пожежі:

- ізоляція місця горіння шляхом розведення негорючим газом до концентрації, при якій пожежа гасне;

- охолодження місця горіння;

- інтенсивне гальмування швидкості хімічної реакції в пожежі;

- механічний зрив пожежі в результаті впливу на нього сильного струменя газу або води.

Можливість швидкої ліквідації пожежі залежить від своєчасного оповіщення про пожежу. Розповсюдженим способом оповіщення служить телефонний зв'язок, а також автоматичні гучномовці.
1   2   3   4   5   6   7   8

скачати

© Усі права захищені
написати до нас