Ім'я файлу: pr_1_linux_metod.doc
Розширення: doc
Розмір: 75кб.
Дата: 18.10.2023
скачати
Пов'язані файли:
Лабораторна робота 1.docx
Розширення: doc
Розмір: 75кб.
Дата: 18.10.2023
скачати
Пов'язані файли:
Лабораторна робота 1.docx
План лабораторно-практичного заняття
Тема: Отримання інформації про систему ОС Linux
Вид заняття: практична робота.
Мета: Визначити основні параметри ОС Linux за допомогою стандартних команд.
Структура лабораторно-практичного заняття
Організаційна частина:
перевірка присутності студентів на занятті;
повідомлення теми та мети заняття;
інструктаж з техніки безпеки;
Актуалізація опорних знань та контроль вихідного рівня знань студентів:
термінальні команди ОС Linux;
Вступний інструктаж студентів щодо виконання лабораторної роботи;
Зміст завдання:
ознайомитися з алгоритмом виконання
виконати завдання згідно інструкційної картки;
занести у звіт з лабораторно-практичної роботи результати виконання команд. Зробити висновки про необхідність змінення параметрів ОС Linux
Поточний контроль виконання роботи, консультативна робота;
Підведення підсумків заняття;
Рекомендована література:
Колисниченко Д. Н., Аллен Питер В. LINUX: полное руководство. СПб: Наука и техника, 2006. – 784 с.: ил.
Кофлер М. Linux. Полное руководство. — СПб.: Питер, 2011.
Эви Немет, Гарт Снайдер, Трент Р. Хейн. Руководство администратора Linux, 2-е издание.: пер. с англ. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007
4. Ubuntu Linux: официальный учебный курс / Бенжамин Мако Хилл [и др.]. – М.: Издательство Триумф, 2008
Інструкційна картка до практичної роботи 1
Тема: Отримання інформації про систему ОС Linux
Мета: Визначити основні параметри ОС Linux за допомогою стандартних команд.
Короткі теоретичні відомості:
1. Сьогодні ми з вами починаємо вивчати Linux, як одну із складових частин світу інформаційних технологій під назвою Unix. Всі ви, ну або практично все раніше стикалися з ОС сімейства Windows. Коротеньке зауваження - Unix НЕ Windows, він не схожий на НЕЇ (не рахуючи зовнішньої схожості) і прийоми роботи в unix відрізняються від прийомів роботи в Windows. Unix - це не просто операційна система, це ще й ідеологія роботи з комп'ютером.
2. У 1969 році Кен Томпсон і Денис Рітчі, працівники корпорації AT & T, створили невелику операційну систему для комп'ютера PDP-7. Ця операційна система отримала назву Unix. Однак в плани компанії AT & T не входило поширення цієї операційної системи, і вона надала її за символічну плату навчальним закладам США, що не організувавши при цьому служби технічного супроводу, виправлення помилок і взагалі не давши ніяких гарантій.
Внаслідок цього користувачі, майже всі були представниками університетських обчислювальних центрів, були змушені співпрацювати один з одним. Вони самі усували помилки, створювали корисні програми і утиліти і спільно їх використовували. Результатом їх роботи стала ціла серія версій Unix, які розповсюджуються під егідою компанії Bell Labs аж до 1990 року (Останньою версією була Unix System V Release 4 - SVR4).
Одна з груп користувачів Unix перебувала в каліфорнійському університеті в Берклі. У 1977 році фахівці цього навчального закладу зробили наступний крок в історії Unix і приступили до поширення магнітних стрічок з операційною системою 2BSD (Berkeley Software Distribution). З тих пір було продано 75 копій.
На підставі Unix SVR4 і BSD були створені всі сучасні різновиди Unix.
3. Існує безліч різновидів Unix і Unix-подібних систем. До найбільш відомих з них належать Solaris (раніше SunOS) корпорації SUN Microsystems, AIX компанії IBM, DEC Unix фірми DEC, SCO UnixWare і інші. Всі вищеназвані системи є комерційними, і багато хто з них мають високу ціну. Вони працюють на різних архітектурах (Intel, Sparc, Alpha, PowerPC і т.д.). Однак найбільший інтерес сьогодні в світі Unix придбали операційні системи, побудовані на моделі відкритого коду, такі як Linux.
Linux спочатку була розроблена як вільно розповсюджувана версія Unix. У 1991 році студент університету Хельсінкі Лінус Торвальдс випустив першу версію Linux. Вона була заснована на операційній системі Minix - обмеженому аналогу Unix для ПК. Після випуску першого "майже безпомилкового" релізу в березні 1992 року, багато програмістів світу підключилися до розробки цієї операційної системи, і вона стала рости.
На сьогоднішній день Linux є повнофункціональним, відкритим і, найчастіше, безкоштовним, аналогом Unix. Але цього б не сталося, якби не було програмного забезпечення в рамках проекту GNU (GNU's not Unix, GNU - це не Unix). Linux містить багато утиліт GNU, включаючи транслятори багатьох мов програмування (C, C, Fortran, Pascal, LISP, Ada, BASIC, SmallTallk, Perl, PHP, Tcl / Tk та ін.), Отладчики, текстові редактори, утиліти друку і багато іншого. Проект GNUразвівается під егідою фонду вільно поширюваного програмного забезпечення - Free Software Foundation (FSF).
4. Linux розповсюджується вільно багатозадачною операційною системою, схожою на Unix. Linux була розроблена спеціально для платформи ПК (з процесором Intel) і завдяки перевагам архітектури дозволяє досягти продуктивності, порівнянної з потужними робочими станціями Unix. Linux також переносилася і на інші платформи, але всі ці версії схожі з версією для ПК.Давайте розглянемо операційну систему як єдиний комплекс. Нижче наведено список того, що ми отримаємо, встановивши її:
Ядро Linux:
Ядро - це основна частина операційної системи. Воно відповідає за розподіл пам'яті, управління процесами і периферійними пристроями. Для підтримки більшого обсягу оперативної пам'яті в порівнянні з фізично встановленої на комп'ютері, ядро дозволяє використовувати область підкачки, розміщуючи сторінки оперативної пам'яті на жорсткому диску.
Ядро Linux підтримує безліч файлових систем, включаючи FAT, FAT32. Власні файлові системи Linux (ext2fs і ext3fs) розроблені для оптимального використання дискового простору.
Утиліти GNU:
Linux містить безліч утиліт GNU, без яких була б неможлива робота з операційною системою.
X Window:
Графічний інтерфейс користувача представлений в Linux середовищем X Window. Різні віконні менеджери (IceWM, WindowMaker, Fluxbox та інші) і графічні середовища такі як KDE та GNOME, забезпечують зручний інтерфейс і роботу із засобами мультимедіа.
Інтерфейси DOS і Windows:
Оскільки Linux була створена для комп'ютерів класу ПК, розробники вважали за необхідне забезпечити сумісність з програмами MS-DOS. У Linux пропонується емулятор DOS як частина дистрибутива. Він дозволяє виконувати DOS-додатки безпосередньо з-під Linux. Для запуску програм Microsoft Windows було розроблено кілька засобів. Найбільш відоме з них - WINE - вільна реалізація Windows API. Wine також входить в більшість дистрибутивів Linux.
Linux дозволяє без проблем переносити файли між файловими системами DOS і Windows, безпосередньо звертаючись до відповідних розділів на диску, хоча це і вимагає деякої настройки.
Мережева підтримка:
TCP / IP - основна мережева система використовувана Unix і Linux. TCP / IP - це цілий набір протоколів, розроблених для Internet. Однак для об'єднання в локальні мережі машин Unix теж використовується TCP / IP. Також Linux підтримує інші протоколи, такі як IPX / SPX, AppleTalk і т.д.
5. Постає питання - як же дізнатися тип операційної системи, встановленої у вас на комп'ютері. Для отримання такої інформації існує утиліта uname (Unix NAME).
uname, запущена без параметрів, покаже базове ім’я системи:
gserg@ADM:
$ uname
Linux
Також вона може приймати такі параметри:
-s - показує назва ядра системи
-r - ім'я релізу ядра системи
-v - ім'я версії, а також дату компіляції ядра
-o - операційну систему
-p - тип процесора
-m - тип обладнання (i386, i686, Alpha)
-a - всю інформацію відразу
Команда free показує обсяг пам'яті і обсяг її використання, а також використання swap:
gserg@ADM:
$ free
total used free shared buffers cached
Mem: 498916 483332 15584 0 4392 112924
-/+ buffers/cache: 366016 132900
Swap: 1453840 412532 1041308
Зверніть увагу, що практично вся вільна пам'ять резервується системою під дискові буфери і дисковий кеш, що дозволяє Linux більш ефективно працювати з дисками.
Стан системи в даний момент, ступінь її завантаженості і час без перезавантажень показує команда uptime:
gserg@ADM:
$ uptime
14:24:08 up 1 day, 6:01, 2 users, load average: 0.08, 0.19, 0.16
Першим йде поточний час, потім, після слова up - час, що минув з моменту включення комп'ютера, потім показано скільки користувачів зареєстровано зараз в системі (це може бути і кілька реєстрацій одного і того ж користувача) і завантаження системи. Завантаження системи показується в кількості процесів, що одночасно працюють в системі, середнє значення за 1-ну, 5 і 15 хвилин. Система вважається навантаженої, якщо це значення перевищує 1 в розрахунку на 1 процесор.
Іншим засобом моніторингу продуктивності є команда vmstat:
[gserg@admin
]$ vmstat
procs -----------memory---------- ---swap-- -----io---- --system-- -----cpu------
r b swpd free buff cache si so bi bo in cs us sy id wa st
0 0 268928 776168 15072 203316 1 2 10 14 207 225 13 3 84 0 0
Ця команда видає за раз досить великий обсяг інформації.
Розділ procs:
r - кількість очікують процесів
b - кількість сплячих процесів
Розділ memory:
swpd - обсяг використовуваної віртуальної пам'яті
free - обсяг вільної віртуальної пам'яті
buff - обсяг пам'яті, зайнятої під дискові буфери
cache - обсяг пам'яті, зайнятої під дисковий кеш
Розділ swap:
si - обсяг пам'яті, підкачати з диска
so - обсяг пам'яті, вивантажених на диск
Розділ io:
bi - кількість блоків, відправлених на блоковий пристрій
bo - кількість блоків, прочитаних з блочного пристрою
Розділ system:
in - кількість переривань в секунду
cs - кількість перемикань контексту в секунду
Розділ cpu:
us - час виконання коду рівня користувача (у відсотках від загального часу)
sy - час виконання коду рівня системи (у відсотках від загального часу)
id - час простою процесора (у відсотках від загального часу)
wa - час очікування введення / виведення
st - час роботи віртуальної машини рівня ядра
vmstat показує при простому запуску усереднені показники за весь час з моменту запуску системи. Але можна попросити vmstat вивести показники за задану кількість часу:
[gserg@admin
]$ vmstat 1 5
procs -----------memory---------- ---swap-- -----io---- --system-- -----cpu------
r b swpd free buff cache si so bi bo in cs us sy id wa st
1 0 268844 742148 16620 212452 1 2 10 14 216 230 13 3 84 0 0
0 0 268844 742140 16628 212436 0 0 0 48 1097 414 6 2 92 0 0
0 0 268844 742140 16628 212436 0 0 0 0 1105 392 5 1 94 0 0
0 0 268844 742172 16628 212436 0 0 0 0 1090 345 4 1 95 0 0
0 0 268844 742172 16628 212436 0 0 0 0 1107 403 6 1 93 0 0
У прикладі виведена інформація за кожну секунду протягом 5 секунд. Якщо другий параметр (5) не вказувати, то vmstat буде виводити інформацію щосекунди до натискання Ctrl + C:
[gserg@admin
]$ vmstat 1
procs -----------memory---------- ---swap-- -----io---- --system-- -----cpu------
r b swpd free buff cache si so bi bo in cs us sy id wa st
0 0 268844 740824 16824 212720 1 2 10 14 217 230 13 3 84 0 0
0 0 268844 740856 16824 212720 0 0 0 0 1088 488 8 2 90 0 0
0 0 268844 740856 16824 212720 0 0 0 0 1392 873 14 4 82 0 0
^C
Для перегляду розмірів файлових систем використовується команда df:
[gserg@admin
]$ df
Файловая система 1K-блоков Исп Доступно Исп% смонтирована на
/dev/hdb2 36733400 10074596 24762736 29% /
/dev/hdb1 101086 16228 79639 17% /boot
tmpfs 647688 0 647688 0% /dev/shm
Без параметрів команда виводить дані у вигляді кількості блоків по 1 кілобайт. Для людини це не дуже зручна подача інформації. У df існує ключ - h (або - human), що дозволяє побачити обсяги в звичних нам одиницях виміру:
[gserg@admin
]$ df --human
План лабораторно-практичного заняття
Тема: Отримання інформації про систему ОС Linux
Вид заняття: практична робота.
Мета: Визначити основні параметри ОС Linux за допомогою стандартних команд.
Структура лабораторно-практичного заняття
Організаційна частина:
перевірка присутності студентів на занятті;
повідомлення теми та мети заняття;
інструктаж з техніки безпеки;
Актуалізація опорних знань та контроль вихідного рівня знань студентів:
термінальні команди ОС Linux;
Вступний інструктаж студентів щодо виконання лабораторної роботи;
Зміст завдання:
ознайомитися з алгоритмом виконання
виконати завдання згідно інструкційної картки;
занести у звіт з лабораторно-практичної роботи результати виконання команд. Зробити висновки про необхідність змінення параметрів ОС Linux
Поточний контроль виконання роботи, консультативна робота;
Підведення підсумків заняття;
Рекомендована література:
Колисниченко Д. Н., Аллен Питер В. LINUX: полное руководство. СПб: Наука и техника, 2006. – 784 с.: ил.
Кофлер М. Linux. Полное руководство. — СПб.: Питер, 2011.
Эви Немет, Гарт Снайдер, Трент Р. Хейн. Руководство администратора Linux, 2-е издание.: пер. с англ. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007
4. Ubuntu Linux: официальный учебный курс / Бенжамин Мако Хилл [и др.]. – М.: Издательство Триумф, 2008
Інструкційна картка до практичної роботи 1
Тема: Отримання інформації про систему ОС Linux
Мета: Визначити основні параметри ОС Linux за допомогою стандартних команд.
Короткі теоретичні відомості:
1. Сьогодні ми з вами починаємо вивчати Linux, як одну із складових частин світу інформаційних технологій під назвою Unix. Всі ви, ну або практично все раніше стикалися з ОС сімейства Windows. Коротеньке зауваження - Unix НЕ Windows, він не схожий на НЕЇ (не рахуючи зовнішньої схожості) і прийоми роботи в unix відрізняються від прийомів роботи в Windows. Unix - це не просто операційна система, це ще й ідеологія роботи з комп'ютером.
2. У 1969 році Кен Томпсон і Денис Рітчі, працівники корпорації AT & T, створили невелику операційну систему для комп'ютера PDP-7. Ця операційна система отримала назву Unix. Однак в плани компанії AT & T не входило поширення цієї операційної системи, і вона надала її за символічну плату навчальним закладам США, що не організувавши при цьому служби технічного супроводу, виправлення помилок і взагалі не давши ніяких гарантій.
Внаслідок цього користувачі, майже всі були представниками університетських обчислювальних центрів, були змушені співпрацювати один з одним. Вони самі усували помилки, створювали корисні програми і утиліти і спільно їх використовували. Результатом їх роботи стала ціла серія версій Unix, які розповсюджуються під егідою компанії Bell Labs аж до 1990 року (Останньою версією була Unix System V Release 4 - SVR4).
Одна з груп користувачів Unix перебувала в каліфорнійському університеті в Берклі. У 1977 році фахівці цього навчального закладу зробили наступний крок в історії Unix і приступили до поширення магнітних стрічок з операційною системою 2BSD (Berkeley Software Distribution). З тих пір було продано 75 копій.
На підставі Unix SVR4 і BSD були створені всі сучасні різновиди Unix.
3. Існує безліч різновидів Unix і Unix-подібних систем. До найбільш відомих з них належать Solaris (раніше SunOS) корпорації SUN Microsystems, AIX компанії IBM, DEC Unix фірми DEC, SCO UnixWare і інші. Всі вищеназвані системи є комерційними, і багато хто з них мають високу ціну. Вони працюють на різних архітектурах (Intel, Sparc, Alpha, PowerPC і т.д.). Однак найбільший інтерес сьогодні в світі Unix придбали операційні системи, побудовані на моделі відкритого коду, такі як Linux.
Linux спочатку була розроблена як вільно розповсюджувана версія Unix. У 1991 році студент університету Хельсінкі Лінус Торвальдс випустив першу версію Linux. Вона була заснована на операційній системі Minix - обмеженому аналогу Unix для ПК. Після випуску першого "майже безпомилкового" релізу в березні 1992 року, багато програмістів світу підключилися до розробки цієї операційної системи, і вона стала рости.
На сьогоднішній день Linux є повнофункціональним, відкритим і, найчастіше, безкоштовним, аналогом Unix. Але цього б не сталося, якби не було програмного забезпечення в рамках проекту GNU (GNU's not Unix, GNU - це не Unix). Linux містить багато утиліт GNU, включаючи транслятори багатьох мов програмування (C, C, Fortran, Pascal, LISP, Ada, BASIC, SmallTallk, Perl, PHP, Tcl / Tk та ін.), Отладчики, текстові редактори, утиліти друку і багато іншого. Проект GNUразвівается під егідою фонду вільно поширюваного програмного забезпечення - Free Software Foundation (FSF).
4. Linux розповсюджується вільно багатозадачною операційною системою, схожою на Unix. Linux була розроблена спеціально для платформи ПК (з процесором Intel) і завдяки перевагам архітектури дозволяє досягти продуктивності, порівнянної з потужними робочими станціями Unix. Linux також переносилася і на інші платформи, але всі ці версії схожі з версією для ПК.Давайте розглянемо операційну систему як єдиний комплекс. Нижче наведено список того, що ми отримаємо, встановивши її:
Ядро Linux:
Ядро - це основна частина операційної системи. Воно відповідає за розподіл пам'яті, управління процесами і периферійними пристроями. Для підтримки більшого обсягу оперативної пам'яті в порівнянні з фізично встановленої на комп'ютері, ядро дозволяє використовувати область підкачки, розміщуючи сторінки оперативної пам'яті на жорсткому диску.
Ядро Linux підтримує безліч файлових систем, включаючи FAT, FAT32. Власні файлові системи Linux (ext2fs і ext3fs) розроблені для оптимального використання дискового простору.
Утиліти GNU:
Linux містить безліч утиліт GNU, без яких була б неможлива робота з операційною системою.
X Window:
Графічний інтерфейс користувача представлений в Linux середовищем X Window. Різні віконні менеджери (IceWM, WindowMaker, Fluxbox та інші) і графічні середовища такі як KDE та GNOME, забезпечують зручний інтерфейс і роботу із засобами мультимедіа.
Інтерфейси DOS і Windows:
Оскільки Linux була створена для комп'ютерів класу ПК, розробники вважали за необхідне забезпечити сумісність з програмами MS-DOS. У Linux пропонується емулятор DOS як частина дистрибутива. Він дозволяє виконувати DOS-додатки безпосередньо з-під Linux. Для запуску програм Microsoft Windows було розроблено кілька засобів. Найбільш відоме з них - WINE - вільна реалізація Windows API. Wine також входить в більшість дистрибутивів Linux.
Linux дозволяє без проблем переносити файли між файловими системами DOS і Windows, безпосередньо звертаючись до відповідних розділів на диску, хоча це і вимагає деякої настройки.
Мережева підтримка:
TCP / IP - основна мережева система використовувана Unix і Linux. TCP / IP - це цілий набір протоколів, розроблених для Internet. Однак для об'єднання в локальні мережі машин Unix теж використовується TCP / IP. Також Linux підтримує інші протоколи, такі як IPX / SPX, AppleTalk і т.д.
5. Постає питання - як же дізнатися тип операційної системи, встановленої у вас на комп'ютері. Для отримання такої інформації існує утиліта uname (Unix NAME).
uname, запущена без параметрів, покаже базове ім’я системи:
gserg@ADM:
$ uname
Linux
Також вона може приймати такі параметри:
-s - показує назва ядра системи
-r - ім'я релізу ядра системи
-v - ім'я версії, а також дату компіляції ядра
-o - операційну систему
-p - тип процесора
-m - тип обладнання (i386, i686, Alpha)
-a - всю інформацію відразу
Команда free показує обсяг пам'яті і обсяг її використання, а також використання swap:
gserg@ADM:
$ free
total used free shared buffers cached
Mem: 498916 483332 15584 0 4392 112924
-/+ buffers/cache: 366016 132900
Swap: 1453840 412532 1041308
Зверніть увагу, що практично вся вільна пам'ять резервується системою під дискові буфери і дисковий кеш, що дозволяє Linux більш ефективно працювати з дисками.
Стан системи в даний момент, ступінь її завантаженості і час без перезавантажень показує команда uptime:
gserg@ADM:
$ uptime
14:24:08 up 1 day, 6:01, 2 users, load average: 0.08, 0.19, 0.16
Першим йде поточний час, потім, після слова up - час, що минув з моменту включення комп'ютера, потім показано скільки користувачів зареєстровано зараз в системі (це може бути і кілька реєстрацій одного і того ж користувача) і завантаження системи. Завантаження системи показується в кількості процесів, що одночасно працюють в системі, середнє значення за 1-ну, 5 і 15 хвилин. Система вважається навантаженої, якщо це значення перевищує 1 в розрахунку на 1 процесор.
Іншим засобом моніторингу продуктивності є команда vmstat:
[gserg@admin
]$ vmstat
procs -----------memory---------- ---swap-- -----io---- --system-- -----cpu------
r b swpd free buff cache si so bi bo in cs us sy id wa st
0 0 268928 776168 15072 203316 1 2 10 14 207 225 13 3 84 0 0
Ця команда видає за раз досить великий обсяг інформації.
Розділ procs:
r - кількість очікують процесів
b - кількість сплячих процесів
Розділ memory:
swpd - обсяг використовуваної віртуальної пам'яті
free - обсяг вільної віртуальної пам'яті
buff - обсяг пам'яті, зайнятої під дискові буфери
cache - обсяг пам'яті, зайнятої під дисковий кеш
Розділ swap:
si - обсяг пам'яті, підкачати з диска
so - обсяг пам'яті, вивантажених на диск
Розділ io:
bi - кількість блоків, відправлених на блоковий пристрій
bo - кількість блоків, прочитаних з блочного пристрою
Розділ system:
in - кількість переривань в секунду
cs - кількість перемикань контексту в секунду
Розділ cpu:
us - час виконання коду рівня користувача (у відсотках від загального часу)
sy - час виконання коду рівня системи (у відсотках від загального часу)
id - час простою процесора (у відсотках від загального часу)
wa - час очікування введення / виведення
st - час роботи віртуальної машини рівня ядра
vmstat показує при простому запуску усереднені показники за весь час з моменту запуску системи. Але можна попросити vmstat вивести показники за задану кількість часу:
[gserg@admin
]$ vmstat 1 5
procs -----------memory---------- ---swap-- -----io---- --system-- -----cpu------
r b swpd free buff cache si so bi bo in cs us sy id wa st
1 0 268844 742148 16620 212452 1 2 10 14 216 230 13 3 84 0 0
0 0 268844 742140 16628 212436 0 0 0 48 1097 414 6 2 92 0 0
0 0 268844 742140 16628 212436 0 0 0 0 1105 392 5 1 94 0 0
0 0 268844 742172 16628 212436 0 0 0 0 1090 345 4 1 95 0 0
0 0 268844 742172 16628 212436 0 0 0 0 1107 403 6 1 93 0 0
У прикладі виведена інформація за кожну секунду протягом 5 секунд. Якщо другий параметр (5) не вказувати, то vmstat буде виводити інформацію щосекунди до натискання Ctrl + C:
[gserg@admin
]$ vmstat 1
План лабораторно-практичного заняття
Тема: Отримання інформації про систему ОС Linux
Вид заняття: практична робота.
Мета: Визначити основні параметри ОС Linux за допомогою стандартних команд.
Структура лабораторно-практичного заняття
Організаційна частина:
перевірка присутності студентів на занятті;
повідомлення теми та мети заняття;
інструктаж з техніки безпеки;
Актуалізація опорних знань та контроль вихідного рівня знань студентів:
термінальні команди ОС Linux;
Вступний інструктаж студентів щодо виконання лабораторної роботи;
Зміст завдання:
ознайомитися з алгоритмом виконання
виконати завдання згідно інструкційної картки;
занести у звіт з лабораторно-практичної роботи результати виконання команд. Зробити висновки про необхідність змінення параметрів ОС Linux
Поточний контроль виконання роботи, консультативна робота;
Підведення підсумків заняття;
Рекомендована література:
Колисниченко Д. Н., Аллен Питер В. LINUX: полное руководство. СПб: Наука и техника, 2006. – 784 с.: ил.
Кофлер М. Linux. Полное руководство. — СПб.: Питер, 2011.
Эви Немет, Гарт Снайдер, Трент Р. Хейн. Руководство администратора Linux, 2-е издание.: пер. с англ. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007
4. Ubuntu Linux: официальный учебный курс / Бенжамин Мако Хилл [и др.]. – М.: Издательство Триумф, 2008
Інструкційна картка до практичної роботи 1
Тема: Отримання інформації про систему ОС Linux
Мета: Визначити основні параметри ОС Linux за допомогою стандартних команд.
Короткі теоретичні відомості:
1. Сьогодні ми з вами починаємо вивчати Linux, як одну із складових частин світу інформаційних технологій під назвою Unix. Всі ви, ну або практично все раніше стикалися з ОС сімейства Windows. Коротеньке зауваження - Unix НЕ Windows, він не схожий на НЕЇ (не рахуючи зовнішньої схожості) і прийоми роботи в unix відрізняються від прийомів роботи в Windows. Unix - це не просто операційна система, це ще й ідеологія роботи з комп'ютером.
2. У 1969 році Кен Томпсон і Денис Рітчі, працівники корпорації AT & T, створили невелику операційну систему для комп'ютера PDP-7. Ця операційна система отримала назву Unix. Однак в плани компанії AT & T не входило поширення цієї операційної системи, і вона надала її за символічну плату навчальним закладам США, що не організувавши при цьому служби технічного супроводу, виправлення помилок і взагалі не давши ніяких гарантій.
Внаслідок цього користувачі, майже всі були представниками університетських обчислювальних центрів, були змушені співпрацювати один з одним. Вони самі усували помилки, створювали корисні програми і утиліти і спільно їх використовували. Результатом їх роботи стала ціла серія версій Unix, які розповсюджуються під егідою компанії Bell Labs аж до 1990 року (Останньою версією була Unix System V Release 4 - SVR4).
Одна з груп користувачів Unix перебувала в каліфорнійському університеті в Берклі. У 1977 році фахівці цього навчального закладу зробили наступний крок в історії Unix і приступили до поширення магнітних стрічок з операційною системою 2BSD (Berkeley Software Distribution). З тих пір було продано 75 копій.
На підставі Unix SVR4 і BSD були створені всі сучасні різновиди Unix.
3. Існує безліч різновидів Unix і Unix-подібних систем. До найбільш відомих з них належать Solaris (раніше SunOS) корпорації SUN Microsystems, AIX компанії IBM, DEC Unix фірми DEC, SCO UnixWare і інші. Всі вищеназвані системи є комерційними, і багато хто з них мають високу ціну. Вони працюють на різних архітектурах (Intel, Sparc, Alpha, PowerPC і т.д.). Однак найбільший інтерес сьогодні в світі Unix придбали операційні системи, побудовані на моделі відкритого коду, такі як Linux.
Linux спочатку була розроблена як вільно розповсюджувана версія Unix. У 1991 році студент університету Хельсінкі Лінус Торвальдс випустив першу версію Linux. Вона була заснована на операційній системі Minix - обмеженому аналогу Unix для ПК. Після випуску першого "майже безпомилкового" релізу в березні 1992 року, багато програмістів світу підключилися до розробки цієї операційної системи, і вона стала рости.
На сьогоднішній день Linux є повнофункціональним, відкритим і, найчастіше, безкоштовним, аналогом Unix. Але цього б не сталося, якби не було програмного забезпечення в рамках проекту GNU (GNU's not Unix, GNU - це не Unix). Linux містить багато утиліт GNU, включаючи транслятори багатьох мов програмування (C, C, Fortran, Pascal, LISP, Ada, BASIC, SmallTallk, Perl, PHP, Tcl / Tk та ін.), Отладчики, текстові редактори, утиліти друку і багато іншого. Проект GNUразвівается під егідою фонду вільно поширюваного програмного забезпечення - Free Software Foundation (FSF).
4. Linux розповсюджується вільно багатозадачною операційною системою, схожою на Unix. Linux була розроблена спеціально для платформи ПК (з процесором Intel) і завдяки перевагам архітектури дозволяє досягти продуктивності, порівнянної з потужними робочими станціями Unix. Linux також переносилася і на інші платформи, але всі ці версії схожі з версією для ПК.Давайте розглянемо операційну систему як єдиний комплекс. Нижче наведено список того, що ми отримаємо, встановивши її:
Ядро Linux:
Ядро - це основна частина операційної системи. Воно відповідає за розподіл пам'яті, управління процесами і периферійними пристроями. Для підтримки більшого обсягу оперативної пам'яті в порівнянні з фізично встановленої на комп'ютері, ядро дозволяє використовувати область підкачки, розміщуючи сторінки оперативної пам'яті на жорсткому диску.
Ядро Linux підтримує безліч файлових систем, включаючи FAT, FAT32. Власні файлові системи Linux (ext2fs і ext3fs) розроблені для оптимального використання дискового простору.
Утиліти GNU:
Linux містить безліч утиліт GNU, без яких була б неможлива робота з операційною системою.
X Window:
Графічний інтерфейс користувача представлений в Linux середовищем X Window. Різні віконні менеджери (IceWM, WindowMaker, Fluxbox та інші) і графічні середовища такі як KDE та GNOME, забезпечують зручний інтерфейс і роботу із засобами мультимедіа.
Інтерфейси DOS і Windows:
Оскільки Linux була створена для комп'ютерів класу ПК, розробники вважали за необхідне забезпечити сумісність з програмами MS-DOS. У Linux пропонується емулятор DOS як частина дистрибутива. Він дозволяє виконувати DOS-додатки безпосередньо з-під Linux. Для запуску програм Microsoft Windows було розроблено кілька засобів. Найбільш відоме з них - WINE - вільна реалізація Windows API. Wine також входить в більшість дистрибутивів Linux.
Linux дозволяє без проблем переносити файли між файловими системами DOS і Windows, безпосередньо звертаючись до відповідних розділів на диску, хоча це і вимагає деякої настройки.
Мережева підтримка:
TCP / IP - основна мережева система використовувана Unix і Linux. TCP / IP - це цілий набір протоколів, розроблених для Internet. Однак для об'єднання в локальні мережі машин Unix теж використовується TCP / IP. Також Linux підтримує інші протоколи, такі як IPX / SPX, AppleTalk і т.д.
5. Постає питання - як же дізнатися тип операційної системи, встановленої у вас на комп'ютері. Для отримання такої інформації існує утиліта uname (Unix NAME).
uname, запущена без параметрів, покаже базове ім’я системи:
gserg@ADM:
$ uname
Linux
Також вона може приймати такі параметри:
-s - показує назва ядра системи
-r - ім'я релізу ядра системи
-v - ім'я версії, а також дату компіляції ядра
-o - операційну систему
-p - тип процесора
-m - тип обладнання (i386, i686, Alpha)
-a - всю інформацію відразу
Команда free показує обсяг пам'яті і обсяг її використання, а також використання swap:
gserg@ADM:
$ free
total used free shared buffers cached
Mem: 498916 483332 15584 0 4392 112924
-/+ buffers/cache: 366016 132900
Swap: 1453840 412532 1041308
Зверніть увагу, що практично вся вільна пам'ять резервується системою під дискові буфери і дисковий кеш, що дозволяє Linux більш ефективно працювати з дисками.
Стан системи в даний момент, ступінь її завантаженості і час без перезавантажень показує команда uptime:
gserg@ADM:
$ uptime
14:24:08 up 1 day, 6:01, 2 users, load average: 0.08, 0.19, 0.16
Першим йде поточний час, потім, після слова up - час, що минув з моменту включення комп'ютера, потім показано скільки користувачів зареєстровано зараз в системі (це може бути і кілька реєстрацій одного і того ж користувача) і завантаження системи. Завантаження системи показується в кількості процесів, що одночасно працюють в системі, середнє значення за 1-ну, 5 і 15 хвилин. Система вважається навантаженої, якщо це значення перевищує 1 в розрахунку на 1 процесор.
Іншим засобом моніторингу продуктивності є команда vmstat:
[gserg@admin
]$ vmstat
План лабораторно-практичного заняття
Тема: Отримання інформації про систему ОС Linux
Вид заняття: практична робота.
Мета: Визначити основні параметри ОС Linux за допомогою стандартних команд.
Структура лабораторно-практичного заняття
Організаційна частина:
перевірка присутності студентів на занятті;
повідомлення теми та мети заняття;
інструктаж з техніки безпеки;
Актуалізація опорних знань та контроль вихідного рівня знань студентів:
термінальні команди ОС Linux;
Вступний інструктаж студентів щодо виконання лабораторної роботи;
Зміст завдання:
ознайомитися з алгоритмом виконання
виконати завдання згідно інструкційної картки;
занести у звіт з лабораторно-практичної роботи результати виконання команд. Зробити висновки про необхідність змінення параметрів ОС Linux
Поточний контроль виконання роботи, консультативна робота;
Підведення підсумків заняття;
Рекомендована література:
Колисниченко Д. Н., Аллен Питер В. LINUX: полное руководство. СПб: Наука и техника, 2006. – 784 с.: ил.
Кофлер М. Linux. Полное руководство. — СПб.: Питер, 2011.
Эви Немет, Гарт Снайдер, Трент Р. Хейн. Руководство администратора Linux, 2-е издание.: пер. с англ. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007
4. Ubuntu Linux: официальный учебный курс / Бенжамин Мако Хилл [и др.]. – М.: Издательство Триумф, 2008
Інструкційна картка до практичної роботи 1
Тема: Отримання інформації про систему ОС Linux
Мета: Визначити основні параметри ОС Linux за допомогою стандартних команд.
Короткі теоретичні відомості:
1. Сьогодні ми з вами починаємо вивчати Linux, як одну із складових частин світу інформаційних технологій під назвою Unix. Всі ви, ну або практично все раніше стикалися з ОС сімейства Windows. Коротеньке зауваження - Unix НЕ Windows, він не схожий на НЕЇ (не рахуючи зовнішньої схожості) і прийоми роботи в unix відрізняються від прийомів роботи в Windows. Unix - це не просто операційна система, це ще й ідеологія роботи з комп'ютером.
2. У 1969 році Кен Томпсон і Денис Рітчі, працівники корпорації AT & T, створили невелику операційну систему для комп'ютера PDP-7. Ця операційна система отримала назву Unix. Однак в плани компанії AT & T не входило поширення цієї операційної системи, і вона надала її за символічну плату навчальним закладам США, що не організувавши при цьому служби технічного супроводу, виправлення помилок і взагалі не давши ніяких гарантій.
Внаслідок цього користувачі, майже всі були представниками університетських обчислювальних центрів, були змушені співпрацювати один з одним. Вони самі усували помилки, створювали корисні програми і утиліти і спільно їх використовували. Результатом їх роботи стала ціла серія версій Unix, які розповсюджуються під егідою компанії Bell Labs аж до 1990 року (Останньою версією була Unix System V Release 4 - SVR4).
Одна з груп користувачів Unix перебувала в каліфорнійському університеті в Берклі. У 1977 році фахівці цього навчального закладу зробили наступний крок в історії Unix і приступили до поширення магнітних стрічок з операційною системою 2BSD (Berkeley Software Distribution). З тих пір було продано 75 копій.
На підставі Unix SVR4 і BSD були створені всі сучасні різновиди Unix.
3. Існує безліч різновидів Unix і Unix-подібних систем. До найбільш відомих з них належать Solaris (раніше SunOS) корпорації SUN Microsystems, AIX компанії IBM, DEC Unix фірми DEC, SCO UnixWare і інші. Всі вищеназвані системи є комерційними, і багато хто з них мають високу ціну. Вони працюють на різних архітектурах (Intel, Sparc, Alpha, PowerPC і т.д.). Однак найбільший інтерес сьогодні в світі Unix придбали операційні системи, побудовані на моделі відкритого коду, такі як Linux.
Linux спочатку була розроблена як вільно розповсюджувана версія Unix. У 1991 році студент університету Хельсінкі Лінус Торвальдс випустив першу версію Linux. Вона була заснована на операційній системі Minix - обмеженому аналогу Unix для ПК. Після випуску першого "майже безпомилкового" релізу в березні 1992 року, багато програмістів світу підключилися до розробки цієї операційної системи, і вона стала рости.
На сьогоднішній день Linux є повнофункціональним, відкритим і, найчастіше, безкоштовним, аналогом Unix. Але цього б не сталося, якби не було програмного забезпечення в рамках проекту GNU (GNU's not Unix, GNU - це не Unix). Linux містить багато утиліт GNU, включаючи транслятори багатьох мов програмування (C, C, Fortran, Pascal, LISP, Ada, BASIC, SmallTallk, Perl, PHP, Tcl / Tk та ін.), Отладчики, текстові редактори, утиліти друку і багато іншого. Проект GNUразвівается під егідою фонду вільно поширюваного програмного забезпечення - Free Software Foundation (FSF).
4. Linux розповсюджується вільно багатозадачною операційною системою, схожою на Unix. Linux була розроблена спеціально для платформи ПК (з процесором Intel) і завдяки перевагам архітектури дозволяє досягти продуктивності, порівнянної з потужними робочими станціями Unix. Linux також переносилася і на інші платформи, але всі ці версії схожі з версією для ПК.Давайте розглянемо операційну систему як єдиний комплекс. Нижче наведено список того, що ми отримаємо, встановивши її:
Ядро Linux:
Ядро - це основна частина операційної системи. Воно відповідає за розподіл пам'яті, управління процесами і периферійними пристроями. Для підтримки більшого обсягу оперативної пам'яті в порівнянні з фізично встановленої на комп'ютері, ядро дозволяє використовувати область підкачки, розміщуючи сторінки оперативної пам'яті на жорсткому диску.
Ядро Linux підтримує безліч файлових систем, включаючи FAT, FAT32. Власні файлові системи Linux (ext2fs і ext3fs) розроблені для оптимального використання дискового простору.
Утиліти GNU:
Linux містить безліч утиліт GNU, без яких була б неможлива робота з операційною системою.
X Window:
Графічний інтерфейс користувача представлений в Linux середовищем X Window. Різні віконні менеджери (IceWM, WindowMaker, Fluxbox та інші) і графічні середовища такі як KDE та GNOME, забезпечують зручний інтерфейс і роботу із засобами мультимедіа.
Інтерфейси DOS і Windows:
Оскільки Linux була створена для комп'ютерів класу ПК, розробники вважали за необхідне забезпечити сумісність з програмами MS-DOS. У Linux пропонується емулятор DOS як частина дистрибутива. Він дозволяє виконувати DOS-додатки безпосередньо з-під Linux. Для запуску програм Microsoft Windows було розроблено кілька засобів. Найбільш відоме з них - WINE - вільна реалізація Windows API. Wine також входить в більшість дистрибутивів Linux.
Linux дозволяє без проблем переносити файли між файловими системами DOS і Windows, безпосередньо звертаючись до відповідних розділів на диску, хоча це і вимагає деякої настройки.
Мережева підтримка:
TCP / IP - основна мережева система використовувана Unix і Linux. TCP / IP - це цілий набір протоколів, розроблених для Internet. Однак для об'єднання в локальні мережі машин Unix теж використовується TCP / IP. Також Linux підтримує інші протоколи, такі як IPX / SPX, AppleTalk і т.д.
5. Постає питання - як же дізнатися тип операційної системи, встановленої у вас на комп'ютері. Для отримання такої інформації існує утиліта uname (Unix NAME).
uname, запущена без параметрів, покаже базове ім’я системи:
gserg@ADM:
$ uname
Linux
Також вона може приймати такі параметри:
-s - показує назва ядра системи
-r - ім'я релізу ядра системи
-v - ім'я версії, а також дату компіляції ядра
-o - операційну систему
-p - тип процесора
-m - тип обладнання (i386, i686, Alpha)
-a - всю інформацію відразу
Команда free показує обсяг пам'яті і обсяг її використання, а також використання swap:
gserg@ADM:
$ free План лабораторно-практичного заняття
Тема: Отримання інформації про систему ОС Linux
Вид заняття: практична робота.
Мета: Визначити основні параметри ОС Linux за допомогою стандартних команд.
Структура лабораторно-практичного заняття
Організаційна частина:
перевірка присутності студентів на занятті;
повідомлення теми та мети заняття;
інструктаж з техніки безпеки;
Актуалізація опорних знань та контроль вихідного рівня знань студентів:
термінальні команди ОС Linux;
Вступний інструктаж студентів щодо виконання лабораторної роботи;
Зміст завдання:
ознайомитися з алгоритмом виконання
виконати завдання згідно інструкційної картки;
занести у звіт з лабораторно-практичної роботи результати виконання команд. Зробити висновки про необхідність змінення параметрів ОС Linux
Поточний контроль виконання роботи, консультативна робота;
Підведення підсумків заняття;
Рекомендована література:
Колисниченко Д. Н., Аллен Питер В. LINUX: полное руководство. СПб: Наука и техника, 2006. – 784 с.: ил.
Кофлер М. Linux. Полное руководство. — СПб.: Питер, 2011.
Эви Немет, Гарт Снайдер, Трент Р. Хейн. Руководство администратора Linux, 2-е издание.: пер. с англ. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007
4. Ubuntu Linux: официальный учебный курс / Бенжамин Мако Хилл [и др.]. – М.: Издательство Триумф, 2008
Інструкційна картка до практичної роботи 1
Тема: Отримання інформації про систему ОС Linux
Мета: Визначити основні параметри ОС Linux за допомогою стандартних команд.
Короткі теоретичні відомості:
1. Сьогодні ми з вами починаємо вивчати Linux, як одну із складових частин світу інформаційних технологій під назвою Unix. Всі ви, ну або практично все раніше стикалися з ОС сімейства Windows. Коротеньке зауваження - Unix НЕ Windows, він не схожий на НЕЇ (не рахуючи зовнішньої схожості) і прийоми роботи в unix відрізняються від прийомів роботи в Windows. Unix - це не просто операційна система, це ще й ідеологія роботи з комп'ютером.
2. У 1969 році Кен Томпсон і Денис Рітчі, працівники корпорації AT & T, створили невелику операційну систему для комп'ютера PDP-7. Ця операційна система отримала назву Unix. Однак в плани компанії AT & T не входило поширення цієї операційної системи, і вона надала її за символічну плату навчальним закладам США, що не організувавши при цьому служби технічного супроводу, виправлення помилок і взагалі не давши ніяких гарантій.
Внаслідок цього користувачі, майже всі були представниками університетських обчислювальних центрів, були змушені співпрацювати один з одним. Вони самі усували помилки, створювали корисні програми і утиліти і спільно їх використовували. Результатом їх роботи стала ціла серія версій Unix, які розповсюджуються під егідою компанії Bell Labs аж до 1990 року (Останньою версією була Unix System V Release 4 - SVR4).
Одна з груп користувачів Unix перебувала в каліфорнійському університеті в Берклі. У 1977 році фахівці цього навчального закладу зробили наступний крок в історії Unix і приступили до поширення магнітних стрічок з операційною системою 2BSD (Berkeley Software Distribution). З тих пір було продано 75 копій.
На підставі Unix SVR4 і BSD були створені всі сучасні різновиди Unix.
3. Існує безліч різновидів Unix і Unix-подібних систем. До найбільш відомих з них належать Solaris (раніше SunOS) корпорації SUN Microsystems, AIX компанії IBM, DEC Unix фірми DEC, SCO UnixWare і інші. Всі вищеназвані системи є комерційними, і багато хто з них мають високу ціну. Вони працюють на різних архітектурах (Intel, Sparc, Alpha, PowerPC і т.д.). Однак найбільший інтерес сьогодні в світі Unix придбали операційні системи, побудовані на моделі відкритого коду, такі як Linux.
Linux спочатку була розроблена як вільно розповсюджувана версія Unix. У 1991 році студент університету Хельсінкі Лінус Торвальдс випустив першу версію Linux. Вона була заснована на операційній системі Minix - обмеженому аналогу Unix для ПК. Після випуску першого "майже безпомилкового" релізу в березні 1992 року, багато програмістів світу підключилися до розробки цієї операційної системи, і вона стала рости.
На сьогоднішній день Linux є повнофункціональним, відкритим і, найчастіше, безкоштовним, аналогом Unix. Але цього б не сталося, якби не було програмного забезпечення в рамках проекту GNU (GNU's not Unix, GNU - це не Unix). Linux містить багато утиліт GNU, включаючи транслятори багатьох мов програмування (C, C, Fortran, Pascal, LISP, Ada, BASIC, SmallTallk, Perl, PHP, Tcl / Tk та ін.), Отладчики, текстові редактори, утиліти друку і багато іншого. Проект GNUразвівается під егідою фонду вільно поширюваного програмного забезпечення - Free Software Foundation (FSF).
4. Linux розповсюджується вільно багатозадачною операційною системою, схожою на Unix. Linux була розроблена спеціально для платформи ПК (з процесором Intel) і завдяки перевагам архітектури дозволяє досягти продуктивності, порівнянної з потужними робочими станціями Unix. Linux також переносилася і на інші платформи, але всі ці версії схожі з версією для ПК.Давайте розглянемо операційну систему як єдиний комплекс. Нижче наведено список того, що ми отримаємо, встановивши її:
Ядро Linux:
Ядро - це основна частина операційної системи. Воно відповідає за розподіл пам'яті, управління процесами і периферійними пристроями. Для підтримки більшого обсягу оперативної пам'яті в порівнянні з фізично встановленої на комп'ютері, ядро дозволяє використовувати область підкачки, розміщуючи сторінки оперативної пам'яті на жорсткому диску.
Ядро Linux підтримує безліч файлових систем, включаючи FAT, FAT32. Власні файлові системи Linux (ext2fs і ext3fs) розроблені для оптимального використання дискового простору.
Утиліти GNU:
Linux містить безліч утиліт GNU, без яких була б неможлива робота з операційною системою.
X Window:
Графічний інтерфейс користувача представлений в Linux середовищем X Window. Різні віконні менеджери (IceWM, WindowMaker, Fluxbox та інші) і графічні середовища такі як KDE та GNOME, забезпечують зручний інтерфейс і роботу із засобами мультимедіа.
Інтерфейси DOS і Windows:
Оскільки Linux була створена для комп'ютерів класу ПК, розробники вважали за необхідне забезпечити сумісність з програмами MS-DOS. У Linux пропонується емулятор DOS як частина дистрибутива. Він дозволяє виконувати DOS-додатки безпосередньо з-під Linux. Для запуску програм Microsoft Windows було розроблено кілька засобів. Найбільш відоме з них - WINE - вільна реалізація Windows API. Wine також входить в більшість дистрибутивів Linux.
Linux дозволяє без проблем переносити файли між файловими системами DOS і Windows, безпосередньо звертаючись до відповідних розділів на диску, хоча це і вимагає деякої настройки.
Мережева підтримка:
TCP / IP - основна мережева система використовувана Unix і Linux. TCP / IP - це цілий набір протоколів, розроблених для Internet. Однак для об'єднання в локальні мережі машин Unix теж використовується TCP / IP. Також Linux підтримує інші протоколи, такі як IPX / SPX, AppleTalk і т.д.
5. Постає питання - як же дізнатися тип операційної системи, встановленої у вас на комп'ютері. Для отримання такої інформації існує утиліта uname (Unix NAME).
uname, запущена без параметрів, покаже базове ім’я системи:
gserg@ADM:
total used free shared buffers cached
Mem: 498916 483332 15584 0 4392 112924
-/+ buffers/cache: 366016 132900
Swap: 1453840 412532 1041308
Зверніть увагу, що практично вся вільна пам'ять резервується системою під дискові буфери і дисковий кеш, що дозволяє Linux більш ефективно працювати з дисками.
Стан системи в даний момент, ступінь її завантаженості і час без перезавантажень показує команда uptime:
gserg@ADM:
procs -----------memory---------- ---swap-- -----io---- --system-- -----cpu------
r b swpd free buff cache si so bi bo in cs us sy id wa st
0 0 268928 776168 15072 203316 1 2 10 14 207 225 13 3 84 0 0
Ця команда видає за раз досить великий обсяг інформації.
Розділ procs:
r - кількість очікують процесів
b - кількість сплячих процесів
Розділ memory:
swpd - обсяг використовуваної віртуальної пам'яті
free - обсяг вільної віртуальної пам'яті
buff - обсяг пам'яті, зайнятої під дискові буфери
cache - обсяг пам'яті, зайнятої під дисковий кеш
Розділ swap:
si - обсяг пам'яті, підкачати з диска
so - обсяг пам'яті, вивантажених на диск
Розділ io:
bi - кількість блоків, відправлених на блоковий пристрій
bo - кількість блоків, прочитаних з блочного пристрою
Розділ system:
in - кількість переривань в секунду
cs - кількість перемикань контексту в секунду
Розділ cpu:
us - час виконання коду рівня користувача (у відсотках від загального часу)
sy - час виконання коду рівня системи (у відсотках від загального часу)
id - час простою процесора (у відсотках від загального часу)
wa - час очікування введення / виведення
st - час роботи віртуальної машини рівня ядра
vmstat показує при простому запуску усереднені показники за весь час з моменту запуску системи. Але можна попросити vmstat вивести показники за задану кількість часу:
[gserg@admin
procs -----------memory---------- ---swap-- -----io---- --system-- -----cpu------
r b swpd free buff cache si so bi bo in cs us sy id wa st
0 0 268844 740824 16824 212720 1 2 10 14 217 230 13 3 84 0 0
0 0 268844 740856 16824 212720 0 0 0 0 1088 488 8 2 90 0 0
0 0 268844 740856 16824 212720 0 0 0 0 1392 873 14 4 82 0 0
^C
Для перегляду розмірів файлових систем використовується команда df:
[gserg@admin
Файловая система Разм Исп Дост Исп% смонтирована на
/dev/hdb2 36G 9,7G 24G 29% /
/dev/hdb1 99M 16M 78M 17% /boot
tmpfs 633M 0 633M 0% /dev/shm
Завдання 1:
1. Встановити Oracle VirtualBox
2. Імпортувати ОС Linux Ubuntu з файлу ubuntu.ova
3. Завантажити та увійти в ОС Linux Ubuntu (password - student)
4. Запустити будь-які 3 додатка
Завдання 2:
1. Завантажити та увійти в ОС Linux Ubuntu (password - student)
2. Запустити термінал ОС.
3. Визначити системну інформацію
4. Визначити об’єм пам’яті
5. Визначити стан системи у даний час
6. Визначити статистику про процеси, пам’ять, підкачку, блоки io, кількість переривань та данні cpu. Данні вивести 5 разів з перериванням 5 сек.
7. Визначити данні про файлову систему у стандартних одиницях виміру.
Зміст звіту:
назва роботи;
тема;
завдання;
результати виконання
висновок про результати роботи.