1 2 3 4 5 6 7 8 Ім'я файлу: Nahorniuk_bakalavr.docx Розширення: docx Розмір: 3636кб. Дата: 21.05.2023 скачати Пов'язані файли: Згідно теорії споживчих цінностей Шета-Ньюмана-Гросса.docx РПНП_Трудове право_081_2020.docx ысторыя,выдповыды.docx 53ba423c-8fb6-4c54-9391-9921ed6b1899.docx ОВВО КР 1.doc refoit (1).docx dobro-pozalovat-v-USA.pptx Буклет-2017-2.docx Lab 5 (2).docx Індивідуальне завдання №6 Єфименко О. 13Мд-СОукр.docx kocbyru-kid.doc Модуль 2.docx 2.1 Розрахунок навантажень житлових будинківЖитловий будинок II категорії Початкові дані: будинок 2-секційний 16-поверховий з 1-м житловим поверхом, 4 квартири на поверсі, кількість квартир - 128 шт. По таблиці 2.1 визначається питоме навантаження для 128 квартир: Таблиця 2.1
Ркв.пит. = 1,25 кВт/квартиру. Сумарне розрахункове навантаження житлового будинку визначається за формулою: (2.1) де – розрахункове навантаження квартир, кВт; – розрахункове силове навантаження, кВт; – коефіцієнт одночасності, в даному випадку Розрахункове навантаження квартир визначається з використанням нормативної потужності однієї квартири для багатоповерхової забудови, в залежності від кількості квартир та способу приготування їжі, за формулою: (2.2) (2.3) (2.4) (2.5) де – питоме розрахункове навантаження квартир, кВт/кварт.; – кількість квартир в будинку.; Силове навантаження електроприймачів, включаючи ліфти, визначається по кількості ліфтових установок в будинку з урахуванням коефіцієнту попиту, який визначаємо в залежності від кількості установок та поверховості будинків: (2.6) де – коефіцієнт попиту; – номінальна активна потужність електродвигуна і-ої ліфтової установки; – кількість ліфтових установок. Ркв.пит.= 1.25[кВт] Ркв.= 1.25·128= 160 [кВт] Рс= 2·(3,5+4.5)·0.8= 12.8 [кВт] Рж/б= 160+0.9·12.8= 171.52 [кВт] Розрахунок мережі 0.38 кВ Рис.2.1.1 Рстояк= Рпит ·n, (2.7) де Рпит - питома потужність однієї квартири; n - кількість квартир. РБД = РВЕ= РБВ= 1.4·64= 89.6 [кВт]; РАБ = 1.4·128=179,2 [кВт]; РГЖ = РЛК = РГЛ = 0.8 · 8= 6.4 [кВт]; РМГ = 0.8·16= 12.8 [кВт]; Cosφ=0.96; Відповідно до отриманих результатів обираємо автоматичні розчеплювачі виходячи з умови: (2.8) В якості вимикачів 1,2 обиоаємо А3716Б: Ін= 160А, Ірозч= 160А. Для вимикача 4 обираємо А3730Б: Ін= 400А, Ірозч= 320А. В якості вимикачів 5,6 обираємо А3710Б: Ін= 40А, Ірозч= 20А. Для вимикача 3 обираємо А3710Б: Ін= 40А, Ірозч= 32А. Обираємо попередній переріз провідників за допустимими струмами нагріву. Дляліній БД, ВЕ, ГЖ обираємо переріз АПВ з такими параметрами: FБД= FВЕ= 95[мм2], Ід= 330[А]; В такому разі нульовий провід матиме переріз F0= 16[мм2]. Для лінії ЛК, ГЛ, ГЖ обираємо переріз АПВ з такими параметрами: FГЖ= FЛК= 16[мм2], Ід= 115[А] В такому випадку нульовий провід матиме переріз F0= 25[мм2]. Для лінії МГ обираємо провід з наступними парметрами: FМГ= 16[мм2], Ід= 115[А] Переріз нейтрального проводу за таких умов: F0= 16[мм2], Ід= 60[А]. Для лінії АБ обираємо провід з наступними параметрами: FАБ= 95[мм2], Ід= 330[А] Переріз нейтрального проводу за таких умов: F0= 16[мм2], Ід= 60[А]. Перевіремо обрані перерізи на допустиме падіння напруги, розраховуючи без урахування реактивної складової лінії. (2.9) Де Р – активна потужність, L – довжина лінії, F – площа поперечного перерізу, С – коефіцієнт удільних втрат. Отже, загальне падыння напруги: ΔUАЕ= ΔUАБ + ΔUБД= 0.98 + 0.92= 1.9[%] ΔUМК= ΔUМГ + ΔUГЛ= 0.43 + 0.41= 0.84[%] Що задовільняє умову: ΔUАЕ ΔUД => 1.9[%] < 2.3[%] ΔUМК ΔUД => 0.84[%] < 2.3[%] Обраний переріз для будь-яких СЕП низької напруги не повинен задовольняти наступні вимоги: 1) Максимальні втрати напруги в лінії при нормальному режимі не повинні перевищувати 5%, у післяаварійному - 10% від номінальної напруги. Втрата напруги в загальному випадку розраховується за формулою: (2.10) де - втрата напруги, %; Uн- номінальна напруга мережі, Uн = 380 В; Р - активна потужність, що протікає по і-й ділянці, кВт; Q - реактивна потужність, що протікає по і-й ділянці, кВАр; R, X - відповідно активний та реактивний опір. 2) Струм у нормальному і післяаварійному режимах не повинен перевищувати припустимий відповідно для нормального і післяаварійного режиму. Припустимий струм розраховується за формулою: ІЛ=ІДТ ·К1 ·К2 ·К3(2.11) де Іп - припустимий струм для даних умов, А; ІДТ - табличне значення допустимого струму (приведене в таблиці), А; К1- коефіцієнт, що враховує взаємовплив кабелів при їхній прокладці в одній траншеї (у цьому випадку К1= 0,9, інакше К1= 1,0); К2 - коефіцієнт, що враховує температуру землі в період річних максимумів навантаження; якщо температура +15 °С, у нашому випадку К2=1; К3 - коефіцієнт для підрахунку припустимого післяаварійного струму, К3=1,3. В коротких радіальних мережах переріз будемо вибирати за допустимим струмом в після аварійному режимі. Робочий струм кабеля будемо розраховувати за загальною формулою: (2.12) де І - струм, А; S - потужність ,кВА; Uн - номінальна напруга, Uн = 0,38 кВ; n - кількість паралельно прокладених кабелів на ділянці мережі. Sбуд можна визначити по формулі: (2.13) Де Sжб- потужність будинку, кВА; Ржб - активна потужність будинку, кВт; Qжб - реактивна потужність будинку, кВАр; Радіальна схема: 16-ти поверховий двохсекційний житловий будинок Рр=171,52 кВт, 1= 200м. За формулою: За формулою струм в після аварійному режимі: Вибираємо кабель АПВ (3×95 + 1×95), r0 = 0,208 Ом/км. (Іпт= для даного кабеля). За формулою струм в нормальному режимі: За формулою струми в нормальному режимі: в після аварійному режимі: За формулою втрата напруги: - у нормальному режимі: у післяаварійному режимі: Вибираємо кабель перерізом 70 мм2. Розрахунок і вибір кабелю від ПЧ до двигуна Оскільки середній час роботи ліфта за добу рівно 7-ми годиннику, то за рік час роботи ліфта не перевищуватиме 3000 годин, кабель вибираємо по нагріву. У керівництві по підключенню ПЧ рекомендується вибирати екранований кабель. Як екран можна використовувати металлорукав, його слід заземлити. Визначаємо переріз жили кабелю по нагріву Надійна робота дротів і кабелів визначається тривалою допустимою
1 2 3 4 5 6 7 8 |