1   2   3
Ім'я файлу: пояснююча записка111.doc
Розширення: doc
Розмір: 2426кб.
Дата: 24.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.docx
Конфуцианство.doc
ZMIST2.docx
1111 Методологія та методи наукового дослідження.ppt
Кримінально- процесуальне право.docx
Історичне есе на тему Соціально-економічне та політичний розвито
Історична довідка про Тараса Шевченка.docx
службова Никифорову.docx
Zubchaste_koleso.docx

ДОДАТОКЕМіС2.docx
ФБ_КП_ЦарікС.О._(fixed) (1).doc
21.pdf
Хоменко Поради батькам при запинках в мовленні у дітей.docx
Реферат на тему_Українські та міжнародні організації зі стандарт
Реферат на тему_Українські та міжнародні організації зі стандарт
1 ENDOCRINE SYSTEM.docx
Задачи похідна.docx
цуацаца.rtf
case-tehnologiya-rozroblennya-vimog-do-programnogo-zabezpechenny
gosudarstvennoe_i_municipalnoe_upravlenie-shpargal.pdf
текст доклада ъ.docx
Bedyukh_Yuliya_Oleksandrivna_Mm-21.docx.pdf
Типи календарів.docx
курсова психологія.doc
Реферат 2629.docx
Зміст практики.doc
Основи автоматики. Лекція 2.docx
Особливості організації інклюзивного навчання.docx
Практичне завдання_1.docx
Контрольні запитання ЛР № 8.docx
2 питання.rtf
Документ Microsoft Office Word.docx
kazedu_179257.docx
Рожков_Ниссенбаум_ТЧМК_лекции.doc
Курсова_робота_Пасевич_Аліна,_ЮД_046,_1_курс.docx
1 (1).docx
конспект заняття.docx
d71d73ee90c56_1797715607_1707122403.doc

2.2Розрахунок продуктивності та підбір технологічного обладнання
У кондитерській галузі прийнято обчислювати потужність лінії за провідним обладнанням. Оскільки для борошняних кондитерських виробів ведучим обладнанням є піч, то для тортів потужність лінії обчислюємо по тунельній печі за формулою:
Р (2.1)
N – кількість рядів тістових заготовок по довжині поду в тунельній печі або форм з тістовими масами, шт.

n – кількість виробів по ширині поду в тунельній печі, шт.

g – маса одного виробу або однієї форми, кг.

τ – тривалість термообробки, хв.

Кількість виробів по ширині поду в тунельній печі розраховують, виходячи з довжини та ширини виробів і відстані між ними, обчислюють за формулою:
n (2.2)
B,b – ширина відповідно поду печі та виробу, мм.

a – відстань між виробами, для форм – 25-30мм.

n =9 шт.

Кількість рядів виробів по довжині поду тунельної печі визначають за формулою:
N (2.3)
,l – довжина поду печі та виробу, мм.

N =52 шт.

Продуктивність печі тунельного типу для торта «Янтарний» масою 1,5 кг

Р =648 кг/год

Змінна продуктивність для тортів
Pзм1=Р× τ×К0
τ – тривалість зміни, год.

К0 - коефіцієнт використання обладнання 0,60-0,70.

Pзм=648×6×0,70=2721,6 кг/год
Підбір і розрахунок технологічного обладнання

Під час проектування підприємства слід передбачити використання нової техніки як вітчизняного, гак і зарубіжного виробництва.

Велику увагу треба приділити підбору обладнання, яке забезпечує високу якість виробів, швидке збільшення їх кількості та підвищення продуктивності праці з найменшими втратами матеріальних засобів.

За потреби можна вибрати дослідні зразки обладнання і потокових ліній.

Треба також врахувати максимальну механізацію допоміжних операцій, транспортування сировини, матеріалів і напівфабрикатів.

При виборі обладнання слід виходити, враховуючи змінний виробіток виробів і потужність обладнання. Коефіцієнт використання обладнання у кондитерській промисловості становить 0,85-0,95.

Вибір ведучого технологічного обладнання здійснено раніше - під час ви­бору технологічної схеми, внутрішньогрупового асортименту і розрахунку кі­лькості напівфабрикатів.

Для виробництва бісквітних тортів, використовують таке обладнання: просіювач «Воронеж» , просіювач «Піонер», збивальна машина «STARmix» PL 140, піч ПХС-25, кулер для охолодженя А2-ХРВ, варильний котел 5А, сферичний вакуум-апарат.

Просіювач «Бурат» використовується для просіювання борошна, змінна продуктивність становить 57500кг.

Просіювач «Піонер» використовують для просіювання цукру. Цей просіювач періодичної дії використовують на більшості кондитерських фабрик. Потужність за зміну скаладає 6000кг.

Піч ПХС-25 використовується для випікання бісквітного напівфабрикату, змінна продуктивність становить 800кг. Температурний режим випічки: І зона – 160-180˚С; ІІ зона 160-180˚С.

Кулер для охолодженя А2-ХРВ змінна продуктивність становить 900кг.

Збивальна машина «STARmix» PL 140 використовується змішування напівфабрикату. Тривалість замішування 40хв.

Підбір та розрахунок технологічного обладнання для виробництва бісквітних тортів та наведено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Розрахунок технологічного обладнання

Виробничий поцес
Змінний виробіток,

кг
Назва обладнання
Потужність

обладнання, кг/зміну
Кількість



Розрахун-

кова
Прийнята

1
2
3
4
5
6

Підготовка борошна

608,1
Просіювач

«Бурат»

57500

0,01

1

Підготовка цукру
1013,2
Просіювач періодичної дії «Піонер»
3000
0,34
1

Заміс тіста
863,6
«STARmix» PL 140
V= 140
1,97
2

Випікання напівфабри-катів
863,6
Піч ПХС-25
800
0,99
1

Охолодження напівфабри-катів

863,6
Кулер для охолодженя А2-ХРВ

900

0,9

1

Приготування сиропу для промочки

163,0
Варильний котел 5А

150

0,99

1



3 РОЗРАХУНОК ПЛОЩ ПРИМІЩЕНЬ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПІДСОБНИ І СКЛАДСЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ
Робочу площу – приміщення основного виробничого призначення, такі як цехи, лабораторія, та інші виробничі приміщення.

Підсобні та складські приміщення – бойлерні, вентиляційні та трансформаторні, компресорні, ремонтно – механічні майстерні, експедиції, склади тари, припасів, готової продукції.

Допоміжні приміщення – побутові площі заводоуправління, приміщення громадських організацій.

Приміщення виробничого корпуса розташовуються так, щоб найбільшою мірою сприяти правильній організації технологічного процесу.

При компонуванні приміщення головною умовою є дотримання безперервного руху сировини, напівфабрикатів та готової продукції. Виробничі приміщення повинні відповідати гігієнічним вимогам, мати між собою технологічний зв'язок і розташовуватись за ходом технологічного процесу, не допускається перехрещення потоків сировини та готової продукції, чистого та використаного посуду.

Для розрахунку приміщень основного виробництва використовують спосіб розрахунку по питомій площі цеху (у м²) на одиницю потужності цеху.

Питомі норми площ залежать від типу підприємства, його потужності. Їх знаходимо з довідкових матеріалів.

Для розрахунку приміщень основного виробництва використовують спосіб розрахунку площі по сумарній площі технологічного обладнання, з урахуванням коефіцієнту на обслуговуюче технологічне обладнання проходи т. д.

Площу виробничого цеху визначаємо за формулою (3.1):

F=k∙f(3.1)

де k – коефіцієнт запасу площі;

f – сумарна площа, що зайнята технологічним обладнанням, без урахування площі обслуговування, м².

F=24,07∙ 4=96,28 м² .

Площу побутових приміщень умовно приймають з розрахунку

2 м² на одного робітника:

(3.2)

n – кількість працівників в цеху.



Загальна площа цеху може бути розрахована також з питомої норми площі на 1 т сировини по формулі:

(3.3)

де Gсир – потужність переробного цеху по сировині (кількість сировини, яка переробляється за зміну), т;

q – питома норма площі на 1 т сировини, м²/т.



При проектуванні малих переробних підприємств доцільно провести розрахунок площі цеху поступово – окремо по кожному виді.

Тоді, виробнича площа цеху (F1) складається з площі займаної машинами та обладнанням (FМ), площі робочого місця (FР), площі займаної проходами і проїздами між машинами (FП), а також площі технологічних відділень та ділянок. Вона визначається за рівнянням:

(3.4)

де – площа займана машинами та обладнанням, м²;

(3.5)

де ­ – площа і- вида машини, м²;

n – кількість машин у цеху, шт;

– площа робочого місця, м².



(3.6)

Де – площа, яку займає один робітник під час роботи, м²;



– кількість робочих місць біля однієї машини, шт.



(3.7)

де – площа мінімальних проходів між обладнанням та машинами, м² , = 0,75...1,05 (при умові 1...1,5 м – ширина основних проходів; 1,5 м – відстані між машинами; 0,5...0,7 м – відстань між машиною і стіною).

– виробнича площа відділень і ділянок, м².





При проектуванні цеху бісквітів розрахунок площі складів: сировини, тари, готової продукції та ін., а також площ холодильників, розраховується по нормативному навантаженню на 1 м² вантажної площі підлоги:

(3.8)

де – кількість сировини або продукту, яка підлягає збереженню, кг;

– термін збереження, діб, год;

– коефіцієнт збільшення площі приміщення на проходи. Він залежить від потужності складу: для малих до 10 м² – Кз = 2,2; для середніх до 20 м² – Кз = 1,8; більше 20 м² – Кз = 1,6;

q – питоме навантаження на одиницю вантажної площі підлоги, кг/ м²

Т – тривалість доби, год. Т = 24 год.



4 РОЗРОБКА ПЛАНІВ ДІЛЬНИЦІ
4.1 Розробка компоновочного плану дільниці

У курсовій роботі при визначенні та компонуванні приміщень дільниці плавлених сирів зазначають раціональне розміщення виробничих цехів, підсобних, складських і допоміжних приміщень в головному корпусі переробного підприємства.

При компонуванні приміщень повинні бути враховані такі положення: простота плану, об’єму й поперечного профілю будівлі; можливість застосування міжферменного простору для розміщення технологічного поверху з метою можливості монтажу різних комунікацій; розміщення під спільним покриттям якомога більшої кількості виробничих, підсобних, складських та допоміжних приміщень.

Розміщення всіх приміщень у головному корпусі (цеху) повинно найкраще

сприяти організації виробництва, забезпечувати необхідні протипожежні та

санітарно-гігієнічні вимоги і норми, які передбачають можливість у подальшому переозброєння або реконструкції підприємства, задовольняти вимоги технічної естетики та забезпечувати максимально можливу економію капіталовкладень унаслідок зниження витрат на будівництво. На рисунку 4.1.1 розроблений компоновочний план дільниці виготовлення бісквітів, продуктивність якої становить 2721 кг/зміну.



Рисунок 4.1.1 – Компоновочний план дільниці виготовлення бісквітів.

На рис.4.1.1 зображено виробничі приміщення – апаратне відділення, фасувальне відділення, лабораторія; підсобні та складські приміщення – мийне відділення, електрощитова, відділення підготовки сировини, ремонтне відділення, склад тари і матеріалів, склад бісквітів, камера зберігання; допоміжні приміщення – кімната майстрів, побутове приміщення, коридор.

4.2 Розробка план розміщення обладнання

Основний принцип компонування технологічного обладнання полягає в

раціональному розміщенні машин і апаратів у виробничих цехах. При цьому максимальна компактність повинна поєднуватися зі зручністю обслуговування,монтажу і ремонту.

Технологічне обладнання компонують, закінчивши планування цехів та приміщень основного виробничого призначення (виробничої площадки),підсобних, допоміжних і складських приміщень. Це дає можливість визначити напрям руху сировини, напівфабрикатів, відходів і готової продукції, допоміжних матеріалів і тари; з'ясувати розміщення дверних прорізів, визначити схему руху робочих із санітарно-побутових приміщень до робочих місць у виробничих цехах. При цьому будується план виробничого цеху і суміжних до нього приміщень у вільному масштабі та визначається місцеположення технологічного обладнання за типом і призначенням.

Визначивши місце положення технологічного обладнання та зробивши аналіз взаємозв'язку їх з іншими приміщеннями виробничого цеху, розпочинають компонування машин і апаратів цеху.



Рисунок 4.2.1 – Компоновочний план розміщення обладнання.

5 РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ ТА ОПАЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ
5.1. Розрахунок освітлення приміщення апаратного цеху

Проектоване приміщення цеху характеризується невеликою запиленістю і нормальною вологістю, використовуємо відкриті світильники типу ЛСП.

Можлива висота підвіски світильника над освітлюваною поверхнею:


(5.1)






(5.2)

де   - висота цеху,м ;

  - висота робочої поверхні,м .

Приймаємо відстань між світильниками L= 2м .

Необхідна кількість ламп:


(5. 3)

де   - площа цеху, м2 .

Приймаємо 114 лампи.

Визначаємо показник індексу приміщення :


(5.4)

де   - ширина приміщення, м ;

  - довжина приміщення, м . 1

Відповідно до значення „  ” визначаємо коефіцієнт використання  

Світловий потік однієї лампи :


(5.5)

де   - мінімальна освітленість робочого місця за нормами, лм ;

  - площа приміщення, що освітлюється, м2;

  - коефіцієнт запасу;

  - коеф. мінім. освітленя ( =1,1 для люмінісцентних ламп ) ;

- коефіцієнт використання світлового потоку;

  - кількість світильників, яка приймається довільно залежно від конфігурації і специфіки освітлення даного приміщення, n=90.

Приймаємо люмінісцентну лампу ЛБ 20-4 з потужністю 20 Вт і світловим потоком 1180 лм..

Отже, для забезпечення необхідного штучного освітлення у приміщенні апаратного цеху потрібно встановити 162 світильника по дві лампи в кожному у три ряди з відстанню між рядами - 2м.
1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас