не з ким
ні в кого
нема про що
ні за що
Відмінювання дієслів
Відмінювання дієслів визначається по невизначеною формі.
II спр. | I спр. |
всі дієслова на-ить (крім 3 винятків) | дієслова голити, стелити, грунтуватися |
7 дієслів на-еть: дивитися, бачити, ненавидіти, терпіти, образити, вертіти, залежатиме | всі дієслова на-еть (крім 7 винятків) |
4 дієслова на-ати: гнати, тримати, чути, дихати | всі дієслова на-ать (крім 4 винятків) |
| всі інші дієслова на-од,-уть,-ть і ін |
Відмінювання дієслів теперішнього часу
Особа | I спр. | II спр. |
Од. ч. | Мн. ч. | Од. ч. | Мн. ч. |
1-е | -У (-ю) | -Ем | -У (-ю) | -Им |
2-е | -Їж | -Ете | -Ач | -Іте |
Третя | -Ет | -Ут (-ють) | -Ит | -Ат (-ят) |
Особливості відмінювання деяких дієслів:
Від дієслова перемогти 1-е особа од. числа не утворюється.
1-е і 2-е особа од. та багато інших. ч. наст. вр. від дієслова бути не вживається.
Разноспрягаемие дієслова хотіти, бігти, видніється:
хоче, хоче - за I спр ..;
хочемо, хочете, хочуть - по II спр.;
біжиш, біжить, біжимо, біжите - за II спр.;
біжать - по I спр.;
видніється - за I спр.;
брезжут - II спр.
Вживання Ь в дієслівних формах
Буква Ь пишеться:
у невизначеній формі:
мити - митися
берегти - берегтися
у закінченні 2-го особи од. ч.:
радуєш - радієш
у наказовому способі після приголосних:
суспензія - зважте
у зворотній частці (суфіксі), що знаходиться після голосної:
вчися
повернися
зникли
Голосні у ненаголошених суфіксах дієслів-ова-(-єва-),-ива-(-верба-)
-Ова-(-єва-), якщо в 1-м л. одн. наст. або буд. вр. -У (-юю) | -Ива-(-верба-), якщо в 1-м л. одн. наст. або буд. вр. -Иваю (-іваю) |
(Я) розмовляю (1 л. Одн. т.ч.) - розмовляти - розмовляв; (Я) пригощають (1 л. Одн. т.ч.) - пригощати - пригощав; (Я) воюю (1 л. Одн. т.ч.) - воювати - воював; | я наполягаю (1 л. одн. т.ч.) - наполягати - наполягав: я розглядаю (1 л. одн. т.ч.) - роздивлятися - розглядав; я спізнююся (1 л. одн. т.ч.) - спізнюватися - запізнювався. |
Дієприкметник як особлива форма дієслова
який? яка? яке? які?
Ознаки прикметника | Ознаки дієслова |
позначає ознаку предмета змінюється за родами, числами, відмінками, узгоджуючи з визначеним іменником | перехідність і непереходность дії досконалий і недосконалий вид сьогодення і минулий час |
Відмінювання дієприкметників
| закінчення прикметників | закінчення дієприкметників |
І.П. | хороший хлопчик | читає хлопчик |
Р.п. | гарного хлопчика | читає хлопчика |
Д.п. | хорошому хлопчику | читаючому хлопчикові |
В.п. | гарного хлопчика | читає хлопчика |
Т.п. | гарним хлопчиком | читає хлопчиком |
П.п. | (О) хорошому хлопчика | (О) що читає хлопчика |
Активні і пасивні дієприкметники
дійсні причастя позначають ознака того предмета, який сам проводить дію:
Сонце, нагревающее землю.
пасивні дієприкметники позначають ознака того предмета, який зазнає не собі дію іншого предмета:
Земля, що нагрівається сонцем.
Дійсні дієприкметники теперішнього часу
основа дієслова н.вр. несов. виду + | -Ущ-(-ющ-) I спр. |
-Ащ-(-ящ-) II спр. |
плакати (I спр.) | -> | плачуть +-ущ- | -> | плаче |
неоп. ф. Глагов. | н. вр. несов. виду |
любити (I спр.) | -> | люблять +-ящ- | -> | люблячий |
неоп. ф. Глагов. | н. вр. несов. виду |
Дійсні дієприкметника минулого часу
основа дієслова неоп. ф. + | -ВШ-(від дієслів з основою на голосний) |
-Ш-(від дієслів з основою на приголосний, на-ти і на-чь, що чергується з г, к) |
витримати | +-ВШ--> | витримав |
побачити | побачив |
нести | +-Ш--> | ніс |
захопити | увлекших |
Пасивні дієприкметники теперішнього часу
основа дієслова н.вр. несов. виду + | -Ем-I спр. |
-Им-II спр. |
читати (I спр.) | -> | читає +-ем- | -> | люблячий |
неоп. ф. Глагов. |
любити | -> | любить +-им- | -> | улюблений |
неоп. ф. Глагов. |
Виключення: рухомий (від старого дієслова двіжіті)
Пасивні дієприкметники минулого часу
основа дієслова неопр. ф. + | -Анн-,-Янн-(від дієслів на-ати-,-ять-) |
-Енн-(він дієслів на-еть,-ить,-ти, чь) |
-Т- |
вказати | +-Анн--> | зазначений |
затіяти | +-Янн--> | затіяний |
бачити | +-Енн--> | бачений |
зранити | +-Енн--> | поранений |
вивезти | +-Енн--> | вивезений |
вгамувати | +-Т--> | унятий |
Причетний оборот
повне причастя | + | залежне слово |
Книга, написана відомим письменником, вийшла з друку.
Написана відомим письменником книга вийшла з друку.
НЕ з дієприкметниками
разом | роздільно |
Без НЕ не вживається: ненависний обурений З повними дієприкметниками без залежних слів і протиставлення: непрочитана книга Зі словами зовсім, дуже, вкрай, надзвичайно, зовсім (= дуже): зовсім непродумане рішення | З короткими дієприкметниками: робота не закінчена З повними дієприкметниками при наявності залежних слів або протиставлення: не прочитана мною книга не прочитати, а лише переглянута книга З підсилюють заперечення місць., Прислівники.: нічим не виправданий вчинок |
-Н-,-НН-у суфіксах дієприкметників і віддієслівних прикметників
-Н- | -НН- |
Якщо немає приставок (крім не-), суфікса-ова-(-єва-) і пояснить. слів:: фарбований підлогу поранений боєць Винятки: повільний бажаний, священний, нечуваний, нежданий і ін У коротких жнив. причастиях: боєць поранений диктант написаний | При наявності приставок (крім не-): нафарбована поранений зламаний Винятки: тямущий посаджений, названий При наявності пояснювальних слів: фарбований ними підлогу поранений кулею боєць У словах на-аний (-еванний): маринований заарештований Винятки: жування, кований Утворені від дієслів соверш. види: куплений вирішене |
Голосні перед-Н-,-НН-у причастиях і віддієслівних прикметників
а, я | -Анн-(-Янн-) у дієсловах на-ати,-ять | затримати - затриманий |
е | -Енн-в дієсловах на-ить,-еть | переглянути - переглянутий купити - куплений |
Дієприслівник як особлива форма дієслова
Що роблячи? Що зробивши? |
Ознаки дієслова | Ознаки прислівники |
Досконалий і недосконалий вигляд. Перехідність і непереходность дії. Управляє залежними словами. | Не змінюється (не відмінюється, не відмінюється). Не узгоджується, не керується. У пропозиції буває обставиною. |
НЕ з дієсловах |
Злито | Роздільно |
Без НЕ не вживається: ненавидячи обурюючись | В інших випадках: не поспішаючи |
Дієприкметниковий оборот
Дієприслівник | + | Залежне слово |
Проспівавши до кінця пісню, поранені почали співати її спочатку.
Голуб, побачивши дітей, злетів вгору.
Він щось писав, нахиливши голову.
Дієприслівники недоконаного виду
Що роблячи? |
Основа дієслова н.вр. несов. виду | + | -А (-я) |
виблискують - граючи гримлять - трясучи стукають - стукаючи |
Дієприслівники несов. виду не утворюються від дієслів:
з основою, що з одних приголосних:
шиють, ллють, тиснуть, тчуть;
з основою на г, к:
біжать, течуть;
з основою теперішнього часу на шиплячий і з основою неопр. форми на з, с, ст, х:
мажуть - мажуть.
Дієприслівники доконаного виду
Що зробивши? |
основа неопр. ф. дієслова доконаного виду | + | -У (-воші), -Ши, -А (-я) |
прогуляти | + | -В | -> | прогуляв |
отримати | -В | отримавши |
повернутися | -ВШ | повернувшись |
минути | -Ши | минулий |
промокнути | -В | промокнувши |
-Ши | промоклий |
побачать | -Я | побачивши |
Прислівник
Питання, на які відповідають прислівники | Значення прислівників | Приклади |
Як? Яким чином? | способу дії | Швидко, повільно, міцно, добре, по-хорошому, вголос, напам'ять, пішки, ніяк, ... |
Коли? З яких пір? До яких пір? Як довго? | часу | Сьогодні, завтра, вранці, скоро, тепер, давним-давно, взимку, ... |
Де? Куди? Звідки? | місця | Вгорі, внизу, праворуч, ліворуч, скрізь, здалека, поблизу, позаду, ... |
Чому? Чому? | причини | Зопалу, зосліпу, зі зла, спроста, мимоволі, бо, тому. |
Навіщо? З якою метою? Для чого? | мети | Навмисне, на зло, немає чого, потім, навіщо. |
Скільки? У скільки? Наскільки? У якій мірі? В якій мірі? | міри та ступеня | Дуже, вдосталь, вельми, надто, досита, цілком, ледь-ледь, майже, двічі, ... |
Ступені порівняння прислівників
Вищий ступінь |
проста | складова |
-Її (-ів),-е,-ше | прислівник + більш / менш |
цікаво -> цікавіше чисто -> чистіше добре -> краще | більш цікаво менш цікаво |
Найвищий ступінь |
Вищий ступінь | + | займенник "всіх" |
Правопис голосних на кінці прислівників
О-Е після шиплячих у суфіксах прислівників |
Про під наголосом | Е без наголосу |
гаряче, свіжо | незграбно, зухвало Виняток: ще |
-О---е-на кінці прислівників |
-О-після твердих. согл. | -Е-після м'яких. согл. |
довго | щиро |
о - а (-я) на кінці прислівників |
а - я з приставками з-, до-,-с | про з приставками в-, на-, за- |
зрідка, насухо, ліворуч | вліво, направо, заново |
Ь на кінці прислівників
Після шиплячих на кінці прислівників пишеться ь:
геть, навскач, несила, навідліг.
Винятки: вже, заміж, невтерпеж.
-Н-,-НН-у прислівниках на-О (-Е)
Н від докладаючи. з Н | ПН від докладаючи. з НН |
чудовий -> чудово безтурботний -> безтурботно | розсіяний -> неуважно перелякане -> злякано |
НЕ і НІ у прислівниках
НЕ-під наголосом | НІ без наголосу |
колись ніде нікуди нізвідки нема чого | ніколи ніде нікуди нізвідки ніяк нітрохи анітрохи |
Правопис прислівників через дефіс
Прислівники з приставкою по-на-ому,-ему,-скі,-ки,-ьі
по-іншому
по-моєму
по-англійськи
по-вовчому
Винятки:
тому, тому, чому, тому й бути.
Прислівники з приставкою во-(в-), утворені від порядкових числівників
по-перше
по-друге
по-третє
Прислівники із суфіксами-то,-небудь,-небудь, приставкою дещо
щось
де-небудь
як-небудь
дехто
Прислівники, утворені повторенням слів (однокореневих або синонімічних)
ледве-ледве
точь-в-точь
трохи
як-не-
подобру-поздорову
Злите написання прислівників
Приставка + прислівник
запросто
назавжди
післязавтра
ззовні
Приставки на-, у-+ збірне числівник
надвоє
вдвічі
втрьох
АЛЕ:
по двоє, по троє
Приставка + займенник, повн. прілагат. (Не начінающ. З голосною)
внічию
втім
найчастіше
Приставка + коротке прикметник
насухо
набіло
Приставка + іменник, де між приставкою та іменником можна вставити визначення
вбрід
нишком
Роздільне написання прислівників
Іменник зберегло деякі відмінкові форми
навпочіпки (навпочіпки)
за кордон (за кордоном)
АЛЕ:
навиворіт (з вивороту)
поодинці (поодинці)
наспіх (не до поспіху)
Між існує. і приводом можна вставити визначення
в міру (в повну міру)
на скаку (на повному скаку)
до смерті (до самої смерті)
Привід В + істот., Докладаючи., Начінающ. з голосної букви
в обнімку
в упор
в ударі
Прийменники В, НА + іменник у предлож. відмінку.
але днями
на радощах
у темряві
Іменник вжито в переносному значенні
в пух і прах
Службові частини мови
Привід
Непохідні прийменники
без, в, до, для, за, з, до, на, над, про, про, від, за, під, перед, при, про, с, у, через:
з-за, з-під, ...
Похідні прийменники
прислівникові прийменники
поблизу, всередині, довкола, близько, ...
отименние прийменники
внаслідок, протягом, шляхом, в продовження, ...
віддієслівні прийменники
завдяки, включаючи, виключаючи, потому, починаючи (з), ...
Союз
Частка
Не змінюються.
Не мають самостійного лексичного значення.
Не є членами речення.
Правопис прийменників
через дефіс | з-за з-під по-над по-під |
разом | на увазі (= через) внаслідок (= з-за) зразок, на зразок (= подібно) щодо (= о) замість всередині слідом назустріч понад незважаючи (на) |
роздільно | у справі | в силу | в області | в сенсі | у відношенні | в міру | в міру | з приводу | протягом | по причині | в продовження | у вигляді | на відміну | за винятком | на закінчення | за рахунок | у зв'язку | з метою |
|
запам'ятати | протягом, на закінчення, внаслідок |
Союзи
Сурядні
Сполучні
і, та (= і), не тільки ... але і, також, теж, і ... і, ні ... ні, як ... так і
Протівітельние
а, та (= але), але, зате, однак, проте ж, все ж
Розділові
або, або ... або, або, або ... небудь, то ... то, чи то ... чи то, не те ... не те
Підрядні
З'ясувальні
що, щоб, як, ...
Тимчасові
коли, лише, ледь, ...
Цільові
щоб, щоб, з тим щоб, ...
Умовні
якщо, якби, коли, ...
Уступітельние
хоча, хоч, нехай, ...
Порівняльні
як, ніби, наче
Причинні
так як, так що, ...
Наслідки
так що
Правопис спілок
разом | роздільно |
щоб (= для того щоб) теж, також (= і) тому тому чому А тепер (= отже) зате (= але) причому притому тому навіщо потім АЛЕ: отже і сяк, і так далі | поки що майже що при цьому неначе тоді як так що не те - не те тобто тому що тому що проте ж |
Розряди часток
Модальні частки
питальні:
Чи, невже, хіба;
окличні:
як, що за;
обмежувальні:
тільки, лише;
вказівні:
ось, он;
підсилювальні:
ні, адже, все-таки, навіть, ж;
уточнююче
саме, якраз.
Формотворні частинки
б (для утворення умовного способу):
нехай, нехай, так, давай,-ка (для утворення накаже. способу):
бувало, було (для утворення особливих форм минулого часу).
Негативні частинки
НЕ
ні
Правопис часток
Через дефіс:
-То,
-Небудь,
-Небудь,
-Ка,
-Тка,
-З,
-Де,
дещо (кой-),
-Таки (після прислівників, дієслів і зі словами все-таки, так-таки)
Окремо:
ж (ж)
б (б)
Чи (ль)
ніби
мовляв
неначе
почто що
після дещо слід прийменник (де з ким)
адже
мовляв
Запам'ятати:
точно так само, те ж саме, той же, миттєво, так само, зараз же, все так само, до того ж, то-то-ж.
Словосполучення
головне слово | + | залежне слова |
| - Питання -> | |
Зв'язок слів у словосполученні
узгодження |
залежне + головне рід, число, відмінок | яка? головна вулиця ж.р., одн., І.П. = Ж.р., одн., И.п |
управління |
залежне + головне відмінок | що? читати лист (В.п.) |
примикання |
залежне + головне (Прислівник, інфінітив, дієприслівник) сенс | як? тихо шепотіти що? запропонувати увійти як? говорити посміхаючись |
Типи пропозицій
За метою висловлювання
розповідні
питальні
спонукальні
За наявністю другорядних членів речення
поширені
непоширені
За будовою
прості
складні
За складом
двоскладні
односкладні
З інтонації
окличні
невоскліцательние
За характером відношення до дійсності
стверджувальні
негативні
Види присудка
Просте дієслівне
Дієслово у формі будь-якого способу:
У синьому небі зірки блищать.
Фразеологічний поєднання:
вийшов із себе
б'є байдики
обурився
Складений дієслівний
допоміжне дієслово + неозначена форма дієслова
Володимир починав сильно турбуватися.
Складений іменне
дієслово-зв'язка + іменна частина
Погода була гарна.
Село, де нудьгував Євгеній, була чарівний куточок.
Тире між підметом і присудком
Тире ставиться
сущ. - Ім.
Книга - джерело знань.
числ. - Числ.
П'ятьма вісім - сорок.
неопр. ф. дієслова - неопр. ф. дієслова, сущ. - Неопр. ф. дієслова, неопр. ф. дієслова - ім.
Жити - батьківщині служити.
Чудова посада - бути людиною.
перед словами це, ось, значить, це означає
Головне - це прагнення до навчання.
Тире не ставиться
особисте займенник іменник
Він скептик.
присудок має заперечення НЕ
Бідність не порок.
як, точно, ніби присудок
Цей сад як ліс.
підмет вступне слово присудок
Костя тепер студент.
Другорядні члени речення
Доповнення - відповідає на питання непрямих відмінків, позначає предмет.
Діти говорили (про що?) Про тварин.
Визначення - відповідає на питання який? чий?, позначає ознаку предмета.
Ми побачили рідкісну (яку?) Птицю.
Обставина - відповідає на запитання де? куди? як? ..., Позначає ознаку дії або іншої ознаки.
Гості з'їхалися (коли?) Напередодні.
Види обставин
Види обставин | Питання | Приклади |
Місця | де? куди? звідки? докуда? | з'явилися далеко проводив до станції |
Часу | коли? з яких пір? до яких пір? | приїхали напередодні залишився до ранку |
Причини | чому? від чого? | затримався через негоду |
Цілі | навіщо? для чого? | зробити на зло |
Способу дії | як? яким чином? | припливли швидко |
Заходи | скільки разів? як багато? як довго? | дзвонив двічі |
Ступені | в якій мірі? в якій мірі? | вельми здивований |
Умови | за якої умови? | при бажанні навчитеся |
Поступки | всупереч чому? | всупереч бажанню не встиг |
Типи односкладних пропозицій
Головний член - присудок
Безумовно-особисте: присудок - дієслово у формі 1-го чи 2-го особи од. або мн. числа.
Чекаю від тебе звісток.
Невизначено-особисте: присудок - дієслово у формі 3-го л. мн.ч. наст. і буд. вр. і у формі множини бавовняні,. вр.
Стукають у двері.
Безособове: при сказуемом немає підмета.
Сутеніє.
Головний член - підмет
Називние: є тільки підмет.
Тихий вечір.
Зима.
Особливості однорідних членів речення
Сосни, берези, модрини обступали галявину.
Відповідають на один спільний для них питання:
що?
Однакові члени речення (однойменні члени):
підмет
Відносяться до одного і того ж члену пропозиції:
обступали
Чи рівноправні один до одного і пов'язані між собою сурядним зв'язком:
сосни (і)
берези (і)
модрини
Розділові знаки в реченнях з однорідними членами
Кома ставиться | Два і більш однорідної. чл. без союзів: (), (), () Звуки росли, міцніли, ширилися. Однород. члени з повторюваними сполучниками і-і, ні-ні, так-так, або-або, або-або, то-то,. не те-не те: і (), і () І берег, і море мовчали. Не те північ, не то схід. Між однород. чл. із спілками а, але, та (= але): (), Але () Він пробурмотів, але погодився. |
Кома не ставиться | Однорідні члени з одним союзом і, або, або, та (= і): () І () Червоні і сині квіти. Усередині групи однордн. чл., з'єднаних попарно: {() І ()}, {() і ()} Ми збирали трави і ягоди, гриби і горіхи. У цільних виразах: і те, і се ні те ні се ні світ ні зоря і так і сяк і туди і сюди ні риба ні м'ясо ні живий ні мертвий |
Узагальнюючі слова при однорідних членах речення
Двокрапка
Після узагальнюючого слова перед однорідними членами (іноді тут ставляться слова якось, а саме, наприклад):
{(*): (), (),()}.
Сніг покрив усе: і дерева, і вдома, і копиці сіна.
{(*), Як-то: (), (), ()}.
{(*), А саме: (), (), ()}.
{(*), Наприклад: (), (), ()}.
Мені потрібні деякі інструменти, наприклад: молоток, напилок, ножівка.
Перед переліком однорд. членів у ділової та наукової мови:
Пленум постановив:
1) ...
2) ...
Тире
Після однород. членів перед узагальнююче словом:
{(), (), () - (*)}.
Стіл, крісло, стільці - все стояло в безладді.
{(), (), () - Словом, (*)}.
{(), (), () - Одним словом, (*)}.
{(), (), () - Коротше кажучи, (*)}.
Молоток, напилок, ножівка - словом, деякі інструменти мені потрібні.
Після однород, членів, якщо попереду них є узагальнююче слово, а пропозиція не закінчено:
{(*): (), (), () - ...}.
Будь-де: на деревах, стогах, будинках - лежав сніг.
Основні групи вступних слів
Різні почуття мовця у зв'язку з повідомленням
на щастя, до нещастя, до радості, до жаху, на жаль, ...
Оцінка ступеня реальності повідомлення (впевненість, можливість, ...)
звичайно, поза сумнівом, ймовірно, може бути, здається, ...
Джерело повідомлення
кажуть, повідомляють, за словами, по-моєму, на думку, ...
Зв'язок думок, послідовність викладу
А тепер, отже, по-перше, нарешті, між іншим, ...
Оформлення висловлюваних думок
одним словом, взагалі, інакше кажучи, так би мовити, ...
Заклик з метою залучення уваги до повідомлення
бачиш (чи), розумієш, будь ласка, скажімо, допустимо, ...
Запам'ятати:
Вступні слова не є членами речення, на листі виділяються комами.
Основні види складних речень
Союзні
Складносурядні
Складнопідрядні
З підрядними означальними
З підрядними обставинних
З підрядними з'ясувальних
часу, місця, способу дії, міри і ступеня, причини, мети, порівняльні, умови, поступки, слідства, приєднання
Безсполучникові
Розділові знаки в складносурядному реченні
Кома ставиться
Між частинами складного речення, з'єднаних сполучниками:
і, та (= і), ні ... ні;
а, але, та (= але), проте, ...;
або, або, чи ... чи, ...;
так, так і, теж, також;
тобто, а саме.
Блиснула блискавка, і почувся удар грому.
Кома не ставиться
Їли частини складного речення мають спільний другорядний член:
Зараз бризне травневий дощ і почнеться гроза.
Якщо є спільне підрядне речення:
Ледве розвиднілось, нас розбудили і ми вирушили в дорогу.
Розділові знаки в складнопідрядному реченні
Кома ставиться
Підрядне речення відокремлюється або виділяється комами:
Ми рушили, коли зійшло сонце.
Між однорідними підрядними реченнями, якщо вони не з'єднані сочінітельнимі союзами:
Ми подумали, що він запізниться, що ми не зможемо попрощатися з ним.
При використанні складових спілок тому що, тому що, в силу того що, замість того щоб, у той час як, після того як:
Ми сиділи на розі бастіону, так що в обидві сторони могли бачити всі.
Кома не ставиться
заперечення + союз:
Він став з'ясовувати не що відбулося, а хто це зробив.
Підрядне речення = одну союзну слово:
Він обіцяв повернутися, але не сказав коли.
Перед підрядним союзом слова зокрема, тобто, а саме, особливо:
Він подобрішав, особливо коли дізнався про те, що трапилося.
Перед стійкими зворотами як завгодно, у що б то не стало, скільки завгодно, як ні в чому не бувало, ...
Складнопідрядне речення з кількома підрядними
Послідовне підпорядкування
Гол. перед. - Прийду. I ст - прийду. II ст.
Він досяг останнього сходового маршу і побачив, що хтось сидить на сходинках нижче майданчики, на яку виходила його двері.
Паралельне підпорядкування