О-А в ненаголошених коренях-лаг---лож-
Про (перед ж) | -Лож- | покласти запропонувати викласти |
А (перед р) | -Лаг- | вважати |
Виключення: | полог |
О-А в ненаголошених коренях-раст---ращ---рос-
А (перед СТ, Щ) | -Раст---ращ- | вік ростити вирощувати прирощення |
Про (перед іншими) | -Рос- | зарості виріс |
Винятки: | паросток, лихвар, Ростов, галузь, Ростислав |
Про - А в ненаголошених коренях-кіс---кас-
А перед суфіксом-а- | стосуватися торкатися дотична |
Про перед-сн- | доторкнутися дотик |
Правопис коріння-гар---міськ-,-зар---зор-,-клан---клон-,-твар---твор-
Під наголосом | Без наголосу | ||
-Гар- | засмагу недогарок | -Гор- | засмаг горілий |
-Зар---зор- | заграва зорька | -Зар- | зірниця осяяння |
-Клан---клон- | кланятися уклін | -Клон- | нахиляти відмінювання |
-Твар---твор- | тварюка творчість | -Твор- | творити |
І - Е в корінні з чергуванням
І перед суфіксом-а- | Е в інших випадках | ||
-Бир (а) - | збирати | -Бер- | збере |
-Дир (а) - | обдирати | -Дер- | обдереться |
-Світ (а) - | завмирати | -Мер- | завмерти |
-Тир (а) - | обтирати | -Тер- | обтерти |
-Бенкет (а) - | замикати | -Пер- | замкнути |
-ЖИГ (а) - | випалювати | -Палив- | випалив |
-Стіл (а) - | розстеляти | -Стел- | розстелити |
-Блистів (а) - | блищати | -Блест- | блищати |
-Чит (а) - | віднімати | -Чет- | вирахування |
Але: поєднувати, поєднання |
Про - А в ненаголошених коренях-мок-(-моч-) --мак-,-равн---рівно-
-Мок-(-моч-) | у словах зі значенням "пропускати рідину; втрачати свої якості, перебуваючи довгий час у воді" | непромокальний вимкнути |
-Мак- | "Занурювати в рідину" | мочати сухар в чай |
-Равн- | "Рівний, нарівні, однаковий" | підрівняти - зробити рівним рівняння |
-Рівне- | "Прямий, гладкий, рівний" | зарівняти |
Винятки: | рівнина, ровесник, порівну, рівень, рівняйсь |
О - Е (Е) у коренях після шиплячих
Е (під наголосом) | шовк - шовку залік - вирахування чепурун - хизуватися шепіт - шепотіти |
Про (без наголосу) в запозичених словах | жокей, жовнір, жонглер, шовінізм, шоколад, шосе, шофер, Шотландія |
Винятки: | агрус, печія, шерех, зажори, жом, нетрі, тріскачка, шов, шомпол |
І - И. після Ц
И | закінчення слів: плавці, птиці, смаглолиций суфікс-ин-: сестріцин циган, курча, цить, навшпиньках і похідні від них |
І | в корені іменників: циліндр, цинга, цифра у словах на-ція: кульмінація |
О - Е після шиплячих і Ц в суфіксах і закінченнях іменників та прикметників
О (під наголосом) | Е (без наголосу) | |
суфікс | речонка бережок очеретяний кумачевий облицювання | річечка шматочок ключовий плюшевий ситцевий |
закінчення | плечем Кузьмичем великим деревце | видовищем Наташею більшого деревце |
Приставки на ... з - ... з
... З-(перед голосними і дзвінкими приголосними) | ... З-(перед глухими приголосними) |
бездомний очолити вигнати | нескінченний оспівати витратити |
У приставках-раз-(-рас-) --роз-(-ріс-) під наголосом пишеться О, без наголосу - А: роздати - розданий Приставка С-пишеться як перед глухими, так і перед дзвінкими приголосними: стерти - зробити |
Приставки пре-і при-
пре- у значенні "Дуже", "вельми", "через", "по-іншому" (Близька до пере-) | при- у значенні близькості, приєднання, наближення, неповного дії, доведення дії до кінця, супроводжувальної дії |
превеликою (дуже) перебільшувати переступати (пере. ..) перетворювати перетворювати | приморський приробити пригинати прочинити придумати приспівувати |
Запам'ятати:
примовка | примітивний | перебувати | спокусити |
прибувати | принцеса | перевершити | прелюдія |
привид | пріоритет | перешкода | сперечатися |
привілей | заохотити | переказ | піднести |
покликання | лицемірка | наступник | перешкода |
старанність | притон | президент | преставився |
прісміреть | приурочити | зневажати | втілювати |
присутність | вигадливий | перечити | претензія |
Голосні И та І після приставок
И | І |
після приставок, що закінчуються на приголосну грати- зіграти відіграти шукати- підшукати розшукати | після приставок між-, над- міжінститутський сверхізисканний після іншомовних приставок і частинок контр-, дез-, транс-, пан- контргра дезінформація панісламізм |
Запам'ятати:
дивитися | вилучати |
віднімати | підіймати |
піднімати | відбирає |
знімати |
Відмінки й відмінкові закінчення іменників
Падіж | Відмінювання | |||
I | II | III | ||
Називний | хто? що? | -А,-я | [],-О,-е | [] |
Родовий | кого? чого? | -И,-і | -А,-я | -І |
Давальний | кому? чому? | -Е | -У,-ю | -І |
Знахідний | кого? що? | -У,-ю | -О,-е | [] |
Орудний | ким? чим? | -Ої (-ою), -Ів (-нею) | -Му,-ем | -Ью |
Прийменниковий | (О) ком? (О) чому? | -Е | -Е | -І |
Особливості відмінювання іменників на-ія,-ий,-ие
-Ия | -Ий | -Ие | ||
Р.п. | -І | -Я | -Я | планетарію змагання |
Д.п. | -І | -У | -У | лекції планетарію змагання |
Т.п. | -Ів | -Ем | -Ем | лекцією планетарієм змаганням |
П.п | -І | -І | -І | (О) лекції (О) планетарії (О) змаганні |
Разносклоняемие іменники на-мя
тягар, | час, | вим'я, | прапор, |
ім'я, | полум'я, | плем'я, | насіння, |
стремено, | тім'я, |
а також шлях
Р.п. | -І | племені шляху |
Д.п. | -І | племені шляху |
Т.п. | -Ем (-ем) | плем'ям шляхом |
П.п. | -І | (О) племені (О) шляху |
Суфікси іменників
Суфікси-ик-,-ек-
Якщо при відмінюванні іменника
голосна випадає, то пишеться суфікс-ек-:
курінчиками - курінь
голосна зберігається, то пишеться-ик-:
дружочки - дружок
горішка - горішок
Суфікси-ець-,-иц-
суш. чоловік. р. -Ець- | сущ. дружин. р. -Иц- | сущ. СР р. | |
наголос падає на закінчення -Ець- | наголос передує суфіксу -Иц- | ||
морозець - морозцю | книжечка - книжечки | листа | крісельце |
Суфікси-ичк-,-ечк-
-Ичк- | -Ечк- |
сущ. дружин. р., обр. від основ на-иц- | інші випадки + сущ. на-мя |
сходи - лестничка розумниця - розумничка | ранок - Утречко час - времечко |
Суфікси-чик-,-щик-
-Чик- | -Щик- |
після д, т, з, с, ж | інші випадки |
вкладник буфетник возій передплатник перебіжчик | дресирувальник муляр ліхтарник |
НЕ з іменниками
разом | роздільно |
Не вживаються без НЕ: невіглас небилиці При утворенні слова протилежного значення: недруг (ворог) нещастя (горе) ворог (супротивник) | Якщо є чи мається на увазі протиставлення: Чи не правда, а брехня. Не друг, а ворог. Не щастя, а горе. |
Запам'ятати:
недбалість | невіглас | невеличка |
невіра | незгода | невільник |
негідник | недовага | недоробка |
недоук | недотепа | недруг |
незнайка | шаленство | нісенітниця |
негода | нечепура | нелад |
нестача |
НЕ з прикметниками
разом | роздільно |
Не вживаються без НЕ: непогожий ненависний При утворенні слова протилежного значення: невеликий (маленький) непоганий (хороший) При наявності слів дуже, дуже, вкрай, у вищій мірі, абсолютно, цілком, майже, почасти, зовсім, надзвичайно: вкрай необережний дуже нехороший | Якщо є чи мається на увазі протиставлення: Не великий, а маленький. Не поганий, а гарний. Річка дрібна? Річка не дрібна. Якщо протиставлення мається на увазі і заперечення посилюється отріцат. займенниками і прислівниками: аж ніяк не вірне анітрохи не радісний |
Суфікси прикметників
Суфікси-ів-,-ев-
-Ів-під наголосом | -Ев-без наголосу |
красивий грайливий | дощової бузковий |
Винятки: | милостивий, юродивий |
Суфікси-оньк-,-еньк-
-Оньк-після г, к, х | -Еньк-в інших випадках |
високонькій легенький сухенький | зелененький дешевенький тепленький |
Суфікси-к-,-ськ-
-До- | -Ськ- |
Якщо прикметник має коротку форму: вузьке - вузький самолюбний - зухвалий Якщо прикметник утворено від іменника з основою на к, ч, ц (к і ч перетворюються в ц): німець - німецький рибалка - рибальський ткач - ткацький | У всіх інших випадках: матрос - матроський француз - французький богатир - богатирське |
-Н-,-НН-у суфіксах прикметників
-Н- | |
правило | приклад |
Дод., Не освічені від ін частин мови | юний синій завзятий |
Дод. з суфіксами-ан-,-ян-,-ін- | шкіряний срібний глиняний курячий |
Винятки: скляний, олов'яний, дерев'яний | |
Дод., Обр. від беспріставочних дієслів несов. в. з суфф. -Н-,-ен-і не имеющ. завис. слів | навантажені вагони в'язана кофта смажені карасі |
Винятки: бажаний, священний, негадано, даний, нечуваний | |
-НН- | |
Дод., Утворені від сущ. з основою на-н за допомогою суфікса-н- | лимонний (лимон + н) машинний (машина + н) |
Дод. з суфіксами-Енн-,-ОНН- | журавлинний революційний |
Виключення: вітряний | |
При наявності приставок | безвітряний подветренний |
У коротких прикметників-Н-,-НН-пишуться відповідно з повною формою
Трави зелені (зелений).
Дорога довга (довгий).
Сполучні голосні О, Е у складних словах
О (після твердих основ) | Е (після основ на м'який приголосний, на шиплячий і ц) |
звіроловство сороконіжка кровообіг | життєпис овочесховище вівчарство |
Правопис складних іменників
· Злите написання
Складні слова з елементами:
авто- | радіо- | біо- |
авіа- | фото- | зоо- |
аеро- | метео- | агро- |
вело- | стререо- | нео- |
моно- | електро- | мікро- |
кіно- | гідро- | макро- |
Складноскорочені слова з першою дієслівною частиною на-І:
горицвіт, зірвиголова.
Виключення: перекотиполе.
· Дефісное написання
Складні назви, терміни:
динамо-машина, прем'єр-міністр.
Складові назви політичних партій:
анархо-синдикалізм
Складні одиниці виміру:
грам-калорія, тонно-кілометр.
Винятки: трудодень, трудогодин.
Закінчення прикметників
Ненаголошені закінчення прикметників перевіряються питанням:
Про книгу (який?-Ой,-ей) цікавою.
До дерева (якому?-Ому,-ему) високого.
Чагарник (який?-Ої,-ий,-ий) колючий.
У прикметників на-ий,-я,-є,-і (лисячий, лисяча, лисяче, лисячі) у всіх формах, крім Ім. і Він. відмінків од. ч. м., перед закінченням пишеться И:
лисячий, лисячого, лисячим, лисячому, лисячих.
У прикметників, утворених від назв місяців, Ь зберігається:
квітень - квітневий
липень - липневий
вересень - вересневий
Виняток: січень - січневий
Правопис складних прикметників
разом | від складних сущ.: пішохідний паровозний з поєднань слів: залізничний (залізниця) давньоруський (древній російський) в поєднанні з прислівником: високоосвічений швидкоплинний |
роздільно | якість з додатк. відтінком: кисло-солодкий гірко-солоний відтінки кольору: синяво-чорний молочно-білий блідо-рожевий однорідні дод. (= І, але, не тільки): англо-російський електронно-обчислювальна перша частина закінчується на-іко: фізико-математичний |
Числівник
· За значенням і граматичними ознаками
кількісні
скільки?
п'ять
десять
порядкові
який?
п'ята
десята
· По складу
прості
три
дев'ять
друга
складні
п'ятьдесят
сімдесят
двохсотий
складові
двадцять п'ять
тридцять сьомої
п'ятьдесят першу
Відмінювання кількісних числівників
5-20, 30 | 40, 90, 100 | 50-80, 200-900 (скл. обидві частини) | |
І.П. | п'ять | сорок, сто | триста шістьдесят |
Р.п. | п'яти | сорока, ста | трьохсот шістдесяти |
Д.п. | п'яти | сорока, ста | трьомстам шістдесяти |
В.п. | п'ять | сорок, сто | триста шістьдесят |
Т.п. | п'ятьма | сорока, ста | трьомастами шістдесятьма |
П.п. | (О) п'яти | (О) сорока, ста | (О) трьохстах шістдесяти |
Відмінювання складених кількісних числівників
У складених числівників, що позначають цілі числа, схиляються всі слова, з яких вони складаються.
І.П. | Дев'ятсот шістьдесят-п'ять |
Р.п. | Дев'ятисот шістдесяти п'яти |
Д.п. | Девятістам шістдесяти п'яти |
В.п. | Дев'ятсот шістьдесят-п'ять |
Т.п. | Девятьюстамі шістдесятьма п'ятьма |
П.п. | (О) Девятістах шістдесяти п'яти |
Відмінювання дробових числівників
3 - чисельник: кількісний числівник
-
5 - знаменник: порядковий числівник
При відміні дробових числівників змінюються обидві частини: чисельник відмінюється як ціле число, а знаменник - як прикметник у множині.
І.П. | три сьомих |
Р.п. | трьох сьомих |
Д.п. | трьом сьомим |
В.п. | три сьомих |
Т.п. | трьома сьомими |
П.п. | (О) трьох сьомих |
Відмінювання збірних числівників обидва-обидві
чоловік., пор. р. | дружин. р. | |
І.П. | обидва | обидві |
Р.д. | обох | обох |
Д.п. | обом | обом |
В.п. | обидва | обидві |
Т.п. | обом | обома |
П.п. | (Про) обох | (Про) обох |
основа про-(обох гравців) | основа обидві-(обом командам) |
Відмінювання числівників півтора, півтораста
І.П. | Р.п. | Д.п. | В.п. | Т.п. | П.п. | ||
пів-тора | чоловік., пор. р. | пів-тора | напів-тора | напів-тора | пів-тора | напів-тора | напів-тора |
дружин. р. | пів-тори | пів-тори | |||||
півтораста | Полт-раста | Напівтім-раста | Напівтім-раста | Полт-раста | Напівтім-раста | Напівтім-раста |
Ь на кінці і в середині числівників
Ь - показник м'якості на кінці слова | Ь - показник м'якості в середині слова |
5-20, 30 п'ять, чотирнадцять, двадцять, тридцять | 50-80, 500-900 в именит. і звинувачує. відмінках сімдесят, шістсот, дев'ятсот |
Запам'ятати:
У середині И не пишеться
п'ятнадцять
шістнадцять
сімнадцять
вісімнадцять
дев'ятнадцять
Займенники
Приватні
я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони.
Зворотні
себе
Питальні
хто? що? який? чий? який? скільки?
Відносні
хто, що, який, чий, який, скільки, який.
Негативні
ніхто, ніщо, нікого, нічого, ніякий, нічий, декілька.
Присвійні
мій, твій, ваш, наш, свій, його, її, їх.
Вказівні
той, цей, такий, такий, стільки, цей (устар.).
Певні
весь, всякий, кожен, сам, будь-який, інший.
Невизначені
хтось, щось, якийсь, дехто, якийсь ...
Правопис невизначених займенників
разом: не + займенник | через дефіс: Пріст. дещо, суфф. -То,-небудь,-небудь |
хтось, щось, деякий, кілька | дехто, дещо, хтось, хто-небудь, хто-небудь, який-небудь |
НЕ-, НИ-в негативних займенниках
НЕ-під наголосом
хтось
нічого
нікому
нема чого
НІ-без наголосу
хтось
нічого
нікому
ніяк
разом за відсутності прийменника
ніким
нікого
нічим
ніщо
роздільно за наявності прийменника