Реферати, курсові, дисертації, дипломи

[ Психотерапія у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду ]

<div style="font-size:16px;text-align:justify;">
	<div > Міністерство охорони здоров’я <a href="України" title="України">України</a> Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології Бабич Вікторія володимирівна УДК 616.17–008.1:616.831–005. – 08 <a href="Психотерапія" title="Психотерапія"> психотерапія</a> у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду 14.01.16 – психіатрія автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук <a href="Київ" title="Київ"> Київ</a> – 2008 Дисертацією є рукопис. <a href="робота" title="робота"> Робота</a> виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, сектор соціальних проблем пограничних станів та соматоформних розладів, завідувач сектору Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мішиєв В’ячеслав Данилович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра дитячої, соціальної і судової психіатрії, професор кафедри доктор медичних наук, професор Михайлов <a href="Борис" title="Борис">Борис</a> Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра психотерапії, завідувач кафедри Захист відбудеться “11” квітня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м.<a href="Київ" title="Київ"> Київ</a>, вул. Фрунзе 103 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. <a href="Київ" title="Київ">Київ</a>, вул. Фрунзе, 103 Автореферат розісланий “06” березня 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук       Дзеружинська Н.О. Загальна характеристика <a href="Роботи" title="Роботи">роботи</a> <a href="Актуальність_теми" title="Актуальність теми">Актуальність теми</a>. На теперішній час визначено, що рівень психічного здоров’я на 50 – 55 % обумовлюють умови та спосіб <a href="Життя" title="Життя">життя</a>, на <a href="25_преимуществ_использования_интернета_в_сетевом_маркетинге" title="25 преимуществ использования интернета в сетевом маркетинге">25 %</a> – <a href="Екологія" title="Екологія">екологічні</a> умови, на 15 – <a href="20_мелочей_которые_изменят_вашу_жизнь_к_лучшему" title="20 мелочей которые изменят вашу жизнь к лучшему">20 %</a> – генетичні фактори і на 10 – 15 % – діяльність закладів охорони здоров’я (О.С. Чабан, 2004). Соціально-економічні <a href="Перетворення" title="Перетворення">перетворення</a> в Україні останнім часом призвели до збільшення стресогенних факторів та нервово-психічного навантаження населення (С.І. Табачніков зі співавт., 2001 – 2007; В.М. Корнацький, 2003; Б.В. Михайлов 2004, 2006; А.И. Сердюк, 2004; А.М. <a href="Морозов" title="Морозов">Морозов</a>, 2005; М.І. Винник, 2006). Визнання науковцями актуальності проблеми впливу психоемоційних чинників на <a href="Розвиток" title="Розвиток">розвиток</a> хвороб системи кровообігу (ХСК) проявляється постійним збільшенням досліджень у даному напрямку в усьому світі. На сьогоднішній день провідні зарубіжні науковці дискутують з приводу створення нової субспеціальності – психокардіології (A. Stoudemire, 1999; J.C. Barefoot, 2003). Розробка цього наукового напрямку підтримана російськими та вітчизняними вченими (А.Б. Смулевич, 2005; О.О. Фільц, 2005), які вважають за необхідне дослідження всього спектру взаємодії психічних порушень (розладів особистості, пограничних станів, ендогенних захворювань), <a href="Функціоналізм" title="Функціоналізм">функціональних</a>, кардіальних симптомокомплексів, в тому числі, психопатологічних проявів, що ускладнюють соматичний стан. В даний час багато дослідників – як психіатрів (М.Ю. Дробижев, 2000; В.Я. Пішель, 2003; Н.О. Дзеружинська, 2003; В.Д. Мішиєв, 2003; А.Б. Смулевич, 2003; Ю.А. <a href="Александров" title="Александров">Александровский</a>, 2003, 2004; Н.О. Марута, 2004, 2006; Г.В. Погосова, 2006; М.В. Маркова, 2006, 2007; О.С. Чабан, 2006; Н.Г. Пшук, 2007), так і терапевтів (Cearney P. et al., 1999; А.Л. Сыркин, 2003; В.М. Корнацький, 2006 та ін.), відзначають наявність “невротизації” хворих із соматичною, насамперед, серцево-судинною, <a href="Патологія" title="Патологія">патологією</a>. Серед пацієнтів з ХСК поширеність порушень психічної сфери та дезадаптивних форм реагування на захворювання досягає 70 – <a href="100_базових_філософських_понять" title="100 базових філософських понять">100 %</a> (О.І. Сердюк, 2003). У пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), наприклад, непсихотичні <a href="Психічні_розлади" title="Психічні розлади">психічні розлади</a> тривожно-депресивного спектру (НПРТДС) зустрічаються, за різними даними, від 16 до 64,5 %, а серед хворих на інфаркт міокарду (ІМ) – від 25 до 80 %. Така коморбідність втричі підвищує ризик смерті при нестабільної стенокардії в перший рік та в чотири рази – в перші 3 місяці після ІМ. Згідно з даними В.М. Корнацького (2003) та А.Б. Смулевича (2005), НПРТДС є основним діагнозом у 5 – <a href="10_задач_с_решениями_программированием_на_Паскале" title="10 задач с решениями программированием на Паскале">10 %</a> всіх випадків звернення за первинною медичною допомогою, а за наявності ХСК вищезазначена супутня клінічна картина фіксується у 12 – 25 <a href="Інтенсивна_терапія_інфекційних_хворих" title="Інтенсивна терапія інфекційних хворих">% хворих</a>. Треба зазначити, що частота захворюваності на ІМ поступається за кількістю захворюваності на інші форми ішемічної хвороби серця (ІХС). Але <a href="Саме" title="Саме">саме</a> ця хвороба є основною причиною смертності та інвалідності хворих, що становить вагому медико-соціальну проблему. Разом з успіхами медичної <a href="Науки" title="Науки">науки</a> і практики з розробки та впровадження нових <a href="Кардіологія" title="Кардіологія">кардіологічних</a> методів лікування ІМ (тромболізіс, стентування та ін.), що знижують летальність та час знаходження в стаціонарі при цьому захворюванні, науковцями відмічається нагальна потреба розвитку реабілітаційних програм для пацієнтів, які перенесли коронарну катастрофу (В.М. Коваленко 2003; А.С. Пархоменко, 2006; Е.И. Чазов, 2007). Одним з актуальних завдань, які потребують вирішення, є розв’язання питання щодо діагностики, лікування та профілактики психічних розладів, коморбідних з вищезазначеним захворюванням, так як у 33 – 80 % хворих на ІМ зустрічаються <a href="Патологія" title="Патологія">патологічні</a> психічні прояви (А.Б. Смулевич, 2005). За свідоцтвом В.П. Зайцева (1975), розлади психічної діяльності та негативні <a href="Психолог" title="Психолог">психологічні</a> чинники є головною причиною тимчасової непрацездатності й інвалідності пацієнтів, які перенесли ІМ, у понад <a href="50_з_Паддінгтона" title="50 з Паддінгтона">50 %</a> випадків. За даними Van Hout H.P.J. et al, 2004, у чоловіків старіше 55 років, які перенесли ІМ, наявність тривожного розладу підвищувала летальність на 78 %. Ю.Г. Ахмедовою (2003) доведено, що розлади <a href="Адаптация" title="Адаптация">адаптації </a>(РА) складають третину психічної патології у хворих з гострим інфарктом міокарду (ГІМ), а розповсюдженість психічних розладів варіює від 25 <a href="Адміністративно_правові_відносини_у_сфері_управління_фінансами_і_до" title="Адміністративно правові відносини у сфері управління фінансами і до">% до</a> <a href="75_Ответов_к_ГОСУ_кафедры_Теория_и_практика_управления_УГТУ-УПИ" title="75 Ответов к ГОСУ кафедры Теория и практика управления УГТУ-УПИ">75 %</a>. Проте, в теперішній час дослідження, які спрямовані на вивчення <a href="Механізмі" title="Механізмі">механізмів</a> формування, чинників ризику (ЧР) розвитку та розробки психотерапевтичних заходів (ПЗ) у комплексному лікуванні хворих на РА з ГІМ, практично відсутні (С.А. Безбородько зі співавт., 1998; Б.В. Михайлов, 2007). Між тим, наявність психічних розладів, коморбідних соматичному захворюванню, суттєво негативно впливає на перебіг хвороби, порушує суб’єктивне сприйняття пацієнтом її динаміки, знижує ефективність лікування, утруднює реабілітацію, підвищує відсоток інвалідності. Усе вищезазначене обумовило необхідність та актуальність проведення даної роботи. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна <a href="робота" title="робота">робота</a> виконана <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідно</a> до плану наукових досліджень Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темами: “Дослідити вплив макро- та мікросоціальних чинників на розвиток та перебіг невротичних, пов’язаних зі стресом розладів, коморбідних з артеріальною гіпертензією (<a href="Психосоматика" title="Психосоматика">психосоматичний</a> аспект)” (№ державної реєстрації 0104U000906), “Медико-психологічні аспекти розвитку і перебігу хвороб системи кровообігу” (№ державної реєстрації 0107U001633), а також згідно Міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації” на 2002 – 2011 рр. (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.02 № 14). Мета і задачі дослідження. Мета – на підставі клініко-психопатологічного, психодіагностичного дослідження і визначення чинників ризику розвитку розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду розробити та впровадити систему психотерапії у комплексному лікуванні даного контингенту пацієнтів. Для виконання поставленої мети визначені такі задачі: 1.Дослідити клініко-психопатологічну структуру розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду. 2.Визначити <a href="Психолог" title="Психолог">психологічні</a> особливості хворих з гострим інфарктом міокарду та розладами адаптації. 3.Встановити макро- і мікросоціальні чинники ризику виникнення розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду. 4.Науково обґрунтувати, розробити та впровадити систему психотерапії у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду. Об’єкт дослідження – розлади адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду. Предмет дослідження – клініко-психопатологічні особливості та соціально-психологічні чинники ризику розвитку розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду. <a href="Методи_дослідження" title="Методи дослідження"> Методи дослідження</a>. Соціально-демографічний, клініко-психопатологічний, клінічний, <a href="Психодіагностика" title="Психодіагностика">психодіагностичний</a>, статистичний. Діагностика психічних розладів проводилась відповідно до критеріїв Розділу V "Психічні розлади" МКХ–10: F. 43.2 – розлади адаптації. Процедура дослідження включала розгорнуте клінічне інтерв’ю, яке надало змогу провести аналіз психічного <a href="Стану" title="Стану">стану</a>, клінічних показників та анамнестичних даних. При цьому враховували синдромальні і <a href="Нозологія" title="Нозологія">нозологічні</a> характеристики РА. Оцінювали умови маніфестації РА, їх тривалість та динаміку. Ступінь вираженості психопатологічної симптоматики ранжували як слабкий, середній, сильний та за частотою – той, що зустрічається рідко, помірно та часто. Для надання оцінки вираженості і частоти РА визначали інтегральний показник (ІП) інтенсивності симптому (О.Ю. Табачніков, 2001). <a href="Феноменологія" title="Феноменологія">Феноменологічну</a> структуру емоційних порушень досліджували за допомогою “Карти самооцінки емоційного стану” Н.О. Марути (2000). <a href="Особистість" title="Особистість"> Особистісні</a> властивості пацієнтів встановлювали з використанням Індивідуально-типологічного опитувальника (ІТО) (1999). <a href="Стиль" title="Стиль">Стиль</a> поведінки в <a href="Конфлікт" title="Конфлікт">конфліктних</a> <a href="Ситуація" title="Ситуація">ситуаціях</a> визначали за допомогою “Тесту опису поведінки” К.Томаса (1981). Рівень психосоматичного реагування – за допомогою Торонтської алекситимічної шкали (ТАШ) Г.Дж. Тейлора (1985) в адаптації Д.Б. Єресько (1994), тесту "Ризик коронарної поведінки" Д. Дженкинса (1967) та опитувальника "Внутрішня картина хвороби" (ВКХ) (1983). Макро- та мікросоціальні ЧР розвитку РА ранжували за класифікацією Т.Б. Дмитрієвої (2001). Клінічну ефективність ПЗ до та після проведення психотерапії (ПТ) в комплексному лікуванні РА у хворих з ГІМ оцінювали за допомогою стандартизованої шкали депресії Гамільтона (Hamilton M., 1967) та клінічної шкали тривоги (CAS) (Snaith R.P. et al., 1982). <a href="Статистика" title="Статистика"> Статистичну</a> обробку даних проводили за допомогою програм <a href="MS_Excel" title="MS Excel">MS Excel</a> v.8.0.3. та SPSS 10.0.5 for Windows. Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні на основі системного підходу досліджено клініко-психопатологічну структуру РА у хворих з ГІМ. Уперше визначено психологічні особливості хворих у яких діагностовано РА з ГІМ. Вперше встановлено макро- та мікросоціальні ЧР, які призводять до виникнення РА у хворих з ГІМ. Уперше науково обґрунтовано систему ПТ РА у хворих з ГІМ, запропоновано етапність її проведення. Вперше у <a href="Психіатрія." title="Психіатрія.">психіатричну</a> та <a href="Кардіологія" title="Кардіологія">кардіологічну</a> практику впроваджено систему ПТ РА у комплексному лікуванні хворих з ГІМ та оцінено її ефективність. Практичне значення одержаних результатів. Для клінічної практики мають значення виявлені та описані ЧР розвитку РА при ГІМ. З позиції біопсихосоціальної моделі у психіатрії отримано дані щодо клініко-психопатологічної структури та клінічного змісту РА у пацієнтів, які перенесли ГІМ. Відокремлено основні клініко-психопатологічні прояви РА у хворих з ГІМ. Визначено психологічні особливості пацієнтів, які страждають на РА при ГІМ. Встановлено макро- та мікросоціальні ЧР РА та ГІМ. Виділено “мішені” психотерапевтичного втручання, які повинні враховуватися при проведенні ПТ. Розроблено систему ПТ в комплексному лікуванні РА у хворих з ГІМ. Використання даної системи надає можливість подолати або знизити негативний вплив клініко-психопатологічних, <a href="Психологія" title="Психологія">психологічних</a>, соціальних факторів та підвищити <a href="Якість_життя" title="Якість життя">якість життя</a> хворих. Розроблені ПЗ впроваджено в лікувальну практику Національного наукового центру “Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска” АМН <a href="України" title="України">України </a>(м. Київ), Дорожної клінічної лікарні № 1 ст. Київ-Пасажирський (м. Київ), Кременчуцької міської лікарні № 3 (м. Кременчук), Київського міського психоневрологічного диспансеру № 5 (м. Київ), Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру (м. <a href="Полтава" title="Полтава">Полтава</a>), Міської психотерапевтичної амбулаторії Керченського психоневрологічного диспансеру (м. Керч). Отримані наукові дані використовуються в навчальному <a href="Процес" title="Процес">процесі</a> кафедри психіатрії, наркології та медичної <a href="Психолог" title="Психолог">психології</a> Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”; кафедри психотерапії і кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України. Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Автором особисто визначено мету та задачі дослідження, проаналізовано сучасний стан проблеми поєднання РА та захворювань серцево-судинної системи в Україні та за кордоном, розроблено програму та інструментарій комплексного дослідження. Дисертантом власноруч здійснено соціально-демографічне, клініко-психопатологічне, <a href="Психодіагностика" title="Психодіагностика">психодіагностичне</a> <a href="Обстеження" title="Обстеження">обстеження</a> пацієнтів, <a href="Статистика" title="Статистика">статистичну</a> обробку отриманих даних, їх інтерпретацію, аналіз результатів роботи. Визначено ЧР розвитку РА при ГІМ та “мішені” психотерапевтичного впливу та на цій основі розроблено та впроваджено систему ПТ у комплексному лікування РА у хворих з ГІМ, оцінено її ефективність. Самостійно написано розділи дисертації, оформлено <a href="Таблиці" title="Таблиці">таблиці</a> та рисунки, сформульовано висновки. Особистий внесок здобувача до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК, що написані в співавторстві, є наступним: у статті № 1 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації, який наведено наприкінці автореферату) автором проведено клінічне і соціально-демографічне дослідження, аналіз та інтерпретація отриманих даних, їх <a href="Статистика" title="Статистика">статистична</a> <a href="Обробка" title="Обробка">обробка</a> та підготовка висновків роботи; у статті № 2 – постановки проблеми дослідження, розробки його методів, аналізу та інтерпретації отриманих даних і підготовки висновків роботи; у статті № 7 здобувачем проведено аналіз існуючих та інтерпретації отриманих даних, підготовку висновків роботи. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних наукових форумах: міжнародних: VI-й Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Довженківські <a href="Читання" title="Читання">читання</a>: <a href="Теорія" title="Теорія">теорія</a> і практика наркології” присвяченої 87-річниці з дня народження Заслуженого лікаря України, Народного лікаря <a href="СРСР" title="СРСР">СРСР</a> Олександра <a href="Романові" title="Романові">Романовича</a> Довженка (<a href="Харків" title="Харків">Харків</a>, 2005); Українській школі-семінарі з міжнародною участю “Психотерапія і <a href="Психоаналіз" title="Психоаналіз">психоаналіз</a> <a href="На_шляху" title="На шляху">на шляху</a> до євроінтеграції” (Київ, 2005); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми соціальної, судової психіатрії та наркології” (Київ, 2006); Українсько-американському науково-практичному семінарі “Фармакотерапія депресивних та сексуальних дисфункцій. Психобіологія суїциду” (Київ, 2007); III Національному конгресі (ХI з’їзді) неврологів, психіатрів та наркологів України “Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркологія” (Харків, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні аспекти лікування психічних розладів” (Чернівці, 2007). вітчизняних: конференції молодих вчених “Медицина третього <a href="Тисячоліття" title="Тисячоліття">тисячоліття”</a> (Харків, 2001); Пленумі та конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України “Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії та наркології” (<a href="Одеса" title="Одеса">Одеса</a>, 2006); Науково-практичній конференції “Актуальні питання медичної психології та <a href="Психотерапія" title="Психотерапія">психотерапії”</a> (Платонівські читання № 10), присвяченої 45-річчю кафедри психотерапії ХМАПО (Харків–Ялта, 2007). Публікації. За <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріалами</a> дисертації опубліковано 9 наукових робіт, із них 7 статей у наукових фахових виданнях згідно з “Переліком” ВАК України (з них 4 одноосібні), 1 тези доповіді в <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріалах</a> науково-практичної конференції. Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 171 сторінці комп’ютерного тексту (134 сторінки основного тексту). Вона складається зі вступу, 4 розділів (огляду літератури, <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріалів</a> та методів дослідження, 2 розділів результатів власних досліджень), аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних <a href="Література" title="Література">літературних</a> джерел, що містить 177 праць, з них 76 – зарубіжних, та одного додатку. Роботу проілюстровано 9 таблицями та 12 рисунками. Основний зміст <a href="Дизайн" title="Дизайн"> Дизайн</a> дослідження та характеристика обстежених. За умови інформованої згоди на протязі 2005 – 2006 рр. обстежено 210 осіб з ХСК. З них 150 пацієнтів з ГІМ та РА (основна група 71,4 %), 30 – з ГІМ (I порівняльна група 14,3 %) у яких не діагностовано РА, а також 30 – з ХСК (II порівняльна група 14,3 %) у яких діагностовано РА, коморбідні з АГ. Психопатологічні розлади в процесі клінічного інтерв’ю діагностували відповідно до критеріїв Розділу V "Психічні розлади" МКХ–10: F.43.2 – розлади адаптації. На першому етапі дослідження проведено рандомізований розподіл хворих основної групи на дві підгрупи: тим, яким проводились ПЗ (n=75), розроблені нами, та тим, яким реабілітаційні заходи проводились, – за <a href="Стандарт" title="Стандарт">стандартною</a> схемою, прийнятою у кардіології (n=75). </div> Дослідження проводили на наступних базах: відділеннях реанімації та інтенсивної терапії, реабілітації ІМ, АГ Національного наукового центру "Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска" АМН України (м. Київ), кардіологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського (м. Полтава). Критерії включення пацієнтів до дослідження: наявність РА у хворих з ГІМ, висновок кардіолога на можливість проведення ПТ. За віком у основній групі домінували пацієнти від 51 – 60 років (34,7 % ) та від 61 – 70 років (29,3 %). У групах <a href="Порівняння" title="Порівняння">порівняння</a> <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідно </a>(I порівняльна група – 36,7 <a href="Інноваційні_технології_навчання_у_розвитку_творчих_здібностей_учнів_на_уроках_української_мови_та" title="Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та">% та</a> 30 %, II порівняльна група – 30 % та 26,7 %). За гендерними ознаками в основній групі обстежених чоловіки склали – 76,7 % ,<a href="Жінки" title="Жінки"> жінки</a> – 23,3 %. У I та II порівняльних групах чоловіків було – 71,4 % та 66,9 %, жінок – 16,8 % та 27,3 <a href="Виконання_природоохоронних_вимог_щодо_поводження_з_небезпечними_відходами_в_ТОВ_МашСталь_відповідно" title="Виконання природоохоронних вимог щодо поводження з небезпечними відходами в ТОВ МашСталь відповідно">% відповідно</a>. За рівнем освіти значна частина осіб як основної, так і порівняльних груп, мали вищу або неповну вищу освіту (71,9 %, 73,4 % та 68,3 % відповідно). Середню та середньо спеціальну – 28,1 %, 25,7 % та 23,6 % відповідно. Розмір місячної заробітної платні або пенсії становив нижче прожиткового мінімуму у хворих основної та порівняльних груп: 43,6 %, 32,7 % та 54,2 % відповідно. Найменший середній розмір заробітної платні (пенсії) був у пацієнтів з середнім спеціальним рівнем освіти. В основній групі працювали – 61,4 <a href="Вивчення_впливу_Символдраматичного_сеансів_на_психічний_стан_психосоматичних_пацієнтів" title="Вивчення впливу Символдраматичного сеансів на психічний стан психосоматичних пацієнтів">% пацієнтів</a>, були пенсіонерами – 32,8 %, <a href="Безробіття" title="Безробіття">безробітними</a> – 5,8 %. В порівняльних групах відповідно – 67,1 % та 53,4 %; 28,6 % та 35,7 %; 4,3 % та 10,9 %. За сімейним статусом хворі розподілилися наступним чином: 70,5 % одружені (в основній групі), у порівняльних – 74,3 % і 59,7 % відповідно. Не мали власної сім’ї: 29,5 % пацієнтів основної групи та 25,7 % і 40,3 % у порівняльних групах. Питома вага досліджених мали дітей, а 47 % – 39 % – 51 % обстежених <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідних</a> груп проживали разом з дітьми або батьками. Таким чином, контингенти пацієнтів за соціально-демографічними показниками були відносно однорідними, що надало можливість їх аналізувати, а результати дослідження вважати репрезентативними. Результати досліджень. У <a href="Нозологія" title="Нозологія">нозологічній</a> структурі у хворих основної групи домінували РА з переважанням порушень інших емоцій (F43.23) – 50,7 %, у вигляді змішаної тривожної i депресивної реакції (F43.22) – 29,3 %. Визначено, що порушення адаптації зі змішаним розладом емоцій та поведінки (F43.25) розвивалися в перший тиждень ГІМ – 12,0 % (р < 0,01). Короткочасну депресивну реакцію на <a href="Стрес" title="Стрес">стрес</a> (F43.20) діагностовано у – 8,0 %. Також у пацієнтів встановлено високі рівні тривожності та депресії. Середній бал ступеня вираженості депресії в основній групі склав 15,06, що за шкалою Гамільтона <a href="Відповідь" title="Відповідь">відповідає</a> легкому депресивному епізоду. У структурі депресивної симптоматики найбільшу вираженість мали наступні показники: соматична тривога – 1,6 бала, середня <a href="Інсомнія" title="Інсомнія">інсомнія</a> – 1,6 бала, депресивний настрій – 1,3 бала, психічна тривога – 1,3 бала. Середній бал ступеня вираженості тривожної симптоматики в основній групі склав 18,0, що за шкалою САS відповідає наявності клінічно вираженого тривожного епізоду. У структурі тривожної симптоматики основної групи найбільшу вираженість мали: реакція зляку – 3,8 бала, психічна напруга – 3,6 бала і опасіння (передчуття дурного) – 3,3 бала. У нозологічній структурі РА у хворих II порівняльної групи змішану тривожну і депресивну реакцію (F43.22) верифікували у 43,3 <a href="Імунітети_і_привілеї_консульських_посадових_осіб" title="Імунітети і привілеї консульських посадових осіб">% осіб</a>, РА з переважанням порушень інших емоцій (F43.23) – у 30,0 %, короткочасну депресивну реакцію на стрес (F43.20) – у 16,6 %, порушення адаптації зі змішаним розладом емоцій та поведінки (F43.25) – у 6,6 %, пролонговану депресивну реакцію на стрес (F43.21) – у 3,3 %. В обох групах (основній та II порівняльній групі) з РА хворі у віці до 50 років чутливіше реагували на хворобу та її наслідки (небезпека для життя, загроза інвалідності), ніж хворі старіше цього віку (р < 0,01). Психічна та соматична типологія РА була представлена наступним чином: у хворих основної групи переважали (р < 0,01) фобії (ІП=5,9), кардіалгії та дизритмії (ІП=5,9), підвищена фізична стомлюваність (ІП=5,6), диссомнічні порушення в вигляді розладу глибини і тривалості сну (ІП=5,5), тривога (ІП=5,4), фіксації на власному здоров’ї (ІП=5,3), підвищений АТ (ІП=5,1), підвищена психічна стомлюваність (ІП=4,9); у обстежених II порівняльної групи домінували: підвищений АТ (ІП=5,9), тривога (ІП=5,7), фіксації на власному здоров’ї (ІП=5,5), емоційна лабільність (ІП=5,0), підвищена фізична стомлюваність (ІП=5,0), <a href="Туга" title="Туга">туга</a> та смуток (ІП=4,6) (р < 0,01). Виявлено, що у пацієнтів основної групи у структурі тривожно-фобiчних порушень переважала: боязнь – 148 пацієнтів (98,7 %), <a href="Страх" title="Страх">страх</a> – 148 (98,7 %), тривога – 139 (92,7 %), жах – 133 (88,7 %), переляк – 132 (88,0 %), засмучення – 127 (84,7 %), туга – 116 (77,3 %), відчай – 104 (69,3 %). При цьому за частотою та інтенсивністю превалювали <a href="Емоції" title="Емоції">емоції</a> фобічного кола – боязнь та страх (p < 0,01). В даній групі частота та інтенсивність позитивних емоцій була низькою: гордість – 8,7 %, симпатія – 8,0 %, ніжність – 6,0 %, упевненість – 4,7 % (p < 0,01). З покращенням соматичного стану з’явилися раніше відсутні позитивні емоції: довіра – 36 (24,0 %), <a href="Відчуття" title="Відчуття">відчуття</a> полегшення 7 – (4,7 %) (р < 0,01). У досліджених II порівняльної групи встановлено домінування негативних емоцій тривожно-депресивного спектру: тривога – 29 пацієнтів (96,7 %), сум – 28 (93,3 %), туга – 27 (90,3 %), гіркота – 25 (83,3 %), досада – 24 (80,0 %), незадоволеність – 23 (76,7 %), боязнь – 22 (73,3 %), <a href="Горе" title="Горе">горе</a> (скорбота) – 21 (70,0 %). При цьому за частотою та інтенсивністю превалювала тривога (p < 0,01). В даній групі встановлена вища частота та інтенсивність позитивних емоцій: довіра – 56,7 %, ніжність та симпатія по 36,7 %, упевненість – 30,0 %, відчуття полегшення – 26,7 %, гордість та задоволення по 23,3 %, радість – 20,0 % (p < 0,01). Згідно ІТО у пацієнтів основної та ІІ порівняльної групи виявлено синергізм наступних показників: при значному зростанні ступеню екстраверсії, конформності та сенситивності спостерігалось зниження комунікативності та здатності до <a href="Компроміс" title="Компроміс">компромісів</a>. В той же час, показники по шкалам агресії, конфліктності та неконформності залишались в межах норми, підвищувалась ригідність особистості. Тобто, виникненню РА в осіб як з ГІМ, так і з АГ, сприяла наявність дезадаптивних особливостей особистості – сполучення протилежних властивостей (що обумовлювало підвищення <a href="Особистість" title="Особистість">особистісної</a> тривожності), виникнення внутрішньо <a href="Особистість" title="Особистість">особистісного</a> <a href="Конфлікт" title="Конфлікт">конфлікту</a>, що унеможливлювало внутрішню роботу пацієнта над собою та сприяло подальшому розвитку дисгармонізації особистості. Обстежувані основної групи характеризувались сполученням сенситивності, конформності, лабільності з тривожністю, поганими самопочуттям та настроєм, відсутністю спонтанності, що свідчило про наявність психічної напруги, низького рівня енергопотенціалу, слабкості “особистісного стержню”, розгубленості. Рівень соціальної активності (прагнення до <a href="Спілкування" title="Спілкування">спілкування</a>) при цьому був неадекватним стосовно наявного психофізіологічного стану, оскільки комунікативна активність при поганому самопочутті та переживаннях мала ще більш виснажливу дію. Тобто, в даному випадку мала місце фрустрація фізичної та соціальної активності особистості, що сприяло підвищенню психічної напруги та виникненню й поглибленню психопатологічного стану. У пацієнтів І порівняльної групи встановлено сполучення інтроверсії, замкненості, ригідної фіксації на травмуючих спогадах, тривожності, сенситивності, конформності з відсутністю прагнення до спілкування. Цей тип особистості, фіксуючись на власних негативних переживаннях, мав комунікативні проблеми, які поглиблювали <a href="Психолог" title="Психолог">психологічну</a> проблематику. Серед <a href="Особистість" title="Особистість">особистісних</a> особливостей осіб ІІ порівняльної групи діагностовано глибоку зосередженість хворих на собі, на власних проблемах, про що свідчив надмірний рівень індивідуалізму та ригідності. Для них була <a href="Характер" title="Характер">характерна</a> протилежна тенденція до компенсаторного екзальтованого самоствердження у спілкуванні, <a href="Вихід" title="Вихід">вихід</a> за <a href="Межі" title="Межі">межі</a> проблем, пов’язаних з власною хворобою, про що свідчили високі показники по шкалам тривожності й сенситивності в поєднанні з помірним рівнем лабільності, екстраверсії, компромісності та низьким рівнем ригідності. У обстежуваних визначено особистісну нестійкість, емоційно-вольову слабкість, нездатність до конструктивної когнітивної обробки життєвого досвіду, адекватної оцінки себе, оточуючих та наявної ситуації. Аналіз поведінки в конфліктних ситуаціях пацієнтів як основної, так і ІІ порівняльної групи показав, що для осіб, в яких мало місце поєднання серцево-судинного та психічного захворювання, були різні моделі вирішення <a href="Конфлікт" title="Конфлікт">конфліктів</a> за способами “змагання” (76 % і 23,3 % відповідно) та “уникненням” (<a href="24_марта" title="24 марта">24 %</a> і 56,7 % відповідно). Для переважної більшості хворих з РА, які перенесли ГІМ, властивим виявився спосіб змагання, який налаштовував їх на підвищену, часто хворобливу, увагу до власних інтересів. Навпаки, для пацієнтів з поєднанням АГ і РА притаманним був <a href="Стиль" title="Стиль">стиль</a> уникнення, що реалізувався як в професійній діяльності (наприклад, надання <a href="Перевал" title="Перевал">переваги</a> роботі, що не пов’язана з відповідальністю, прагненням уникати жодних спірних конфліктних ситуацій та ін.), так і особистому сімейному житті (залежний стан з делегуванням усіх прав на вирішення побутових проблем в близькому оточенні). В обстежених основної і ІІ порівняльної групи виявлено високий рівень алекситимії (71,3 % і 76,7 % відповідно), у осіб І порівняльної групи високий рівень склав лише 46,7 %. Встановлено, що для хворих з РА при ГІМ був <a href="Характер" title="Характер">характерним</a> тип коронарної поведінки А – 68 %, а саме ворожість, цинізм та гнів, які були "токсичними" компонентами поведінки типу А та більш тісно пов’язані з частотою виникнення коронарних катастроф, ніж інші аспекти загальної поведінки типу А. У I та ІІ порівняльних групах – <a href="40_прийомів_задовольнити_жінку" title="40 прийомів задовольнити жінку">40 %</a> та 76,7 % відповідно. При аналізі типів ВКХ у пацієнтів основної групи виявлено переважання (р < 0,01) тривожного – 32 %, егоцентричного – 16,0 %, неврастенічного – 14,6 %, іпохондричного – 11,3 %. У І порівняній групі (р < 0,01): гармонійного – 36,6 %, неврастенічного – 10,0 %, егоцентричного –10,0 %, сенситивного – 23,3 %. У ІІ порівняльній групі (р < 0,01): анозогностичного – 36,6 %, тривожного – 16,7 %, ергопатичного – 20,0 %, сенситивного – 10,0 %. За результатами дослідження встановлено, що РА у хворих при ГІМ з високою ймовірністю виникали при сполученій дії макро- та мікросоціальних чинників. Встановлено взаємозв’язок між виникненням РА та впливом переважно мікросоціальних чинників (р < 0,01). Останні, що є маркерами-мішенями ПТ впливу, поділялися на IV групи: I – сімейні (<a href="Сімейні_конфлікти" title="Сімейні конфлікти">сімейні конфлікти</a>, погіршення відносин з дітьми, порушення сексуальних стосунків, смерть рідних та близьких); II – особисті захворювання; III – погіршення матеріально-побутових умов, <a href="Матеріали" title="Матеріали">матеріальна</a> скрута; IV – <a href="Професія" title="Професія">професійні</a> (міжособистісні <a href="Конфлікт" title="Конфлікт">конфлікти</a> на виробництві в мікроколективі, шкідливі професійні і санітарно-технічні умови). При аналізі мікросоціальних факторів виявлено їх саногенний та <a href="Патогенез" title="Патогенез">патогенний</a> вплив на порушення психічного здоров’я. Успішна <a href="Трудова_діяльність" title="Трудова діяльність">трудова діяльність</a>, наявність стабільного прибутку та вдале сімейне функціонування виявилися додатковим підґрунтям для розвитку РА при ГІМ, так як соматичний розлад ставав перешкодою для реалізації позитивної життєвої програми (р < 0,01). Провідними серед мікросоціальних чинників як факторів ризику розвитку РА був стан функціонування сім’ї та <a href="Умови_праці" title="Умови праці">умови праці</a> (р < 0,01). За моделлю стану функціонування родини визначено, що серед родин пацієнтів взагалі не зустрічалися сім’ї типу “надійний тил” (за Т.Б. Дмитрієвою, 2001). Для родин виявились <a href="Характер" title="Характер">характерними</a> типи “фронтова зона” (62 % – 51 % – 64 % відповідно) та “нейтральна смуга” (<a href="38_питань_по_філософії" title="38 питань по філософії">38 %</a> – 49,1 % – <a href="36_Амінокислоти_одержання_властивості_роль_у_біології" title="36 Амінокислоти одержання властивості роль у біології">36 %</a> відповідно). Серед досліджених 34,6 <a href="Формування_просторового_мислення_при_вівченні_векторного_простору_в_учнів_основної" title="Формування просторового мислення при вівченні векторного простору в учнів основної">% основної</a> групи та 22,4 %, 33,7 <a href="Інститути_парламентської_демократії_в_умовах_російського_і_німецького_федералізму_порівняльних" title="Інститути парламентської демократії в умовах російського і німецького федералізму порівняльних">% порівняльних</a> груп, відповідно, відмічали наявність сімейних конфліктів та погіршення стосунків в родині на протязі більше 10 років, а 42,1 % осіб основної групи та 24,3 % і 53,3 % I і II порівняльних груп вказували на тривалість конфліктних відносин від 1 до 10 років. Причиною конфліктів в сім’ї більшістю хворих визначено - погіршення стану власного здоров’я (91,4 % – основна група, 76,7 %, – I порівняльна група, <a href="90_тригонометрических_формул" title="90 тригонометрических формул">90 %</a> – II порівняльна група) та різницю в поглядах на виховання дітей (62,4 % – основна група, 53 % – II порівняльна група порівняно з 26,7 % – I порівняльної групи), складні соціально-економічні умови життя (78,6 % – основна група, 56,7 % – I порівняльна група, 70 % – II порівняльна група) та почуття самотності (48 % – основна група, 10 % – I порівняльна група, 53 % – II порівняльна група). 70 % досліджених II порівняльної групи відмічали порушення сексуальных стосунків, проти 59,5 % обстежених основної групи та 26,7 % – I порівняльної групи. Негативно впливали на психічний стан хворих професійні і санітарно-технічні умови виробництва. Емоційні навантаження спостерігались у 92 % пацієнтів основної групи та 63 % і 97 % порівняльних груп відповідно, а емоційна напруга у 89 % – 56 % – 87 % осіб відповідних груп. Також у 69 % досліджуваних основної групи та у 61 % – II порівняльної групи встановлено недостатню рухову активність. Даний показник в I порівняльній групі був значно нижчим – 26,7 %. У 83 % респондентів основної групи, 74 % – I порівняльної групи і 77 % – II порівняльної групи – підвищену <a href="Відповідальність" title="Відповідальність">відповідальність</a> за результат своєї роботи. В усіх групах встановлено високий рівень конфліктності на виробництві. У хворих основної групи – у 93,8 %, з них 74,3 % – періодичні конфлікти та 19,5 % – систематичні. У I порівняльній групі – 70 %, з них 58,3 % – періодичні, а 11,7 % – систематичні конфлікти. У обстежених II порівняльної групи – 90 %, з них 80 % – періодичні, а 10 % – систематичні конфлікти. Серед макросоціальних чинників розвитку РА досліджених з ГІМ провідними були: відсутність перспективи у власному житті та житті дітей – 72,9 % (причому даний показник у матерів був – 49,4 %, у батьків – 23,5 %), I порівняльна група – 36,7 %, II порівняльна група – 77,0 %; соціальні події, які створюють ситуацію тривоги у індивідуума в основній групі – 65,7 %, у – I порівняльній групі – 23,3 % і у II порівняльній групі – 60 %. Дані чинники викликали атмосферу постійної тривоги за майбутнє, відчуття втрати контролю над своїм життям, нездатність його планувати. Встановлено, що <a href="Інформація" title="Інформація">інформація</a>, яку пацієнти отримували з мас-медіа негативно впливала на психічний стан у 46,2 % досліджених основної групи та у 13,3 % і 40 % – I та II порівняльних груп, відповідно, і додатково нагнітала напруженість, <a href="Тривожність" title="Тривожність">тривожність</a> та страх, що супроводжувалися неприємними соматичними проявами. Спираючись на результати досліджень клініко-психопатологічних особливостей РА, психологічних особливостей та особливостей особистісного реагування на захворювання, впливу умов життя та характеристики соціального середовища розроблено систему ПТ РА у хворих з ГІМ. При побудові даної системи враховувалися особливості організації лікувального <a href="Процес" title="Процес">процесу</a> в закладі, перебіг основного захворювання, суб’єкти психотерапевтичного процесу, а також “мішені” психотерапевтичного впливу, де за кінцеву мету визначено зміну активної життєвої стратегії. Базисними <a href="Принципат" title="Принципат">принципами</a> системи ПТ були: – добровільність, <a href="Усвідомленість" title="Усвідомленість">усвідомленість</a>, відповідність (адекватність), доцільність, допустимість, гуманність психотерапевтичного впливу; – системність та багаторівневість впливу; – етапність психотерапевтичних заходів; – комплексність, використання декількох психотерапевтичних методів, з послідовною зміною їх ролі в залежності від завдань етапу ПТ; – максимальна індивідуалізація психотерапевтичного впливу при переважно груповій формі роботи з хворими. Психотерапевтичний вплив складався з чотирьох етапів (рис. 1): – седативно-адаптуючого (I етап) – перебування в відділенні реанімації та інтенсивної терапії (до 7 днів) – характеризувався короткостроковою психотерапевтичною <a href="Інтервенція" title="Інтервенція">інтервенцією</a> зі сполученим застосуванням методів “малої” і частково “великої” ПТ (раціональної, елементів сімейної, мільотерапії) та включенням в психотерапевтичний <a href="Процес" title="Процес">процес</a> медичного персоналу загальної медичної практики (завідувача <a href="Реанімація" title="Реанімація">реанімаційним</a> відділенням, лікаря-кардіореаніматолога, середнього та молодшого медичного персоналу), спрямований на формування комплайєнсу та профілактику ятрогеній; – психодіагностичного (II етап) – перебування у відділенні реабілітації ІМ (до 2 днів) – визначення “мішенів” психотерапевтичного впливу за допомогою діагностичного інструментарію та включенням в психотерапевтичний процес лікаря-психолога (медичного психолога); <div> – лікувально-коригуючого (III етап) – перебування в відділенні реабілітації ІМ (до 12 днів) – активна психотерапевтична <a href="Інтервенція" title="Інтервенція">інтервенція</a> (індивідуальна (3 сеанси) та групова ПТ (3 сеанси) за допомогою каузальної ПТ сімейної ПТ, мільотерапії та когнітивно-біхевіоральної ПТ (КБТ)) направлена на створення умов по зміні життєвої стратегії; – профілактично-підготовчого (IV етап) – перебування в відділенні реабілітації ІМ (до 2 днів) – рекомендації по супроводу зміни життєвої стратегії тим же психотерапевтичним інструментарієм. <v:group id="_x0000_s1026" style=';left:0;text-align:left;margin-left:-30.95pt; margin-top:-3.75pt;width:487.95pt;height:681.55pt;z-index:251658240' coordorigin="1067,1089" coordsize="9759,13631" o:allowincell="f"> <v:shapetype id="_x0000_t176" coordsize="21600,21600" o:spt="176" adj="2700" path="m@0,qx0@0l0@2qy@0,21600l@1,21600qx21600@2l21600@0qy@1,xe"> <v:stroke joinstyle="miter"/> <v:formulas> <v:f eqn="val #0"/> <v:f eqn="sum width 0 #0"/> <v:f eqn="sum height 0 #0"/> <v:f eqn="prod @0 2929 10000"/> <v:f eqn="sum width 0 @3"/> <v:f eqn="sum height 0 @3"/> <v:f eqn="val width"/> <v:f eqn="val height"/> <v:f eqn="prod width 1 2"/> <v:f eqn="prod height 1 2"/> </v:formulas> <v:path gradientshapeok="t" limo="10800,10800" o:connecttype="custom" o:connectlocs="@8,0;0,@9;@8,@7;@6,@9" textboxrect="@3,@3,@4,@5"/> </v:shapetype><v:shape id="_x0000_s1027" type="#_x0000_t176" style='; left:3767;top:1089;width:7015;height:2789' o:allowincell="f"> <v:textbox style='mso-next-textbox:#_x0000_s1027'> <table cellpadding=0 cellspacing=0 width="100%"> <tr> <td> <div> Мета:             формування комплайєнсу. Зміст:             короткострокова ПТ інтервенція. Методи:         “мала” та частково “велика” ПТ. Методики:    раціональна ПТ; мільотерапія; елементи сімейної ПТ. Виконавці:   – лікар–психотерапевт;  – зав. реанімаційним відділенням;  – лікар–кардіореаніматолог;  – середній медичний персонал;  – молодший медичний персонал. </div> </td> </tr> </table> </v:textbox> </v:shape><v:shape id="_x0000_s1028" type="#_x0000_t176" style='; left:3811;top:4307;width:7015;height:3694' o:allowincell="f"> <v:textbox style='mso-next-textbox:#_x0000_s1028'> <table cellpadding=0 cellspacing=0 width="100%"> <tr> <td> <div> Мета:             визначення “мішенів” ПТ впливу. Зміст:            вивчення “життєвої історії”пацієнта; психодіагностика. Методи:         анамнестичний; використання стандартизованих клінічних шкал; психодіагностичний. Методики:    – HDRS; – CAS; – ІТО; – ТАШ;  – опитувальник Томаса;  – „ризик коронарної поведінки”;  – ВКХ. Виконавці:   лікар–психотерапевт; лікар-психолог (медичний психолог). </div> </td> </tr> </table> </v:textbox> </v:shape><v:shape id="_x0000_s1029" type="#_x0000_t176" style='; left:3780;top:8379;width:7015;height:2797' o:allowincell="f"> <v:textbox style='mso-next-textbox:#_x0000_s1029'> <table cellpadding=0 cellspacing=0 width="100%"> <tr> <td> <div> Мета:             створення умов для зміни життєвої стратегії. Зміст:             активна ПТ інтервенція. Методи:         – індивідуальна ПТ;  – групова ПТ; Методики:    – каузальна ПТ;  – сімейна ПТ;  – мільотерапія;  – КБТ. Виконавці:   лікар–психотерапевт;                         лікар-психолог (медичний психолог). </div> </td> </tr> </table> </v:textbox> </v:shape><v:shape id="_x0000_s1030" type="#_x0000_t176" style='; left:3832;top:11658;width:6988;height:3062' o:allowincell="f"> <v:textbox style='mso-next-textbox:#_x0000_s1030'> <table cellpadding=0 cellspacing=0 width="100%"> <tr> <td> <div> Мета:                         рекомендації по супроводу зміни життєвої стратегії. Зміст:             активна ПТ інтервенція. Методи:         – індивідуальна ПТ;  – групова ПТ. Методики:    – каузальна (клієнтцентрована) ПТ;  – сімейна ПТ;  – мільотерапія;  – КБТ. Виконавці:   лікар–психотерапевт; лікар-психолог (медичний психолог). </div> </td> </tr> </table> </v:textbox> </v:shape><v:rect id="_x0000_s1031" style=';left:1067;top:6050; width:1935;height:1212' o:allowincell="f" stroked="f"> <v:textbox style='mso-next-textbox:#_x0000_s1031'> <table cellpadding=0 cellspacing=0 width="100%"> <tr> <td> <div> II етап психотерапії </div> </td> </tr> </table> </v:textbox> </v:rect><v:rect id="_x0000_s1032" style=';left:1072;top:1945; width:1935;height:1210' o:allowincell="f" stroked="f"> <v:textbox style='mso-next-textbox:#_x0000_s1032'> <table cellpadding=0 cellspacing=0 width="100%"> <tr> <td> <div> I етап психотерапії </div> </td> </tr> </table> </v:textbox> </v:rect><v:rect id="_x0000_s1033" style=';left:1072;top:9290; width:1935;height:1212' o:allowincell="f" stroked="f"> <v:textbox style='mso-next-textbox:#_x0000_s1033'> <table cellpadding=0 cellspacing=0 width="100%"> <tr> <td> <div> III етап психотерапії </div> </td> </tr> </table> </v:textbox> </v:rect><v:rect id="_x0000_s1034" style=';left:1252;top:12718; width:1935;height:1212' o:allowincell="f" stroked="f"> <v:textbox style='mso-next-textbox:#_x0000_s1034'> <table cellpadding=0 cellspacing=0 width="100%"> <tr> <td> <div> IV етап психотерапії </div> </td> </tr> </table> </v:textbox> </v:rect><v:line id="_x0000_s1035" style='' from="7214,11165" to="7215,11673" o:allowincell="f" strokeweight="4.5pt"> <v:stroke endarrow="block"/> </v:line><v:line id="_x0000_s1036" style='' from="7198,7960" to="7199,8409" o:allowincell="f" strokeweight="4.5pt"> <v:stroke endarrow="block"/> </v:line><v:line id="_x0000_s1037" style='' from="7194,3887" to="7195,4396" o:allowincell="f" strokeweight="4.5pt"> <v:stroke endarrow="block"/> </v:line><w:wrap type="square"/> </v:group><img width=655 height=915 src="dopb275511.zip" align=left v:shapes="_x0000_s1026 _x0000_s1027 _x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1031 _x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034 _x0000_s1035 _x0000_s1036 _x0000_s1037">Рис.1. Система ПТ РА у хворих з ГІМ Клінічну ефективність ПЗ до та після проведення ПТ в комплексному лікуванні РА у хворих з ГІМ оцінювали за допомогою стандартизованої шкали Гамільтона (HDRS) та клінічної шкали тривоги (CAS) (рис.2,3). В основній підгрупі хворих виявлена редукція тривожної та депресивної симптоматики, в <a href="Контроль" title="Контроль">контрольній</a> групі дані показники практично не змінилися (р < 0,01). <v:shapetype id="_x0000_t75" coordsize="21600,21600" o:spt="75" o:divferrelative="t" path="m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe" filled="f" stroked="f"> <v:stroke joinstyle="miter"/> <v:formulas> <v:f eqn="if lineDrawn pixelLineWidth 0"/> <v:f eqn="sum @0 1 0"/> <v:f eqn="sum 0 0 @1"/> <v:f eqn="prod @2 1 2"/> <v:f eqn="prod @3 21600 pixelWidth"/> <v:f eqn="prod @3 21600 pixelHeight"/> <v:f eqn="sum @0 0 1"/> <v:f eqn="prod @6 1 2"/> <v:f eqn="prod @7 21600 pixelWidth"/> <v:f eqn="sum @8 21600 0"/> <v:f eqn="prod @7 21600 pixelHeight"/> <v:f eqn="sum @10 21600 0"/> </v:formulas> <v:path o:extrusionok="f" gradientshapeok="t" o:connecttype="rect"/> <o:lock v:ext="edit" aspectratio="t"/> </v:shapetype><v:shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" style='width:441.75pt; height:263.25pt' o:ole=""> <v:imagedata src="69304.files/image002.wmz" o: ""/> </v:shape><img width=589 height=351 src="dopb275512.zip" v:shapes="_x0000_i1025"><xml> <o:OLEObject Type="Embed" ProgID="Excel.Chart.8" ShapeID="_x0000_i1025" DrawAspect="Content" ObjectID="_1336606028"> <o:WordFieldCodes>\s</o:WordFieldCodes> </o:OLEObject> </xml>Р Рис.2. Динаміка показників депресії за шкалою HDRS до та після проведення ПТ <v:shape id="_x0000_i1026" type="#_x0000_t75" style='width:432.75pt;height:206.25pt' o:ole=""> <v:imagedata src="69304.files/image004.wmz" o: ""/> </v:shape><img width=577 height=275 src="dopb275513.zip" v:shapes="_x0000_i1026"><xml> <o:OLEObject Type="Embed" ProgID="Excel.Chart.8" ShapeID="_x0000_i1026" DrawAspect="Content" ObjectID="_1336606029"> <o:WordFieldCodes>\s</o:WordFieldCodes> </o:OLEObject> </xml>РисРис.3. Динаміка показників тривоги за шкалою CAS до та після проведення ПТ ВИСНОВКИ 1. В дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та здійснено нове вирішення актуальної наукової задачі – підвищення ефективності комплексного лікування розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду через розробку системи психотерапії на основі визначення клініко-психопатологічних, психологічних та макро- і мікросоціальних чинників розвитку розладів адаптації. 2. В клінічній структурі розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду переважна частка належить розладам адаптації з порушенням інших емоцій (F43.23) – 50,7 % та змішаній тривожній i депресивній реакції (F43.22) – 29,3 %. Провідним синдромом у клінічній картині розладів адаптації у хворих на гострий інфаркт міокарду є тривожно-фобічний з вегетативними, астенічними, депресивними та іпохондричними проявами. 3. Визначено, що на стан психічного та соматичного здоров’я, а також суб’єктивну оцінку якості життя хворих з розладами адаптації при гострому інфаркті міокарду впливають негативні зміни в емоційній сфері, а саме: боязнь – 98,7 %, страх – 98,7 %, тривога – 92,7 %, жах – 88,7 %, переляк – 88,0 %, засмучення – 84,7 %, туга – 77,3 %, відчай – 69,3 %, досада – 64,7 %, горе – 40,0 %. 4. Чинниками розвитку розладів адаптації при гострому інфаркті міокарду встановлено сукупну дію соціальних та психологічних факторів. При цьому негативний вплив макро- і мікросоціальних чинників обумовлює розвиток розладів адаптації при гострому інфаркті міокарду, а особистісні особливості хворого – їх клінічні форми та перебіг. 5. Найвагоміші зміни психологічних показників у хворих з розладами адаптації при гострому інфаркті міокарду виявлено в емоційній, <a href="Особистість" title="Особистість">особистісній</a> та поведінковій сферах. В емоційній сфері визначені високі рівні тривожності та депресії; у особистісній – сполучення високого рівня сенситивності, індивідуалізму, інтраверсії, конформності з відсутністю спонтанності та схильність до надмірно напруженого ритму життя, занадто висока вимогливість до себе; високий рівень алекситимії; гіпернозогностичне ставлення до хвороби у осіб молодого і середнього віку та гіпонозогнотичне – у осіб похилого віку; у поведінковій – способи розв’язання конфліктів з переважанням типів “змагання” або “втечі”; переважання цінностей-цілей над цінностями-засобами, тип коронарної поведінки “А”. 6. Доведено, що розлади адаптації у хворих при гострому інфаркті міокарду з високою ймовірністю виникали за поєднання дії макро- та мікросоціальних чинників. Встановлено маркери-мішені ПТ впливу: I – сімейні (сімейні конфлікти, погіршення відносин з дітьми, порушення сексуальних стосунків, смерть рідних та близьких); II – особисті захворювання; III – погіршення матеріально-побутових умов, матеріальна скрута; IV – професійні (міжособистісні конфлікти на виробництві в мікроколективі, шкідливі професійні і санітарно-технічні умови праці). Додатковими макросоціальними чинниками ризику розвитку розладів адаптації визначені екзистенціальні переживання (відсутність відчуття перспективи життя, ангедонія) та негативні соціальні події. 7. Науково обґрунтована, апробована та впроваджена у практику система психотерапії розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду, використання якої спрямоване на зміну актуальної життєвої стратегії. Запровадження системи здійснюється у чотири етапи. Перший – короткострокова психотерапевтична інтервенція із застосуванням методів “малої” і частково “великої” психотерапії, метою якої є формування комплайєнсу та профілактика ятрогеній. Другий – визначення “мішенів” психотерапевтичного впливу. Третій – активна психотерапевтична інтервенція щодо створення умов зміни життєвої стратегії (спочатку індивідуальна ПТ, потім – групова ПТ). Четвертий – рекомендації щодо супроводу зміни життєвої стратегії пацієнта. Список праць, опублікованих по темі дисертації 1.                Корнацький В.М., Маркова М.В., Харченко Є.М., Степанова Н.М., Бабіч В.В., Лещенко О.М., Бахтіярова С.А., Мартиненко Н.В. Щодо впливу макро- та мікросоціальних чинників на розвиток невротичних, пов’язаних зі стресом розладів, коморбідних з артеріальною гіпертензією // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, № 3 (42). – С. 15–24. 2.                Маркова М.В., Степанова Н.М., Лещенко О.М., Бахтіярова С.А., Бабіч В.В., Лисенко І.О. Діагностика психологічних чинників ризику невротичних, пов’язаних зі стресом розладів, коморбідних з артеріальною гіпертензією // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, № 2 (41). – С. 207–214. 3.                Бабіч В.В. Непсихотичні психічні порушення у хворих на <a href="Серцево-судинні_захворювання" title="Серцево-судинні захворювання">серцево-судинні захворювання</a> – стан проблеми // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, № 4 (43). – С. 95–99. 4.                Бабич В.В. Клініко–психопатологічна характеристика адаптаційних розладів у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарду // Таврический журнал психиатрии. – 2006. – Т. 9, № 3 (32). – С. 4–5. 5.                Бабич В.В. Вплив макро– та мікросоціальних чинників на розвиток та перебіг адаптаційних розладів у хворих з гострим інфарктом міокарду // Архів психіатрії. – 2007. – Т. 13, № 1–2 (48–49). – С. 97–103 6.                Бабич В.В. Психологічні особливості хворих з розладами адаптації при гострому інфаркті міокарду // Архів психіатрії. – 2007. – Т. 13, № 3–4 (50–51). – С. 27–33. 7.                Табачніков С.І., Маркова М.В., Харченко Є.М., Бусло О.О., Клименко В.В., Степанова Н.М., Бахтіярова С.А., Бабич В.В., Лещенко О.М., Мартиненко Н.В., Лисенко І.О. Медико-психологічні аспекти розвитку, перебігу та терапії невротичних, пов’язаних зі стресом розладів, коморбідних з артеріальною гіпертензією // Таврический журнал психиатрии. – 2007. – Т. 11, № 2 (39). – С. 32–48. 8.                Ігнатов М.Ю., Маркова М.В., Бабич В.В. Щодо терапії тривожно-депресивних розладів непсихотичного реєстру, коморбідних із серцево-судинними захворюваннями // <a href="Мистецтво" title="Мистецтво">Мистецтво</a> лікування. – 2007. – № 6 (042). – С. 30–32. 9.                Бабич В.В. Структурований психотерапевтичний підхід до лікування розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду // Актуальні питання медичної психології та психотерапії. <a href="Матеріали" title="Матеріали">Матеріали</a> науково-практичної конференції (Платонівські читання № 10) присвяченої 45–річчю кафедри психотерапії ХМАПО. – Харків–Ялта, 2007. – С. 9–10. Анотація Бабич В.В.<a href="Психотерапія" title="Психотерапія"> Психотерапія</a> у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2008. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та здійснено нове вирішення актуальної наукової задачі – підвищення ефективності комплексного лікування розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду через розробку системи психотерапії на основі визначення клініко-психопатологічних, психологічних та макро- і мікросоціальних чинників розвитку розладів адаптації. Провідним синдромом у клінічній картині розладів адаптації у хворих на гострий інфаркт міокарду є тривожно-фобічний з вегетативними, астенічними, депресивними та іпохондричними проявами. Чинниками розвитку розладів адаптації при гострому інфаркті міокарду встановлено сукупну дію соціальних та психологічних факторів. При цьому негативний вплив макро- і мікросоціальних чинників обумовлює розвиток розладів адаптації при гострому інфаркті міокарду, а особистісні особливості хворого – їх клінічні форми та перебіг. Ключові слова: розлади адаптації, гострий інфаркт міокарду, чинники ризику, система психотерапії. АННОТАЦИЯ Бабич В.В. Психотерапия в комплексном лечении расстройств адаптации у больных с острым инфарктом миокарда. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 – “психиатрия”. – Украинский научно-исследовательский институт социальной и судебной психиатрии и наркологии МЗ Украины, Киев, 2008. В результате комплексного исследования больных с расстройствами адаптации при остром инфаркте миокарда определена клиническая типология и факторы риска развития этих расстройств. Факторами риска развития расстройств адаптации при остром инфаркте миокарда признано совокупное действие социальных и психологических факторов. Негативное влияние макро- и микросоциальных факторов обуславливало развитие расстройств адаптации при остром инфаркте миокарда, а личностные особенности больного – клинические формы и течение болезни. В клинической структуре расстройств адаптации у больных с острым инфарктом миокарда удельный вес имеют расстройства адаптации с преобладанием нарушений других эмоций (F43.23) – 50,7 % и расстройства со смешанной тревожной и депрессивной реакцией (F43.22) – 29,3 %. Ведущим синдромом в клинической картине расстройств адаптации у больных острым инфарктом миокарда стал тревожно-фобический с вегетативными, астеническими, депрессивными и ипохондрическими проявлениями. На состояние психического и соматического здоровья, а также субъективную оценку качества жизни больных с расстройствами адаптации при остром инфаркте миокарда влияли негативные изменения в эмоциональной сфере в виде: боязни – 98,7 %, страха – 98,7 %, тревоги – 92,7 %, ужаса – 88,7 %, испуга – 88,0 %, огорчения – 84,7 %, тоски – 77,3 %, отчаяния – 69,3 %, досады – 64,7 %, горя – 40,0 %. Наиболее весомые изменения психологических показателей у больных с расстройствами адаптации при остром инфаркте миокарда установлены в эмоциональной, личностной и поведенческой сферах. В эмоциональной сфере – определены высокие уровни тревожности и депрессии; в личностной – сочетание высокого уровня сенситивности, индивидуализма, интраверсии, конформности с отсутствием спонтанности и склонность к напряженному ритму жизни, слишком высокой требовательность к себе; высокий уровень алекситимии; гипернозогностическое отношение к болезни у лиц молодого и среднего возраста, и гипонозогностическое – у лиц пожилого возраста; в поведенческой – способы решения конфликтов по типу “соревнования” или “избегания”; преобладание целей ценностей над средствами достижения; тип коронарного поведения “А”. Доказано, что расстройства адаптации у больных при остром инфаркте миокарда с высокой <a href="Вероятность" title="Вероятность">вероятностью</a> возникали при сочетанном действии макро- и микросоциальных факторов. Установлены маркеры-мишени ПТ влияния: I – семейные (семейные конфликты, ухудшение отношений с детьми, нарушения сексуальных отношений, смерть родных и близких); II – личные заболевания; III – ухудшение материально-бытовых условий, материальные затруднения; IV – профессиональные (межличностные конфликты на производстве в микроколлективе, вредные профессиональные и санитарно-технические условия). Дополнительными макросоциальными факторами риска развития расстройств адаптации являлись экзистенциальные переживания (отсутствие ощущения перспективы жизни, ангедония) и негативные социальные события. В исследованиях научно обоснована, апробирована и внедрена в практику система психотерапии расстройств адаптации у больных с острым инфарктом миокарда, использование которой направлено на смену актуальной жизненной стратегии. Внедрение системы осуществлялось в четыре этапа. Первый – краткосрочная психотерапевтическая интервенция с применением методов “малой” и частично “большой” психотерапии, целью которой является формирование комплайенса и профилактика ятрогений. Второй – определение “мишеней” психотерапевтического влияния. Третий – активная психотерапевтическая интервенция относительно создания условий изменения жизненной стратегии (сначала индивидуальная, потом – групповая). Четвертый – рекомендации относительно сопровождения изменения жизненной стратегии пациента. Ключевые слова: расстройства адаптации, острый инфаркт миокарда, факторы риска, система психотерапии. Summary Babich V. V. Psychotherapy in the comdivhensive treatment for disorders of adaptation for patients after the sharp <a href="Heart" title="Heart">heart</a> attack of myocardium. The Manuscript. Dissertation for the obtaining a candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.16 – psychiatry. – Ukrainian Scientific Research Institute of Social, Forensic Psychiatry and Narcology, Ministry of Public Health of Ukraine, Kiev, 2008. In thesis research was made theoretical substantiation and new accomplishing an actual scientific task to increase the efficiency of comdivhensive medical treatment for patients with disorders of adaptation after the sharp heart attack of myocardium by working up the system of psychotherapy base on determination of clinical-psychopathological, psychological, micro - and macro - social factors of disorders of adaptation. Key syndrome in the clinical view of disorders of adaptation of patients after the sharp heart attack of myocardium is anxious-phobic syndrome with the vegetative, asthenias, dedivssed and hypochondrias appearance. As the reasons of development of disorders of adaptation of patients after the sharp heart attack of myocardium was determined co-procession of social and psychological factors. With all this going on the negative action of micro - and macro - social factors of disorders of adaptation determine a development o of disorders of adaptation after the sharp heart attack of myocardium, but character personality properties of patient determine clinical forms and disease flow. Keywords: disorders of adaptation, sharp heart attack of myocardium, risk factors, system of psychotherapy. </div> </img></img></img>
	</div>

Будь ласка, не зберігайте тестовий текст.
Ваш ip: 18.222.200.143 буде збережений.

категорії
за типом
за алфавітом
завантажені