[ Управління прибутком підприємства ТОВ АРТ-КОЛОР ] | 3,57 | |||
Прибуток до оподаткування | 940 | 938 | -2 | -0,21 |
Податок на прибуток | 225 | 225 | 0 | 0,00 |
Чистий (нерозподілений прибуток) | 715 | 713 | -2 | -0,28 |
З розрахунків видно, що приріст виручки в ТОВ «АРТ-КОЛОР» у 2006 році склав 899 тис. руб., Або 20%.
Приріст собівартості проданих товарів виявився майже таким же за абсолютною величиною і склав 891 тис. руб., А в процентному співвідношенні - 25,68%.
У результаті приріст валового прибутку склало лише 8 тис. руб.
За цими даними вже можна відзначити тривожну для підприємства ситуацію. Випереджаюче зростання собівартості продажів «з'їв» збільшення виручки, і приріст валового прибутку виявився дуже невеликим.
Перейдемо до горизонтального аналізу прибутку.
Таблиця 3. Горизонтальний аналіз «Звіту про фінансові результати», тис. руб.
Показники | 2005 | 2006 | 2006 у% до даними 2005 |
1 | 2 | 3 | 4 = ст. 2 / ст. 3 |
Виручка від продажів продукції | 3591 | 4490 | 125,03% |
Собівартість проданої продукції | 2579 | 3470 | 134,55% |
Валовий прибуток | 1012 | 1020 | 100,79% |
Витрати періоду | 18 | 26 | 144,44% |
Прибуток від продажів | 994 | 994 | 100,00% |
Прибуток до оподаткування | 940 | 938 | 99,79% |
Чистий (нерозподілений прибуток) | 715 | 713 | 99,72% |
Зроблені розрахунки з використанням методу горизонтального аналізу за даними форми № 2 дозволяють зробити наступні висновки.
По відношенню до попереднього періоду чистий прибуток склав 99,7%. Виручка від продажів склала 125%, валовий прибуток - на 100,7%. Але так як витрати склали 144%, що істотно вище темпів зростання виручки, то прибуток від продажів залишилася на колишньому рівні. Прибуток до оподаткування склав 99,79% від рівня 2005 року.
Чистий прибуток зростає повільніше, ніж прибуток від продажів, що свідчить про нераціональну податковій політиці підприємства. Прибуток зростає повільніше, ніж виручка від реалізації продукції, що говорить про відносне збільшення витрат на виробництво.
Зміни в структурі прибутку аналізуються з використанням методів вертикального аналізу. Відповідні розрахунки за даними форми № 2 представлені в таблиці 4.
Таблиця 4. Вертикальний аналіз «Звіту про фінансові результати»
Найменування показника | 2005 | 2006 | Рівень в% до виручки | Відхилення рівня,% | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2005 | 2006 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 = 5-4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Виручка (нетто) від продажу товарів | 3591 | 4490 | 100 | 100 | 0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Собівартість проданих товарів, продукції, робіт, послуг | 2579 | 3470 | 72% | 77% | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | Валовий прибуток | 1012 | 1020 | 28% | 23% | -5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 | Комерційні витрати | 18 | 26 | 1% | 1%
Рівень відносини у% до виручки розраховується наступним чином: Ур% с / ст = Собівартість проданих товарів / Виручка (нетто) від продажу товарів * 100% Таким чином, отримуємо: Ур% 2005 з / ст = 2579 / 3591 * 100% = 72% Ур% 2006 з / ст = 3470 / 4490 * 100% = 77% Рівень собівартості до виручки виріс на 5%. Аналогічним чином розраховується рівень відносини інших показників, наведених у таблиці. Всі інші розрахунки за рівнем до виручки показали негативні значення, що говорить про зниження прибутковості діяльності організації. Дані вертикального аналізу, таким чином, підтверджують дані горизонтального аналізу, і підтверджують зроблені раніше висновки про значне зростання витрат у ТОВ «АРТ-КОЛОР». Тепер перейдемо до аналізу чистого прибутку. Таблиця 5. Аналіз чистого прибутку, тис. руб.
У звітному періоді чистий прибуток у порівнянні з попереднім роком збільшилася на 1,52 тис. рублів. Питома вага чистого прибутку у виручці виріс на 1,24%, тоді як чистий прибуток на рубль обороту знизилася майже на 4%. На зменшення чистого прибутку вплинуло збільшення собівартості та управлінських витрат організації. Таким чином, можливий резерв збільшення чистого прибутку складає 1,52 тис. рублів, за рахунок збільшення прибутку до оподаткування і прибутку від продажів. Збільшити прибуток до оподаткування і прибуток від продажів можна за рахунок зниження таких факторів як комерційні витрати, інші витрати. 2.4 Факторний аналіз прибутку Методика розрахунку впливу факторів на прибуток від звичайної діяльності виконується в такій послідовності. 1. Розрахунок впливу фактора «Виручка від продажу». Розрахунок впливу цього чинника потрібно розкласти на дві частини. Так як виручка організації - це добуток кількості та ціни реалізованої продукції, то спочатку розрахуємо вплив на прибуток від продажів ціни, за якою продавалася продукція або товари, а потім розрахуємо вплив на прибуток зміни фізичної маси проданої продукції. При проведенні факторного аналізу необхідно враховувати вплив інфляції. За даними управлінського обліку ціни на продукцію у звітному періоді зросли в порівнянні з базисним в середньому на 30%. Тоді індекс ціни J ц = (100 +30) / 100 = 1,30 Отже, виручка від продажу у звітному періоді в порівнянних цінах буде дорівнювати B '= B 1 / J ц, де В '- виручка від продажу в порівнянних цінах; В1 - виручка про продажі продукції в звітному періоді. Для аналізованої організації виручка в порівнянних цінах складе: B '= B1 / J ц = 4490 / 1,30 = 3453,85 Δ У ц = В1 - B '= 4490 - 3453,85 = +1036 Отже, виручка від продажу продукції в звітному році в порівнянні з минулим періодом збільшився за рахунок зростання ціни на 1036 тис. руб. Δ У кол-во товарів = B '- B0 = 3453,85 - 3591 = -137 Отже, виручка від продажу продукції в звітному році в порівнянні з минулим періодом скоротилася за рахунок кількості проданих товарів на 137 тис. руб. Скорочення кількості реалізованої продукції призвело до зменшення виручки в звітному періоді на 137 тис. руб., А загальний приріст виручки (899 тис. крб.) Вийшов за рахунок підвищення цін на 30%. У даному випадку приріст якісного фактора перекрив негативний вплив кількісного фактора. Розрахунок впливу фактора «Ціна» Для визначення ступеня впливу зміни ціни на зміну суми прибутку від продажу необхідно зробити наступний розрахунок: Δ П П (Ц) = (Δ У ц * R 0 P) / 100 Δ П П (Ц) = (1036 * 0,262) / 100 = 2,71 R 0 p - рентабельність продажів у базисному періоді (табл. 8). Таким чином, приріст цін на продукцію у звітному періоді у порівнянні з минулим періодом в середньому на 30% призвів до збільшення суми прибутку від продажу на 2,71 тис. руб. Розрахунок впливу фактора «Кількість проданої продукції (товарів)» Вплив на суму прибутку від продажу (ПП) зміни кількості проданої продукції можна розрахувати наступним чином: Δ П П (К) = ([(В1 В0) - Δ У ц ] * R 0 p) / 100 = де Δ П П (К) - зміна прибутку від продажу під впливом фактору «кількості проданої продукції»; В1 і В0 - відповідно виручка від продажу у звітному (1) і базисному (0) періодах; Δ У ц - зміна виручки від продажу під впливом ціни; R 0 p - рентабельність продажів у базисному періоді (табл. 7). Для аналізованої організації: Δ П П (К) = (((4490-3591) - 1036) * 0,262) / 100 = -0,359 Таким чином, вплив вийшло негативним, тобто в результаті скорочення в звітному періоді обсягу отриманої виручки в порівнянних цінах сума прибутку від продажу зменшилася на 0,359 тис. руб., тому що на виручку крім ціни впливає і кількість реалізованих товарів: Розрахунок впливу фактора «Собівартість проданої продукції» здійснюється наступним чином: Δ П П (С) = В1 * (УС1 УС0) / 100 де УС1 і УС0 - відповідно рівні собівартості в звітному і базисному періодах (див. табл. 4) Δ П П (С) = (4490 * (-0,0546)) / 100 = -2,55 Тут при аналізі потрібно бути уважним, тому що витрати - це фактори зворотного впливу по відношенню до прибутку. Якщо ми подивимося таблицю 4, то побачимо, що собівартість у звітному періоді збільшилася на 891 тис. руб., А рівень її по відношенню до виручки від продажу збільшився на 5,46%. Тому зростання собівартості привів до зменшення суми прибутку від продажу на 2,55 тис. руб. Розрахунок впливу фактора «Комерційні витрати» Для розрахунку використовується формула, аналогічна попередній: Δ П П (КР) = В1 * (УКР1 - УКР0) / 100 де УКР1 і УКР0 - відповідно рівні комерційних витрат у звітному і базисному періодах. (Див. табл. 4) Δ П П (КР) = 4490 * (-0,0008) / 100 = -0,2 Таким чином, перевитрата з комерційних витрат на 8 тис. руб. у звітному періоді і незначне підвищення їх рівня на 0,08% призвели до зменшення суми прибутку від продажу на 0,2 тис. руб. Отже, стає очевидним, що вплив цього фактора на зростання витратності і скорочення прибутковості виробництва в ТОВ «АРТ-КОЛОР» незначно. Аналогічно розраховується вплив інших факторів. Розрахунок впливу фактора «Інші витрати» Δ П П (ПР) = В1 * (УПР1 - УПР0) / 100 де УПР1 і УПР0 - відповідно рівні інших витрат у звітному і базисному періодах. Δ П П (ПР) = 4490 * (-0,0026) / 100 =- 0,7 Розрахунок впливу фактора «Поточний податок на прибуток» Δ П П (НП) = В1 * (УНП1 - УНП0) / 100 де УНП1 і УНП0 - відповідно рівні поточного податку на прибуток у звітному і базисному періодах. Δ П П (НП) = 4490 * (-0,0127) / 100 =- 0,9 Таким чином, тепер можна узагальнити вплив усіх факторів, що впливають на прибуток від продажу і, отже, на прибуток звітного періоду. Таблиця 6. Зведена таблиця впливу факторів на чистий прибуток звітного періоду
З даних таблиці видно, що сукупний вплив чинників становило 2,0 тис. руб., Що відповідає даним таблиці 2. 2.5 Аналіз показників рентабельності За абсолютною сумі прибутку не завжди можна судити про рівень прибутковості підприємства, тому що на її розмір впливає не лише якість роботи, але й масштаби діяльності. Тому для характеристики ефективності роботи підприємства поряд з абсолютною сумою прибутку використовують відносний показник - рівень рентабельності. Ідея показника рентабельності полягає в тому, щоб продемонструвати, наскільки окупаються витрати, які несе організація під час здійснення своєї діяльності. Але, виявляється, на це питання не можна відповісти однозначно - все залежить від коефіцієнта, який застосовується для розрахунків. Говорячи про рентабельність діяльності організації, ми визначаємо, скільки прибутку приносить кожний карбованець витрат, тому критерієм окупності витрат виступає прибуток організації. Цілі підприємницької діяльності - не тільки отримання прибутку, але і забезпечення високої рентабельності продукції. Рентабельність продукції відображає ступінь прибутковості підприємства, вона визначається як процентне відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на її виробництво і реалізацію. Фінансовий результат (прибуток або збиток) діяльності підприємства є різниця між сумами його доходів і витрат, яка обчислюється за певний часовий відрізок - звітний період - місяць, квартал, рік. Отже, для визначення фінансового результату ми повинні співвіднести доходи і витрати підприємства, пов'язані з того періоду, за який і обчислюється прибуток або збиток. Виходячи ж з принципу тимчасової визначеності фактів господарського життя, основою для визначення рентабельності повинен служити не баланс, а звіт про прибутки і збитки, де розгорнуто показуються декапіталізірованние доходи і витрати підприємства і отриманий за допомогою їх зіставлення фінансовий результат (прибуток або збиток). Формула розрахунку коефіцієнта рентабельності в цьому випадку приймає наступний вигляд:
де R - коефіцієнт рентабельності; Р - величина прибутку; D - сума декапіталізірованних (списаних) за звітний період витрат. Таблиця 7. Дані для розрахунку рентабельності
З таблиці видно, що рентабельність продукції в порівнянні з минулим роком знизилася на 9,9% через збільшення витрат, пов'язаних з продажем продукції на 891 тис. рублів. Рентабельність власних засобів показує ефективність використання власного капіталу, вказує на величину прибутку отриманої з кожної гривні, вкладеної у підприємства, власниками. Для досягнення високих темпів зростання обороту потрібно підвищувати можливості збільшення рентабельності власних коштів. Рентабельність - в загальному сенсі, це відношення результатів до витрат. Виходячи зі складу майна підприємства, в яке вкладаються капітали, і проведених підприємцями господарських і фінансових операцій існує система показників рентабельності. Основні показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:
Показники рентабельності характеризують фінансові результати та ефективність діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій. Перша група показників рентабельності формується як відношення прибутку до різних показників авансованих коштів, з яких найбільш важливими є: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал. Дані показники специфічні тим, що відповідають інтересам всіх учасників бізнесу підприємства. Наприклад, адміністрацію підприємства цікавить віддача (прибутковість всіх активів (всього капіталу)); власників і засновників - прибутковість акцій і т.д. Друга група показників формується на основі розрахунку рівнів рентабельності за показниками прибутку, відображаються у звітності підприємства. Дані показники характеризують прибутковість продукції базисного (К 0) і звітного (К 1) періодів. Наприклад, рентабельність продукції з прибутку від продажів. Третя група показників рентабельності формується аналогічно першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунок приймається чистий приплив грошових коштів. Дані показники дають уявлення про ступінь можливості підприємства розрахуватися з кредиторами, позичальниками та акціонерами грошовими коштами в зв'язку з використанням має місце грошового потоку. Основні показники рентабельності торгових підприємств. Показник рентабельності власного капіталу дозволяє інвесторам оцінювати потенційний дохід від вкладення коштів в акції та інші цінні папери. На основі показника можна визначити період (число років), протягом якого повністю окупаються кошти, вкладені в торговельне підприємство. Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку до власного капіталу. Рентабельність активів розраховується як відношення балансового прибутку до загальної суми активів, даний показник використовується в якості основного (узагальнюючого) і дозволяє оцінити ефективність сумарних капіталовкладень з фінансових джерел незалежно від порівняльних розмірів джерел цих коштів. Рентабельність виробничих фондів торговельного підприємства визначається за співвідношенням суми (валової, чистої) і середньої вартості основних і матеріальних оборотних коштів, помноженому на 100. Поряд з показниками товарообігу, капіталу, основних і оборотних коштів для розрахунку рівня рентабельності (коефіцієнтів) застосовуються і інші показники: витрати обігу, торгова площа, чисельність персоналу, кожен з яких підкреслює певний аспект результатів діяльності торговельного підприємства. Рівень рентабельності, обчислений відношенням суми прибутку від реалізації товарів до суми витрат обігу, свідчить про ефективність поточних витрат. Збільшення або скорочення витрат обігу безпосередньо впливає на зменшення або зростання прибутку. Цей показник рентабельності визначає ефективність торгової операції по товарах. Рентабельність, розрахований по відношенню до чисельності зайнятих на підприємстві працівників, характеризує ефективність використання робочої сили і показує розмір отриманого прибутку в розрахунку на одного працівника (відношення балансового прибутку до середньоспискової чисельності працівників). Відношення прибутку від реалізації товарів до величини торгової площі підприємства характеризує розмір отриманого прибутку в розрахунку на 1 кв. м. площі магазину. Раціональне використання торгової площі дозволить підвищити розмір прибутку. Проведемо аналіз рентабельності ТОВ «АРТ-КОЛОР». Таблиця 8. Аналіз рентабельності
Рентабельність розраховується за формулами: R расх = Прибуток від продажів / Собівартість; R продажів = Прибуток від продажів / Виручка; Загальний прибуток на 1 крб. обороту = Прибуток до оподаткування / Виручка * 100; R чистий = Чистий прибуток / Виручка; Як видно з розрахунків, у ТОВ «АРТ-КОЛОР» за звітний рік знизився рівень рентабельності. При підвищенні виручки росте собівартість, що призводить до зростання валового прибутку. Тому треба виявити можливі резерви для більш ефективного підвищення валового прибутку. Слід знижувати витрати за рахунок зменшення комерційних, управлінських, непродуктивних та інших витрат. 3. Шляхи збільшення прибутку в ТОВ «АРТ-КОЛОР» 3.1 Недостатній обсяг одержуваного прибутку як причина погіршення фінансового стану організації. Важелі оптимізації прибутку Потенційна можливість підприємства зберігати (досягати) прийнятне фінансовий стан визначається обсягом одержуваної прибутку. Основні складові, від яких залежить обсяг прибутку підприємства, - це ціни та обсяги реалізації продукції, рівень виробничих витрат і доходи від інших видів діяльності. Аналіз доходів і витрат від основної та інших видів діяльності було проведено з використанням звіту про фінансові результати, показників прибутковості, величини накопиченого капіталу. Розглянемо причини, що сприяли зростанню витрат і зниження прибутку підприємства, та шляхи виправлення ситуації. 1. Однією з причин зниження прибутку стали недостатні зусилля з просування свого товару. Мова йде про недостатність реклами на виставках, а так само про банальну пасивності торгових представників, що відповідають за залучення замовлень. Найчастіше замість пошуку клієнтів, використання нових форм реклами, розсилок інформації вони просто фіксують отримані і виконані замовлення. 2. Інша причина - ринкова ситуація. Вона така, що попит на продукцію підприємства обмежений і розширення ринку збуту найближчим часом не прогнозується, можна говорити про необхідність торгівлі новими видами товарів і послуг. Пропозиція нового товару, що користується попитом на ринку, дозволить збільшити обсяги реалізації, але зажадає витрат на проведення маркетингових досліджень, пошук постачальників, рекламу (у цьому випадку необхідно визначити обсяг витрат, який не призведе до погіршення стану компанії). 3. Третя причина полягає в тому, що просування товарів в цілому організовано на належному рівні, і підприємство зайняло максимально можливу частку ринку, але прибуток все одно невисока. Причиною даної ситуації є високі витрати. а) Одна з причин високих витрат - високі ціни на товари, що закуповуються, встановлювані постачальниками. У цьому випадку варіант зниження витрат - пошук постачальників, що встановлюють більш низькі ціни. У більшості випадків альтернативні постачальники існують; ведення, оперативне поповнення бази можливих постачальників товарів і використання даної інформації - реальна міра по скороченню витрат підприємства. б) Причиною виникнення високих витрат стали не тільки постачальники, але і саме підприємство. Зокрема, це такі види витрат: - Розширення штату торгових представників призвело до зростання витрат на оплату праці; - Збільшення процентної ставки преміювання торгових представників так само сприяло зростанню цих витрат; - Крім зростання витрат власне на оплату праці, ці заходи спричинили за собою збільшення витрат, пов'язаних з відрахуваннями на соціальне страхування (внески в Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд обов'язкового медичного страхування); - Збільшення більш ніж у два рази транспортних витрат, викликане зростанням цін на бензин. З метою оптимізації та скорочення цих витрат необхідно відмовитися від фіксованих ставок при оплаті праці та ув'язати розмір винагороди з результатами діяльності. Можливо, слід перейти на газове паливо, яке є більш дешевим у порівнянні з бензином. 4. Четверта причина зниження прибутку пов'язана з уповільненням оборотності капіталу у зв'язку з наданням відстрочок платежів. Управління дебіторською заборгованістю є складовою частиною загальної системи управління оборотними активами комерційної організації. Стосовно до заборгованості замовників (покупців) за поставку товарів, надані послуги чи виконані роботи воно є одночасно елементом маркетингової політики організації, спрямованої на максимізацію обсягу прибутку, встановлення взаємовигідних відносин. Від управління дебіторською заборгованістю в значній мірі залежить як оборотність, так і рентабельність оборотних активів підприємства. У балансі (розд. II «Оборотні активи») залишки дебіторської заборгованості зазвичай перевищують загальну суму матеріально-речових активів, грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень. У той же час управління дебіторською заборгованістю - засіб збільшення обсягу продажів, надання замовникам вигідних умов оплати товарів, що. Управління дебіторською заборгованістю має сприяти розширенню обсягу реалізації продукції, фінансової стійкості організації. Як і при управлінні іншими оборотними активами, прийняття будь-яких рішень з управління дебіторською заборгованістю повинен передувати аналіз її складу, рівня та динаміки в попередньому періоді. В умовах гострої нестачі оборотних засобів, характерного для ТОВ «АРТКОЛОР», завищені розміри дебіторської заборгованості знижують мобільність оборотних активів, приводять до невиправданого зростання тривалості фінансового циклу. Підприємству необхідно проводити аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості з метою регулювання їх величини і співвідношення, а так само умов виникнення. Оскільки в загальній сумі дебіторської заборгованості переважає заборгованість замовників за поставлені ним товари, то при аналізі дебіторської заборгованості доцільно зіставляти її динаміку з динамікою виручки від проданих товарів. При цьому необхідно пов'язати вирішення цього питання з рішенням розглянутого вище третього питання - оплатою праці торгових представників, стимулюючи їх до скорочення термінів надходження платежів за товари. При аналізі темпи зростання виручки від реалізації продукції, робіт, послуг (без ПДВ), за даними форми 2 «Звіт про фінансові результати», зіставляються з темпами зростання середніх залишків дебіторської заборгованості за балансом. Будучи засобом залучення покупців, відстрочка або розстрочка платежів за поставлену продукцію повинна бути економічно ефективною, тобто втрати, викликані відволіканням власних коштів з обороту, повинні перекриватися вигодою від збільшення обсягу продажів. Якщо саме підприємство для фінансового забезпечення своєї поточної діяльності, придбання сировини і матеріалів користується короткостроковими позиками банку, то зрозуміло, що, користуючись кредитами банку в середньому 40 днів, недоцільно надавати покупцям відстрочку платежу в середньому на 60 днів. Середній період надання кредиту покупцям повинен бути менше середнього періоду, на який підприємство отримує кредит у банку. Надання замовникові відстрочки платежу завжди пов'язане з ризиком. Коли мова йде про постійні покупців, то ризик невеликий. Надання товарного кредиту новому покупцеві може бути обумовлене забезпечення: банківської гарантії або поручительства компанії з надійною діловою репутацією, застави, надійних векселів до погашення і т.д. Відстрочка платежу повинна поєднуватися із стимулюванням передоплати системою знижок. Наприклад, за повної передоплати надаються знижки 4% від вартості поставленої продукції, при частковій передоплаті в розмірі 50% вартості відвантаженої партії - знижки 3% і т.д. Система стимулів може поєднуватися з системою штрафів, передбачених у договорах за порушення термінів оплати. Однак по відношенню до постійним покупцям вдаватися до штрафів недоцільно. При вирішенні питання про надання замовнику відстрочки або розстрочки платежів за поставлену продукцію враховуються його платоспроможність, ділова репутація, досвід колишніх взаємин. Якщо у підприємства багато замовників, то їх можна попередньо згрупувати:
Виходячи з об'єктивної оцінки своїх фінансових можливостей ТОВ «АРТКОЛОР» має на кожний квартал визначати граничну суму відстрочок платежу, яка може бути надана покупцям. Відповідно до картотекою покупців (замовників), взаємин з ними визначаються доцільність і умови надання відстрочки платежу і передбачаються в договорах положення, які спонукають замовників уникати порушення умов розрахунків. Для цілей планування дебіторської заборгованості у ТОВ «АРТ-КОЛОР» доцільна її угруповання за ознакою можливості управління нею: а) формована організацією відповідно до маркетинговою політикою. З урахуванням фінансового стану організації визначається можливість надання замовнику товарного комерційного кредиту. Ця частина дебіторської заборгованості піддається чіткому плануванню на рік з розбивкою по кварталах, місяцях, а частково - за конкретним замовникам; б) складається в процесі ділового обороту внаслідок порушення замовниками передбачених контрактами термінів платежів. Її неможливо планувати, але можна прогнозувати виходячи з ситуації, динаміки. До завдань фінансового менеджменту належить підтримання раціонального співвідношення між рівнем і динамікою дебіторської і кредиторської заборгованості. Раціональним слід вважати дотримання наступних співвідношень 18:
На основі цього угруповання і з урахуванням умов договорів із замовниками на кожен квартал розробляється графік очікуваного надходження коштів від реалізації за такою приблизною формою (див. табл. 9). Таблиця 9. Графік надходження виручки від реалізації товарів у ТОВ «АРТ-КОЛОР» у II кварталі 2008 р. (тис. крб.)
5. П'ята причина - великий відтік товарного запасу, пов'язаний з наданням товару на реалізацію в салони краси. Працівники салонів розглядають цю реалізацію як додаткове джерело доходу, який не є для них основним, тому необхідно застосовувати по відношенню до них політику стимулювання продажів засновану на обсягах продажів і терміни реалізації. Цей напрямок так само несе для ТОВ «АРТ-КОЛОР» ризик виникнення сумнівних дебіторських боргів. Тому рекомендується формування резерву по сумнівних боргах, яке є одним із способів управління дебіторською заборгованістю. Створення резерву має бути передбачено обліковою політикою підприємства. Відрахування в резерв по сумнівних боргах відносяться до позареалізаційних витрат і зменшують оподатковуваний прибуток. Витрати на формування резервів по сумнівних боргах регламентуються ст. 269 НК РФ. Сума резерву визначається за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості на останній день звітного періоду в наступному порядку: Таблиця 10. Визначення суми резерву по сумнівних боргах
Резерв створюється по кожному сумнівному боргу, не погашається протягом 45 днів, якщо він не забезпечений заставою, поручительством або банківською гарантією. При цьому загальна сума створюваного резерву не може перевищувати 10% виручки від реалізації останнього звітного періоду. Резерв використовується на покриття збитків від списання безнадійних, нереальних до стягнення боргів у зв'язку із закінченням терміну позовної давності. Створення резерву пом'якшує негативні наслідки списання безнадійних боргів, але не усуває їх. Тому ТОВ «АРТ-КОЛОР» необхідна зважена політика фінансових взаємовідносин із замовниками:
6. Шоста причина - недостатньо ефективна система контролю діяльності працівників з боку директора. Слід пам'ятати, що документально викладені завдання та звіти пріоритетні перед усними. 7. Сьома причина полягає в тому, що прибуток, зароблений підприємством, залишається в його розпорядженні не в повному обсязі. Частина заробленого прибутку йде на витрати невиробничого характеру. Скорочення невиробничих витрат з прибутку також може стати шляхом оптимізації прибутку, і, отже, фінансового положення компанії. На рис. 2 в узагальненому вигляді представлені розглянуті вище причини зниження прибутковості організації.
Рис. 2. Недостатні результати діяльності ТОВ «АРТ-КОЛОР» 3.2 Розрахунок впливу якості товару та простроченої дебіторської заборгованості на величину прибутку Резерви зростання прибутку формуються за рахунок факторів, що впливають на її величину (обсягу проданої продукції, ціни реалізації, собівартості продукції, якості та асортименту товару, ринків збуту і т.д.). На додаток до раніше проаналізованими факторів розглянемо, як вплине на прибуток підвищення якості товару. Таблиця 11. Вплив якості товару на зміну ціни реалізації в ТОВ «АРТ-КОЛОР» в грудні 2007 р
Отриманий результат показує, на скільки відсотків збільшиться прибуток при зміні виручки на один відсоток. Він називається ефектом операційного важеля і використовується для аналізу підприємницького ризику. Чим вище значення операційного важеля, тим вище чутливість прибутку до зміни виручки, тим більший приріст забезпечує один відсоток приросту виручки. Величина операційного важеля залежить від структури майна підприємства. Якщо в складі активів фірми основні засоби займають значну частку, то даний показник буде більш чутливим, тому що має місце високий рівень постійних витрат, пов'язаних з утриманням основних засобів. Висока чутливість спостерігається і при роботі підприємства ближче до точки беззбитковості. У такому випадку необхідно постійно контролювати масштаби виробничої і збутової діяльності. На формування чистого прибутку впливають інші доходи, витрати, що необхідно враховувати при підрахунку резервів. Величину економічних втрат за рахунок списання простроченої дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, можна розрахувати за наступною формулою:
де Δ Пдз - зміна прибутку за рахунок зміни простроченої дебіторської заборгованості; 360 - період фінансової звітності, з розрахунку 30 днів у місяці (30 х 12); 3 - термін позовної давності простроченої заборгованості (років); Пдз - сума простроченої дебіторської заборгованості, тис. руб.; Рдз - рентабельність використання дебіторської заборгованості;
Подз - фактичний період оборотності дебіторської заборгованості, днів;
Приклад. Прострочена дебіторська заборгованість на підприємстві ТОВ «АРТКОЛОР» у 2006 році склала 120 тис. руб., Рентабельність її використання - 20%, період оборотності - 180 днів. Таким чином, було недоотримано прибутку на суму 144 тис. руб. (360 × 3 × 120 × 20) / (180 × 100%). Висновок Робота підприємства в умовах переходу до ринкової економіки пов'язана з підвищенням стимулюючої ролі прибутку. Використання прибутку в якості основного оціночного показника сприяє зростанню обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення його якості, поліпшенню використання наявних виробничих ресурсів. Посилення ролі прибутку обумовлене також діючою системою її розподілу, відповідно до якої підвищується зацікавленість підприємств у збільшенні не тільки загальної суми прибутку, а й особливо тієї її частини, яка залишається в розпорядженні підприємства і використовується в якості головного джерела коштів, що спрямовуються на виробничий і соціальний розвиток, а також на матеріальне заохочення працівників відповідно до якості витраченої праці. Таким чином, прибуток відіграє вирішальну роль у стимулюванні подальшого підвищення ефективності виробництва, посилення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих результатів діяльності свого підприємства. Подальше посилення розподільної і стимулюючої ролі прибутку пов'язане з вдосконаленням механізму її розподілу. У цій дипломній роботі розглянуті теоретичні питання, що стосуються однієї з найважливіших категорій економічної прибутку, її сутності, порядку формування, а також вивчена система показників рентабельності торговельного підприємства. З даного питання можна зробити висновок, що в умовах ринкової економіки значення прибутку величезне. Прагнення до її отримання орієнтує товаровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції, потрібної споживачеві, зниження витрат на виробництво. При розвинутій конкуренції цим досягається не тільки мета підприємництва, але й задоволення суспільних потреб. Для підприємця прибуток є сигналом, що вказує де можна домогтися найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування в ці сфери. Свою роль грають і збитки. Вони висвітлюють помилки і прорахунки в напрямку засобів, організації виробництва і збуту продукції. У ході написання роботи, був проведений аналіз діяльності ТОВ «АРТКОЛОР» та основних показників прибутку. Основними видами діяльності товариства є: оптові продажі та дистриб'юція професійної косметики для волосся. Загальна площа наявного приміщення - 35 квадратних метрів, торгова площа - 15 квадратних метрів. Середньооблікова чисельність працівників на 01 січня 2007 року становить 8 чоловік. Проаналізувавши дані звіту про прибутки та збитки, можна зробити наступні висновки. Помічається позитивна тенденція у звітному періоді в порівнянні з попереднім, що відображає те, що прибуток у звітному періоді зросла і склала 4490 т. р., коли в аналогічному періоді попереднього року вона дорівнювала 3591 УРАХУВАННЯМ Проведено також горизонтальний аналіз звіту про прибутки і збитки, який свідчить про те, що по відношенню до попереднього періоду, виручка від продажів збільшилася на 125%, валовий прибуток - на 100,7%. Але так як витрати збільшилися на 144%, що істотно нижче темпів зростання виручки, а прибуток від продажів залишилася на колишньому рівні. Вертикальний аналіз звіту про прибутки та збитки свідчить про те, що зміни в структурі прибутку як позитивні так і негативні: зросла частка валового прибутку, але прибуток від продажів залишилася колишньою. Однак частка чистого прибутку зменшилася. У звітному періоді чистий прибуток у порівнянні з попереднім зменшилася на 2 тис. рублів. На зменшення чистого прибутку вплинуло збільшення питомої ваги чистого прибутку в звітному періоді на 37,6%, і зменшення прибутку до оподаткування на 39,8%. Таким чином, можливий резерв збільшення чистого прибутку складає 2 тис. рублів, за рахунок збільшення прибутку до оподаткування. Збільшити прибуток до оподаткування можна за рахунок зниження таких факторів як: зменшення комерційно витрат, позареалізаційних витрат. Для більш детального дослідження діяльності фірми були розраховані показники рентабельності, які виражають економічну ефективність діяльності фірми. З розрахованих показників рентабельності можна зробити висновок. Так рентабельність продажу в звітному періоді знизилася в порівнянні з минулим періодом на 0,04% - такий показник не дуже значний. Таким чином, рівень рентабельності знизився. Випереджаючими темпами зростає собівартість, що призводить до зростання валового прибутку. Тому треба виявити можливі резерви для більш ефективного підвищення валового прибутку. Слід знижувати собівартість за рахунок зменшення витрат на управління, комерційних витрат, інших витрат. З метою оптимізації та скорочення цих витрат необхідно відмовитися від фіксованих ставок при оплаті праці та ув'язати розмір винагороди з результатами діяльності. Можливо, слід перейти на газове паливо, яке є більш дешевим у порівнянні з бензином. Підвищення ефективності системи контролю діяльності працівників з боку директора з метою скорочення непродуктивних витрат. Важлива причина зниження прибутку пов'язана з уповільненням оборотності капіталу у зв'язку з наданням відстрочок платежів. Відстрочка платежу, часто використовувана в ТОВ «АРТ-КОЛОР», повинна поєднуватися із стимулюванням передоплати системою знижок. Наприклад, за повної передоплати надаються знижки 4% від вартості поставленої продукції, при частковій передоплаті в розмірі 50% вартості відвантаженої партії - знижки 3% і т.д. Система стимулів може поєднуватися з системою штрафів, передбачених у договорах за порушення термінів оплати. Однак по відношенню до постійним покупцям вдаватися до штрафів недоцільно. Виходячи з об'єктивної оцінки своїх фінансових можливостей ТОВ «АРТКОЛОР» має на кожний квартал визначати граничну суму відстрочок платежу, яка може бути надана покупцям. Відповідно до картотекою покупців (замовників), взаємин з ними визначаються доцільність і умови надання відстрочки платежу і передбачаються в договорах положення, які спонукають замовників уникати порушення умов розрахунків. У роботі запропоновано графік очікуваного надходження коштів від реалізації за розробленою автором приблизною формі. Ще одна причина зниження прибутку - великий відтік товарного запасу, пов'язаний з наданням товару на реалізацію в салони краси. По відношенню до працівників салонів необхідно застосовувати політику стимулювання продажів, засновану на обсягах продажів і терміни реалізації. Цей напрямок так само несе для ТОВ «АРТ-КОЛОР» ризик виникнення сумнівних дебіторських боргів. Тому рекомендується формування резерву по сумнівних боргах, яке є одним із способів управління дебіторською заборгованістю. Резерв використовується на покриття збитків від списання безнадійних, нереальних до стягнення боргів у зв'язку із закінченням терміну позовної давності. Наприклад, прострочена дебіторська заборгованість на підприємстві ТОВ «АРТКОЛОР» у 2006 році склала 120 тис. руб., Рентабельність її використання - 20%, період оборотності - 180 днів. Таким чином, було недоотримано прибутку на суму 144 тис. руб. (360 × 3 × 120 × 20) / (180 × 100%). Зокрема проведена мною робота показала, що докладний аналіз фінансових результатів допоміг знайти шляхи більш ефективного розвитку аналізованого підприємства. У ході аналізу були виявлені негативні тенденції. Керівництву слід приділити цьому належну увагу. Пропозиції, які були внесені в цю дипломну роботу, можуть внести свій внесок у фінансове оздоровлення фірми. Література
1 Горфинкель В.Л., Швандар В.А. Економіка підприємства. - М.: «Юніті», 2004 2 Колчина Н.В., Бурмістров Л.М., Поляк Г.Б. Фінанси організації (підприємств). - М.: видавництво «Проспект», 2004 3 Ясменко Г.М. Формування фінансових результатів у сучасних умовах. / / "Все для бухгалтера", 2007, № 15 4 Положення з бухгалтерського обліку "Доходи організації" ПБУ 9 / 99: Наказ Мінфіну Росії від 06.05.1999 № 32н 5 Положення з бухгалтерського обліку "Витрати організації" ПБУ 10/99: Наказ Мінфіну Росії від 06.05.1999 № 33н 6 Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Управління капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. - М.: Фінанси і статистика, 2004 7 Положення з бухгалтерського обліку "Витрати організації" ПБУ 10/99: Наказ Мінфіну Росії від 06.05.1999 № 33н 8 Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій: Наказ Мінфіну Росії від 31.10.2000 № 94н (з урахуванням Змін у нормативні правові акти з бухгалтерського обліку, затверджені Наказом Мінфіну Росії від 18.09.2006 № 115н) 9 Стоянова Є.С. Фінансовий менеджмент: теорія і практика. М.:. ВИД-ВО "Перспектива", 2005 10 Липчі Н.В. «Проблеми формування кінцевих фінансових результатів діяльності організацій» / / Економічний аналіз: теорія і практика, 2007, № 7 11 Там же 12 Мова йде саме про обгрунтований зниження витрат виробництва та обігу. Як правило, в будь-якому великому підприємстві розробляються технічно (або науково) обгрунтовані нормативи за окремими операціями і, крім того, існують різноманітні норми в рамках технологічного процесу (склад, структура і види сировини і матеріалів, послідовність операцій та ін.) Економія за рахунок порушення технологічного процесу, природно, не може розглядатися як обгрунтована (навряд чи хтось захоче кутати котлети, в яких частка м'яса занижена в цілях економії витрат і зниження собівартості). 13 Побегуль І. Фінансовий і статистичний аналіз. / / Аудит і налогооблаженіе.2005с. 36-42. 14 Шишмарьов Є.М. Прогнозування прибутку / / Економічний аналіз. 2004. № 4. С. 34-37 15 Семеренко В.К., Казакова Р.П. Методи планування прибутку організації / / Довідник економіста. 2005. № 1. с. 977-85; № 2. с. 99-103; № 3. с. 68-78 16 Маркар'ян Е.А., Герасименко Г.П. Фінансовий аналіз. - М.: «ПРІОР», 2007 17 Звіт про прибутки та збитки ТОВ «АРТ-КОЛОР» наведено у додатку 6 18 Кіперман Г.М. Управління дебіторською заборгованістю. / / "Фінансова газета. Регіональний випуск", 2006, № 12 |