[ Структура капіталу організації та можливості її оптимізації ] | 787 409 | 848 256 | +60 847 | 20,68 | 21,84 | +1,16 | |
Позиковий капітал | 3 018 412 | 3 035 576 | +17 164 | 79,32 | 78,16 | -1,16 | |
Разом | 3 805 821 | 3 883 832 | 78 011 | 100 | 100 | - |
З наведеної таблиці видно, що найбільшу частку в структурі джерел капіталу підприємства складають позикові кошти, величина яких на кінець 2009 року перевищила величину власних коштів у 3,5 разів. Така структура свідчить про високу залежність підприємства від кредиторів. У той же час можна відзначити позитивну тенденцію збільшення частки власного капіталу в структурі джерел.
Далі слід більш детально вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу, з'ясувати причини зміни окремих його складових і дати оцінку цих змін. Динаміка структури власного капіталу представлена в таблиці 2.2 1.
Таблиця 2.2 Динаміка структури власного капіталу
Джерело капіталу | Наявність коштів, тис.руб. | Структура коштів,% | ||||
на початок періоду | на кінець періоду | зміна | на початок періоду | на кінець періоду | зміна | |
Статутний капітал | 104 273 | 104 273 | 0 | 13,24 | 12,29 | -0,95 |
Резервний капітал | 5 214 | 5 214 | 0 | 0,66 | 0,61 | -0,05 |
Додатковий капітал | 17 832 | 21 659 | +3 827 | 2,26 | 2,55 | 0,29 |
Нерозподілений прибуток | 660 090 | 717 110 | +57 020 | 83,83 | 84,54 | 0,71 |
Разом | 787 409 | 848 256 | +60 847 | 100 | 100 | - |
Наведені дані показують наступні зміни в розмірі та структурі власного капіталу: збільшився обсяг і частка нерозподіленого прибутку, а також додаткового капіталу при одночасному зниженні частки (і збереженні абсолютного значення) статутного і резервного капіталів.
Розглянемо фінансову стійкість ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля ».
Коефіцієнт автономії, що характеризує частку коштів, вкладених власниками в майно підприємства (норматив - 50%), в 2009 році склав 0,38. Такий недолік коштів, вкладених власниками в майно підприємства, спричиняє збільшення позикового капіталу в загальній структурі джерел формування майна підприємства.
Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів (плече фінансового важеля, норматив <1) у 2009 році склав 2,01, що свідчить про те, що підприємство не має достатній запас фінансової стійкості і залежить від зовнішніх джерел фінансування.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує мобільність використання власного капіталу (норматив від 0,2 до 0,5), значення в 2009 році склало 0,36, що відповідає нормі. Отже, підприємство в повній мірі використовувало власний і позиковий капітал для розвитку виробництва.
Таким чином, у 2009 році фінансова стійкість підприємства дещо покращилась, хоч і залишилася нестабільною, ситуація не є критичною і обумовлена специфікою діяльності підприємства.
Перейдемо до аналізу структури позикового капіталу - велике значення на підприємство надають склад і структура позикових коштів, тобто співвідношення довгострокових, середньострокових і короткострокових зобов'язань, представлена в таблиці 2.3 1.
Таблиця 2.3 Динаміка структури позикового капіталу
Джерело капіталу | Наявність коштів, тис.руб. | Структура коштів,% | ||||
на початок періоду | на кінець періоду | зміна | на початок періоду | на кінець періоду | зміна | |
Короткострокові кредити | 184 550 | 500 000 | 315 450 | 6,11 | 16,47 | 10,36 |
Довгострокові кредити | 79 081 | 107 600 | 28 519 | 2,62 | 3,54 | 0,92 |
Кредиторська заборгованість | 2 754 781 | 2 427 976 | -326 805 | 91,27 | 79,98 | -11,28 |
Разом | 3 018 412 | 3 035 576 | +17 164 | 100 | 100 | - |
Аналіз структури пасивів показав, що в порівнянні з 2008 роком сума короткострокових кредитів і позик збільшилася на 10%, що відбулося через інвестування коштів у будівництво будівель об'єднаного конструкторського бюро.
Залучення позикових коштів сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану підприємства, за умови, що вони не заморожуються. Тому, в процесі аналізу слід розглянути оборотність кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує проміжок часу, за який підприємство розплачується зі своїми кредиторами. З одного боку, збільшення швидкості обороту свідчить про більш швидкому відтоку грошових коштів. а з іншого дозволяє підвищити фінансову стійкість підприємства. У 2009 році період обороту кредиторської заборгованості скоротився з 306 до 259 днів, таким чином, можна зробити висновок про поліпшення взаємодії підприємства зі своїми кредиторами. Тим не менш, він залишається не досить швидким для негайного погашення боргу, що зумовлено специфікою діяльності підприємства (тривалим виробничим циклом).
Перейдемо до розгляду вартості капіталу підприємства. Вартість власного капіталу визначається як відношення суми чистого прибутку, виплаченої власникам, до середньої суми власного капіталу. У 2009 році вартість власного капіталу склала 3,7% 1.
Вартість позикового капіталу визначається як відношення нарахованих відсотків за кредит до загальної суми коштів, мобілізованих за допомогою кредиту. У 2009 році вартість позикового капіталу склала 18,29%.
Середньозважена вартість капіталу (WACC) визначається за формулою 2.1 2.
WАСС = W 1 х Re + W 2 х Rd х (1 - h), (2.1)
де
W 1 - частка власного капіталу в капіталі компанії
W 2 - частка довгострокової заборгованості в капіталі компанії
Re - ставка доходу на власний капітал (вартість власного капіталу)
Rd - ставка доходу на позиковий капітал (вартість позикового капіталу або вартість боргу)
h - ставка податку на прибуток (20%).
Отже, величина середньозваженої вартості капіталу залежить не тільки від вартості кожної складової капіталу, а й від частки кожного джерела в сукупності. З урахуванням наведених вище даних, для ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля »середньозважена вартість капіталу склала 12,24%.
Таким чином, була проаналізована структура і вартість капіталу ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля », виявлена фінансова нестійкість підприємства і його залежність від зовнішніх кредиторів, що дає підстави для переходу до оптимізації структури капіталу.
2.3 Пропозиції щодо оптимізації структури капіталу організації ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля »
Оптимізація структури капіталу проводиться з метою забезпечення найбільш ефективної пропорційності між його прибутковістю і вартістю, а також фінансовою стійкістю підприємства.
Оптимізація структури капіталу проводиться за наступними напрямками: максимізація рівня прибутковості (рентабельності) власного капіталу, мінімізація середньозваженої вартості капіталу.
Оптимізація структури джерел капіталу за першим критерієм проводиться таким чином, представленим у таблиці 2.4 1. Для зручності подання абсолютні значення в таблиці представлені в мільйонах карбованців.
Таблиця 2.4 Розрахунок рівня рентабельності власного капіталу при різних значеннях коефіцієнта фінансового важеля.
№ п / п | Показник | Варіант розрахунків | ||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||
1 | Власний капітал | 3 884 | 3378 | 2872 | 2366 | 1860 | 1354 | 848 |
2 | Позиковий капітал | 0 | 506 | 1 012 | 1 518 | 2 024 | 2 530 | 3 036 |
3 | Загальна сума капіталу | 3 884 | 3 884 | 3 884 | 3 884 | 3 884 | 3 884 | 3 884 |
4 | Коефіцієнт фінансового левериджу (2 / 1) | 0,00 | 0,15 | 0,35 | 0,64 | 1,09 | 1,87 | 3,58 |
5 | Рентабельність активів,% | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 |
6 | Ставка відсотка за кредит,% | 0 | 10 | 12 | 14 | 16 | 16 | 18 |
7 | Сума брутто-прибутку (3-5/100%) | 3 884 | 3 884 | 3 884 | 3 884 | 3 884 | 3 884 | 3 884 |
8 | Сума відсотків за кредит | 0 | 447 | 630 | 893 | 1 298 | 1 783 | 3 202 |
9 | Прибуток після виплати відсотків | 3 884 | 3 437 | 3 254 | 2 991 | 2 586 | 2 101 | 682 |
10 | Ставка податку на прибуток,% | 20 | 20 | 20 | 20 | 20 | 20 | 20 |
11 | Сума податку на прибуток | 777 | 687 | 651 | 598 | 517 | 420 | 136 |
12 | Чистий прибуток (9-11) | 3 107 | 2 750 | 2 603 | 2 393 | 2 069 | 1 681 | 546 |
13 | Рентабельність власного капіталу,% (12/1-100%) | 0,80 | 0,81 | 0,91 | 1,01 | 1,11 | 1,24 | 0,64 |
Як показують представлені в таблиці дані, максимальний рівень рентабельності при заданих умовах досягається при коефіцієнті фінансового левериджа в 1,87; тобто при меншому рівні співвідношення власних і позикових коштів у структурі джерел, ніж існуючий на ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля »в даний час. При подальшому зростанні останнього ставка відсотка за кредит підвищується, внаслідок чого знижується рентабельність власного капіталу.
Процес оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації середньозваженої вартості капіталу представлений в таблиці 2.5 1.
Таблиця 2.5 Розрахунок середньозваженої вартості капіталу
Показник | Варіант розрахунків | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3
Розрахунки, наведені в таблиці, показали, що мінімальна середньозважена вартість капіталу підприємства досягається при співвідношенні власного і позикового капіталу в пропорції 70% до 30%. Враховуючи те, що залежність між вартістю підприємства та середньозваженою вартістю капіталу зворотна, при такій структурі капіталу та інших рівних умов реальна ринкова вартість ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля »буде максимальною. Фінансовий леверидж сам по собі є одним з основних механізмів оптимізації структури капіталу з урахуванням заданого рівня прибутку і ризику. Ефектом фінансового левериджу називається показник, який відображає рівень додатково одержуваної прибутку на власний капітал при різній частці використання позикових коштів, він розраховується за формулою (2.1) 1. (2.1) де ЕФЛ - ефект фінансового левериджу, що виражається в прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу,%; Снп - ставка податку на прибуток (десятковий дріб); КВРа - коефіцієнт валової рентабельності активів (визначається відношенням валового прибутку до середньої вартості активів),%; ПК - середній розмір відсотків за кредит, що підприємство сплачує за використання позикового капіталу,%; ЗК - середня сума позикового капіталу, що використовується підприємством; СК - середня сума власного капіталу. Для розглянутого підприємства ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля »ефект фінансового левериджу становить (мінус) 36,9, що, зрозуміло, є дуже низьким значенням даного коефіцієнта. При розрахунку ефекту фінансового левериджу можна виділити три основні складові, які ми розглянемо докладніше. Податковий коректор фінансового левериджу (1 - Снп), показує, в якій мірі, у зв'язку з різним рівнем оподаткування прибутку, виявляється ефект фінансового левериджу. Недолік інформації ускладнює використання даної складової при аналізі структури капіталу. Диференціал фінансового левериджу (КВРа - ПК), який характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів, а також середнім розміром відсотка за кредит, є головною умовою досягнення позитивного ефекту фінансового левериджу. Такий ефект проявляється тільки за умови, що рівень валового прибутку, одержуваної активами підприємства, перевищує середній розмір відсотка за використовуваний підприємством кредит. Чим більше значення має диференціал фінансового левериджу, тим вище за інших рівних умов буде його ефект. У даному випадку негативне значення обумовлене, головним чином, низькою рентабельністю активів підприємства, супроводжуване високими ставками по кредитах. В якості рекомендованих заходів можна запропонувати позбавлення від непрофільних активів, тримання яких на балансі підприємству не вигідно (особливо це стосується необоротних активів), реструктуризацію дебіторської заборгованості 1. Коефіцієнт фінансового левериджу (ЗК / СК) характеризує суму позикового капіталу, залученого підприємством, що припадає на одиницю власного капіталу. Діяльність ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля »характеризується великою величиною позикових коштів, що обумовлює високе значення аналізованого коефіцієнта. Отже, можна зробити висновок про те, що особливу увагу слід приділити значенням диференціала, домогтися його позитивного значення за рахунок підвищення рентабельності активів. Таким чином, були розглянуті основні шляхи оптимізації структури капіталу на прикладі ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля », в результаті чого виявлено основні рекомендації:. Різке збільшення частки власного капіталу, реструктуризація активів підприємства, підвищення його фінансової стійкості. ВИСНОВОК Капітал, поряд з природними та трудовими ресурсами, є одним з найважливіших факторів виробництва. На сьогоднішній день цей термін не має єдиного визначення в економічній літературі. У цій роботі під капіталом розуміється сукупність усіх джерел коштів, які використовуються для фінансування активів та операцій, у тому числі короткострокова і довгострокова заборгованість, привілейовані і звичайні акції (тобто, пасив балансу). Капітал підприємства можна класифікувати за кількома ознаками, в цілях роботи більш детально була розглянута класифікація за ознакою «титул власності». Згідно з цією класифікацією капітал підрозділяється на власний і позиковий види; слід зазначити, що такий поділ капіталу в системі джерел його залучення носить визначальний характер. Основними складовими власного капіталу є статутний, додатковий, резервний капітал і нерозподілений прибуток. Крім власників у фінансуванні діяльності фірми беруть участь кредитори, які надають свої кошти на умовах терміновості, зворотності, платності. Виходячи з цього, структура капіталу може розглядатися як сукупність його окремих, взаємозв'язаних елементів, які виділені з тією або іншою ознакою класифікації. Найважливішою теоретичної та практичної категорією теорії капіталу є його вартість. Під вартістю капіталу розуміється величина процентної ставки, яку потрібно платити інвесторам, які вкладають капітал у діяльність даного підприємства. З економічної точки зору вартість капіталу характеризує суму, яку слід регулярно платити за залучення одиниці капіталу з певного джерела. Визначення оптимальної структури є найважливішим питанням теорії структури капіталу. Оптимізація капіталу спрямована на вирішення певних завдань, до яких відносяться: формування обсягу капіталу, достатнього для забезпечення необхідних темпів розвитку підприємства; оптимальний розподіл капіталу за видами діяльності, напрямками використання; досягнення максимальної прибутковості капіталу при заданому рівні фінансового ризику, або ж мінімізація фінансового ризику використання капіталу при заданому рівні прибутковості та інші. Існують такі підходи до визначення оптимальної структури капіталу, серед яких можна виділити методику розрахунку ефекту фінансового левериджу; методику розрахунку виробничо-фінансового левериджу; підхід EBIT - EPS; метод «Дюпон». З метою застосування теоретичних основ на практиці, була проаналізована структура капіталу ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля », що є об'єктом дослідження. Далі були проаналізовані основні напрямки оптимізації структури капіталу досліджуваного об'єкта за такими напрямками: максимізація рівня прибутковості (рентабельності) власного капіталу, мінімізація середньозваженої вартості капіталу, методика розрахунку фінансового левериджу. Далі були дані рекомендації з досягнення оптимальної структури капіталу, які, головним чином, зводяться до збільшення частки власних коштів і реструктуризації активів. Таким чином, в даній курсовій роботі було розглянуто теоретичні основи оптимізації структури капіталу, в тому числі такі базисні категорій, як капітал, структура, ціна капіталу; а також основні методи визначення оптимальної структури капіталу і шляхи її досягнення на основі ВАТ «Московський вертолітний завод ім . М.Л. Миля ». СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1 Фінансовий менеджмент: навчальний посібник / під ред. Є.І. Шохіна. - М.: ІД ФБК-ПРЕС, 2004. с.129 1 Кузнєцов Б. Т. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. с.289. 2 Кузнєцов Б. Т. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. с.293. 1 Павлова Л.М. Фінансовий менеджмент: підручник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. с.113. 1 Фінансовий менеджмент: теорія і практика: підручник / за ред. Є. С. Стоянової. - М.: Перспектива, 2003. с.478. 1 Ковальов В.В. Фінансовий менеджмент: теорія і практика. - М.: ТК Велбі, 2007. с.781 1 Райзберг Б.А. Сучасний економічний словник. - М.: ИНФРА-М, 2007. с.296. 2 Росс С. Основи корпоративних фінансів. - М.: Лабораторія базових знань, 2000. с.314. 3 Коттл С. Аналіз цінних паперів. - М.: Олімп-бізнес, 2000. с.251. 1 Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. - Київ: Ельга, 2004. с.272. 2 Басовский Л.Є. Фінансовий менеджмент: підручник. - М.: ИНФРА-М, 2003. с.216. 1 Грідчіна М.В. Фінансовий менеджмент: курс лекцій. - Київ: МАУП, 2004. с.122 2 Грідчіна М.В. Фінансовий менеджмент: курс лекцій. - Київ: МАУП, 2004. с.117 1 Карасьова І.М. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. - М.: Омега-Л, 2006. с.265 2 Теплова Т.В. Фінансовий менеджмент: управління капіталом та інвестиціями. - М.: ГУ ВШЕ, 2000. с.314. 1 Ушаева С.М. Грані оптимізації структури капіталу в умовах кризи / / Вісник Хмельницького державного університету. - 2010. - № 5. с.173. 2 Вихор Дж. Основи фінансового менеджменту. - М.: І. Д. Вільямс, 2008. с.783. 1 Івашківську І. Від фінансового важеля до оптимізації структури капіталу компанії / / Журнал Управління Компанією. - 2004. - № 11 (42). с.21. 1 Матеріали ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля »[електронний ресурс] / / режим доступу www. Mi - helicopters. Ru. 1 Матеріали ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М.Л. Миля »[електронний ресурс] / / режим доступу www. Mi - helicopters. Ru. 1 Матеріали ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М. Л. Миля »[електронний ресурс] / / режим доступу www. Mi - helicopters. Ru. 1 Матеріали ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М. Л. Миля »[електронний ресурс] / / режим доступу www. Mi - helicopters. Ru. 1 Матеріали ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М. Л. Миля »[електронний ресурс] / / режим доступу www. Mi - helicopters. Ru. 1 Матеріали ВАТ «Московський вертолітний завод ім. М. Л. Миля »[електронний ресурс] / / режим доступу www. Mi - helicopters. Ru. 2 Вихор Дж. Основи фінансового менеджменту. - М.: І. Д. Вільямс, 2008. с.461. 1 Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. - Київ: Ельга, 2004. с.341. 1 Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. - Київ: Ельга, 2004. с.343. 1 Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. - Київ: Ельга, 2004., С.461. 1 Бланк І.А. Фінансовий менеджмент. - Київ: Ельга, 2004., С.466. |