[ Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва ] | 4822,02 - - | 4701,7 - 59,9 | 4694,3 - 59,9 | 97,4 - - | |
Плодово-ягідні (багаторічні) насадження, га | - | - | - | - | |
Ліс, га | - | - | - | - |
Як свідчать дані таблиці 3, нажаль, розміри та структура земельних угідь зменшилися. Так, загальна земельна площа порівняно з 2007 р. складає 98,6%, площа с.-г. угідь – 98,6%, у т. ч. рілля – 97,4%
Таблиця 4 – Площа та урожайність с.-г. культур
Показники | 2009 р. | ||
| площа, га | структура, % | урожайність, ц/га |
1 | 2 | 3 | 4 |
Загальна площа с.-г. угідь | 4754,2 | 100 | - |
у т. ч. пашні | 4694,3 | 98,7 | - |
Зернові – всього | 2465,4 | 51,9 | - |
у т. ч.: кукурудза на зерно ячмінь | 243,7 481,3 | 5,1 10,1 | 31 13,7 |
горохсоя | 496,1 | 10,4 | 22,7 |
Технічні – всього у т.ч.: соняшник | 1221,2 1221,2 | 25,7 25,7 | - 23,1 |
Кормові - всього у т. ч.: кормовий буряк кукурудза на силос кукурудза на зелений корм | 518
518
| 10,9
10,9
|
170
|
Багаторічні трави – всього | 172,1 | 3,6 | - |
у т. ч.: на зелений корм на сіно | - 172,1 | - 3,6 | - 30 |
Однорічні трави – всього | 317,6 | 6,7 |
|
у т. ч.: на зелений корм на сінаж на сіно | - 268,5 49,1 | - 5,6 1 | - 70 40 |
При цьому в останньому аналізуємо,що у 2009 році отримано непогані врожаї,але менш ніж у минулому (таблиця 4). Таблиця 5 – Показники галузі рослинництва за 2007-2009 рр.
Найменування с.-г. культури | Площа, га | Урожайність, ц/га | Собівартість, 1 ц, грн. | ||||||
| 2009 р. | 2008 р. | 2007 р. | 2009 р. | 2008 р. | 2007 р. | 2009 р. | 2008 р. | 2007 р. |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Оз. пшениця | 1191,3 | 1770,9 | 2104,4 | 56 | 57,1 | 32 | 65,0 | 40,9 | 51,3 |
Оз. тритикале | - | 10 | 0 | - | 37,3 | 0 | - | 65,7 | 0 |
Яр. пшениця | 53 | 91,5 | 168,5 | 19,2 | 25,9 | 14,5 | 74,4 | 80,8 | 83,7 |
Ячмінь | 481,3 | 147 | 168,5 | 13,7 | 29,3 | 25,9 | 83,0 | 80,8 | 83,7 |
Горох | 496,1 | 150 | 482,5 | 22,7 | 32,8 | 28,1 | 95,0 | 63,7 | 123,0 |
Кукурудза на зерно | 243,7 | 449,8 | 355,2 | 31 | 47,2 | 62,7 | 87,0 | 75,4 | 33,6 |
Сорго | - | 218,5 | 99,5 | - | 49,6 | 43,9 | - | 52,5 | 41,1 |
Гречка | - | 140 | 0 | - | 7,8 | 0 | - | 173,7 | 0 |
Овес | - | 216,7 | 0 | - | 36,3 | 0 | - | 40,2 | 0 |
Віко-овес | - | 0 | 50 | - | 0 | 29,1 | - | 0 | 26,3 |
Соняшник | 1221,2 | 931,5 | 730 | 23,1 | 24,4 | 27,9 | 78,0 | 101,7 | 63,6 |
Соя | - | 0 | 0 | - | 0 | 0 | - | 0 | 0 |
Кукурудза на силос | 518 | 357,7 | 287,9 | 170 | 272 | 290 | 13,9 | 8,60 | 8,12 |
Кукурудза на з/корм | - | 81,6 | 126,2 | - | 213 | 180 | - | 8,10 | 8,11 |
Озимі на з/корм | - | 9,5 | 11 | - | 75 | 87,1 | - | 7,10 | 9,42 |
Сорго на з/корм | - | 33 | 0 | - | 493 | 0 | - | 3,90 | 0 |
Однорічні трави на з/корм | - | 28 | 6,5 | - | 139 | 111,7 | - | 9,60 | 12,67 |
Багаторічні трави на з/корм | - | 21,7 | 56,7 | - | 237 | 200,7 | - | 6,30 | 4,34 |
Багаторічні трави на сіно | 189,9 | 91,5 | 222,9 | 30 | 64,3 | 51 | 26 | 24,90 | 16,92 |
Однорічні трави на сіно | 49,1 | 28,2 | 0 | 40 | 60 | 0 | 42 | 27,30 | 0 |
Озимі на сінаж | - | 6 | 0 | - | 90,5 | 0 | - | 17,10 | 0 |
Однорічні трави на сінаж | 268,5 | 161,5 | 291,8 | 70 | 164 | 67,6 | 26,5 | 10,20 | 17,33 |
Багаторічні трави на сінаж | 208 | 166,5 | 0 | 62 | 142 | 0 | 19,8 | 9,90 | 0 |
Кормові коренеплоди | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Солома | 916 | * | * | 15 | * | * | 8,5 | 60 | 30 |
Усього | 5836,1 | 5111,1 | 5096,1 | * | * | * | * | * | * |
Непогані показники господарство має у рослинництва по собівартості.
3.2 Характеристика тваринницької галузі
Як правило аналіз гурту розпочинають з характеристики породного складу гурту. Породний склад гурту великої рогатої худоби СТОВ «Агросвіт» наведено у таблиці 6.
Таблиця 6 – Породний склад гурту великої рогатої худоби
Породність | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | |||
| гол. | % | гол. | % | гол. | % |
Чистопородні і ІV покоління | 500 | 100 | 600 | 100 | 760 | 100 |
ІІІ покоління | - | - | - | - | - | - |
ІІ покоління | - | - | - | - | - | - |
І покоління | 500 | 100 | 600 | 100 | 760 | 100 |
Як бачимо, усі тварини у господарстві є чистопородними.
Таблиця 5 – Віковий склад гурту корів
Роки | Показники | Вік | По гурту | ||||
|
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 і ст. |
|
2007 | голів | 163 | 181 | 120 | 36 | - | 500 |
| % | 33 | 36 | 24 | 7 | - | 100 |
2008 | голів | 195 | 253 | 141 | 11 | - | 600 |
| % | 32 | 42 | 24 | 2 | - | 100 |
2009 | голів | 229 | 301 | 158 | 72 | - | 760 |
| % | 30 | 40 | 21 | 9 | - | 100 |
У відношенні вікового складу гурту слід відмітити, що немає тварин надто старих, натомість значна частина тварин 3-4 річного віку, які є повновіковими.
Таблиця 6 – Геніалогічна структура маточного гурту
| Належність до лінії, гол. | Разом | ||||||
| Сітейшна | Хановера | Кавалера | Чіфа | Елевейшна | голів | % | |
Корови | 215 | 200 | 305 | 40 | - | 760 | 55,4 | |
Нетелі | - | 15 | 47 | 29 | - | 91 | 6,6 | |
Телиці ст. 1 року | 11 | 14 | 84 | 23 | - | 132 | 9,6 | |
Телиці до 1 року | - | 149 | - | 109 | 129 | 387 | 28,4 | |
Разом | голів | 226 | 378 | 436 | 201 | 129 | 1370 | - |
| % | 16,5 | 27,6 | 31,8 | 14,7 | 9,4 | - | 100 |
Геніалогічна структура гурту представлена лініями Кавалера (найбільш чисельна – 31,8% усього поголів’я), Хановера (27,6%), Сітейшна (16,5%), Чифа (14,7%) та Елевейшна (9,4%).
Таблиця 7 – Виробництво продукції тваринництва
Показники | Роки | 2009 р. у % до 2007 р. | ||
| 2007 | 2008 | 2009 |
|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1. Валове виробництво, ц: - молока - яловичини - свинини | 23407 2091 2206 | 27932 2134 1618 | 36419 2091 1807 | 155,6 100 81,9 |
2. Продаж молока, ц: - натуральної жирності - базової жирності | 20023 12351 7672 | 24568 13638 10930 | 32516 19510 13006 | 162,4 158 169,5 |
3. Середньорічний надій на корову, кг | 4759 | 5028 | 5411 | 113,7 |
4. Середньодобові прирости живої ваги, г: - молодняку ВРХ - свиней |
683 438 |
730 457 |
733 461 |
107,3 105.3 |
5. Продана м’яса – всього, ц: у т. ч. яловичини свинини | 2348 2487 | 2696 1502 | 899 1701 | 38,3 68,4 |
6. Собівартість 1 ц, ц корм. од.: - молока - яловичини - свинини | 37,7 36,7 74,9 | 42,3 69 86,05 | 56,03 80 110,45 | 148,6 218 147,5 |
7. Затрати кормів на 1 ц, ц корм. од.: - молока - яловичини - свинини | 1,16 11,1 6,2 | 1,29 8,9 0,5 | 1,1 9,9 6,3 | 94,8 89,2 101,6 |
8. Затрати праці на 1 ц, люд.-год.: - молока - яловичини |
3,6 22,1 |
3,5 21, |
2,8 19 |
77,8 86 |
- свинини | 31,2 | 30,8 | 25 | 80,1 |
9. Виручка від реалізації продукції тваринництва, тис. грн.: у т. ч.: молока яловичини свинини |
3537,5 1408,5 1731,8 |
4877,9 2938,7 1724,0 |
6638,0 2712,9 2411,2 |
187,6 192,6 139,2 |
10. Рівень рентабельності, %: у т. ч.: молока яловичини свинини |
90,6 -31 -20,3 |
45 -0,1 10 |
65 -11 14,3 |
71,7 281,8 141,9 |
Чудові показники має господарство по виробництву продукції тваринництва у цілому, де має значні плюси по переважній більшості показників у порівнянні з попередніми роками (табл. 7) та відносно поголів’я тварин та їх продуктивності зокрема (табл. 8).
Таблиця 8 – Поголів’я тварин та їх продуктивність
Показники | Роки | 2009 р. у % до 2007 р. | ||
| 2007 | 2008 | 2009 |
|
Велика рогата худоба – всього, гол. | 1366 | 1519 | 1605 | 117,5 |
у т. ч. молочного напрямку продуктивності |
|
|
|
|
з них: корови | 500 | 600 | 760 | 152 |
нетелі телиці до 6 міс. телиці 6-12 міс. телиці 13-18 міс. телиці 19-24 міс. бугайці | 55 101 107 96 315 192 | 76 167 168 170 260 78 | 91 139 186 103 91 235 | 165,4 137,6 173,8 107,3 28,8 122,4 |
Свині – всього, гол. | 1001 | 1322 | 1243 | 124,2 |
у т. ч. основних свиноматок | 65 | 65 | 65 | 100 |
Таблиця 9 – Забезпеченість тварин кормами
Показники | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | ||||||
| Потреба, ц | Заготовлено, ц | Забезпеченість, % | Потреба, ц | Заготовлено, ц | Забезпеченість, % | Потреба, ц | Заготовлено, ц | Забезпеченість, % |
Грубі | 49840 | 31084 | 62,4 | 50800 | 58365 | 114,9 | 47000 | 34660 | 73,7 |
у т. ч. сіно | 9260 | 11364 | 122,7 | 13850 | 7577 | 54,7 | 12000 | 7560 | 63 |
Соковиті | 195370 | 119244 | 61 | 125830 | 412289 | 112,3 | 85000 | 79160 | 93 |
у т. ч. силос | 66330 | 83470 | 125,8 | 64280 | 97340 | 151,4 | 85000 | 79160 | 93 |
Сінаж | 40580 | 19720 | 48,6 | 36950 | 50788 | 137,4 | 35000 | 27100 | 77 |
Коренеплоди | 55250 | - | - | - | - | - | - | - | - |
Зелені | 73790 | 35774 | 48,5 | 61550 | 43949 | 71,4 | 6000 | 6000 | 100 |
Концентрати | 23543 | 23543 | 100 | 21134 | 21124 | 100 | 29470 | 29470 | 100 |
Виробництво кормів – всього, ц корм. од. | 53668 | 35717 | 66,5 | 64927 | 70068 | 107,9 | 65800 | 59647 | 90,6 |
у т. ч.: на 1 га корм. угідь | 58,2 | 46,8 | 78,7 | 64,4 | 69,5 | 107,9 | 65,3 | 59,2 | 90,6 |
на 1 умовну голову | 40,7 | 27,1 | 66,6 | 45,1 | 48,6 | 107,8 | 42,3 | 38,4 | 90,8 |
Чудовим резервом підвищення і продуктивних і відтворних якостей є забезпечення тварин кормами у повному обсязі, адже, як свідчать дані таблиці 10, тут є прогалини.
Таблиця 10 – Молочна продуктивність корів за 305 днів останньої закінченої лактації і жива маса
Найменування | Усього голів | Надій, кг | Жир | Білок | Жива маса, кг | ||
|
|
| % | кг | % | кг |
|
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
У середньому щодо стада | 760 | 6615 | 3,7 | 245 | 3,3 | 218 | 582 |
І лактація факт. | 150 | 5659 | 3,7 | 208 | 3,3 | 183 | 513 |
Стандарт породи | - | 3200 | 3,7 | 118 | 3,3 | 106 | 500 |
% до стандарту породи | - | 177 | 100 | 176 | 100 | 173 | 102,6 |
ІІ лактація факт. | 330 | 6585 | 3,7 | 247 | 3,3 | 218 | 565 |
Стандарт породи | - | 3600 | 3,7 | 133 | 3,3 | 119 | 560 |
% до стандарту породи | - | 183 | 100 | 185,7 | 100 | 183,2 | 100,9 |
ІІІ лактація факт. | 280 | 6857 | 3,7 | 253 | 3,3 | 226 | 610 |
Стандарт породи | - | 4000 | 3,7 | 148 | 3,3 | 132 | 600 |
% до стандарту породи | - | 171,4 | 100 | 171 | 100 | 171,2 | 101,7 |
Корови господарства характеризуються високою молочною продуктивністю, значно перевищуючи стандарт. Однак це стосується лише надою та жиру, а по білку і по живій масі – часто його недосягаючи. Крім того, молочна продуктивність має й негатив, якщо говорити у відношенні відтворення, між якими існує негативна кореляція.
Таблиця 11 – Показники виробництва молока у господарстві
Показники | Роки | 2009 р. у % до 2008 р. | |
| 2008 | 2009 |
|
1 | 2 | 3 | 4 |
Валовий надій, ц | 33516 | 3641,9 | 108,7 |
Продаж молока, ц | 30556 | 32516 | 106,4 |
Жирність проданого молока, % | 3,7 | 3,51 | 94,9 |
Білковість проданого молока, % | 3,2 | 3,1 | 96,9 |
Товарність молока, % | 73,3 | 89,3 | 121,8 |
Кількість корів, гол. | 600 | 760 | 126,7 |
Удій від 1 корови, кг | 5028 | 5411 | 107,6 |
Вихід телят на кожні 100 корів, гол. | 52 | 99,8 | 191,9 |
Вихід телят на 100 корів і нетелей, гол. | 67 | 100 | 149,3 |
Кількість нетелей, гол. | 76 | 91 | 119,7 |
Середньодобові прирости молодняку ВРХ, г | 730 | 733 | 100,4 |
Вік отелення первісток, міс. | 25 | 25 | 100 |
Введення у стадо первісток на кожні 100 корів, гол. | 37 | 38,6 | 104,3 |
Собівартість 1 ц молока, грн. | 132,50 | 123 | 92,8 |
у тому числі: вартість кормів, грн. | 55 | 62 | 112,7 |
оплата праці, грн. | 22 | 20,57 | 93,5 |
Витрати кормів на 1 ц молока, ц корм. од. | 1,29 | 1,1 | 85,3 |
Затрати праці на 1 ц молока, л.-год. | 3,5 | 2,8 | 80 |
Кількість працюючих на фермі, осіб | 57 | 60 | 105,3 |
Виручка від продажу 1 ц молока, грн. | 197,93 | 204,0 | 103,1 |
Загальна сума прибутку від реалізації молока, тис. грн. | 1518,1 | 2614,3 | 172,2 |
Прибуток на 1 корову за рік, грн. | 2626,47 | 3880 | 147,7 |
У таких же тонах можемо описати й ситуацію по інших показниках, що характеризують тваринництво господарства та скотарство зокрема (табл. 12-13).
Таблиця 12 – Показники виробництва яловичини у господарстві
Показники | Роки | 2009 р. у % до 2007 р. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2007 | 2008 | 2009 |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Виробництво яловичини, ц: |
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
у живій масі | 2348 | 2696 | 2340 | 99,7 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
у забійній масі | 1644 | 1887 | 1640 | 99,8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. Поставлено на дорощування та відгодівлю, гол. | 116 | 103 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3. Жива маса 1 гол., кг | 100 | 105 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4. Середньодобові прирости, г |
|
| - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
за молочний період | 641 | 684 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
за період дорощування | 620 | 641 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
за період відгодівлі | 809 | 853 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
за весь період вирощування | 690 | 726 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5. Знято з відгодівлі, гол. | 116 | 101 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6. Вік молодняку при реалізації, міс. | 18 | 17 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7. Жива маса 1 гол. при реалізації, кг | 450 | 405 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8. Валовий приріст живої маси, ц | 1917 | 1921 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9. Затрати кормів на 1 ц приросту, ц корм. од. | 11,1 | 8,9 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10. Затрати праці на 1 ц приросту, люд.-год. | 22,1 | 21,4 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11. Собівартість 1 ц приросту живої маси, грн. | 1174,00 | 1453,30 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12. Виручка від реалізації, грн.: |
|
| - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 ц живої маси | 600 | 1090 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 голови, реалізованої на м’ясо | 2399 | 4360 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
всієї продукції | 1408500 | 2938700 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13. Прибуток, грн. | -634000 | -2700 | -
Таблиця 13 – Програма приросту молодняку ВРХ (фактична), бугайці
3.3 Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я ВРХ У господарстві розводять українську червоно-рябу молочну породу корів, яка створена схрещуванням червоно-рябої худоби вітчизняної селекції з голштинською. Як порода затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 р. № 127 "Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби". Тварин червоно-рябої молочної породи розводять у всіх областях України. Загальний масив породи становить 2565 тис. голів, у т. ч. 1800 тис. корів і 960 бугаїв-плідників. Жива маса дорослих корів — 600—650 кг, бугаїв — 850— 1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси у 12 місяців 290—300 кг, у 18 — 400—420 кг, бугайці — відповідно 380—400 і 500—520 кг, маючи при цьому задовільні м'ясні якості. Молочна продуктивність у кращих племінних стадах становить 6000—8000 кг молока жирністю 3,6—3,8%. Корови-рекордистки: Регата 7216 (3-13755-3,30), Крапка 108 (2-12227-4,08-499), Билина 1021 (2-10669-3,50), Рубрика 3425 (4-10543-4,29). Від корови Песизи 1514 за 11 лактацій одержано 80935 кг молока, Мензурки 229 КЧП-1541 за 10 лактацій — 75954 кг з вмістом жиру 3,64%, або 2765 кг молочного жиру. Як показали результати численних досліджень, бугайці нової породи в оптимальних умовах вирощування за інтенсивністю приросту живої маси, виходом туші переважають ровесників вихідної материнської породи. Добові прирости до 18-місячного віку становлять 900—1000 і більше грамів. Витрати корму на 1 кг молока в базових племінних господарствах становлять 0,9—1,1 кг к. од., на 1 кг приросту живої маси молодняку — 6,5—7,2 к. од. Екстер'єрні особливості. Тип будови тіла тварин червоно-рябої породи здебільшого молочний. Вони істотно переважають ровесниць вихідної материнської породи як за живою масою, так і за промірами. У них більша висота в холці, коса довжина тулуба, глибина й обхват грудей, дещо "підсушений", міцний кістяк. Порода в цілому та її внутрішньопородні формування достатньо консолідовані за типом, рівнем продуктивності, технологічністю вимені. Ці ознаки успадковуються при розведенні тварин "в собі". Відтворювальна здатність. За цим показником тварини червоно-рябої молочної породи не поступаються вихідним породам. Вік першого отелення корів коливається від 803 до 870 днів. Сервіс-період становить 85—100 днів. Його коливання зумовлені факторами навколишнього середовища, технологічними умовами утримання та годівлі. Бугаї-плідники породи за об'ємом еякуляту, концентрацією сперми, активністю і запліднюючою здатністю не відрізняються від аналогів вихідних порід. Генеалогічна структура породи включає три внутрішьопородні типи (центрально-східний, західний, поліський), три заводські типи (київський, подільський, харківський), шість ліній: Монтфреча 91779 КЧП-540, Суддина 1688624 КЧП-749, Астронавта 1696984 КЧП-735, Ельбруса 897 КГФ-10, Борда 33811246, Алема 5113607 і 55 високопродуктивних родин. Особливості генетичної структури за групами крові. Новій породі притаманна висока частота антигенів A, C, E, F, L, H' (більше 50%), низька (менше 10%) частота факторів R1, М, U', Н". За антигенами А, С, X1, U' порода схожа з голштинською, за факторами Е, Х2, V, L наближається до голландської породи. Оригінальними для неї є такі фактори, як R2 (частота його 44% проти 14,2 у голштинів, і — 12,2% у голландської породи), Ш (нижче, ніж у голштинської і голландської порід). Найбільш специфічними є фактори U і Н". За алелями системи В груп крові найвищу частку мають ВОY, ВОУD' і ОJ'К'О', що свідчить про її чітку диференціацію порівняно з вихідними породами. Резистентність. За даними дослідників, червоно-ряба молочна порода за резистентністю її тварин не поступається вихідним та іншим породам відповідного ареалу. Перспективи розведення породи — використання тварин червоно-рябої породи, її структурних формувань в усіх зонах України, де створені нормальні умови годівлі й утримання для прояву їх генетичного потенціалу. Переважно рекомендуються зони Лісостепу і Полісся [33]. На підставі обґрунтування основних перспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі, визначають їхні параметри і види продукції, яку доцільно виробляти. Ураховуючи встановлений обсяг виробництва і визначену продуктивність худоби, планують її поголів’я [35]. На особливу увагу при цьому заслуговує зоотехнічне й економічне обґрунтування раціональної структури стада. Остання характеризується таким співвідношенням окремих вікових і статевих груп худоби у стаді даного виду тварин на певну дату, за якого виробляється найбільша кількість високоякісної продукції при найменших затратах праці й коштів. Критеріями оптимальної структури стада можуть бути максимальна сума чистого (валового) доходу чи товарної (валової) продукції. Плануючи структуру стада, ураховують такі фактори: спеціалізацію галузі в господарстві, на фермі; рівень інтенсивності вирощування і вік реалізації надремонтного молодняку; строк виробничого використання маточного поголів’я, систему відтворення стада (проста чи розширена) і темпи росту поголів’я худоби, вік уведення маточного поголів’я в експлуатацію. Наприклад, у господарстві м’ясо-молочного напряму із закінченим оборотом стада корови становлять 35%, нетелі— 6, ремонтні телиці— 15, надремонтний молодняк— 44% загального поголів’я, а в господарствах, що спеціалізуються на виробництві незбираного молока,— відповідно 60, 11, 25 і 4%. Планові розробки раціональної структури стада є основою складання його обороту, тобто руху (зміни) складу статево-вікових груп окремих видів худоби протягом певного періоду, організованого відповідно до планових вимог господарства і з урахуванням природних умов відтворення поголів’я худоби. Оборот стада господарства планують з таким розрахунком, щоб не тільки виконати договірні зобов’язання з реалізації продукції і покрити внутрішньогосподарські потреби в ній, а й створити передумови для збільшення виробництва продукції в наступні роки. У господарствах складають річний, сезонний, квартальний і помісячний оборот стада. Оборот стада є джерелом вихідних даних для розрахунків виробництва продукції тваринництва, потреби в кормах, тваринницьких приміщеннях, витрат на формування стада, поточних витрат, а також для визначення потреби в робочій силі. Плануючи оборот стада, враховують вплив природних і організаційно-господарських факторів. До перших належать перехід тварин з однієї вікової групи в іншу впродовж певного календарного строку, тривалість періоду розплоду, строки настання й досягнення статевої і повної фізичної зрілості; до других— сезони продажу продукції, найраціональніші календарні строки парування й отелення, економічно вигідні строки використання маточного поголів’я, строки вирощування молодняку для тих чи інших цілей, раціональні строки парування молодняку, строки кастрації, тривалість і характер відгодівлі окремих груп тварин. Річний оборот стада в галузі тваринництва складають на основі попередньо розробленого помісячного обороту стада, що значно підвищує точність та обґрунтованість планових розрахунків. У їх основу покладено такі природні та організаційно-економічні умови відтворення стада:
На особливу увагу заслуговує план парування і надходження приплоду. Його складають таким чином, щоб забезпечити:
Таблиця 14 – Причини вибраковування корів (%)
Щодо великої рогатої худоби приплід у плановому році буде одержано від корів і телиць, спарованих з квітня по грудень звітного року, а також у першому кварталі планового року. Для складання плану парування корів у січні—липні потрібна зоотехнічна інформація щодо їх отелень у червні—грудні звітного року. У планово-економічній роботі підприємства широко використовують показник умовного поголів’я (для обчислення рівнів насиченості господарства поголів’ям худоби, забезпеченості кормами тощо). При цьому застосовують такі коефіцієнти: корови, бики-плідники— 1,0; молодняк, старший за 1 рік— 0,5; телята до року— 0,125; свині дорослі— 0,5; підсвинки, старші за 4 місяці— 0,25; поросята до 4 місяців— 0,05; вівці й кози дорослі— 0,1, ягнята— 0,06; коні дорослі— 1,1; молодняк коней, старший за 1 рік— 0,8; лошата до року— 0,25; кролики— 0,02; птиця— 0,02. На підставі потреби підприємства в продукції тваринництва, атакож запланованих продуктивності худоби і птиці, структури й обороту стада визначають плановий обсяг виробництва продукції. Виробництво м’яса планують за трьома показниками: вирощування, реалізація в живій та забійній масі. Так, валова продукція вирощування складається з маси приросту тварин за рік, живої маси приплоду за винятком падежу тварин і визначається за формулою: П = (A + Б) – (В + С), де П— продукція вирощування худоби і птиці в живій масі (приріст); A— жива маса поголів’я худоби і птиці на кінець планового року; Б— жива маса худоби і птиці, яку планують до вибуття (продаж відповідно до укладених договорів, забій у господарстві, продаж племінної та іншої худоби, інше вибуття за винятком падежу худоби; В— жива маса худоби і птиці на початок планового року; С— жива маса придбаної худоби і птиці й тієї, що надійшла зі сторони. Обчислена продукція вирощування худоби і птиці в цілому щодо даного їх виду перевіряється аналогічним розрахунком за кожною статево-віковою групою. Валовий приріст за рік визначають множенням середньорічного поголів’я на середньодобовий приріст живої маси і на 365 днів. Загальна маса одержаного приросту по господарству має відповідати даним госпрозрахункових планів ферм. Для перевірки правильності розрахунків стосовно живої маси доцільно провести балансовий розрахунок: A = В + Г + Д – М, де Г— маса придбаної худоби, приплоду і поголів’я, переведеного з інших груп, Д— валовий приріст за рік; M— маса худоби, яка вибула. Продукцію вирощування худоби і птиці, виробництво молока та яєць за кварталами і місяцями року планують виходячи із середнього поголів’я відповідних статево-вікових груп за певний період (інформація береться з додатково складеного планового помісячного руху худоби і птиці) і запланованої їхньої продуктивності. При цьому доцільно враховувати фактичні дані щодо продуктивності тварин і виробництво продукції за місяцями і кварталами у попередні роки. Планування реалізації продукції тваринництва за кварталами року здійснюють виходячи із запланованих обсягів виробництва і додатково складених балансів виробництва і розподілу тваринницької продукції за кварталами. При цьому необхідно враховувати різкі коливання внутрішньогосподарських виробничих потреб у молоці через нерівномірність надходження приплоду. У господарстві маються 2 пункти штучного осіменіння. Осіменяють корів і телиць ректо-цервікальним способом. Для цього використовується шприц-пістолет, який складається з тонкої металевої трубки і штовхача та одноразовий полімерний чохол. Сперму у пайетах. Завозять із Київської області, Бориспільського району, «Генетичні ресурси». Таблиця 15 – Оцінка бугая-плідника Люкка Ред. DE 05 79108198 за якістю нащадків
Тварин в охоті виявляють за рефлексом нерухомості під час прогулянок. Корів після розтелення осіменяють через 30-45 днів, телиць – при досяганні віку 15-18 міс. і живої маси 340 кг. Вихід телят за 2009 р. – 99,8%. Заплідненість після І осіменіння у корів – 60%, у телиць – 70-75%. На 2010 р. планується вихід телят на рівні 95-100%. Найбільш плодотворним є осіменіння корів та телиць у період травень-липень. 3.3.1 Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода Велика рогата худоба голштинської породи швидко реагує на умови утримання й годівлі. Ми поставили задачу – вивчити вплив годівлі корів на їх здатність до запліднення та розвиток плода до отелення. Відомо, що при поганій організації відтворення корови і телиці плідно запліднюються в основному в кінці літа—початку осені. До цього часу організм тварини, особливо при пасовищному вмісті, щонайкраще підготовлений до запліднення. Проте при цих термінах остання третина вагітності доводиться на зиму, коли кормів мало і вони низької якості. В результаті тваринні часто абортують, а більшість телят народжуються слабкими [39]. Незбалансованість раціону по живильних речовинах, а також їх низький рівень у кормах руйнує репродуктивну функцію раніше, ніж виявляються інші симптоми і знижується молочна продуктивність. На відтворну функцію корів впливає і зміна раціону. При цьому змінюється мікрофлора рубця, що відбивається на енергетичному балансі. Телята, що народилися у жовтні і листопаді, найбільш життєздатні, оскільки остання третина вагітності в їх матерів доводиться на літо, коли досить трави, а це — найповноцінніший корм для худоби. У березні 2009р. відібрали 30 тільних корів голштинської породи масою 547,5 кг, в яких отелення очікувалося у травні. Наступну групу з 30 тварин тієї ж породи масою 545,3 кг відібрали у вересні. У всіх у них це була друга вагітність. Корови були штучно осімененені. Проаналізували раціони всіх піддослідних корів, а в серпні 2009р. і січні 2010. досліджували їх кров на вміст у ній каротину. Після отелень оглянули і зважили приплід. Годівля корів у зимово-стійловий і літній періоди дещо розрізняється за якістю, хоча види кормів протягом року залишаються одними й тими ж (таблиця 16). Улітку тварин не пасуть, але з вересня раціон оновлюється тільки що заготовленим сіном і сінажем, які по поживності набагато перевершують старі запаси, де до кінця зимово-стійлового періоду, як показали наші дослідження, каротину майже не залишається. Неминучими були і втрати цукру. Таблиця 16 – Раціон сухостійних корів у різні сезони
Аналіз раціону в зимовий і літній періоди показав, що у ньому недостатньо обмінної енергії, сухої речовини, протеїну, цукру і каротину, оскільки в процесі зберігання кормів вміст цих поживних речовин поступово знижується. Рівень обмінної енергії зменшився з 82% (норма) до 76,1%, сухої речовини — з 86,4 до 80,3, протеїну — з 89,2 до 83, цукру —с 37,3 до 34,7, каротину — з 58,7 до 16,4%. Цукрово-протеїнове співвідношення було 0,42. Як видно з таблиці 16, після заготовки кормів у раціоні значно підвищився вміст цукру і каротину. Біохімічні дослідження показали, що у крові тварин кількість каротину набагато менше норми: влітку воно коливалося від 0,3 до 0,6 мг%, а взимку — від 0,2 до 0,4 мг%. У СТОВ «Агросвіт» отелення протягом року розподіляються вельми нерівномірно (таблиця 17). Таблиця 17 – Розподіл отелень з травня по жовтень
Основна маса отелень доводиться на початок літа. З травня по липень розтелилося 73,4% корів, запліднених з вересня по листопад, коли кормів було до достатньо, причому хорошої якості. Годівля сухостійних тварин відбилася на живій масі приплоду. Для аналізу ми порівняли корів що розтелилися в листопаді і травні. Раціон першої групи із знов заготовлених кормів за змістом живильних речовин і енергії був значно краще, ніж другий. Телята, що народилися в листопаді, перевершували по живій масі своїх однолітків, що народилися в травні, на 3,5%. У корів, що розтелилися в листопаді, не було случав затримання посліду, а при травневих отеленнях їх було чотири. Таким чином, якість годівлі корів і статево-вікових телиць впливає на їх заплідненість, а також на отелення ріст і розвиток приплоду. Найкращі можливості для годівлі сухостійних корів — влітку і на початку зимово-стійлового періоду, а найбільш крупний і здоровий приплід можна отримати восени і на початку зими. 3.3.2 Вплив віку осіменіння на продуктивність телиць Досліджуване стадо (120 голів) володіє хорошою молочною продуктивністю, у середньому надої корів різного віку перевищують порідний стандарт на 62–95% і досягають 4966 кг. Середній вміст жиру у молоці перевершує стандартне на 0,04–0,05% і складає 4,24–4,27%. Висока продуктивність цих тварин пояснюється правильною селекцією, хорошими умовами годівлі та утримання. Ми досліджували залежність молочної продуктивності первісток від віку осіменіння. Результати представлені у таблиці 18. При осіменінні у віці 20–22 міс. підвищується молочна продуктивність і жива маса корів. Подальше відкладання осіменіння призводить до незначного збільшення молочної продуктивності (на 67 кг, або 1,3%) і зниження живої маси (на 28 кг, або 5%). Слід зазначити, що вік осіменіння телиць не чинив впливу на показники жирномолочності. Таблиця 18 – Вплив віку осіменіння на продуктивність телиць
Останніми роками вітчизняні селекціонери стали приділяти більше уваги повноцінному вирощуванню молодняка, аби отримувати здібних до відтворення тварин, використання яких забезпечує швидкий генетичний прогрес поголів'я, збільшує термін експлуатації корів і істотно скорочує витрати на «перетримку» у господарствах ремонтних телиць. Сьогодні для багатьох порід худоби розроблені стандарти інтенсивного вирощування телиць, призначених для ремонту стада. Так, корів айрширської породи при середньодобовому прирості 600–650 г осіменяють у віці 15–16 місяців, коли вони досягають живої маси 350-370 кг [1]. Для вивчення відтворних якостей піддослідних первісток ми оцінили їх за наступними показниками: вік першої охоти і першого отелення, тривалість тільності, багатопліддя, сервіс-період, жива маса після отелення (таблиця 19). Різниця у віці першої охоти, першого запліднення і отелення між групами варіює у межах 3–5%, але відмінності недостовірні. Що стосується досягнення віку першої ефективної злучки і продуктивних якостей тварин, то їх залежність не лише значима, але й, на наш погляд, визначальна. Раннє отелення говорить про хороші відтворні здібності і вигідний термін господарського використання телиці. По такому важливому показнику, як сервіс-період, істотної різниці між групами не виявлено, ймовірно, з-за їх нечисленності. Таблиця 19 – Відтворна здатність первісток
Для дорослих корів нормальним вважається сервіс-період в 90 днів, що дозволяє щорік отримувати від кожної з них і молоко, і потомство. Проте для первісток, які ще ростуть, таке велике навантаження, що супроводиться різкими змінами у технології годівлі, призводить до збільшення сервіс-періоду. Тому у досліджуваних тварин він склав 171–196 днів, що в два рази перевищує допустиму межу. Чіткіші відмінності між групами відмічені у показниках живої маси. Це ще раз підтверджує гіпотезу про те, що скороспілість і інтенсивність формування відтворних здібностей зв'язані зі швидкістю зростання. 3.4 Визначення ефективності різних форм організації штучного осіменіння корів і телиць Ми вивчали дві форми організації штучного осіменіння корів: загальноприйняту (контроль), засновану на осіменінні корів у пунктах, і запропоновану (дослід), засновану на осіменінні корів і телиць у місцях їхнього утримання. Після доставки дослідних тварин на пункт штучного осіменіння і їх фіксації в станку у всіх корів було відмічено загальне напруження і судорожні скорочення мускулатури задніх кінцівок. При доторкуванні рукою до хвоста і обробці зовнішніх статевих органів, тварини приймали напружену позу з сильно вигнутою спиною. Загальна напруга мускулатури підсилювалась і відмічалось значне скорочення гладкої мускулатури статевих органів, що ускладнювало введення руки і інструмента в статеві шляхи. Після введення в цервікальний канал піпетки з контрольною рідиною проводили інтенсивний масаж шийки матки, при якому спостерігали пульсуючі нейтральні коливання рідини у піпетці. Через 35-45 секунд інтенсивного масажу всмоктуючі антиперистальтичні скорочення матки вдалось викликати тільки у 3-х корів (13%), через 45-90 секунд - у 5-ти корів (31%), через 90-120 у 3- х корів , через 120-150 секунд у 7-ми корів (30%), у останніх 5-ти корів (21%) не вдалось викликати антиперистальтичних скорочень навіть після інтенсивного і більш довготривалого масажу шийки матки і клітора. Результати цих досліджень, наведені у таблиці 20, говорять про те, що примусова доставка тварин у стані еструсу на пункти штучного осіменіння порушує моторну функцію статевого апарату самиці, яке супроводжується значним напруженням гладкої мускулатури і призводить до порушень процесу запліднення самиць. Таблиця 20 – Характеристика форм організації штучного осіменіння
Дослідження моторної функції статевих органів самиць за випробуваною методикою може слугувати вірогідним критерієм для визначення фізіологічної реакції самиці на технологічні маніпуляції, пов'язані із штучним осіменінням корів та телиць. Одержані результати дають підставу вважати, що при проведенні маніпуляцій осіменіння корів у пунктах, головними стресорами є: примусове вилучення корів в охоті із загального гурту, їх фіксація і примусове переведення до пункту з застосуванням стимуляції їх руху фізичними засобами, фіксація корови у стаціонарному станку, незвична обстановка пункту штучного осіменіння та інше. А вважаючи ту обставину, що при двократному осіменінні всі ці маніпуляції повторюються, відповідно цьому подвоюється і стресове навантаження на самиць в охоті. Відомо, що при інтенсивній дії різних стрес-факторів, організм тварин мобілізує захисні механізми для відновлення гомеостазу. Як правило, така стабілізація відбувається за рахунок другорядних функцій. Тому при стресах одним із перших спостерігаються розлади у статевій системі. Статеві залози стимулюються гонадотропними гормонами передньої долі гіпофізу. При мобілізації захисних механізмів гіпофіз у стані стресу збільшує секрецію адренокортикотропного гормону, необхідного для підтримки життєдіяльності організму, що призводить до зниження виробки гонадотропних гормонів. Це пов'язано з тим, що в такий критичний період потреба в них організму різко знижується. До їх числа відносяться у першу чергу статеві гормони (ФСГ, ЛГ, ЛІТ). В результаті стресу статеві залози різко знижують свою активність, що в свою чергу гальмує фолікулогенез, овогенез і лютеогенез та блокує синтез естрогенів і прогестерону. Окрім цього, в крові тварин яких ми осіменяли у пункті штучного осіменіння виявлено підвищений рівень еозинофілів, а у тварин, яких осіменяли в стійлах рівень еозинофілів у межах норми. Це свідчить про те, що виробка кортикостероїдних гормонів під час стресу провокує підвищення рівня еозинофілів і зниження запліднюючої здатності тварин. Один з найважливіших заходів підвищення запліднювальної здатності маточного поголів'я – це профілактика або зниження негативних наслідків стресів при штучному осіменінні тварин. Заходи профілактики наслідків стресів базуються на 2-х принципах, це: 1)створення оптимальних умов експлуатації тварин при максимальній оптимізації навколишнього середовища; 2)застосування хімічних і гормональних препаратів, вітамінів, антибіотиків для активного впливу на перебіг стресових реакцій. Ми вважаємо, що слід надавати перевагу першому принципу. На нашу думку усунення стресів при штучному осіменінні можна досягти за рахунок переводу тварин на однократне осіменіння і застосування більш досконалої організації і технології осіменіння корів і телиць у місцях їхнього утримання. Для визначення ефективності штучного осіменіння самиць у місцях їхнього утримання з використанням спеціального обладнання у порівнянні з осіменінням у пункті формували по дві групи корів і телиць (дослідні, контрольні). Контрольну групу корів осіменяли двічі в одну охоту: перший раз зразу після виявлення корів в охоті а другий, - через 10-12 годин після першого. Корів осіменяли асептичним способом у пункті штучного осіменіння. При цьому фіксували тварин від радіального переміщення за допомогою обслуговуючого персоналу ферми. Дослідних корів осіменяли один раз через 8-12 годин від початку охоти за принципом „ранок-вечір", при цьому як у контрольних, так і дослідних корів охоту визначали візуальним способом під час прогулянок на вигульних майданчиках за рефлексом нерухомості. У дослідних корів додатково уточнювали оптимальний час осіменіння за стадією розвитку фолікула шляхом ректальної пальпації. Дослідних корів виявляли в охоті на вигульних майданчиках. Після прогулянок корови самостійно займали свої місця в стійлах, де їх спочатку фіксували біля годівниць ланцюговими прив’язями. Сперму розморожували в умовах пункту штучного осіменіння за загально прийнятою методикою. Сперму розбавляли і розфасовували у поліетиленові ампули асептично. Об'єм дози становив 1 мл з вмістом 15-16 млн. активних сперміїв з прямолінійно-поступальним рухом. Інструменти зі спермою для мано- і ректоцервікального осіменіння комплектували в умовах лабораторії внутрішньогосподарського пункту, безпосередньо після взяття і розбавлення сперми бугаїв. Підготовлені інструменти зачохлювали і переносили в поясі-патронташі до місця осіменіння корови або телиці водночас з переміщенням фіксатора. Безпосередньо перед осіменінням корову додатково фіксували за допомогою портативного станка. Для цього станок з'єднували замками на водогінній трубі стійлового обладнання, або ж на металевій перекладині і опускали на тварину з таким розрахунком, щоб її тулуб її знаходився між штангами. Штанги опускали до зависання їх на лямці з аплікаторами. В цей час аплікатори лямки подразнювали шкіру ерогенної зони в області останнього поперекового хребця тварини, що викликало у неї рефлекс нерухомості. Цей ефект оснований на фізіологічному явищі, яке полягає у тому, що при пальпації шкіри в указаній зоні тварина заспокоюється, прогинає спину и приймає позу, зручну для штучного осіменіння. Після заспокоєння самиць, обробляли зовнішні статеві органи і коровам вводили сперму мано-цервікальнім, а телицям – ректо-цервікальним способами. Після осіменіння розмикали замки за допомогою важелів затворів, станок знімали з тварини. Після цього його переміщували по проходах корівника до пункту штучного осіменіння. У досліді і контролі враховували витрати часу на одне осіменіння і, заплідненість тварин після першого осіменіння, а також слідкували за поведінкою тварин під час їхнього осіменіння. Порівняльні дані по заплідненню тварин в залежності від місця осіменіння та рівень еозинофілів в крові представлено у таблиці 21. Таблиця 21 – Порівняльна характеристика осіменіння корів в стійлах і у пункті штучного осіменіння
Як видно з отриманих даних, відсоток запліднення корів при одноразовому осіменінні склав 84%, що на 14% було вище у порівнянні із загальноприйнятим двократним осіменінням. Таким чином, однократне осіменіння корів з уточненням оптимального часу введення сперми у статеві шляхи самці має перевагу перед двократним осіменінням за економією високоцінної сперми у два рази, затрат праці на одне запліднення у два рази при одночасному підвищенні заплідненості на 14%. Підвищення заплідненості ми пояснюємо зниженням стресових реакцій у тварин за рахунок виключення додаткового осіменіння, яке вважаємо фізіологічно необґрунтованим і недоцільним для подальшого використання. В досліді проведено осіменіння 50 корів. За результатами ректальних досліджень запліднилось після першого осіменіння 42 корів (84%). В контрольній групі осіменено 50 корів. Заплідненість після першого осіменіння становила 35 корів, або 70%. Різниця за заплідненістю досягла 14% на користь осіменіння корів в стійлах з використанням запропонованої технології. Таким чином, використання запропонованої технології осіменіння корів у стійлах в порівнянні з існуючими технічними рішеннями забезпечує: - усунення факторів, що викликають негативні стресові реакції у тварин; - можливість дотримання техніки безпеки при штучному осіменінні корів в стійлах; - усунення необхідності осіменіння корів в стаціонарних пунктах, що дає змогу знизити витрати робочого часу при проведенні штучного осіменіння в 5,5 разів; - забезпечується підвищення заплідненості корів майже на 14% і раціональне використання сперми високоцінних бугаїв; - компактність, зручність і безпечність запропонованого обладнання в експлуатації та можливість легко переміщувати його безпосередньо до місць утримання корів в охоті, що значно полегшує роботу техніків і забезпечує енерго- і, ресурсозбереження при штучному осіменінні корів і телиць; - використання фіксаційного станка може бути з успіхом застосовано при клінічних обстеженнях корів, діагностиці їх вагітності, гінекологічних обстеженнях, лікуванні маститів і при інших зооветеринарних обробках; - безстресова технологія осіменіння забезпечує високу ефективність при штучному осіменінні стресочутливих порід корів. 4 Охорона праці та довкілля 4.1 Охорона праці в галузі Законодавство України про охорону праці, яке складається із Закону та інших нормативних актів, має широку сферу дії. Воно поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і видів діяльності на усіх громадян, які працюють, включаючи учнів і студентів під час виробничої практики. На підприємстві повинні бути розроблені наступні нормативні акти з питань охорони праці:
Законодавство України про охорону праці встановлює високий рівень життя і здоров’я працівників в процесі трудової діяльності. Забезпечення здорових та безпечних умов праці покладається на власника (адміністрацію). Керівник зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місті відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників гарантованих законодавством пор охорону праці. Що стосується правової бази, то на власнику лежить обов’язок розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах господарства. Він встановлює правила виконання робіт і поведінки працівників на території господарства. Ці правила повинні відповідати основним вимогам, які встановлені державним актом. При відсутності вимог, які потрібно виконувати для забезпечення безпечних нешкідливих умов праці на певних роботах, керівник зобов’язаний вжити, погоджених з органами державного нагляду, заходів, що забезпечують безпеку працівників. Відповідно до діючого законодавства, відповідальність за організацію роботи по охороні праці та техніці безпеки в господарстві покладено на керівника господарства. Проведення роботи по охороні праці в тваринництві покладено на головного зоотехніка і головного лікаря ветеринарної медицини господарства. За стан машин і механізмів та обладнання в тваринництві і в цілому по господарству відповідає інженер по трудомістких процесах. Важливе значення в плануванні та організації всієї роботи по охороні праці має комплексний план заходів по охороні праці, який складається в господарстві на окремий період часу (на 5 років). В цьому плані вказуються заходи по охороні праці заплановані на рік. При прийнятті на роботу працівників головні спеціалісти проводять з ними вступний інструктаж. При цьому, вони знайомлять їх з правилами безпеки при обслуговуванні сільськогосподарських тварин, машин, а також загальними правилами електробезпеки. Інструктаж на робочому місті проводять бригадири і зоотехніки. В їх програму входить ознайомлення з технологічними процесами на даних ділянках роботи, будовою машин, установок, інвентарю і обладнання, що застосовується при роботі. При цьому працівників ознайомлюють з безпечними методами роботи і прийомами праці, з інструкцією із техніки безпеки для даного виду робіт, правилами транспортування вантажів і перевезення тварин.
Після цього факт проведеного інструктажу реєструється у журналі. Повторний інструктаж проводиться з усіма робітниками систематично через кожні 6 місяців. Мета цього інструктажу відновлювати і підтримувати рівень знань з техніки безпеки. Даний інструктаж реєструється також у журналі. Крім цього на ділянках робіт з підвищеною небезпекою, повторний інструктаж проводять раз у квартал. Всі спеціалісти та посадові особи раз у три роки проходять навчання з питань охорони праці. Для пропаганди охорони праці широко використовуються засоби наочної агітації у вигляді плакатів і стендів. Слід відмітити, що в господарстві систематично здійснюється контроль за проведенням заходів по охороні праці. Відповідно до діючого законодавства, всі професійні захворювання і отруєння, що виникли на виробництві, розслідуються, обліковуються і в подальшому аналізуються причини їх виникнення. При кожному нещасному випадку в господарстві потерпілий або свідок відразу повідомляє керівника робіт, який організовує першу допомогу потерпілому і відправляє його до медпункту, потім письмово повідомляє начальника про даний випадок. Результати розслідування нещасного випадку, що викликав втрату працездатності не менше одного робочого дня оформлюється актом форми 11-1, в якому формуються обставини, причини, що викликали нещасний випадок і складаються міроприємства по їх ліквідації. За результатами розслідування робляться висновки про відповідальність адміністрації якщо були допущені відхилення від вимог охорони праці, а також про відповідальність самого потерпілого, якщо він допустив необережність при виконанні дорученої йому роботи, порушив правила техніки безпеки. При роботі з тваринами слід дотримуватися особливої безпеки в зв’язку із непередбаченістю їх поведінки. Для початку треба бути в полі зору тварини, надалі потрібно її окликнути і повільно без різких рухів підходити. При маніпуляціях пов’язаних із спричиненням болю тварину слід фіксувати за допомогою вірьовок і фіксуючих приладів. Також слід дотримуватися особистої гігієни і стерильності у наданні терапевтичної допомоги. Для цього потрібно одівати захисний одяг: гумові рукавиці, ковпак на голову, резинові чоботи, прорезинений фартух, халат. Всі інструменти при застосуванні повинні бути стерильними. Одразу після використання їх слід стерилізувати. Всі роботи пов’язані з хімічними обробками реєструються в спеціальних книгах. Практичні вимоги до кожного робітника викладені в технологічних картах. На основі технологічних карт розроблені операційні карти, в яких приведені інструкційні вказівки про порядок аварійних зупинок, про вимоги техніки безпеки і виробничої санітарії на окремих робочих місцях. На фермі є попереджувальна сигналізація, тобто вивішуються знаки безпеки: заборонено користуватись відкритим вогнем, «заборонено палити», «вхід заборонено», обмежено електричний струм. Для попередження ураження електричним струмом в приміщеннях, дотримують тварин, ізольовані проводи розміщені на висоті не менше 3 метрів від рівня підлоги. Проводи повітряних ліній ізолюють від тіла опори і піднімають на висоту, гарантуючу безпеку людям. Для роботи на тваринницькій фермі допускають осіб фізично здорових, що пройшли медичний огляд, добре знаючих виробничі процеси, свої обов’язки. Осіб молодших 18 років, не допускають до обслуговування жеребців, кнурів та бугаїв-плідників. Фінансування заходів з охорони праці у господарстві проводиться із внутрішньогосподарських коштів. 4.2 Екологія Екологічна ситуація, яка склалася за останні два десятиріччя на Україні, характеризує стан взаємовідносин суспільства, виробництва і природи. Вона не тільки вимагає суворого контролю за аграрним природокористуванням, але і потребує переведення сільськогосподарського виробництва на якісно нову екологічно безпечну технологічну основу. Від поліпшення екологічної ситуації, а також використання у сільськогосподарському виробництві біологічних добрив, значною мірою залежить у найближчій перспективі успіхів в зростанні продуктивності створених людиною агро систем і ефективність оцінювання агропромислового комплексу. Сільське господарство не являється природною системою, проте дуже впливає на природні системи, особливо на якість повітря, ґрунтових поверхневих вод. Тому, як інші галузі, - це галузь, що потребує внесення матеріалів, які повністю не використовуються в процесі виробництва і можуть потрапляти в навколишнє середовище, спричиняючи в ньому негативні явища. Однією із проблем господарства, яку потрібно вирішувати є недопущення забруднення тваринницькими фермами природного середовища. Тваринницькі ферми у господарстві розміщені з дотриманням еколого-гігієнічних норм. При оцінці еколого-санітарного стану ферми можна відмітити, що не всі санітарно-гігієнічні норми належним чином проводяться на території ферм і вигульних майданчиків, що і є загрозою для забруднення навколишнього середовища. Спостерігаються такі джерела забруднення як гній, хоча він і є цінним органічним добривом, але при порушенні правил його зберігання є загрозою забруднення навколишнього середовища. Визначено, що при утворенні одного кілограма молока утворюється до 5 кг гною. Виробництво продукції тваринництва ґрунтується на перетворенні рослинного білка, спожитого тваринами і використовується для росту тіла і продукування молока. Інша частина неперетравлених кормових залишків (незасвоєних) виділяється у якості фекалій і сечі. Сільськогосподарські тварини споживають багато рослинних кормів. Наприклад: доросла тварина (до 500 кг ж.м./м) з’їдає за рік 5 т сухих кормів. Спожита твариною харчова маса піддається складним біохімічним реакціям в організмі жуйним і хімічним після виділення екскрементів. Внаслідок цих реакцій утворюється багато хімічних сполук, які поширюються у навколишнє середовище. При утриманні тварин вони виділяють метан і аміак, який можна виявити по запаху, та який псує повітря, основним компонентом його є сірка. Виділення сполук тваринами, що мають неприємний запах є неминучий, але при додержанні усіх зоогігієнічних норм у приміщенні, зокрема вентиляції, концентрацію його можна зменшити. Близько 90% аміаку, що міститься у повітрі, надходить із сільськогосподарського виробництва, головним його джерелом є тваринництво. Тому важливу роль у захисті повітряного балансу мають зелені насадження, які обов’язково повинні бути на території ферми. А також територія ферми повинна бути розміщена на відстані 500-1000 м від населеного пункту і на відстані 500 м від найближчих водойм, для того, щоб не забруднювалося повітря населеного пункту стороннім неприємним запахом і також, щоб стоки із ферми не надходили у водойми села. Ферми у господарстві розташовані за 200 м від населеного пункту, не огороджені парканом. Дорога, яка веде до ферми асфальтована, а дороги на території ферми з твердим покриттям, що позитивно впливає на санітарний стан тваринницьких приміщень. На фермах відсутні санпропускники і ізолятор, карантинне відділення, при вході в приміщення відсутні дезковрики. Гноєсховище розміщене за 150 м від тваринницьких приміщень з підвітряної сторони. Гній з тваринницьких приміщень прибирається два рази на добу ланцюговим гноєтранспортером і подається на причіп трактора. Після наповнення причепу гній вивозиться на гноєсховище. 5 Висновки та пропозиції 5.1 Висновки
5.2 Пропозиції виробництву З метою підвищення молочної продуктивності та ефективності штучного осіменіння корів, профілактики стресових факторів, раціонального використання сперми високоцінних бугаїв і трудових затрат, рекомендується:
Список використаної літератури
|