додати матеріал

приховати рекламу

Конституція

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

П Л А Н
1.Види ДЖЕРЕЛ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА 2
2.Понятие КОНСТИТУЦІЇ 5
3.Основні РИСИ КОНСТИТУЦІЇ 8
4.Функції КОНСТИТУЦІЇ 16
5.ЮРІДІЧЕСКІЕ ВЛАСТИВОСТІ КОНСТИТУЦІЇ 18
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 20

- 2 -
1.Види ДЖЕРЕЛ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

Об'єктивні причини (джерела) виникнення і существова-
ня конституційного права лежать в матеріальних умовах жит-
ні суспільства. Правовий ж наукою вироблено поняття юридичних
джерел права. Під джерелом права в юридичному сенсі поні-
нудяться ті форми, в яких знаходять своє вираження правові норми.
Основними видами джерел конституційного права-є нор-
мативно-правові акти, судові прецеденти і правові звичаї, а
також іноді міжнародні та внутрішньодержавні договори. Нор-
мативно-правові акти конституційного права звичайно поділяють-
ся на закони, нормативні акти виконавчої влади, нормативні
акти органів конституційного контролю (нагляду), парламентські
регламенти, акти місцевого самоврядування.
Закони приймаються зазвичай законодавчими зборами, иног-
та іншими вищими органами влади - монархами в абсолютних мо-
нарха, вузькими постійно діючими колегіальними органами в
деяких країнах.
За ступенем важливості й характеру регульованих суспільних
відносин закони поділяються на основні (конституції), конс-
тітуціонние, органічні і звичайні.
Конституції (основні закони) проголошують основні права і
свободи людини і громадянина, регулюють основи суспільного
ладу, форму держави, встановлюють принципи організації та
діяльності державних органів. В окремих країнах вони ре-

- 3 -
значених регулювати не всі відзначені суспільні відносини.
Конституційні закони як джерела права мають різне
значення в різних країнах. У Чехо-Словаччині наприклад, було прийняття-
те, що конституційні закони доповнюють Конституцію. Органічна-
кі закони в ряді країн (зазвичай романської системи права) визна-
ляють статус органів держави на основі бланкетних статей конс-
тітуцій. Наприклад, Конституції Франції передбачає урегулир-
вання органічними законами статусу таких державних орга-
нов, як Конституційна рада (ст. 63), Висока палата правос-
дия (ст. 67), Економічна і соціальна рада (ст. 71), Вищий
рада магістратури (ст. 65).
Ту ж юридичну силу, як і закони, мають у деяких
країнах нормативні акти, які видаються у порядку заміщення парла-
ментів.
Вони часто підлягають подальшому утвердженню парламентом і
є джерелами конституційного права, якщо містять відповід-
чення норми.
До нормативно-правовим актам виконавчої влади відносяться
нормативні акти глав держав (укази, декрети, накази і т.п.)
та нормативні акти урядів, а іноді і відомств (ордонанси,
декрети, постанови і т.п.). Зазначені акти служать джерелами
конституційного права лише в тій частині, в якій містять його
норми. Між ними існує певна субординація: норматив-
ні акти нижчестоящих державних органів не повинні суперечать
чить актам вищих. Нормативні акти голів держав і урядів-
нізацією мають найбільш широку сферу дії.
Практично в кожній країні існують констітуціонноправо-
ші звичаї, однак лише в окремих країнах вони вважаються офіцій-

- 4 -
альних джерелами конституційного права.Ето правила поведінки,
ніде в офіційних виданнях не записані в їх якості,
однак протягом тривалого часу застосовуються й мовчазно
санкціоновані державою. Найчастіше ці правила представ-
ляють собою певний спосіб реалізщіі констжуціонно-правових
норм. Втім, судом вони в будь-якому спучае не захищаються.
Широке поширення звичай одержав у конституційному
праві Великобританії (конституційні угоди). Багато положе-
ня британської конституції існують нині саме в цій формі:
"Король повинен погодитися з біллем, які пройшли через обидві палати
Парламенту "," лідер партії більшості - Прем'єр-Міністр ";" мі-
міністри виходять у відставку, якщо перестають попьзоваться довірою
Палати громад "," Палаті лордів не належить ініціатива фінан-
вих биллей "та ін
Міжнародні договори служать джерелами конституційного
права у разі коли регулюють конституційні проблеми і пре-
бачені їх безпосереднє застосування. У сучасних консти-
туціях багатьох держав містяться положення про примат міжнарод-
рідного права перед національним. Це породжене процес-
сом подальшої інтернаціоналізації економіки та інших об-
суспільного життя.

- 5 -
2.Понятие КОНСТИТУЦІЇ
Конституція - це Основний Закон держави, що виражає по-
лю панівного класу або всього суспільства і що закріплює осно-
ви суспільного і державного ладу, права і свободи людини
століття і громадянина.
Слово (термін) "конституція" походить означає "встановлен-
ня "," пристрій ". Конституція як Основний закон держави
засновує політичну форму існування суспільства, систему го-
сударственних органів, встановлює порядок їх формування та
спосіб функціонування, закріплює права і свободи людини і
громадянина.
Конституція в сучасному її розумінні не була відома ні в
давнину, ні в середньовіччі. Правда, в стародавньому Римі окремі
акти імператорів іменувалися конституціями. Але вони нічого спільного
не мали з основними законами держав, що виникли в епоху пе-
рехода людства від феодалізму до капіталізму.
Першою конституцією в її справжньому розумінні виявилася конс-
тітуція США 1787 р. Услід за нею з'явилася конституція Франції
1791 р. в результаті перемоги Великої французької революції. У Х1Х
в. конституції були прийняті в більшості європейських країн. З їх
допомогою панівні класи прагнули "... надати своїй по-
ле ... загальне вираження у вигляді державної волі, у вигляді за-
кону ". Конституція як Основний закон держави з'являється
тільки в ту історичну епоху, яка характеризується правовим
рівністю громадян або підданих. Власне вона як би оліцетво-

- 6 -
прискорює це рівність своїм змістом. Законодавчо оформляючи і
закріплюючи суспільні відносини, що відповідають корінним потребі
тям та інтересам панівних класів або всього суспільства, конс-
тітуція виступає в якості потужного важеля внутрішньополітичної
стабільності держави, сталого функціонування його власт-
них структур.
Закріплюючи найбільш важливі обшественние відносини, принципи-
альні положення та основні підвалини суспільства, політичну
форму його існування, конституція служить правовою базою для
поточного законодавства. У цьому законодавстві переломлюються,
розкриваються і конкретизуються положення конституції. Причому,
важливо підкреслити, що воно не може і не повинно "розвивати" або
доповнювати конституцію. Відповідаючи Основному закону держави,
поточне законодавство наповнює його положення конкретним со-
триманням. При цьому конституційні норми зберігають свою визна-
ленность і вищу юридичну силу по відношенню до норм поточного
законодавства.
На відміну від звичайних законів, Основний закон держави ха-
теризується стабільністю і довговічністю. Ці якості консти-
туції обумовлені двома обставинами. По-перше, в силу абс-
трактного змісту її положень вона не схильна до постійних
змінам. по-друге, жорстка процедура щодо внесення до неї вимірюв-
нений і доповнень служить гарантом її життєздатності і довго-
вічності.
Таким чином всі інші закони та правові приписи
владних структур держави повинні відповідати конституції
- Їх правовій основі. Ті з них, які суперечать Конституції-
маційних принципам і нормам, підлягають скасуванню.

- 7 -
Конституції можна класифікувати по різних підставах.
У залежності від способу об'ектівірованія державної волі
панівного класу або всього суспільства конституції підрозділяють-
ються на писані, тобто складені у вигляді єдиного документа і
неписані - що складаються із законів парламенту, що містять норми
конституційного характеру, судових прецедентів і правових Оби-
чаїв.
За способом зміни, внесення поправок і доповнень консти-
туції можна класифікувати на жорсткі і звичайні. Жорсткими є-
ються конституцією, для прийняття і зміни яких встановлена
більш складна процедура, ніж для звичайних законів держави. До
звичайним конституціям відносяться ті, які приймаються та мінливого-
ються у спрощеному порядку, тобто в порядку, встановленому для
звичайних парламентських законів.
У залежності від відповідності або невідповідності тим факти-
ного суспільним відносинам, які склалися і панують
в суспільстві, конституції поділяються на фіктивні і дія-
тільні. Фіктивні конституції не висловлюють громадські ставлення-
ня, які функціонують в країні. Вони відірвані від дійсності
ності і суто формальні. Дійсні ж конституції є
адекватним вираженням і втіленням фактичних суспільних від-
ношень, які склалися в суспільстві. Саме вони служать правовою
критерієм соціальної природи політичної влади і держави,
способу їх організації та діяльності на відповідній терито-
рії, фактичного статусу людини і громадянина.


- 8 -
3.Основні РИСИ КОНСТИТУЦІЇ
Основні риси характеризують конституцію як специфічну
реальність, що надає потужний вплив на суспільні відно-
шення. Будучи концентрованим виразом політичним перебуваючи-
ня суспільства, рівня його розвитку, конституція регулює осново-
вважають сфери його життєдіяльності. Це і знаходить своє крик-
щення в її характерних рисах.
Характерною рисою Конституції РФ 1993 р. є її адек-
ватний характер складається в суспільстві громадським отношени-
ям. Вона відбиває перехідний характер російського суспільства, проти-
воречівий спосіб його існування. У ній знайшли втілення те,
що досягнуто і відстоюється багатонаціональним народом Росії:
різноманіття форм власності, конкуренція, свобода еконо-
нення підприємницької діяльності, політичний і ідеологічний плюралізм, приз-
нание прав і свобод людини і громадянина, федеративний пристро-
тво, засноване на самовизначення і рівноправність народів, самос-
самостійному статусу місцевого самоврядування і т.д.
До характерну рису Конституції РФ 1993 р. відноситься наявність
в ній основних положень. Вона містить норми, регулюю-
щие найбільш важливі суспільні відносини і службовці правової
основою для поточного законодавства. Тому за своїм утримуючи-
нію вони гранично абстрактні, бо мають на меті закріплення

- 9 -
найголовнішого в суспільних відносинах.
Характерною рисою Конституції Росії є також її пря-
мої дії. Це закріплено у статті 15 Основного закону РФ. У
Відповідно до цього конституційні норми не потребують будь ли-
бо іншому правовому підтвердженні. Це надає їм дійсну
вищу юридичну силу і служить гарантом від їх спотворення.
Нарешті, для Конституції Російської Федерації характерні не-
зиблемость і забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Це
виражається в тому, що Конституція проголошує, що "визнання,
дотримання та захист прав і свобод людини і громадянина - зобов'язаний-
ність держави "(ст. 2). При цьому особливо підкреслюється, що
"Людина, її права і свободи є найвищою цінністю". У Конс-
тітуціі закріплюються і гарантуються права і свободи людини і
громадянина відповідно до загальновизнаних принципів і норм
міжнародного права (стаття 17).
Такі основні риси, властиві Конституції РФ.
Перш за все на відміну від попередніх конституцій Консти-
туція РФ 1993 р. відрізняється особливим, властивим лише їй порядком
розробки.
Як відомо, в силу обставин, що склалися і політич-
кого протиборства між Президентом РФ і вищими органами державної по-
жавної влади (З'їзд народних депутатів, Верховна Рада)
здійснювалася розробка двох проектів Конституції Російської
Федерації. 7 травня 1993 за підписом заступника Голови
Конституційної комісії Р.І. Хасбулатова з'являється постановою
ня "Про основні положення проекту Конституції Російської Феде-
рації ", яким затверджувався представлений робочою групою проект
положень проекту Основного Закону України. При цьому в постано-

- 10 -
нии вказувалося, що підготовка цього проекту здійснювалася в
Відповідно до Постанови Восьмого з'їзду народних депутатів
Російської Федерації від 12 березня 1993 р. "Про заходи щодо осушествле-
нію конституційної реформи в Російській Федерації (про постановою
нии сьомого З'їзду. народних депутатів Російської Федерації "Про
стабілізації конституційного ладу Російської Федерації ").
У зв'язку з тим, що хасбулатовскій варіант конституції ізна-
чатку розроблявся в плані установи парламентарної форми
правління в Росії і низведення статусу президента до номінально-
го глави держави, Президент Російської Федерації своїм указом
від 20 травня 1993 р. "Про скликання Конституційної наради і завершенні
нии підготовки проекту Конституції Російської Федерації "заснував
Конституційне нараду, яке покликане було виробити аль-
альтернативних варіант конституції Росії. Це зроблено після те як
6 травня 1993р. Президент РФ направив до Конституційної комісії
свій проект Основному Закону держави, у відповідь на який за
підписом відповідального секретаря Конституційної комісії О.Г.
Румянцева і експерта Конституційної комісії В.І. Лафітского по-
з'явився документ, в якому давалася негативна політико-правова
оцінка президентського варіанту конституції. Зокрема, в ньому
стверджувалося, що в зазначеному проекті "президент не тільки виводи-
диться за рамки системи трьох влад - законодавчої, виконавчої
тельной і судової, - але й ставиться над ними, що притаманна, глав-
ним чином, для авторитарних і дуже далеких від демократії форм
правління ". При цьому особливо підкреслювалося, що" наявність підстав
для розпуску Парламенту визначається Президентом безконтрольно "і
що "за такої конструкції Парламент перетворюється на безвольний
і фактично безвладний орган ".

- 11 -
Саме цим пояснюється, чому в Постанові Конституції-
ційної комісії "Про проект Конституції (Основного закону) Російсь-
кой Федерації, направленому Президентом Російської Федерації в
Конституційну комісії 6 травня 1993 року "від 7 травня 1993 р. факт-
но відхилявся президентський варіант конституції, бо, як було
сказано у ньому, його "окремі положення ... істотно обме-
ють економічні, політичні і громадянські права людини і
громадянина, порушують принцип поділу влади ". Тим самим була
усунена грунт для досягнення компромісу між владою з про-
єкту нової конституції Росії.
Конституційне нараду, скликану Президентом, продовжувало
роботу над проектом Основного закону держави поза всякими кон-
тактів з Конституційною комісією і Верховною Радою Російської
Федерації. Вкрай загострилася внутрішньополітична криза в стра-
не в результаті відкритого протистояння влади змусив Пре-
дента своїм Указом від 21 вересня 1993 р. розпустити З'їзд народ-
них депутатів і Верховна Рада РФ. З'їзд народних депутатів від-
здавався скласти свої повноваження. У своїй Постанові "Про політи-
зації положенні в Російській Федерації у зв'язку з державним
переворотом "від 24 вересня 1993 р. він кваліфікував дії
Президента як попрання Конституції, вчинення державного
перевороту і встановлення режиму особистої влади. При цьому з'їзд
заявив, що "дії громадян по захисту конституційних органів
влади, подолання наслідків державного перевороту рас-
ценіваются як виконання громадського та державного дол-
га ".
Після кривавих подій 3 - 4 жовтня і стабілізації внутрішньо-
політичної обстановки в країні робота над проектом Основного

- 12 -
закону вступає у завершальну стадію. У зв'язку з цим Президент
своїми розпорядженнями від 11 жовтня 1993 р. стверджує положення
про Державну та Громадської палатах Конституційного нарад-
ня.
На Державну палату було покладено обов'язок по ви-
розробці пропозицій щодо змін і доповнень до проекту Консти-
туції Російської Федерації та розгляд рекомендацій з політичних
тичних, соціальних і економічних питань. Громадська палата
Конституційного наради була покликана забезпечити участь про-
суспільних об'єднань у конституційному процесі. Будучи орга-
нізаціонной формою їх взаємодії з федеральними органами
влади Російської Федерації, в рамках якої здійснювалися "не-
обхідні політичні консультації з широкого кола соціально-
но-політичних питань ", вона також виробляла пропозиції щодо
змін і доповнень до проекту Конституції Російської Федера-
ції і розглядала рекомендації щодо політичних, соціальних і
економічним проблемам.
На спільних засіданнях Державної і Громадської па-
лат, які скликали Президентом РФ, були узгоджені остаточні
варіанти розділів і глав Конституції Російської Федерації, уточ-
нени редакції відповідних конституційних положень. Як ви-
дім, розробка Конституції Російської Федерації носила досить
специфічний характер і здійснювалася не на рівні законодав-
тільних органів держави, а з ініціативи та за сприяння
Президента РФ.
Іншою особливістю Конституції Російської Федерації являє-
ся порядок її прийняття. За її проектом було проведено всенародне
голосування. Причому рішення про його проведення було оформлено Ука-

- 13 -
зом Президента від 15 жовтня 1993 р. І це зрозуміло, бо законодав-
тільні органи були розпущені, а нові ще не сформовані. та й
створювати їх було передчасно, бо не була ще прийнята Консти-
туція, яка передбачала утворення абсолютно нового
представницького і законодавчого органу Російської Федерації
- Федеральних Зборів.
Відповідно до Указу Президента від 12 грудня 1993 р. Б.-
ло проведено всенародне голосування за проектом Конституції Рос-
Російській Федерації. Голосування проводилося на основі Положення про
всенародному голосуванні, що містить принципи, порядок проведення
референдуму, методику підрахунку голосів і визначення результатів
всенародного голосування.
До числа особливостей Конституції Російської Федерації сліду-
ет віднести і те, що вона приймалася одночасно з виборами де-
путатов Ради Федерації та Державної Думи - палат Федераль-
ного Зборів. Причому, їх обрання здійснювалося не на основі
Конституції, бо вона ще не була прийнята, а відповідно до Ука-
зом Президента від 1 жовтня 1993 затвердив "Положення про ви-
борах депутатів Державної Думи у 1993 році "та на основі його
ж Указу від 11 жовтня 1993 р. "Про вибори до Ради Федерації Феде-
рального Зборів Російської Федерації ".
Характерною особливістю Конституції Російської Федерації
1993 р. є специфіка форми правління, яку вона закріплюють-
ет. Обмежуючись лише вказівкою на те, що Російська Федерація
- Є "демократична федеративна правова держава з рес-
публіканського формою правління "(стаття 1) вона обходить мовчанням
питання про різнорідності Російської республіки. Те, що Російська
Федерація не є парламентарною республікою - це настільки

- 14 -
очевидно, що не потребує будь-яких доказів. Але і наз-
вать її президентської у власному розумінні не можна, бо президент
наділений такими повноваженнями, які не вписуються в класичні-
кую модель президентської форми правління. Це перш за все підтем-
верждает наступними правовими аргументами.
1. У президентській республіці президент є главою вико-
виконавчої влади. Як класичний приклад візьмемо
Конституцію США. У ній, зокрема, проголошується, що "виконав-
чої влади надається Президенту Сполучених Штатів
Америки "(розділ 1 статті 11). Як же справа йде в Конституції
РФ? Згідно статті 110 Конституції Російської, "виконавчу
владу Російської Федерації здійснює Уряд Російської
Федерації ". Стало бути, Президент РФ виведений Конституцією за пре-
дели виконавчої влади. Але разом з тим він надає могутню
вплив на неї, бо "голова Уряду Російської
Федерації призначається Президентом Російської Федерації з зго-
ся Державної Думи "(стаття 111). Крім того, Голова
Уряду визначає основні напрями його діяльності не
тільки керуючись Конституцією, федеральними законами, а й
указами Президента (стаття 113).
Особливе становище Президента Російської Федерації в системі
владних структур держави, яке робить його більш могущест-
кої фігурою, ніж президента за президентської форми правління,
знаходить своє концентроване вираження у п. 3 статті 80, СОГ-
ласно якої, президент Російської Федерації визначає основні
напрями внутрішньої і зовнішньої політики держави ".
І нарешті, особливістю Конституції РФ 1993 р. є її
ставлення до федеративного устрою Росії. Вона надає статус

- 15 -
суб'єктів Російської Федерації не тільки національно-державної адмін-
ничих утворенням, а й звичайним адміністративно-територіальних
вим одиницям (включаючи Москву і Санкт-Петербург). Таке Конститу-
ционное рішення проблеми федеративного устрою Росії виходить
за рамки традиційного розуміння федералізації держави і миро-
вої практики. У світовому співтоваристві федерації грунтуються або на
міжнаціональних відносинах, будучи їх державно правовим ви-
раженням і втіленням (Індія, Бельгія) або на відносинах, чи-
значили національного змісту (США, ФРН, Бразилія). Цим полу-
нується і відмінність у їх функціональному призначенні. У Конституції
РФ поєднується суто територіальний і національний принципи
побудови федеративної організації держави. При цьому декла-
ріруется рівноправність політичних утворень і адміні-
но-територіальних одиниць.

- 16 -
4.Функції КОНСТИТУЦІЇ
Роль конституції в суспільстві реалізується в її функціях. Можна
виділити три її функції: політичну, правову і гуманістічес-
кую.
Політична функція Конституції РФ полягає перш за все
у визнанні та закріплення політичної багатоманітності, многопар-
тійності, ідеологічного плюралізму. Надаючи політичним
силам рівні можливості в боротьбі за державну владу,
конституція лише забороняє дії, спрямовані на насільст-
дарське зміну основ конституційного ладу, підрив безпеки дотри-
ти держави, створення збройних формувань, розпалювання со-
ціальної, расової, національної та релігійної ворожнечі.
Конституція не допускає втручання громадських об'єд-
нений в діяльність органів держави і тим більше створення по-
літичних організацій в їх структурних підрозділах. У свою
чергу і державні органи не повинні втручатися в діяльність
ність громадських формувань.
Наступна функція Конституції РФ - правова. Вона полягає
в тому, що Конституція виступає ядром правової системи суспільства,
засновує основні правові положення, які є результат-
вими і визначальними для різних галузей права. Конституція
як би стягує чинне законодавство в єдину цілісну
систему, надаючи йому узгоджений характер. Володіючи вищої юри-
діческой силою, вона забезпечує впорядкування та належне право-
ше регулювання суспільних відносин за допомогою системи взаємо-

- 17 -
мосвязанних і внутрішньо супідрядних нормативних актів державного по-
тва. А в основі їх реалізації лежать такі наріжні положення
конституції як державний суверенітет, права і свободи че-
ловека і громадянина, верховенство законів, принцип поділу
влади на законодавчу, виконавчу і судову і т.д.
Цільове призначення Конституції Російської Федерації висловлю-
ється і в її гуманістичної функції. Вона полягає в тому, що в
Конституції втілюються загальнолюдські цінності, закріплені
права і свободи, характерні для цивілізованого суспільства, ого-
ляють складовою частиною правової системи держави загальновизнаними
ні принципи і норми міжнародного права і міжнародні догово-
ри Російської Федерації, проголошується, що людина, її доля
є вищою цінністю. При цьому конституція покладає на го-
сударство обов'язок забезпечення його гідного і цивілізовано-
го існування.

- 18 -
5.ЮРІДІЧЕСКІЕ ВЛАСТИВОСТІ КОНСТИТУЦІЇ
Юридичні властивості - це правові ознаки конституції як
основному закону держави. Розглянемо, якими властивостями вона
володіє.
1. Перш всім слід підкреслити, що Конституція Російсь-
кой Федерації являє собою нормативно-правовий акт. Як і
всякий подібний акт вона має його характеристиками. Це перш
всього містяться в ній норми права, які мають загально-
вальний характер. Як і будь-який інший нормативно-правовий акт конс-
тітуція характеризується неконкретністю адресата. Її норми чинного зако-
твуют незалежно від їх виконання. Причому їх дія забезпечувала-
ється примусовою силою держави.
2. Конституція як Основний закон держави базується на
державної волі суспільства. Саме зазначеної волі вона зобов'язана
своїм виникненням і існуванням. Про це свідчать
результати всенародному голосування за її проектом, що відбувся
12 грудня 1993 Тому Конституцію РФ можна розглядати як
правову форму вираження і закріплення загальнообов'язкової волі мно-
гонаціональном народу Російської Федерації.
3. Конституція РФ 1993 р. має юридичним верховенс-
твом. Це означає, що їй притаманна найвища юридична сила по від-
носіння всіх інших нормативно-правових актів, включаючи і закони.
Всі вони повинні відповідати Конституції. Верховенство Консти-
туції закріплюється у статті 4 Основного закону РФ.
4.Констітуція є базою поточного законодавства, слу-
жит джерелом його норм. Поточне законодавство не наповнює
конституційні норми новим змістом і не розвиває їх, а лише

- 19 -
конкретизує основні положення конституції уівідповідності-
ючий сфері правового життя суспільства. Воно деталізує конститу-
ційні норми, але в рамках їх специфічного змісту. Інакше
творячи, воно не повинно виводити свої приписи за кордону консти-
Трансатлантичні відносини норм. Дух і літера останніх повинна пронизувати їх зміст
і правову значимість.
Володіючи абстрактним змістом, Конституція РФ пов'язує
реалізацію своїх норм з дією відповідних законів, прини-
Маєм в звичайному порядку. Наприклад, ст. 6 Конституції РФ пов'язуючи-
ет придбання і припинення громадянства Російської Федерації з
спеціальним федеральним законом, ч. 3 ст. 11 пов'язує процес
розмежування предметів ведення і повноважень між федеральними
органами державної влади та органами державної влади
суб'єктів Російської Федерації не тільки з конституційними поло-
женіямі, але і Федеративним та іншими договорами про розмежування
предметів ведення і повноважень, ст. 51 передбачає, що грома-
данин РФ несе військову службу відповідно до федерального зако-
ном і т.д.
5. Конституцію характеризує також особливий порядок прийняття та
зміни. Вперше в історії Російської Федерації її Конституція
була прийнята в результаті всенародного голосування. Особливий порядок за-
док зміни Російської Конституції полягає в тому, що для при-
йняття закону, що вносить зміни чи доповнення, требуетса не ме-
неї 2 / 3 голосів від загальному числа депутатів у кожній з палат Феде-
рального Зборів - Ради Федерації і Державної Думи. Для
прийняття ж звичайних законів досить простої більшості від
загального числа депутатів парламенту.

- 20 -
З П И С О К Л І Т Е Р А Т У Р И
1.Конституція РФ
2.Коваленко А. І. Основи конституційного права РФ М.1994
3.Верховенство права М.1992
4.Фрідмен Л. Введення в американське право М.1993
5.Констітуціонное право зарубіжних країн М.1993
6.Політологія Словник-довідник М.1993
7.Решетніков Ф.М. Правові системи країн світу М.1993
8.Саідов А.Х. Порівняльне правознавство та юридична геог-
рафія світу М.1994
9.Чіркін В.Є. Елементів порівняльного правознавства М.1994
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Курсова | 60.4кб. | скачати

Схожі роботи:
Конституція правовий феномен сучасності Конституція і конституціоналізм
Конституція 2 Конституція -
Конституція 2
Конституція 2 Конституція -
Конституція України
Конституція 1918
Конституція США 2
Конституція США 6
Конституція Муравйова НМ
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru