К. М. Накорякова
Часто говорять, що цифри керують світом; немає сумніву в тому, принаймні, що цифри показують, як він керується.
І. В. Гете
Цифра - невід'ємний елемент сучасного публіцистичного тексту. Цифри часто красномовно фактів говорять про події повсякденного життя. Оперуючи десятьма цифрами, можна висловити безмежне безліч чисел - кількісних характеристик, без яких сьогодні немислимі публікації на теми економіки, статистики, фінансової політики. Без цифр не можна уявити і хроніку спортивних змагань.
У той же час включення цифри у словесний текст часто призводить до очевидних помилок, які не завжди можна пояснити неуважністю, недбалості або незнанням шкільної граматики. Коріння багатьох наших труднощів лежать значно глибше. Їх слід шукати у формуванні мовної свідомості, в особливостях сприйняття тексту, в історії мови, в історії нашої писемності, на якій ми зупинимося докладніше.
Здавалося б, вибір між словом і цифрою при позначенні числового значення не має представляти особливої складності, тим більше що вибір цей обумовлений правилами, прийнятими видавничої практикою. У них, зауважимо, проглядаються традиційні для російської писемності уявлення про те, як слід зображати кількість на листі. Числа в межах першого десятка, легко усвідомлювані предметно, рекомендується зображати словом. Словесна форма використовується також для всіх кількісних значень у текстах художньої та близької до неї літератури, де точність передачі кількості не грає, як правило, вирішальної ролі. У випадках, коли важливо повідомити точне числове значення в літературі наукової і технічної, перевага віддається цифрі. Однак жанрове та стилістичне своєрідність журналістських публікацій, активні пошуки виразної форми подання в тексті фактичного матеріалу часто створюють передумови для відходу від загальноприйнятих рекомендацій і роблять вибір між словом і цифрою практично важливим завданням.
Цифра, зазначена у словесний текст, перериваючи ряд слів, завжди зупиняє на собі увагу. Цифра "кидається в очі" часто ще до прочитання всієї фрази. На перший план виступає не змістовна інформація, а виразна сторона кількісної характеристики явища. Не випадково цифри так часто включають в заголовні елементи публікацій - власне заголовки, початкові фрази, виділені шрифтом, лід. "Оптичний ефект" цифри добре відомий укладачам рекламних текстів. Спеціальні дослідження дозволили їм, наприклад, виробити рекомендації за призначенням граничних цін. У межах від 1 до 9,99 рекомендують позначення цін цифрами, що закінчуються тільки на 5 і 9. У межах від 10 до 99,99 рекомендується кругла цифра або закінчується на 50.
Включена в словесний текст, цифра підпорядковується законам, на основі яких формується цілісність словесного тексту. Побачивши цифру в тексті, ми завжди подумки вимовляємо її в називному відмінку і лише при подальшому просуванні по тексту розуміємо, що падіж треба змінити. Доводиться зупинятися, повертатися до початку фрази - процес сприйняття сповільнюється і ускладнюється, тим більше що відміна багатозначних числівників - камінь спотикання для багатьох, навіть для досвідчених дикторів. Незважаючи на те що в усному мовленні існує явна тенденція до спрощення відмінювання числівників, правила письмовій мови поки залишаються незмінними. Практична рекомендація в цьому випадку очевидна: треба так побудувати фразу, щоб числове значення входило в неї в називному відмінку.
До недавнього часу найбільшим числом, яке зустрічалося в газетних публікаціях, був мільярд. Зараз ми вільно оперуємо числом трильйон. Чи будуть найближчим часом освоєні мовою газети такі числові розряди - квадрильйон, септілліон та інші, сказати важко. Однак очевидно, що цифри з п'ятнадцятьма і більше нулями важко прочитати і тим більше важко усвідомити. Їх цифровий запис може слугувати лише залученню уваги, значення ж потребує спеціальної розшифровці.
Приклади, взяті нами з журнальної збірки, видаються переконливими: "29 700 000 000 000 рублів, або 24,4 відсотка всіх грошових коштів росіян, було витрачено ними на купівлю іноземної валюти в минулому січні".
"17 000 000 000 000 рублів - саме стільки, за словами віце-прем'єра, расcчітивало отримати держава у вигляді акцизів ...".
Існуюча в практиці змішана буквено-цифровий запис великих кількісних значень спрощує їх написання і полегшує сприйняття інформації. Порівняємо заголовок і текст наведеної нижче замітки:
"Московським слідчим
НЕ ДАЛИ Викрали
20 мільярдів рублів
Оперативники з Управління по боротьбі з економічними злочинами (ГУЕП) не дали групі шахраїв полегшити Сбербанк на 20 000 000 000 рублів ".
Буквено-цифровий запис в заголовку читається легше.
Труднощі представляє і освіта багатозначних порядкових числівників. Так, заголовок "1100000000-й громадянин", безперечно, приверне до себе увагу, але кожен відчує утруднення при спробі прочитати його вголос або зобразити на листі словами. (Надаємо читачеві можливість самому пройти цей найпростіший лінгвістичний експеримент!)
У процесі освоєння словом значення цифри між словом і цифрою утворюється своєрідна прикордонна зона. Труднощі пишуть, викликані варіативністю граматичних форм імені числівника і синтаксичних зв'язків при вживанні так званих рахункових оборотів, свідчить про активність йдуть процесів. Практична стилістика фіксує ці труднощі, але її рекомендації враховуються далеко не завжди, і в тексті журналістських публікацій з'являються конструкції, які говорять про нерозуміння семантики збірних числівників і незнанні правил їх вживання (... зараз у ньому [валютному секторі] вісім осіб замість двох; ... розбір повзводно, коли двоє довбають пятнадцатерих), а також конструкції, читання яких ускладнить будь-якого читача (... криголам обійшов Антарктиду за 162 діб). Не береться до уваги можливість вибору між якісною і кількісною характеристиками при вживанні рахункових обертів і т. д.
Особливе значення в журналістському тексті, насиченому цифрами, набуває точність синтаксичних і значеннєвих зв'язків. Автор газетного тексту рідко обмежується простим пред'явленням кількісних характеристик, набагато частіше вони виступають в порівнянні один з одним, виявляють динаміку процесів, служать підставою для висновку. Цифру і слово, числовий показник і одиниця виміру утворюють у поданні читача смислову єдність, включення якого в текст необхідно виправдати логічно. Величини повинні бути порівняні. Однак часто це очевидна вимога, наслідки якого особливо відчутні при аналізі операцій з грошовими одиницями, порушується:
Активи банку до середини III кварталу 1995 р. перевищили 22 трлн. рублів. Власні кошти досягли 650 млн. доларів, прибуток 144,5 млн. доларів ...
Місцеві споживачі заборгували за електроенергію 50 млрд. тенге (663 млрд. доларів), "Казакгелекому" винні близько 100 млн. доларів, а "Казакгаз" - однієї з державних трубопровідних компаній - 24 млрд тенге.
Читач не зможе зіставити числові значення і в тому випадку, якщо запозичені з звітів дані представлені безсистемно:
Приріст виробництва за перші два місяці року було зафіксовано по легкових автомобілів на 16% - їх вироблено 146 тис. штук, по автобусах - на 2% (до 6 тис. штук), а по мотоциклам - в 3,5 рази (до 3, 4 тис. штук).
Провести порівняння між точним і наближеним числовим значенням неможливо, так само як порівняти збільшення на вказану кількість відсотків із збільшенням в 3,4 рази. Про неопрацьованість вихідного матеріалу свідчить в даному випадку і стилістика тексту (залишена типова для канцелярського мови конструкція з прийменником "за").
Стереотипи канцелярського мови часто супроводжують цифр навіть при описі реальної життєвої ситуації, коли автор, здавалося б, не повинен підпадати під вплив офіційного джерела. Особливо часто це проявляється при позначенні меж і приблизних кількісних значень:
Вдалося врятувати близько 47 осіб ...
STB-Card-Урал планує встановити в обласному центрі близько 10 банкоматів і 20 електронних кас.
Учні повинні навчити грати на якомусь інструменті 6-15-річну дитину.
Цифрі як знаку початку властива інформативність. Однак велика кількість цифр далеко не завжди свідчить про повноту уявлень автора і глибиною проникнення в суть явищ. Часто це результат поверхневих спостережень, поспішності, непродуманого запозичення з опинилися під рукою джерел. Рада керуватися здоровим глуздом на ділі допомагає мало.
Спробуємо розібратися в цифрах газетної публікації під рубрикою "Подорож у минуле". Автор пропонує нам поглянути на життя простого московського обивателя в 1913 р., дізнатися про його фінансові можливості, про ціни того часу. Отже, фотоапарат коштував від 18 до 50 карбованців, запашне мило - 60 копійок, хороші сигари - 7 рублів за 100 штук, кишеньковий годинник вороненой сталі з ланцюжком - 1 рубль 50 копійок. А ось згущене молоко для дітей - 85 копійок за банку. Говориться і про те, скільки коштувало засіб для знищення мозолів, відвідування лазні, поїздка на візнику. Не будемо піддавати сумніву точність цих цифр. Вони, мабуть, запозичені з газет того часу. Але чи можуть наведені цифри дати уявлення про реальну вартість товарів? Чим пояснюється їхній вибір? Чому названа ціна хороших сигар і нічого не сказано про ціну на хліб, молоко, м'ясо? Як співвіднести ціни 1913 р. з цінами, що існують сьогодні? Відповіді на це запитання читач не отримає. Незважаючи на велику кількість цифр, матеріал не інформативний.
Цифра - важкий для журналіста вид фактичного матеріалу, що вимагає уваги, точності, знання предмета й володіння прийомами літературної обробки тексту. Цифра в публіцистичному тексті виконує всі основні функції фактичного матеріалу, виступаючи не тільки як інформація, але і як аргумент на логічному побудові, і як емоційно забарвлена ілюстрація у більш вільному, ніж аналітична конструкція, організованому тексті. Так, включивши в нарис про російський Півночі знайдений в архіві бланк перепису худоби, заповнений в далекому 1894 р., журналіст додав до тексту місцевого мовного колориту:
Верблюідов - 0, муілов і ослів - 0, тонкорульних овець - 0, свиня - 0, козлів - 0, рогатих худобу - 0, рогатих оленів - 2 400, собак усяких - 667, кішок - 1.
"Для плановиків цифра, статистика - все одно що карта для мореплавця. Недалеко піде корабель, якщо на лоції невірно нанесені моря, мілини та рифи, в економіці неточність обходиться ще дорожче", - писав, попереджаючи про складність роботи з цифрами, журналіст В. Селюнін, автор багатьох публікацій на економічні теми.
Здатність усвідомлювати значення цифр, співвідносити їх одне з одним, швидко робити в розумі обчислення дано від народження не кожному. Вводячи цифру в текст, журналісту слід дбати про те, щоб вона не пройшла повз увагу читача і була їм сприйнята. Існуючі прийоми наукової популяризації: порівняння складних явищ з простими, а спостережуваних вперше - зі звичними і зрозумілими, - працюють з цифрами відомі. Одна група прийомів грунтується на математичних методиках - підрахунку, обчисленні відсотків і середніх величин, округленні числових значень, зіставленні. Вже сама пред'явлення цифри, знака точного за своєю суттю, може стати свідченням достовірності фактів і засобом їх оцінки. Інша група реалізує традиційні прийоми риторики. Це звернення до читача, акцентування цифрових значень в авторському коментарі, надання йому експресивного забарвлення, зауваження про порядок викладу, питально-відповідні побудови, риторичні запитання. Під пером публіциста відбувається своєрідний синтез двох різних підходів до осмислення числових значень, коректований вимогами жанру.
Наведемо фрагмент тексту економічного огляду, виділивши в ньому авторський коментар:
Неважко підрахувати, що якщо 97 815 кв. метрів складають 73 відсотки піврічного плану введення житла, то весь план на півріччя - 134 тисячі кв. метрів. Тим же способом обчислюємо план підряду - 90,5 тисячі (вище були наведені цифри, які дозволять зробити цей розрахунок - К. М.). План будівництва хозспособом (134 тисячі мінус 90,5 тисячі) складає 43,5 тисячі квадратних метрів. Ця величина дорівнює приблизно третини всієї програми житлового будівництва (43,5 тисячі від 134 тисяч). Як бачимо, горезвісним самобудом в області було заплановано спорудити дуже високу частку жител. А що вийшло на практиці? З 97 815 кв. метрів всього введення 92 815 кв. метрів падає на підряд. Значить, хозспособом введено інше, або близько 5,5 тисячі кв. метрів. Порівняємо цю цифру до плану "самобуду" (43,5 тисячі) і з'ясовуємо: завдання виконано ледь на 12-13 відсотків.
У тексті огляду багато цифр, які позначають великі величини, цілі і з десятковими частками, багато відсоткових показників. Читачеві важко в них розібратися, і автор приходить йому на допомогу. Він не залишає в своєму коментарі без уваги жодну цифру, пояснює хід математичних операцій, пропонує читачеві провести обчислення (це перевірений спосіб утримати увагу і підвести до самостійного висновку).
У такому жанрі, як нарис, розрахунки зазвичай нескладні й часто ведуться "за текстом". Перед нами нарис, написаний тим же автором, що й наведений вище. Прийоми подання цифр тут ті ж, що і в огляді, але "працюють" вони по-іншому. Якщо в огляді цифри були головним предметом дослідження, розрахунки велися для того, щоб виявити їх прихований від читача сенс, у нарисі аналіз кількісних показників і "картини життя" виступають в єдності. Коментар до цифр дається під час спокійної розмови з читачем, визначає загальну тональність викладу і вибір виразних засобів, скупу і точну оцінку ситуації (текст нарису наводиться зі скороченнями):
Зима 1984/85 р. надовго залишиться в пам'яті залізничників. Машиніст часто не бачив перед собою рейок і наосліп таранив замети. У Міністерстві шляхів сполучення нам показали знімки: вузькі тунелі шляхів, з боків снігові стіни у два людські зрости ... на величезному полігоні магістралей різко скоротилося рух, вантажі не вдавалося проштовхнути. Впали перевезення вугілля, лісу, добрив, пального:
Коли снігу розтанули, належало спокійно розібратися в уроках, преподаних стихією. Вони лише висвітили і до межі загострили недуги, якими транспорт страждає вже неабиякий час ...
З'ясуємо, що ж відбувається із залізничним транспортом.
... Щоб оцінити значення ліпшого години під навантаженням, ми прослідкуємо, якими перевізними операціями зайнятий вагонний парк. Для аналізу взято благополучний період, коли не спостерігалося ні заметів, ні морозів. Ось що показав розрахунок. З кожних 100 вагонів в будь-який момент знаходиться безпосередньо в русі тільки 22. Ще 10 вагонів стоять на проміжних станціях (це нормально - без зупинок вантажів не возять). 9 вагонів знаходяться під навантаженням і розвантаженням у клієнтів на законній підставі і ще один - там же, але вже незаконно, оскільки вантажоодержувач не вклався в нормативний термін.
Ось цей-то останній вагон, єдиний в кожній сотні, став приводом до багаторічної "холодної війни" з клієнтурою, на ньому прямо-таки світ клином зійшовся. Але ми нарахували в роботі 42 вагони із сотні. Де ж решта 58? Вони простоюють у господарстві МГТС. Чи не забагато? І що всього неприємніше, це число зростає.
Ще один приклад з нарису:
Кілька років тому в газету написав шофер. Читач повідомив цікавий факт. Бригада водіїв вивозила продукцію взуттєвої фабрики. З цікавості вони склали за дорожніми листами вага вантажу за день, а результат розділили на кількість вивезеної взуття. Виявилося, що один черевик важив в середньому 12 кілограмів.
Ситуація, описана тут, гранично проста і не вимагає спеціальних пояснень. Єдина цифра - результат підрахунків, проведених не автором, а героями нарису, але цифра промовиста!
У дослідженнях публіцистичного стилю цифри зазвичай не розглядають як органічну частину газетного тексту, вважаючи їх приналежністю ділових документів та наукової літератури [2]. Звідси і головна рекомендація - помірно використовувати цифрові дані. Однак журналістська практика спростовує цю точку зору, активно реалізуючи можливості, що виникають на кордоні між двома рівнями загальної системи мови - цифрою і словом. Уявлення про текст як про змістовому і стилістичному єдності не допускає дискримінації в нього входять.