Фондова біржа і позабіржові угоди

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Фондові біржі та позабіржовий УГОДИ
1. Історія розвитку біржі та її організаційна структура
Законом Республіки Білорусь "Про цінні папери і фондових біржах" фондова біржа визначена як організація з правом юридичної особи, створена для забезпечення професійним учасникам ринку цінних паперів необхідних умов для торгівлі цінними паперами, визначення їхнього курсу (ринкової ціни) і його публікації для ознайомлення всіх зацікавлених осіб, регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів.
Фондова біржа повинна бути утворена у формі відкритого акціонерного товариства. Її засновниками можуть бути юридичні та фізичні особи. На фондовій біржі операції з цінними паперами можуть здійснюватися тільки її членами - акціонерами, які є професійними учасниками ринку цінних паперів.
Члени фондової біржі мають рівні права. Органи державної влади та управління, прокуратури і суду, їх посадові особи та спеціалісти, а також органи громадських об'єднань, що переслідують політичні цілі, і їхні штатні посадові осіб не мають права бути членами фондової біржі.
Крім забезпечення професійним учасникам ринку необхідних умов для торгівлі цінними паперами фондова біржа може надавати їм послуги зі зберігання, обліку та розрахунків по цінних паперах, створення інформаційних служб, мереж, видань. Діяльність фондової біржі не переслідує цілей отримання прибутку.
Фондова біржа не має права бути стороною угоди на власних торгах, крім випадків первинного розміщення через біржу або купівлі-продажу її власних акцій.
Крім перерахованих вимог до біржі як до юридичної особи і певних обмежень законодавством встановлені вимоги до співробітників організацій - членам та службовцям біржі. Так, фізична особа, що володіє пайовою участю у статутному фонді члена біржі, не може бути керівником або співробітником іншого члена біржі, а також службовцям самої біржі. Службовці біржі, керівники і співробітники членів біржі не можуть займати керівні посади в емітента цінних паперів, що котируються на біржі, не можуть складатися з ним у трудових правовідносинах і мати пайову участь у статутному фонді емітента. Службовці біржі не можуть використовувати або передавати інформацію про цінні папери, емітенти або угоди на біржі, за винятком регулярно публікується.
Особливу обмеження накладається на операції на біржі банків: вони не можуть здійснювати операції на біржі, використовуючи кошти вкладників.
У Республіці Білорусь з 1991 р . і по теперішній час проводили операції з цінними паперами Білоруська фондова біржа, Міжбанківська валютна біржа, Білоруська валютно-фондова біржа.
Білоруська фондова біржа була створена в 1991 р . як відкрите акціонерне товариство. Станом на 01.01.1998 р. число акціонерів даної біржі становила 488. Частка держави в акціонерному капіталі становила 40%. Відповідно до законодавства для відкриття брокерської контори на біржі профучасники повинні були мати хоча б одну її акцію. Біржею була розроблена нормативна база, яка регулює питання лістингу та торгівлі різними цінними паперами. Були закладені основи для запуску системи електронних торгів цінними паперами та ф'ючерсами. Однак фактичне виконання угод з цінними паперами, укладених на Білоруській фондової біржі, здійснювалося безпосередньо між контрагентами без участі з боку біржі.
Міжбанківська валютна біржа була заснована 04.03.1993 р. вісімнадцятьма банками Республіки Білорусь як акціонерне товариство закритого типу. Основною метою її створення була організація ринкового механізму котирування національної грошової одиниці. Валютні торги регулярно почали проводитися з 24.03.1993 р.
Значну роль у розвитку цих бірж зіграв ринок державних цінних паперів. Спочатку угоди купівлі-продажу державними облігаціями укладалися на позабіржовому ринку безпосередньо між професійними учасниками ринку цінних паперів із зобов'язанням реєстрації даних угод на біржі. Практично всі ці угоди реєструвалися на Міжбанківській валютній біржі, так як вона не стягувала плату за реєстрацію, оскільки мала надійне джерело доходів від валютних операцій.
Однією з основних завдань розвитку фондового ринку в той період було створення організованого вторинного ринку державних цінних паперів. Спроби її рішення робилися як Міжбанківської валютної біржею, так і Білоруської фондовою біржею.
У квітні 1996 р . закрите акціонерне товариство "Міжбанківська валютна біржа" було перетворено в державну установу "Міжбанківська валютна біржа" і передано в підпорядкування Національного банку Республіки Білорусь. У жовтні 1997 р . спільною постановою Ради Міністрів і Національного банку Республіки Білорусь цій біржі було надано право здійснення діяльності з організації вторинного ринку державних короткострокових облігацій і цінних паперів Національного банку Республіки Білорусь, з умовою звернення нових випусків державних короткострокових облігацій і цінних паперів Національного банку на вторинному ринку тільки через систему Міжбанківської валютної біржі.
Відсутність інвестицій в інфраструктуру, низькі темпи раз-'витія ринку корпоративних цінних паперів у середині 1990-х рр.., Домінування на ринку державних цінних паперів Міжбанківської валютної біржі у результаті привели до ситуації, в якій подальше існування ВАТ "Білоруська фондова біржа" стало неможливим . Внутрішні джерела фінансування (біржові збори від фондових операцій та інформаційних послуг) не дозволяли підтримувати навіть поточну діяльність.
У грудні 1998 р . на базі майна та інфраструктури Міжбанківської валютної біржі було створено відкрите акціонерне товариство "Білоруська валютно-фондова біржа". У якості засновників нового акціонерного товариства виступили Національний банк, Міністерство державного майна Республіки Білорусь, Славнефтебанк і Білоруський банк розвитку. При цьому Національному банку належало 99,97% статутного фонду біржі. Надалі, у міру формування інфраструктури біржових брокерів, кількість акціонерів біржі зросла до декількох десятків, включаючи комерційні банки та небанківських профучасників ринку цінних паперів. Перші торги у ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа" відбулися 04.01.1999 р. і представляли собою торги по державних цінних паперів, раніше проводилися в рамках Міжбанківської валютної біржі.
Вищим органом управління біржею є збори акціонерів, яке вирішує питання діяльності біржі відповідно до законодавства та Статутом біржі. Кількість і склад акціонерів постійно змінюється у зв'язку зі зміною складу професійних учасників ринку цінних паперів, торгуючих фондовими інструментами.
Наглядова рада - орган управління, який обирали Зборами акціонерів і підзвітний йому. Наглядова рада здійснює керівництво діяльністю біржі в період між зборами акціонерів;
Генеральний директор призначається Наглядовою радою. Повноваження Генерального директора визначені Статутом та контрактом, умови якого затверджуються Наглядовою радою.
Відповідно до Закону Республіки Білорусь "Про цінні папери і фондових біржах" операції з обігу цінних паперів здійснюються тільки за участю професійного учасника ринку цінних паперів, а операції на фондовій біржі можуть здійснюватися тільки її членами - акціонерами, котрі мають ліцензію на професійну діяльність з цінних паперів (посередницьку , комерційну або діяльність інвестиційного фонду).
Взаємодія біржі зі своїми членами організовано через секції: фондову, валютну і секцію термінового ринку.
Угоди купівлі-продажу цінних паперів на біржі відповідно до Статуту здійснюються в рамках секції фондового ринку, яка являє собою об'єднання професійних учасників ринку цінних паперів без права юридичної особи. Метою її діяльності є сприяння розвитку біржового ринку цінних паперів, зростанню професійного рівня його учасників і встановленню справедливих правил і ефективних стандартів проведення біржових операцій.
Станом на 01.01.2006 р. членами секції фондового ринку були шістьдесят-чотири юридичні особи, з них двадцять чотири банки.
В умовах ринку цінних паперів Республіки Білорусь за місцем звернення цінні папери можна поділити на дві групи:
• цінні папери, які обертаються на фондовій біржі - державні облігації, облігації Національного банку, облігації місцевих позик, а також цінні папери (акції й облігації) відкритих акціонерних товариств, які пройшли процедуру допуску до біржового обігу. Позабіржові угоди з такими цінними паперами заборонені;
• цінні папери, які обертаються на позабіржовому ринку - акції та облігації які не пройшли процедуру допуску до біржового обігу.
Обіг цінних паперів на біржі - укладання угод купівлі-продажу цінних паперів на біржі, за винятком операцій, пов'язаних з розміщенням цінних паперів на біржі.
Розміщення цінних паперів на біржі - відчуження цінних паперів на біржі їх першим власникам.
2. Лістинг і делістинг цінних паперів
Процедура допуску до біржового обігу називається лістингом. Відповідно до правил у ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа" лістинг - сукупність процедур з включення цінних паперів в котирувальний лист біржі та здійснення контролю за відповідністю емітента та його цінних паперів умов і вимог правил [6]. Делистинг - виключення цінних паперів з котирувальних аркушів біржі.
Позаспискового цінні папери - перелік цінних паперів певного виду та випуску, допущених до обігу на біржі без проходження лістингу.
Котирувальний лист біржі - список цінних паперів певного виду та випуску, допущених до обігу на біржі з проходженням лістингу.
До обігу на біржі допускаються тільки цінні папери, включені до котирувальних листів і відповідають певним умовам і вимогам, а також включені до переліку позаспискового цінних паперів.
Правилами визначено котирувальний лист "А" першого рівня, котирувальний лист "А" другого рівня, котирувальний лист "Б".
Цінні папери одного виду одного емітента можуть бути включені тільки в один з котирувальних листів біржі або в перелік позаспискового цінних паперів.
До цінних паперів, включених у котирувальні аркуші, і їх емітентам пред'являються певні вимоги. Вони діляться на загальні та спеціальні.
До загальних вимог належать такі:
• цінні папери, що емітуються резидентами Республіки Білорусь, повинні бути випущені і зареєстровані відповідно до законодавства Республіки Білорусь;
• цінні папери, що емітуються нерезидентами Республіки Білорусь, повинні бути допущені до обігу на території Республіки Білорусь відповідно до законодавства Республіки Білорусь;
• емітент повинен дотримуватися вимог, встановлені законодавством Республіки Білорусь, до порядку подання та розкриття інформації на ринку цінних паперів.
Спеціальні вимоги для цінних паперів котирувального листа "А" першого рівня:
• термін діяльності емітента цінних паперів з моменту його створення - не менше трьох років;
• кількість акціонерів емітента - не менше 1000 (тільки для акцій);
• вартість чистих активів емітента цінних паперів повинна складати не менше 10 млн євро, власний капітал банку повинен бути не менше 10 млн євро;
• у володінні однієї особи повинно знаходитися не більше 75% простих іменних акцій емітента, за винятком акцій, що належать державі;
• відсутність у емітента збитків за підсумками будь-яких двох років з останніх трьох;
• для підтримки цінних паперів в котирувальному листі біржі середня сума угод з цінними паперами за місяць, скоєних на біржі і розрахованих за підсумками кожного кварталу, повинна бути для акцій - не менше 20 тис. євро, для облігацій - не менше 10 тис. євро;
• емітент повинен дотримуватися вимог до порядку подання інформації;
• емітент повинен представляти на біржу інформацію про всі суттєві події, які можуть вплинути на вартість його цінних паперів, включених у котирувальний лист "А" першого рівня (внесення змін і доповнень до проспекту емісії, важливі організаційні перетворення в емітента, інформація про те, що одне обличчя стало власником більше 75% простих іменних акцій цього емітента й т.д.) не пізніше п'яти робочих днів з моменту звершення даних подій [6].
Спеціальні вимоги для цінних паперів котирувального листа "А" другого рівня:
• термін діяльності емітента цінних паперів з моменту його створення - не менше одного року;
• кількість акціонерів емітента - не менше 500 (тільки для акцій);
• вартість чистих активів емітента цінних паперів повинна складати не менше 1 млн євро, власний капітал банку повинен бути не менше 10 млн євро, власний капітал небанківської кредитно-фінансової організації повинен бути не менше 5 млн євро;
• відсутність у емітента збитків за підсумками будь-яких двох років з останніх трьох (а в разі існування емітента менше трьох років - за весь термін його існування);
• для підтримки цінних паперів в котирувальному листі біржі середня сума угод з цінними паперами за місяць, скоєних на біржі і розрахованих за підсумками кожного півріччя, повинна бути для акцій - не менше 10 тис. євро, для облігацій - не менше 5 тис. євро;
• емітент повинен дотримуватися вимог до порядку подання інформації;
• емітент повинен представляти на біржу інформацію про всі суттєві події, які можуть вплинути на вартість його цінних паперів, включених у котирувальний лист "А" другого рівня (внесення змін і доповнень до проспекту емісії, важливі організаційні перетворення у емітента й т.д.) не пізніше п'яти робочих днів з моменту звершення даних подій.
Для включення облігацій місцевих виконавчих і розпорядчих органів, цінних паперів юридичних осіб в котирувальний лист "Б" або до переліку позаспискового цінних паперів до них пред'являються тільки загальні вимоги.
Ініціатором допуску при проходженні процедури лістингу для включення до котирувального листа "А" першого і другого рівнів мають право бути тільки емітент цінного паперу, в котирувальний лист "Б" - емітент цінного паперу, Фонд державного майна Міністерства економіки Республіки Білорусь, член Секції фондового ринку біржі з письмової згоди емітента або біржа за результатами оцінки якості та надійності цінних паперів відкритих акціонерних товариств, зазначених у списках органів державного управління.
Для включення цінних паперів у той чи інший котирувальний лист ініціатор допуску повинен представити на біржу відповідні документи, список яких визначений біржею.
Переклад цінного паперу з котирувального листа однієї категорії (або переліку позаспискового цінних паперів) до котирувального листа іншої категорії (або перелік позаспискового цінних паперів) має право бути здійснено як у бік підвищення, так і в бік зниження рівня допуску цінних паперів.
Рішення про підвищення рівня допуску цінних паперів приймається у разі подачі ініціатором допуску або емітентом цінних паперів заяви на ім'я керівника біржі з додатком у разі необхідності відсутніх документів.
Рішення про зниження рівня допуску цінних паперів приймається у випадках:
1) порушення вимог підтримки цінних паперів в котирувальному листі біржі;
2) подання ініціатором допуску або емітентом цінних паперів відповідної заяви.
Процедура підтримки цінного паперу в котирувальному листі включає збір і обробку інформації про емітентів і умови звернення їх цінних паперів, а також контроль відповідності емітентів та умов обігу їх цінних паперів зазначеним вимогам.
Ініціатором допуску при включенні цінного паперу до переліку позаспискового цінних паперів вправі бути емітент даного цінного паперу або член секції фондового ринку біржі. Рішення про включення цінного паперу до переліку позаспискового цінних паперів приймається керівником біржі протягом трьох робочих днів після дня отримання відповідної заяви.
Біржа не проводить експертизу позаспискового цінних паперів та аналіз фінансово-господарського стану емітента і не бере на себе зобов'язання по інформуванню членів Секції фондового ринку про події, пов'язані з позаспискового цінними паперами та їх емітентами.
Цінні папери можуть бути виключені з переліку позаспискового у випадках:
• анулювання державної реєстрації випуску цінних паперів;
• закінчення терміну обігу цінних паперів;
• ліквідації емітента;
• визнання емітента цінних паперів неспроможним (банкрутом) на підставі рішення суду;
• подання заяви про виключення цінних паперів з переліку позаспискового цінних паперів ініціатором допуску;
• подання заяви про виключення цінних паперів з переліку позаспискового цінних паперів їх емітентом;
• одержання припису про виключення цінних паперів з переліку позаспискового цінних паперів від органу, який здійснює контроль і нагляд за ринком цінних паперів;
• включення цінного паперу в один з котирувальних листів біржі.
Станом на 01.01.2006 р. до обігу на біржі був допущений 231 випуск акцій 182 емітентів. З них акції одного емітента - АСБ "Беларусбанк" - включені в котирувальний лист "А" першого рівня, акції 29 емітентів включені в котирувальний лист "А" другого рівня, акції 103 емітентів включені в котирувальний лист "Б", в якості позаспискового цінних паперів до обігу допущені акції 49 емітентів.
У вересні 2005 р . вперше за весь час існування організованого ринку був проведений лістинг корпоративних облігацій (іменні неконвертовані дисконтні бездокументарні облігації ВАТ "Белгазпромбанк" номінальною вартістю 100 тис. руб., обсяг емісії - 100 тис. штук, термін обігу - 180 днів), за результатами якого дані цінні папери починаючи з 06.10.2005 р. були допущені до розміщення та обігу на біржі з включенням до котирувального листа "А" першого рівня.
Делістинг цінних паперів. Підставою делістингу є:
• анулювання державної реєстрації випуску цінних паперів;
• закінчення строку обігу цінних паперів;
• ліквідація емітента;
• виявлення біржею допущених емітентом порушень законодавства Республіки Білорусь про цінні папери або вимог внутрішніх документів біржі;
• визнання емітента цінних паперів неспроможним (банкрутом) на підставі рішення суду;
• порушення вимог підтримки цінних паперів в котирувальному листі;
• неодноразове (два рази і більше протягом року) порушення вимоги про подання емітентом та / або ініціатором допуску інформації про зміну основних параметрів цінного паперу, включеної в котирувальний лист;
• подача заяви про виключення цінних паперів з котирувального листа ініціатором допуску цінних паперів або їх емітентом;
• отримання припису про виключення цінних паперів з котирувального листа від органу, який здійснює контроль і нагляд за ринком цінних паперів;
• включення до переліку позаспискового цінних паперів. Повторна подача документів для включення цінних паперів
в котирувальний лист допускається не раніше трьох місяців з моменту делістингу [6].
3. Організація біржової торгівлі
Організація біржової торгівлі в Республіці Білорусь регламентується двома основними документами: Порядком укладання угод з купівлі-продажу державних цінних паперів і цінних паперів Національного банку Республіки Білорусь у ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа", затвердженим протоколом засідання Біржової ради ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа "від 23.11.1999 р. № 42 [4] та Правилами укладення угод з купівлі-продажу недержавних цінних паперів у ВАТ" Білоруська валютно-фондова біржа ", затвердженими протоколом засідання Наглядової ради ВАТ" Білоруська валютно-фондова біржа "від 01.12.2003 р. № 250 [5].
Спочатку розглянемо організацію торгів державними облігаціями та облігаціями Національного банку Республіки Білорусь. Торги облігаціями на біржі проводяться з дотриманням таких принципів:
• забезпечення гласності;
• укладання угод тільки через електронну торгову систему біржі;
• попереднє резервування грошових коштів і облігацій в обсязі, необхідному для виконання зобов'язань по кожній планованої учасником торгів угоді і за раніше укладеними угодами РЕПО;
• вільне ціноутворення;
• оформлення угод у відповідності до вимог законодавства та передбаченими стандартами, контроль за дотриманням виконання учасниками торгів зобов'язань, які випливають з укладених на біржі угод;
• дотримання встановлених прав і обов'язків учасників торгів.
Торги облігаціями на біржі проводяться в її торговому залі і (або) з використанням віддалених торгових терміналів - автоматизованих робочих місць, розташованих поза торгового залу біржі. Учасник торгів - член секції фондового ринку біржі - має право здійснювати операції з облігаціями:
• від свого імені і за свій рахунок (за наявності діючої ліцензії на здійснення комерційної діяльності на ринку цінних паперів або діяльності інвестиційного фонду);
• від свого імені та за рахунок своїх клієнтів (при наявності діючої ліцензії на здійснення посередницької діяльності на ринку цінних паперів).
При укладанні угод купівлі-продажу облігацій за рахунок клієнтів учасники вказують, за рахунок кого проводяться такі операції. На підставі поданих документів біржа веде облік клієнтів учасників. Від імені учасників угоди з облігаціями на біржі здійснюють фізичні особи - трейдери, повноваження яких на участь у торгах та на укладення угод підтверджуються відповідним дорученням.
Угоди з облігаціями на вторинному ринку укладаються через торговельну систему біржі в наступних режимах:
• угоди "до погашення" - угоди купівлі-продажу облігацій, які укладаються між двома учасниками;
• угоди РЕПО - угоди купівлі-продажу облігацій, які укладаються між двома учасниками із зобов'язанням: для продавця - подальшого їх викупу (зворотний викуп); для покупця - подальшого їх продажу (зворотний продаж).
Коло учасників, яким надано право на укладення угод РЕПО, може бути обмежено відповідно до законодавства. В даний час (початок 2006 р .) Таке право надане тільки банкам. Національний банк Республіки Білорусь може укладати угоди РЕПО на аукціонній основі. Разом з тим Національний банк проводить реалізацію облігацій, які є предметом застави за виданими банкам кредитами, тільки шляхом укладання угод "до погашення".
Угоди з облігаціями укладаються на підставі поданих учасниками в електронну торговельну систему заявок на купівлю-продаж облігацій. Заявка являє собою пропозицію, адресоване всім учасникам торгів, на купівлю або продаж цінних паперів. Заявка, подана під час торговельної сесії і зареєстрована в електронному журналі реєстрації надходження і зняття заявок, означає беззастережну згоду учасника укласти угоду на умовах, що містяться в заявці, і виконується за наявності зустрічних заявок протилежної спрямованості з відповідними ціновими та іншими умовами.
Заявки, за якими на даний момент часу в ході торгової сесії відсутня можливість виконання, формують черги незадоволених заявок (на купівлю та продаж).
Трейдер має право відкликати раніше введену заявку, якщо вона до моменту зняття не задоволена повністю. Якщо заявка або її частина знаходиться в черзі незадоволених заявок, то заявка або її частина видаляється з відповідної черги. При знятті заявки в торговій системі автоматично фіксується час зняття.
Для заявок, поданих в торговельну систему, регламентом торгового дня може встановлюватися:
стандартний лот, під яким розуміється мінімально допустима кількість облігацій в одній заявці. Кількість стандартних лотів у заявці задається цілим числом;
• крок ціни, під яким розуміється мінімально можлива різниця між цінами, зазначеними у заявках на купівлю-продаж облігацій.
Протягом торговельної сесії торгова система веде для кожного учасника облік змін поточної та планової позицій по грошовим засобам і поточної і планової позицій по облігаціях, поточної і планової позиції по облігаціях клієнта, для Національного банку Республіки Білорусь - поточної та планової позиції по облігаціях банку-боржника .
Поточна позиція по коштах утворюється з суми грошових коштів, попередньо зарезервованих учасником, з урахуванням наступних змін:
• значення поточної позиції по коштах зменшується: при задоволенні заявки на купівлю облігацій на суму грошових коштів, витрачену на придбання облігацій; при виконанні зобов'язань за угодами РЕПО в частині, що стосується зворотного викупу, на суму грошових коштів, витрачену на виконання зобов'язань; при сплаті штрафу за невиконання зобов'язань з операцій РЕПО; при зменшенні суми зарезервованих грошових коштів;
• значення поточної позиції по коштах збільшується: при задоволенні заявки на продаж облігацій на суму грошових коштів, виручену від продажу; при виконанні зобов'язань за угодами РЕПО в частині, що стосується зворотного продажу; при отриманні штрафів за раніше укладеними, але не виконаних з вини контрагента угодами РЕПО; при обліку в торговельній системі додатково зарезервованих грошових коштів.
Значення поточної позиції учасника за облігаціями формується виходячи з кількості облігацій, попередньо зарезервованих учасником, з урахуванням наступних змін:
• значення поточної позиції учасника за облігаціями зменшується: при задоволенні заявки на продаж облігацій за свій рахунок; при виконанні зобов'язань за угодами РЕПО, укладеним за свій рахунок, в частині, що стосується зворотного продажу; при виконанні зобов'язань за угодами РЕПО, укладеним за рахунок клієнта, у разі нестачі необхідної для виконання зобов'язань кількості облігацій клієнта, зарезервованих на користь цього учасника; при виведенні учасником облігацій з торговельної системи;
• значення поточної позиції учасника за облігаціями збільшується: при задоволенні заявки на купівлю облігацій за свій рахунок; при виконанні зобов'язань за раніше укладеними за свій рахунок операцій РЕПО в частині, що стосується зворотного викупу; при обліку в торговельній системі додатково зарезервованих облігацій.
Планові позиції по коштах (облігаціям) представляють собою поточні позиції по коштах (облігаціям) за вирахуванням сум поточних заявок на купівлю (продаж) облігацій, які ще не задоволені.
Введення заявки на продаж (купівлю) облігацій можливий тільки в тому випадку, якщо її величина не перевершує планового значення відповідної позиції за облігаціями (за грошовими коштами). Кожного разу, коли укладається угода, торгова система обчислює нове значення поточних і планових позицій по коштах (облігаціям) для кожної зі сторін по угоді.
Поточна ціна за облігаціями даного випуску дорівнює ціною останньої угоди по даному випуску. Поточна ціна за облігаціями даного випуску може бути визначена тільки в тому випадку, коли в торговельній системі зафіксована хоча б одна угода з облігаціями даного випуску. Ціною закриття є поточна ціна на момент закриття даної торгової сесії. Ціною відкриття є перша поточна ціна після відкриття чергової торгової сесії.
Після укладання угоди поточна ціна автоматично оновлюється. Трейдери під час торговельної сесії забезпечуються інформацією про значення своїх поточних і планових позицій, про котирувальних цінах, про черги незадоволених заявок на купівлю-продаж облігацій, про укладені трейдером угодах. Трейдер може призупинити або достроково завершити свою участь в торгах. При цьому він може як зняти раніше введені заявки, так і залишити їх до кінця поточної торговельної сесії.
Висновок з облігаціями угод "до погашення". Кожна заявка на укладення угоди "до погашення", що подається в торговельну систему, повинна включати такі реквізити: вид цінного паперу, включаючи номер випуску; вид заявки (купівля / продаж); обсяг (кількість) облігацій , заявлених на купівлю / продаж, лот; ціна купівлі / продажу, рублів; найменування клієнта, якщо заявка виставляється за його рахунок.
Заявки, що надходять у торговельну систему, є лімітними, тобто встановлюють граничні ціни покупки ("купити не вище") та продажу ("продати не нижче").
Заявка на купівлю облігацій обробляється в наступному порядку. Торгова система порівнює планові позиції по коштах учасника, який подав заявку, з сумою, необхідною для задоволення цієї заявки (сума заявки дорівнює ціні облігації, помноженої на її обсяг). Якщо значення планової позиції менше, ніж сума заявки, то обробка заявки припиняється, і трейдер інформується про це. Якщо значення планової позиції більше суми заявки, то заявка обробляється далі.
Торговельна система перевіряє, чи є незадоволені заявки в черзі на продаж, ціна яких менше або дорівнює ціні оброблюваної заявки. Якщо такі заявки є, то укладаються угоди за ціною заявок з черги до тих пір, поки є такі заявки або поки оброблювана заявка не буде задоволена повністю. Якщо оброблювана заявка після укладення угод задоволена не повністю, то її залишок поміщається в чергу незадоволених заявок на покупку. Якщо ні однієї угоди укладено не було, то заявка поміщається в цю чергу в повному обсязі [4].
Незадоволені заявки в черзі на продаж розташовуються в порядку зростання ціни заявки, а при рівній ціні - у порядку часу їх подачі. При укладанні угод перше задовольняється та заявка на продаж, ціна якої менше, а при рівній ціні - та, яка була подана раніше. Якщо заявка з черги задоволена повністю, то вона видаляється з черги незадоволених заявок на продаж, а якщо частково, то її залишок зберігається у цій черзі.
Заявка трейдера на продаж облігацій обробляється в наступному порядку. Торгова система порівнює планові позиції по облігаціях учасника, який подав заявку, з обсягом заявки. Якщо значення планової позиції менше обсягу заявки, то обробка заявки припиняється, і трейдер інформується про це. Якщо значення планової позиції більше або дорівнює обсягу заявки, то заявка обробляється далі.
Торговельна система перевіряє, чи є незадоволені заявки в черзі на покупку, ціна яких більше або дорівнює ціні оброблюваної заявки. Якщо такі заявки є, то укладаються угоди за ціною заявок з черги до тих пір, поки є такі заявки або поки оброблювана заявка не буде задоволена повністю. Якщо оброблювана заявка після укладення угод задоволена не повністю, то її залишок поміщається в чергу незадоволених заявок на продаж. Якщо ні однієї угоди укладено не було, то заявка поміщається в цю чергу в повному обсязі [4].
Незадоволені заявки в черзі на покупку розташовані в порядку убування ціни заявки, а при рівній ціні - у порядку часу їх подачі. При укладанні угод перше задовольняється та заявка на покупку, ціна якої більше, а при рівній ціні - та, яка була подана раніше. Якщо заявка з черги задоволена повністю, то вона видаляється з черги незадоволених заявок на купівлю, а якщо частково, то її залишок зберігається у цій черзі.
Кожного разу, коли заявка поміщається в чергу незадоволених заявок на купівлю (продаж), торговельна система обчислює нове значення планової позиції по коштах (значення планових позицій по облігаціях) для кожного учасника.
Висновок з облігаціями угод РЕПО. Висновок з облігаціями угод РЕПО здійснюється безпосередньо між учасниками. При цьому торгова система забезпечує розрахунок зобов'язань по укладених операціях. Заявка на укладення угоди РЕПО, що подається в торговельну систему, повинна включати такі необхідні реквізити: назва учасника; найменування клієнта, якщо заявка виставляється за його рахунок; вид цінного паперу, включаючи номер випуску (вказує продавець), термін РЕПО, днів; вид заявки ( купівля / продаж); обсяг заявки, в лотах (вказує продавець); сума операції, в рублях (вказує покупець); прибутковість у відсотках річних.
Кількість облігацій за виставляється заявці розраховується виходячи з ціни і суми прямої угоди. Ціна облігацій по першій частині угоди РЕПО дорівнює значенню середньозваженої ціни по даному випуску облігацій останньої торгової сесії за угодами "до погашення". Якщо в ході торгової сесії не було укладено жодної угоди "до погашення" з даним випуском облігацій, ціна облігацій по першій частині угоди РЕПО вважається рівною середньозваженою ціною по даному випуску, зафіксованої на сесії за угодами "до погашення" в торговий день, найближчий до дню укладення угоди РЕПО.
Якщо за період звернення даного випуску облігацій на біржі не було зареєстровано ні однієї угоди "до погашення", ціна облігацій по першій частині угоди РЕПО вважається рівною середньозваженою ціною, що склалася за підсумками первинного розміщення.
Ціна зворотного викупу (зворотного продажу) за виставляється заявці розраховується виходячи з ціни облігацій по першій частині угоди РЕПО, прибутковості і терміну РЕПО. Укладення угоди РЕПО з виставлених заявками можливо тільки при збігу заявленого рівня прибутковості, терміну РЕПО та обсягу заявки.
Заявка учасника на покупку РЕПО із зобов'язанням зворотного продажу обробляється в наступному порядку. Торгова система порівнює значення планової позиції по коштах учасника, який подав заявку, з сумою, необхідною для задоволення цієї заявки (обсяг заявки в рублях). Якщо значення планової позиції менше, ніж сума заявки, то обробка заявки припиняється, а трейдер інформується про це. Якщо значення планової позиції більше або дорівнює сумі заявки, то заявка обробляється далі.
Торговельна система перевіряє, чи є незадоволені заявки в черзі на продаж РЕПО, заявлена ​​прибутковість яких дорівнює заявленої прибутковості оброблюваної заявки. Якщо такі заявки є, то укладається угода за рівнем прибутковості заявки з черги. Обов'язковою умовою укладення угоди є збіг заявленого терміну РЕПО та обсягу заявки.
Якщо в черзі на продаж РЕПО немає заявки, що забезпечує можливість укладення угоди, то заявка на покупку РЕПО поміщається в чергу незадоволених заявок на покупку РЕПО.
Незадоволені заявки в черзі на продаж РЕПО розташовуються в порядку убування прибутковості заявки, а при рівної прибутковості - у порядку часу їх подачі. Таким чином, при укладанні угод перший задовольняється та заявка на продаж РЕПО, яка була подана раніше. Якщо заявка з черги задоволена, то вона видаляється з черги незадоволених заявок на продаж РЕПО.
Заявка учасника на продаж РЕПО обробляється в наступному порядку. Торгова система порівнює значення планової позиції по облігаціях учасника, який подав заявку, з обсягом заявки. Якщо значення планової позиції менше обсягу заявки, то обробка заявки припиняється, а трейдер інформується про це. Якщо значення планової позиції більше або дорівнює обсягу заявки, то заявка обробляється далі.
Торговельна система перевіряє, чи є незадоволені заявки в черзі на покупку РЕПО, заявлена ​​прибутковість яких дорівнює прибутковості оброблюваної заявки. Якщо такі заявки є, то укладається угода за рівнем прибутковості заявок з черги. Обов'язковою умовою укладення угоди є збіг заявленого терміну РЕПО та обсягу заявки. Якщо в черзі на покупку РЕПО немає заявки, що забезпечує можливість укладення угоди, то заявка на продаж РЕПО поміщається в чергу незадоволених заявок на продаж РЕПО.
Незадоволені заявки в черзі на покупку РЕПО розташовуються в порядку зростання прибутковості заявки, а при рівної прибутковості - у порядку часу їх подачі. При укладанні угод перше задовольняється та заявка на покупку РЕПО, яка була подана раніше. Якщо заявка з черги задоволена, то вона видаляється з черги незадоволених заявок на покупку РЕПО.
У кожному разі, коли заявка поміщається в чергу незадоволених заявок на покупку РЕПО (продаж РЕПО), торговельна система обчислює нове значення планової позиції учасника по коштах (планових позицій учасника за облігаціями) для кожного учасника.
При знятті заявки на купівлю (продаж) РЕПО торгова система обчислює нове значення планової позиції по коштах (облігаціям).
Висновок учасником в ході торгової сесії операції РЕПО призводить до виникнення зобов'язань щодо зворотного викупу (зворотного продажу), виконання яких припадає на дату, віддалену від дня проведення торговельної сесії на термін РЕПО.
Торгова система в торговий день, що передує здійсненню зворотного викупу (зворотного продажу) облігацій, формує для трейдера список угод РЕПО, день здійснення зворотного викупу (зворотного продажу) за якими припадає на наступний торговий день.
В день здійснення зворотного викупу (зворотного продажу) до часу встановленому регламентом, учасник зобов'язаний забезпечити наявність достатньої кількості грошових коштів та достатньої кількості облігацій для виконання зобов'язань за угодою в частині, що стосується зворотного викупу (зворотного продажу).
В день здійснення зворотного викупу (зворотного продажу) облігацій в визначене регламентом час торгова система автоматично формує заявки на зворотну купівлю-продаж облігацій за ціною зворотного викупу (зворотного продажу) і проводить розрахунок нових значень планових і поточних позицій учасників, змінюючи поточні і планові позиції в відповідно до зобов'язань учасників зі зворотного викупу (зворотного продажу), здійснюючи тим самим зворотний викуп (зворотний продаж).
Біржа веде єдиний обліковий реєстр в електронному вигляді по всіх угодах, укладених на біржі. Операція відображається в цьому реєстрі і вважається укладеною в момент задоволення заявки, поданої учасником в торговельну систему. Віддзеркалення операції в єдиному обліковому реєстрі служить доказом її укладення і є основою для здійснення розрахунків та підписання протоколів про результати торгів. У відповідності з єдиною обліковими реєстром для кожного учасника, який уклав угоди в торговельній системі, оформляються протоколи про результати торгів.
Правила укладання угод з купівлі-продажу недержавних цінних паперів у ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа" визначають порядок укладення членами Секції фондового ринку біржі угод з цінними паперами, допущеними до розміщення або обігу на біржі відповідно до Правил лістингу цінних паперів у ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа ".
З зазначеними цінними паперами торговельній системі укладаються угоди з наступними кодами розрахунків:
• угода з кодом розрахунків S-T +0 - угода з продажу (купівлі) цінних паперів, що підлягає виконанню в день укладення;
• угода з кодом розрахунків S-T + n - угода з продажу (купівлі) цінних паперів, що потребує виконання через встановлений учасниками в момент укладання угоди термін у порядку, визначеному біржею;
• угода з кодом розрахунків NS - угода з продажу (купівлі) цінних паперів, за якою продавець зобов'язується передати цінні папери, а покупець сплатити цінні папери в порядку і строки, встановлені учасниками в момент укладання угоди;
• угода з кодом розрахунків S-REPO - угода з продажу (купівлі) цінних паперів із зобов'язанням для покупця подальшого продажу для продавця наступної купівлі тих же цінних паперів, в тій же кількості, через термін і за ціною, визначеною учасниками в момент укладання угоди.
Угоди з кодом розрахунків S-Т + О полягають тільки в режимах дискретного, безперервного подвійного або простого аукціону. Угоди з кодами розрахунків S-T + n і NS полягають тільки в режимах дискретного аукціону, форвардних угод або простого аукціону. Угоди з кодом розрахунків S-REPO полягають тільки в режимі угоди РЕПО.
Розрахунки по операціях з кодами розрахунків S-T + O, S-T + n і S-REPO проводяться в розрахунково-клірингової системі з цінних паперів. Розрахунки по операціях з кодом розрахунків NS учасники проводять самостійно в порядку і строки, визначені в момент укладання угоди.
Операції з цінними паперами укладаються на підставі поданих учасниками в торговельну систему заявок на купівлю-продаж цінних паперів. Заявка являє собою пропозицію (оферту) на купівлю або продаж цінних паперів, що містить всі істотні умови угоди, і означає згоду учасника укласти угоду на зазначених у ній умов.
Для заявок, поданих в торговельну систему, встановлюються:
• крок ціни, під яким розуміється мінімально можлива різниця між цінами, зазначеними у заявках на купівлю-продаж цінних паперів (ціна, зазначена у заявці має бути кратною кроку ціни);
• стандартний лот, під яким розуміється мінімально допустима кількість цінних паперів в одній заявці (кількість стандартних лотів у заявці задається цілим числом).
При прийомі кожної заявки торгова система автоматично фіксує час її введення, присвоює їй унікальний реєстраційний код і виконує її реєстрацію в єдиному обліковому електронному реєстрі заявок. Зміст заявки, зареєстрованої в єдиному обліковому електронному реєстрі заявок, використовується для вирішення спірних ситуацій, наслідком яких стало укладення угод.
Угода вважається укладеною в момент задоволення заявки, поданої учасником. Про час задоволення заявки трейдер інформується торговельною системою. Кожна угода, укладена в торговельній системі, реєструється і відображається в єдиному обліковому електронному реєстрі правочинів, отримує код і зберігається в єдиному обліковому електронному реєстрі угод постійно. Реєстрація угоди в єдиному обліковому електронному реєстрі угод є доказом її укладення і є підставою для здійснення розрахунків [5].
У відповідності з єдиною обліковими електронному реєстром угод для кожного учасника, який уклав угоди в торговельній системі, оформляються протоколи про результати торгів. Кожному протоколу про результати торгів присвоюється індивідуальний реєстраційний номер. Протокол про результати торгів є підставою для відображення результатів угоди в документах бухгалтерського обліку.
Заявка, подана протягом дискретного чи безперервного подвійного аукціону, представляє собою пропозицію, адресоване всім учасникам торгів, на укладення угоди купівлі-продажу цінних паперів, що містить всі істотні умови угоди. Дискретний аукціон проводиться шляхом послідовного повторення процедур збору та задоволення заявок. Простойаукціон з цінних паперів є режимом торгів, в якому заявки на продаж (простий аукціон з продажу цінних паперів) або на покупку (простий аукціон з купівлі цінних паперів) може подавати лише один учасник.
Сумарний обсяг біржових торгів цінними паперами всіх видів у 2005 р . склав 9360 млрд руб., або 4350 млн дол. США в перерахунку за офіційним курсом Національного банку Республіки Білорусь (у 2004 р . - 8,13 трлн руб., Або 3770 млн дол. США).
4. Порядок укладання позабіржових угод
Угоди купівлі-продажу з акціями відкритих акціонерних товариств, які пройшли лістинг, а також з акціями відкритих акціонерних товариств та облігаціями юридичних осіб, якщо обома сторонами правочину є професійні учасники ринку цінних паперів здійснюються тільки на біржовому ринку.
Порядок укладення угод з цінними паперами на позабіржовому ринку встановлено Інструкцією про порядок здійснення операцій з цінними паперами на території Республіки Білорусь, затвердженої постановою Комітету з цінних паперів при Раді Міністрів Республіки Білорусь від 02.03.2006 р. № 03 / П [1].
Дія цього документа не поширюється на відносини, пов'язані з обігом державних цінних паперів і цінних паперів Національного банку Республіки Білорусь.
Операції з цінними паперами, за винятком операцій з цінними паперами на пред'явника, відбуваються в простій письмовій формі шляхом укладення договору між здійснюють угоду особами.
Договір, спрямований на зміну прав власності на цінні папери, повинен містити вид угоди, повне найменування та місцезнаходження сторін угоди, найменування емітента, найменування цінного паперу із зазначенням її виду та категорії, кількість цінних паперів та їх номінальну вартість, договірну ціну одного цінного паперу ( крім договору дарування), суму операції, форму та порядок розрахунків.
Звернення акцій і облігацій на позабіржовому ринку здійснюється з обов'язковою реєстрацією здійснюють операції професійним учасником, що здійснює депозитарну або брокерську діяльність, в тому числі є стороною угоди, за винятком:
• спадкування цінних паперів;
• зміни або припинення прав і (або) обов'язків за рішенням суду або за рішенням ліквідаційної комісії;
• передачі цінних паперів у заставу;
• обміну акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі роздержавлення і приватизації, на іменні приватизаційні чеки "Майно", а також при пільговому продажу державою акцій за грошові кошти за ціною на 20% нижче за номінальну вартість;
• інших випадків, передбачених законодавством.
Угоди купівлі-продажу акцій відкритих акціонерних товариств, облігацій юридичних осіб реєструються тільки після оголошення про умови здійснення операції у котирувальної автоматизованої системи біржі після закінчення двох робочих днів, не рахуючи дня подачі оголошення.
Не потрібно оголошення про умови здійснення угод купівлі-продажу з акціями відкритих акціонерних товариств в котирувальної автоматизованої системи біржі при здійсненні операцій купівлі-продажу акцій на аукціоні (конкурсі), купівлі емітентом акцій власного випуску, а також здійсненні угод купівлі-продажу акцій, стороною по яким виступає держава або її адміністративно-територіальна одиниця.
При реєстрації угоди професійний учасник зобов'язаний ознайомити сторони угоди з інформацією про ціни на акції відкритих акціонерних товариств і (або) облігації юридичних осіб, які були оголошені в котирувальної автоматизованої системи біржі.
Реєстратор угоди повинен перевірити відповідність оформлення договору вимогам законодавства, вимагати документи, що підтверджують права власності на цінні папери й засвідчують особу власника цінних паперів. Реєстрація правочину вчиняється шляхом запису її в обліковому регістрі. На самому договорі вказуються найменування професійного учасника і номер його ліцензії, прізвище та ініціали співробітника, який вчинив реєстрацію угоди, дата реєстрації, порядковий реєстраційний номер в обліковому регістрі. Ці записи завіряються печаткою.
Крім того, на договорі фіксується факт ознайомлення сторін з інформацією про ціни на акції відкритих акціонерних товариств і (або) облігацій юридичних осіб, які були оголошені в котирувальної автоматизованої системи біржі.
При реєстрації операції з акціями закритого акціонерного товариства професійний учасник повинен додатково вимагати документи, що підтверджують згоду акціонерів і суспільства на відчуження акцій третій особі.
Після реєстрації угоди професійний учасник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня подати на біржу інформацію про зареєстровані угодах.
При вчиненні професійним учасником на позабіржовому ринку більше однієї угоди з акціями одного і того ж емітента протягом 30 календарних днів гранична межа коливання ринкової ціни за угодою не повинна перевищувати 20% ціни по попередньої угоди.

ЛІТЕРАТУРА
1. Інструкція про порядок здійснення операцій з цінними паперами на території Республіки Білорусь: Утв. постановою Комітету з цінних паперів при Раді Міністрів Респ. Білорусь від 02.03.2006 р., № 03 / П / / Національний реєстр правових актів Респ. Білорусь, 2006. № 43, 8 / 14121.
2. Про деякі питання обігу цінних паперів відкритих акціонерних товариств: постанову Ради Міністрів Республіки Білорусь від 14.11.2000 р., № 1740 / / Національний реєстр правових актів Респ. Білорусь. 2000. № 109, 5 / 4546.
3. Про цінні папери і фондових біржах: Закон Респ. Білорусь від 12.03.1992 р. / / Ведамасщ Вярхоунага Савета Респ. Білорусь. 1992. № 11. Ст. 194.
4. Порядок укладення угод з купівлі-продажу державних цінних паперів і цінних паперів Національного банку Республіки Білорусь у ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа": Утв. протоколом засідання Наглядової ради ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа" від 23.11.1999 р. № 42.
5. Правила укладання угод з купівлі-продажу недержавних цінних паперів у ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа": Утв. протоколом засідання Наглядової ради ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа" від 29.08.2003 р. № 43.
6. Правила лістингу цінних паперів у ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа": Утв. протоколом засідання Наглядової ради ВАТ "Білоруська валютно-фондова біржа" від 28.04.2003 р. № 17.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Банк | Реферат
93.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Фондова біржа
Фондова біржа 2
Фондова біржа 2
Фондова біржа
Українська фондова біржа
Фондова біржа в Україні
Фондова біржа і механізм її діяльності
Фондова біржа Механізм функціонування
Нью Йоркська Фондова Біржа
© Усі права захищені
написати до нас