на російську та німецьку мови
Вовкодав Тетяна Володимирівна
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Краснодар - 2006
Дисертація виконана на кафедрі теорії та практики перекладу Кубанського державного університету.
Загальна характеристика роботи
Дана дисертація присвячена дослідженню лексико-семантичних і структурно-типологічних параметрів творів у жанрі фентезі та ресурсів їх трансляції на російську та німецьку мови.
У сучасному мовознавстві проблемами перекладу творів у жанрі фентезі інтенсивно займаються зарубіжні дослідники (R. Nagel, LP Fernandes, A. Yamazaki, Z. Shavit, A. Pym, I. Hegedus). У порівнянні із західними країнами фентезі з'явилося в Росії порівняно недавно. Розвитку фентезі в СРСР перешкоджав розквіт наукової фантастики. Відповідно з радянською ідеологією, навіть фантастичне обов'язково повинно було мати наукове обгрунтування. Фентезійні твори розглядалися як дитяча, «несерйозна» література.
Крім того, класичні зразки англо-американського фентезі, в тому числі книги професора Джона Рональда Руела Толкіна, перекладалися на російську мову у вигляді рідкісного винятку. Перші переклади епопеї Дж.Р.Р. Толкіна, виконані 3. Бобир («Повість про Кільце», 1990 р.) та М. Григор'євої та В. Грушецьким («Володар Кілець», 1993 р.) є, по суті, вільним переказом сюжету, нехитрим перекладанням оригіналу. Наявність великої кількості переказів фентезійного твору Дж.Р.Р. Толкіна пов'язано з бажанням перекладачів представити читачеві нову інтерпретацію оригіналу. Думки перекладачів про те, як слід перекладати епопею «Володар Кілець» дуже різні. Зокрема, з позицій перекладу розглядалися релігійно-філософські питання роману «Володар Кілець». Разом з тим багато аспектів перекладу текстів даної категорії продовжують залишатися до кінця не вивченими. В даний час недостатньо описані труднощі перекладу фентезійних творів, і, відповідно, не розроблені типологія перекладацьких помилок і перекладацькі стратегії на основі порівняльно-порівняльного аналізу.
Актуальність теми дослідження обумовлена, насамперед, необхідністю розробки раціональних перекладацьких стратегій, які могли б застосовуватися при перекладі текстів у жанрі фентезі. Порівняльно-порівняльний аналіз фентезійних творів з їх перекладами на російську та німецьку мови дозволяє виявити структурно-типологічні та лексико-семантичні особливості тексту, розглянути способи їх реалізації при перекладі і виробити основні директивні рекомендації щодо способів вирішення ряду перекладацьких завдань.
Об'єктом дослідження є різні текстотвірний одиниці фентезійного тексту, що несуть важливу навантаження (смислову, емоційну, символічну тощо) і варіанти їх перекладу на російську та німецьку мови.
Предметом проведеного дослідження є ресурси реалізації структурно-типологічних і лексико-семантичних аспектів у перекладах творів у жанрі фентезі на російську та німецьку мови шляхом їх порівняльно-порівняльного аналізу.
Матеріалом дослідження з'явилися книги Дж. Роулінг «Harry Potter and the Philosopher's Stone» і «Harry Potter and the Chamber of Secrets» та їх переклади на російську та німецьку мови. Три перекладу на російську мову виконані І.В. Оранським, М.Д. Литвинової, М. Співак та Ю. Мачкасовим; переклад на німецьку мову зроблено Клаусом Фрітцем. Переклад, що приводиться без вказівок, здійснений автором дослідження. Загальний обсяг аналізованих текстів склав більше 2000 сторінок.
Метою дослідження є вивчення структурних і лексико-семантичних параметрів текстів у жанрі фентезі на матеріалі і розгляд способів їх трансляції при перекладі на російську та німецьку мови.
Реалізація поставленої мети досягається шляхом вирішення наступних завдань:
- Описати структурно-типологічні характеристики аналізованого твору в жанрі фентезі;
- Дослідити національно-культурні і мовні особливості тексту аналізованого фентезійного твору;
- Провести порівняльно-порівняльний аналіз текстів оригінальних творів та їх перекладів на російську та німецьку мови та виявити основні труднощі, пов'язані з переведенням аналізованого твору;
- Проаналізувати реалії Первинного і Вторинного світів оригінальних творів і розглянути способи їх передачі на російську та німецьку мови;
- Здійснити лінгвістичний експеримент по встановленню асоціативних полів вигаданих назв у перекладах аналізованого твору на російську мову і дати лінгвістичну оцінку перекладацьким окказіоналізмом.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з теорії та практики перекладу (В. С. Виноградов, В. Н. Комісарів, М. Л. Гаспаров, В. Г. Гак, К. І. Чуковський, М. Я. Галь, С. І. Влахов, С. П. Флорін, Л. К. Латишев), лінгвістики (С. Г. Тер-Минасова, А. Г. Ликов, О. І. Смирницький, Н. Д. Арутюнова , З. Я. Тураєва, К. Райс, Ч. С. Пірс, П. А. Флоренський, Р. О. Якобсон, А. Вежбицкая, Ю. М. Лотман), історії літературознавства (В. Я. Пропп, Дж . Кемпбелл, Дж.Р.Р. Толкін, Ц. Тодоров), ономастики (Д. І. Єрмолович, А. В. Суперанская, О. А. Леонович) та психології (О. М. Рибніков, А. Н. Гвоздєв , В. Хлєбніков, Т. М. Ушакова, К. Г. Юнг).
Мета і завдання дослідження зумовили використання комплексної методики аналізу з застосуванням низки конкретних методів і прийомів: метод порівняльно-порівняльного аналізу оригіналу і перекладів на російську та німецьку мови; метод дедукції; метод індукції, метод компонентного дефініціонного аналізу; метод етимологічного аналізу; метод інтерпретації; метод лінгвістичного інтерв'ювання.
Наукова новизна. У дослідженні вперше виконано аналіз текстів творів у жанрі фентезі за системою морфологічної класифікації чарівної казки російського вченого В.Я. Проппа, розглянутої в зіставленні зі схемою універсального мономифа американського дослідника Дж. Кемпбелла; визначена типологія аналізованого тексту. У рамках роботи простежено еволюцію жанру фентезі у її типологічному розвитку; вперше здійснено лінгвістичний експеримент з виявлення семантики окказіональних утворень на матеріалі перекладів твори «Гаррі Поттер» на російську мову; зроблений порівняльно-порівняльний аналіз творів Дж. Роулінг з їх перекладами на російську та німецьку мови ; намічені основні стратегії для перекладу творів в жанрі фентезі на російську та німецьку мови; вироблені основні принципи перекладу реалій Первинного і Вторинного світів фентезійних творів; виявлені лінгвістичні одиниці перекладу дитячого фентезі з точки зору механізмів дитячої та вікової психології (дитячий гумор, дитячі Філологія, дитяче мислення, дитяче сприйняття вірша).
Теоретична значимість: розроблено комплексний підхід до дослідження проблеми перекладу фентезі. Теоретичні результати виконаної дисертаційної роботи можуть служити рекомендаціями до перекладу творів у жанрі дитячого фентезі. Матеріали дисертації можуть бути використані в теоретичних дослідженнях з проблем загальної теорії перекладу, а також у дослідженнях, присвячених вивченню таких явищ, як оказіонального і мовна гра.
Практична цінність виконаного дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів при читанні теоретичного і практичного курсів з переводоведению, на семінарських заняттях з проблем художнього перекладу, а також при написанні студентами курсових і дипломних робіт.
На захист виносяться наступні положення:
1. У структуру фентезійного твору Дж. Роулінг «Гаррі Поттер» входять елементи міфу і чарівної казки, що передбачає дотримання основних вимог до перекладу чарівних казок і міфів, а саме: адекватна трансляція символів оригіналу, засобів первинної та вторинної образності, відтворення індивідуального стилю автора (установка на мовну гру), передача певного естетичного впливу. Перекладацькі стратегії повинні бути побудовані з урахуванням можливого прочитання та інтерпретації твору на кількох рівнях (дитяча та доросла аудиторії), що, з одного боку, передбачає знання особливостей дитячої психології, дитячого гумору, дитячого мислення і мови, з іншого - використання загальномовних моделей.
2. Твори в жанрі фентезі відносяться до типу текстів, орієнтованих на форму, що зумовлює необхідність збереження художніх засобів мови фентезі при перекладі. Текст перекладу фентезійного твору вважається еквівалентним, якщо перекладач може досягти рівноцінного впливу за допомогою відтворення форми оригіналу у відповідності з його естетичними, стилістичними та семантичними параметрами.
3. Специфічною рисою жанру "фентезі" є його висока в порівнянні з іншими жанрами ступінь національно-особливого, оскільки витоки еволюції західно-європейського фентезі починаються з давніх легенд, лицарських романів середньовіччя, в тому числі артуровскіх романів, древніх німецьких саг про Нібелунгів, ірландських героїчних сказань , кельтського і німецького фольклору. Збереження культурної своєрідності оригіналу досягається не тільки за допомогою творчого відтворення всього ідейно-художнього змісту твору, передачі світовідчуття автора, його стилю і манери письма засобами рідної мови, а й шляхом обов'язкового створення перекладацького коментаря і довідкових посилань з високого рівня інтерактивності читачів фентезійних творів.
4. Ономастичний простір дитячого фентезі є не тільки найціннішим компонентом у системі засобів художньої виразності, а й відбиває реальний і вигаданий світи твори, тому перекладачеві необхідно довести до свідомості свого читача внутрішній зміст, алюзії, асоціації імен власних фентезійного твору.
5. Вигадані реалії фентезійного твору необхідно передавати за допомогою грамотного створення окказіональних слів на основі словотворчих елементів ПЯ відповідно до принципів словотворчості дітей (гібридні слова, «осколки» слів, «чужі» закінчення, «синтетичні слова» і т.д.). Квазісобственние імена, етнографічні реалії, топоніми, зооніми та ін позначення реалій та імен фентезійного твору з затемненій внутрішньою формою доцільно передавати на ПЯ допомогою калькування, транслітерації чи транскрипції.
Апробація роботи. Теоретичні положення і практичні результати дослідження відображені в статтях і доповідях на наукових всеросійських і міжвузівських конференціях: «Крос-культура та міжкультурна комунікація» (м. Краснодар, 2002 р.), «Питання теорії і практики перекладу" (м. Краснодар, 2005 р .); «Молоді дослідники в науці XXI ст.: минуле, сьогодення і майбутнє» (м. Краснодар, 2005 р.), «Перспективи напрямки лінгвістики та літературознавства XXI ст.» (м. Краснодар, 2006 р.), Четверта всеукраїнська науково-технічна конференція «Вузівська наука - регіону» (м. Вологда, 2006 р.), «Мова, освіта і культура в сучасному суспільстві» (м. Ставрополь, 2006 р.).
Основні положення роботи відображені у семи публікаціях, загальний обсяг яких становить 6,4 д.а.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного списку, що включає 225 найменувань; Списку словників, що включає 27 найменувань; Списку художньої літератури німецькою, англійською та російською мовами, що складається з 10 найменувань, 14 Додатків. Загальний обсяг дисертації становить 185 сторінок.
ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, формулюються предмет, об'єкт, мета і супутні завдання роботи; визначається новизна дослідження, розкриваються його теоретична і практична значущість, зазначаються відомості про матеріал і методи дослідження; описується структура роботи; виносяться положення на захист.
У першому розділі «Структурно-типологічні параметри фентезійного твору Дж. Роулінг« Гаррі Поттер »в аспекті перекладу» розглядаються особливості жанру фентезі, його походження та трансформація протягом століть. «Фентезі» розглядається в даному дослідженні як самоцінний жанр, що володіє власними, тільки йому притаманними особливостями: змішання жанрів, детально розроблений Вторинний світ, достаток квазісобственних імен (тобто імен значущих, вигаданих автором для позначення неіснуючих реально об'єктів), теми боротьби добра зі злом , квест (від англ. quest - пошук) як основна сюжетна лінія жанру, релігійно-філософські питання і т. д. Специфічною рисою жанру "фентезі" є і його висока в порівнянні з іншими жанрами ступінь національно-особливого, оскільки витоки еволюції фентезі починаються з давніх легенд, лицарських романів середньовіччя, в тому числі артуровскіх романів, древніх німецьких саг про Нібелунгів, ірландських героїчних сказань, кельтського і німецького фольклору. Національна специфіка жанру фентезі пронизує текст на всіх його рівнях і вимагає збереження при перекладі. Відповідно підміна англійської культури та англійської менталітету російськими або німецькими в рамках фентезійного твору позбавляє дитини можливості осягати багатства культурного різноманіття. Збереження культурного компонента твори «Гаррі Поттер» приводить до величезного числа незнайомих або незрозумілих для дитини-реципієнта слів, значення яких потребує додаткових пояснень, тлумачень. Читацький інтерес до подібного роду коментарям і пояснює збільшену популярність Інтернет сайтів, електронних і друкованих видань, які присвячені книгам про Гаррі Поттера. У читача з'являється можливість сприйняти цілісний художній образ, розібратися в цікавлять його чужих реаліях і малозрозумілих словах, звертаючись до довідкового матеріалу. Перекладачеві доводиться враховувати, що твір Дж. Роулінг перейшло з розряду «дитячої» книги у «дорослу» і має кілька рівнів прочитання, що значною мірою ускладнює процес перекладу. У свою чергу, це означає, що саме коментар бере на себе роз'яснювальну навантаження, тим самим частково звільняючи перекладача від зайвих пояснень у тексті.
Твір «Гаррі Поттер» поєднало в собі елементи чарівної казки такі як: блукання по чарівній країні, абсолютно особливий вид «нестачі» (В. Пропп) головного Героя, світ іншої реальності, Помічник (провідник), бої з неймовірними чудовиськами, мудрі люди похилого віку, фантастичні істоти, різні чарівні предмети (плащ-невидимка, мітла, чарівна паличка), нагорода за подвиги, ряд випробувань, многособитійность, всілякі перетворення, «кільцева композиція», символічні елементи), а також міфу: народження героя, його дитинство, злі прийомні батьки, недолік, брак чогось життєво необхідного, смертельна небезпека для Героя і його світу, спасіння світу, змееборчества, випробування, помічники, вирішальне випробування, нагорода, відмова від повернення в реальний світ.
Картина фантастичного світу, в якому герою доводиться зустрічатися з самими загадковими істотами, обрамляється у «Гаррі Поттері», як і у чарівній казці, картиною реального світу: вона, як правило, і починається і закінчується на реальній Землі. У цій «кільцевої картині» все реально: і обстановка, і герої і т. д. А потім починається нереальне, фантастичне. Таким чином, як і у всіх видах казок знаходимо в «Гаррі Поттері» своєрідне поєднання реального і нереального, звичайного і незвичайного, життєво правдоподібного, цілком ймовірного і абсолютно неправдоподібно, неймовірного. Саме як результат зіткнення цих двох світів (реального і нереального), двох типів сюжетних ситуацій (ймовірних і неймовірних) і виникає те, що робить оповідання казкою.
У цілому, говорячи про специфіку міфотворчості Роулінг, необхідно відзначити наступне: автор активно використовують матеріал міфів різних культур, піддаючи його певному переосмисленню або переробці. Міф - це казка максимального напруження; казка - це штучно пом'якшений міф. Міф дає майже оголене подання едіпальной ситуації; в казці все завуальовано пізнішими зміщеннями і накладеннями. Казка орієнтується в основному на інфантильні (доедіпальние) вікові кризи, а міф - на постедіпальние (Є. М. Мелетинський).
У рамках даного дослідження з метою визначення структури фентезійного твору «Гаррі Поттер», існуючого на стику чарівної казки і міфу, керуємося морфологічної класифікації чарівної казки В. Проппа (1928). У відповідності зі структурним підходом до вивчення казки В. Я. Пропп розглядає казку як єдину структуру, в якій існують постійні і стійкі елементи, функції, і функції ці не залежать від того, як і хто їх здійснює, число функцій обмежено, послідовність незмінна. Із 31 функції Проппа у творі «Гаррі Поттер» по відношенню до головного герої реалізовані 26, що вказує на структурну близькість до чарівній казці.
Іншим методологічним аспектом дослідження є і схема універсального мономифа, побудована на основі психоаналізу, що дає ключ до таємниць мови символів, спільного для міфів усіх світових культур з їх архетипічним героєм. Переходячи від психологічній площині аналізу до метафізичної, героїчне подорож представляється як космогонічний цикл. Пройшовши через випробування ініціації, подолавши поріг «між буттям і ніщо», герой як втілення мікрокосму і макрокосму розчиняється у Вищій Самості, тим самим завершуючи свій шлях. Відповідно до даного підходу всі герої, включаючи Гаррі, і легенди, з ними пов'язані, типові для всіх світових культур: Герой наважується покинути світ повсякденності і відправитися в чудову область надприродного. Там на його долю випадають фантастичні зустрічі і пригоди, і, врешті-решт, він здобуває рішучу перемогу. Герой повертається зі свого таємничого подорожі, обдарований здатністю творити благо ближнім. Подорож героя (Гаррі Поттера) можна розділити на три етапи: Відправлення, Присвята і Повернення (Дж. Кемпбелл).
Таким чином, фентезійної твір «Гаррі Поттер» містить такі теми міфу як: народження героя (чудесний порятунок Гаррі як його друге народження), його дитинство (Гаррі виховується в сім'ї Дурслів), відмова від повернення в реальний світ (Гаррі неохоче повертається до Дурслів) . Як і в міфології, щоб битися з темними силами Всесвіту, героям Дж. Роулінг доводиться зустрічатися віч-на-віч з темними силами всередині себе. Кожне нове пригода показує їм, що вони гідні перемоги. Всі ці міфічні елементи, образи і сюжети живуть в підсвідомості кожної людини, тобто є «архетипами» (К. Г. Юнг).
Враховуючи синтез чарівної казки і міфу в структурі фентезійного твору, приходимо до наступного висновку: при переведенні дитячого фентезі необхідно враховувати основні вимоги до перекладу чарівних казок і міфу, а саме: дбайливе ставлення до образної системи твору-оригіналу, до засобів первинної та вторинної образності; відтворення індивідуального стилю автора; передача певного естетичного впливу з урахуванням можливого прочитання та інтерпретації твору на декількох рівнях.
Книги про Гаррі Поттера були видані мільйонними тиражами, переведені на шістдесят мов світу, включаючи американський англійська, латинська, давньогрецька і різні діалекти. У зв'язку з цим цікавим у дослідженні видається аналіз рішень і стратегій перекладачів книг про Гаррі Поттера на різні мови світу. В основному перекладачі прагнули розкрити значення, асоціативні зв'язки, додаткові конотації в процесі перекладу «говорять» імен і вигаданих назв; вдавалися до прийому транскрибування; користувалися прийомом заміни реалії вихідної культури реалією культури реципієнта. Для того щоб зробити текст книги більш зрозумілим для американського реципієнта, редактор американського видання «Scholastic» вніс у текст книги про Гаррі Поттера деякі зміни в лексиці (crumpets - English muffins, jelly - Jell-O, jacket potato - baked potato, treacle toffee - treacle fudge), орфографії (mum - mom) і граматики (got fond - grown fond, he's got flu - he's got the flu, teddy - the teddy, shift the slime - get the slime off, end of term - end of the term ). Крім того, в перекладах були розширені і скорочені деякі епізоди в межах декількох пропозицій, замінено назву першої книги (в комерційних цілях) і видалений курсив, яким виділено деякі слова і вирази.
Перекладачі «Гаррі Поттера» на латинську та старогрецьку мови Пітер Нідхем (Peter Needham) і Ендрю Вілсон (Andrew Wilson) зіткнулися з проблемами іншого плану, однак так само як і інші перекладачі виробили власні перекладацькі стратегії подолання труднощів. Наприклад, з огляду на те, що Ендрю Вілсон визначив як реципієнта свого перекладу грека, який жив у четвертому столітті до нашої ери, йому довелося перевести всі назви, тобто прийом транслітерації був виключений. Процес перекладу ускладнювався ще й тим фактом, що сага про Гаррі Поттера ще не завершена, що означає дбайливе ставлення до перекладу деталей, оскільки їх опущення чи невірна передача можуть викликати труднощі в процесі перекладу наступній частині. Наприклад, іспанські перекладачі перевели ім'я Professor Sinistra як Profesor Sinistra (чоловічий рід), і змушені були в наступній книзі виправити його на Profesora Sinistra (жіночий рід). Плутанина з іменами мала місце і в роботі німецького перекладача Клауса Фрітца. Різночитання імен зустрічаються в російських перекладах видавництва «Росмен», коли в одного персонажа існує і транслітерованих варіант імені і «переведений» (напр., Невілл Лонгботом / Невілл Лонгботом).
У «Гаррі Поттера» є філософська ідея, яку при перекладі необхідно було зберегти всім перекладачам. Одна з основних тем творів Дж. Роулінг - це боротьба темних і світлих сил. Однак крім цього, існує очевидна тісний зв'язок між словами і вчинками героїв книг Дж. Роулінг і вченням геніального швейцарського філософа Карла Густава Юнга, згідно з яким метою будь-якої роботи душі є "індивідуалізація" особистості, набуття "самості". Людина індивідуалізується, коли він синтезує в собі всі можливі вимірювання психічного, в цьому процесі він знаходить самість, стає сама собою. Набуття самості означає також інтеграцію зла. Потрібно сприйняти зло як момент власної долі, частину своєї особистості, а не приймати його як щось внеположенность, прийняти його як частину себе. Іншими словами, зміст книг Роулінг, не тільки боротьба Добра і Зла, а й боротьба зі злом усередині себе, самопізнання особистості, яка синтезує в собі всі можливі вимірювання психічного, в тому числі і Зло. Філософські ідеї входять до руху сюжету, є основою образної системи і смислової наповненості стилю, грають істотну роль у визначеннях фантастичної дійсності. Християнські теми любові та самопожертви є основними протягом усіх книг про Гаррі Потера (C. Neal, J. Killinger), і перекладачеві також необхідно їх точно відображати, нічого від себе не дописуючи.
У рамках дослідження доводиться висунута гіпотеза про те, що фентезійному твір «Гаррі Поттер» відноситься до типу текстів, орієнтованих на форму (класифікація за К. Райса). Перекладачеві необхідно переводити його за принципами, які можуть застосовуватися до текстів, орієнтованим на форму, зберігаючи при цьому прагматичний потенціал тексту, враховуючи головного реципієнта - дитини. Таким чином, текст дитячого фентезі повідомляє зміст, але втрачає свій специфічний характер, якщо при перекладі не зберігається зовнішня і внутрішня форма, обумовлена нормами поетики, стилем або художніми прагненнями автора. Так, якщо при перекладі, орієнтованому на зміст тексту, можна залишити без уваги гру слів, не знижуючи при цьому інваріантність плану змісту, то в тексті, орієнтованому на форму, необхідно знайти функціональна відповідність, що відповідає художньої та естетичної функції стилістичної фігури. Якщо відмінності у структурі мов не дозволяють передати гру слів у тому ж місці, доводиться вибирати між заміною іншій мовній фігурою з аналогічним естетичним впливом або включенням гри слів там, де в початковому тексті її не було, але в тексті перекладу представляється для цього можливість.
При перекладі дитячого фентезі «Гаррі Поттер» необхідно враховувати стиль автора, спосіб викладу, художні засоби мови, певне естетичний вплив і здатність тексту надавати необхідний вплив. Вищої заповіддю перекладу дитячого фентезі має бути прагнення до досягнення рівного естетичного впливу. Для текстів дитячого фентезі може бути характерно те, що з ними завжди пов'язано намір, певний екстралінгвальний ефект. Перекладач повинен прагнути до того, щоб текст перекладу міг викликати той же ефект, що й оригінал.
У другому розділі «Лексико-семантичні аспекти фентезійного твору Дж. Роулінг« Гаррі Поттер »та ресурси їх передачі на російську та німецьку мови» розглядаються іншомовні вкраплення, символізм, лексичні (каламбури, оказіонального, анаграми, прийом Единопочаток, авторські метафори, вірші, загадки , пісеньки), графічні (капітуляція, курсив, дефіс, три крапки) і орфографічні (нерозчленований мовний потік, орфографічні аномалії) засоби мовної гри аналізованого твори та їх реалізація при перекладі на російську та німецьку мови.
Мовна гра як домінуючий авторський прийом є однією з причин надзвичайної привабливості книг Дж. Ролінг про Гаррі Поттера і, отже, потребує адекватної передачі на російську та німецьку мови. Мовна гра покликана не лише розважати, а й розвивати мислення і мова, креативні здібності дитини, її уявлення про граматичному значенні слова, розкривати прикордонні, парадоксальні випадки функціонування мовного знака (Л. Вітгенштейн, Ю. Д. Апресян, Т. А. Грідіна, В. З. Санніков, В. В. Виноградова, А. Н. Гвоздєв, Т. В. Булигіна, А. Д. Шмельов, Е.А Земська).
Одним з видів мовної гри аналізованого твору є каламбур. Наприклад, у назві каламбуру Headless Hunt (клуб, організований примарами людей, яким відрубали голову) проглядаються дві складові англ. headless - не має голови, безголовий; обезголовлений; і англ. hunt - 1) полювання (лов); 2) полювання (група мисливців із зграєю собак). Headless Hunt співзвучно head hunting - "полювання за головами" - поняття зі сфери ринку вакансій, тобто агресивна політика пошуку потрібного працівника і переманювання його з колишнього місця роботи, якщо в цьому є необхідність. Мається на увазі, що наймач більше зацікавлений у працівнику, ніж працівник у наймі. Навпаки, членства в цьому клубі багато років безуспішно домагається привид Майже Безголовий Нік (Nearly Headless Nick). Крім того, можливо співзвуччя з кельтської Дикої Полюванням (Wild Hunt), до якої могли приєднатися душі померлих за певних обставин. Даний каламбур ускладнений прийомом Единопочаток, який був відтворений в перекладі М. Співак - Безголова Браття. Перекладач Ю. Мачкасов створив каламбурно поєднання Безголова Полювання (безголовий = відчайдушний / без голови).
Аналіз перекладів виявив цілий ряд прийомів передачі каламбурів фентезійного твори таких як: при передачі каламбуру лексика не повинна позначати поняття, що знаходяться поза реальністю дитини; стилістична забарвлення каламбуру повинна відповідати особливостям мови дитячого твору; каламбур повинен природно входити у всю систему стилістичних і образних засобів перекладу, підкорятися головної мети всього твору і не спотворювати ідейно-художній характер першотвору, створюватися лише в типовій для нього ситуації; створення компенсуючого каламбуру прямо протилежно процесу нейтралізації, вимушеного "згладжування" двуплановости каламбурною контекстів; для посилення компенсуючих або створених на зміненій семантичній основі каламбурів використовувати алітерацію , риму чи графічні засоби: шрифтові виділення, заголовні букви, курсив.
Аналогічного розгляду в контексті аналізованих творів заслуговує гра в слова в авторській метафорі. Метафора в фентезійному творі «Гаррі Поттера» змушує звернути увагу на деяку схожість персонажів з тваринами або істотами чарівного світу, наприклад: cf. англ. : Mrs. Mason screamed like a banshee ... - рус. (Л): Місіс Мейсон закричала не своїм голосом, не гірше ірландського привиди, що приносить звістку про близьку смерть ... Незважаючи на те, що при передачі фрази-порівняння screamed like a banshee було збережено її метафоричність, переклад у М.Д. Литвинової вийшов громіздким, багато в чому завдяки розгорнутому поясненню поняття banshee, в той час як мета метафори полягає в тому, щоб лаконічно і точно висловити суть предмета.
Досить поширеним видом мовної гри твори «Гаррі Поттер» є використання прийому Единопочаток, тобто повтору перше приголосних. Незважаючи на те, що перекладачі по-різному передавали цей стилістичний прийом мовної гри, простежуються деякі тенденції: збереження Единопочаток шляхом транскрибування імені / назви (cf. англ.: Bathilda Bagshot - рус. (М): Батільда Бегшот - нім. (Ф) : Bathilda Bagshot), зберігання Единопочаток шляхом створення окказіональних слів (cf. англ.: The Chudley Cannons - рус. (Л): "Куля гармати" - рус. (М): «Гармати Педдл») і передача «каламбурного» шляхом створення окказіональних слів (cf. англ.: Professor Vindictus Viridian - рус. (С): професор Мстіттус Вірусіан, Leg-Locker Curse - рус. (М): Пристріт-ноговяз).
Окремим приватним виявом мовної гри твори «Гаррі Поттер», який так часто імпонує дітям, є спотворення окремих слів (застереження). Наприклад, однією з численних застережень містера Візлі є слово escapators (маються на увазі ескалатори в Лондонському метро; escape (англ.) - бігти, уникнути, врятуватися). Перекладачі обіграли це слово як ескапатори рус. (С); екскалатори рус. (Л); Trolltreppen ньому. (Ф) (cf. ньому. Rolltreppe - ескалатор і Trolltreppen - від нім. Troll - троль, гном, гірський дух). Перекладачі обігравали ці слова, використовуючи «каламбурні», «ігрові» можливості російської та німецької мов, вдаючись і до такого перекладацтва прийому як компенсація. Таким чином, незважаючи на неминучі втрати, найбільш повно забезпечується еквівалентність перекладу.
Мовна гра, що використовується при словотворенні, допомагає перекладачам осмислити процес створення нових слів, засвоїти основні словотворчі моделі. Завдяки мовній грі діти засвоюють уявлення про внутрішню мотиваційної формі слова, що сприяє збагаченню словникового запасу, в деяких випадках допомагає давати визначення новим, раніше невідомим словами, дозволяє створювати власні слова, які виражають необхідний для дитини сенс. Здатність дитини до власного словотворчості дозволяє йому адекватно сприймати і інтерпретувати випадки мовної гри у художніх творах. Так, у перекладах твори «Гаррі Поттер» багато окказіональних слів, пов'язаних з реаліями вигаданого, фантастичного світу. Перекладачами створюються нові гібридні найменування, створені шляхом контамінації (злиття, схрещування слів або частин слів в одне нерозкладне ціле, наприклад: медвеклоп, тортелікі, шоколадушкa, Смертеніни, Шелкокрилая муха, Мертвоморріс, Мадам З. Дослез, Всеессенція, вспомнівсель, колдолентa). Серед перекладацьких окказионализмов є й такі, які близькі до так званих потенційним слова (наприклад, відбивної, загонич), тобто лексичним одиницям, яких немає в словнику цієї мови, але які легко утворюються з тих чи інших словотворчим моделям, заповнюючи порожні клітини словотворчих парадигм.
Лінгвістичний експеримент по встановленню асоціативних полів вигаданих імен та виявленню семантики окказіональних утворень, каламбурів і інших видів мовної гри виявив труднощі розуміння окказіональних утворень і каламбурів, тому різноманітність тлумачень, запропонованих дітьми, не випадково: 1) у даних дітьми-информантами поясненнях-тлумаченнях переважають дефініції , що виявляють внутрішню форму номінації (медвеклоп - це комар, який кусає ведмедя, комаха блоха). Діти намагалися знайти раціональне пояснення того чи іншого новоутворення. При цьому їм явно складно було визначити слова-прототипи, що послужили базою для окказиональной трансформи; 2) слова переосмислювалися за принципом помилкової етимології, по асоціативному співзвуччю з іншими словами (Златоглазка - зло дивиться, лупільнік - всіх бити через мікроскоп, лупу) або римувалися з іншими словами (Гошок - горщик; Дрюзга - дрібнота, Гріфук - грейпфрукт), 3) транскрибоване імена з «порожнім» лексичним значенням представляли для розуміння дітей найбільшу труднощі, оскільки не викликали у дітей ніяких асоціацій або набували нового значення (наприклад, Вафлінг - вафлі робить; спінет - спини немає, без спини; Моргана - моргає), 4) в описі дітьми-информантами окказіональних найменувань виявляється прагнення дитини "знайти в звуковому образі слова буквальне відображення будь-яких властивостей предмета" (Слізерін - слиз, слимаки).
Анаграма займає винятково важливе становище в ряді інших текстових явищ твори «Гаррі Поттер». Дж. Роулінг використовує анаграми як один із способів кодування інформації наприклад, ім'я Tom Marvolo Riddle (Том Ярволод Ріддл) означає I am Lord Voldemort (досл. Я є Лорд Волдеморт). Отже, для того, щоб набір букв відповідав Анаграмматические зашифрованого тексту (Я ЛОРД Волдеморт (рос. (С)); лорд Волан-де-Морт (рос. (Л)); TOM VORLOST RIDDLE-IST LORD VOLDEMORT (нім. (Ф ))), перекладачі на російську та німецьку мови перевели ім'я Tom Marvolo Riddle як: ТОМ ЯРВОЛО Редл (рос. (С)); Том Нарволо Редл (рос. (Л)); TOM VORLOST RIDDLE (нім. (Ф)). Читач, прочитуючи шифр, відкриває анаграму як готову, хоча і неявну формулювання сенсу тексту, майже готову інтерпретацію. Відповідно, завдання перекладача - зберегти і сенс анаграми і її ігровий принцип.
Для тексту твору «Гаррі Поттер» характерно часте використання капітуляції, крапки, тире, заголовних букв і курсиву. Графіка в даному випадку виконує не тільки функцію відтворення живої мови, смислового виділення слова, передачі інтонації, а й свого роду інструмента впливу на емоційне сприйняття і сферу почуттів дитини-реципієнта, оскільки допомагає йому відчути певний спектр емоцій персонажа. Перекладачі на російську та німецьку мови вкрай рідко вдавалися до використання курсиву, яким в оригіналі також відзначалися, крім окремих слів або фраз, заклинання, назви шкільних дисциплін, підручників і т. д. Мізерність графіки також робить переклад найменш емоційним.
Дж. Роулінг використовує прийом навмисного порушення орфографії, наприклад, з метою опису соціального статусу персонажа Гегріда, його сомерсетскій говір: cf. : Англ.: "Las 'time, you was, Yeh, yer, yeh've got, fer cryin'. Перекладачі на російську мову постаралися передати особливості мови персонажа через розмовний стиль або просторіччя (як я подивлюся, субчиків, на думку спаде, допер, але Роздеріть мене зовсім, ну один в один просто, вилитий тато, прям хоч кричи!), а так само шляхом введення слів, що знаходяться у сфері вживання малограмотних людей (їхнє). Німецький перекладач більш точно відтворив мова Гегріда не тільки шляхом введення розмовної лексики, а й завдяки опущенню підмета, вираженого особовим займенником (War keine leichte Reise) та використання апострофа для усікання слів, артиклів та прийменників (noch 'n Baby, ich hätt nie gedacht, Könnte' ne Tasse Tee vertragen, er 'n bißchen stärker).
Створення тексту, не розчленованого междусловние пробілами, виконує в творі «Гаррі Поттер» функцію передачі живої прискореної мови, насиченою синтаксичними шаблонами. Застосування зчеплення слів і словосполучень дозволяє відчути передачу прискореному афективної або нечленороздільний мови. Крім того, в дитячому фентезі «Гаррі Поттер» зустрічається прийом нерозчленованого тексту, який частково розчленовується за допомогою дефіса, підкреслюючи іронічність висловлювання. Трохи перекладачам вдалося абсолютно точно вловити принцип передачі нерозчленованого тексту, наприклад: cf. англ. : "Whassamatter?" said Harry groggily. - Рус. (С): Сстосусілоссь? - Запитав Гаррі нерозбірливо, як п'яний. - Рус. (Л): Що ... що таке? - Сонно пробурмотів Гаррі. - Рус. (М): Ч-чого? - Сонно пробурмотів Гаррі. - Нім. (Ф): »Wasn los?«, Sagte Harry noch ganz benommen. Перекладач М. Співак абсолютно точно вловила принцип перекладу нерозчленованого тексту і вдало перевела репліку гнома, однак фраза Сстосусілоссь? асоціюється з шепелявим, ніж з сонним бурмотінням.
Порівняльний аналіз перекладів віршів твори «Гаррі Поттер» показав, що при перекладі дитячої поезії необхідні творча фантазія, прагматична адаптація, збереження емоційної сторони тексту, гри слів, алюзій, ритму і відсутність лексики, що знаходиться за межами розуміння дитини. Робота над перекладом дитячої поезії вимагає від перекладача знання дитячої психології, розуміння того, що дитина не просто реципієнт, він сам поет.
У дитячому фентезі «Гаррі Поттер» символ має особливо велике значення. Символом у творі служать не тільки тварини, явища, предмети, вторинний світ, але і гра Quidditch. Назва гри складається з деяких букв чотирьох м'ячів: (Qu) affle + Blu (d) ger + Blu (d) ger + Sn (itch); можливо існує певний зв'язок з словом "quiddity", тобто "The essence or real nature of a thing" (англ. суть, сутність). Не випадково, що саме професор Мінерва Макгонегел (cf. римсько. Міфол. Мінерва, або грец. Афіна, богиня мудрості і війни) призвела Гаррі в гру «квідич», таким чином, допомагаючи йому відправитися в символічний квест. Здійснюючи квест, герой неминуче вступає в справедливу боротьбу, війну, протидія.
Все, що пов'язано з грою Quidditch (назви гравців, м'ячів і т.д.) символічно. Наприклад, завдання Гаррі як гравця полягає в тому, щоб зловити золотий снітч (the Golden Snitch), якісні характеристики якого досить цікаві. По-перше, важливий сам факт того, що він зроблений із золота, так як опосередковано однією з тем книги «Гаррі Поттер і філософський камінь» є алхімія. Проте в даному випадку алхімія пов'язана не тільки зі створенням філософського каменю та перетворенням простих металів в чисте золото, але і з духовної трансформацією людини в символічному значенні, так само як Юнг порівнював цей процес з глибинним пошуком золота в надрах человеческаой душі.
По-друге, золотий снітч важко впіймати, так як він дуже швидко літає, ховається. Розглянемо, як перекладачі передали значення the Golden Snitch: cf. рус. (С): Золотий Проноза - рус. (О): золотий снітч - рус. (М): Золотий Клацання - нім. (Ф): Der Goldene Schnatz. Дієслово to Snitch в перекладі з англійської означає ябедничати, доносити, ловити (за допомогою петлі) (cf. snatch - хапання, схоплювання; хватка). Перекладач М. Співак перевела the Golden Snitch як Золотий Проноза відповідно до його характеристикою: пронирливий, що вислизає, ухиляються, швидкий. Ю. Мачкасов перевів його як Золотий Клацання, скориставшись більш давнім і вже утераченним значенням цього слова. Варіант перекладачів видавництва «Росмен» є допустимим, оскільки зазвичай всі спортивні терміни транскрибуються. У перекладі на німецьку мову це словосполучення було передано як Der Goldene Schnatz. Іменник Schnatz перекладається як головний убір нареченої (хрещеної матері); можливо походить від німецького дієслова schnatzeln (наряджати, прибирати) або прикметника schnatzig (ошатний, красивий) і означає щось красиве, прекрасне. У даному випадку переклад, на відміну від інших варіантів, представлених російською мовою, в найбільшою мірою відображає алегоричний сенс цього поняття.
Метод транслітерації, який домінує при передачі системи символів творів «Гаррі Поттер», робить практично неможливим процес вилучення означуваного з символу. Внутрішня структура символу (співвідношення знака та означуваного) повинна стає постійним джерелом знань про цей об'єкт, поступово наближають нас до його пізнання. Проведений аналіз символу «квідич» показав, що він має здатність до складного семантичному моделювання, характеризується високим ступенем гносеологічної цінністю, володіє текстотвірний функцією в значно більшій мірі, ніж символи першого ступеня.
Введення в тканину твору факту, репрезентує іншу мовну систему (англійська мова) вже несе в собі ту інформацію, що дія розгортається не в Росії, але за її межами, а саме в Англії, причому заклинання є важливою реалією вигаданого світу. Наприклад, заклинання Finite Incantatem (від англ. "Incantation" або лат. "Incantationem", тобто чаклунство, чари; чари, заклинання, магічна формула і лат. "Finis", тобто кінцевий, обмежений, що має границю ), яка скасовує дію інших закляття, передано як Фініте Інкантатем (рос. (Л); рос. (З)) і Finite Incantatem (рос. (М); ньому. (Ф)). Таким чином, перекладачі видавництва «Росмен» та М. Співак транскрибували заклинання без пояснень, розраховуючи, мабуть, на контекстуальне осмислення. Вважаючи їх елементами колориту, атмосфери, для відчуття яких не обов'язково їх смислове сприйняття німецький перекладач Клаус Фрітц дає їх в оригінальному написанні без додаткових роз'яснень. Перекладач Ю. Мачкасов також використовує іншомовні вкраплення, однак доводить до читача їх значення за допомогою виносок і посилань.
У третьому розділі «Засоби вираження реалій Первинного і Вторинного світів у фентезійному творі Дж. Роулінг« Гаррі Поттер »та їх передача на російську та німецьку мови» розглядаються ономастичний простір досліджуваного твору (особисті імена власні, смислові імена, топоніми та зооніми) та етнографічні реалії (реалії-гроші, реалії-заходи, назви товарних знаків, листи, назви свят та їжі).
У художньому тексті «Гаррі Поттера» спостерігається змішання двох стилів оповіді: фантастичного (допускається порушення законів природи) і реалістичного, з переважанням то одного, то іншого. На реалістичному тлі можливі фантастичні вкраплення і, навпаки, у фантастичних речах спостерігаються реалістичні прошарку (навіть головний персонаж Гаррі є одночасно героєм чарівної казки і сучасником читача). Антропонімічна простір роману позволяюєт одночасно відобразити і реальний, існуючий світ, і фантастичний, вигаданий, чарівний. У творі «Гаррі Поттер» система власних імен утворює особливий міфологічний пласт мови, представляючи собою деякий інший, інакше влаштований мову, який піддається перекладу за допомогою перекладацьких трансформацій та відповідних мовних перетворень.
У тексті роману представлені різні іменування персонажів, причому один і той же персонаж може мати кілька іменувань різного характеру: деякі з них видаються варіантами того ж імені, інші функціонують як паралельні імена. Voldemort (сf.: рос. (О): Волан-де-Морт; рос. (С); рос. (М): Віл (ь) деморт) - You - Know - Who (сf.: рос. (М) : Відомо-Хто; ньому. (Ф): Du-weißt-schon-wer).
У творі спостерігаються однослівних одиниці (Nott / Нот, Moon / Мун), серед яких прізвища, імена і прізвиська, двочленна модель, представлена конструкціями, серед яких переважають традиційні конструкції типу ім'я + прізвище, наприклад, Bill Weasley (сf.: рос. ( О): Бив Візлі) і конструкції типу ім'я + прізвисько і тричленні іменування такі, як SIR NICHOLAS DE MIMSY-PORPINGTON (сf.: рос. (О): сер Ніколас де МИМС-Дельфінгтон, рос. (М): сер Ніколас де Мюмзі-Порпінгтон, рос. (С): сер Ніколас де МИМС-Порпіньон), Nearly Headless Nick (сf.: рос. (О): Майже Безголовий Нік, нім. (Ф): Der Fast Kopflose Nick).
Антропоніми твори можуть класифікуватися по ономастичним розрядами: особисті імена, прізвища, прізвиська. Найбільш численними є особисті імена. В основу таких номінацій покладені такі основні ознаки: характер занять героя, професія - Argus Filch (рос. (О): Аргус Філч) - Гогвортський сторож (Аргус, "всеглаз" - в гречеcкой міфології стоглазое чудовисько, якому ревнива Гера, дружина Зевса, доручила стежити за Іо, новою фавориткою чоловіка); зовнішня характеристика героя - привид Nearly Headless Nick (Майже безголовий Нік); особливості характеру героя, відображення його внутрішнього світу: - Dudley Dursley (рос. (О): Дурслі, Дадлі) - 'dud ', що озачает «a boring person», тобто нудна людина.
У рамках даного твору імена несуть на собі помітно виражену смислове навантаження, мають незвичайний звуковий образ, володіють прихованим асоціативним фоном, тому в перекладі імена власні повинні бути стилістично вірними і точними, відповідати всьому духу, ідеї, цілям твори, нести характерний колорит, особливе значення , в якому сконцентровано виражена авторська ідея. Так, у творі «Гаррі Поттер» згадуються прізвища Borgin і Burkes, які несуть алюзії до відомих лиходіям: Borgin - Борджіа, сімейству флорентійської знаті, багато членів якого прославилися своєю жорстокістю, і Burkes - ірландському вбивці Вільяму Берку, душив свої жертви з тим, щоб продавати їх тіла для анатомування (настільки знаменитому, що його прізвище перейшла в розряд загальних - дієслово to burke означає "душити" вбити, задушити. Завдяки транслітерації перекладачі Ю. Мачкасов і К. Фрітц зберегли Единопочаток - Борджін і Беркс (рос. (М )), Borgin und Burkes (нім. (Ф)), у той час як у перекладах видавництва «Росмен» та М. Співак спостерігається часткове відтворення каламбурного - Борджін і Д'авіла (рос. (С)), Боджин і Беркес ( рус. (Л)). З точки зору перекладознавства транслітеровані варіанти мають право на існування, однак ці назви не будуть нести ніякого смислового навантаження, оскільки втрачаються натяки, алюзії і асоціації, які важливі для дитини-реципієнта.
Сенс говорять імен виявляє тільки контекст, і тільки при такому осмисленні перекладач зобов'язаний довести до свідомості свого читача їх внутрішній зміст. Перекладачеві необхідно знайти засіб, якщо не розкрити внутрішню форму такого імені, то хоча б ненав'язливо підказати її наявність. Так, ім'я професора Sprout (від англ. Втечу, паросток; корінець; держак; відросток) перекладач І.В. Оранський передав як Проф. Стебла (використана конкретизація і звуження семантики вихідного слова), що не відповідає навіть дослівному перекладу; перекладачі Мачкасов Ю. і Співак М. перевели ім'я як Проф. Прорість та Проф. Спаржелла відповідно. Останній варіант дійсно звучить оригінально, беручи до уваги той факт, що ім'я належить відьми.
Одне із завдань, яке стоїть перед перекладачами творів Дж. Роулінг, є "винаходи" еквівалентів її слів у своїх рідних мовах. У більшості випадків перекладачі пішли шляхом транслітерації, залишивши спроби передати зміст значущих імен. Однак надуманість і неправдоподібність у перекладі вигаданих імен, назв, вигаданих реалій призвели до втрат комізму. Подібна передача імен на російську служить причиною неадекватного сприйняття читачем перекладу, особливо якщо це дитина. Як відомо, діти мислять насамперед аналогіями, і якщо такі спотворені або недоступні для розуміння, то завдання перекладача не досягнута.
Аналіз власних назв «Гаррі Поттера» виявив той факт, що в перекладах твори на російську мову відсутня будь-яка чітка закономірність передачі англійських літер чи звуків. Взявши за основу типологію ономастичних типів відповідностей в перекладі, запропоновану Д. І. Єрмолович, були виділені наступні методи формування і типи відповідностей в перекладах «Гаррі Поттера» на російську та німецьку мови: прямої графічний перенесення (cf. англ.: Alohomora - рус. (М): Alohomora! - нім. (Ф): Alohomora!), транскрипція аллофоніческая, фонематическая, «практична» (cf. англ.: Johnson, Angelina - рус. (О): Джонсон, Анджеліна), транслітерація (cf. англ.: Johnson, Angelina - рус. (С): Ангелінa Джонсон), морфограмматіческая модифікація (cf. англ.: Brown, Lavender - рус. (С); рос. (М): Браун, Лаванда; cf. англ.: Bulstrode, Millicent - рус. (О): Булстроуд, Міллісент), семантична експлікація (cf. англ.: Dean the West Ham fan - рус. (Л): шанувальник футбольного клубу "Вест Хем" Дін), традиційне іменування (cf. англ.: Circe - рус. (С); рос. (М): Цирцея - нім. (Ф): Circe), транспозиція ІС з ресурсів приймаючої мови (cf. англ.: Spinnet, Alicia - рус. (М): Спіннет, Аліса), калькування (cf. англ.: Privet Drive - рус. (С): Бірючіновая алея - нім. (Ф): Ligusterweg), функціональна аналогія (cf. англ.: Banshee - нім. (Ф): Todesfee ), оніміческая заміна (cf. англ.: Helga Hufflepuff - рус. (О): Пенелопа Гафелпаф), деонімізація (cf. англ.: Banshee - рус. (Л): ірландське привид, що приносить звістку про близьку смерть), функціонально- смисловий переклад значущих імен власних (cf. англ.: Mortlake - рус. (Л): Прудсмерт; cf. англ.: Madam Z. Nettles - рус. (Л): Мадам З. Крапівінс; cf. англ.: Mortlake - рус . (С): Мертвоморріс).
Зооніми, імена казкових і алегоричних тварин - складний матеріал для перекладу. У Дж. Роулінг вони побудовані на грі слів, співзвуччях, асоціаціях чи підтекстах, наприклад сова Гаррі Hedwig носить «говорить», так як Свята Ядвіга вважалася покровителькою сиріт (що до Гаррі має пряме відношення). Перекладач Ю. Мачкасов використовував при передачі даного зооніма метод традиційного іменування - Ядвіга, німецький перекладач зберіг вихідне ІС в латинській графіці - Hedwig; в перекладах видавництва «Росмен» виявляються два відповідності - букле і Хедвіг; перекладач М. Співак створює морфологічно модифіковане відповідність на базі транслітерації - Хедвіга, оскільки Гедвіга, по суті жіноче ім'я, відчувається російською людиною як чоловіче, внаслідок невідповідності закінчення імені. При перекладі текстів, що містять зооніми, перекладачеві необхідно прагнути до збереження їх орієнтованість на певну ситуацію, яскраву вмотивованість образної номінації. Якщо мотивація зоонімов обгрунтовується контекстом, вона відтворюється і в перекладі.
Вигадані топоніми твори нагадують за формою реальні географічні назви в Англії. Перш ніж їх перекладати, перекладачам необхідно визначити для себе, чим саме є ці назви. Якщо перекладач розцінює їх як продукт авторського словотворчості, то він змушений придумувати окказіональние слова на основі російських / німецьких словотворчих елементів, наприклад, вигадане назва села Ottery St. Catchpole (англ. otter - видра, catchpole - судовий пристав, судовий виконавець) за формою схоже на реальне назва англійської села, перекладач М. Співак передає за допомогою оказіонального назви (Колготтері Сент-Інспекторт). Якщо перекладач розглядає їх як топонімічну одиницю первинного та вторинного світів твору, то він керується основним способом передачі реальних топонімів, а саме: практична транскрипція. Єдиним недоліком цього способу є втрата асоціативних або будь-яких інших додаткових зв'язків, які можуть виникнути у носіїв англійської мови, наприклад, назву вулиці Privet Drive (від англ. Privet - бирючина) було передано як Бірючіновая алея (рос. (С)), Тисовий вулиця (рос. (О)), Оградний проїзд (рос. (М)), Ligusterweg (нім. (Ф)) (від нім. Liguster - бирючина = багаторічний чагарник, який висаджується по периметру земельної ділянки і при правильному догляді утворює густі "живоплоти", так що двір з вулиці абсолютно не видно). Переклад Мачкасова Ю. в даному випадку точно передає зміст поняття. Англомовний читач асоціює слово privet з подібною огорожею. Загальновизнаний той факт, що поняття відображає дійсність у найзагальніших рисах, абстрагуючись від несуттєвих деталей, беручи лише те загальне, що є суттєвим для предметів і явищ. Однак перекладач може створити на базі транслітерації або транскрипції назва, стилізоване під англійське. Для цього перекладачеві необхідно знати специфіку географічних назв Англії.
Під Вторинному світі «Гаррі Поттера» будинку також мають назви, наприклад, The Burrow (в пер. З англ. - Нора, норка, хід), будинок сімейства чарівників Візлі (Weasley від англ. Weasel - ласка, горностай, куніцеобразние), являє собою односкладні назву з певним артиклем. Відповідно до словника під редакцією Вебстера, англійське слово burrow означає: «1) a hole or tunnel in the ground made by a rabbit, fox, or similar animal for habitation and refuge; 2) shelter or refuge». Перекладачі видавництва «Росмен» та Ю. Мачкасов допомогою кальки перевели назва будинку як Нора. Згідно «Тлумачний словник російської мови» за редакцією С. І. Ожегова і Н. Ю. Шведової, слово «нора" означає: (1) житло тварини; 2) темне, невпорядковане житло. Таким чином, передано тільки перше значення слова burrow; перекладач М. Співак перевела його як Пристанище (= місце, яке може служити притулком), що повною мірою відображає фігуральне значення оригінальному слова; німецький перекладач Клаус Фрітц передав його як Fuchsbau (нім. лисяча нора). Таким чином, всі перекладачі відмовилися від існуючої в художніх творах практики передачі назв особняків, маєтків шляхом їх транскрипції.
Грошові одиниці чарівного світу «Гаррі Поттера» - 1 galleon = 17 sickles або 493 knuts - відповідають грошовій системі, що існувала до 1971 у Великобританії: 1 фунт стерлінгів (pound) = 20 шилінгам (shilling, срібна монета) = 240 пенсам (pence, дрібна монета з бронзи або мідно-нікелевого сплаву). Можна припустити, що слово galleon, золота монета, має значення галеон (ці іспанські кораблі перевозили золото в 16-18 століттях). Слово sickle, срібна монета (1 sickle = 29 knuts), перекладається з англійської мови на російську як серп; що-л. у формі серпа, проте встановити додаткові конотації назви цієї одиниці досить складно. Слово knut, дрібна мідна монета чаклунська, ймовірно, є варіантом написання nut, тобто горіх, дрібне вугілля. Передача грошових одиниць чарівного світу «Гаррі Поттера» за допомогою транслітерації або транскрипції абсолютно виправдана, оскільки «розшифрувати» їх значення представляється скрутним.
Найменування заходів, що пропагують одиниці ваги, довжини, площі, об'єму рідин і т. д. необхідно транслітерувати, оскільки потрапляючи в мову образів, заходи-реалії служать не стільки для передачі точної інформації, скільки для створення в уяві читача зримого подання про описуваному фрагмент дійсності . Їх приблизне значення частіше, ніж при інших реаліях, можна вивести з вузького контексту, тобто нерідко художній образ буває більш-менш зрозумілим і без знання точних величин відповідних одиниць. Осмислення незнайомій реалії-заходи у вузькому контексті відбувається в його свідомості головним чином за рахунок числівника, а також і деяких «навідних» слів - «всього», «аж», «не більше» і т. п., а проте дуже часто спостерігається як б неусвідомлене прирівнювання його до величини власної міри того ж рангу. З іншого боку, дітьми та функціональний аналог буде сприйматися як щось абстрактне. Перекладачі дитячого фентезі «Гаррі Поттер» замінили англійські фути метрами.
Наступну групу квазісобственних імен твори «Гаррі Поттер» складають товарні знаки. У «Гаррі Поттері» всі товарні назви Вторинного світу також є окказіональнимі словами. Як правило, при передачі назв товарних знаків використовується метод прямого графічного переносу або транслітерації. Перекладачі «Гаррі Поттера» вдавалися до кальки, транслітерації, транскрипції. У результаті в перекладах вони стали громіздкими і менш за все звучать як назви товарних знаків, наприклад, cf. Grow Your Own Warts kit - (рос. (Л)): набір для бажаючих обзавестися бородавками.
Листи в книзі про юного чарівника Гаррі Поттера також відіграють важливу роль, будучи частиною реалій вторинного світу. Однак перед перекладачами стояло завдання не тільки спробувати передати їх зміст (смисл), а й їх форму.
При передачі вигаданих назв свят чарівного світу перекладачі «Гаррі Поттера» змушені були створити власні еквіваленти, оскільки метод транслітерації категорично неможливий в даному випадку. Так, свято привидів, який називається the Deathday Party (Death = смерть, day = день), створений за аналогією з birthday (англ. birth = народження, day = день), що дуже точно було передано перекладачами М. Співак і Клаусом Фрітцем: СР смертеніни - іменини, Todestag (нім. der Tod = смерть, der Tag = день) - Geburtstag (нім. die Geburt = народження, der Tag = день).
Назви солодощів, типової англійської або нетипової англійської чарівної їжі часто перекладачами транскрибували без пояснень, коментар, надавши, таким чином, місце для дитячої фантазії, наприклад, назва haggis (шотландське блюдо з баранячого або телячої печінки, серця і легень, яке заправляється вівсяним борошном, околопочечной салом, цибулею і перцем і вариться у баранячому або телячому рубці), було транскрибовано перекладачами М. Співак та Ю. Мачкасовим як хаггіс. Однак при передачі вигаданих назв їжі перекладачі створювали окказіональние освіти, відмовившись від транскрипції / транслітерації, наприклад: Cauldron Cakes - рус. (С): тортелікі, котлокекси; Pumpkin pasties - рус. (С): тиквеченькі.
Таким чином, кожен перекладач, керуючись різними довідковими посібниками, коментарями, фоновими знаннями та індивідуальними глосаріями, підходив до проблеми передачі тексту по-різному і вирішував проблему перекладу вигаданих імен, назв, вигаданих реалій.
Аналіз лексико-семантичних особливостей фентезійного твору Дж. Роулінг дозволив виділити перекладацькі стратегії, згідно з якими при перекладі творів у жанрі фентезі, включаючи книги про Гаррі Поттера, необхідно передати:
- За допомогою транслітерації або транскрипції: назви вигаданих грошових одиниць з затемненій внутрішньою формою, найменування заходів (одиниці ваги, довжини, площі, об'єму рідин і т. д.), імена головних героїв твору;
- За допомогою калькування, транслітерації чи транскрипції: назви товарних знаків, а так само топонімів з затемненій внутрішньою формою;
- За допомогою створення окказіональних слів на основі словотворчих елементів ПЯ: назви вигаданих топонімів, будинків, свят чарівного світу;
- За допомогою функціонального аналога, кальки, транслітерації або транскрипції: назви солодощів і типовою англійської і нетиповою (чарівної) їжі з обов'язковою виноскою, поясненням або коментарем.
При перекладі текстів у жанрі дитячого фентезі необхідно зберегти: 1) прийом Единопочаток, тобто повтор першого приголосних; 2) зміст і ігровий принцип анаграми, 3) графічні ігри (капітуляцію, три крапки, тире, заголовні букви і курсив); 4) прийом нерозчленованого мовного потоку; 5) форму і зміст дитячої віршів і листів; 6) образність і лаконічність метафор; 7) спотворення окремих слів (застереження); 8) структурно-семантичні особливості каламбурів; 9) прийом навмисного порушення орфографії; 10) внутрішню структуру символу; 11) внутрішній зміст говорять імен; 12) яскраву вмотивованість зоонімов і характер їх прозвіщной / образної номінації.
У перекладах творів «Гаррі Поттер» на російську мову видавництва «Росмен» (234 транскрибоване назви з 487 проаналізованих одиниць) та Ю. Мачкасова (218 транскрибоване назви з 460 проаналізованих одиниць), перш за все, домінує прийом транслітерації / транскрипції. Однак гідністю тексту перекладу Ю. Мачкасова є зноски і докладний коментар. У перекладах М. Співак, навпаки, переважає принцип створення окказіональних слів на основі словотворчих елементів ПЯ (174 транскрибоване назви з 487 проаналізованих одиниць), що вигідно відрізняє його від інших перекладів. Порівняльний аналіз оригіналу з перекладами М. Д. Литвинової виявив такі похибки, як: втрата дитячого гумору оригіналу, домислювання ситуації, спотворення в назвах квітів, численні додавання, невмотивовані опущення слів, словосполучень і навіть пропозицій, убогість графіки. Перекладач М. Д. Литвинова невиправдано часто вдається до використання прийому експресивної конкретизації, тобто вживання в перекладі експресивно-оцінної російської лексики, замість нейтральних слів першотвору, що викликає зміни не тільки в інтонації оригіналу, але і в характеристиці персонажів. Крім того, діалоги між дітьми іноді відтворені перекладачем без урахування регістру дитячої мови; внаслідок цього, деякі фрази в устах одинадцятирічних дітей звучать дещо неправдоподібно в перекладах.
Аналіз тексту перекладу на німецьку мову, показав, що німецький перекладач зміг лише частково відтворити емоційний потенціал впливу фентезійного твору «Гаррі Поттер» і зберегти, наскільки можливо, ідентичність авторській мові. У перекладі К. Фрітца виявляються неточності при передачі прізвищ, імен, відтінків кольору, реалій-заходів. Перекладач часто використовує нейтральну лексику або стилістично знижені одиниці. Крім того, для даного перекладу характерні константні відповідності, втрата гри слів, дитячого гумору, зміна мовних інтенцій персонажів. Німецький перекладач в основному користувався прийомом транслітерації - з 487 проаналізованих лексичних одиниць твору «Гаррі Поттер» (говорять імена, вигадані назви, реалії) лише 293 були перекладені на німецьку мову. Таким чином, перекладач К. Фрітц не повною мірою проявив смислову та емоційну інформацію, укладену в значущих іменах «Гаррі Поттера» при перекладі.
З точки зору перекладознавства транскрибоване назви мають право на існування, однак вони не несуть ніякого смислового навантаження, оскільки втрачаються натяки, алюзії і асоціації, які важливі для дитини-реципієнта. Надмірне транскрибування призвело до того, що переклади фентезійного твору «Гаррі Поттер» на російську та німецьку мови не повною мірою відповідають критеріям максимальної еквівалентності текстів, т. е. їх смислової та функціональної близькості, однаковості впливу на реципієнта, рівної художньої виразності і т. д.
У висновку в узагальненій формі викладаються результати проведеного дослідження.
Основні положення та результати дослідження відображені в наступних публікаціях:
1. Вибір лексичних відповідностей при перекладі літературної казки Дж. Роулінг на німецьку мову / / Освіта - Наука - Творчість. Адигський (Черкеська) Міжнародна Академія Наук. / Зб. наук. ст. - Нальчик - Армавір, 2005. № 6 (0,5 п. л.).
Фентезі: імена власні і проблема їх перекладу / / Освіта - Наука - Творчість. Адигський (Черкеська) Міжнародна Академія Наук. / Зб. наук. ст. - Нальчик - Армавір, 2005. № 8 (1,8 п. л.).
Оказіонального у перекладах літературної казки Дж. Роулінг на російську мову / / Дискурсивне простір: еволюція та інтерпретації / Екологічний вісник наукових центрів Чорноморського Економічного Співробітництва (ЧЕС). - Додаток № 2. Краснодар, 2006 (0,4 п. л.).
Особливості перекладу дитячої поезії (на матеріалі пісеньки Капелюхи-сортувальниці з літературної казки Дж. Роулінг «Гаррі Поттер») / / Вісник студентського наукового товариства Кубанського Державного Університету. Краснодар, 2006. Вип. 8 (0,5 п. л.).
Вигадані імена власні в контексті фентезійного твору / / Електронний науково-культурологічний журнал «Relga». 2006. № 6 (128) / www. relga. ru (1,9 п. л.).
Оказіонального як перекладацька проблема (на матеріалі літературної казки Дж. Роулінг) / / Вузівська наука - регіону: Матеріали четвертої всеросійської конференції 21 лютого 2006 II том. Вологда, 2006 (0,4 п. л.).
Природа іншомовних вкраплень у перекладах літературної казки Дж. Роулінг на російську та німецьку мови / / Актуальні проблеми сучасного мовознавства та літературознавства: Матеріали 5-й міжвузівській конференції молодих вчених 28 квітня 2006 Краснодар: Кубанський держ. ун-т. Краснодар, 2006 (0,9 п. л.).
Підписано до друку 22.11.2006 р. Формат 60x90 1 / 16.
Ум. печ. л. 1,3. Папір офсетний. Друк офсетний.
Тираж 100 прим. Замовлення № 373.
Тираж виготовлений в друкарні
з оригінал-макету замовника.
ВАТ «Друкарський двір Кубані», 350000, м. Краснодар, вул. Горького, 104,
тел. / Факс: (8612) 59-42-06.