Професійні якості особистості та їх значення

Міністерство освіти РФ

ГОУ ВПО Брянський державний технічний університет

Політехнічний коледж

Реферат

Дисципліна: Психологія

Тема: "Професійні якості особистості та їх значення"

Студент Алфімов С.В.

Група 21НЕС-09

Відділення денний

Викладач Євтушенко Н. М.

Дата

Оцінка

Брянськ 2010

Зміст

Введення

1. Місце професійно значущих якостей у структурі професійної спрямованості особистості

2. Механізми формування і структура професійно важливих якостей

3. Психотехнології виховання соціально і професійно значущих якостей

Висновок

Список літератури

Програми

Введення

Ми часто запитуємо себе оцінки професійних якостей. Як своїх якостей, так і якостей оточуючих нас людей: колег, клієнтів, партнерів. Ми багато працюємо, тому з часом практично все в житті починаємо розглядати крізь призму професіоналізму. Що вітається.

Ми аналізуємо всіх на предмет професійно значущих якостей: свого керівника, колегу менеджера, колишнього вчителя, бухгалтера компанії, особистого педагога-психолога. Навіщо?

1. Ми самі шукаємо у них професійні якості, які могли б запозичити, щоб стати більш професійними.

2. Щоб оцінити рівень їхнього професіоналізму і на конкурентній основі вибрати для себе кращих з них.

Ділові або професійні якості людини протиставлені особистим чи особистісним якостям. Традиційно вважається, що професійні якості працівника - це якості, що відрізняють його від представників інших професій. Однак це застарілий погляд на речі. Перш за все, професійні якості особистості - це те, що виділяє професіонала серед представників своєї ж сфери діяльності. Тобто мова йде про певні універсальних якостях людини та професіонала, незалежно від конкретної сфери діяльності, завдяки яким він стає ефективніше інших.

1. Місце професійно значущих якостей у структурі професійної спрямованості особистості

Істотним критерієм правильного вибору професії є відповідність схильностей і здібностей людини тим вимогам, які дана професія пред'являє до працівника. Безсумнівно, що така відповідність буде тим більш оптимальним, чим сильніше гармонія між схильністю і здібностями молодої людини. Питання про співвідношення схильності як спрямованості на діяльність і здібності до цієї діяльності має першорядне значення для побудови наукової теорії професійної консультації.

Принципове рішення деяких основних сторін даного питання міститься в дослідженнях А.Г. Ковальова і В.М. Мясищева, а також Б.М. Теплова, присвячених проблемі здібностей. Найважливіші положення, що стосуються даної проблеми і обгрунтовані ними, полягають у наступному. Здібності не можна розглядати як приховані до пори до часу внутрішні можливості людини. Вони завжди є похідне від єдності індивіда й умов його життя та діяльності.

Про здібності судять по діяльності. Саме ж істотне в тому, що в діяльності здібності не тільки виявляються, але і створюються. Виходячи з цього, і вирішується питання про взаємовідносини між схильностями і здібностями. Представляючи собою вибіркове ставлення до діяльності, потреба в ній, схильність призводить до пробудження і мобілізації прихованих до цього сил людини, допомагає виявленню та формування його здібностей, в значній мірі визначає його професійну спрямованість.

Таким чином, розвиток здібностей до діяльності не може відбуватися поза схильності, а схильність неминуче призводить до розвитку здібностей. У зв'язку з цим затверджується закон відповідності здібностей і схильностей ". Хоча в окремих випадках в силу зовнішніх, іноді несприятливих, впливів може бути розбіжність схильностей і здібностей, але основним все-таки є правило відповідності здібностей і схильностей".

А.Г. Ковальов і В.М. Мясищев підкреслюють, що випадки розбіжності схильностей і здібностей свідчать про наявність побічних впливів. Так, трапляється, що "батьки прагнуть розвинути у дитини те. Для чого немає достатніх передумов", або людина потрапляє в таке середовище, де панують спеціальні інтереси (наприклад, художні, музичні, технічні, сценічні), де оцінка людини і ставлення до нього пов'язані з його успіхами у відповідній області. "Заразившись" цими інтересами й оцінками, людина шукає і мріє про досягнення, але якщо здібностей немає, то зусилля не дає достатньо продуктивних результатів. І в тому і в іншому випадку виявляється протиріччя між здається схильністю і відсутністю здібності ".

Цілком очевидно, що діяльність дитини, викликана примусом з боку батьків або прагненням до успіху, до самоствердження, не можна розглядати як дійсну схильність. Тому, коли говорять про випадки розбіжності між здібностями і схильностями, мають на увазі саме здаються схильності. Що ж стосується дійсних схильностей, то вони підпадають під "природний закон відповідності схильностей та здібностей".

Очевидно, що діяльність дитини, викликана примусом з боку батьків або прагненням до успіху, до самоствердження, не можна розглядати як дійсну схильність. Тому, коли говорять про випадки розбіжності між здібностями і схильностями, мають на увазі саме здаються схильності. Що ж стосується дійсних схильностей, то вони підпадають під "природний закон відповідності схильностей та здібностей". Численні спостереження за розвитком здібностей підтверджують безперечну реальність "закону відповідності". Він відображає найбільш загальну залежність, існуючу між схильностями і здібностями. Спостереження, проте, вказують на те, що виникнення і початковий розвиток схильності не завжди пов'язано з потребою людини в реалізації власних можливостей.

Згідно переважному у психології думку, задатки людини не можна розуміти як певні психічні властивості. Природні можливості є особливостями анатомо-фізіологічними. Яким чином фізіологічні особливості можуть сприяти появі схильності як явища психологічного або гальмувати її поява, як відбувається стрибок від анатомо-фізіологічного завдатку до здатності - залишається неясним. Дійсно, розгляд завдатку як поняття анатомо-фізіологічного має для психолога "сенс лише як посилання па ту область, якої він не займається. Це разом з тим формально-логічне припущення того, що раз є здібності, то щось має бути до їх появи".

Цікавою є точка зору В.М. Мясищева, що вводить проміжне (між задатками і здібностями) поняття дані дитини. Дані - це відносно елементарні психічні особливості, що не є ще здібностями і обумовлені відповідними задатками. "Аналіз здібностей дозволяє виявити в їх структурі більш загальні і прості властивості, які, будучи психологічними, лише у своєму поєднанні і, головне, у своїй спрацьованості стають здібностями. Ці елементарні властивості і представляють той матеріал, ті так звані дані, з яких у подальшій життя можуть сформуватися здібності. Виявивши достатні голосові, силові, діапазональние і тембральні дані, точність розрізнення та відтворення звуків, акордів і мелодій тощо, можна сказати про задатках співака, але лише процес навчання забезпечує їх формування в здатності ".

Ця концепція представляє для нас особливий інтерес, оскільки дозволяє зрозуміти одну з основних психологічних передумов вибіркового ставлення до навколишньої дійсності. Маються на увазі ті численні випадки, коли дані людини є основною умовою виникнення схильності. Вибірковість реагування при цьому зумовлена ​​насамперед, всього більш високу чутливість до певних сторін зовнішніх впливів, більш тонким і диференційованим їх сприйняттям. У свою чергу, це сприяє виникненню емоційного відгуку і естетичного ставлення до обставин або до діяльності, з якою людина стикається. Таким чином, зустріч з діяльністю, для якої у людини є специфічні дані, може актуалізувати психічні особливості, що підвищують реактивність щодо всього, що стосується даної діяльності. Остання стає все більш привабливою для людини, все сильніше впливає на різні сторони його психічної діяльності.

Елементарні психічні особливості, з яких можуть скластися спеціальні здібності до більшої частини інших видів діяльності (оператора, лікаря, педагога, юриста і т.п.), зазвичай виникають пізніше, так як в значно більшою мірою є похідними від умов життя і діяльності людини.

Особливий інтерес представляє мотиваційна сторона діяльності. Схильність до неї пробуджується у зв'язку з такими індивідуальними особливостями, завдяки яким людина може повніше і глибше відобразити специфічне зміст діяльності. У зв'язку з цим виникла схильність є потребою саме в цьому основному змісті. Людина захоплений діяльністю заради неї самої, заради того задоволення, яке воно приносить. І чим сильніше ця потреба, тим менш питома вага різних побічних мотивів. Цілком очевидно, що в подібних випадках схильність знаходиться в гармонії зі здібностями.

Захваченность діяльністю, відповідної можливостями людини, забезпечує її результативність. Здібності людини отримують визнання у оточуючих і починають усвідомлюватися їх носіями. Усвідомлення власних здібностей призводить, при сприятливих умовах, до виникнення додаткового мотиву діяльності. Підвищується вимогливість до себе, зростає відчуття відповідальності перед суспільством за результат своєї діяльності. Однак при несприятливих виховних умовах можуть сформуватися самовпевненість і легковажне ставлення до труднощів. П.А. Шавир розглядав такі форми взаємозв'язку між професійною спрямованістю і здібностями, при якій виникнення схильності професії відбувається у зв'язку з даними людини. Схильність тут, по суті справи, є потребою в реалізації своїх здібностей. Саме в таких випадках кажуть: "Людина знайшов себе в діяльності."

Спостереження, однак, показують, що дана форма взаємозв'язку схильностей і здібностей не єдина. Нерідко виборче відношення до діяльності виникає не на основі реактивності особистості на специфічний зміст цієї діяльності, а у зв'язку з тим, що вона задовольняє деякі інші потреби, які є домінантними.

Нерідко професійна спрямованість складається під визначальному впливом цінностей молодої людини. Формування спрямованості на діяльність може відбуватися під впливом потреби людини в своєму більш різнобічному розвитку. Таким чином, вплив фактора здібностей на виникнення вибіркового ставлення до діяльності може бути більш віддаленим і опосередкованим.

Безсумнівно, однак, що в окремих випадках виникнення схильності ще не свідчить про її відповідає вродженим людини. Тут, у свою чергу, зустрічаються два основні варіанти. У процесі проби сил, а тим більше регулярного практичній діяльності можливості для її майстерного виконання може виявитися недостатньо, і тоді схильність, не підкріплюється почуттям задоволення від праці, буде слабшати. Або в процесі діяльності відбудеться достатній розвиток необхідних для неї здібностей. У цьому випадку створюються психологічні передумови для зрушення мотивів діяльності. Привабливим в ній для людини все більше буде ставати не зовнішні її особливості, а її творчі боку, її специфічний зміст.

"Відповідність між людиною і діяльністю не знаходиться апріорно. Воно формується лише в процесі практичної діяльності, а на основі активної проби сил, що починається вже в шкільні роки".

2. Механізми формування і структура професійно важливих якостей

Під професійно важливими якостями (ПВК) будемо розуміти індивідуальні якості суб'єкта діяльності, що впливають на ефективність діяльності і успішність її освоєння. До ПВК відносяться і здібності, але вони не вичерпують усього обсягу ПВК.

За останнє десятиріччя дослідження особистості професіонала ведуться у двох напрямках. По-перше, надзвичайно багато робіт присвячено вивченню окремих індивідуально-психологічних особливостей особистості в праці. Інтерес до цього напрямку обумовлений тим, що з експериментальної точки зору простіше здійснити поглиблене вивчення однієї або декількох рис особистості, ніж дослідити цілісну особистість. Більшість наявних методик також направлено на діагностику окремих рис або їх комплексів. Постановка у формі спостереження однієї властивості особистості дозволяє більш глибоко і детально простежити прояв цієї властивості в професійній діяльності та його вплив на процес і результат роботи. Найчастіше роботи цього напрямку йдуть від запитів практики і присвячені будь-якого конкретного виду професійної діяльності. У цьому випадку дослідник найчастіше спирається на концепцію ПВК особистості. Для кожного виду діяльності набір ПВК може бути досить специфічний. Посилена увага до певного якості особистості дозволяє розробляти практичні рекомендації з обліку, корекції та цілеспрямованого формування даної властивості у професійній діяльності. Багато рекомендацій опробировать, та їх практична цінність підтверджена.

Роботи даного напрямку часто є складовими частинами комплексного дослідження, що має на меті розглянути цілісний комплекс ПВК, їх взаємозв'язок і взаємовплив у процесі конкретної професійної діяльності. Тут простежується спроба подолати аналітичний підхід і перейти на рівень вивчення цілісної особистості. Таким чином, зазначений напрямок досліджень не можна жорстко відмежовувати від другого напрямку, кілька втратив популярність в нашій країні в останнє десятиліття, - від вивчення цілісної особистості в професійній діяльності.

Доцільність синтетичного підходу до дослідження особистості професіонала підкреслювалося давно. Ще в 1930-ті рр.. зазначалося, що психологічне вивчення професій має прагнути охопити всю сукупність властивостей особистості в їх найбільш характерному поєднанні. В останні роки теоретичні уявлення про роль особистості в професійній діяльності, що склалися у вітчизняній психології привели до розуміння необхідності синтетичного підходу в прикладних дослідженнях особистості.

У зарубіжній психології вже в 1930 - 1940-і рр.. почалося розуміння того, що вивчення окремих властивостей особистості в професійній діяльності недостатньо, і дослідник, що обмежує себе такими рамками, неминуче заходить у глухий кут. Це спричинило за собою перехід багатостороннім, так званому характерологічних опису, що дозволяє дати цілісну особистісну оцінку професіонала.

В даний час більшість фахівців схиляється до думки, що особистісний підхід - це не просто врахування індивідуальних особливостей особистості в професійній діяльності, але перш за все вивчення шляхів становлення особистості професіонала.

При всій своєрідності комплексів ПВК в різних видах професійної діяльності можна, однак, назвати ряд особистісних якостей, що виступають як професійно важливі практично для будь-якого виду професійної діяльності. Це перш за все відповідальність, самоконтроль, професійна самооцінка, яка є важливим компонентом професійної самосвідомості, і дещо специфічні емоційна стійкість, тривожність, ставлення до ризику. Особливості нейродинаміки і деякі властивості темпераменту (зокрема, екстра-інтроверсія) також виявляються значущими в багатьох видах професійної діяльності. Хоча ці психологічні феномени і не включаються до переліку особистісних властивостей, а розглядаються звичайно як властивості нижчих рівнів психіки - зокрема, індивідного, - доцільно зупинитися на них з двох причин. По-перше, деякі автори, що розглядають особистість більш широко, включають ці властивості в одну з її підструктур. По-друге, особливості нейродинаміки є базою для цілого ряду ПВК особистості - емоційної стійкості, тривожності, схильності до ризику, навіть самооцінки і настільки тісно з ним пов'язані, що не можуть бути вилучені з розгляду.

Для профессиональной психологии очень важным является тот факт, что особенности нейродинамики оказывают существенное влияние на формирование ПВК личности. Известно, что слабость нервных процессов порождает повышенную тревожность, эмоциональную неустойчивость, пониженную активность в деятельности и так далее. Для лиц с очень высокими показателями силы нервной системы повышена вероятность установления негибкой неадекватно высокой самооценки.

Важная роль самооценке в профессиональной деятельности подтверждена в ряде работ. Общая успешность деятельности отрицательно коррелирует с неадекватностью самооценки и с ее неустойчивостью. В несколько меньшей степени эта закономерность выражена у начинающих, особенно в период профессиональной подготовки. По мере роста профессионализма на первый план выходит умение профессионала на основе прошлого опыта оценить свои возможности в тех или иных условиях деятельности; роль же эмоционального компонента снижается и актуализируется лишь в экстремальных условиях.

Самооценка во многом определяет формирование целого ряда ПВК. Так склонность к риску часто порождается неадекватной самооценкой. Но работа, включающая принятие ответственных решений тоже во многом регулируется "отношением к риску". В экспериментальных исследованиях Кондрацкого А.А. показана связь отношения к риску с успешностью профессионального обучения. Во всех случаях неблагоприятным крайние значения выраженности этого свойства. Высокие оценки приводят к тому, что деятельность профессионала детерминируется потребностями аффективного плана; типична недооценка требований ситуации и переоценка собственных возможностей. Низкие оценки связаны с боязнью принятия решений, медлительностью и пассивностью. В обоих случаях нарушено вероятное прогнозирование в деятельности. Результат - существенное снижение общей эффективности.

Эмоциональная устойчивость как способность сохранить оптимальные показатели деятельности при влиянии эмоциональных факторов также во многом зависит от особенностей самооценки. Она тесно связана с тревожностью - свойством, существенно обусловленным биологически. Оба эти качества, рассматриваемые иногда как свойства темперамента чаще - как личностные характеристики, профессионально значимы во многих видах деятельности, и отмечаемой во многих видах регулярной профессиональной деятельности. Подобная же зависимость чаще всего наблюдается между успешностью деятельности и эмоциональной стабильностью. Во многих видах деятельности важной оказывается эмоциональность - интегральная способность к эмоциональным переживаниям. Особенно серьезные требования к этой сфере предъявляют профессии, требующие высокой эмоциональности и одновременно эмоциональной устойчивости, - например, деятельность учителя, профессионального музыканта, актера.

Свойство экстра - интроверсии принято считать профессионально важным прежде всего для групповых видов деятельности или профессий, связанных с общением, работой с людьми. Но это качество может иметь значение и для индивидуальной работы. Есть данные, что интроверсия связана с более высоким уровнем активации коры головного мозга в покое, поэтому интроверты предпочитают деятельность, позволяющую избегать чрезмерной внешней стимуляции. Экстраверты же стремятся к такой стимуляции, предпочитают деятельность дающую возможность дополнительных движений, эмоционально-мотивационной вовлеченности. Известно, что интроверты более устойчивы к монотонной работе, лучше справляются с работой, требующей повышенной бдительности, точности. В то же время напряженных рабочих ситуациях они проявляют большую склонность к тревожным реакциям, отрицательно влияющим на успешность деятельности. Экстраверты же менее точны, ориентируются в напряженных рабочих ситуациях. При групповой работе необходимо учитывать большую внушаемость и конформность экстравертов. Среди собственно личностных свойств чаще всего упоминается в качестве универсального ПВК ответственность. Ответственность рассматривается рядом авторов как одно из свойств, характеризующих направленность личности, влияет на процесс и результаты профессиональной деятельности прежде всего через отношение к своим рабочим обязанностям и к своим профессиональным качествам. Большинство других личностных качеств является более специфическими и важно лишь для определенных видов профессиональной деятельности. суммируя результаты экспериментальных работ, можно предположить, что особенности личности могут выступать как ПВК практически в любом виде профессиональной деятельности.

3. Психотехнологии воспитания социально и профессионально значимых качеств

Необходимость разработки новой парадигмы воспитания молодежи не вызывает сомнения. Сложившаяся в советское время система коммунистического воспитания перестала существовать. Взамен методологически целостной и технологически обеспеченной системы предложены идеи гуманизации и гуманитаризации образования, провозглашена цель развития и саморазвития личности, утверждается демократизация профессионально - образовательного процесса.

Психологи рассматривают воспитание как формирование понятий, принципов, качеств личности: "Воспитание - деятельность по передаче новым поколениям общественно-исторического опыта, планомерное и целенаправленное воздействие на сознание и поведение человека с целью формирования определенных установок, понятий, принципов, ценностных ориентаций, обеспечивающих необходимые условия для его развития, подготовки к общественной жизни и производственному труду". Из этого определения следует, что воспитание - это "силовое воздействие", являющееся условием развития человека.

Образование и воспитание трактуются как противоположные понятия, психологи имплицитно сводят воспитание к развитию личности. Учитывая противоречивость толкования понятия "воспитание", примем в качестве исходного положения, что воспитание - это часть образования, направленная на становление личности. Под становлением мы понимаем "формообразование" личности, адекватной требованиям общества и потребностям личности в развитии и реализации себя.

Традиционно основными компонентами воспитания в нашей стране были идеологическое (коммунистическое), нравственно-эстетическое и физическое. Такая дифференциация направлений воспитания оправдана положительным опытом прошлого. Разве только идеологическое воспитание, понимаемое как коммунистическое, может вызвать протест. Однако без формирования ценностей данного общества, чувства преданности стране, чувства патриотизма, гражданского долга воспитания нет. Назовем такое воспитание гражданским.

В условиях перехода от стабильного общества к динамическому, изменяющемуся чрезвычайно актуальным становится социально-правовое воспитание. Потребность в нем обусловлена также профилактикой девиантного поведения. В любом учебном заведении имеется устав, определяющий права и обязанности членов коллектива, традиционные формы поведения и общения, нормы дисциплины. Принятие этих норм и следование им составляют содержание конвенционально-нормативного воспитания. И, наконец, важным разделом всей воспитательной работы профессионального учебного заведения является профессиональное воспитание будущего специалиста.

В настоящее время на смену когнитивно ориентированному образованию приходит личностно ориентированное. Значит, и воспитание как часть образования должно стать личностно ориентированным. В профессиональном учебном заведении образование должно обеспечить полноценное профессиональное становление личности. Важное значение в этом возрасте приобретают социальное становление личности, активное усвоение социальных норм поведения взрослого человека - гражданина своей страны.

Таким образом, воспитание в учебном заведении должно быть личностно - ориентированным и социалъно-профессиональным. Конституирующими основами этого типа воспитания являются учебно-познавательная деятельность, профессия и социальная практика. Процесс воспитания направлен на обеспечение социально-профессионального становления личности, актуализацию индивидуально-психологического потенциала, удовлетворение потребности в социальном и профессиональном самоопределении.

Целями воспитания являются развитие профессионально-нравственного сознания и поведения, формирование социально профессиональных установок, мотивов, отношений, ценностных ориентации, обеспечивающих саморазвитие и самоактуализацию, а также полноценное участие в профессиональной жизни.

Задачи личностно ориентированного социалъно-профессионалъного воспитания:

адаптация первокурсников к учебно-профессиональной среде;

создание условий для дальнейшей социализации учащейся молодежи;

обеспечение духовно-нравственного становления будущих специалистов;

оказание помощи учащимся в социальном и профессиональном самоопределении;

развитие социально значимых и профессионально важных качеств личности;

содействие нахождению своего места в профессиональном мире после завершения образования, формирование профессиональной мобильности и конкурентоспособности выпускников;

формирование профессионально-этических норм поведения;

освоение личностью объективной системы социальных ролей;

становление профессиональной культуры будущего специалиста,

Основные принципы воспитания:

признание приоритета личности, ее жизненного опыта и самоценности;

гуманизация взаимоотношений всех субъектов профессионально-образовательного процесса;

принятие личностью ответственности за свое социальное и профессиональное становление.

Ведущей детерминантой личностного развития является, как отмечал С.Л. Рубинштейн, самодеятельность. Исходя из этого, актуальным становится развитие различных форм ученического и студенческого самоуправления.

Итак, для того чтобы развить, сформировать качества, поведение, востребованные профессиональными технологиями, нужно вовлечь учащегося в разнообразные личностнообразующие виды деятельности и стимулировать их переход в самодеятельность. Каким образом можно реализовать это концептуальное положение?

Исходным документом является профессиограмма специалиста. В ней отражены основные функциональные компоненты личности будущего специалиста, раскрывающие ее динамические процессуально-содержательные характеристики. Она включает оптимальный корпус знаний, умений и навыков, характеристику практической деятельности специалиста, социально-профессиональные ценности и профессионально важные качества. Профессиограмма, являющаяся модельным отражением профессионального будущего учащегося, позволяет управлять социально-профессиональным воспитанием, психологически компетентно организовывать профессионально-образовательный процесс, планировать и осуществлять внеучебную деятельность, а также диагностировать и оценивать качество воспитания. На ее основе разрабатывается программа профессионального воспитания.

Структура программы:

цели и задачи профессионального воспитания;

основные направления воспитания:

социально-профессиональное;

функционально-профессиональное;

специально ориентированное;

краткая характеристика состава профессионально важных качеств и профессионально ориентированных форм поведения;

воспитательные функции каждого цикла учебных дисциплин;

личностно ориентированные технологии профессионального воспитания;

9) мониторинг профессионального развития;

10) коррекция профессионального становления.

Представляется оправданным введение в учебные планы образовательных учреждений специального личностно-образующего блока дисциплин. Это, несомненно, усилит профессиональное воспитание обучаемых, будет способствовать их социально профессиональному самоопределению, самоорганизации, само воспитанию и самореализации.

Центр тяжести реализации предлагаемой парадигмы воспитания - образовательно-профессиональный процесс. Содержании образования и технологии обучения должны быть личностно ориентированы. Важное значение имеют профессиональная позиция, социально-психологическая компетентность педагогов, уровень выраженности у них профессионально важных качеств, таких профессиональных черт, которые обусловливают авторитет личности. Ведь воспитание прекращается с утратой авторитета педагога.

В качестве вывода приведем основные положения парадигмы профессионального воспитания специалистов.

Профессиограмма

Цели и задачи воспитания

Социально и профессионально важные качества и формы поведения специалиста

Социальное и профессиональное самоопределение

Средства профессионального воспитания

Мотивирующие и личностно ориентированные дисциплины

Развивающие технологии обучения

Социокультурные технологии воспитания

Личностно ориентированная учебно-профессиональная среда

Оценка результативности воспитания

Мониторинг профессионального развития

Развитие аутокомпетентности

Коррекция профессионального становления

Психолого-педагогический консилиум

Психотехнологии коррекции акцентуаций и оказания помощи в самореализации личности

Важной составляющей любой социально значимой деятельности является оценка ее эффективности. При разработке оценочной системы действенности воспитательной работы руководствуются следующими требованиями:

оценка не должна зависеть от чьего-либо индивидуального мнения, т.е. должна быть объективной;

оценка должна обеспечивать прогноз социально-профессионального становления личности;

критерии оценивания и процесс диагностики должны быть понятны и доступны всем субъектам воспитательного процесса.

В основу разработки системы оценки действенности воспитательного процесса положена профессиограмма молодого специалиста. В ней выделены подструктуры, которые опредeляют уровни подготовленности, воспитанности и развитости личности. Это разделение весьма условно. Все подструктуры личности проявляются в режиме функционирования.

Основываясь на данных подходах, выделяют следующие критерии оценки воспитательной работы:

деятелъностная подструктура, учебно-познавательная мотивация, удовлетворенность учебой, организация учебно-пространственной среды, возможности для самореализации в учебно-научной работе;

профессионально ориентированная подструктура: профессиональная мотивация, профессиональная идентификация, перспективы трудоустройства, супервизорство выпускников;

социально ориентированная подструктура: соблюдение конвенциональных норм поведения и нравственно-этических норм, информированность о деятельности учебного заведения, социально-правовая защищенность, психологический климат в группе, социальная справедливость.

Технология - это совокупность знаний о способах и средствах проведения каких-либо процессов, а также сами эти процессы, при которых происходит качественное изменение какого-либо объекта.

Психологические технологии - это совокупность способов, приемов, упражнений, техник взаимодействия субъектов деятельности, направленных на развитие их индивидуальности.

Педагогическая технология - это систематический метод оценивания всего процесса обучения и усвоения знаний путем учета человеческих и технических ресурсов и взаимодействия между ними для достижения более эффективной формы образования.

Личностно ориентированные технологии профессионального образования - это упорядоченная совокупность действий, операций и процедур, направленных на развитие личности, инструментально обеспечивающих достижение диагностируемого и прогнозируемого результата в профессионально-педагогических ситуациях, образующих интеграционное единство форм и методов обучения и воспитания при взаимодействии обучаемых и педагогов в процессе развития индивидуального стиля деятельности.

В этом определении подчеркиваются следующие моменты:

Целевая установка на развитие личности

Конгруэнтность содержания образования будущей профессиональной деятельности

Опора на субъективный опыт обучаемых

Интеграционное единство форм, методов и средств обучения

Взаимодействие обучаемых и педагогов

Индивидуальный стиль педагогической деятельности

Личностно ориентированное образование представляет собой интеграцию обучения, воспитания и развития. Поэтому технологии должны быть направлены на достижение этих трех составляющих, обеспечивающих становление личности.

Виды личностно ориентированных технологий:

Диалогические методы обучения (групповые дискуссии, анализ социально-профессиональных ситуаций, диалогические лекции)

Игровые технологии (дидактические, деловые, ролевые игры)

Тренинговые технологии (тренинг рефлексивности, профессионально-поведенческий тренинг)

Интегративные личностно ориентированные технологии (диагностирующий семинар-тренинг, проектирование сценариев профессионального роста, виртуальная реструктуризация профессиональной жизни)

Проектирование учебно-пространственной среды

Мониторинг профессионального развития обучаемых

Педагогическая интеракция субъектов образования

Висновок

Встреча с деятельностью, для которой у человека имеются специфические данные, актуализирует психические особенности, повышающие реактивность в отношении всего, что касается данной деятельности. При этом данная деятельность становится все более притягательной для человека, все сильнее влияет на различные стороны его психической деятельности.

Для определенных видов профессиональной деятельности большинство личностных качеств является специфическими. Отечественными и зарубежными психологами система профессионально важных качеств рассматривается как сложная структура.

Список літератури

1. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: Информ. -Метод. Пособие к курсу "Психология человека": - М.: Пед. общ-во России, 1999. - 397 с.

2. Зеер Э.Ф. Психология профессионального образования: Учеб. посібник. - Екатеринбург: Изд-во Урал. держ. проф. -пед. ун-ту, 2000. - 244 с.

3. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учеб. посібник. - Екатеринбург, Изд-во Урал. держ. проф. -пед. ун-та, 1997. - 244 с.

4. Клімов О.О. Психология профессионального самоопределения: Учеб. посібник для вузів. - Р н/Д: Феникс, 1996. - 512 с.

5. Немов Р.С. Психологія: Учеб. для студ. вищ. пед. навч. закладів. В 3 кн.4-е изд. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2002. - Кн.1: Общие основы психологии - 688 с.

6. Немов Р.С. Психологія: Учеб. для студ. вищ. пед. навч. закладів. В 3 кн.4-е изд. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2002. - Кн.2: Психология образования - 496 с.

7. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психологія. Учеб для вузов. - М.: Видавництво. Центр "Академия", 2000. - 512 с.

8. Глуханюк Н.С., Семенова С.Л., Печеркина А.А. Общая психология: Учебное пособие для вузов. М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2005.368 с.

9. Для подготовки данной работы были использованы материалы с сайта http://referat.ru

Програми

Додаток 1.

ИНТЕРЕСОВ СТРУКТУРА ХЕННИНГА

Огляд

Методика относится к классу опросников-анкет. Предназначена для выявление профессиональных склонностей, интересов личности. По своей структуре и предназначению сходна с "Анкетой интересов".

Стимульный материал представлен 136 утверждениями, к которым испытуемый должен выразить свое отношение. Возможные варианты ответов фиксированы по 4 градациям от "совершенно неприемлемо" до "весьма интересно".

Все вопросы методики сгруппированы в следующие 17 шкал, отражающие различные сферы человеческой деятельности:

1. География;

2. Физика;

3. Биология;

4. Техника;

5. Политика;

6. Мораль;

7. Экономика;

8. Философия;

9. Психология;

10. Литература;

11. Легкая музыка;

12. Классическая музыка;

13. Мода;

14. Хореография;

15. Искусство кино;

16. Путешествия;

17. Спорт.

К каждой из выделенных шкал относятся по 16 утверждений опросника. Используется простой алгоритм обработки полученных данных, который заключается в суммировании сырых значений по шкалам. Интерпретация осуществляется путем сравнения выраженности значений по шкалам (т.н. ипсативное оценивание).

Методика рекомендуется в качестве скриннинговой в целях профориентационной работы психолога. Допускаются как индивидуальная, так и групповая формы проведения тестирования

Содержание Инструкция

Інструкція:

"Проставьте напротив каждой из нижеприведенных фраз цифры 1, 2, 3, 4 в зависимости от степени их привлекательности для Вас в соответствии со следующей градацией:

1 - совершенно неприемлемо,

2 - неинтересно,

3 - интересно,

4 - весьма интересно".

Стомлений матеріал:

1. Классическая музыка как сопровождение к спортивным упражнениям.

2. Взаимосвязь спорта и политики.

3. Выбор частот и т.п. физические вопросы, связанные с беспроволочной передачей легкой музыки.

4. Соотношение относительной и абсолютной истин на примере изучения географии.

5. Животные и растения пяти континентов.

6. Удешевление производства товаров путем применения автоматики.

7. Обмен валюты во время заграничных поездок.

8. Произведения мировой литературы в кино.

9. Совместные каникулярные путешествия девочек и мальчиков.

10. Мотоспорт.

11. Нагрузка на мышцы и сердце танцоров.

12. Физиологические проблемы процессов творческого мышления у великих физиков.

13. Модная спортивная одежда спортсменов в различных видах спорта.

14. Изображение типов людей в кино.

15. Моральные проблемы в медицине и в других областях биологии.

16. Спортивная дружба между девочками и мальчиками.

17. Моделирование костюмов на киностудиях.

18. Особенности технических сооружений для добычи полезных ископаемых в горной местности и на равнине.

19. Тетради с записями модных песенок (шлягеров).

20. Влияние музыки на производительность труда.

21. Задачи моды в обществе.

22. Политические события в кино.

23. Цели и формы ведения психологической войны.

24. Физические проблемы передачи звука и световые эффекты в оперных спектаклях.

25. Одежда для концерта.

26. Средства обороны армий.

27. Отношения между мужем и женой, между родителями и детьми.

28. Развлекательная музыка из фильмов.

29. Формирование объективного мнения путем рецензий на фильмы.

30. Путешествие в горы и к озерам европейских стран.

31. Излучения в недрах Земли и в атмосфере.

32. Траектория полета прыгающего с трамплина лыжника и другие физические проблемы спорта.

33. Короткометражные фильмы об опытах, связанных с наукой об электричестве.

34. Связь темперамента и нервной системы.

35. Здоровье и одежда.

36. Поездки спортивных команд.

37. Кинорепортажи о работе на крупных предприятиях.

38. Темперамент и стиль танца.

39. Ответственность физика за применение его изобретений и открытий.

40. Кричащая и скромная одежда.

41. Спортивные фильмы.

42. Танцы как символ трудового процесса.

43. Рабочая спецодежда.

44. Книги о современном танце.

45. Технические аппараты для измерения силы воли и других психических свойств.

46. Кинофильмы о редких животных и растениях.

47. Изменения, происходящие в легких, сердце и других органах спортсмена.

48. Книги по географии.

49. Роль физики в познании мира.

50. Технические приборы для записи музыки.

51. Познаваемость процессов развития моды.

52. Случайность и закономерность спортивных рекордов.

53. Верность, прямолинейность, характер людей.

54. Правильность отражения жизни с помощью шлягеров.

55. Свобода печати.

56. Классическая балетная музыка.

57. Киногерои как образцы морали людей.

58. Способность к музыке и чувство ритма.

59. Танцевальная музыка.

60. Использование бактериологического оружия.

61. Результаты экспедиций как доказательство правильности гипотез.

62. Проблемы обучения с помощью автоматов.

63. Голоса животных в музыкальных произведениях.

64. Затраты на постановку оперы.

65. Демонстрация моделей одежды в сопровождении музыки.

66. Препятствия обмену туристами.

67. Техника передачи концертов.

68. Легкая музыка в поезде.

69. Формирование характера в спорте.

70. Суеверие и истина о происхождении жизни.

71. Преломление света и контраст цветов одежды.

72. Проблемы рычага в балете.

73. Политика как отражение законов общества.

74. Оперный словарь.

75. Танец как форма отражения.

76. Одежда в различных странах.

77. Обычаи и манера поведения на вечерах.

78. Модная одежда, изготовленная с помощью новых текстильных машин.

79. Электротехнические аппараты.

80. Практическая и со вкусом сделанная дорожная одежда.

81. Рассказы и романы о спорте

82. Формирование характерных черт у людей разных профессий.

83. Полезные ископаемые, производство товаров и торговля в странах Европы.

84. Одежда для танцевального вечера.

85. Фильмы-балеты.

86. Легкая музыка и шлягеры.

87. Строение тела животных как образец для технических решении в области авиа - и судостроения.

88. Воздействие джазовой музыки на настроение.

89. Познаваемость духовной жизни человека.

90. Освободительная борьба народов.

91. Гастроли симфонических оркестров.

92. Доказательства закономерностей экономического развития.

93. Безнравственное использование технических изобретений на примерах из жизни.

94. Особенности темперамента разных народов.

95. Танцевальные элемента гимнастики.

96. Одежда и характер человека.

97. Фильмы о ландшафтах Европы.

98. Романы нравов.

99. Характер танца как отражение ситуации в политике общества.

100. Условия для использования атомной физики (мирного).

101. Типичные для отдельных местностей и народов виды спорта.

102. Влияние спортивных упражнений на повышение производительности труда.

103. Книги по анатомии человека.

104. Правила внутреннего распорядка и трудовая дисциплина на предприятиях.

105. Соотношение чувственного и рассудочного элементов при восприятии музыкальных произведений.

106. Обычаи и нравы различных народов.

107. Методы содержания крупного рогатого скота и обработки почвы.

108. Влияние давления воздуха, шума и освещения на процесс труда.

109. Европейские, азиатские, африканские и латиноамериканские танцы.

110. Серия статей о процессе познания человека.

111. Оперы как отражение нравов эпохи.

112. Книги и журналы о торговле, транспорте и финансовой системе.

113. Формы и результаты экономической взаимопомощи.

114. Ежегодник по вопросам техники.

115. Отвлечение и разрядка во время путешествий.

116. Зависимость объективной истины от места и времени на примере учения о морали.

117. Книги о темпераментах, характерах и дарованиях людей.

118. Экспедиции для поиска редких животных и растений.

119. Возникновение электрического тока в мозге.

120. Легкая музыка различных стран.

121. Фильмы-оперы.

122. Поп-музыка как средство выражения интересов общества.

123. Спортивные упражнения в сопровождении музыки.

124. Проблемы аранжировки в эстрадной музыке.

125. Популярная литература об атомной физике.

126. Фильмы-путешествия.

127. Восприятие симфонической музыки людьми различного типа.

128. Описание путешествий.

129. Танцы на палубе плавучего дома отдыха.

130. Технические устройства для фиксации движений в процессе танца.

131. Фильмы-репортажи о новых технических изобретениях.

132. Оперная музыка Китая, Индии и европейских стран.

133. Запреты оперных спектаклей.

134. Журналы мод.

135. Учебные экскурсии в физические научно-исследовательские институты.

136. Самолеты и другие современные технические средства пассажирского сообщения.

Ключі

Ключи.

1. География: 4, 5, 18, 30, 31, 48, 76, 83, 90, 94, 97, 101, 106, 109, 120, 132.

2. Физика: 3, 12, 24, 31, 32, 33, 39, 49, 71, 72, 79, 100, 108, 119, 125, 135.

3. Биология: 5, 11, 15, 34, 35, 46, 47, 58, 60, 63, 70, 87, 103, 107, 117, 119.

4. Техника: 6, 10, 18, 26, 45, 50,62,67,78,79,87,93,114,130,131, 136.

5. Политика: 2, 21, 22, 23, 26, 27, 55, 60, 66, 73, 90, 99, 100, 113, 122, 133.

6. Мораль: 9, 15, 16, 27, 39,40,53, 57,77, 86, 93, 98, 104, 106,111, 116.

7. Экономика: 6, 7, 20, 37, 42, 43, 64, 82, 83, 92 102, 104, 107, 108, 112,113.

8. Философия: 4, 29, 49, 51, 52, 54, 61, 70, 73, 75, 89, 92, 105, 110, 116.

9. Психология: 12, 14, 23, 34, 38, 45, 53, 69, 82, 88, 89, 94, 96, 115, 118, 127.

10. Литература: 8, 19, 44, 48, 55, 74, 81, 98, 103, 110, 112, 114, 118, 125,128,134.

11. Легкая музыка: 3, 19, 20, 28, 50, 54, 58, 59, 65, 68, 86, 88, 120, 122,123,124.

12. Классическая музыка: 1, 24, 25, 56, 63, 64, 67, 74, 91, 105, 111, 121, 124, 127, 132, 133.

13. Мода: 13, 17, 21, 35, 40, 43, 51, 65, 71, 76, 78, 80, 84, 96,134.

14. Хореография: 11, 38, 42, 44, 56, 59, 72, 75, 77, 84, 85, 95, 99, 109,129,130.

15. Искусство кино: 8, 14, 17, 22, 28, 29, 33, 37, 41, 46, 57, 85, 97, 121, 126, 135,136.

16. Путешествия: 7, 9, 30, 36, 61, 66, 68, 80, 91, 115, 117, 126, 128, 129, 135, 136.

17. Спорт: 1, 2, 10,13, 16, 32, 36, 41, 47, 52, 69, 81, 95, 101, 102, 123.

Приложение . 2

ИНТЕРЕСОВ АНКЕТА

Огляд

Методика относится к классу опросников-анкет. Предназначена для выявление профессиональных склонностей, интересов личности. По своей структуре и предназначению сходна с "Структурой интересов Хеннинга" тестом.

Стимульный материал представлен 144 утверждениями, к которым испытуемый должен выразить свое отношение. Возможные варианты ответов фиксированы по 4 градациям от "совершенно неприемлемо" до "вполне приемлемо". Все вопросы методики сгруппированы в 24 шкалы, отражающие различные сферы человеческой деятельности (например, математика, медицина, журналистика, транспорт, педагогика и др.).

К каждой из выделенных шкал относятся по 6 утверждений опросника. Используется простой алгоритм обработки полученных данных, который заключается в суммировании сырых значений по шкалам.

Интерпретация осуществляется путем сравнения выраженности значений по шкалам (т.н. ипсативное оценивание).

Методика рекомендуется в качестве скриннинговой в целях профориентационной работы психолога.

Допускаются как индивидуальная, так и групповая формы проведения тестирования.

Содержание Инструкция

Инструкция и стимульный материал.

"В зависимости от привлекательности содержания приведенных ниже фраз зачеркните одну из четырех цифр по принципу:

1 - совершенно неприемлемо;

2 - неприемлемо;

3 - приемлемо;

4 - вполне приемлемо".