Особливості письмового інформативного перекладу офісної документа

Коли приналежність тексту до типу текстів, орієнтованих на утримання, встановлена, можна зробити перший суттєвий висновок щодо методів перекладу. Текст, орієнтований на утримання, вимагає при перекладі забезпечення інваріантності на рівні плану змісту. При оцінці, критику, в першу чергу, слід переконатися в тому, чи вдалося передати повністю зміст і інформацію в тексті перекладу. З цього найважливішого вимоги слід, що мовне оформлення перекладу має відповідати законам мови перекладу, іншими словами, мовне оформлення перекладу орієнтовано, в першу чергу, на мову перекладу. Однозначна орієнтованість на мову перекладу є другим критерієм оцінки текстів цього типу. Мова перекладу домінує, оскільки найважливішим тут є інформаційний зміст, і читач повинен отримати його в перекладі у звичній для нього мовній формі.
У відношенні офіційних документів і технічних матеріалів - текстів інформаційного характеру - можна сказати, що у них цілком певна форма, і навіть нерідко вельми суворі приписи щодо форми, дотримання яких необхідно, щоб документ був прийнятий. Характеристиками офіційно-ділового стилю є:
- Висока регламентованість мови (визначений запас засобів вираження і способів їх побудови);
- Офіційність (строгість викладу; слова вживаються звичайно у своїх прямих значеннях, образність, як правило, відсутня, тропи дуже рідкі);
- Безособовість (офіційно-ділова мова уникає конкретного й особистого)
[13, с.103].
Якщо говорити про мовні жанри, про структуру офіційно-ділового стилю, то він підрозділяється на два різновиди, два підстилі: офіційно-документальний і побутово-діловий.
У першому можна виділити мову дипломатії (дипломатичні акти) і мову законів, а в другому - службову переписку, ділові папери. Схематично це можна представити таким чином:
Рисунок 1 Схема класифікації офіційно-ділового стилю
У житті будь-якої організації чи підприємства діловий стиль мови займає важливе місце. Обмін інформацією, висування і розробка робочих ідей, контроль і координація діяльності співробітників, підведення підсумків та оцінка досягнутого - ось лише деякі сторони діяльності організації, які пов'язані з проведенням нарад та ділових розмов різного роду. Між собою їх зближують такі моменти, як орієнтація на інтереси роботи, спланованість, деякий формалізм мови, тобто все те, що надає діловий характер цим мовним взаємодіям. Разом з тим ділові бесіди, ділові наради і телефонні розмови можна розглядати як самостійні види ділової комунікації. Вони відрізняються один від одного не тільки цілями, заради яких проводяться, формою контакту, але і числом учасників, що зумовлює соціально-психологічні особливості їх організації та проведення.
Отже, офіційно-ділова мова - один з найважливіших стилів російської літературної мови, що грає велику роль в житті суспільства. Він строгий, офіційний і по-своєму виразний [17, с.167].
Характерними особливостями науково-технічного стилю є його інформативність (змістовність), логічність (сувора послідовність, чіткий зв'язок між основною ідеєю і деталями), точність і об'єктивність і які з цих особливостей ясність і зрозумілість. Окремі тексти, що належать до даного стилю, можуть володіти зазначеними рисами більшою чи меншою мірою. Проте у всіх таких текстів виявляється переважне використання мовних засобів, які сприяють задоволенню потреб даної сфери спілкування.
У рамках кожного функціонального стилю можна виділити деякі мовні особливості, вплив яких на хід і результат процесу перекладу досить значно. Наприклад, у науково-технічному стилі це лексико-граматичні особливості науково-технічних матеріалів і, в першу чергу, провідна роль термінології та спеціальної лексики. Процес подальшого розвитку складного терміна відображає етапи подальшої розробки або модифікації конкретної бортової системи, агрегату або технологічного процесу їх виготовлення [29, с.83].
Сукупність перекладних текстів будь-якої мови становить особливий різновид цієї мови, що перетинає його функціональні стилі та інші різновиди. Орієнтованість на оригінал неминуче модифікує характер використання мовних засобів, приводить до розвитку мовної норми. Контакт двох мов у процесі перекладу неминуче веде до більш широкого використання аналогічних форм, до відносного уподібнення мовних засобів. Багато слів, словосполучення, способи опису ситуації виявляються спочатку характерними для мови перекладів, і лише потім частково проникають і в мову оригінальних творів чи стають у ньому так само узуальнимі. Отже, норму перекладацької мови можна визначити, як вимога дотримуватися правил норми вихідного мови з урахуванням узуальних особливостей перекладних текстів цією мовою. Ці особливості реалізуються перекладачами інтуїтивно в їх практичній діяльності.
Розкриваючи специфіку окремого підвиду перекладу, спеціальна теорія перекладу розглядає ряд факторів, які повинні враховуватися при описі конкретного типу перекладу. По-перше, сама по собі належність оригіналу до особливого функціональному стилю може впливати на характер перекладацького процесу і вимагати від перекладача застосування особливих методів і прийомів. По-друге, орієнтованість на подібний оригінал може зумовити стилістичні характеристики тексту перекладу, а, отже, і необхідність вибору таких мовних засобів, які характеризують аналогічний функціональний стиль вже в перекладному мові. І, нарешті, в результаті взаємодії цих двох факторів можуть виявлятися власне перекладацькі особливості, пов'язані як із загальними рисами і відмінностями між мовними ознаками аналогічних функціональних стилів у вихідному й перекладному мовах, так і з особливими умовами і завданнями перекладацького процесу цього типу.
У процесі перекладу встановлюються певні відносини між двома текстами на різних мовах (текстом оригіналу і текстом перекладу). Зіставляючи перекладні тексти, можна розкрити внутрішній механізм перекладу, виявити еквівалентні одиниці, а також виявити зміни форми і змісту, що відбуваються при заміні одиниці оригіналу еквівалентною їй одиницею тексту перекладу. При цьому можливо і порівняння двох або кількох перекладів одного і того ж оригіналу. Порівняльний аналіз перекладів дає можливість з'ясувати, як долаються типові труднощі перекладу, пов'язані зі специфікою кожного з мов, а також які елементи оригіналу залишаються такими, що не в перекладі. У результаті виходить опис "перекладацьких фактів", що дає картину реального процесу.
У рамках кожного функціонального стилю виділяються деякі мовні особливості, вплив яких на хід і результат процесу перекладу досить значно. У даній роботі розглядаються особливості інформативного перекладу на прикладах спеціальних текстів з ІТ та ділової переписки.
У теоретичному відношенні виділення окремих видів переказу (в залежності від типу текстів) пов'язане з розробкою спеціальних теорій перекладу, які розкривають специфіку кожного виду або підвиду перекладу. У практичному плані класифікація видів перекладу дає основу для спеціалізації перекладачів на певних типах перекладацької діяльності. У залежності від значимості їх специфічних рис різні види перекладу потребують більш-менш детального теоретичного аналізу. В даний час розроблено ряд спеціальних теорій перекладу. Серед спеціальних теорій, пов'язаних з жанрово-стилістичною класифікацією переказів, найбільшу увагу дослідників привертають проблеми перекладу офіційно-ділових і науково-технічних матеріалів, які представляють великий теоретичний і практичний інтерес.
Іншими словами, спеціальна теорія перекладу вивчає вплив на процес перекладу жанрово-стилістичних особливостей оригінального тексту.
1.2 Класифікація перекладу за жанровою приналежності оригіналу
Серед численних проблем, які вивчає сучасне мовознавство, важливе місце займає вивчення лінгвістичних аспектів міжмовної мовленнєвої діяльності, званої переказом або перекладацькою діяльністю. Переклад являє собою древній вид людської діяльності. У зв'язку з появою в історії людства груп людей, мови яких відрізнялися один від одного, актуалізувалися "білінгви", допомагали спілкуванню між різномовними колективами. З виникненням писемності до усних перекладачів приєдналися і перекладачі письмові, які перекладали різні тексти офіційного, релігійного й ділового характеру. З самого початку переклад виконував найважливішу соціальну функцію, роблячи можливим міжмовна спілкування людей. Поширення письмових перекладів відкрило людям широкий доступ до культурних досягнень інших народів, зробило можливим взаємодія і взаємозбагачення літератур та культур. Знання іноземних мов дозволяє читати в оригіналі книги на цих мовах.
Першими теоретиками перекладу були самі перекладачі, які прагнули узагальнити свій власний досвід. Перекладачі античного світу широко обговорювали питання про ступінь близькості перекладу до оригіналу. У ранніх перекладах Біблії чи інших творів, які вважалися священними або зразковими, переважало прагнення буквального копіювання оригіналу, що приводило деколи до неясності або навіть повної незрозумілості перекладу. Тому пізніше перекладачі намагалися теоретично обгрунтувати право перекладача на розумну свободу щодо оригіналу, необхідність відтворювати не букву, а сенс або навіть загальне враження оригіналу [22, с.1].
Коло діяльності, яка охоплюється поняттям "переклад", дуже широкий. Переводяться з однієї мови на іншу вірші, художня проза, публіцистика, наукові та науково-популярні книги з найрізноманітніших галузей знань, дипломатичні документи, ділові папери, статті, статті та виступи політичних діячів, промови ораторів, газетна інформація, бесіди людей, які розмовляють на різних мовах і змушені вдаватися до допомоги усного посередника - "товмача", дублюються кінофільми [25, с.13].
Слово «переклад» належить до числа загальновідомих і загальнозрозумілі, але й воно, як позначення спеціального виду людської діяльності та її результату, вимагає уточнення і термінологічного визначення.
Міньяр-Белоручев Р.К. визначає переклад як вид мовленнєвої діяльності, що подвоює компоненти комунікації, метою якого є передачі повідомлення в тих випадках, коли коди, якими користуються джерело і одержувач не збігаються [16, с.226].
Швейцер А.Д. трактує переклад як важливе допоміжний засіб, що забезпечує виконання мовою його функції спілкування, коли люди висловлюють свої думки на різних мовах. Переклад - це акт міжмовної комунікації [30, с.4].
Комісарів В.Н. розглядає переклад як великомасштабний природний експеримент в порівнянні мовних і мовленнєвих одиниць у двох мовах в реальних актах міжмовної комунікації, і її вивчення дозволяє виявити в кожній з цих мов важливі особливості, які можуть залишатися не виявленими в рамках «одномовних» досліджень [8, с. 4].
Перекладацькі концепції зарубіжних дослідників, зокрема Лейпцизької школи, розвивалися в тісному співробітництві з радянськими перекладознавців і багато в чому співзвучні з їхніми роботами. Німецький лінгвіст О. Каде визначає переклад як найважливішу частину двомовної комунікації, учасники що володіють різними мовними кодами. У процесі такої комунікації перекладач виконує троякую функцію: одержувача повідомлення на ІЄ, перекодує ланки і відправника повідомлення на ПЯ [11, с.66].
А. Нойберт говорить про переведення як про процес міжмовної міжкультурної комунікації, при якому на основі цілеспрямованого перекладацького аналізу вихідного тексту створюється вторинний переводить текст, який замінює вихідний в новій мовному та культурному середовищі. Інакше переклад означає розширення кола сприймають повідомлень, його завданням є при цьому збереження характеру впливу (прагматичного ставлення), для чого можуть знадобитися зміни в самому повідомленні [20, с.70].
У даній роботі ми дотримуємося, точки зору Федорова А.В., який позначає переклад:
1) процес, що відбувається у формі психічного акту і складається в тому, що мовленнєвий твір (текст або усне висловлювання), що виникло на одному - вихідному - мовою (ІМ), перестворити на іншому - переводящем - мовою (ПЯ), 2) результат цього процесу, тобто нове мовленнєвий твір (текст або усне висловлювання) на ПЯ ¹ [26, с.13].
При всій своєрідності вимог, що пред'являються перекладачеві тим чи іншим видом переказного матеріалу, при всій різниці в ступені обдарованості і творчої ініціативи, в обсязі та характері відомостей необхідних у тому чи іншому випадку, для всіх видів цієї діяльності загальними є два положення:
1) мета перекладу - якомога ближче познайомити читача (або слухача), що не знає іноземних мов, з даним текстом (або утриманням усного мовлення);
2) перевести - означати висловити вірно і повно засобами однієї мови те, що вже виражено раніше засобами іншої мови. (У вірності й повноті передачі - відміну власного перекладу від перероблення, від переробки або скороченого викладу, від усякого роду так званих "адаптацій") [25, с.15].
Загальна характеристика перекладу, що визначає переклад як соотнесенное функціонування двох мовних систем, і що випливають з цього визначення висновки поширюються на будь-який акт перекладу.
Реальна перекладацька діяльність здійснюється перекладачами в різних умовах; перекладні тексти дуже різноманітні за тематикою, мови, жанрової належності; переклади виконуються в письмовій або усній формі, до перекладачів пред'являються неоднакові вимоги щодо точності та повноти перекладу і т.д. Окремі види перекладу вимагають від перекладача особливих знань і умінь.
Всі ці відмінності, якими б значними вони не здавалися, не змінюють суті перекладацького процесу, його Загальнолінгвістичні основи. Будь-який вид переказу залишається, перш за все, переведенням з усіма його особливостями, обумовленими співвідношенням мов. Ці особливості викликають необхідність наукової класифікації видів перекладацької діяльності (видів перекладу) і детального вивчення специфіки кожного виду.
Комісарів В.Н. пропонує дві основні класифікації видів перекладу: за характером перекладаються текстів і за характером мовних дій перекладача в процесі перекладу. Перша класифікація пов'язана з жанрово-стилістичними особливостями оригіналу, друга з психолингвистическим особливостями мовних дій у письмовій та усній формі. Жанрово-стилістична класифікація переказів в залежності від жанрово-стилістичних особливостей оригіналу обумовлює виділення двох функціональних видів перекладу: художній (літературний) переклад і інформативний (спеціальний) переклад [11, с.95].
Художній переклад передбачає переклад творів художньої літератури. Твори художньої літератури протиставляються всім іншим мовним творам завдяки тому, що для всіх них домінантною є одна з комунікативних функцій, а саме художньо-естетична чи поетична. Основна мета будь-якого твори цього типу полягає у досягненні певного естетичного впливу, створенні художнього образу. Така естетична спрямованість відрізняє художню мову від інших актів мовної комунікації, інформативне зміст яких є первинним, самостійним. Оскільки мова йде про переведення відрізків художньої мови, основною відмінністю художнього перекладу від інших видів перекладу слід визнати приналежність тексту перекладу до творів перекладного мови, володіє художніми достоїнствами. Художній переклад маніфестує різновид перекладацької діяльності, основне завдання якого полягає в породженні на перекладається мова мовленнєвого твору. У художньому перекладі розрізняються окремі підвиди перекладу залежно від приналежності оригіналу до певного жанру художньої літератури. В якості таких підвидів виділяються переклад поезії, переклад п'єс, переклад сатиричних творів, переклад художньої прози, переклад текстів пісень і т.д. Виділення перекладу творів того чи іншого жанру в особливий підвид перекладу носить умовний характер і залежить від того, наскільки істотно впливає специфіка даного жанру на хід і результат перекладацького процесу.
Інформативний переклад є переклад текстів, основна функція яких полягає в повідомленні якихось відомостей, передачі інформації і опускається художньо-естетичний вплив на читача. До таких текстів відносяться всі матеріали наукового, ділового, громадсько-політичного, побутового характеру. Сюди ж слід віднести і переклад багатьох детективних (поліцейських) розповідей, описів подорожей, нарисів, офіційно-ділових матеріалів і тих матеріалів, де переважає чисто інформаційне розповідь. Поділ на мистецький та інформативний переклад вказує лише на основну функцію оригіналу, яка повинна бути відтворена в перекладі. Фактично, в оригіналі, що вимагає, в цілому, художнього перекладу, можуть бути окремі частини, що виконують виключно інформаційні функції, і, навпаки, в перекладі інформативного тексту можуть бути елементи художнього перекладу [6, c.77].
У інформативному перекладі підвиди перекладу розрізняються на основі приналежності перекладаються текстів і відносяться до різних функціональних стилів вихідного мови. При цьому необхідно, щоб функціонально-стилістичні особливості оригіналів визначали і специфічні риси перекладу таких текстів. Психолінгвістична класифікація переказів, що враховує спосіб сприйняття оригіналу та створення тексту перекладу, підрозділяє перекладацьку діяльність на письмовий переклад і усний переклад.
Одним з критеріїв на вибір варіанту перекладу тексту є жанрово-стилістична приналежність тексту перекладу. Згідно з цим критерієм інформативний переклад виділяє:
- Переклад суспільно-політичних текстів, публіцистики та ораторської мови; спільність рис цієї категорії обумовлена ​​пропагандистської або агітаційної установкою перекладного матеріалу, спрямованої на формування або зміну громадської думки, а також його насиченістю мовними елементами полеміки: мовних кліше, риторичних структур, буквалізму, газетних штампів , суспільно-політичних термінів, оцінних слів, жаргону та просторіччя. Перекладачеві часто доводиться «коригувати» стиль першотвору під газетно-журнальний стиль мови перекладу.
- Переклад науково-технічних текстів; ступінь еквівалентності наукових текстів залежить від їх типів і видів. Чим більше формалізований науковий текст, а це відбувається насамперед у природничих науках, тим більше еквівалентний його переклад оригіналу. Переклади праць з математики, хімії, біології та інших точних наук, що складаються з стереотипних фраз і вузькоспеціальних термінів, виявляються тотожними оригіналу, тобто мають повну еквівалентністю. Найбільш повна еквівалентність спостерігається у перекладів текстів вузькоспеціального характеру у силу однозначності термінології. Переклад текстів загальнонаукової або політехнічної тематики вимагає вибору правильного варіанту перекладу одного з значень багатозначного терміна.
- Переклад офіційно-ділових текстів - Повністю орієнтований на передачу змісту, тобто носить інформативний характер. Форма текстів у більшості випадків стереотипна. У європейських мовах висока культура і стандартизація письмовій листування. У сучасній російській мові набагато менше усталених мовних штампів. Тому при перекладі іноді доводиться вдаватися до дослівному викладу. Прийом дослівного перекладу нерідко використовується при перекладі нормативно-правових документів, де кожне слово значуще і неприпустимо вільне тлумачення. (Приклад - переклад міжнародних законодавчих актів, договорів) [22, с.78].
Основною рисою мови ділової кореспонденції та мови техніки є точне і чітке виклад матеріалу при майже повній відсутності емоційних елементів; у них практично виключена можливість довільного тлумачення суті питання. Тому основними вимогами, яким повинен відповідати хороший діловий переклад, є:
1) точність - всі положення, які тлумачаться в оригіналі, повинні бути викладені в перекладі;
2) стислість - всі положення оригіналу повинні бути викладені стисло і лаконічно;
3) ясність - стислість і лаконічність мови перекладу не повинні заважати викладу лексики, її розуміння;
4) літературність - текст перекладу повинен задовольняти загальноприйнятим нормам літературної мови, без вживання синтаксичних конструкцій мови оригіналу [21, с. 67].
Переклад заголовка, якщо він розкриває сутність питання, повинен бути близький до оригіналу, якщо ж він відрізняється стислістю або носить рекламний характер, перекладач вносить в нього коротку анотацію для подальшого використання його в інформаційних цілях. Усі скорочення, що зустрічаються в тексті оригіналу, повинні бути розшифровані у відповідності із загальноприйнятими та спеціальними скороченнями. Скорочення, що не піддаються розшифровці, залишаються на мові оригіналу.
У тексті перекладу залишаються в оригінальному написанні:
- Слова і пропозиції не мовою оригіналу;
- Скорочені найменування марок виробів і приладів;
- Назви іноземних друкованих видань.
У тексті перекладу перекладаються:
- Назви частин і відділів установ і організацій;
- Назви посад, звань, учених ступенів, титулів;
- Власні імена та назви відповідно до встановленої практики.
У тексті перекладу транскрибуються:
- Іноземні прізвища, власні імена і назви з урахуванням традиційного написання відомих прізвищ;
- Артиклі і приводи в іноземних прізвищах;
- Найменування іноземних фірм, компаній, акціонерних товариств, корпорацій, концернів, монополій, промислових об'єднань;
- Спілки і прийменники в назвах фірм;
- Фірмові назви машин, приладів, хімічних речовин, виробів, матеріалів.
У тексті перекладу замінюються російськими еквівалентами:
- Науково-технічні терміни;
- Географічні назви.
У тексті перекладу зберігається національну своєрідність специфічних слів і виразів, пов'язаних з особливостями побуту і громадського життя, історією, географічними і кліматичними умовами [23, с.124].
Переклад складної термінологічної групи являє собою ряд логічно обумовлених операцій, які виконуються в такій послідовності:
1) ідентифікація термінологічної групи, яка полягає у виявленні ключового слова і визначенні меж ліворуч і праворуч, тобто вкрай лівого (останнього уточнюючого) визначення і вкрай правого (прийменникового) визначення;
2) переказ ключового слова як первинного значущого елемента групи. При перекладі ключове слово переходить з характерного для англійської мови вкрай правого положення на ліве або вкрай ліве положення, характерне для структури російських термінологічних груп;
3) переклад ключового слова спільно з першим уточнювальних, тобто найбільш близьким до базового речі лівим визначенням (ЛО _1). Якщо базовим словом групи є широкий термін "система", то для спільного перекладу до нього треба поставити запитання "Яка система?" Відповіддю буде "Система управління";
4) переклад уточненого значення ключового слова спільно з другим уточнюючим лівим визначенням (ЛО _2). Для цього ставиться питання "Система управління чим?" Відповіддю буде "Система управління літаком";
5) переведення двічі уточненого значення ключового слова спільно з третім уточнюючим визначенням (ЛВ ₃₎ і т.д.
Таким чином, переклад англійської термінологічної групи проводиться в порядку її будівництва, тобто справа наліво. Переклад входять до складу групи простих термінів повинен бути адекватним і відповідати прийнятим серед фахівців галузі значенням [27, с.53].
Отже, як було згадано вище, поряд із загальними рисами, зумовленими єдиним лінгвістичним механізмом перекладацької діяльності, окремі види перекладу можуть мати і важливі специфічні особливості: модифіковані процес перекладу, надавати особливого значення досягненню еквівалентності на найвищому рівні, чи, навпаки, допускати відхилення від максимально можливої ступеня смислової спільності, включати деякі елементи адаптивного транскодування і т.п.

1.3 Еквівалентність при інформативному перекладі
Одна з головних завдань перекладача полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу і перекладу дуже значна. Розрізняють потенційно досяжну еквівалентність, під якою розуміється максимальна спільність змісту двох різномовних текстів, що допускається відмінностями мов, на яких створені ці тексти, і перекладацьку еквівалентність - реальну змістову близькість текстів оригіналу і перекладу, що досягається перекладачем у процесі перекладу. Межею перекладацької еквівалентності є максимально можлива (лінгвістична) ступінь збереження змісту оригіналу при перекладі, але в кожному окремому перекладі змістова близькість до оригіналу в різному ступені і різними способами наближається до максимальної [22, с.18].
Відмінності в системах ІЄ і ПЯ і особливості створення текстів на кожній з цих мов у різному ступені можуть обмежувати можливість повного збереження в перекладі змісту оригіналу. Тому перекладацька еквівалентність може грунтуватися на збереженні (і відповідно втрати) різних елементів змісту, що містяться в оригіналі. У залежності від того, яка частина змісту передається в перекладі для забезпечення його еквівалентності, розрізняються різні рівні (типи) еквівалентності. На будь-якому рівні еквівалентності переклад може забезпечувати міжмовну комунікацію.
Будь-який текст виконує якусь комунікативну функцію: повідомляє якісь факти, висловлює емоції, встановлює контакт між комунікантами, вимагає від Рецептора якоїсь реакції або дій і т.п. Наявність у процесі комунікації подібної мети визначає загальний характер переданих повідомлень і їх мовного оформлення. Порівняємо такі відрізки мовлення, як: На столі лежить яблуко; Як я люблю яблука!; Дай мені, будь ласка, яблуко, Ти чуєш, що я сказав? У кожному з цих висловлювань, крім значень окремих слів і структур і конкретного змісту всього повідомлення, можна виявити і узагальнене функціональний зміст: констатацію факту, експресію, спонукання, пошук контакту. Текст може послідовно або одночасно виконувати кілька комунікативних функцій - наведені вище висловлювання можуть скласти єдиний зв'язний текст - але він не може не мати в своєму змісті функціональної задачі (мети комунікації), не втративши своєї комунікативності, тобто не переставши бути результатом акту мовної комунікації.
Частина змісту тексту (висловлювання), яка вказує на загальну мовну функцію тексту в акті комунікації, становить його мета комунікації. Вона являє собою "похідний" ("мається на увазі" або "переносний") сенс, присутній у ньому як би в прихованому вигляді, виведений з усього висловлювання як смислового цілого. Окремі мовні одиниці беруть участь у створенні такого сенсу вже не безпосередньо через своє власне значення, а замасковано, складаючи з іншими одиницями смислове ціле, яке служить основою для висловлення з його допомогою додаткового сенсу. Сприймаючи висловлювання, Рецептор повинен не тільки зрозуміти значення мовних одиниць та їх зв'язок один з одним, але і зробити певні висновки з усього змісту, витягти з нього додаткову інформацію, яка повідомляє не тільки що говорить Джерело, але і для чого він це говорить, " що він хоче цим сказати ".
Еквівалентність переказів першого типу полягає в збереженні тільки тієї частини змісту оригіналу, яка становить мету комунікації:
1) Maybe there is some chemistry between us that doesn't mix. - Буває, що люди НЕ сходяться характерами.
2) That's а divtty thing to say. - Посоромився б!
3) Those evening bells, those evening bells, how many a tale their music tells. - Вечірній дзвін, вечірній дзвін, як багато дум наводить він.
Як видно із зазначених прикладів, мета комунікації являє собою найбільш загальну частину змісту висловлювання, властиву висловом в цілому і визначає його роль в комунікативному акті.
Для відносин між оригіналами і перекладами цього типу характерно:
1) неспівмірність лексичного складу і синтаксичної організації;
2) неможливість зв'язати лексику і структуру оригіналу і перекладу відносинами семантичного перефразирования або синтаксичної трансформації;
3) відсутність реальних чи прямих логічних зв'язків між повідомленнями в оригіналі і перекладі, які дозволили б стверджувати, що в обох випадках "повідомляється про одне й те ж";
4) найменша спільність змісту оригіналу і перекладу в порівнянні з усіма іншими переказами, визнаними еквівалентними.
Таким чином, у даному типі еквівалентності в перекладі як ніби йдеться "зовсім не те" і "зовсім не про те", що в оригіналі. Цей висновок справедливий у відношенні всього повідомлення в цілому, навіть якщо одне або два слова в оригіналі мають прямі або непрямі відповідності в перекладі. Наприклад, до цього типу можна віднести переклад She lifted her nose up in the air - Вона зміряла його зневажливим поглядом, хоча суб'єкти цих пропозицій безпосередньо співвіднесені.
Переклади на такому рівні еквівалентності виконуються як в тих випадках, коли більш детальне відтворення змісту неможливо, так і тоді, коли таке відтворення призведе Рецептора перекладу до неправильних висновків, викличе у нього зовсім інші асоціації, ніж у Рецептора оригіналу, і тим самим завадить правильній передачі мети комунікації.
У другому типі еквівалентності загальна частина змісту оригіналу і перекладу не тільки передає однакову мету комунікації, але й відображає одну й ту ж позамовних ситуацію. Ситуацією називається сукупність об'єктів і зв'язків між об'єктами, що описується у висловленні. Будь-який текст містить інформацію про щось, співвіднесений з якоюсь реальною чи уявною ситуацією. Комунікативна функція тексту не може здійснюватися інакше, як за посередництвом ситуативно-орієнтованого повідомлення. Не можна собі уявити зв'язного тексту, який був би "ні про що", як не може існувати думка без предмета думки.
Другий тип еквівалентності представлений перекладами, змістова близькість яких до оригіналу також не грунтується на спільності значень використаних мовних засобів. Ось кілька прикладів переказів такого типу:
He answered the telephone. - Він зняв трубку.
You are not fit to be in a boat. - Тебе не можна пускати в човен.
You see one bear, you have seen them all. - Усі ведмеді схожі один на одного.
У прирівнюваних у цих прикладах різномовних висловленнях більшість слів і синтаксичних структур оригіналу не знаходить безпосередньої відповідності в тексті перекладу. Разом з тим, можна стверджувати, що між оригіналами і перекладами цієї групи існує велика спільність змісту, ніж при еквівалентності першого типу.
Для відносин між оригіналами і перекладами цього типу характерно:
1) неспівмірність лексичного складу і синтаксичної організації;
2) неможливість зв'язати лексику і структуру оригіналу і перекладу відносинами семантичного перефразирования або синтаксичної трансформації;
3) збереження в перекладі мети комунікації, оскільки, як ми вже встановили, збереження домінантної функції висловлення є обов'язковою умовою еквівалентності;
4) збереження в перекладі вказівки на ту ж саму ситуацію, що доводиться існуванням між різномовними повідомленнями прямий реальної чи логічного зв'язку, що дозволяє стверджувати, що в обох випадках "повідомляється про одне й те ж".
Широке поширення в перекладах еквівалентності другого типу пояснюється тим, що в кожній мові існують кращі способи опису певних ситуацій, які виявляються абсолютно неприйнятними для інших мов. По-англійськи говорять: We locked the door to keep thieves out, а по-російськи здається безглуздим описувати дану ситуацію подібним чином (замикати двері, щоб тримати злодіїв зовні), але цілком можливо сказати: щоб злодії не проникли в будинок.
Якщо ситуація, описана в оригіналі, повинна бути передана в ПЯ лише одним строго певним способом, вибір варіанту перекладу відбувається ніби незалежно від способу опису даної ситуації в тексті оригіналу, і структура повідомлення в перекладі виявляється заздалегідь заданою. Природно, що при цьому відповідні повідомлення в оригіналі і перекладі можуть мати однакову структуру лише у виняткових випадках, коли обов'язкові способи опису даної ситуації в обох мовах збігаються. У більшості ж випадків обов'язковість або перевагу певного способу опису ситуації в ПЯ пов'язана з заміною способу її опису в оригіналі, з встановленням в перекладі еквівалентності другого типу.
Третій тип еквівалентності може бути охарактеризований наступними прикладами:
Scrubbing makes me bad-tempered. - Від миття підлог у мене настрій псується.
London saw а cold winter last year. - Минулого року зима в Лондоні була холодною.
That will not be good for you. - Це може для вас погано скінчитися.
Зіставлення оригіналів та перекладів цього типу виявляє наступні особливості:
1) відсутність паралелізму лексичного складу і синтаксичної структури;
2) неможливість зв'язати структури оригіналу та перекладу відносинами синтаксичної трансформації;
3) збереження в перекладі мети комунікації та ідентифікації тієї ж ситуації, що і в оригіналі;
4) збереження в перекладі загальних понять, за допомогою яких здійснюється опис ситуації в оригіналі, тобто збереження тієї частини змісту вихідного тексту, яку ми назвали "способом опису ситуації".
Порівняльний аналіз перекладів показує, що найбільш часто відзначаються такі види зазначеного варіювання:
- Ступінь деталізації опису;
- Спосіб об'єднання описуваних ознак у повідомленні;
- Напрям відносин між ознаками;
- Розподіл окремих ознак у повідомленні.
Ступінь деталізації опису. Опис ситуації обраним способом може здійснюватися з більшими чи меншими подробицями. Вона може включати пряму вказівку на різне число деталей, характерних для даної ситуації. У результаті синонімічні повідомлення будуть відрізнятися за ступенем експліцитно. Деякі ознаки в одних повідомленнях будуть названі, а в інших залишаться лише УЯВНОЮ, легко виведеними з повідомлення, але не включеними безпосередньо до його складу. Подібні ознаки можуть бути визнані надмірними.
Він постукав і ввійшов. - Він постукав і ввійшов до кімнати.
Я не можу його зрушити. - Я не можу його зрушити з місця.
Вона сиділа, відкинувшись у кріслі. - Вона сиділа, відкинувшись на спинку крісла.
В описаних вище трьох типах еквівалентності спільність змісту оригіналу і перекладу полягала у збереженні основних елементів змісту тексту. Як одиниця мовної комунікації, текст завжди характеризується комунікативною функціональністю, ситуативною орієнтованістю і вибірковістю способу опису ситуації. Ці ознаки зберігаються і у мінімальної одиниці тексту - висловлювання. Іншими словами, у змісті будь-якого висловлювання виражається якась мета комунікації через опис якоїсь ситуації, здійснюване певним способом (шляхом відбору деяких ознак даної ситуації). У першому типі еквівалентності в перекладі зберігається тільки перша із зазначених частин змісту оригіналу (мета комунікації), у другому типі - перша і друга (мета комунікації та опис ситуації), в третьому - всі три частини (мета комунікації, опис ситуації і спосіб її опису ).
Якщо в перших трьох типах еквівалентності мова йшла про передачу елементів сенсу, збереження яких можливо при значному розбіжності мовних засобів, через які цей зміст виражається в оригіналі і перекладі, то тепер потрібно знайти еквівалентні відповідності значень мовних одиниць ИЯ. Оскільки значення одиниць різних мов повністю не збігаються, що заміщають один одного елементи оригіналу та перекладу, як правило, не тотожні за змістом. Тим не менш, у багатьох випадках в перекладі вдається відтворити значну частину інформації, що міститься в мовних засобах оригіналу. У наступних двох типах еквівалентності, саме характерних для інформативного перекладу, смислова спільність оригіналу і перекладу включає не тільки збереження мети комунікації, вказівки на ситуацію і способу її опису, але й максимально можливу близькість значень співвіднесених синтаксичних і лексичних одиниць. Тут вже зберігаються відомості не тільки "для чого", "про що" і "що" йдеться у тексті оригіналу, але почасти і "як це говориться".
У четвертому типі еквівалентності, разом із трьома компонентами змісту, які зберігаються в третьому типі, у перекладі відтворюється і значна частина значень синтаксичних структур оригіналу. Структурна організація оригіналу репрезентує певну інформацію, що входить в загальний вміст тексту перекладу. Синтаксична структура висловлювання обумовлює можливість використання в ньому слів певного типу у певній послідовності і з певними зв'язками між окремими словами, а також багато в чому визначає ту частину змісту, яка виступає на перший план в акті комунікації. Тому максимально можливе збереження синтаксичної організації оригіналу при перекладі сприяє більш повному відтворенню змісту оригіналу.
Порівняльний аналіз виявляє значне число переказів, у яких існує паралелізм синтаксичної організації по відношенню до оригіналу. Використання в перекладі аналогічних синтаксичних структур забезпечує інваріантність синтаксичних значень оригіналу і перекладу. Особливо важливим виявляється забезпечення подібного паралелізму при перекладі текстів державних або міжнародних актів, де переклад часто отримує правовий статус оригіналу, тобто обидва тексти мають однакову силу, є автентичними. Прагнення до збереження синтаксичної організації тексту без праці можна знайти й при зіставленні з оригіналом перекладів творів іншого типу, в тому числі і художніх.
Таким чином, відносини між оригіналами і перекладами четвертого типу еквівалентності характеризуються такими особливостями:
1) значним, хоча і неповним паралелізмом лексичного складу - для більшості слів оригіналу можна відшукати відповідні слова в перекладі з близьким змістом;
2) використанням в перекладі синтаксичних структур, аналогічних структурам оригіналу або пов'язаних з ними відносинами синтаксичного варіювання, що забезпечує максимально можливу передачу в перекладі значення синтаксичних структур оригіналу;
3) збереженням у перекладі всіх трьох частин змісту оригіналу, що характеризують попередній тип еквівалентності: цілі комунікації, вказівки на ситуацію і способу її опису.
При неможливості повністю зберегти синтаксичний паралелізм дещо менша ступінь інваріантності синтаксичних значень досягається шляхом використання в перекладі структур, пов'язаних з аналогічною структурою відносинами синтаксичного варіювання. У четвертому типі еквівалентності відзначаються три основних види такого варіювання:
- Використання синонімічних структур, пов'язаних відносинами прямої або зворотної трансформації;
- Використання аналогічних структур зі зміною порядку слів;
- Використання аналогічних структур зі зміною типу зв'язку між ними.
В останньому, п'ятому типі еквівалентності, досягається максимальний ступінь близькості змісту оригіналу і перекладу, яка може існувати між текстами на різних мовах. Цей тип еквівалентності виявляється в наступних прикладах:
I saw him at the theatre. - Я бачив його в театрі.
The house was sold for 10 thousand dollars. - Будинок був проданий за 10 тисяч доларів.
He was sure we should both fall ill. - Він був упевнений, що ми обидва захворіли.
Для відносин між оригіналами і перекладами цього типу характерно:
1) висока ступінь паралелізму в структурній організації тексту;
2) максимальна співвіднесеність лексичного складу: у перекладі можна вказати відповідності всім знаменною словами оригіналу;
3) збереження в перекладі всіх основних частин змісту оригіналу.
Еквівалентність п'ятого типу передбачає збереження в перекладі і стилістичної характеристики оригіналу. Сприймаючи слово, що користуються мовою оцінюють його як носія додаткової інформації про доречність використання слова в певному типі мови [22, c. 37].
Розглянувши всі види еквівалентності і враховуючи всі характерні риси четвертого і п'ятого типу, можна прийти до такого висновку, що дані види еквівалентності характерні для інформативного перекладу, зокрема, офісної документації, для якої характерні: висока ступінь паралелізму в структурній організації тексту; максимальна співвіднесеність лексичного складу (в перекладі можна вказати відповідності всім знаменною словами оригіналу); збереження в перекладі всіх основних частин змісту оригіналу.

2 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ ПРАГМАТИЧНЕ
СПРЯМОВАНОСТІ
2.1 Лексико-граматичні особливості інформативного перекладу
спеціальних текстів
Характерними особливостями спеціальних текстів є його інформативність (змістовність), логічність (сувора послідовність, чіткий зв'язок між основною ідеєю і деталями), точність і об'єктивність, ясність і зрозумілість. Тексти, що належать цьому стилю, можуть володіти зазначеними рисами в більшій чи меншій мірі, у всіх таких текстів виявляється переважне використання мовних засобів, які сприяють задоволенню потреб даної сфери спілкування. В області лексики це передбачає використання термінології та спеціальної лексики.
Під терміном розуміється емоційно-нейтральне слово (словосполучення), яка передає назва точно визначеного поняття, що відноситься до тієї чи іншої галузі науки або техніки. Термінологічна лексика дає можливість найбільш точно, чітко і економно викладати зміст даного предмета і забезпечує правильне розуміння суті трактуемого питання. У спеціальній літературі терміни несуть основну семантичне навантаження, займаючи чільне місце серед інших загальнолітературних і службових слів.
У відношенні синтаксичної структури англійські тексти інформативного характеру відрізняються своєю конструктивною складністю. Вони багаті причетними, інфінітивні та герундіальнимі оборотами, а також деякими іншими чисто книжковими конструкціями, які часом ускладнюють розуміння тексту і ставлять перед перекладачем додаткові завдання. Письмовий переклад грунтується на лексиці та граматиці.
Дослідження термінології науково-технічного стилю, як одного з видів інформативного перекладу [29, с.53-84].
Насиченість термінами є однією з визначальних характеристик науково-технічного тексту. У науково-технічному тексті частка термінологічної лексики становить не більше 25%, а основну частину лексики складають загальнонаукові, загальнотехнічні і загальновживані слова. Тому науково-технічну лексику можна розділити на термінологічну і нетермінологіческую, до якої відносять загальнонаукову, загальнотехнічну і загальновживану лексику. Цей поділ і класифікація певною мірою умовні через рухливості лексики, процесу постійного її поповнення новими одиницями, а також з-за багатозначності слів, що дає їм можливість функціонувати в різних шарах лексичного складу мови.
У виразі і називання терминированной ним поняття (процесу, явища, предмета) термін характеризується: наявністю визначення (дефініції); точністю семантики; незалежністю; стилістичною нейтральністю (відсутність експресії); стислістю, а також легкістю функціонування в різних словоформах і здатністю сполучатися з мовним оточенням (іноді цю характеристику терміна називають його системністю). За межами своєї термінологічної системи термін позбавляється цих характеристик.
Один і той же термін у різних підмови може виражати різні поняття. Термін "valve" позначає електронну лампу, кран в теплотехніці, клапан у моторобудуванні, приладобудуванні, гідравліці, "storage" - запам'ятовуючий пристрій або пам'ять, в інших сферах активно функціонує як склад, сховище, накопичувач, акумулювання. Технічний термін "frame" позначає: раму в будь-якому пристрої, станину у верстатах, каркас в будівництві, кадр в кіно і телебаченні. Отже, термін, функціонуючи в різних сферах, може надаватися багатозначним.
Терміни можуть мати властивість синонімії: одне і те ж поняття (або предмет) може іноді позначатися різними словами: subscriber - user (абонент), screen - shield (екран), trolley - truck - bogie - dolly (візок). Останні два явища - багатозначність і синонімія суперечать природі функціонування і призначенню терміна. Однак при описі конкретної предметної ситуації, конкретної науково-технічної сфери, терміни не допускають невірного їх тлумачення.
Крім термінів в інформативному тексті присутні загальнонаукові (загальнотехнічні) і загальновживані слова. На відміну від термінів ця лексика характеризується тим, що вона не володіє властивістю позначати поняття і об'єкти певної сфери науки і техніки, а від загальновживаної лексики її відрізняє те, що вона функціонує виключно в науково-технічній сфері і разом з термінами визначає специфіку науково-технічного стилю. Загальнонаукова і загальнотехнічна лексика складається зі слів, словосполучень, відокремлених утворень, спеціальних оборотів і кліше, що вживаються для вираження зв'язків і відносин між терминированной поняттями і об'єктами, а також для вираження якісних, кількісних і інших оціночних характеристик при диференціації та класифікації загальнонаукових і загальнотехнічних понять. Загальнотехнічні чи загальнонаукові слова, що вживаються в певних сферах для опису різних процесів і явищ: to call up data from memory (викликати дані з пам'яті); to retrieve data (вибирати, відшукувати дані); current (випрямляти струм); to be alive (знаходитися під напругою), to draw current (споживати струм); to deenergize something (вимкнути напруга); to step up voltage (підвищувати напругу).
Існує великий пласт спеціальної лексики, який у науково-технічної та ділового мовлення відрізняється порівняно високою частотністю зустрічальності у вигляді окремих слів, словосполучень, "словесних блоків", оборотів і, нерідко, пропозицій. Ця лексика вживається для текстотворення, оціночних цілей, характеристики ставлення особи до предмету розгляду: to give, consideration to (розглядати), to draw attention to ... (Звертати увагу на ...), to make mention of ... (Згадувати про ...), to take advantage of (скористатися), to account for (пояснити, служити поясненням), to refer to ... (Посилатися на ...).
У лінгвістиці здатність слова вступати в словосполучення з іншими словами називається валентністю. У спеціальній лексиці виділяється великий перелік сполучень слів, які в науково-технічних мовних творах утворюють своєрідні мікро-контексти з різними рівнями внутрішньої організованості. Ось кілька прикладів зі словом "problem": basic (chief, main, essential, specific, difficult, complex, etc.) Problem; This is a problem dealing (concerned) with (bearing on ..., relating to ...) computer science; The main aspects (the core, the essence) of the problem is the ... Основна (головна, істотна, певна, важка, складна, і т.д.) проблема; Це - проблема, що має справу (зацікавлена) (спирається ..., торкаючись ...) інформатика; головні аспекти (ядро, сутність) проблеми -...).
У інформативних текстах виділяються слова, які спільно зі словами з чітко вираженою інформативною семантикою (problem, information) утворюють лексичне оточення термінів: menu (можливість вибору, набір, перелік), onus (завдання, борг), strength (гідність, перевага), to see (реагувати, фіксувати), to drive (привести до спрацьовування). Це слова загальновживаної лексики, які іноді в своїх асоціативних значеннях виявляються в ділових і науково-технічних текстах. Особливістю цих слів є трудність визначення їх значень у тексті оригіналу, а також підбір для них перекладацьких відповідностей в мові перекладу. Серед цих слів нерідко зустрічаються стилістично забарвлені: mushrooming (швидкий розвиток, швидка зміна), bugaboo (проблема, труднощі), beauty (гідність, перевага), workhorse (основний, головний, провідний), wisdom (доцільність, які базуються на точному розрахунку) переклад яких особливо важкий при розкритті їх значень і при знаходженні прийнятного еквівалента. Будь-які стилістично забарвлені одиниці оригіналу повинні бути трансформовані в нейтральні, точно передають їх інформаційну суть. У різних контекстах і в різних синтаксичних функціях ці слова можуть бути вжиті в різних значеннях.
Розкриття значення мовної одиниці в спеціальній термінології, проходить через уміння перекладача розібратися у перекладному тексті, скласти загальне уявлення про систему термінології і здійснити на основі власних знань і з використанням відповідної довідкової літератури структурно-смисловий і синтаксичний аналіз незнайомій термінологічної одиниці.
Структурно англійські термінологічні одиниці можна розділити на наступні:
1) однослівні (однокомпонентні): прості, або непохідні
(Однокореневі): сircuit (ланцюг, схема, контур), Сhip (чіп), сode (код), bug (помилка, дефект). Похідні, утворені від однокореневих слів і афіксів: driver (задає пристрій), equipment (обладнання), on-off control (Двохпозиційне регулювання). Складні, які мають у своєму складі не менше двох коренів (неаффіксіальних морфем): flywheel (маховик), electrodynamics (електродинаміка);
2) багатослівні (багатокомпонентні або складені), зв'язки всередині яких реалізуються:
а) примиканням, при якому аттрібутівние і деякі релятивних (в основному прислівникові) компоненти поєднуються між собою, а також з визначальним компонентом, і утворюють термінологічні словосполучення: control key (кнопка, клавіша управління), direct digital control (пряме цифрове управління), camera range finder (фотографічний далекомір), radio range finder romote control switch (перемикач дистанційного керування радіопеленгатора);
б) різними граматичними засобами, серед яких основну роль відіграють прийменники: call to subroutine (виклик підпрограми), correction for displacement (поправка на зміщення), delay per logic function (затримка на один логічний функцію), digits with place values ​​(цифри однакових розрядів ).
Джерелом поповнення термінів є запозичення з інших мов. Запозичення нових слів і нових термінологічних одиниць закономірно для будь-якої мови. З англійської (за сучасними галузях науки і техніки - як безпосередні запозичення н-р "комп'ютер", "ассамблер", "інтерфейс", "бартер", так і у вигляді калік типу "гнучка виробнича система" - від flexible manufacturing system, " ехопечать "- від eco-printing; vernalization від російського 'яровизація'). Запозиченням вважається слово або термін, який переходить в іншу мову зі своїм поняттям (computer - комп'ютер) або який використовується для терминирования того ж (або майже того ж) поняття. Термінологія постійно поповнюється новими одиницями. Багато хто став інтернаціоналізмом. До них відносяться також терміни booster (бустер), feeder (фідер), compound (компаунд). Одним з основних засобів терминирования є загальні словотвір. Розглянемо кілька способів словопроізводства.
Лексико-семантичний спосіб: придбання одним і тим же словом різних значень (розпадання слова на омоніми). Для англійських науково-технічних текстів дуже важливо словопроізводство способом конверсії: перехід слова з однієї частини мови в іншу без будь-яких морфологічних змін у складі слова. Найбільш поширеним видом такого переходу є утворення дієслів від іменників: to doctor - надавати технічну допомогу, to motor - працювати в режимі двигуна, to handle - оперувати, маніпулювати, звертатися з чим-небудь; to pump off (out) - відкачувати, to oil (to grease) - змащувати, lay-out - розташування, розміщення (від дієслова to lay out), fall-падіння, випадання (від дієслова to fall), hold up - затримка (від дієслова to hold up).
Морфологічний спосіб: поєднання морфем на базі наявних у мові основ і словотворчих афіксів шляхом: - префіксації: додатком префікса до виробляє основі: В англійських текстах з електроніки ефективно функціонують префікси: dis-(disable-ушкоджують), re-(reusable, to reinstall - багаторазового використання, повторно встановлювати), over-(overlap, overheat-перегрівати), im-(immobile стабільний). Інтерес представляє префікс as, відсутній у спільній мові; будучи спожитим з дієприкметниками минулого часу, він передає значення безпосередньо в тому стані, яке предмет придбав, піддавшись процесу, вираженого причастям: as-cast в литому вигляді, as-welded як - зварений, as -finished як - закінчений.; - суфіксація: приєднанням суфікса до виробляє основі. Тут відбувається деяке закріплення суфіксів за окремими групами термінів. Суфікси-er,-or утворюють слова, що позначають працівника, фахівця (operator оператор, supervisor спостерігач). За допомогою цих же суфіксів утворюються назви нових механізмів, приладів та інших значень (sensor датчик, vendor продавець, inventer винахідник). Флексія множини "-s" іноді в технічній термінології утворює іменник (control - управління, сontrols - органи управління); - словоскладання: нова одиниця утворюється шляхом об'єднання в одне ціле двох і більше основ. Наприклад cathod-follower - катодний повторювач, signal-noise сигнал-шум, radiospectroscopy - радіоспектроскопія, time-keeper - хронометр, time-piece - годинник, half-way - на полоборота (на 180 градусів).
В англійських текстах інформативного характеру значне місце займають найрізноманітніші види скорочень. Оскільки вони функціонують самостійно, фіксуються в лексикографічних джерелах і нерідко стають відомими, ніж їхні джерела (radar - радар, sonar - сонар, laser - лазер), їх можна вважати лексичними одиницями науково-технічної мови. В англійській і мовою скорочення, по звуковому та графічного оформлення, прийнято ділити на абревіатури та акроніми.
Абревіатури (abbreviations) утворюються від початкових букв знаменних слів словосполучення: AA (antenna array) - антенна решітка, RWM (read-write memory) - оперативна пам'ять, kVA (kilovolt-ampere)-кіловольт-ампер. При їх проголошенні за назвами літер наголос падає на останню літеру. Літери скорочення можуть бути написані з точками, але в сучасній англійській мові їх зазвичай уникають. Акроніми (acronyms) представляють собою скорочення, які, на відміну від абревіатур (читаються, вимовних і сприймаються за назвами літер), читаються і сприймаються як звичайні лексичні одиниці. Акроніми утворюються з різних поєднань букв (з перших букв, від перших декількох з останньою та ін.) До них відносяться наведені вище терміни-скорочення radar, laser, maser. Відзначимо, що перекладацькими відповідниками цих одиниць у російській мові є саме ці акроніми, а не багатослівні терміни: radar (Radio Detection and Ranging - радіообнаруженіе та визначення відстані), laser (Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation - оптичний квантовий генератор), maser ( Microvave Amplification by Stimulated Emission of Radiation - мікрохвильове посилення за допомогою індукованого випромінювання). Ці скорочення (акроніми) перенесено у російську мову як нові терміни методом транслітерації. Такі одиниці легко входять у термінологію і швидко асимілюються в мові.
До акронимам слід віднести освіта терміна шляхом стяжения чи зменшені двох слів і об'єднання їх в одне. За моделі складних слів: blends або portmanteau words (слово-гібрид, утворене шляхом контрактації двох основ), виникають нові складні терміни з двох слів шляхом з'єднання початкової частини одного слова з останньою частиною другого слова: tranceiver - приймально-передавач (transmitter + receiver) , informatics - інформатика (information + electronics). У спеціальних текстах використовуються скорочення двох видів:
Текстові (авторські), які функціонують в межах тільки цього тексту; текстові (авторські) скорочення пояснюються в тексті або надаються у вигляді окремого списку скорочень до даного тексту; загальноприйняті, які фіксуються в офіційних довідниках і є частиною лексичної системи мови. Скорочене вживання довгих однослівних і багатослівних термінів є результат дії тенденції, що приводить до створення зручних для вимови, читання і сприйняття термінів-скорочень.
За структурою спеціальні скорочення можна розділити на:
- Літерні: B (bandwidth - ширина смуги частот), Е (electric field strenght - напруженість електричного поля), PP (periferal processor - периферійний процесор), DOS / VS (disk operating system / virtual storage - дискова операційна система, що реалізує віртуальну пам'ять ), Dwg (drawing креслення, малюнок), tmtr (tr) (transmitter - передавач);
- Складові: magamp (magnetic amplifier - магнітний підсилювач), magtape (magnetic tape - магнітна стрічка), divamp (divamplifier - попередній підсилювач);
- Усічені слова: rect (rectifier - підсилювач), app (apparatus - прилад, апарат), aut (automatic - автоматичний), man (manual, manually - ручне, вручну);
- Буква (склад) + слово: сompole (commutating pole - допоміжний або додатковий полюс), NC programming language - мова програмування для систем числового програмного керування);
- Букви і склади (склади й літери): Abs E (absolute error - абсолютна помилка), Bur (of) Stds (Bureau of Standards - бюро стандартів), cir bkr (circuit breaker - вимикач);
- Буквено-цифрові: A1 (A one)-першосортний, PC (microprogrammable computer - ЕОМ з мікропрограмного управлінням).
Необхідно зазначити, що скорочення характеризуються високою омонімічність, і чим менше число знаків, тим вона вища. У списках скорочень навіть до галузевих словників літери (A, B, AC) позначають найрізноманітніші не пов'язані між собою поняття і предмети. Нові терміни в науково-технічних текстах можуть бути утворені за іменами авторів нових теорій, відкриттів. Такі терміни-власні імена спочатку "сильно" пов'язані з конкретним ім'ям і, природно, пишуться з великої літери, але потім багато хто з них стають повноправними членами термінологічної системи, набувають граматичну оформленість загального імені і нерідко пишуться з малої літери.
У російській мові вживається "абсолютний ампер", "вольт-амперна характеристика", "ампер-години", "ампер-метр"; слова "ампер" і "вольт" не пов'язують з іменами французького фізика Анре Марі Ампера і італійця Олександро Вольта. Аналогічно і в англійській мові: absolute ampere (абсолютний ампер), volt-ampere (вольт-ампер), ampere-hour (ампер-година). В інших випадках терміни - зазвичай словосполучення, утворені від власних імен, в англійській і російській мовах вживаються за наступними моделями: Gausian theory (of ideal optical images) - теорія (ідеальних оптичних зображень) Гауса, Lenard effect - явище Ленарда (баллоелектріческій ефект), Kikoin-Noskov photoelectromagnetic effect - ефект Кикоїна-Носкова (непарний Фотомагнітні ефект, фотоелектромагнітний ефект), optical Doppler effect - ефект Доплера в оптиці.
У вигляді нових термінів у технічних текстах з'являються фірмові назви виробів, предметів і матеріалів, які вищевказаними способами утворюються з назв фірм, назв базових матеріалів або імен винахідників. Нові терміни (фірмові назви) в більшості випадків пишуться з великої літери: матеріал "плексиглас" це фірмове найменування цього матеріалу Plexiglass (від латинського plexus - гнучке сплетіння + glass: a lightweight transparent thermoplastic substance); Armcoiron - армкожелезо (чисте залізо). Відзначимо, що часто ці назви у багатьох текстах пишуться з малої літери, оскільки вони отримують широке поширення і слід зв'язку з фірмовим найменуванням втрачається.
У спеціальну лексику приходять елементи розмовної мови, жаргонізми чи терміноіди, що функціонують в обмежених сферах техніки і технології. У загальнонаціональному мовою поруч стоять дуже близькі один до одного поняття: (а) мову будь-якого співтовариства, що відрізняється від спільної мови наявністю слів і виразів малозрозумілих непосвяченим; (б) жаргон мова певної професійної або громадської групи, яка характеризується наявністю в ньому видозмінених та інших елементів, що застосовуються з метою мовного відокремлення або кріптолаліі (cryptolalia - тайноречіе, незрозуміле для тих верств суспільства, які не входять до даної групи). На відміну від арго, в жаргоні багато слів і словосполучень з пейоративних (pejorative, deteriorative принизливим, несхвальним) созначения негативною експресивно-емоційно-оцінної конотацією; (в) сленг - це слова і вирази, які вживаються представниками певних професій або прошарків суспільства.
Арго, жаргон і сленг, професіоналізми, як маргінальні прояви мови, почасти є наслідком спроб знайти "свіжі", своєрідні виразні слова для найменування понять, дій і предметів у даній сфері і надання мови певного, "нелітературного" колориту. Лексичними одиницями таких "таємних мов" часто є спотворені і "вивернуті" варіанти звичайних слів, нерідко використовуються в самих несподіваних значеннях. Лексика подібних сфер у загальнонаціональну літературну мову, як правило, не потрапляє. Ситуація з аналогічними процесами в професійних сферах дещо інша.
Професійний сленг, зокрема в галузях промисловості і народного господарства, функціонує як спонтанно створених слів всередині конкретного підмови для називання нових понять, процесів і речей. Вони, як правило, короткі і виразні, позбавлені негативних созначения і вживаються обмеженим колом людей. Найбільш вдалі з них з часом закріплюються у терміносистемі і отримують загальне визнання в даній сфері, а деякі переходять в інші сфери і в спільну мову. Ось, як приклади, кілька термінів, які прийшли в електроніку та обчислювальну техніку з професійного сленгу: bug - помилка, дефект, перешкода (в загальному мовою: - клоп, комаха, жук; вірус, вірусне захворювання); grass - шумова доріжка на екрані індикатора (у загальному мовою: трава, дерен, газон і ін); to dump - розвантажувати пам'ять на друк, виводити вміст пам'яті на друк (у загальному мові: скидати, звалювати сміття, перекидати вагонетку і т.п.); wafer - плата, пластина інтегральної системи (у загальному мовою: вафлі).
Існує велика група слів і термінів, що одержали назву "хибних друзів перекладача" (наприклад, contribution - технологічний, data - дані, decade - десятковий, instance - примірник, simulation - моделювання), транслітераційної переклад яких призводить до спотворень сенсу тексту перекладу. В якості термінів можуть використовуватися як слова, що вживаються майже виключно в рамках даного стилю, так і спеціальні значення загальновживаних слів. Такі лексичні одиниці, як coercivity - коерцитивність, klystron - клістрон, широко вживані у текстах з електроніки, важко зустріти за межами науково-технічних матеріалів. У той же час в цих текстах виступають в якості термінів і такі слова, як dead (пасивний, заблокований), ripple (пульсація, пульсувати), що мають добре відомі загальновживані значення.
Терміни повинні забезпечувати чітке і точне вказівку на реальні об'єкти і явища, встановлювати однозначне розуміння фахівцями переданої інформації. Тому до цього типу слів пред'являються особливі вимоги. Перш за все термін повинен бути точним, мати строго певне значення, яке може бути розкрито шляхом логічного визначення, що встановлює місце позначеного терміном поняття в системі понять даної галузі науки або техніки. Якщо якась деталь приладу іменується light-emitting diode - светоизлучающий діод, світлодіод, СІД, то цей термін повинен позначати тільки цю деталь, що виконує певні функції.
Англійський термін impedance, який визначається як "повне опір у колі змінного струму", використовується як основа для ряду термінів, що уточнюють характер опору або ділянку ланцюга, у якому воно існує: blocked impedance (повний опір холостого ходу), basing impedance (базуючі опір), vector impedance (векторне опір). Десятки подібних поєднань створюються на основі таких фундаментальних понять, як напруга, сила, струм, зусилля. Якщо прилад іменується rectifier - випрямляч, то будь-які пристрої, що виконують ту ж функцію, будуть називатися шляхом додавання конкретизують ознак до цього терміну (plate-supply rectifier - випрямляч пластини, saloon rectifier - випрямляч салону, half-wave rectifier - випрямляч напівхвилі).
У значній мірі сприяє взаєморозумінню фахівців і широке вживання спеціальної лексики, яка також становить одну зі специфічних рис інформативного перекладу. Це слова і поєднання, що не володіють властивістю терміна ідентифікувати поняття і об'єкти в певній галузі, але вживаються майже виключно в даній сфері спілкування, відібрані вузьким колом фахівців, звичні для них, що дозволяють їм не замислюватися над способом вираження думки, а зосереджуватися на суті справи. Спеціальна лексика включає всілякі похідні від термінів, слова, використовувані при описі зв'язків і відносин між термінологічно позначеними поняттями і об'єктами, їх властивостей і особливостей, а також цілий ряд загальнонародних слів, вживаних проте в строго певних поєднаннях і тим самим спеціалізованих. Така лексика звичайно не фіксується в термінологічних словниках, її значення не задаються науковими визначеннями, але вона не в меншій мірі характерна для науково-технічного стилю, ніж терміни. У керівництві по електроніці, наприклад, the voltage is applied - напруга подається; the magnetic field is set up - магнітне поле створюється; the line is terminated - ланцюг виводиться на затискачі; the switch is closed - перемикач замикається. Дотримання норм вживання спеціальної лексики ставить перед перекладачем особливі завдання при створенні тексту перекладу.
Англійські матеріали інформативного змісту виявляють і цілий ряд граматичних особливостей. У промові прагматичної спрямованості використовуються ті ж самі синтаксичні структури та морфологічні форми, як і в інших функціональних стилях. Однак ряд граматичних явищ наголошується в даному стилі частіше, ніж в інших, деякі явища, навпаки, зустрічаються в ньому порівняно рідко, інші - використовуються лише з характерним лексичним "наповненням". Загальні властивості інформативного викладу не можуть не відбиватися на синтаксичній структурі висловлення. Для подібних матеріалів особливо характерні визначення понять та опис реальних об'єктів шляхом вказівки на їх властивості. Прихованими визначеннями є і численні атрибутивні групи, які у великій кількості використовуються в науково-технічних матеріалах. Адже назвати прилад a mechanically timed relay (механічно встановлене реле) - це все одно, що визначити його як а relay which is mechanically timed (реле, яке встановлено механічно). Подібні згорнуті визначення дають можливість вказати на самі різні ознаки об'єкта чи явища: medium-powered computer (обчислювальна машина середньої продуктивності), silicon rectifiers (кремнієвий діод). Число визначень в таких поєднаннях може бути досить значним.
Прагнення до вказівки на реальні об'єкти, до оперування речами призводить до переваги в інформативному перекладі іменних структур, до характерної для нього номінативну, актуалізуючи в спеціальних текстах багато назв реальних предметів. Дослідження показують, що в таких текстах номінуються опису процесів і дій - знімна кришка в приладі існує, щоб його можна було легко чистити і ремонтувати (for ease of maintenance and repair - для простоти обслуговування і ремонту). У зв'язку з тим, що функція реального опису дії передається імені, присудок у реченні стає лише загальним позначенням процесуальності.
У спеціальних текстах відзначається широке вживання таких дієслів, як perform (виконати), obtain (отримати), provide (забезпечити), give (дати), involve (залучити), значення і переклад яких цілком залежить від іменників, що несуть основне смислове навантаження в реченні .
Прагнення до читача призводить також до заміни прислівників прийменниково-іменними сполученнями. Так, accurately - точно стає with accuracy - з точністю до; very easily - Дуже легко стає with the greatest ease або the easy way - з самою великою невимушеністю, легкий шлях. Ця тенденція не поширюється на підсилювальні прислівники, які виступають в науково-технічних текстах в якості основного модально-експресивного кошти, не виглядає чужим елементом в серйозному викладі. Такі прислівники: clearly - ясно, completely - повністю, considerably - значно, essentially - по суті, fairly - справедливо, materially - істотно, positively - позитивно (The amount of energy that has to be dissipated is clearly enormous. The energy loss is markedly reduced. - Кількість енергії, яка повинна бути розсіяна, ясно величезне. Втрата енергії помітно зменшена.) Свідченням антіглагольной тенденції науково-технічного стилю є і широке використання замість дієслів віддієслівних прикметників з приводами: to be conducive to - щоб бути сприяє, to be incidental to - щоб бути непередбаченим для, to be tolerant of - щоб бути терпимим (This system is conducive to high volumetric efficiency. - Ця система є сприяє високою об'ємною ефективності.)
Номінативний характер спеціальних текстів не означає, що в цих матеріалах повністю відсутні повнозначних дієслова в особистих формах. Без таких дієслів важко уявити зв'язний виклад значної довжини, але число дієслівних предикативних форм у спеціальних текстах менше, ніж у літературних творах. У мовознавчих працях відзначалися такі особливості вживання дієслів у науково-технічному і діловому стилях англійської мови, як значне переважання пасивних форм і форм простого теперішнього часу, що, безсумнівно, пов'язане з основними характеристиками і цілями наукового викладу. Особливу увагу заслуговує широко поширене в спеціальних текстах використання перехідних дієслів у неперехідної формі з пасивним значенням: These filters adapt easily to automatic processing of many materials. The steel forges well. (Ці фільтри легко пристосовуються до автоматичній обробці багатьох матеріалів. Сталь прокувати добре) [14, с.89].
Важлива характеристика інформативного перекладу, яка відображається у відборі та використанні мовних засобів, полягає також у його прагненні до стислості і компактності викладу, що виражається, зокрема, в досить широкому використанні еліптичних конструкцій. Неправильне розуміння цих конструкцій нерідко призводить до помилок у перекладі. Зазначена тенденція знаходить відображення і в ряді інших граматичних особливостей. Для науково-технічного стилю характерна, наприклад, заміна визначальних придаткових пропозицій прикметниками в постпозиції (особливо суфіксами-able,-ive): the materials available excellent properties never before attainable (матеріали з доступними чудовими властивостями ніколи раніше не досяжні); all factors important in the evaluation of (всі фактори важливі в оцінці); problems difficult with ordinary equipment (проблеми зі звичайним обладнанням). Та ж мета може досягатися і використанням у функції визначення форм інфінітива: the properties to be expected (властивості, які очікуються) [29, с.67].
Можна також відзначити численні випадки опущення у спеціальних матеріалах артикля, особливо певного, там, де в текстах іншого типу його вживання вважається абсолютно обов'язковим: General view is that ... (Загальне уявлення - це ...). Артикль часто відсутня перед назвами конкретних деталей в технічних описах та інструкціях: Armstrong Traps have long-live parts; lever assembly are stainless steel (Трапи Армстронга мають частини довголітньої служби; важіль - зроблений з нержавіючої сталі).
У науково-технічному стилі використовується широке вживання множини речовинних іменників (fats жири, oils масла, steels стали, wood лісу), множини в назвах інструментів (dividers циркуль, compasses компаси, trammels перешкоди), використання прийменника of для передачі видо-родових відносин і поширеність атрибутивних сполучень зі словами type, design, pattern, grade (надрукуйте, проектуйте, скопіюйте, сорт). Спостерігається також підвищене використання причинно-наслідкових спілок і логічних зв'язок типу: since (з тих пір), therefore (тому), it follows that (з цього випливає, що), it implies (це має на увазі), involves (залучає), leads to (веде до).
Зазначені лексико-граматичні особливості інформативних матеріалів безпосередньо впливають на комунікативний характер таких матеріалів, який повинен бути відтворений при перекладі. Виявлення мовної специфіки того чи іншого типу мовлення або функціонального стилю проводиться в рамках спеціальної теорії перекладу для визначення впливу цієї специфіки на процес перекладу, на характер та способи досягнення еквівалентності при перекладі матеріалів даного виду. Ступінь такого впливу залежить не тільки від лексико-граматичних особливостей оригіналу, але і від їх співвідношення з аналогічними явищами в мові перекладу. Хід і результат перекладацького процесу багато в чому визначається тим, якими загальними і відмітними мовними рисами мають аналогічні види матеріалів у вихідному й перекладному мовами.
2.2 Стилістичні характеристики спеціальних текстів при
інформативному перекладі
Багато загальні характеристики інформативного перекладу, відмічені нами в англійській мові, присутні і в інформативних матеріалах російською мовою. Це, перш за все, відноситься до інформативності тексту і пов'язаної з нею насиченістю термінами та їх визначеннями, до стандартної та послідовній манері викладу, його іменним характером - переважанню поєднань, ядром яких служить іменник, особливо різних видів атрибутивних груп, відносно більш широке використання абстрактних і загальних слів-понять, поширеність фразеологічних еквівалентів слова і полутермінологіческіх штампів.
У дієсловах переважає даний час, складнопідрядні речення зустрічаються значно частіше складносурядних, широко використовуються різні засоби логічного зв'язку. У той же час цілий ряд особливостей матеріалів мови перекладу цього типу пов'язаний зі специфічними структурами мови перекладу, російської мови, і виділяється завдяки своєрідному використання таких структур, в порівнянні з іншими стилями російської мови. Поширеність номінативних рамкових конструкцій з нехарактерним для інших областей порядком слів, при якому група слів, що пояснюють причастя або прикметник, виступає разом з ним у ролі препозитивного визначення: що виділяються в процесі ядерного розпаду частинки; виявлені в ході даного експерименту закономірності; нерухоме щодо землі тіло; стійкі по відношенню до зовнішніх впливів внутрішні процеси [26, с.97].
Мовні особливості аналогічних стилів у вихідному і перекладному мові нерідко не збігаються. Тому приналежність текстів оригіналу і перекладу до певного функціонального стилю пред'являє особливі вимоги до перекладача й впливає на хід і результат перекладацького процесу. Специфіка певного виду перекладу залежить не тільки від мовних особливостей, які виявляються у відповідному стилі кожного з мов, що беруть участь в перекладі, але, головним чином, тим, як співвідносяться ці особливості між собою, наскільки збігаються стилістичні характеристики даного типу матеріалів в обох мовах. Якщо є якісь особливості виявляються тільки в одній з мов, то при перекладі відбувається своєрідна стилістична адаптація: специфічні засоби викладу в оригіналі замінюються мовними засобами, що відповідають вимогам даного стилю в перекладному мові.
Для інформативних текстів англійської мови характерно переважання простих речень, які, становлять в середньому понад 50% загального числа пропозицій в тексті. У той же час число складних речень порівняно невелика. Це явище властиве відповідного стилю в російській мові, де складні пропозиції використовуються дуже широко. У зв'язку з цим в англо-російських технічних перекладах часто використовується прийом об'єднання речень, в результаті чого двох або більше простим пропозиціям англійського оригіналу відповідає одне складне речення в російській перекладі. Наведемо приклад: Classically, we should expect the stopping voltage to be different for different intensities. Furthermore we should not expect any simple direct dependence of the stopping voltage on the frequency of the light used. - З точки зору класичної теорії, можна очікувати, що замикає напруга буде різним для різних інтенсивностей, але не буде залежати від довжини хвилі падаючого світла [10, с.62].
Спеціальна теорія перекладу описує різні форми стилістичної адаптації при перекладі текстів, що належать до певного функціонального стилю. Подібна адаптація обумовлюється не тільки мовними відмінностями, про які йшла мова. Стилістична адаптація при перекладі може виявитися необхідною і щодо тих стилістичних ознак, які одночасно виявляються в аналогічних стилях вихідного і перекладного мови. Одна і та ж стилістична риса може в різній мірі виявлятися в кожному з мов, і її присутність в оригіналі ще не означає, що вона може бути просто відтворена в тексті перекладу [4, с.3].
Для інформативного перекладу, як в англійській, так і в російській мові характерно прагнення до чіткості й строгості викладу, відмови від непрямих, описових позначень об'єктів, широкого використання штампів і стереотипів спеціальної лексики. Однак більш детальний аналіз показує, що строгість у вживанні термінів і звичних формулювань, в цілому, більш властива російським спеціальним текстам, ніж англійською. Тому перекладач нерідко відчуває себе зобов'язаним здійснювати "стилістичну правку" оригіналу, вводити замість парафрази точний термін, роз'яснювати, що конкретно мається на увазі, замінювати авторський оборот більш звичним штампом. Одне з найпоширеніших проявів стилістичної адаптації в інформативного перекладі - це прагнення "Залапковано" стилістичні чужорідні елементи: It is thus the trademark of the results of new theory. - Вона є як би "фабричним клеймом" результатів нової теорії.
Наведемо тепер кілька прикладів перекладу, де замість нестандартного опису в оригіналі використовуються стереотипні формулювання: We shall discover in the succeeding sections of this chapter that ... (У наступних розділах даної глави буде показано, що ...) Хоча для інформативного перекладу об'єктивно-описова манера викладу, позбавлена ​​емоційності і стилістичних "красот", але в англійських спеціальних текстах зустрічаються емоційні епітети, образні і фігуральні вираження, риторичні питання і тому подібні стилістичні прийоми, оживляючі розповідь і більш властиві розмовному стилю чи художньої мови. Такі порушення стилістичної єдності тексту менше властиві спеціальним текстам у російській мові.
Порівняльний аналіз перекладів показує, що перекладачі регулярно здійснюють стилістичну адаптацію тексту, що перекладається, опускаючи емоційно-стилістичні елементи оригіналу, які здаються їм недоречними в "серйозному" науковому викладі. Такі, наприклад, оціночні епітети, як dramatic (ефектний, яскравий), successful (процвітаючий, удачливий), excellent (відмінний, відмінний) нерідко виявляються надлишковими в російській перекладі: These conclusions, however, raised other uncomfortable questions. - Ці висновки, однак, викликали ряд питань. Аналогічна тенденція виявляється й стосовно "надлишкової" образності: Modern technology is growing at a very rapid rate, and new devices are appearing on the horizon much more frequently. - Сучасна техніка розвивається настільки швидко, що нові типи приладів з'являються значно частіше, ніж це було раніше. З'являються на (нашому) горизонті, з'являються в нашому полі зору і т.п. - Все це можливо, але незвично образно для російського наукового тексту.
Відсутність повного збігу між англійською та російською стилями можна виявити і при вивченні порівняльної частоти вживання в них окремих частин мови. Для наукового викладу в цілому характерний ознака номінативну, тобто більш широке використання іменників, ніж в інших функціональних стилях. Одна і та ж особливість науково-технічного стилю, притаманна і англійської та російської мов, може виявлятися з неоднаковою очевидністю і виражатися різними мовними засобами. Ми відзначали, що для наукового викладу характерна висока логічність і послідовність. Наступні один за одним висловлювання з'єднані різними видами логічного зв'язку: один вислів випливає з іншого, пояснює його, встановлює з ним причинні, тимчасові, просторові і т.п. відносини. Ця особливість виявляється як в англійському оригіналі, так і в російській перекладі. Проте в англійській мові логічні зв'язки між окремими висловлюваннями часто виявляються лише в самому їх утриманні і особливо не виражаються. Російська мова за краще використовувати спеціальні слова і вступні обертів, що вказують на той чи інший тип зв'язку. Тому в перекладі часто виявляються подібні додаткові уточнення, відсутні в оригіналі.
Переклад за допомогою словника незнайомих однозначних термінів не становить труднощів. Інакше йде справа, коли одному англійському терміну відповідає декілька російських, наприклад: switch - вимикач, перемикач, комутатор. У цьому випадку свідомий вибір аналога може диктуватися лише добрим знанням даного предмета. Візьмемо пропозиція: Most of the modern radio-transmitters can communicate both telegraph and telephone signals. Можливі два варіанти перекладу: Більшість сучасних радіопередавачів може посилати як телеграфні, так і телефонні сигнали або Більшість сучасних радіопередавачів може працювати як у телеграфному, так і в телефонному режимі. Другий варіант перекладу буде більш правильним.
При перекладі англійського тексту перекладач повинен повно і точно передати думку автора, втілюючи їх у форму, властиву російській спеціальному тексту і аж ніяк не переносячи на російський текст специфічних рис англійського оригіналу. В англійському тексті переважають особисті форми дієслова, тоді як російською тексті більш властиві безособові або невизначено-особисті обороти, наприклад: You might ask why engineers have generally chosen to supply us with alternating current rather than direct current for our household needs.
Розглянувши основні особливості інформативного перекладу, можна зробити висновок про те, що між англійською та російською стилями відсутня граматичне, лексичне та стилістичне збіг.
2.3 Перекладацький аналіз текстів прагматичної спрямованості
компанії AES.
Американська компанія AES є однією з найбільших компаній у світі з виробництва та розподілення теплової та електричної енергії. Вона володіє генеруючими станціями і розподільними мережами в 27 країнах по всьому світу, в тому числі і в Казахстані. У нашій державі компанія працює з 1996 р. вже протягом 10 років, що призвело до розвитку ведення діловодства та документообігу на двох мовах - англійській і російській. Саме тому документація ведеться у відповідності з нормами обох мов і відповідно до стандартів, прийнятих в тих країнах, де дана організація веде свою діяльність, зокрема в Казахстані.
1) Service contract - договір на надання послуг;
Нами було розглянуто один із видів ділового договору на надання послуг компанії AES, в даному випадку предметом договору є прийняття на себе зобов'язань Виконавцем з проведення 12-денного навчання для співробітників компанії.

Таблиця 1 Перекладацький аналіз англійської і російської варіантів тексту

Текст для перекладу

Варіант перекладу

1. While performing the Services, the Contractor will maintain control over its employees in an independent manner. 2. The Client shall provide an appropriate class-room in Ust-Kamenogorsk and the required training aids such TV and multi-system VCR, Laptop, LCD projector, whiteboard and markers as well as daily two 15-minute coffee breaks for the whole period of training . 3. Client is obliged to pay for the Services rendered by the Contractor in accordance with Article 6 hereof. 4. Client shall provide Contractor's instructor and translator with Ust - Kamenogorsk airport pick-up service on their arrival and see-off on their departure.

1. У період надання Послуг, Виконавець зобов'язується здійснювати незалежний контроль над своїми працівниками. 2. Замовник надасть на весь період навчання відповідне класне приміщення в м. Усть-Каменогорську і необхідні допоміжні навчальні засоби, такі як телевізор і відеомагнітофон багатосистемні, ноутбук, мультимедійний проектор, письмова дошка і маркери, а також організує за два щоденних 15-хвилинних перерви на каву . 3. Замовник зобов'язується оплатити Послуги, надані Виконавцем, відповідно до умов статті 6 цього Договору. 4. Замовник зустріне інструктора і перекладача Виконавця в аеропорту м. Усть-Каменогорськ в день прильоту і проводить інструктора і перекладача в аеропорт м. Усть-Каменогорськ в день вильоту.

Коментар:
1. При перекладі цієї пропозиції була проведена лексико-семантична заміна, зокрема, генералізація, для того, щоб досягти адекватного перекладу відповідає нормам російської мови, тому що якби тут було вироблено синтаксичне уподібнення, то переклад був би неприйнятний за нормами російської мови.
Проведена смислова заміна: англійському слову the Services в перекладі відповідає його смислової еквівалент «Послуги», тому що в цьому контексті при використанні словникових відповідностей даної лексеми - «служби», «заслуги» - виявилися б недоречними.
2. При редагуванні російського пропозиції виникла необхідність в перестановці частин мови - обставина часу було поставлено відразу після основи пропозиції, тому що такий стан складеного обставини більш типово для російської мови [6, с. 47].
У російській пропозиції проведена лексична трансформація:
- Модуляція, тобто смислове розвиток ... а також організує за два щоденних 15 хвилинних перерви на каву ... для досягнення адекватного перекладу.
3. При перекладі цієї пропозиції була проведена граматична трансформація - синтаксичне уподібнення, що і призвело до повної відповідності кількості мовних одиниць та порядку їх розташування в оригіналі та перекладі.
4. ... Shall provide ... with Ust-Kamenogorsk airport pick-up service on their arrival and see-off on their departure.
У даному випадку був застосований прийом конкретизації: дієслівне словосполучення з широким предметно-логічним значенням англійської мови передано дієсловами російської мови з більш вузьким значенням "зустріне і проводить".
Проведена смислова заміна еквівалентів на рівні всього висловлювання для досягнення адекватного перекладу, що відповідає нормам російської мови. В цілому все це пропозиція рекомендується переводити як один квант переказу без звернення до значення його окремих елементів, інакше послівний переклад "Замовник забезпечить послугою підбору інструктора і перекладача Виконавця в Усть-Каменогорському аеропорту після прибуття і послугою проводжання по відбування" буде неадекватним і не відповідати нормам російської мови.
... On the arrival ... і ... on the departure ... при перекладі на російську мову даних обставин використано прийом смислового додавання "в день прильоту" і "в день вильоту".
2) Global Risk Consultants - Результат про проведений аудит за ризиками;
Нами був представлений технічний текст, присвячений результатам одного з аудитів бізнесів компанії AES.
Таблиця 2 Перекладацький аналіз англійської і російської варіантів тексту

Текст для перекладу	Варіант перекладу
1. The divsent available capacity of the plant is 301.2 MW. 2. This is generated by 3 x 112MW boilers each providing 160t / h @ 100bar of steam and 2 x 25MW turbine generators. 3. Steam is extracted from turbines for heating water and to create the thermal balance. 4. This energy is supplied to some 10,000 customers and some industrial consumers the largest being TMK.	1. Потужність станції на даний момент складає 301, 2 МВт. 2. Вона виробляється трьома котлами по 112 МВт кожен, виробляють 160т / год при 100 бар пари і двома турбінними генераторами по 25 МВт. 3. Пара виходить з турбін для нагріву води і створення термобаланс. 4. Даною енергією користуються близько 10 000 споживачів і деякі великі промислові підприємства, найбільшим з яких є ТМК.

Коментар:
1. При перекладі першої частини пропозиції вироблено опущення слова 'available', так як і без цього слова значення словосполучення "потужність станції" не втрачається, у даному випадку норми російської мови не порушені і переклад адекватний для реципієнта.
2. При перекладі цієї пропозиції була проведена граматична трансформація - синтаксичне уподібнення, що і призвело до повної відповідності кількості мовних одиниць та порядку з розташування в оригіналі та перекладі. Також було застосовано прийом калькування для словосполучення turbine generator - "турбогенератор". Фіксовані скорочені позначення оригіналу були переведені у відповідності загальноприйнятими фіксованими скороченими позначеннями мови перекладу.
3. У даному реченні спостерігається також використання граматичної трансформації - синтаксичного уподібнення на рівні всього пропозиції; також спостерігається заміна частин мови: англійська дієслово to create був замінений у російській пропозиції іменником "створення" для збереження логічної послідовності пропозиції.
4. У даному пропозиції проведена смислова заміна: англійської висловом ... industrial consumers ... в перекладі відповідає його смислової еквівалент "промислові підприємства", тому що в одному реченні зустрічаються дві лексеми однакові за значенням: customers - словникове відповідність "споживачі" і consumers - словникове відповідність "споживачі". Також на рівні всього пропозиції проведена граматична трансформація - синтаксичне уподібнення - яка призвела до повної відповідності кількості мовних одиниць та порядку з розташування в оригіналі і перекладі, але при цьому пропозиція, орієнтоване на утримання, не втратило свій істинний сенс, а також відповідає нормам російського, що й посприяло досягнення адекватності перекладу.
Продовження тексту «Global Risk Consultants» - Результат про проведений аудит за ризиками;

Текст для перекладу

Варіант перекладу

5. On February 20 th, 2005 the plant experienced an explosion. The explosion appeared to have originated in the upper section of the coal conveyer belt 2. 6. As a result production ceased. 7. The investigations have concluded that coal dust was involved but there is still uncertainty where the ignition source could have originated. 8. There is a theory that the coal could have had trapped moisture upon delivery which was frozen for the time of year experiencing temperatures of 35 0 C to -40 0 C. 9. The frozen particles of water created a hot spot when thawed in storage, providing an ignition source when introduced into the incident area.

5. 20 лютого 2005 на станції стався вибух. Виявилося, що вибух стався у верхній частині вугільного стрічкового конвеєра № 2. 6. У результаті цього знизилася продуктивність станції. 7. Результати розслідування показали, що причиною стала вугільний пил, але до цих пір невідоме точне місце загоряння. 8. Існує ймовірність того, що вугілля міг відволожитися під час доставки до станції, так як температура в той період коливалася від -35 0 С до -40 0 С. 9. Тим самим замерзлі частинки води створили вибухонебезпечне місце, відтанув на складі і створивши джерело загоряння в області вибуху.

Коментар:
5. У даному реченні спостерігається використання граматичної трансформації - синтаксичного уподібнення на рівні всього пропозиції.
6. Для перекладу англійської підлягає production використано прийом додавання, тобто іменник в англійській мові замінено називним словосполученням "продуктивність станції".
7. У даному реченні спостерігається суб'єктно-предикативний інфінітивний оборот (конструкція «називний з інфінітивом»).
Пропозиція з таким оборотом, як правило, перекладається складнопідрядних речень, головна пропозиція якого є невизначено-особиста пропозиція типу: «виявилося», а підрядне додаткове вводиться сполучником «що» [6, с.11].
Сoal dust was involved ... - "Причиною стала вугільний пил ... "
У російській пропозиції вироблено два види трансформації:
а) перестановка членів речення: на першому місці стоїть пряме доповнення, на другому - присудок і на третьому - складене підмет;
б) проведена смислова заміна англійської складеного присудка ... was involved ... Дану пасивну конструкцію з граматичним підметом тут слід перевести активним пропозицією "причиною стала вугільний пил". Форма оригіналу не повинна зв'язувати перекладача, так як він зобов'язаний передати в перекладі всю повноту діалектичної єдності форми і змісту;
в) використано прийом конкретизації: англійське придаткове-означальні пропозицію where the ignition source could have originated з широким предметно-логічним значенням передано на російську мову фразою з більш вузьким значенням "точне місце загоряння".
8. ... Had trapped moisture - "міг відволожитися" - дієслівне словосполучення з іменником. Його еквівалентним відповідністю в російській мові буває дієслівне словосполучення або ж дієслово [6, с.13].
9. При перекладі першої частини англійського пропозиції The frozen particles of water created a hot spot використано прийом синтаксичного уподібнення -
"Тим самим замерзлі частинки води створили вибухонебезпечне пляма"; при перекладі другій частині даної пропозиції проведена лексична трансформація, зокрема, використано прийом опущення: для перекладу англійської обставини часу when introduced into the incident area на російську мову - опустили словосполучення when introduced і передали на російська мова обставиною місця "в області вибуху".