Нідерландська мова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Републіка БІЛОРУСЬ
Установа освіти
"Могильовський державний університет імені О.О. Кулешова "
Кафедра германо-романської філології
Реферат
НІДЕРЛАНДСЬКИЙ МОВА
Виконала: студентка 2 курсу групи НФ-23
факультету іноземних мов
Коршунова Ксенія Олександрівна
Керівник: Носков Сергій Олександрович
Могилів 2009

ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МОВОЮ
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МОВИ
ОРФОГРАФІЇ
Фонетика
МОРФОЛОГІЯ І ГРАМАТИКА
Мови африкаанс
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МОВОЮ
Нідерландська мова - мова нідерландців, відноситься до групи германських мов (підгрупа західнонімецьких мов) індоєвропейської мовної сім'ї. Нідерландська мова часто називають голландською або фламандською. Насправді дані назви відносяться до відповідних груп діалектів (Голландія - регіон в Нідерландах, Фландрія - п'ять нідерландськомовних провінцій Бельгії). Писемність на основі латинського алфавіту (нідерландська варіант). [1]
Західногерманські мови походять від племінним мов західних германців, за класифікацією Плінія / Енгельса об'єднаних до початку нашого летоісчесленію в три групи племен - інгвеонов (сакси, англи, фризи), іствеонов (франки) і ермінонов (швабів-алемани, бавари). Надалі з цих племен утворилося кілька народностей, а потім націй. Північні франки, відокремивши в ході історичного розвитку, дали початок нідерландської нації; від них введуть своє походження і фламандці, німецька з мови частина населення Бельгії. [2]
Нідерландський, чи голландська, мова поширена в двох країнах. По-перше, це мова Нідерландів, де на ньому говорять близько 16 мільйонів чоловік. По-друге, він поширений в північних провінціях Бельгії (Західна Фландрія, Східна Фландрія, Антверпен, Лімбург і частково Брабант), де на нього говорять 5 мільйонів чоловік. Нідерландська мова поряд з французькою - один з двох державних мов Бельгії. Крім того, він державна мова Суринаму і офіційна мова Нідерландських Антильських островів. Загальне число говорять нідерландською мовою перевищує 21 мільйон. [3]
Нідерландська мова знаходиться в найближчому спорідненні з нижньонімецькі діалектами. Нідерландська мова складався на основі діалектів племен, що жили на території нинішніх Нідерландів і північній частині Бельгії, - франків, фризів і саксів. Його основним компонентом був древнезападнонижнефранкский діалект; вплив племінних діалектів фризів і особливо саксів було порівняно незначним.
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МОВИ
В історії нідерландської мови виділяють три періоди - древненідерландскій, средненідерландскій і новонідерландскій.
Древненідерландскій період (400 - 1100гг.). Письмових пам'яток не збереглося. У цей період відбулися:
1) подовження приголосних;
2) подовження голосних у відкритому складі;
3) перехід al, ol в ou (нім. halten - нід. Houden);
4) перехід Ю> d;
5) перехід [g] у [Γ].
Ще не відбулася редукція ненаголошених голосних, завдяки чого існувала багата система відмінювання і відмінювання.
Средненідерландскій період (1100 - сер. 1916 ст.). Численні літературні пам'ятники (рицарські романи, релігійна і дидактична література). Протягом цього періоду кілька разів змінювалася діалектна основа мови літератури (фламандський - брабантский - голландська (з 16 ст.). Сучасна літературна норма нідерландської мови поєднує в собі ряд фламандських, брабантські і голландських рис. Відбулися такі зміни:
1) редукція ненаголошених закінчень> перебудова системи словозміни;
2) втрата аспірації глухих проривних p, t, k;
3) оглушення дзвінких проривних і щілинних в кінці слова перед глухими;
4) озвонченіе f > V, s > Z на початку та в середині слова.
Посилюється вплив французької мови.
Новонідерландскій період (з сер. 16 ст.). Після Нідерландської буржуазної революції 1566 р. активно розвивається література та відповідно формуються на основі голландського діалекту під сильним впливом фламандско-брабантской літературної традиції основи єдиної норми літературної мови. Починається діяльність щодо нормалізації мови та впорядкування орфографії. Виходять граматика Хендріка Спігел (1584), великий словник Кіліана (1574), «Граматика» Петрус монтануса (1635), «Нотатки про рід іменників» Давида ванн Хоогстратена (1700). Найбільші граматисти 18 ст. - Балтазар Хейдекопер і Ламберт тен Кате.
Нові орфографічні правила (в основному діють і зараз, хоча і з модифікаціями) були видані в 1865 р. Л.А. ті Вінкель і М. де Фрісом. Подальше спрощення орфографії було запропоновано в 1891 р. Р.А. Коллевейном, але офіційно новий варіант орфографії (ті Вінкель і де Фрісом з модифікаціями Коллевейна) був прийнятий тільки в 1947 р. (у Бельгії в 1946 р.). [4]
ОРФОГРАФІЇ
Основні принципи:
1. Довгота голосного у відритому складі зазвичай спеціально не позначається, в закритому складі її позначають подвоєнням літери (loop - біг).
2. Стислість голосного в закритому складі не позначається, перед голосним використовується подвоєння приголосної літери (bommen-бомби).
3. У характерному для мови диграф ij на початку речення та імені власного обидві літери пишуться великими: IJsland. [5]
Фонетика
Нідерландські голосні поділяються на короткі і довгі, але довгі фактично є полудолгімі (у порівнянні з довгими німецької або англійської мов), дійсно довгі зустрічаються тільки перед r. Короткі голосні більш відкриті.
Як і у всіх західнонімецьких мовах відсутні, відсутні довгі приголосні, не аспірувати глухі смичние p, t, k. Ні смично [G], тільки щілинний [γ]. Для нідерландського характерно поєднання [sχ] (на письмі sch - School) і відпадання в розмовній мові кінцевого - n. [6]
МОРФОЛОГІЯ І ГРАМАТИКА
Морфологія нідерландської мови щодо проста. За останні сто років відбулися значні зміни у морфологічній структурі літературної мови з метою його наближення до розмовної. Спростилося падежное відмінювання іменників (випали давальний і знахідний відмінки, в даний час стрімко вмирає і родовий); прикметники перестали узгоджуватися з іменником у відмінку, залишивши незначні залишки відмінності слабкої і сильної відміни.
Іменник має категорії роду, числа, відмінка і визначеності / невизначеності. Граматичних родів в сучасній мові залишилося фактично два. Відмінності між чоловічим і жіночим родом стерті. Втім, більшість словників за традицією розрізняють три роди - чоловічий, жіночий і середній. Заміна іменників загального (чоловічого та жіночого) роду займенниками чоловічої і жіночої роду неоднорідна по діалектам нідерландської мови. Чисел в нідерландському мові два - однина і множина. Ведучий у мові спосіб утворення множини - закінчення «- (e) n», рідше зустрічається «-s»: een linde-linden, деякі іменники виявляють коливання в утворенні множини, наприклад: een natie - natiеn / naties. Кілька іменників середнього роду мають закінчення «-eren»: een kind - kinderen, een ei - eieren.
Артиклів в нідерландському мові два - невизначений і визначений. Невизначений артикль має єдину форму для всіх родів - «een». Опреденний артикль має форму «de» для однини чоловічого і жіночого роду, а також множини всіх родів. В однині визначений артикль середнього роду має форму «het» і «dat» в середньому роді.
У розмовній мові старе відмінювання імен втрачено, у писемній мові дуже рідко вживаються форми родового відмінка від імен іменників жіночого роду в однині і всіх родів у множині чісле.Форми родового відмінка однини від іменників чоловічого та середнього роду вважаються архаїчними.
Прикметник зберігає в сучасному розмовному мовою лише залишки сильної і слабкої відміни, виступаючи у двох формах - у формі без закінчення й у формі на «-e»: een klein boek - het kleine boek - kleine boeken - de kleine boeken.
Нідерландські дієслова поділяються на сильні, слабкі і різного роду нерегулярні. Сильні дієслова, як і в інших германських мовах, утворюють форму претерита і причастя II з чергуванням гласного кореня по аблауту: grijpen (хапати) - greep - gegrepen, lezen (читати) - las - gelezen. Слабкі дієслова утворюють основні форми з допомогою дентального суфікса «-d /-t» (або нуль у разі асиміляції): maken (робити) - maakte - gemaakt.
Аналітичні форми дієслова в нідерландською мовою включають такі основні конструкції: перфект, плюсквамперфект, футурум I-футурум II, майбутнє I в минулому (умовний I), майбутнє II в минулому (умовний II).
Пасивних застав два - пасив дії і пасив стану:
· Het boek wordt gelezen (книгу читають)
· Het boek is gelezen (книга прочитана)
Імператив: lees! - Читай (те)! Чемна форма: leest u! - читайте!
Система займенників нідерландської мови досить багата: особисті займенники, вказівні займенники, питальні та інші займенники. [7]
Мови африкаанс
Мова африкаанс (називався раніше бурські язиком) - з 1925 р. другий, поряд з англійською, державний мова ПАР. На ньому говорять близько 3,5 мільйона чоловік. Це наймолодший з усіх германських мов. [8]
Африкаанс склався в 17 столітті на змішаній нідерландської діалектній основі - з превалюванням спочатку північної (голландської) специфіки - в складних умовах контактування з іншими європейськими мовами (німецькою, англійською, французькою та ін), а почасти також з місцевими африканськими мовами. Вельми істотно, що африкаанс виник в умовах ізоляції від своєї первинної мовної та діалектної основи, на новій надзвичайно вузької територіальній базі, окремо від письмово-літературної традиції і від формується літературної норми нідерландської мови. Африкаанс сформувався як літературна мова за гранично короткий термін (30 - 50 років). [9]
Фонетика та орфографія мови схожі з нідерландськими. А з точки зору граматики африкаанс можна охарактеризувати як самий аналітичний з усіх німецьких і навіть всіх індоєвропейських мов. Системи відмінювання і дієвідмінювання піддалися в процесі його формування радикального спрощення. Іменник втратило родові відмінності, дієслово - форми особи і числа. [10]
До 1925 р. африкаанс вважалася діалектом нідерландської.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ru.wikipedia.org (матеріали «Вікіпедії» - вільної енциклопедії).
2. Введення в німецьку філологію: Підручник для філол. фак. ун-тов / Л.М. Соловйова, М.Г. Арсеньєва, С.П. Балашова, В.П. Беркова. - 3-е изд., Испр. і доп. - М.: Вищ. шк., 1980. - 319 с. (C. 235).
3. Типологія німецьких літературних мов: збірник статей / АН СРСР, Ін-т язикозн. - М.: Наука, 1976 (с. 119-120).