РОЛЬ БІОСІНХРОННОЙ ВАКУУМ-лазеротерапія в
Підготовчий етап ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
Хронічним періодонтитом.
Широка поширеність захворювань тканин періодонта, поглиблення уявлень про його патогенезі зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення їх лікування. Традиційні терапевтичні методи лікування в ряді випадків є неефективними і не дають достатньо тривалої ремісії [4,6,12].
У зв'язку з цим в останні роки певну актуальність набувають дослідження, спрямовані на вишукування немедикаментозних способів лікування, що діють на різні патогенетичні ланки періодонтиту. Все більш широке застосування знаходять методи різних фізичних факторів як вакуум, лазер, дарсонвалізація, магніт і інші [2,7,8,9,11,12].
Проте лікувальні процедури з використанням названих преформованих факторів проводяться практично без урахування індивідуальних особливостей організму пацієнта і характеру його реагування на вплив, не синхронізовані з його біоритмами.
Останнім часом лікувальна практика переконує в тому, що одночасне призначення правильно підібраних фізичних факторів (їх поєднання) значною мірою підвищує ефективність лікування та скорочує його терміни. Сумарне використання декількох фізичних факторів визначає якісно новий терапевтичний дію [4,13,14]. У зв'язку з цим нами розроблено новий спосіб лікування захворювань періодонта і пристрій для його здійснення (патент РФ № 2068281 від 20.04.94) - біосінхронная вакуум-лазеротерапія (БВЛТ). БВЛТ забезпечує синергізм дії кількох фізичних факторів: вогнищевого дозованого вакууму, вібрації, гелій-неонового лазера, вплив якими керується ритмом пульсової хвилі.
Протягом 3 років спостерігали 94 хворих з хронічним періодонтитом (пародонтит) і давністю захворювання до 5 років, без патології з боку внутрішніх органів. Для обліку та об'єктивної оцінки периодонтальної статусу був підібраний комплекс діагностичних тестів. Вираженість запалення досліджували за допомогою індексів G1, РМА [I]. Інтенсивність мікроциркуляції в періодонті оцінювали за показниками індексу периферичного кровообігу (ІПК) [3] і вакуумної проби на стійкість капілярів ясна по В.І. Кулаженком в нашій модифікації [5]. Стан деструктивних процесів вивчали за глибиною періодонтальних кишень [I] і даними рентгенологічного дослідження. Гігієнічний стан порожнини рота характеризували індексами гігієни [15,16]. Оклюзійні співвідношення діагностували методом білатерального маніпулювання [14]. Підготовчий етап лікування складався з гігієнічних заходів, корекції пломб, протезів, оклюзії, в який включали фізіопроцедури.
Хворих расспределілі на 3 групи в залежності від застосованого методу лікування: 1-а група - 40 хворих отримували БВЛТ, 2-а - 29 осіб - лікувалася із застосуванням гелій-неонового лазера, 3-я (25 хворих - контрольна група) фізіотерапевтичних процедур не отримувала. Склад цих груп був однотіпен по тяжкості поразки периодонтом, віком і статтю.
Ефективність підготовчого етапу лікування оцінювали за кількістю хворих із хорошим, задовільним і незадовільним результатами лікування та показниками об'єктивних тестів у відповідній групі. Ефективність проведеного лікування вважали гарною, якщо хворий не пред'являв скарг, а більшість показників методів дослідження були в межах допустимої норми, задовільними - якщо скарги були відсутні і об'єктивні показники мали незначне відхилення від норми, незадовільною - у випадках, коли у хворих зберігалися скарги і показники об'єктивних тестів мали значне відхилення від норми.
Статистичну обробку результатів дослідження проводили на мікроЕОМ ДВК-2 з використанням t-критерію Стьюдента.
Біосінхронную вакуум-лазеротерапію здійснювали за допомогою спеціального пристрою (див. рис.)
Схема пристрою біосінхронной вакуум-лазеротерапії.
1 - гелій-неоновий лазер (ГНЛ);
2 - ключ (електромагнітне реле);
3 - джерело живлення лазера;
4 - світловод;
5 - трубчастий наконечник;
6 - штуцер;
7 - вакуумопровод;
8 - перемикач;
9 - корпус;
10,13,14 - клапани;
11 - шланг;
12 - джерело вакууму;
15 - рухомий елемент;
16 - порожнина;
17 - упори;
18 - джерело електромагніта;
19 - підсилювач;
20 - датчик пульсу.
Сигнал з датчика пульсу (20) через підсилювач (19) надходить на електромагнітне реле (2), яке спрацьовує, підключаючи джерело живлення (3) до лазеру (1). Випромінювання лазера світловодом (4) надходить на вогнище ураження. На кінці світловода встановлений трубчастий прозорий наконечник (5), внутрішня порожнина якого за допомогою штуцера (6) і вакуумпровода (7) пов'язана з перемикачем (8), що складається з корпусу (9) з клапаном (10), до якого за допомогою шланга ( 11) підключено джерело (12) вакууму, клапаном (13), з'єднаним через шланг (7) і штуцер (6) з корпусом (5), клапаном (14), пов'язаним з атмосферою за допомогою рухомого елемента (15) з порожниною (16 ) і упорами (17). Рухомий елемент (15) кінематично з'єднаний зі штоком електромагніта (18), котушка управління якого підключена через підсилювач (19) до датчика (20) пульсу, який закріплюється на мочці вуха або губі хворого. Спосіб здійснюють наступним чином: після ліквідації місцевих екзогенних факторів в лікувально-профілактичні заходи включена БВЛТ. Вплив гелій-неоновим лазером (ГНЛ) здійснювали у два етапи. 1 етап: на область вогнища ураження впливали випромінюванням довжиною хвилі 632,8 нм і потужністю 100-200 мВт/см2 протягом 1-2 хвилин на одне поле. Такий вплив чинить аналгезуючу та протизапальну дію.
Далі здійснювали 2 етап: на область патологічного вогнища впливали в період систоли зниженим тиском
20-80 мм.рт.ст. і лазерним випромінюванням при щільності потужності
0,1-10 мВт/см2. Одночасне вплив здійснювали від кількох секунд до 1-2 хвилин на одну крапку в залежності від стійкості капілярів ясен, при цьому за одну процедуру проводили 5-8 впливів на область патологічного вогнища, лікування проводили через день, курс - 5-6 процедур.
Хворим 2-ої групи здійснювали лазеротерапію за загальноприйнятою методикою потужністю 100-200 мВт/см2, 0,5-2 хвилини на одне поле, сумарно 15-20 хвилин, на курс 9-10 процедур [10].
Так, позитивний ефект після застосування традиційних засобів у підготовчому етапі лікування спостерігали у 31% осіб, а включення в комплекс лікувально-профілактичних заходів лазеротерапії дозволило підвищити позитивний результат на 16%. Разом з цим, в третій групі хороший результат лікування після застосування розроблених варіантів методів біосінхронной вакуум-лазеротерапії в підготовчому етапі лікування отримано у 57% хворих, задовільний - у 19%, незадовільний - у 6% відсотків хворих, що становить позитивний результат у 82% випадків.
Таким чином, включення біосінхронной вакуум-лазеротерапії в підготовчому етапі лікування захворювань періодонта підвищує терапевтичний ефект на 35%, що свідчить про доцільність більш широкого використання її в практичній стоматології.