І. Фонвізін.
(1744 або 1745 -1792)
Серед російських письменників, що мали дар бачити і передавати всі безглузде в житті, першим був Фонвізін.В своїх творах він майстерно використовував і підбирав вираження, які на довгий час залишалися в пам'яті чітателя.Фонвізін вважав що в навколишньому світі більше зла ніж добра, і був глибоко стурбований через недосконалість людини і суспільства.
Денис Іванович Фонвізін був з багатої дворянської семьі.В 1755-62 він навчається в гімназії при Московському універсітете.В 1762 він переїжджає до Санкт-Петербурга і отримує там посаду перекладача комісії іноземних дел.Но вже в 1763 він служить секретарем у кабінеті одного з міністрів Росії І. П. Єлагіна .1782 році він виходить у відставку і вирішує повністю посвітить себе літературі.
Увійшов у літературу як один з приймальників Кантеміра і Сумарокова.Он був вихований у переконанні що дворянство, до якого він сам і належав, повинно бути освіченим, гуманним, невпинно дбати про інтереси суспільства, а царська влада - висувати для загальної користі гідний дворян на високі должності.А в той час Фонвізін бачив на дворянській "арені" багато невігласів - коханців імператриці, які при керівництві державою виходили з власних інтересів, а не з інтересів народу.
Мені здається, що Фонвізін був одним з саvих талановитих письменників свого часу, шкода тільки що він бачив у занадто чому зло і був тим-самим песимістом.