На мій погляд, у поемі Блока «Дванадцять» «нового» світу, як такого, ще немає. Вже немає більше «старого» світу, а й ще не з'явився той самий «новий», який є основною метою революції. У описуваному в поемі часу переважають хаос, невизначеність, невідомість, проте вже є «свобода без хреста», вже є кров, грабежі, насильство. Зруйновано старі підвалини, клас буржуазії, здавалося б, ліквідована, але, в той же час, інші класи, маси втратили якусь визначеність у соціальному плані. У поемі панує стихія, яка виступає перш за все як сила руйнування і свавілля, журяться, але не творить.