Ім'я файлу: Значення комп’ютерних технологій в житті сучасної людини.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 199кб.
Дата: 20.11.2020

Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації

Імені Героїв Крут
Кафедра №3

«Військово-гуманітарних дисциплін»


Реферат

з дисципліни: «Економіка IT-проектів»

на тему: «Значення комп’ютерних технологій в житті сучасної людини»

ЗМІСТ



ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 5

РОЛЬ КОМП’ЮТЕРА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ 5

РОЗДІЛ 2 8

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 8

РОЗДІЛ 3 16

ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ 16

ВИСНОВОК 19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 20


ВСТУП




Актуальність теми. Сучасне життя, особливо його ділову і повсякденну складову, важко уявити без використання сучасної комп’ютерної техніки, адже жодне підприємство не обходиться без допомоги комп'ютерів, всі повторювані щоденно операції зберігання даних, оформлення документів, побудови графіків, таблиць, штатних розписів, створення рекламної продукції передбачає застосування комп'ютерів.

Фундаментальною межею цивілізації є зростання виробництва, споживання і накопичення інформації у всіх галузях людської діяльності. Все життя людини так чи інакше пов'язано з отриманням, накопиченням і обробкою інформації. Щоб людина не робила: чи читає він книгу, чи дивиться він телевізор, чи розмовляє – він постійно і безперервно одержує і обробляє інформацію.

Для поточного століття є характерною надзвичайно висока швидкість розвитку науки, техніки і нових технологій. Зважаючи на те, що від винаходу книгодрукування у середині XV століття до появи першого радіоприймача пройшло близько 440 років, а між винаходом радіо і телебачення – близько 30 років, при цьому розрив між винаходом транзистора і інтегральної схеми склав всього 5 років, можна відзначити, що саме в області накопичення наукової інформації її об'єм починаючи подвоюється кожні 10 років. Це призвело до того, що найважливішою проблемою розвитку науки і техніки на сьогодні є лавиноподібний потік інформації в усіх галузях життєдіяльності.

Сучасний фахівець витрачає близько 80% свого робочого часу, щоб лише ознайомитися з виходом нових напрацювань у його області професійної діяльності.

Сучасний персональний комп'ютер може виконувати практично будь-які дії з обробки інформації, однак для цього слід скласти на програмній мові точну та докладну послідовну інструкцію (власне програму), яка й показує, як саме слід обробляти інформацію. Сам по собі комп'ютер не володіє жодним знанням у жодній галузі свого використання – всі ці знання зосереджені у програмах, які виконуються на комп'ютері.

Мета роботи: проаналізувати місце і роль комп’ютерних інформаційних технологій в житті сучасної людини.

Виходячи з мети роботи виникають наступні задачі:

  • роль комп'ютера в житті людини;

  • застосування комп’ютерних технологій у професійній діяльності;

  • шляхи застосування комп'ютерної техніки в освітньому процесі.

Об’єкт дослідження – використання інформаційних технологій у навчальному процесі.

Предмет дослідження: інформаційні технології в житті сучасної людини.

РОЗДІЛ 1

РОЛЬ КОМП’ЮТЕРА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ




Упродовж усієї історії свого існування люди уважно спостерігали за процесами, що відбуваються в природі, і за самими собою. Спостерігали вони за допомогою таких органів чуття, як зір і слух. З часом результатів накопичилося так багато, що люди стали виявляти певні закономірності, аналізувати їх і узагальнювати. Об’єм інформації, що скоро накопичився, утримати в голові виявилося неможливо, тому стали робитися спроби її обробити, зберегти і передати іншим.

Виявилось, інформація може існувати в різних формах, тому спочатку її передавали за допомогою звуків і жестів. Потім винайшли лист, пізніше — книгу.

До початку XX століття вона була надійним джерелом інформації, обробкою якої займалася сама людина. Проте останніми роками у всьому світі видавалося так багато газет і журналів на різних мовах, друкувалася величезна кількість наукових статей, брошур, дисертацій і звітів, що навіть найталановитіший учений не міг вручну розібратися в усьому цьому потоці інформації.

У таких ситуаціях людині став допомагати комп’ютер. Його допомога виявилася незамінною і на сучасному виробництві, де використовуються складні технології і потрібний постійний контроль, чіткий аналіз ситуації і допомога в ухваленні правильного рішення.

Сучасний комп’ютер можна розглядати як інформаційну систему, яка в сучасному суспільстві стала таким же багатством, як нафту, газ, вугілля. Тому методи і способи обробки інформації сьогодні так само, як і переробка природних ресурсів, є технологією.

Зараз простіше сказати, де не використовуються комп’ютери, чим почати перераховувати галузі, де вони широко застосовуються.

У виробництві, наприклад, комп’ютери використовуються від проектування деталей до конструювання цілого виробу, його виробництва і продажу. Широко використовуються системи автоматизованого проектування архітектурних споруд: будівель, мостів, гребель. Дорогі експерименти в науці і техніці можна повністю замінити розрахунками на комп’ютері.

Музикантам він допомагає писати музику, художникам — створювати нові картини.

Зараз в кабінеті кожного фахівця є комп’ютер. Добрим і надійним помічником він став і для багатьох сімей. Він допомагає спілкуватися людям незалежно від відстані, дає можливість, навіть не виходячи з будинку, користуватися фондами великих бібліотек в різних країнах, використовувати комп’ютерні технології, вивчати нові науки і іноземні мови.

З його допомогою можна оплачувати комунальні послуги, придбавати авіа і залізничні квитки, замовляти товари в інтернет-магазинах.

Формуючи та коригуючи комп’ютерні програми, можна перетворити його на робоче місце дизайнера чи бухгалтера інженера, економіста чи агронома, редагувати на ньому документи тощо.

Здебільшого виділяють два різновиди комп'ютерного забезпечення, тобто програмне і апаратне, а вже програмне забезпечення включає системне і прикладне. Системне програмне забезпечення призначено для функціонування самого комп'ютера як єдиного цілого. Це, в першу чергу, операційна система, а також сервісні програми різного призначення – драйвери, утиліти тощо. До системного програмного забезпечення входить мережевий інтерфейс, який забезпечує доступ до даних у серверних мережах. Дані, введені в комп'ютер, організовані, як правило, в базу даних, яка, у свою чергу, управляється прикладною програмою управління базою даних і може містити найрізноманітніші дані, зокрема історії хвороб, статистичну звітність, бухгалтерський облік. [3]

Прикладне забезпечення являє собою власне програми, для яких і призначений комп'ютер, це обчислення, обробка результатів досліджень, різноманітні розрахунки, обмін інформацією між комп'ютерами тощо.

Але ось коли комп’ютер виходить з ладу, це перетворюється на справжню трагедію для його користувача. У таких випадках не слід зневірятися, тому що можна зробити швидкий і якісний ремонт в спеціальних майстернях або ж викликати майстра додому.

Якщо поломка незначна, її можна усунути самому, заздалегідь виписавши запчастини в інтернет-магазині.

Відремонтований комп’ютер знову стане надійним і добрим помічником, здатним проникнути в національну інформаційну структуру і в Інтернет.

РОЗДІЛ 2

ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ




Інформаційна технологія - система методів і способів збору, передачі, нагромадження, обробки, збереження, подання й використання інформації на основі застосування технічних засобів.

Управлінська діяльність у будь-якій організації заснована на переробці даних і опрацюванні вихідної інформації, що припускає наявність технології перетворення вихідних даних у результативну інформацію.

Інформаційні технології відповідно до походження інформаційних процесів класифікуються на технології:

  • збору інформації;

  • передачі інформації;

  • нагромадження інформації;

  • обробки інформації;

  • збереження інформації;

  • подання інформації;

  • використання інформації.

Конкретна інформаційна технологія для своєї реалізації припускає наявність:

  • комплексу відповідних технічних засобів, що реалізують сам інформаційний процес;

  • системи засобів управління технічним комплексом (програмні засоби);

  • організаційно-методичного забезпечення, що погоджує реалізацію всіх дій технічних засобів і персоналу в єдиний технологічний процес.

Поява в другій половині 60-х рр. XX ст. великих продуктивних ЕОМ (в обчислювальних центрах) було початком формування "електронної", або "комп'ютерної" технології.

Інформаційна технологія управління повинна містити як мінімум три найважливіших компоненти обробки інформації: облік, аналіз і прийняття рішень.

Сформовані в 60-х рр. концепції застосування автоматизованих систем управління (АСУ) не завжди і не повною мірою відповідають задачі удосконалювання керування й оптимальної реалізації компонентів інформаційної технології, у ряді випадків далекі від реального механізму оперативного керування.

В існуючих АСУ поняття "системи" не включає вирішальної ланки управління - користувача. Ігнорування цієї принципової обставини призвело до того, що розширення мережі АСУ і підвищення потужності їхніх обчислювальних засобів забезпечили завдяки великим масивам первинних даних поліпшення в основному облікових функцій управління (довідкових, статистичних, відстежуючих). Облікові функції дозволяють визначити тільки минулий стан об'єкта керування і не дозволяють оцінити перспективи його розвитку.

З появою персональних комп'ютерів та їх мереж (включаючи ІНТЕРНЕТ) на "гребені мікропроцесорної революції" відбувається принципова модернізація ідеї АСУ: підвищення однорідності технології обробки інформації і децентралізації управління. Це відображується в системах підтримки прийняття рішення (СППР) і експертних системах (ЕС), які характеризують новий етап комп'ютеризації технології організаційного управління, власне кажучи - етап персоналізації АСУ. Системність - основна ознака СППР і визнання того, що сама ЕОМ не може замінити людину.

Можливості ЕОМ розширюються за рахунок структуризації користувачем розв'язуваних задач і поповнення бази знань, а можливості користувача - за рахунок автоматизації тих задач, що раніше було недоцільно переносити на ЕОМ з економічних або технічних міркувань. Стає можливим аналізувати наслідки різних рішень і одержувати відповіді на питання типу "що буде, якщо ...?", не витрачаючи часу на трудомісткий процес програмування.

Найважливіший аспект упровадження СППР і ЕС - раціоналізація повсякденної діяльності працівників керування. Структура інформаційних технологій:

  • комплекс технічних засобів, що базуються на комп'ютерах та їх мережах;

  • система програмних засобів, що забезпечують функціонування комплексу технічних засобів;

  • система організаційно-методичного забезпечення, що погоджує використання технічних засобів і діяльність управлінського персоналу.

У складі комплексу технічних засобів забезпечення інформаційних технологій виділяють засоби комп'ютерної техніки і засоби організаційної техніки.

Сучасні засоби комп'ютерної техніки можуть бути класифіковані в такий спосіб:

  • персональні комп'ютери;

  • корпоративні комп'ютери

  • суперкомп'ютери.

Персональні комп'ютери являють собою обчислювальні системи, всі ресурси яких цілком спрямовані на забезпечення діяльності одного автоматизованого робочого місця (АРМ) управлінського працівника.

Корпоративні комп'ютери (міні-ЕОМ) являють собою обчислювальні системи, що забезпечують спільну діяльність багатьох управлінських працівників у рамках однієї організації, одного проекту, однієї сфери інформаційної діяльності при використанні тих самих інформаційно-обчислювальних ресурсів. Це обчислювальні системи для багатьох користувачів, що мають центральний блок з великою обчислювальною потужністю і значними інформаційними ресурсами, до якого приєднується велика АРМ з мінімальною оснащеністю (відео-термінал, клавіатура, пристрій позиціонування типу "миша" і, можливо, пристрій друку - принтер, АЦПУ, плоттер тощо).

У принципі як робочі місця, що приєднані до центрального блоку корпоративного комп'ютера, можуть бути використані й персональні комп'ютери робочі станції.

Сфера використання корпоративних комп'ютерів - реалізація інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності у великих фінансових і виробничих організаціях, організація різних інформаційних систем, що обслуговують велику кількість користувачів у рамках однієї функції (біржові і банківські системи, бронювання і продаж квитків для надання транспортних послуг населенню тощо).

Суперкомп'ютери - являють собою обчислювальні системи з граничними характеристиками обчислювальної потужності й інформаційних ресурсів. Використовуються у військовій і космічній сферах, у фундаментальних наукових дослідженнях, глобальному прогнозуванні погоди. Наведена класифікація досить умовна, оскільки інтенсивний розвиток технологій виробництва електронних компонентів і значний прогрес у вдосконалюванні архітектури комп'ютерів призводять до розмивання меж між зазначеними класами засобів обчислювальної техніки.

Програмні засоби сучасних інформаційних технологій у цілому підрозділяються на системні і прикладні.

Системні програмні засоби призначені для забезпечення діяльності комп'ютерних систем як таких. В їхньому складі виділяють:

  • тестові і діагностичні програми;

  • антивірусні програми;

  • операційні системи;

  • командно-файлові процесори (оболонки).

Тестові і діагностичні програми призначені для перевірки працездатності окремих вузлів комп'ютера і компонентів програмно-файлових систем і, можливо, усунення виявлених поломок.

Антивірусні програми призначені для виявлення і, можливо, усунення вірусних програм, що порушують нормальну роботу обчислювальної системи.

Операційні системи є основними системними програмними комплексами, що виконують наступні основні функції:,

  • тестування працездатності обчислювальної системи і її настроювання при первісному включенні;

  • забезпечення синхронної й ефективної взаємодії всіх апаратних і програмних компонентів обчислювальної системи в процесі її функціонування;

  • забезпечення ефективної взаємодії користувача з обчислювальною системою.

Прикладні програмні засоби забезпечення управлінської діяльності класифікуються в такий спосіб:

  • системи підготовки текстових документів;

  • системи обробки фінансово-економічної інформації;

  • системи управління базами даних; 9 особисті інформаційні системи;

  • системи підготовки презентацій; 9 системи управління проектами;

  • експертні системи і системи підтримки прийняття рішень;

  • системи інтелектуального проектування й удосконалювання систем управління;

  • інші системи.

Системи обробки фінансово-економічної інформації призначені для обробки числових даних, що характеризують різні виробничо-економічні і фінансові явища й об'єкти, і складання відповідних управлінських документів і інформаційно-аналітичних матеріалів. Вони містять у собі:

  • універсальні табличні процесори;

  • спеціалізовані бухгалтерські програми; Концепція електронного офісу

Проблеми підвищення рівня ефективності діяльності персоналу офісу можна вирішити за допомогою концепції так званого електронного (автоматизованого) офісу. Комплексне використання сучасних технічних засобів для автоматизації процедур і функцій управління (обробка текстів, їхнє редагування, збереження і пошук, передача інформації з каналів електрозв'язку усередині офісу і за його межі, інформаційне обслуговування персоналу офісу, деякі аспекти процесу підготовки й ухвалення рішення тощо), засобів програмної підтримки, підходів до проектування приміщень офісу, охорони праці персоналу тощо.

Незважаючи на порівняно невеликий термін, концепція електронного офісу вже пройшла у своєму розвитку два етапи, і в даний час успішно реалізується третій.

Для першого етапу була характерна орієнтація на автоматизацію рутинних, часто повторюваних операцій, здійснюваних секретарями або технічним персоналом офісу, установи. Характерним прикладом таких операцій є машинописні роботи. Для підвищення продуктивності праці при їхньому виконанні були створені так звані пристрої обробки текстів (організаційні автомати), що дозволяють швидко виправляти і редагувати різні документи, а також створювати і використовувати шаблони при підготовці документів.

На другому етапі розвитку автоматизованих офісів окремі пристрої поєднувалися за допомогою внутрішніх ліній зв'язку в єдину мережу, що дозволяло здійснювати ряд додаткових функцій, таких, як автоматизований зв'язок між різними робітниками, спільна робота над документами, автоматизований контроль виконання документів тощо. [1]

Третій етап розвитку електронних автоматизованих офісів зв'язаний із широким застосуванням персональних комп'ютерів і створенням на їхній основі АРМ. АРМ поєднуються за допомогою комунікаційних засобів у єдину систему (мережу), що має доступ до всіх обчислювальних ресурсів офісу, базам даних, а також до зовнішніх джерел інформації. При цьому значно прискорюється можливість інформаційного обміну між користувачами мережі, автоматизуються деякі традиційні операції, пов'язані з прийомом і відправленням кореспонденції й інших документів по каналах зв'язку.

Типове АРМ складається з ПК, оснащеного при необхідності додатковими пристроями, що розширюють Його функціональні можливості, і периферійного устаткування (принтера, сканера, графобудівника). Крім того, кожне робоче місце оснащується відповідною оргтехнікою стосовно до функцій, виконуваним на даному робочому місці.

Для кожного співробітника (групи співробітників) розробляється й оснащується АРМ, професійно орієнтовані на виконання конкретних функцій управління. Така орієнтація реалізується за допомогою вибору й установки відповідного програмного забезпечення.

Текстові редактори (або сучасні текстові процесори) виявилися першим компонентом електронного офісу, оскільки проблема обробки тексту і його перетворення є однією з основних задач діловодства.

Поява наступного компонента дозволила реалізувати за допомогою комп'ютера функцію інформаційного обміну, яка властива системі телефонного і поштово-телеграфного зв'язку. Таким компонентом стала система електронної пошти для обміну інформацією між користувачами на комп'ютерах з багатьма користувачами, а потім і в мережах.

Трохи пізніше стали використовуватися системи розробки баз даних (своєрідних електронних картотек), а також електронні таблиці (пізніше названі табличними процесорами) для виконання різних (іноді дуже складних) розрахунків. Надалі в офісах стали використовуватися системи ділової графіки, необхідні для наочності виконуваних офісних процедур. Усі перераховані компоненти службової діяльності персоналу офісу відповідають спеціалізованим пакетам, призначеним для комплексної автоматизації згаданих функцій.

Одним з таких пакетів є офісна система Microsoft Office. Усі програм ні продукти цієї системи не тільки уніфіковані, але й інтегровані між собою, що дозволяє в рамках рішення якої-небудь ділової проблеми здійснювати інформаційний обмін, незалежно від того, з яким типом документа ви працюєте.

Використання ПК в офісі не виключає, а навпаки, підсилює роль засобів організаційної техніки, розробленої на основі застосування новітніх досягнень електроніки, такий, як: скануючі пристрої (сканери), факс-модемні та мережні плати, копіювальні багатофункціональні машини, факсимільні апарати, слайд-принтери тощо.

Практична реалізація концепції електронного офісу поступово призводить до зміни стилю і методів керування, до перегляду і перерозподілу функцій персоналу, підвищення продуктивності праці при виконанні цілого ряду діловодних операцій.

У той же час впровадження електронних офісів має і деякі негативні наслідки. Основним з них є негативний вплив на організм людини електронної техніки, інтенсивно використовуваної на робочих - місцях. Крім того, погіршуються можливості особистих контактів персоналу офісу, що позначається на загальному психологічному кліматі в колективі.

Нові технічні засоби й інформаційні технології покликані забезпечити підвищення продуктивності праці в офісній і адміністративній діяльності. Технічні засоби і комп'ютерні технолога, адміністративні й офісні системи виконують у сутності допоміжні роботи, пов'язані з обробкою інформаційних масивів. Процес прийняття рішень залишається прерогативою людини.

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ




Сучасний стан школи та педагогіки, їх стратегічні цілі на сьогоднішній день висувають такі проблеми як активізація пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхньої активності й самостійності, підвищення ефективності, вмотивованості та якості навчання. Розв'язання перелічених проблем нерозривно пов'язане з удосконаленням існуючих та пошуком нових методів і засобів навчання. А це в свою чергу неможливо без широкого впровадження у навчальний процес сучасних інформаційних технологій та максимального використання їх можливостей.

За таких умов важливого значення набувають стимулюючі та розвиваючі функції нових інформаційних технологій навчання. Вони розглядаються педагогами як важливий засіб розвитку пізнавальної самостійності, морально-естетичних якостей особистості. Особливо важливим є використання комп'ютерних програмних продуктів у навчальному процесі з тих предметів, де велике значення має наочність зображення матеріалу. До таких дисциплін відноситься і шкільний курс хімії, для успішного засвоєння якого необхідна розвиненість логічного та образного мислення учнів.

В педагогіці наочність завжди вважалась найголовнішим принципом- навчання, фундаментом для здійснення всебічно розвинутої особистості. Слід відмітити, що наочність використання навчальних матеріалів є важливим елементом будь-якого навчального процесу з будь-якої навчальної дисципліни. Так, Л. М. Фрідман, вивчаючи роль наочності в навчанні сформував слідуючи формулу: «Наочність – це розуміння й активність». Очевидно, що з появою комп'ютерів навчання стало більш наочним.

З'явилась унікальна можливість за допомогою комп'ютерів інтенсифікувати, активізувати, оптимізувати багатоскладовий процес засвоєння знань, вмінь, навичок, способів творчої діяльності. Виникла можливість виділити доступні, колишньому інструментарію, дії тільки на вербальне, раціонально-логічне мислення учнів. Цілеспрямовано діючи на образне мислення, можна розвинути творчі здібності школярів, стимулювати його до генерації нових знань. Комп'ютер – це інструмент, за допомогою якого навчання може стати більш цікавим, швидким, простим, а отриманні знання більш глибокими й узагальненими. [2]

Постійне використання комп'ютера, як засобу навчання надає учням нових можливостей для навчання розвитку алгоритмічного способу мислення, впізнанні самого себе, для інтелектуального росту; вчителю якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи гнучкість управління навчальним процесом, звільнюючи його від необхідності підтримувати темп і тонус діяльності учня, знижує до мінімуму психологічну несумісність, яка має місце, іноді, між вчителем і учнем, створює додаткові умови для диференціації і індивідуалізації роботи з учнем, збільшується ефективність праці вчителя без збільшення його навантаження, дає економію навчального часу за рахунок викладання теоретичного матеріалу в навчанні смисловим блоком. Диференційна і індивідуальна робота на уроці позитивно впливає на учнів: всиляє в них впевненість, виховує інтерес до навчання, створює сприятливий клімат у класі. Учні протягом відведеного часу засвоюють більше наукового матеріалу з і більш грунтовно, ніж при навчанні звичайними методами. Вони швидше набувають уміння самостійно працювати і творчо підходити до справи; в них краще розвиваються спостережливість, мислення, ініціатива і наукова допитливість. Вчитель же при такому підході до вивчення певної теми завжди може поповнити інформацію, внести якісь корективи і зміни, чого не можна зробити з підручником.

ВИСНОВОК




Комп'ютеризація швидко увійшла в усі галузі нашого життя. Виникає нагальна потреба використання комп'ютерної техніки під час вивчення багатьох дисциплін шкільного курсу. Інформація, подана в підручнику перетворюється на застарілу ще під час видання підручника. Вивчення окремих дисциплін чи окремих тем з використанням комп'ютерної техніки – один із засобів урізноманітнення та оптимізації навчально-виховного процесу.

Актуальним є впровадження інформаційних технологій в освіті, культурі, в засобах масової інформації.

Постійно зростає рівень застосування комп'ютерних технологій у медицині, з’являється все більше нових медичних програм, а складні сучасні дослідження в медицині неможливі без вживання обчислювальної техніки.

Застосування сучасних інформаційних технологій в навчанні суттєво доповнює традиційні погляди на методику викладання, структуру й організацію навчальної діяльності, робить навчання предметів більш цікавим, змістовним, наочним, що дуже важливо для методики викладання природничих дисциплін в школі, а також звільнює вчителя від рутинної праці багаторазового повторення пройденого матеріалу з учнями, які не встигають.

Комп’ютер є засобом зв’язку, спілкування, пізнання, роботи, дозвілля і т. д. Неможливо принизити чи применшити його значущість та необхідність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ




  1. Використання інформаційних комп'ютерних технологій в основних функціях менеджменту [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://pidru4niki.com/1368052842142/menedzhment/vikoristannya_informatsiynih_kompyuternih_tehnologiy_osnovnih_funktsiyah_menedzhmentu;

  2. Роль комп'ютерної техніки у сучасному суспільстві [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://studcon.org/rol-kompyuternoyi-tehniky-u-suchasnomu-suspilstvi;

  3. Комп'ютерні технології в житті людини [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://kompeternitexnologij.blogspot.com/.




Київ-2020

скачати

© Усі права захищені
написати до нас