Ім'я файлу: Демографічна ситуація в Україні.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 18.04.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 18.04.2023
скачати
Демографічна ситуація в Україні
Після здобуття незалежності в Україні ускладнилася демографічна ситуація. На неї впливає кілька негативних факторів: спад народжуваності, старіння населення, погіршення здоров'я нації, економічна нестабільність у країні, міграційні процеси (з країни виїжджає більше людей, ніж повертається) та війна. Усе це призвело до того, що зараз в Україні десь на 10 млн менше постійного населення, ніж було в перші роки незалежності
Слайд 2
Найбільша кількість населення в Україні була зафіксована в 1993 році – 51 млн 870,4 тисячі осіб. Станом на початок 2020-го в країні проживає 41 млн 732,8 тисячі осіб (без урахування окупованих територій) – це історичний мінімум за роки незалежності. З урахуванням Криму та окупованих територій Донбасу чисельність населення може досягати 43 млн 923 тисяч осіб.
За період незалежності в Україні народилося 13,3 млн дітей. У цілому рівень народжуваності з 1991 року знизився вдвічі: в 1991-му народилося 630,8 тисячі дітей, у 2019-му – 308,8 тисячі. Рівень народжуваності почав падати після 2013 року, в середньому народжується близько 400 тисяч малюків на рік
Слайд 3
Скорочення населення України до війни
В Україні останній традиційний перепис був у 2001 році. У 2019 році уряд провів електронний перепис, який більшість дослідників не вважають адекватним.
Скомбінувавши дані з різних джерел, демографи в Україні та за кордоном виявили кілька основних тенденцій, які розвинулися в 1990-х роках.
Із цього аналізу зрозуміло, що демографічні проблеми в Україні були ще до війни. Населення скорочувалося з 1990 року, коли досягло максимуму – 51,6 млн. У 2022 році, за оцінками ООН, населення становило 43 млн 792 тис осіб.
За цими даними, протягом 1990-2022 років Україна втратила близько 10,7 млн людей (понад 20% населення). Якщо оцінки Держстату від 2019 року правильні, то наявна кількість населення в Україні менша, ніж оцінка ООН: лише близько 37,9 млн осіб.
Тому перед повномасштабним вторгненням рф демографічна криза в Україні, спричинена російською анексією Криму та окупацією частини Донбасу, а також еміграцією та низьким рівнем народжуваності, призвела до скорочення населення більш ніж на 26% протягом 1990-2022 років.
Поруч зі скороченням населення чинником демографічної вразливості України є статево-вікова структура її населення. В Україні мала кількість дітей та молодих людей порівняно із старшим поколінням. Це означає, що менше жінок досягатимуть репродуктивного віку в наступні кілька років.
Графік населення за віком показує два різні демографічні профілі. Один – для людей понад 40 років, народжених тоді, коли в країні народжуваність була вища за рівень заміщення (понад дві дитини на жінку). Другий – який виник у час, коли народжуваність знижувалася і досягла 1,2 дитини на жінку до 2020 року.
Кількість чоловіків 15-19 років – майже вдвічі менша, ніж кількість чоловіків, яким 35-39 років. До того ж, у країні дефіцит чоловіків, особливо після 40 років. У 2020 році жінок віком 40-69 років було на 23% більше, ніж чоловіків.
Слайд 4
Демографічний вплив війни
Зараз населення України ще більше скоротилося. У державі присутні всі елементи, які можуть спричинити демографічну катастрофу: додаткова смертність через війну, величезні внутрішні переміщення, зростання еміграції (біженці), менша народжуваність та ймовірна втрата територій.
Автори дослідження, профінансованого Радою ЄС, роблять висновок, що населення України може скоротитися на 24-33% залежно від тривалості війни. Ефект буде особливо помітним для дітей та населення продуктивного віку.
Дослідники відзначають, що ці оцінки не враховують додатковий фактор: підвищення смертності через довгостроковий вплив кризи охорони здоров’я, спричинений пораненнями, інфекційними хворобами та іншими травмами. Цю ситуацію можна визначити як демографічну трагедію через кілька причин.
Перша з них – втрата життів. Навіть до війни тривалість життя в Україні не росла.
Війна спричинила невідому кількість смертей військових та цивільних (точні дані недоступні). Ця кількість різна в різних джерелах.
Друга причина – вплив війни на географічний розподіл населення. Він постійно та повністю мінявся через масове внутрішнє переселення людей, яке триває. Міжнародна організація з міграції оцінює, що понад 7,1 млн людей (16% населення країни) стали внутрішньо переміщеними особами.
Це значно вплинуло на вікову структуру населення, оскільки велика частина жінок усіх вікових груп, дітей та підлітків покинули свої регіони.
Таблиця
Третя причина – багато біженців переїхали до інших країн, покинувши свої сім'ї, власність, навчання та роботу. За інформацією вищої комісії з питань біженців ООН, кількість біженців з України з 24 лютого становила 6,6 млн.
Комісія також оцінила, що за цей час 2,1 млн українців в’їхали до України. Це можна вважати приблизною оцінкою того, скільки українців повернулося до рідної країни, коли ситуація в певних регіонах покращилася.
Неможливо оцінити, скільки біженців повернеться. Це залежатиме від багатьох факторів, включно з тривалістю війни, її інтенсивністю в місцях постійного проживання біженців та ситуації в країні після закінчення війни.
Четверта причина – зниження народжуваності через наслідки війни та імовірне зниження народжуваності через меншу кількість жінок репродуктивного віку.
П’ята причина – вплив структури населення з високою часткою людей похилого віку. Навіть не маючи якісних даних про вікову структуру біженців чи ймовірну вікову структуру тих, хто повернеться в Україну, є висока ймовірність того, що нова вікова структура країни матиме менше молоді та більше людей старшого віку, що створюватиме додатковий тиск на економіку під час реконструкції.
Слайд 5
В яких країнах найбільше українських біженців
У травні Польща надала тимчасовий захист найбільшій кількості українців — 95 тисячам, за даними Євростату. Загалом на кінець травня у Польщі отримали захист 1,1 мільйона українців.
Щомісяця співвідношення змінюється, до того ж не для всіх країн доступні дані, однак карта дає приблизну картину, як розподіляються Європою біженці, що тікають від російського вторгнення.
Таблиця
На друге місце за кількістю українців, що отримали тимчасовий захист (20,4 тисячі), вийшла Румунія. У травні тут безпрецедентно активізувалася видача посвідок: їх видали на 9,5 тисячі більше, ніж у квітні.
На третьому місці — Болгарія, тут тимчасовий захист у травні отримали 19,8 тисячі українців. Загалом же видано 111 тисяч посвідок.
Також загалом 75 тисяч українців отримали тимчасовий захист у Словаччині станом на кінець травня.
Якщо порівнювати кількість біженців із населенням країни, то тут найбільшу кількість прийняла Литва (6,1% населення), за нею слідують Кипр (3,5%) та Болгарія (2,9%). На мапі не позначено Молдову, де українські біженці становлять, за деякими оцінками, 5% населення.
Слайд 6
Статистика по ВПО
Понад 8 мільйонів українців стали внутрішньо переміщеними особами. Такі дані наводить Міжнародна організація з міграції (МОМ). (дані за травень місяць)
Це майже на чверть більше (24%), якщо порівнювати з першими даними про внутрішнє переміщення, які опублікували 16 березня.
До п’ятірки регіонів, з яких виїжджали найбільше, увійшли Харківська (21%), Київська (19%), Донецька (15%), Луганська області (5%).
Найбільше внутрішньо переміщених осіб прийняли у Дніпропетровській (11%), Київській (10%), Львівській (9%), Вінницькій (7%) та Полтавській (7%) областях.
Крім того, 44% опитаних розглядають можливість подальшого переселення в інші регіони України. Це більш ніж удвічі більше, ніж у середині березня (18%).
Найчастіше на переїзд погоджуються мешканці сходу Україну (45%). Серед імовірних перешкод 9% називають небезпечну дорогу. Ще 9% не мають грошей, щоби переїхати, а 6% не хочуть залишати домівку. Кожен десятий також зазначив, що потребує матеріалів для відновлення пошкоджених будинків.
Слайд 7
Як допомагають у різних країнах
Громадяни України, які прибули після 24 лютого, мають право безкоштовного проїзду територією Польщі потягами, громадським транспортом, право на працю, на безкоштовне медичне лікування та на безкоштовне навчання своїх дітей в школах, дитсадках та ліцеях.
В українців є доступ до польської медичної системи на тих самих умовах, що й у громадян Польщі без додаткових страхувань та плати.
Якщо у переміщеної особи є дійсний біометричний паспорт, ви можете перебувати у Словаччині протягом 90 днів. Щоб легально залишитися на довший період можна подати заявку на тимчасовий притулок. Після подачі заявки одразу надають місце проживання і забезпечують харчуванням.
У Чехії в центрах допомоги українці отримують гуманітарну внутрішню візу на перебування терміном на рік. Українці також отримують безкоштовне медичне страхування, пропозицію щодо проживання, навчання для дітей, пошуку роботи тощо, також здійснюється реєстрація для отримання одноразової матеріальної допомоги.
Проїзд у потягах чеської залізниці для громадян України є безкоштовним.
Варто звернути увагу, що після завершення воєнного стану в Україні потрібно буде залишити територію Чехії. Статус біженця українцям у Чехії наразі не надають.