1   2   3   4
Ім'я файлу: Курсова 2993.docx
Розширення: docx
Розмір: 64кб.
Дата: 19.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
АСЕАН.docx
docsity-obosnovanie-celesoobraznosti-vnedreniya-innovacionnogo-p

ЗМІСТ
ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТРАНСПОРТНИХ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УКРАЇНІ

1.1 Сутність мультимодальних перевезень вантажів

1.2 Теоретичні положення формування мультимодальної системи перевезення вантажів

1.3 Мультимодальні транспортно - логістичні вузли як ключові елементи мультимодальної системи перевезень вантажів

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ В УКРАЇНІ

2.1 Структура українського ринку мультимодальних перевезень

2.2 Аналіз проблем розвитку мультимодальних перевезень

2.3 Обгрунтування пропозицій щодо розвитку мультимодальних перевезень

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП
При всьому різноманітті досліджень, присвячених питанням перевезенням вантажів, не можна не помітити явної однобічності: у своїй більшості вони присвячені перевезенням вантажів у прямому сполученні за участю одного виду транспорту. Формування економічних зв'язків між країнами посилює роль мультимодальних перевезень (ММП) на ринку транспортно-логістичних послуг.

Сама по собі система ММП, будучи прогресивною логістичною технологією, як така, не має ні чіткого та послідовного наукового та правового обґрунтування в нашій країні, ні широкого та всестороннього практичного застосування. Що ставить всі сторони процесу міжнародного перевезення в умови невизначеності, збільшення ризиків, здорожчання ринку транспортних послуг та непрогнозованих, часом невиправдано високих фінансових втрат. Поряд з фінансовими, технічними, технологічними та правовими проблемами не дозволяє суб'єктам даного сегменту вітчизняного транспортного ринку гідно конкурувати з їхніми закордонними колегами.

Ступінь розробленості теми у вітчизняній науковій літературі присвяченій питанням регулювання системи мультимодальних перевезень вантажів вкрай слабка. В більшості публікацій по транспортно-експедиторській зовнішньоекономічній діяльності організація взаємодії учасників процесу мультимодального перевезення носить описово дидактичний характер. Сучасна ситуація характеризується все зростаючою конкуренцією та підвищенням рівня вимог клієнтів при організації ММП.

Оператори ММП повинні забезпечити: безперебійність, надійність, високу швидкість доставки в суворо визначені умовами постачання терміни, без втрат та з мінімальними витратами; тісну координацію та взаємодію з різними видами транспорту; підібрати варіант доставки вантажу, який би відповідав усім вимогам замовника. Задоволення подібних вимог викликає необхідність постійного розвитку способів вироблення управлінських рішень при управлінні процесом організації ММП. У цих умовах конкурентною перевагою транспортної компанії є застосування програмно-технічних рішень, які забезпечують планування, оптимізацію та управління процесом перевезень. Рішенням проблеми може служити створення спеціалізованого ефективного інструменту оптимального управління ММП, який призначений для планування та реалізації економічно вигідних маршрутів при суворому дотриманні правил кінцевого споживача до якості та часу виконання замовлень. Саме тому, темa даної кваліфікаційноїрoбoти: «Мультимодальні перевезення вантажів за участю авіаційного транспорту», на сучасному етапі, є aктуaльнoю тa потребує дoслідження.

Метoю курсової роботи є дослідження теоретичних положень формування та розвитку мультимодальної системи перевезення вантажів, оцінювання соціально-економічного середовища та ключових показників діяльності транспортно-логістичного сектору України.

Для дoсягнення пoстaвленoї мети в кваліфікаційній рoбoті вирішується такий комплекс завдань:

1) дослідження теоретичних положень формування та розвитку мультимодальної системи перевезення вантажів;

2) оцінювання соціально-економічного середовища та ключових показників діяльності транспортно-логістичного сектору України;

3) обгрунтування проектних пропозицій щодо розвитку мультимодальних перевезень на території України.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТРАНСПОРТНИХ МУЛЬТИМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УКРАЇНІ


1.1. Сутність мультимодальних перевезень вантажів
Вигідне географічне розміщення України в умовах перевантаженості європейських транспортних мереж, вступ в міжнародні транспортні організації, ратифікація ряду міжнародних угод, конвенцій та інших документів з питань розвитку транспортного сектору та перевезень сприяли початку інтеграції українського транспортно-дорожнього комплексу в систему транс'європейської транспортної мережі. Подібні інтеграційні процеси, які дають підставу розглядати територію України в якості регіональної європейської транспортно-комунікаційної зони, вимагають від усіх суб'єктів транспортно-логістичної діяльності володіння відповідною термінологією, прийнятою в міжнародній практиці.

Адже за допомогою термінів наукова та практично значуща інформація поширюється між людьми, а за допомогою коректного перекладу спеціальної літератури та нормативно-правової документації - між різними країнами. Однак, часто різноманіття застосовуваних термінів для позначення одного й того ж поняття, так само як і нетотожність понять, що позначаються одним й тим же терміном, вводить в оману практиків та призводить до виникнення спірних ситуацій в колах наукової громадськості.

Так, у багатьох сучасних науково-практичних джерелах, що стосуються транспортування вантажів, при класифікації перевезень та визначенні їх типу, поряд з традиційним для вітчизняної транспортної науки та практики поняттям «змішані перевезення» (ЗП), використовуються словосполучення англомовного походження «комбіновані» (КП) (combined transport), «інтермодальні» (ІП) (intermodal transport), «мультимодальні» (ММП) (multimodal transport) перевезення.

У деяких роботах [8-25] також зустрічаються терміни «інтегровані», «трансмодальні», «А-модальні», «сегментарні» перевезення. Поява такої безлічі понять в сфері ЗП часто є результатом необґрунтованої та професійно неосмисленого транслітерації англійських термінів. У зв'язку з цим, для більшості учасників ринку транспортно-логістичних послуг не завжди очевидні відмінності між вищеназваними поняттями. Наприклад, пропонуючи організувати ІП, ММП або КП, продавці транспортної послуги часом самі до кінця не усвідомлюють справжнього значення цих понять, а значить, і всього кола обов'язків при виконанні таких видів перевезень, що негативно позначається на подальшій співпраці з власниками вантажу. У зв'язку з цим, стандартизація та уніфікація термінів у сфері ЗП є актуальним завданням, рішення якого обумовлює подальший розвиток теорії та практики транспортних процесів і систем, а також сучасної концепції логістики.

Так, у роботах [9, 22, 24] досить узагальнено розкривається суть поняття «ЗП» і робиться акцент на її основну ознаку - участь декількох видів транспорту. У науковій праці [22], поряд з традиційним визначенням, вводиться досить істотне уточнення, щодо існуючих альтернативних схем здійснення ЗП, без найменування їх різновидів: «... прямі ЗП, коли вантаж доставляється кількома видами транспорту за єдиним перевізним документом; ЗП по роздільним вантажним документам; ЗП з повним транспортно-експедиційним обслуговуванням за системою «від дверей до дверей». В роботі [21] автор виділяє дві властивості ЗП: участь декількох видів транспорту та наявність єдиного транспортного документа. Відповідно до визначення, сформульованого в [20], поняття «ЗП», «КП», «ІП» і «ММП» розглядаються як тотожні.

Крім того, щодо поняття «змішане міжнародне перевезення» в [20] наводиться досить спірне твердження, про те, що «... невід'ємною умовою такого перевезення є участь в ньому, щонайменше, двох видів міжнародного транспорту». Однак, відомо, що перевезення декількома видами транспорту, з яких хоча б один перетинає державний кордон, ідентифікується як міжнародне. У джерелах [18] поняття «ЗП» та «КП» розмежовуються наступним чином: «КП відрізняється від ЗП наявністю більш ніж двох видів транспорту». Отже, на думку автора, якщо в перевезенні бере участь два види транспорту, то воно є ЗП, а якщо понад двох, то перевезення стає КП. В роботі [12] поняття «ІП» та «ЗП» розглядаються як синоніми: «ІП або перевезення вантажів у змішаних повідомленнях вважаються організаційно-технологічні, ЛС доставки з використанням різних видів транспорту - морського, річкового, повітряного та автомобільного». Виходячи з контексту даного визначення, також слідує і те, що в ІП (ЗП) можуть брати участь всі види транспорту, крім залізничного.

Відповідно до роботи [21]: «КП - змішане перевезення, виконуване без перевантаження вантажу. У цьому випадку вантаж перевозиться на всьому шляху слідування в одному і тому ж контейнері, змінному кузові». У даній дефініції з точки зору теоретико-множинних позицій поняття «КП» і «ЗП» перебувають у відношенні логічного підпорядкування (включення). В якості родового виступає поняття «ЗП», а в якості видового - «КП». Таким чином, на думку авторів, КП, по-перше - це окремий випадок ЗП, по-друге - якщо вантаж з контейнера не перевантажується в процесі перевезення, то перевезення є КП, в іншому випадку - перевезення стає ЗП. У джерелі [21] також встановлено:

«ММП (трансмодальне) - це перевезення, при якій особа, яка організує його, несе відповідальність на всьому шляху слідування, незалежно від кількості приймаючих участь видів транспорту при оформленні єдиного перевізного документа». В якості синонімів в даному визначенні виступають терміни «ММП» та «трансмодальне» перевезення. Причому кількість видів транспорту, що беруть участь у перевезенні, відповідно до наведеного визначення, не має ніякого значення.

При цьому твердження про те, що ММП - це перевезення, які здійснюються, «... як правило, всередині країни», на наш погляд, є некоректним. У роботі [25] терміни «ЗП», «КП», «ІП» та «пряме змішане сполучення» трактуються як синоніми. Поняття «ММП» в даному джерелі є видовим по відношенню до поняття «ЗП». Поняття «роздільні автономні» та «прямі змішані» перевезення розглядаються в якості видових, а поняття «прямі змішані» та «інтермодальні» перевезення ототожнюються один з одним та визначаються наступним чином: «ІП називаються перевезення вантажів декількома видами транспорту з пункту відправлення до пункту призначення за єдиним транспортним документом. В цьому випадку один з перевізників або операторів організовує весь процес доставки вантажу, беручи відповідальність за все перевезення в цілому або за ту частину перевезення, що виконується їм самим, або за все перевезення в цілому. Залежно від умов розподілу відповідальності в процесі доставки вантажів ІП бувають роздільними або мультимодальними.

ІП вважаються роздільними, якщо кожен перевізник несе відповідальність лише за ту частину перевезення, яку він виконує сам. Мультимодальні є ІП, при виконанні яких перевізник організовує доставку вантажу і бере на себе відповідальність за все перевезення». Таким чином, відповідно до наведених визначень, різновидами «ІП» є «роздільне» та «ММП», які виступають в якості підвидових понять щодо поняття «ЗП». Що стосується «роздільного автономного» та «інтермодального роздільного» перевезень, то, на жаль, автор не пояснює зміст цих понять.

Далі в цій науковій праці наводяться наступні визначення. «ІП - це родове поняття для всіх перерахованих вище видів перевезень. Вони визначаються як перевезення вантажу декількома видами транспорту, де один з перевізників зобов'язується організувати все перевезення вантажу (від дверей до дверей) з одного пункту відправлення або порту через один або декілька пунктів в кінцевий пункт призначення. Залежно від того, як розподілена відповідальність між включеними в таке перевезення перевізниками, видаються різні транспортні документи. ММП - це перевезення, в яких перевізник, який організовує все перевезення вантажу (від дверей до дверей), бере на себе відповідальність за все перевезення вантажу в цілому. У цьому випадку він може видавати відправнику документ на ММП, який покриває весь шлях прямування вантажу. Сегментарні перевезення – це перевезення, в яких перевізник, який організовує все перевезення вантажу (від дверей до дверей), бере на себе відповідальність тільки за ту частину перевезення, яку здійснює він сам. КП - це перевезення вантажу в одному і тому ж вантажному місці (контейнері), що здійснюються декількома видами транспорту - автомобільним, залізничним і водним».

Слід також звернути увагу ще на одну суперечність. З одного боку, стверджується, що ІП визначають «як частину більш загального поняття мультимодальних (змішаних) перевезень», тобто поняття «ММП», по-перше, розглядається як синонім поняття «ЗП», по-друге, - як родове стосовно поняття «ІП». Не вдаючись в деталі нормативно-правового регулювання ММП та в подробиці змісту термінів, які використовуються в текстах [13] та [14], можна констатувати той факт, що: словосполучення «міжнародне змішане перевезення» є офіційним еквівалентом англійського словосполучення - «міжнародне мультимодальне перевезення»; словосполучення «документ змішаного перевезення» - еквівалентом англійського словосполучення - «документ мультимодального перевезення».

Отже, відповідно до офіційного перекладу розглянутих вище документів, широко розповсюдженому в галузі терміну «мультимодальне перевезення» відповідає термін «змішане перевезення», тобто між однойменними поняттями має місто відношення тотожності. Однак, незважаючи на офіційний переклад, відношення тотожності між розглянутими поняттями є досить умовним, оскільки оригінали цих документів не тільки в своїй назві містять термін «мультимодальне перевезення», а й офіційно присвячені міжнародно-правовому регулюванню перевезень саме цього виду. Крім того, цілком очевидно що, виходячи з основних ознак ММП, сформульованих в вищеназваних документах, не всі перевезення вантажів за участю двох та більше видів транспорту, можуть бути віднесені до мультимодальних. Але це аж ніяк не означає, що вони не можуть бути названі терміном «ЗП». Таким чином, можна підтвердити висунуте раніше припущення про те, що ММП слід розглядати як більш вузьку форму прояви ЗП.

Головними особливостями такого перевезення є: міжнародне перевезення вантажу двома або більше видами транспорту за одним контрактом, одним документом і однією відповідальною стороною (ОМП). Таким чином, визначивши відношення логічного підпорядкування між поняттями «ММП», «ІП» та «КП», а також встановивши джерело, в якому міститься поняття «ММП», яку застосовують у сфері права та статистики, слід встановити та визначити відмінні риси між ММП та ІП. Для виявлення відмінних рис між ММП та ІП слід визначити, що є об'єктом в кожному з даних видів перевезень, а, отже, і предметом відповідних договорів. Відповідно до Конвенції, в якості об'єкта ММП, може виступати:

- вантаж, розміщений у контейнері, знімному кузові або напівпричепі;

- окреме вантажне місце, тобто вантаж на піддоні або попередньо упакована ВО, розміри якої по периметру відповідають габаритам піддону і яка може бути поміщена у транспортну одиницю;

- вантаж у пакуваннях, якщо вони надані вантажовідправником.

Отже, в системі ММП, об'єктом перевезення, а, отже, і предметом відповідного договору є вантаж в загальному значенні цього поняття.

Мультимодальне перевезення вантажів, як правило, здійснюється по міжнародним транспортним коридорам, передбачає найбільш тісну інтеграцію, що заснована на єдності, взаємодії та координації всіх ланок та учасників ланцюга доставки в організаційно-правовому та техніко-технологічному аспектах. Варто підкреслити, що тут, одночасно, досягається системний розвиток транспортно-логістичної інфраструктури, зокрема, створення у транспортних вузлах мережі мультимодальних транспортно-логістичних комплексів та інших об’єктів інфраструктури, інформатизація процесів руху вантажопотоків.

Вибір мультимодальних перевезень обумовлюється їх економічністю, виграшем у часі, та специфікою транспортної інфраструктури кожної країни. У цьому виді перевезень, завдяки використанню переваг кожного виду транспорту розробляється оптимальний маршрут перевезення з урахуванням специфіки вантажів, що перевозяться. Найбільш поширені в світовій практиці схеми мультимодальних перевезень описані нижче:

  • Автотранспорт - авіатранспорт-автотранспорт

  • Автотранспорт - залізничний транспорт - автотранспорт

  • Залізничний транспорт - авіатранспорт - автотранспорт

  • Залізничний транспорт - морський транспорт - автотранспорт

  • Залізничний транспорт - морський транспорт - залізничний транспорт

  • Залізничний транспорт - автотранспорт - авіатранспорт - автотранспорт.

Всі комбінації різних видів транспорту перерахувати не можливо, але найбільша їх кількість наведена нижчє:

  • склад-авто-аеропорт-авіа-аеропорт-авто-склад;

  • склад-залізниця-аеропорт-авіа-аеропорт-авто-склад;

  • склад-авто-аеропорт-авіа-аеропорт-залізниця-склад;

  • склад- залізниця -аеропорт-авіа-аеропорт-залізниця-склад;

  • склад-авто-порт-море-порт-авто-склад;

  • склад- залізниця -порт-море-порт-авто-склад;

  • склад-авто-порт-море-порт-залізниця-склад;

  • склад- залізниця -порт-море-порт-залізниця-склад;

  • склад-авто-залізнична станція-залізнична станція-авто-склад.

Вищенаведені найбільш часто використовувані способи мультимодальних перевезень. Для того щоб обрати підходящий спосіб необхідно прорахувати вартість та терміни по всіх маршрутах і тільки після цього приймати рішення щодо його застосування. Проведене дослідження міжнародного досвіду в галузі використання транспортно-логістичного сервісу та сучасних технологій організації доставки вантажів на міжнародному рівні дозволило виявити основні напрямки забезпечення ефективного руху вантажопотоків, проаналізувати існуючі глобальні вантажопровідні мережі і, на цій основі, констатувати про доцільність та перспективність застосування мультимодальних перевезень як для держави, так й для учасників ланцюга доставки вантажів «від дверей до дверей».

Таким чином, мультимодальні перевезення, в сучасних економічних умовах, надають нові можливості для міжнародної торгівлі та підвищують її ефективність. Крім того, вони створюють нові можливості для місцевих транспортних компаній, які можуть вийти на світовий ринок міжнародних перевезень вантажів своєї зовнішньої торгівлі.
1.2. Теоретичні положення формуванн мультимодальної системи перевезення вантажів
Світовий досвід організації транспортних потоків як на макро-, так й на мікрорівнях показує, що перспективним напрямом мінімізації витрат та кооперації учасників процесу доставки вантажів є створення мультимодальних транспортних систем [3]. Системи такого типу дозволяють перетворити конкуруючі види транспорту у ті, що тісно взаємодіють між собою, а також є ефективним засобом кооперації технічних, експлуатаційних, технологічних можливостей усіх учасників ланцюга доставки. Тому, проблема формування мультимодальних систем перевезення вантажів (МСПВ) є актуальною та вимагає проведення детального дослідження.

Під час дослідження виявлено, що мультимодальна система перевезення вантажів являє собою інтегровану взаємоув’язану транспортнусистему, функціональним завданням якої є прискорення, здешевлення та спрощення технологічних процедур упродовж повного ланцюга доставки «від дверей до дверей» на умовах організаційно-технологічної взаємодії всіх ланок перевізного процесу [10, 30]. Поява мультимодальних систем пов’язана, перш за все, з глобальним розвитком контейнерних перевезень, а також з переходом перевізників на дискретний тип обліку та організації вантажопотоків (уніфікована «вантажна одиниця»), що призвело до зростання вартості перевезень та необхідності формування сучасної інфраструктури різних видів транспорту. Все це стало причиною зміни специфіки перевізного процесу та встановлення жорстких вимог з боку транспортної клієнтури до асортименту пропонованих послуг, рівня обслуговування, а також часу та вартості доставки вантажів.

Встановлено, що для забезпечення мультимодальності необхідною умовою є включення до перевізного процесу усього комплексу операцій по складуванню, зберіганню, перевантаженню, страхуванню, митному оформленню, інформаційному забезпеченню доставки вантажів та ін. Слід відзначити, що наявність єдиного оператора транспортно-логістичних послуг та певні специфічні особливості такого способу організації доставки вантажів дозволяють досягнути низки переваг мультимодальної системи порівняно зі звичайними системами транспортування, а саме:

  • надання клієнту довгострокових та якісних послуг широкого спектру відповідно з міжнародними стандартами;

  • наявність єдиного органу керування – «головної ланки» ланцюга доставки вантажів (оператора транспортно-логістичних послуг) з функціями керування, прогнозування, моніторингу, організації, координації та реалізації перевізного процесу;

  • організація доставки вантажу за оптимальним маршрутом «від дверей до дверей» та «точно в термін»;

  • оптимізація сукупних витрат упродовж повного ланцюга доставки вантажу;

  • оптимізація організаційно-технологічних процедур перевізного процесу спрямованих на мінімізацію часу та вартості доставки вантажу;

  • організація взаємовигідних партнерських відносин між усіма учасниками доставки вантажу;

  • оптимальне використання транспортних засобів та об’єктів

транспортно-логістичної інфраструктури, що надає можливість комплексного використання різних видів транспорту;

  • ефективність системи контролю за проходженням та збереженням вантажу;

  • застосування сучасних транспортних технологій;

  • створення сприятливого клімату для розвитку конкуренції між вітчизняними та іноземними перевізниками;

  • залучення додаткових інвестицій;

  • збільшення податкових надходжень до місцевих та державного бюджетів;

  • забезпечення комплексного розвитку не лише транспортно-логістичного сектору країни, але й інших підсистем та елементів ринкової інфраструктури;

  • зростання рівня екологічності роботи транспортного комплексу.

Як показує світовий досвід, при ефективному управлінні мультимодальні системи несуть значну користь та сприяють соціально-економічному розвитку не лише окремих регіонів, але й держави в цілому. Основним завданням в процесі формування мультимодальної системи перевезення є комплексний розвиток всіх її підсистем та елементів. Так, з точки зору системного підходу, мультимодальну систему доставки вантажів доцільно розглядати в якості складової підсистеми транспортно-логістичної системи країни, що включає в себе:

1) мультимодальну транспортну мережу (мережа різних видів транспорту, що забезпечують мультимодальне перевезення);

2) мультимодальні (міжнародні) транспортні коридори;

3) об’єктимультимодальноїтранспортноїінфраструктури (мультимодальні транспортні вузли).

З точки зору системних уявлень, мультимодальну систему перевезень вантажів (МСПВ) потрібно досліджувати з різних аспектів, а саме: макро- та мікроскопічному, ієрархічному, функціональному та процесному. При чому, з процесного погляду МСПВ розглядається в якості динамічного об’єкту, а з інших як статична система. Макроскопічний погляд на МСПВ, дозволяє її розглянути в якості складової транспортно-логістичної системи держави (регіону), виявити та проаналізувати зв’язки з зовнішнім середовищем, а також розробити стратегічні напрями розвитку в межах транспортної концепції держави. Мікроскопічне уявлення МСПВ засноване на її дослідженні в якості сукупності підсистем та елементів, а також зв’язків, що існують між ними. Такий погляд дозволяє оцінити параметри внутрішнього середовища системи та розробити ефективну систему її управління.

Функціональний підхід спрямований на визначення МСПВ як сукупності дій (функцій), необхідних для реалізації перевізного процесу. Відповідно з цим, організація функціонування системи забезпечується завдяки оптимальної взаємодії елементів, серед яких: будівлі, споруди, технічні засоби, обладнання, персонал. Ієрархічне уявлення МСПВ засноване на уявленні її у вигляді сукупності одиниць, що складають системну ієрархію.

В ієрархічному плані виділяються такі рівні підсистеми та елементи МСПВ:

  • підсистема управління МСПВ,

  • оператори та постачальники транспортно-логістичних послуг,

  • об’єкти транспортно-логістичної інфраструктури.

Кожний з цих компонентів має функціональну специфіку МСПВ в цілому і, разом з тим, має свої специфічні, нормативні, організаційні основи і види забезпечення, що вимагають своєї розробки і планування. Процесний підхід до формування МСПВ передбачає розгляд системи у вигляді сукупності процесів, що забезпечують її функціонування та розвиток. Процеси функціонування виділяють з точки зору виконання МСПВ генеральної цілі – забезпечення перевезення вантажів. Розвиток передбачає реалізацію процесів стосовно шляхів формування та розвитку МСПВ (реконструкція, розширення, збільшення пропускної здатності тощо), а також чинників, що впливають на їх запровадження.

Процес формування МСПВ має бути зорієнтований на ефективне та якісне обслуговування системи, а також повинен складатися з етапів, що надають можливість оцінити стан та потенційні можливості її елементів, визначити оптимальні напрями її розвитку. Процеси формування та розвитку МСПВ повинні циклічно та безперервно охоплювати етапи її життєвого циклу з урахуванням нових навколишніх умов. Під час формування МСПВ реалізація окремих етапів (процедур) може здійснюватися не у жорсткій послідовності, дуже часто паралельно один одному. При цьому, результати проведених досліджень на кожному з етапів підлягатимуть коригуванню в залежності від змін чинників внутрішнього та зовнішнього середовища.

Мультимодальне перевезення вантажів, як правило, здійснюється по міжнародним транспортним коридорам, передбачає найбільш тісну інтеграцію, що заснована на єдності, взаємодії та координації всіх ланок та учасників ланцюга доставки в організаційно-правовому та техніко-технологічному аспектах. Варто підкреслити, що тут, одночасно, досягається системний розвиток транспортно-логістичної інфраструктури, зокрема, створення у транспортних вузлах мережі мультимодальних транспортно-логістичних комплексів та інших об’єктів інфраструктури, інформатизація процесів руху вантажопотоків.

Забезпечення ефективного функціонування та оптимального розвитку мультимодальної системи перевезення вимагає реалізації низки принципів, загальними з яких є: єдине комерційно-правове поле; комплексність вирішення фінансово-економічних аспектів функціонування системи; інформаційне забезпечення всіх ланок перевізного процесу; організаційна та технологічна взаємодія, координація та синхронізація роботи всіх ланок перевізного процесу; кооперація всіх учасників мультимодальної системи перевезення; комплексний розвиток інфраструктури різних видів транспорту.

Необхідно звернути увагу на те, що особливе місце в мультимодальній системі займають об’єкти транспортної інфраструктури, які забезпечують виконання технологічних процесів обробки вантажів в процесі перевезень та повинні відповідати таким основним умовам:

  • знаходження на перетині декількох транспортних шляхів різних видів транспорту(автомобільний,залізничний,водний,повітряний, трубопровідний);

  • розвиненість різних видів транспорту на території формування мультимодального транспортного вузлу;

  • наявність потужного складського та термінального комплексу для переробки різних типів вантажів та вантажних одиниць, у тому числі контейнерів;

  • присутність митної інфраструктури, здатної забезпечити митне супроводження вантажопотоків;

  • наявність фінансової інфраструктури (філій банків, страхових компаній) для надання страхових та фінансових послуг;

  • наявність розвинутої інформаційної інфраструктури для забезпечення інформаційної підтримки та керування технологічними процесами обробки вантажів та ін.

Мультимодальні вузли як складові елементи конкретної мультимодальної системи перевезень суттєво відрізняються між собою по своєму значенню, рівню концентрації вантажопотоків та територією впливу. Такий розподіл залежить від місця їх дислокації, проходження в зоні впливу транспортних коридорів, геополітичного положення не лише транспортного вузла, але й території, де розташований вузол. Звідси виходить, що при створенні мультимодального вузлу, який виконував би завдання сучасного транспортно-логістичного центру, необхідно вирішувати значне коло завдань, що пов’язані не лише з удосконаленням системи управління вантажними перевезеннями, але й з ефективним розвитком потужності об’єктів вузлу відповідно з потужністю вантажопотоків.

Як показує практика, різна кількість елементів мультимодальної системи перевезень вантажів при зміні їх параметрів приводить до необхідності розробки множини можливих альтернатив її розвитку. При цьому важливим є індивідуальний підхід до кожного елементу, з урахуванням місця розташування та рівня розвитку об’єктів транспортної інфраструктури, видів транспорту, що взаємодіють у вузлі, обсягів та структури вантажопотоків, природничо-кліматичних та інших умов, що якимось чином впливатимуть на кількість можливих сценаріїв та потужність мультимодальної системи перевезень вантажів.

Таким чином, в результаті проведеного дослідження встановлено, що одним з ефективних напрямів оптимізації перевізного процесу та створення конкурентоспроможного ринку транспортно-логістичних послуг є формування мультимодальних систем перевезення вантажів (МСПВ). МСПВ сприяє уніфікації торгово-правового режиму; є комплексним вирішенням фінансово-економічних проблем в цілях забезпечення сталого функціонування системи; забезпечує координацію та організаційно-технологічну взаємодію всіх ланок ланцюга доставки вантажів; сприяє комплексному розвитку інфраструктури та ресурсів різних видів транспорту та ін.
  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас