Ім'я файлу: Комплексний іспит ТТ.docx
Розширення: docx
Розмір: 140кб.
Дата: 04.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Pz 2 (2).doc
курсовая.docx
Розширення: docx
Розмір: 140кб.
Дата: 04.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Pz 2 (2).doc
курсовая.docx
Комплексний
Іспит
275 Транспортні технологі
Розділ 1. Формування ЗУВМ
1.1 Вибір вихідних даних
Цей етап полягає у виборі виду вантажу за галузями народного господарства, назви вантажу і розміру партії.
1.1.1 Вибір виду вантажу за галузями народного господарства виконується відповідно до номера варіанта за табл. 1.
1.1.2 Вибір назви вантажу
Вибирається з Прейскуранту N13-01-02 для видів вантажів за варіантами згідно з ініціалами студента: перша літера назви вантажу відповідає першій літері прізвища студента.
1.1.3 Розрахунок розміру партії вантажу
Розмір партії вантажу для кожного виду за заданим варіантом:
q
= 0,1Хi(q ),де Хi -дорівнює цифрам шифру (Х=а,в,с,d); q
- максимальний розмір партії вантажу (i=1, 2, 3, 4) з табл. 1.Таблиця 1
| NN пп | Види вантажу галузей народного господарства | Максимальний розмір партії, т |
| 1. | Продукція сільського господарства | 15 |
| 2. | Продукція лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості | 20 |
| 3. | Будівельні вантажі | 24 |
| 4. | Продукція паливно-енергетичної та автобудівельної промисловості | 30 |
| 5. | Електронна техніка та електротехнічне обладнання | 15 |
| 6. | Продукція металургійної промисловості | 40 |
| 7. | Продукція металообробної і машинобудівної промисловості | 32 |
| 8. | Продукція хімічної промисловості | 20 |
| 9. | Продукція харчової, м'ясної, молочної і рибної промисловості | 4 |
| 10. | Продукція легкої і поліграфічної промисловості | 12 |
1.1.4 Дальність доставки
На основному маршруті lв = 2*Nc + 15, де Nc - номер студента за списком.
1.2 Формування вантажної одиниці
Мета: визначення технологічної, транспортної тари, а також засобу укрупнення вантажного місця (ЗУВМ).
Завдання:
а) визначити вид стандартної тари з урахуванням дальності та схеми доставки, зазначити номери державного стандарту;
б) сформувати ЗУВМ для кожного вантажу.
Для обґрунтування маси - брутто ЗУВМ розробити схему його формування у двох проекціях на міліметровому папері. Зазначити засоби укріплення ЗУВМ по необхідності;
в) охарактеризувати основні вимоги до перевезень та зберігання вантажів у відповідності від дальності та схеми доставки та способи виконання цих вимог (Правила перевезень);
г) заповнити табл. Д.1.1 з урахуванням варіантів схем доставки вантажів;
д) розрахувати показники ефективності використання ЗУВМ.
Методика виконання:
вибір вихідних даних, розмірів (мм) (піддон) з урахуванням обмеження висоти ячеєк стелажів;
піддон: довжина lп = 1050 +25*Nсп; ширина bп =700+15* Nсп; висота hп ≤ 1350; Nсп- номер студента у списку групи;
представити основні параметри ЗУВМ (вантажопідйомність qп, повна маса Мп, власна маса Мо, габаритні розміри, технологічні розміри);
написати правила формування ЗУВМ, порахувати показники кратності ящиків на піддоні за двома схемами їх орієнтування та розміщення);
вибрати кращу схему розміщення та нарисувати схеми піддону (дві проекції) із ящиками, показати габаритні розміри ЗУВМ та розміри ящиків;
визначити кількість ящиків на піддоні, визначити його масу-брутто;
визначити показники використання площі Кп піддону та вантажопідйомності піддону γп, визначити клас вантажу.
7) висновки.
-показники кратності: а) по довжині nl = L/l = ціле число; б) по ширині nb =B/b =ціле число; в) по висоті nh = H/h = ціле число;
-кількість ящиків в ЗУВМ: Nя = nl * nb* nh;
-маса-брутто ЗУВМ: Мб= Nя*Мя + Мо , де Мо – власна маса ЗУВМ, Мя - маса ящика;
-показник використання площі Кп піддону: Кп = Fв / Fп , де Fв і Fп – площі вантажу та піддону;
-показник використання вантажопідйомності піддону γп:
γп = Nя*Мя /qп, γп≤ 1.
Маса-брутто ЗУВМ повинна відповідати умові кратності розміру партії вантажу.
Розділ 2. Вибір АТЗ
Мета: вибір рухомого складу з урахуванням виду вантажу, розміру партії вантажу, дальності, схеми доставки, а також дорожніх та транспортних умов перевезень.
2.1 Завдання
а) описати принципи вибору рухомого складу і їх використання стосовно задачі;
б) виписати з довідника основні технічні характеристики автомобілів;
в) заповнити таблицю Д.2.1 .
В колонку 3 надати автомобілі групи А (осьове навантаження менше або дорівнює 10 (18) т).
В колонку 4 надати автомобілі групи Б (осьове навантаження менше або дорівнює 6 (11) т).
В колонку 5 надати автомобілі з бортовими навантажувально-розвантажувальними засобами (табл. Д.2.2).
В колонку 6 можна надати автомобілі з колонок 3 або 4.
Для кожного автомобіля зазначити його вантажопідйомність, навантаження на осі, масу і вантажопідйомність бортового навантажувально-розвантажувального засобу (кол.5).
При необхідності, якщо в типажу відсутній автомобіль наданої вантажопідйомності, розмір партії можна поділити на кілька їздок.
2.2 Визначення числових значень наведених характеристик
2.2.1 Номінальна вантажопідйомність q, т.
2.2.2 Питома об'ємна вантажопідйомність
, т/м3,q - номінальна вантажопідйомність, т; Vв - внутрішній об'єм кузова, м
, VВ = lВbВhВ, де lВ, bВ і hВ- відповідно внутрішні довжина, ширина і висота кузова, м.2.2.3 Коефіцієнт спорядженої маси:
ηq = qo/q, qo - власна маса автомобіля в спорядженому стані, т.2.2.4 Навантажувальна висота підлоги кузова hП, м.
2.2.5 Показник компактності, м2/т,
=
,де
і 
-відповідно довжина та ширина автотранспортного засобу, м.2.2.6 Коефіцієнт використання габаритної довжини
.2.2.7 Найменший радіус повороту Rп, м.
2.2.8 Контрольна витрата палива Qk, л/100 км. Дати характеристику умов використання показника.
2.2.9 Лінійна норма витрати палива QЛ, лінійна норма витрати палива на 100 км пробігу за погодинною формою оплати праці QЛП. Дати характеристику умов використання показників.
2.2.10 Обчислення загальної норми витрат палива на 100 км пробігу:
а) для вантажних бортових автомобілів:
б) для автомобілів-самоскидів
де Qл, Qлс - лінійні норми витрати палива для бортового автомобіля і самоскида; L - пробіг, що дорівнює 100 км;
= 0,5; 
= 1; Нпг - норма витрати палива на виконання транспортної роботи 100 ткм; Нпг = 2л/100ткм для автомобілів з карбюраторними двигунами; Не - норма витрати палива на їздку для автомобіля-самоскида, дорівнює 0,25; ne - кількість їздок, прийняти ne = 5; Нпг = 1,3л/100 ткм - для автомобілів з дизельними двигунами; Kd - коефіцієнт врахування дорожніх умов руху (Kd = 0,85 – 1,15).2.2.11 Запас ходу по паливу, км:
1=
де V
- корисний об'єм паливних баків, л.2.2.12 Питома витрата палива, л/100ткм
QУД=
;
ст = 1; L = 100км, = 0,5.2.2.13 Питома потужність, кВт/т (к*с/т);
Nуд=
де N - номінальна потужність двигуна, кВт/к*с; Ма - повна маса автотранспортного засобу.
2.2.14 Максимальна швидкість руху Vmax , км/год.
2.2.15 Коефіцієнт розподілу маси за осями, %:
a) у разі повного завантаження;
б) без завантаження
де Mві - маса, яка приходиться на і-ту вісь; Mа - маса транспортного засобу.
2.2.16 Визначити, до якої групи відносяться транспортні засоби (А або Б).
Розділ 3. Аналіз енергетичної ефективності автомобілів
3.1 Коефіцієнт швидкості АТЗ в розрахункових циклах (міському та магістральному)
Кv = a1(1.07-6.88*ср ) / (0,5tр + a2) ,
де tр - час розгону АТЗ до 60 км/год (сек); а1 і а2 - коефіцієнти, прийняті а1=90, а2=60 для міського циклу і а1=360, а2=240 - для магістрального циклу; ср- середнезначення коефіцієнту опору дороги.
3.2 Коефіцієнт швидкості АТЗ на розрахунковому маршруті
Kvр = Kvг*
г + Kvм(1 - г) ,де
г - частка часу роботи АТЗ в міських умовах; Kvг і Kvм - значення коефіцієнта для міського і магістрального циклів.Значення
г вибрати з таблиці.| Варіант | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 |
| г | 1 | 0,9 | 0,8 | 0,7 | 0,6 | 0,5 | 0,4 | 0,3 | 0,2 | 0,1 |
| д | 0 | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 |
3.3 Визначення паливного коефіцієнту пробігу АТЗ в розрахункових циклах
Середнє значення коефіцієнта опору дороги:
ср =
д*1 + (1 - д) 2,де
д - частка доріг 1 та 2 категорії, яка припадає на маршрут; 1 і 2 - значення коефіцієнтів опору руху АТЗ на дорогах 1-2 і 3-4 категорій, 1 = 0,02, 2 = 0,035.Паливний коефіцієнт пробігу АТЗ в циклах дорівнює:
Ке = (2.7*103(19*ср + 0,5)Кд*Н*
) /(1420*q*(ст+
q)+1120H*B),де Н – норма витрати палива;
- об'ємна маса палива ( =0,76 - бензин, =0,84 дизельне паливо); Кd - коефіцієнт умов руху (Кd =1,1 для міського циклу, Кd =0,85 для магістрального циклу); q - вантажопідйомність АТЗ; Ваі На - ширина і висота АТЗ.Паливний коефіцієнт пробігу АТЗ на розрахунковому маршруті:
Кер = Кег*
г + (1 - г)Кем ,де Кер і Кем- значення коефіцієнтів для міського і магістрального циклів.
1 2 3